Форма № Н - 3.04

 ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

Кафедра медичної біохімії

 

                        “ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

проф. І.Р.Мисула

“_14 ”___06___2013 р.

РОБОЧА ПРОГРАМА 

 

 

З  Біологічної та біоорганічної хімії

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки____1201       «Медицина»__________

(шифр і назва напряму підготовки)

 

спеціальність ___7.12010005 “Стоматологія”

(шифр і назва спеціальності)

 

факультет_________                  стоматологічний____________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

 

 

2013 – 2014  навчальний рік

                                                       

 

 

Робоча програма _________з   біологічної  та біоорганічної  хімії_____________для студентів

(назва навчальної дисципліни)

 

за напрямом підготовки ___1201   «Медицина»______________,

 

спеціальністю _7.12010005 “Стоматологія”_______________.

 

 

Розробники:_к.б.н., доц. Лихацький П.Г._________________                                   

 ^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

 

 

 

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри   Медичної біохімії___________

 

 

Протокол від “__11__”_червня____________2013__ року № _13__

 

Завідувач кафедри          Медичної біохімії_______________________________

 

_______________________ (_Корда М.М._______)

(підпис)                                                   (прізвище та ініціали)

 

 

 

Ó__________, 2013_  рік

Ó __________, 2014_  рік

 

Опис навчальної дисципліни

 

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

- для денної форми навчання – 67,4:  33,5.

 

Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета. Біоорганічна хімія як навчальна дисципліна є однією з базових  дисциплін у системі вищої медичної освіти. Вона базується на вивченні студентами медичної біології, біофізики, медичної хімії (біонеорганічної, фізичної та колоїдної хімії), морфологічних дисциплін й інтегрується з цими дисциплінами.

Метою дисципліни є вивчення закономірностей хімічної поведінки органічних сполук у взаємозв'язку з їх будовою і формування на цій основі творчого хімічного мислення, необхідного для успішного освоєння профільних дисциплін, а також для практичної діяльності.

Підготовка фахівців, яким потрібні знання з біологічної та біоорганічної хімії, вимагає не тільки теоретичної підготовки, але й різнобічних практичних навичок і вмінь у проведенні хімічного експерименту.

 

Головна задача біоорганічної хімії як базової дисципліни – забезпечити  науковий підхід та закласти нові теоретичні основи клінічного мислення майбутнього лікаря-стоматолога.

Завдання:

-   Аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини.

- Інтерпретувати  особливості   фізіологічного  стану  організму  та  розвитку  патологічних процесів на основі лабораторних досліджень.

- Аналізувати   реакційну   здатність   вуглеводів,   ліпідів,   амінокислот,   що   забезпечує   їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі.

- Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії в якості лікарських засобів.

- Інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.

- Пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів.

7

-   Пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини.

- Аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для інтеграції обміну речовин в індивідуальних клітинах.

- Класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних   показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини, зокрема стоматологічних.

- Інтерпретувати   значення   біохімічних   процесів   обміну  речовин   та  його   регуляції  в забезпеченні функціонування окремих органів і тканин, зокрема тканин зуба організму людини.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

- закономірності хімічних властивостей органічних сполук у взаємозв’язку з їхньою будовою і на цій основі розуміти біохімічні процеси, які мають місце у біологічних системах;

- аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі.

 

вміти:

- проводити хімічні реакції вуглеводів, ліпідів, амінокислот;

       - аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук до фізіологічних функцій, які вони виконують в організмі людини; інтерпретувати особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі лабораторних досліджень.

Програма навчальної дисципліни

 

МОДУЛЬ 1

Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти.

 

Змістовий модуль 1.

Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук.

 

Конкретні цілі:

ü  Пояснювати основні правила замісникової номенклатури ІЮПАК і вміти використовувати їх в побудові назв біоорганічних сполук.

ü  Робити висновки і аналізувати взаємозв'язок між будовою, конфігурацією та конформацією біоорганічних сполук.

ü  Пояснювати залежність біологічної активності від просторової будови речовини.

ü  Інтерпретувати залежність реакційної здатності біоорганічних сполук від природи хімічного зв'язку та взаємного впливу атомів в молекулі.

ü  Пояснювати можливість використання реакційної здатності певних класів біоорганічних сполук для синтезу лікарських речовин та аналогів природних сполук.

ü  Інтерпретувати механізми реакцій різних класів біоорганічних сполук, їх перетворення в біологічних системах.

 

Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв'язку. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність спиртівта  фенолів. Будова та властивості альдегідів та кетонів.

Тема 2. Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).

Тема 3. Властивості природніх вищих жирних кислот. Прості ліпіди, жири. Складні ліпіди, фосфоліпіди.

 

Змістовий модуль 2.

Структура і функції вуглеводів.

 

Конкретні цілі:

ü  Робити висновки щодо існування моносахаридів в різних таутомерних формах, що впливає на їх реакційну здатність і дає можливість лабораторного дослідження моносахаридів в біологічних рідинах.

ü  Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі гомо полісахаридів як харчових речовин – джерел енергії для процесів життєдіяльності.

ü  Аналізувати принципи методів виявлення та визначення моносахаридів в крові, сечі, слині.

ü  Пояснювати механізми біологічної ролі гетерополісахаридів (глікозаміногліканів) в біологічних рідинах та тканинах.

 

Тема 4. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів. Структура і функції ди- та полісахаридів.

 

Змістовий модуль 3.

Біологічно активні гетероциклічні сполуки.

Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислоти.

