ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПЛАНУВАННЯ ТА БЛАГОУСТРОЮ АПТЕК, АПТЕЧНИХ СКЛАДІВ, КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИХ ЛАБОРАТОРІЙ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ. САНІТАРНИЙ РЕЖИМ ЇХ ФУНКЦІЮВАННЯ.
СТРУКТУРА АПТЕЧНИХ ЗАКЛАДІВ
Аптечні заклади здійснюють обслуговування ліками населення і лікувально-профілактичних закладів. До аптечних (фармацевтичних) закладів відносяться: аптеки, аптечні бази (склади) та контрольно-аналітичні лабораторії.
Аптека – заклад охорони здоров’я, який функціонує з дозволу й під контролем державних органів, основним завданням якої є забезпечення населення, санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санаторно-курортних, науково-медичних та інших закладів охорони здоров’я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.
Усі типи аптек мають багато спільного у будові й обладнанні, організації праці, однак відрізняються характером і специфікою виробничої діяльності.
Аптека, на яку покладено адміністративне та організаційно-методичне керівництво аптеками району (міста), називається центральною районною (міською) аптекою.
Аптека, яка призначена виключно для забезпечення однієї або декількох лікарень та інших закладів охорони здоров’я медикаментами та предметами медичного призначення, називається відповідно лікарняною або міжлікарняною аптекою.
Аптеки загального типу поділяються на: 1) аптеки, які здійснюють виготовлення лікарських форм і реалізацію лікарських препаратів; 2) - аптеки, які здійснюють тільки реалізацію лікарських препаратів.
Аптеки можуть створювати у встановленому порядку відокремлені структурні підрозділи у вигляді аптечних пунктів та аптечних кіосків. Аптечні пункти створюються при закладах охорони здоров’я, аптечні кіоски – на заводах, фабриках, вокзалах, аеропортах, торгових центрах тощо. Не допускається розміщення аптечних кіосків на територіях пішохідних переходів (надземних, підземних), транспортних зупинок, ринків (ярмарків), ринкових майданчиків, станціях метрополітену та у продовольчих магазинах.
ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ, ПЛАНУВАННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ АПТЕК
СИТУАЦІЙНИЙ ПЛАН
Земельна ділянка аптеки як правило розміщується у населеному пункті з метою найбільш повного забезпечення населення лікарськими засобами.
Норма пішохідної доступності між окремими аптеками повинна бути не менше
300-
У населених пунктах із чисельністю до 10 тис. жителів доцільність відкриття аптек визначається залежно від місцевих умов на основі рецептури та товарообігу, що складаються з урахуванням середніх потреб одного жителя у медичних товарах, кількості населення, що ними обслуговується, та відповідних змін у майбутньому. В окремих випадках відкриття аптек може здійснюватися з дозволу місцевих органів виконавчої влади з відхиленням демографічних показників, густоти мережі лікувально-профілактичних закладів, економічних факторів, транспортного забезпечення тощо.
У великих містах аптеки найчастіше є вбудованими і розміщаються на перших поверхах будівель. Аптеки у невеликих населених пунктах мають окремі будівлі, розташовані на відведених земельних ділянках.
Земельна ділянка аптеки розміщається з навітряної сторони по відношенню до
об’єктів, які забруднюють атмосферне повітря, поза межами їх санітарно-захисних
зон. Для забезпечення природного стоку атмосферних опадів і оптимальних умов
інсоляції територія земельної ділянки
повинна мати дещо пологий нахил і бути повернутою на південь. Рівень
стояння ґрунтових вод повинен бути не менше
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН
Розміри земельної ділянки повинні складати 0,05-
Площа забудови ділянки не повинна перевищувати 15 % від загальної площі ділянки. Велике значення надається озелененню ділянки для зменшення шуму, запиленості та загазованості. Площа озеленення повинна складати не менше 60 % від площі усієї ділянки.
Аптеки слід розміщати на віддалі не менше
АПТЕКИ ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ
Аптеки загального типу можуть розміщатись: в окремих малоповерхових будівлях; у будівлях, зблокованих і кооперованих із закладами, підприємствами та жилими будинками; на перших поверхах багатоповерхових, громадських та жилих будинків.
