Фармацевтика

Фармацевтична опіка хворих із болем голови

Головний біль — одна з найчастіших скарг, з якою хворі звертаються до лікаря. Він може бути головною, а іноді і єдиною скаргою більш, ніж при 45 різних захворюваннях: неврозах, депресивних станах, гіпертонічній хворобі, артеріальній гіпотонії, нирковій і ендокринній патології, захворюваннях нервової системи, ЛОР - органів і очей, а як один з симптомів може супроводжувати практично будь - який патологічний процес.

Особливої актуальності останніми роками набула проблема хронічних головних болів. За даними епідеміологічних досліджень, в Європі 78 % жінок і 64 % чоловіків, як мінімум, один раз на рік відчувають головні болі, а 36 % жінок і 19 % чоловіків страждають на хронічний больовий синдром цієї локалізації. До цього страждання схильні не тільки дорослі, але і діти — до 7 років головний біль хоча б раз виникає у 40 % дітей, а у віці до 15 років — у 75 % дітей. Не менше 90% населення періодично відчувають головні болі, більше половини з них приймають безрецептурні анальгетики, часто зловживаючи прийомом препаратів цієї групи, не дотримуючись умов їхнього раціонального застосування. Це часто призводить до розвитку побічної дії препаратів.

Головний біль виникає при подразненні больових рецепторів у шкірі, підшкірній клітковині, в судинах м'яких покривів голови, окісті черепа, оболонках мозку, внутрічерепних артеріях, венах і венозних синусах. Кістки черепа і речовини мозку больових рецепторів позбавлені.

Головний біль виникає при розтягуванні або здавленні структур, що містять больові рецептори.

Залежно від причини і з урахуванням характерних ознак виділяють декілька патогенетичних типів головного болю. Визначення патогенетичного типу головного болю має практичне значення для лікарської терапії.

Патогенетичні типи головного болю

Судинний тип головного болю

Цей тип головного болю виникає при порушенні тонусу судин головного мозку.

Головний біль м'язової напруги

Ліквородинамічний тип головного болю

Характерними ознаками головного болю такого типу є розпираючий характер, відчуття « тиску зсередини », посилення болю при натужуванні, кашлі, зміні положення голови, посилення болю у вертикальному положенні, при ходьбі. Можливі осередкові неврологічні симптоми, менінгіальні синдроми, порушення свідомості.

Галюцинаторний головний біль

В цьому випадку формування патологічного осередку відбувається в системі центральних структур больової рецепції, структурах центрального психоемоційного сприйняття болю. Для нього характерна відсутність конкретних фізичних характеристик при описі головного болю ( наприклад, пульсуючий, тиснучий ), його певні метафоричні характеристики ( наприклад, «як змія гризе» і ін.). Психогенний головний біль, як правило, двосторонній, виникає щодня, продовжується декілька годин, спостерігається на тлі психоемоційного стресу (хоча хворі часто це заперечують). При інструментальних методах дослідження пацієнтів з психогенним головним болем відсутні які­ - небудь патологічні відхилення.

Один і той же патогенетичний тип головного болю може спостерігатися при різних захворюваннях, і, навпаки, при одному захворюванні можуть бути різні типи головного болю.

Приймаючи до уваги, що головний біль може бути при різних захворюваннях, зокрема тих, що представляють серйозну загрозу для здоров'я і навіть життя пацієнта, перш за все, слід спробувати встановити можливу причину головного болю у пацієнта і виявити наявність (або відсутність) у нього «загрозливих» симптомів.

Найпоширеніші причини головного болю

  • Емоційна напруга, стрес.
  • Інфекційні захворювання, що супроводжуються інтоксикацією (грип, харчові токсикоінфекції і ін.).
  • Запалення додаткових пазух носа (синусит).
  • Захворювання органу зору — глаукома, високий ступінь короткозорості.
  • Гіпертонічний криз.
  • Захворювання головного мозку:
    • пухлини головного мозку;
    • підвищення внутрічерепного тиску;
    • запальні захворювання (менінгіт, енцефаліт, арахноїдит);
    • порушення кровопостачання головного мозку.
  • Захворювання чутливих нервів (невралгії, найчастіше — трійчастого нерва).
  • Гормональні порушення (передменструальний синдром, гіпоглікемія).
  • Залізодефіцитна анемія.
  • Мігрень, при якій біль виникає в результаті порушення тонусу мозкових артерій.
  • Психогенні головні болі.
  • Головні болі напруги (не мають конкретної причини, пов'язані з поряд сприяючих чинників, що призводять до напруження м'язів голови).
  • Нераціональний прийом лікарських препаратів.

