Затверджено на засіданні вченої ради

Тернопільського державного медичного

університету імені І.Я. Горбачевського

 Протокол № 11 від 24.03.2009 року

 

Положення про проведення об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) у ТДМУ.

Oб’єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) (Objective Structured Clinical Examination (OSCE)) – сучасний тип оцінки знань, який використовується у медицині. При цьому студенту медичного закладу чи лікарю, який підвищує свою кваліфікацію, пропонують різні клінічні ситуації, спостерігають за його діями, аналізують їх та максимально об’єктивно оцінюють його знання, вміння самостійно обстежити хворого, поставити діагноз, провести лікарську маніпуляцію, надати кваліфіковану допомогу тощо.

У Тернопільському державному медичному університеті планується проведення ОСКІ на медичному факультеті наприкінці третього та четвертого років навчання та наприкінці кожного семестру впродовж п’ятого року навчання - після зарахування необхідних практичних навиків, зазначених у матрикулі відповідної лінії, та перед проведенням семестрового  тестового контролю аба іспиту.

Слід зазначити, що у ОСКІ будуть входити лише ті клінічні дисципліни, з яких студенти складають іспит. До здачі семестрового тестового контролю або іспиту допускаються лише ті студенти, які отримали за ОСКІ сім та більше балів. Студентам, які отримали за ОСКІ оцінку нижчу 7 балів, буде дозволено дві спроби перездачі ОСКІ. Якщо ж і після другої перездачі студент отримав оцінку, нижчу 7 балів, він не отримає допуск до сесії.

Для ОСКІ будуть використані практичні навички з третім, четвертим та п’ятим рівнями виконання, що містяться у матрикулах відповідних ліній, що сприятиме більш ефективному засвоєнню їх студентами. Відповідно до цих навичок необхідно створити конкретизовані лаконічні завдання для ОСКІ. При цьому завдання розподіляються на чотири основних групи:

-         збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта.

-         фізикальне обстеження пацієнта;

-         інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстежень;

-         діагностичні та лікувальні маніпуляції на фантомах.

Наводимо приклади завдань з різних груп, які можуть бути створені на підставі практичних навичок з матрикулів:

- збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта:

1. Зібрати скарги та анамнез у пацієнта з бронхіальною астмою.

2. Зібрати скарги та анамнез у пацієнта з набутою вадою серця.

3. Зібрати скарги та анамнез у роділлі.

 

 

 

-         фізикальне обстеження пацієнта:

1. Перевірити симптом Ортнера у пацієнта

2. Провести перкусію відносних меж серця у пацієнта

3. Перевірити наявність набряків у пацієнта

4. Провести обстеження шкірних покривів, вимірювання артеріального тиску та визначення набряків у даного пацієнта та вказати ознаки, характерні для гломерулонефриту.

5. Провести обстеження шкірних покривів, пальпацію грудної клітки, перкусію та аускультацію легень у даного пацієнта та вказати ознаки, характерні для пневмонії.

-         діагностичні та лікувальні маніпуляції на фантомах:

1. Провести катетеризацію сечового міхура.

2. Надати акушерську допомогу при головному передлежанні плода.

3. Виконати підшкірну інєкцію.

4. Провести контрольне зважування дитини.

- інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстежень:

1. Оцінити глікемічну криву.

2. Вказати, для якого типу жовтяниці характерні зміни у біохімічному аналізі крові

3. Вказати ступінь та тип анемії згідно загального аналізу крові

4. Оцінити загальний аналіз крові

5. Вказати ознаки інфаркту міокарда на електрокардіограмі.

Компютер обирає по три завдання з кожної групи, з яких буде скомпонований екзаменаційний білет. Для створення відповідної комп’ютерної бази рекомендовано на кафедрах систематизувати завдання з ОСКІ наступним чином: лінія - дисципліна (наприклад, внутрішні хвороби, педіатрія тощо) – назва практичної навички з матрикула - група (відповідно до чотирьох груп згаданих вище) – безпосередньо перелік завдань. Після кожного завдання у дужках потрібно вказувати очікувану тривалість його  виконання (від 3 до 20 хвилин, в залежності від об’єму та складності даного завдання). Наводимо приклад:

5 лінія

Педіатрія

“Курація хворого з цукровим діабетом”

 Інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстежень

-                     Оцінити глікемічний профіль (3 хв)

-                     Оцінити глюкозуричний профіль (3 хв)

-                     Вказати ознаки діабетичної нефропатії у загальному аналізі сечі (3 хв)

-                     Оцінити рівень глікозильованого гемоглобіну в крові (3 хв)

-                     Оцінити зміни у біохімічному аналізі крові, характерні для цукрового діабету (3 хв)

-                     Вказати, яке ускладнення цукрового діабету має місце згідно результатів даного інструментального обстеження (5 хв)