У сільській місцевості аптеки доцільно розміщати у комплексі з лікувально-профілактичними закладами (поліклініками, амбулаторіями тощо) на одній території або в одній будівлі, але з окремим входом.
У випадку розташування аптеки у жилих та громадських будівлях, її доцільно розміщати на першому поверсі.
Для аптеки необхідно передбачити вантажно-розвантажувальну площадку для
під’їзду машин навпроти розпакувальної (рампа з навісом). Її висота повинна
відповідати рівню днища кузова вантажного автомобіля, ширина біля
ВНУТРІШНЄ ПЛАНУВАННЯ
АПТЕКИ ЗАГАЛЬНОГО ТИПУ
Аптеки загального типу поділяються на аптеки, які здійснюють виготовлення лікарських форм і реалізацію лікарських препаратів та аптеки, які здійснюють тільки реалізацію лікарських препаратів.
У відповідності з покладеними на аптеку функціями у складі аптек загального типу можуть бути передбачені додаткові приміщення для обслуговування прикріплених на постачання аптек, лікувально-профілактичних закладів, приміщення для прийому та обробки лікарської рослинної сировини, у центральній районній аптеці – додаткові приміщення для організаційно-методичного керівництва та постачання прикріплених аптек.
Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні потоки технологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних лікарських засобів .
В аптеці з мінімальною площею приміщень допускається суміщення:
1) асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) провізора-аналітика;
2) мийної та стерилізаційної аптечного посуду;
3) матеріальної засобів санітарії та гігієни, виробів медичного призначення та матеріальної допоміжних матеріалів і тари;
4) кабінету завідувача й бухгалтерії;
5) кімнати персоналу й гардеробної.
Структурні підрозділи аптек – аптечні пункти та аптечні кіоски повинні займати відокремлені приміщення тільки у капітальних спорудах. У цих приміщення забороняється зберігання та вживання їжі.
Аптечні пункти. Аптечні
пункти створюються тільки у приміщеннях лікувально-профілактичних закладів.
Мінімальна площа приміщення –
Аптечний кіоск. Приміщення аптечного кіоску обладнується
стелажами, шафами, холодильником. Мінімальна площа приміщення -
МІКРОКЛІМАТ
Внаслідок порушення технологічного процесу та санітарного режиму в деяких приміщеннях (торговий зал, мийна, стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна) можуть створюватися дискомфортні мікрокліматичні умови.
Охолодний мікроклімат часто має місце у торговому залі та підвальних приміщеннях. У торговому залі, особливо в холодний час року, повітря може значно прохолоджуватися, що зв’язано з постійним рухом відвідувачів і відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим створюються несприятливі умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів. Для оптимізації мікроклімату необхідно влаштовувати утеплений тамбур з повітряною тепловою завісою.
Нагрівний мікроклімат часто формується у приміщеннях із надлишковими тепловиділеннями від технологічного обладнання (стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна, мийна). У стерилізаційній і стерилізаційно-дистиляційній кімнатах підвищення температури повітря зумовлене нагріванням різних апаратів - сушильних шаф, стерилізаторів, перегінних апаратів тощо. У мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для миття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській місцевості) чи газова плита, у результаті чого підвищується температура повітря. Поряд з цим відзначається висока вологість, тому що в процесі миття посуду з мийних ванн і з поверхні посуду при її повітряному сушінні в повітря надходить велика кількість пари. У випадку, якщо в мийній недостатньо ефективно працює вентиляційна система, мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати кватирки, фрамуги, вікна, влаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє виникненню простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.
Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях аптек здійснюється за допомогою системи опалення та ефективної загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції.
Приміщення аптек обігріваються за допомогою системи централізованого водяного (конвекційного) і панельно-променевого (радіаційного) опалення. Найбільш оптимальним і гігієнічно виправданим є панельно-променеве опалення. Це особливо доцільно для опалення асептичного блоку, асистентської і кімнати провізора-аналітика, де повинен дотримуватися високий рівень чистоти.
Влаштування парового опалення в аптечних приміщеннях забороняється. У сільській місцевості, доцільно влаштовувати місцеве водяне опалення. Пічне опалення допускається в крайніх випадках.
