Форма № Н - 3.04

 ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

 

Кафедра медичної біохімії

 

             “ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

проф. І.Р.Мисула

“_14 ”___06___2013 р.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА 

 

 

З  Біологічної та біоорганічної хімії

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки____1201       «Медицина»__________

(шифр і назва напряму підготовки)

 

спеціальність ___7.12010005 Стоматологія” (нормативний термін навчання)

(шифр і назва спеціальності)

 

факультет_________                  стоматологічний___________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

 

 

2013 – 2014  навчальний рік


                                                       

 

Робоча програма _________з   біологічної  та біоорганічної  хімії_____________для студентів

(назва навчальної дисципліни)

 

за напрямом підготовки ___1201   «Медицина»______________,

 

спеціальністю _7.12010005 Стоматологія” (нормативний термін навчання)

 

Розробники:_к.б.н., доц. Острівка О.І.___

к.б.н. Куліцька М.І.                        

вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання                                   

 ()

 

 

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри   Медичної біохімії___________

 

 

Протокол від “__11__”_червня____________2013__ року № _13__

 

Завідувач кафедри          Медичної біохімії_______________________________

 

_______________________ (_Корда М.М._______)

(підпис)                                                   (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

Ó__________, 2013_  рік

Ó __________, 2014_  рік


      

1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 9

Галузь знань

_1201 Медицина__

(шифр і назва)

Нормативна

 

 

Модулів – 3

Спеціальність:

7.110106 «Стоматологія»

Рік підготовки

Змістових модулів –14

1-й

2-й

Семестр

Загальна кількість годин    258

2-й

3,4-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4;

самостійної роботи студента –3,85.

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

 

______спеціаліст______

 

10  год.

 10  год.

Практичні, семінарські

 40 год.

78 год.

Лабораторні

 год.

 год.

Самостійна робота

25 год.

95 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Тестовий  модульний контроль.

Тестовий  модульний контроль

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

- для денної форми навчання – 55%; 45%.

  

 


Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета. Біологічна хімія як навчальна дисципліна є однією з найважливіших дисциплін у системі вищої медичної освіти. Вона базується на вивченні студентами медичної біології, біофізики, медичної хімії, морфологічних дисциплін й інтегрується з цими дисциплінами. Закладає основи вивчення студентами молекулярної біології, генетики, фізіології, патології, загальної та молекулярної фармакології, токсикології та пропедевтики медичних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з біологічної та біоорганічної хімії, насамперед біохімічних процесів, які мають місце в організмі здорової та хворої людини, в процесі подальшого навчання і професійної діяльності.

 Систематичне вивчення предмету закладає основи клінічної діагностики найпоширеніших захворювань, моніторингу перебігу захворювання, контролю за ефективністю застосування лікарських засобів та заходів, спрямованих на попередження виникнення та розвитку патологічних процесів;

Головна задача біологічної та біоорганічної хімії як фундаментальної дисципліни – забезпечити  науковий підхід та закласти нові теоретичні основи клінічного мислення майбутнього лікаря.

Завдання:

- навчити студентів лабораторно досліджувати та виявляти певні класи біоорганічних сполук за властивостями їх функціональних груп;

- проводити якісні реакції та оцінку показників при лабораторному досліджені розчинів;

- досліджувати функції органів і тканин, та організму в цілому в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, а також на моделях або на підставі дослідів записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп’ютерних програмах та інших навчальних технологіях;

- дослідити клініко-біохімічні показники проміжних інтермедіатів та кінцевих продуктів обміну в основних рідинах організму в нормі та за розвитку патологічних процесів;

- вирішувати ситуаційні задачі (оцінка клініко-біохімічних показників, що характеризують функції та параметри гомеостазу, а також встановлення механізмів регуляції метаболічних процесів тощо), що мають експериментальне або клініко-біохімічне спрямування.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі л лабораторних досліджень;

- класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини.

вміти:  освоїти сучасні клінічні і лабораторні методи дослідження, навчитись аналізувати результати біохімічних аналізів крові, сечі, шлункового соку, слини, які відіграють провідну роль  у встановленні діагнозу.

 

2.     Програма навчальної дисципліни

 

МОДУЛЬ 2.  

Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.

 

 

Змістовий модуль 1.

  Введення в біохімію. Ферменти та коферменти.

 Регуляція метаболізму.