На жаль, не тільки дорослі, але і діти страждають від головного болю. Скарги їх можуть бути вельми різноманітні, що значно утрудняє діагностику і лікування. Діти скаржаться на порушення зору, нудоту, раптово виникаючі болі, що проходять, в животі і дуже рідко на власне головні болі, тому не тільки батькам, але і лікареві важко поставити діагноз. Зі всіх видів головного болю у дітей найчастіше зустрічаються два види: мігрень і головні болі напруження. При мігрені напади головного болю у дітей можуть тривати від двох годин до двох днів. Біль з одного боку голови, пульсуючий, дуже сильний, практично позбавляє дитину здатності нормально поводитися, тобто бігати, стрибати, веселитися. Іноді виникає нудота (блювота), болі в животі, різке « несприйняття » яскравого світла і запахів. Діти можуть скаржитися на порушення зору, безпричинний страх, а іноді і порушення чутливості в руках і ногах. Головний біль напруження виникає епізодично і триває від півгодини до тижня. Головний біль двосторонній, постійний, але не впливає на рухову активність дитини. Ніякої блювоти, нудоти і інших ознак, характерних для мігрені, не спостерігається.

Найпоширеніші причини головного болю у дітей шкільного віку

  • Емоційна напруга, стрес.
  • Короткий або, навпаки, дуже довгий сон.
  • Тривалий перегляд телевізора або гра за комп'ютером.
  • Стрес в сім'ї.
  • Стрес і невдачі в школі (страх перед контрольними роботами або поганою оцінкою і т. і.).
  • Різка зміна погоди.
  • Розчарування, нездійснені мрії і надії (особливо у дівчаток).
  • Надмірно інтенсивні заняття спортом.
  • Нерегулярне харчування ( у ряді випадків — просто пропущений обід ).
  • Непереносимість деяких продуктів, наприклад, сира, шоколаду, молока та інш.

Для певних вікових груп найтиповішими є різні причини головного болю. Це вимагає принципово різних підходів до лікування — як медикаментозних, так і немедикаментозних.

Основні причини головного болю в різних вікових групах

Діти

  • Різні інфекції ( у дітей віком 6 міс. при виникненні головного болю висока вірогідність менінгіту).
  • Психічні порушення.
  • Мігрень.
  • Черепно­мозкова травма.

Особи середнього віку

  • Мігрень.
  • Психічні порушення.
  • Порушення артеріального тиску ( як підвищення, так і зниження АТ ).
  • Захворювання шийного відділу хребта.
  • Субарахноїдальний крововилив.
  • Неспецифічний головний біль ( синусит, невралгія трійчастого нерва, каріозний зуб, куріння, зловживання алкоголем та інш. ).
  • Прийом і / або відміна лікарських препаратів.

Особи літнього віку

  • Захворювання шийного відділу хребта.
  • Пухлини головного мозку.
  • Невралгії.
  • Глаукома (підвищення внутрішньоочного тиску).
  • Субдуральна гематома.
  • Прийом і / або відміна лікарських препаратів.

Слід особливо відзначити, що причиною головного болю часто є прийом лікарських препаратів різних груп. Для постановки діагнозу такого головного болю необхідний ретельний збір анамнезу. Ефективним методом його профілактики є раціональний вибір лікарських препаратів, а також поступова відміна ліків, для яких характерний «синдром рикошету» (погіршення стану на тлі різкої відміни препарату).

Лікарські речовини, що найчастіше викликають головний біль:

  • алкалоїди ріжків ( синдром рикошету )
  • анальгетики і нестероїдні протизапальні засоби ( особливо аспірин, індометацин, кодеїн ) — синдром рикошету
  • антимікробні засоби
  • Н2- ­блокаторы ( ранітидин, циметидин )
  • нітрати
  • гіпотензивні засоби ( антагоністи кальцію, метилдофа, резерпін )
  • дипіридамол
  • інгібітори МАО
  • нітразепам
  • пероральні контрацептиви
  • симпатоміметики ( судинозвужувальні препарати для лікування риніту, комплексні засоби для лікування симптомів застуди )
  • теофілін

Чинники, що сприяють розвитку нападу головного болю

  • Емоційна напруга, стрес.
  • Різка зміна настрою (збудження, страх).
  • Перебування в задушливому, печені, задимленому приміщенні.
  • При мігрені — ряд продуктів харчування (горіхи, шоколад, сири, копченості, напої, що містять кофеїн, алкоголь).