Температура повітря в основних виробничих та службово-побутових приміщеннях (асептичні, пакувальні, дистиляційні, кімнати для зберігання й оформлення лікарських форм для ін’єкцій, дефектарські, асистентські, фасувальні, комори для товарів, кімнати провізора-аналітика, мийні, дистиляційно-стерилізаційні, комори для лікарських трав, склади стерильних матеріалів) нормується на рівні 18 0С; у торгових залах аптек - 16 0С, у складських приміщеннях для термолабільних, сухих і рідких медикаментів –4 0С.Відносна вологість в аптечних приміщеннях повинна складати 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/с.
ОСВІТЛЕННЯ
Персонал аптек виконує великий обсяг технологічних операцій, зв’язаних з розрізненням дрібних об’єктів, кольору лікарської сировини і готової лікарської продукції, мутності мікстур, з визначенням рівномірності сумішей, порошків, читанням рецептів, написів, що супроводжується значним напруженням органа зору. У погано освітлених виробничих приміщеннях можуть створюватися умови для скупчення пилу, бруду, що неминуче позначається на якості лікарських препаратів. При недостатній освітленості можливе неправильне дозування, неточне відважування, що також приводить до погіршення якості виготовлених ліків.
Природне освітлення
Світловий коефіцієнт (СК) в асистентській, кімнаті провізора-аналітика, асептичній повинен бути 1:4, в інших приміщеннях аптеки у межах 1:6-1:7.
Коефіцієнт природного освітлення (КПО) в асистентській, кімнаті провізора-аналітика, асептичній повинен дорівнювати - 2 %, в інших приміщеннях аптеки - 1,5-0,5 %.
Інсоляція приміщень (безперервне пряме сонячне опромінення) аптек повинна бути не менше 3 год. у день. У той же час не можна допускати перегрівання приміщень, порушення оптимальних мікрокліматичних умов.
Орієнтація приміщень аптеки за сторонами світу відіграє значну роль у забезпеченні інсоляційного режиму. Оптимальною для основних виробничих приміщень аптеки є південна і південно-східна орієнтація. У приміщеннях зі значними тепловиділеннями (мийна, стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна), рекомендується північна орієнтація.
Коефіцієнт заглиблення при однобічному освітленні - відношення глибини приміщення (відстань від світлонесучої стіни до протилежної) до висоти верхнього краю вікна не повинен бути більше 2,0.
Колір навколишніх поверхонь. Найбільш сприятливі в цьому відношенні світлі тони. Зокрема, стіни, пофарбовані в білий колір, відбивають 80 % падаючих на них променів, у світло-жовтий - 50 %, у синій - 25 %, у коричневий - тільки 13 %. Орган зору менше стомлюється, якщо колір навколишніх предметів і устаткування досить різноманітний. Одноманітний і різкий колір негативно впливає на емоційний стан працюючих.
Рівномірність освітлення має велике значення, оскільки часте переведення погляду з більш освітленої поверхні на менш освітлену і навпаки спричиняє сильне стомлення очей, особливо у провізора-технолога й фармацевта при роботі на бюреточній установці, зважуванні на аналітичних вагах, розгляданні дрібних суспензій у розчинах, відліку поділок на піпетках. Це поступово може привести до астенопії - швидкого стомлення очей з проявами болю в області очей, неясного бачення, загальної втоми і головного болю.
Штучне освітлення
Штучне овітлення виробничих приміщень аптек повинно створювати достатній рівень та рівномірність освітленості приміщень і робочих місць для забезпечення необхідної гостроти зору, швидкості розрізнення дрібних деталей та стійкості ясного бачення. Особливо це стосується робочих місць асистента, провізора-аналітика, фасувальника, провізора-технолога.
Штучне освітлення аптечних приміщень здійснюється люмінесцентними лампами та лампами нажарювання. В аптеках ширше використовується люмінесцентне освітлення. Перевага люмінесцентних ламп низького тиску перед лампами нажарювання зводиться до сприятливої спектральної характеристики, близької до спектра денного світла. Для аптек найбільш прийнятними є світильники-плафони. Їхня арматура знижує стробоскопічний ефект і дозволяє одержувати розсіяне світло.
У торговому залі варто передбачити світильники, що відповідають світлотехнічним, гігієнічним і архітектурно-художнім вимогам. Світильники повинні не тільки створювати необхідний рівень освітленості, але і задовольняти естетичним потребам відвідувачів. Для цього використовуються художньо оформлені люстри, плафони, що гармонійно поєднуються з декоративним оздобленням торгового залу.