Конкретні цілі:

ü  Пояснювати залежність реакційної здатності гетероциклічних сполук від їх будови, що сприяє їх біосинтезу в організмі та лабораторного синтезу з метою одержання лікарських засобів.

ü  Робити висновки щодо біологічної активності гетерофункціональних похідних гетероциклічного ряду за умов особливості їх будови і хімічної поведінки.

ü  Аналізувати значення мононуклеотидів для побудови нуклеїнових кислот і дії нуклеотидних коферментів.

ü  Інтерпретувати механізми участі вітамінів в побудові коферментів, що каналізують біохімічні реакції в організмі.

 

Тема 5. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.

 

Змістовий модуль 4.

α-Амінокислоти. Пептиди. Білки.

Конкретні цілі:

ü  Інтерпретувати особливості будови α-амінокислот як основи біополімерів – білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму.

ü  Робити висновки про варіанти перетворень в організмі α-амінокислот та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук (ФАС) від будови та реакційної здатності.

ü  Пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму.

ü  Пояснювати залежність фізико-хімічних властивостей білків від їх амінокислотного складу.

ü  Уміти аналізувати якісні реакції на α-амінокислоти для визначення амінокислотного складу білків та використовувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків.

 

Тема 6. Амінокислотний склад білків та пептидів. Хроматографічний розподіл амінокислот. Гідроліз простого білка. Реакції осадження білків.

2. Структура навчальної дисципліни

 

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма
	усього	у тому числі
		л	п	лаб.	інд.	с. р.
1	2	3	4	5	6	7
МОДУЛЬ 1 Біологічно важливі класи біоорганічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти
Змістовий модуль 1. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук.
Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв'язку. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність спиртівта  фенолів. Будова та властивості альдегідів та кетонів.		2	6	-	-		5
Тема 2. Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).		2	6	-	-		4
Тема 3. Властивості природніх вищих жирних кислот. Прості ліпіди, жири. Складні ліпіди, фосфоліпіди.			6	-	-		4
Разом за змістовим модулем 1	35	4	18	-	-		13
Змістовий  модуль 2.  Структура і функції вуглеводів
Тема 4. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів. Структура і функції ди- та полісахаридів.		2	6	-	-			4
Разом за змістовим модулем 2	12	2	6	-	-			4
Змістовий  модуль 3. Біологічно активні гетероциклічні сполуки. Нуклеозиди, нуклеотиди, нуклеїнові кислоти.
Тема 5. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.		2	6	-	-			4
Разом за змістовим модулем 3	12	2	6	-	-			4
Змістовий  модуль 4.α-Амінокислоти. Пептиди. Білки.
Тема 6. Амінокислотний склад білків та пептидів. Хроматографічний розподіл амінокислот. Гідроліз простого білка. Реакції осадження білків.		2	6	-	-			4
Разом за змістовим модулем 4	12	2	6	-	-			4
Усього годин за модулем 1	71	10	36	-	-			25
Усього годин	71	10	36	-	-			25
ІНДЗ – не передбачено	-	-	-	-	-			-

 

4. Теми лекційних занять

 

 

5. Теми семінарських занять – не передбачено

 

6. Теми практичних занять

 

 

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

 

8. Самостійна робота

 

 

 

9. Індивідуальні завдання – не передбачено

 

10. Методи навчання

 

 За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні –  розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи: аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи: проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

 

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

 

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

 

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, хімічні диктанти, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання хімічних дослідів та вміння робити висновки уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем хімічних реакцій та перетворень. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійно хімічним шляхом довести наявність певних функціональних груп; вміти провести якісні реакції та виконати елементний аналіз органічних сполук; знати правила і способи складання лабораторних установок.

                                                                      

12. Розподіл балів, які отримують студенти

 

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення якісних реакцій, аналітичний ефект та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

 2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

 

 

 Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 

 Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з органічної хімії визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з біоорганічної хімії виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулю № 1.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з біологічної хімії у оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

 

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

 

 

 

 

 

 Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

 

 

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

 

14. Рекомендована література

 

Базова

 

1.      Зіменковський Б.С., Музиченко В.А. Біоорганічна хімія. – Львів: Кварт. – 2009. – 402 с.

2.     Миронович Л.М. Біоорганічна хімія: Скорочений курс: Навчальний посібник. – Київ: Каравела, 2008. – 184 с.

3.     Мардашко О.А., Миронович Л.М., Стапанова Г.Ф. Біологічна і біоорганічна хімія: Навчальний посібник. – Київ: Каравела, 2008. – 244 с.

4.      Губський Ю.І. Біоорганічна хімія. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 18-69, 98-114, 114-126.

5.      Конспект лекцій

Допоміжна

 

1.     Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И., Биоорганическая химия. - М., Медицина, 1991. - С.189-190, 160-167.

2.     Степаненко Б.Н., Курс органической химии.- М., Высшая школа, 1979

 

 

15. Інформаційні ресурси

 

1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/metod_rozrobky/uk/stomat/ptn/1/

Методичні вказівки /Кафедра медичної біохімії/біологічна хімія/ стоматологічний факультет/ПТН/1 курс/українська

2. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/presentations/uk/stomat/ptn/1/

Презентації лекцій //Кафедра медичної біохімії/біологічна хімія/ стоматологічний факультет/ПТН/1 курс/українська

3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/classes_stud/uk/stomat/ptn/1/

Матеріали для підготовки  студентів до практичних занять /Кафедра медичної біохімії/біологічна хімія/ стоматологічний факультет/ПТН/1 курс/українська