« Загрозливі » симптоми при головному болю

  • Виникнення болю пов'язане з травмою голови ( особливо небезпечно, якщо було знепритомнення ).
  • Головний біль виник раптово, інтенсивність його значно сильніша, ніж зазвичай.
  • Головний біль триває 2–3 дні і посилюється.
  • Головний біль виник в процесі захворювання, що супроводжується високою лихоманкою.
  • Головний біль супроводжується малорухомістю шиї.
  • Біль супроводжується відчуттям здавлення, нудотою, потемнінням в очах, «мушками» перед очима.
  • Біль супроводжується підвищеною чутливістю до гучних звуків, яскравого світла, підвищеною дратівливістю.
  • Біль розпираючого характеру, відчуття « тиску зсередини », посилення болю при натужжуванні, кашлі, зміні положення голови.
  • Головний біль поєднується з болями в ділянці серця.
  • Головний біль поєднується з почервонінням очей, зниженням зору.
  • Головний біль пульсуючого характеру.
  • Головний біль супроводжується втратою ( зниженням ) чутливості в кінцівках.
  • Головний біль з'явився після прийому ( відміни ) лікарського препарату.

Ситуації, що вимагають екстреної діагностики і лікування

  • Раптово змінилися характер і частота нападів хронічного головного болю і / або вони стали значно інтенсивнішими.
  • Головний біль поєднується з раптовим розвитком неврологічних симптомів ( утруднення мови, рухів і т. п. ) або пригніченням свідомості.
  • Головний біль розвивається через декілька діб або тижнів після травми голови.
  • За оцінкою хворого — це найсильніший головний біль, який він коли - ­ небудь відчував у житті ( характерно для спонтанного субарахноїдального крововиливу ).

Якщо жоден з «загрозливих симптомів» у відвідувача аптеки не виявлений, для лікування головного болю можна прийняти один з безрецептурних препаратів.

Якщо головний біль регулярно повторюється, перед вживанням лікарських препаратів потрібна обов'язкова консультація лікаря і повне обстеження для постановки точного діагнозу, оскільки в основі такого головного болю може лежати серйозне захворювання. Неможливо правильно лікувати хворого, не поставивши правильний діагноз. Кращими фахівцями з проблеми головного болю є лікарі­ - невропатологи.

Напрями симптоматичного лікування хворих з головним болем

1. Використання медикаментозних препаратів — анальгетиків - ­ антипіретиків, засобів для лікування мігрені.

2. Немедикаментозні методи лікування, що включають психотерапію, масаж, рефлексотерапію.

Загальні рекомендації для пацієнтів

  • Найчастіша причина короткочасного головного болю — гострі респіраторні інфекції, в цьому випадку зміряйте температуру, прийміть анальгетик.
  • Під час гострого нападу для полегшення головного болю слід полежати в тихому приміщенні без яскравого світла.
  • Для лікування регулярних головних болів, що не мають характеру мігрені і не пов'язаних із загальними захворюваннями, рекомендується:
    • регулярне харчування, прийом вітамінів групи В, препаратів кальцію і магнію;
    • нормалізувати режим сну;
    • утримуватися від куріння, зокрема від пасивного вдихання тютюну;
    • уникати задушливих, загазованих приміщень;
    • постаратися визначити зв'язок нападів головного болю з прийомом певних продуктів, за наявності такого зв'язку — виключити певні продукти харчування з раціону.

Поради для батьків

  • Маленькі діти не уміють скаржитися на головний біль, але стають неспокійними і дратівливими.
  • При частих головних болях у дітей обов'язково слід встановити їх причину за допомогою лікаря.
  • У школярів причиною головних болів найчастіше буває перевтома.
  • Треба спланувати день дитини так, щоб був вільний час для відпочинку а також, щоб фізичні і психічні навантаження не перевищували можливостей дитини.
  • Під час нападу болю потрібно бути, по можливості, поряд з дитиною. Проте не можна допускати, щоб дитина з - ­за головних болів перетворилася на домашнє « божество », це сприяє закріпленню патологічного больового рефлексу, особливо у разі психогенного болю.

Лікарські препарати для лікування головного болю і умови їх раціонального використання

Для симптоматичного лікування головного болю фармацевтична промисловість пропонує значну кількість препаратів безрецептурного відпуску з групи анальгетиків­ - антипіретиків, зокрема комплексних, до складу яких входять кодеїн і / або кофеїн.

Анальгетики­ - антипіретики ( ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, метамізол ) разом з анальгезуючою дією мають помірно виражену протизапальну, що також сприяє зменшенню больового синдрому.