Рівень освітленості торгового за рахунок люмінесцентного освітлення повинен складати 150 лк, а рецептурного відділу, відділу готових лікарських засобів, ручного продажу, оптики – 300 лк.
Асистентська - основний функціональний підрозділ аптеки. Тут доцільно використовувати світильники з люмінесцентними лампами, розташованими локалізовано над робітниками місцями. Аналогічні принципи штучного освітлення використовуються в асептичній, кімнаті провізора-аналітика, фасувальній і дефектарській. Крім загального освітлення, на робочих місцях провізорів-технологів і фармацевтів установлюються світильники місцевого освітлення з лампами, що відповідають спектру ламп, використовуваних у системі загального освітлення.
Рівень освітленості асистентської, асептичної, кімнати провізора-аналітика, фасувальної, дефектарської за рахунок люмінесцентного освітлення повинен складати 500 лк.
У мийній і дистиляційно-стерилізаційній, туалеті і душовій застосовуються вологозахищені підвісні світильники з лампами нажарювання, призначені для вогких приміщень. У мийній над кожною ванною встановлюється місцевий світильник на кронштейні, що має захисний кут арматури (більше 30°) для запобігання очей від сліпучого дії світла.
Рівень освітленості у мийній за рахунок ламп нажарювання повинен складати 75 лк.
У кубовій-стерилізаційній рівень люмінесцентної освітленості повинен дорівнювати 150 лк.
У матеріальних (коморах) використовуються лампи нажарювання, які повинні створювати достатній рівень освітленості: у матеріальній для зберігання чистого посуду – 75 лк, у матеріальних для зберігання дезінфекційних засобів, кислот, горючих і легкозаймистих матеріалів, а також зберігання тари – 30 лк
У матеріальній зберігання лікарських і перев’язочних засобів рівень освітленості за рахунок люмінесцентних ламп повинен складати 150 лк.
Освітленість кабінету завідувача аптекою, кімнати персоналу, гардеробів, коридорів установлюється відповідно до діючих норм. Спільне застосування в одному приміщенні аптеки люмінесцентних ламп і ламп нажарювання не рекомендується.
ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА
Джерелами забруднення повітряного середовища аптечних закладів є відвідувачі, персонал, атмосферне повітря, виробниче обладнання й технологічні процеси виготовлення лікарських засобів та ін. Основними факторами забруднення повітря приміщень є пил, пари хімічних речовин, мікроорганізми тощо.
Специфічним виробничим фактором, властивим тільки аптекам, аптечним установам і підприємствам хіміко-фармацевтичної промисловості є вплив на персонал лікарських препаратів. Тільки в умовах аптечної й заводської технології працюючий персонал протягом усього робочого дня безпосередньо контактує з рідкими або порошкоподібними ліками. При порушенні санітарно-гігієнічного режиму, технологічного процесу й недотриманні правил особистої гігієни ліки у вигляді пилу або аерозолів можуть через повітряне середовище надходити в організм працюючих через легені, шкіру і слизові оболонки. Потрапляючи на шкіру, слизові оболонки, у дихальну систему, аерозоль може чинити специфічний несприятливий вплив: токсичний, подразливий, алергічний та ін. Ряд лікарських речовин одночасно може спричиняти комбінований вплив: токсичну, алергенну, подразливу дію тощо.
У мікробному забрудненні повітря приміщень велику роль може відігравати будь-який об’єкт, що використовується у технологічному процесі виготовлення ліків, повітря аптечних приміщень і аптечний персонал. В аптеку приходять хворі (з гострою формою і стертою амбулаторною), реконвалесценти, носії збудників інфекційних захворювань. Усі вони є джерелом інфекції, що різними шляхами може передаватися від них аптечним працівникам.
ПИЛ
Пил лікарських засобів є біологічно й фізіологічно активною речовиною. Він, в основному, є високодисперсним аерозолем (на 96-98 % складаються із пилових частинок розміром менше 5 мкм) і тому здатний проникати глибоко у легені. Ураження організму аналогічні тим побічним реакціям, що виникають при тривалому й нераціональному лікуванні хворих подібними лікарськими препаратами. Проте, в аптечних працівників ці реакції можуть протікати в більш важкій формі, тому що протягом робочого дня вони можуть одержувати дозу, що значно перевищує добову терапевтичну дозу при лікуванні.