Фізикальне обстеження пацієнта

-                     Провести обстеження шкірних покривів та слизових оболонок, аускультацію серця, пальпацію печінки, визначення набряків у даного пацієнта та вказати ознаки, характерні для цукрового діабету. (15 хв)

Збір скарг і анамнестичних даних у пацієнта

-                     Зібрати скарги та анамнез у пацієнта з цукровим діабетом (10 хв)

При виконанні завдань з груп «Збір скарг і анамнестичних даних  у пацієнта» та «Фізикальне обстеження пацієнта», що передбачають елемент спілкування з пацієнтом, студентами повинні бути продемонстровані комунікативні навички та застосовані відповідні алгоритми спілкування. Перелік та зміст цих алгоритмів, з урахуванням особливостей різних клінічних дисциплін, знаходиться у методичних рекомендаціях «Алгоритми спілкування студентів (лікарів) з пацієнтами» (Укрмедкнига, 2008). Студенти під час практичних занять повинні відпрацьовувати та удосконалювати свої комунікативні навички під керівництвом викладача.

Базою для здачі ОСКІ є ННІ медсестринства ТДМУ. Для виконання завдань з різних груп будуть створені станції ОСКІ, де студент зможе провести обстеження пацієнта чи проінструктованого попередньо актора, або ж продемонструвати виконання навички на фантомі (манекені). Кожне завдання з групи “Інтерпретація результатів лабораторно-інструментальних методів обстежень” повинно бути забезпечене наочним матеріалом (бланки з прикладами лабораторних аналізів, рентгенограми, електрокардіограми та інш.)

На іспиті студент повинен продемонструвати знання 12 практичних навичок з різних дисциплін, тобто виконати 12 різних завдань.  На виконання кожного завдання відводиться певний час, якщо студент не вкладається у ліміт часу – він повинен перейти до наступного завдання. Під час проведення іспиту студент повинен уважно прочитати завдання і зробити відповідні дії, що відповідають стандартному алгоритму виконання навички. Таким чином, екзаменатор навіть не спілкується з студентом, він тільки оцінює адекватність дій і виставляє оцінку у спеціально відведеній для цього графі екзаменаційного білета. Екзаменаційний білет студент отримує на початку іспиту та на кожній станції ОСКІ надає його викладачеві для виставлення оцінки після того, як викладач оголосить результат виконання студентом даного завдання. Цей механізм значно знижує фактор суб’єктивності ОСКІ, оскільки викладач не знає заздалегідь, яку оцінку студент отримав за попередні завдання.

Правила оцінювання кожного завдання з ОСКІ: при правильному технічному виконанні завдання та демонстрації при цьому комунікативних навичок згідно алгоритму студент отримує 1 бал, при правильному технічному виконанні завдання та неповній демонстрації комунікативних навичок згідно алгоритму студент отримує 0,5 бала, при неповному технічному виконанні завдання згідно алгоритму студент отримує 0 балів.

Таким чином, максимальна можлива кількість балів, яку може отримати студент при здачі ОСКІ дорівнює  12. Під час здачі ОСКІ елемент дискусії студента з викладачем повністю виключається, усі роз’яснення та коментарі можуть бути отримані тільки після іспиту. Після виконання завдання на останній станції студент здає свій екзаменаційний білет для остаточної компютерної обробки. На наступний день після здачі ОСКІ студент отримує інформацію про свій результат у персональну поштову скриньку інтранету.

Основний шлях досягнення обєктивності при ОСКІ – це стандартизація вимог. Наприклад, при виконанні завдання, де вимагається провести вимірювання артеріального тиску, є чіткі пункти алгоритму виконання - попросити пацієнта зайняти певне положення, розслабити руку, правильно накласти манжету апарата, пропальпувати a. brahialis, розташувати фонендоскоп, після заповнення манжети повітрям - повільно послаблювати манжету, визначаючи спочатку систолічний, потім діастолічний тиск, тощо. Такі стандартні пункти алгоритму виконання повинні бути у кожному завданні. Оцінюється також етичне та коректне відношення до пацієнта у момент розмови, вміння вести діалог з пацієнтом (майбутній лікар повинен продемонструвати не тільки медичні знання та практичні навички, але й майстерність інтерактивного спілкування з пацієнтом, що є важливою складовою частиною професіоналізму). Чіткі алгоритми виконання кожної практичної навички з матрикулів дають можливість правильно їх опанувати та стандартизувати вимоги до студентів на різних кафедрах. Студенти впродовж навчання повинні мати вільний доступ до цих алгоритмів та, що особливо важливо, постійно відпрацьовувати їх на практичних заняттях під керівництвом викладача. Для більш ефективного засвоєння дані алгоритми можна знайти у інтранеті у розділі «На допомогу студентам» під назвою “Підготовка до об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ)”.

З метою оптимізації  навчального процесу для проведення об’єктивного структурованого клінічного іспиту планується виділення окремого дня згідно з навчальним розкладом.