Кодеїн достатньо ефективний анальгетик центральної дії. При його сумісному призначенні з анальгетиками -­ антипіретиками виникає фармакологічне потенціювання, коли сумарний знеболюючий ефект виявляється більшим, ніж проста арифметична сума ефектів двох препаратів.

Кофеїн регулює процеси збудження в головному мозку, підсилює позитивні рефлекси, нормалізує тонус судин головного мозку. Існує точка зору, що кофеїн підвищує проникність гематоенцефалічного бар'єру для вживаних спільно з ним препаратів.

Окрім анальгетиків­ - антипіретиків для купірування головного болю використовуються препарати, що містять алкалоїд ріжків, — дигідроерготамін. Він викликає розширення спазмованих судин, покращує кровопостачання головного мозку, має седативну дію.

Останніми роками при лікуванні мігрені добре зарекомендували себе препарати, що впливають на специфічні серотонінові рецептори головного мозку — препарати групи суматриптану.

Суматриптан є специфічним селективним агоністом 5 - НТ1­серотонінових рецепторів. Вибірково звужує просвіт судин системи сонної артерії, не впливаючи на мозковий кровотік. Вважається, що розширення саме судин системи сонної артерії, які забезпечують мозкові оболонки, є основною причиною розвитку нападу мігрені у людини.

Суматриптан слід приймати якомога раніше від початку нападу мігрені, але він однаково ефективний на будь - ­якій стадії нападу. Для профілактики нападів препарат не застосовується.

Слід пам'ятати, що препарати групи суматриптану показані тільки при встановленому діагнозі мігрені — після консультації з лікарем і проведення необхідного для постановки діагнозу обстеження.

Фармацевтична опіка при застосуванні препаратів для симптоматичного лікування головного болю

  • Головний біль може бути симптомом серйозних захворювань, тому обов'язково слід звернутися до лікаря для виключення небезпечних для життя і здоров'я станів.
  • Анальгетичні препарати при головному болю не приймають довше двох днів без консультації з лікарем.
  • Анальгетичні препарати при головному болю не слід приймати частіше двох разів на тиждень через можливе зниження порогу больової чутливості і збільшення частоти і сили нападів головного болю.
  • Якщо біль при мігрені не минає протягом 12 годин, слід обов'язково звернутися до лікаря, оскільки виникає загроза порушення мозкового кровообігу.
  • Комбіновані препарати з групи анальгетиків­ - антипиретиків, що містять кофеїн, не слід поєднувати з прийомом кави або чаю у великих кількостях щоб уникнути передозування.
  • Препарати, що містять парацетамол, слід з обережністю призначати особам з важкими порушеннями функції печінки.
  • При тривалому прийомі препаратів, що містять парацетамол низького ступеня очищення, слід контролювати склад периферичної крові.
  • Препарати, що містять ацетилсаліциловую кислоту, рекомендується приймати після їжі.
  • Препарати, що містять ацетилсалицилову кислоту, не слід приймати спільно з антикоагулянтами.
  • Препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, не слід поєднувати з алкоголем (різко зростає небезпека ульцерогенного дії, шлункової кровотечі ).
  • При тривалому прийомі препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту, рекомендується дослідження калу на приховану кров.
  • Препарати, що містять ацетилсалиіцилову кислоту, не слід приймати під час вагітності і лактації.
  • Лікарські препарати групи суматриптану можна застосовувати тільки після постановки діагнозу мігрені лікарем.
  • Лікарські препарати групи суматриптану не слід застосовувати під час вагітності і лактації, у дітей молодшого віку.
  • Лікарські препарати, що містять суматриптан, не слід застосовувати у хворих із захворюваннями серця, судин, при гіпертонічній хворобі.
  • Лікарські препарати, що містять суматриптан, не застосовують для профілактики нападу мігрені.
  • При тривалому прийомі препаратів, що містять кодеїн, можливий розвиток звикання.
  • Суматриптан не слід поєднувати з препаратами ріжків — може розвинутися виражений вазоспазм.
  • Після прийому препаратів, що містять алкалоїди ріжків ( дигідроерготамін ), препарати групи суматриптану можна приймати, зробивши перерву на 24 години.
  • Після прийому препаратів групи суматриптану, препарати, що містять алкалоїди ріжків ( дигідроерготамін ), можна приймати тільки після 6 - годинної перерви.
  • Інтервал між прийомом різних препаратів групи суматриптану — не менше 12 годин.
  • Якщо прийом однієї дози препарату групи суматриптану не мав ефекту, прийом повторної дози можливий не раніше, ніж через 3 години.
Oddsei - What are the odds of anything.