Найчастіше контактують з лікарськими речовинами і, зокрема, з їхнім пилом, провізори-технологи, фармацевти, фасувальниці, провізори-аналітики.
ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ
ПЛАНУВАЛЬНІ ЗАХОДИ
Аптека повинна бути розміщена в окремому ізольованому приміщенні, що розташоване у перших поверхах будівель.
Планування приміщень аптеки повинно передбачати неможливість проникнення забрудненого повітря з одного приміщення в інше. Так, асептичний блок повинен знаходитися подалі від мийної, асистентської, розфасовочної, адміністративні і побутові приміщення повинні бути ізольовані від виробничих.
Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні потоки технологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних лікарських засобів.
САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ
До санітарно-технічних заходів, які оптимізують виробниче середовище, відносяться системи вентиляції та кондиціонування повітря, раціональне освітлення, водопостачання, каналізація, видалення твердих відходів тощо.
ВЕНТИЛЯЦІЯ
В аптеках використовується як природна, так і штучна вентиляція. Вона сприяє видаленню забрудненого повітря з приміщень аптеки, підтриманню належного санітарно-гігієнічного режиму.
Кондиціонування повітря в умовах аптек є найбільш оптимальним та ефективним видом вентиляції приміщень, оскільки системи кондиціонування забезпечують комфортні умови мікроклімату.
Природна вентиляція здійснюється з допомогою вікон, кватирок, фрамуг. Найбільш ефективною є вентиляція, здійснювана за рахунок витяжних каналів, обладнаних спеціальними насадками - дефлекторами. Вона влаштовується для адміністративних і санітарно-побутових приміщень.
Штучна припливно-витяжна вентиляція (місцева та загальнообмінна ) передбачається у приміщеннях, де за допомогою природного повітрообміну не досягаються нормовані параметри мікроклімату, вмісту пилу, мікроорганізмів і газоподібних домішок. Повітря, що подається, необхідно очищати, пропускаючи його через спеціальні фільтри.
Вибір та влаштування системи вентиляції й типу вентиляційних пристроїв залежить від призначення виробничих приміщень та виду технологічних процесів, які у них здійснюються. Вона повинна бути влаштована таким чином, щоб повітря з одного приміщення не проникало в інші.
Торговий зал обладнується загальнообмінна припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом (кратність повітрообміну +3-4).
Асистентська повинна бути обладнана загальнобмінною припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом (+2-3). Таку ж вентиляцію влаштовують у пакувальній, дистиляційній, дефектарській, фасувальній, коморах, кімнаті провізора-аналітика. У кімнаті провізора-аналітика має бути місцева витяжна вентиляція (витяжна шафа).
На вентиляцію мийної й дистиляційно-стерилізаційної повинна бути звернена особлива увага, тому що від її правильного влаштування й експлуатації залежать мікрокліматичні умови всієї аптеки. Внаслідок того, що в цих приміщеннях, особливо в мийній, є джерела тепло- і вологовиділення, при недостатньо ефективній роботі вентиляції гаряче й вологе повітря може проникати в інші приміщення аптеки.
Мийна та дистиляційно-стерилізаційна обладнуються припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3-4. У мийній, крім того, необхідне влаштування місцевої витяжної вентиляції над мийними ваннами у вигляді зонта.
Асептичний блок, де виготовляються ін’єкційні розчини, очні краплі, для чого необхідна повна стерильність) повинен обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря (кратність повітрообміну +4-2), щоб виключити поступлення повітря з інших приміщень. При цьому рух повітряних потоків відбувається з асептичної у прилягаючі до неї приміщення - шлюз, а потім у коридор. Вікна асептичної повинні бути щільно закриті, щілини наглухо забиті. Припливне повітря повинно проходити через фільтри, що уловлюють пил і мікроорганізми.
Матеріальні (склади) стерильних матеріалів повинні обладнуватися припливною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3.
Матеріальні термолабільних, сухих і рідких медикаментів обладнуються тільки витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну –3.
ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА КАНАЛІЗАЦІЯ
Для сільських аптек влаштовується окремий водогін. При неможливості обладнання місцевого водогону, влаштовується децентралізоване водопостачання з колодязя, розташованого на території земельної ділянки аптеки.
Міські аптеки забезпечуються централізованим водопостачанням з міської водогінної мережі. Для створення оптимального санітарно-гігієнічного режиму влаштовується раціональна розводка води. Гаряча вода повинна подаватися в усі виробничі, допоміжні і санітарно-побутові приміщення.
Стічні води з аптечних закладів видаляються системою каналізації (міські аптеки) або з допомогою вивізної системи (сільські аптеки).
ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ
З метою оптимізації умов праці та профілактики захворюваності повинна впроваджуватися автоматизація технологічних процесів.
Широко використовується так звана мала механізація важких і трудомістких процесів (розфасовка, фільтрування, просівання, розтирання тощо). Наприклад, для подрібнення твердих лікарських речовин замість ступок, при використанні яких відбувається значне виділення пилу, запропоновані малогабаритні апарати різної конструкції, зокрема, млин конструкції Ісламгулова (рис. 3). Для дозування порошків використовується дозатор ДП-2 (рис. 4), для виготовлення мазей – установка УПМ-1 (рис. 5), для миття аптечного посуду (рис. 6) для фасування рідин у дрібну тару – установка УДЖ-250 (рис. 7) тощо. Для закупорки флаконів, треба застосовувати напівавтомати, що значно скорочують контакт працюючих зі шкідливими речовинами.
Для зменшення запиленості застосовуються спеціальні столи, у які вмонтовані фільтрувальні пристрої, що забезпечують подачу на робоче місце чистого повітря (стіл монтажний пилозахисний СМП-1).
Для боротьби з мікробним забрудненням повітря аптечних приміщень
використовується ультрафіолетове
опромінення бактерицидними увіолевими лампи типу ДБ-30. Найбільш вираженою
бактерицидною властивістю володіють УФ-промені з довжиною хвилі 254-257 нм. У
присутності людей застосовуються екрановані бактерицидні лампи потужністю 1 Вт на
Ультрафіолетове опромінення може використовуватись також для знезаражування рецептів з допомогою апарата Лопатіна (рис. 8).
Знезаражування повітря в аптеці можна здійснювати хімічними засобами (пропіленгліколь, триетиленгліколь та ін). Обов’язково необхідно обробляти стіни й підлоги асептичної, стерилізаційної й дистиляційно-стерилізаційної.
1 – дозатор з поплавковим клапаном; 2 – кран; 3 – колба; 4 – поплавковий клапан; 5 – гумовий ковпачок; 6 – градуйована повітряна трубка.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ТА ОСОБИСТА ГІГІЄНА
Для захисту органів дихання, шкіри, особливо при роботі із сильнодіючими лікарськими речовинами й отрутами, використовуються засоби індивідуального захисту (респіратори, мазі).
Працівникам необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни.
ЛАБОРАТОРНИЙ КОНТРОЛЬ
Для оцінки мікробного забруднення повітряного середовища приміщень аптек
використовуються такі показники, як окислюваність повітря, кількість диоксиду
вуглецю й мікроорганізмів у
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ
З метою зменшення захворюваності та збереження здоров’я, підвищення працездатності й продуктивності праці для персоналу необхідно насамперед створити сприятливі умови праці. Аптечні працівники, безпосередньо зайняті виробництвом ліків (виготовлення, розфасовка, контроль та ін.), повинні проходити попередній та періодичний медичний огляд.
Попередній медичний огляд проводиться при поступленні на роботу. Абсолютними протипоказаннями до роботи в аптеці є активна форма туберкульозу, бронхіальна астма, органічні захворювання серцево-судинної системи, гіпертонія II ступеня. Протипоказаннями до прийому на роботу є усі види геморагічного діатезу; алергічні захворювання; гострота зору нижче 0,6 з корекцією; аномалія рефракції понад 6,0 % короткозорості, зі змінами очного дна, понад 2,0 % далекозорості, астигматизм понад 2,0; захворювання ендокринної системи.
Періодичні медичні огляди проводяться 2 рази у рік з обов’язковим оглядом терапевтом, невропатологом, психіатром і, за показниками, гінекологом, стоматологом, фахівцем із хвороб вуха, горла й носа. При цьому проводяться також лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, визначення білірубіну тощо.