 

Конкретні цілі:

 

         Аналізувати     етапи     та     закономірності     становлення     біохімії    як фундаментальної медико-біологічної науки та навчальної дисципліни;

         Пояснити     принципи     та     основи     методів     біохімічних     досліджень функціонального стану організму людини в нормі та при патології;

         Використовувати результати біохімічного аналізу для оцінки стану певних ланок обміну речовин;

         Трактувати    основоположні    біохімічні    поняття,    що    характеризують метаболічні перетворення та регуляторні адаптивні процеси.

         Аналізувати механізми регуляції основних метаболічних процесів;

         Трактувати біохімічні закономірності будови та функціонування різних класів ферментів;

         Трактувати роль вітамінів та їх біологічно активних похідних в механізмах каталізу за участю основних класів ферментів;

         Аналізувати  шляхи  та механізми регуляції ферментативних  процесів як основи обміну речовин в організмі в нормі та при патологіях;

         Пояснювати   зміни   перебігу   ферментативних   процесів   та   накопичення проміжних продуктів метаболізму при вроджених (спадкових) та набутих вадах метаболізму - ензимопатіях;

         Аналізувати зміни активності індикаторних ферментів плазми крові при патологіях певних органів та тканин;

         Пояснювати застосування ферментних препаратів та інгібіторів ферментів як фармакологічних препаратів при певних патологічних станах.

 

Тема 1. Предмет, задачі, основні етапи та сучасні напрями  розвитку біохімії. Мета і методи проведення біохімічних досліджень, їх клініко-діагностичне значення. Будова і фізико-хімічні властивості білків-ферментів. Механізм дії ферментів, кінетика ферментативного каталізу. Регуляція активності ферментів. Ферментативні процеси за типом реакції основних класів ферментів. Одиниці виміру каталітичної активності ферментів. Механізм виникнення ензимопатій. Ензимодіагностика, ензимотерапія.

 

Змістовий  модуль 2.

 

Основні закономірності обміну речовин.

Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики

Конкретні цілі:

   Трактувати біохімічні закономірності протікання обміну речовин: катаболічні,анаболічні, амфіболічні шляхи метаболізму;

   Трактувати   біохімічні  законоиірності  функціонування   циклу  трикарбоновихкислот, його анаплеротичніреакції та амфіболічну сутність;

   Пояснювати біохімічні механізми регуляції циклу трикарбонових кислот та йогоключову роль в обміні речовин та енергії;

Пояснювати біохімічні механізмирегуляці процесів анаболізму та катаболізму.

   Трактувати роль   біологічного   окислення,   тканинного   дихання  та  окисного фосфорилювання в генерації АТФ за анаеробних умов;

   Аналізувати порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогенних факторів хімічного, фізичного, біологічного походження;

   Пояснювати біохімчні основи процесів знешкодження ендогенних токсинів за участю ферментів мікросомального окислення (цитохрому Р-450).

   

Тема 2. Фундаментальні закономірності обміну речовин: катаболізм, анаболізм. Стадії катаболізму. Спільні шляхи перетворень білків, вуглеводів, ліпідів. Особливості функціонування циклу трикарбонових кислот. Біоенергетичні процеси: біологічне окиснення, тканинне дихання. Молекулярна організація мітохондріального дихального ланцюга. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.

 

 

Змістовий  модуль 3.

  Метаболізм вуглеводів та його регуляція

Конкретні цілі:

 Трактувати    біохімічні   закономірності    внутрішньоклітинного   метаболізму вуглеводів: анаеробне та аеробне окислення глюкози;

Трактувати     біохімічні     закономірності     альтернативних     шляхів     обміну моносахаридів:   пентозофосфатний   шлях   окислення   глюкози,   шляхи   перетворення фруктози та галактози;

Трактувати   функціональні   особливості   та   біологічне   значення   біосинтезу глюкози (глюконеогенез), синтезу та розпаду глікогену в тканинах;

Аналізувати  зміни рівня  глюкози  крові,   механізми   їх  гормональної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін), патологічні прояви порушень обміну глюкози: цукровий діабет, голодування;

Пояснити молекулярно-біологічні основи спадкових ензимопатій (вроджених вад метаболізму) обміну фруктози, галактози, глікогену;

Трактувати поняття нормоглікемія, гіпер-, гіпоглікемія, глюкозурія як нормальні та патологічні стани обміну глюкози.

 

Тема 3. Специфічні шляхи катаболізму вуглеводів. Анаеробне окиснення глюкози. Аеробне окиснення глюкози. Альтернативні шляхи  обміну моносахаридів.

Тема 4. Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену. Біосинтез глюкози - глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та патологія обміну вуглеводів.

 

 

Змістовий  модуль 4.

Метаболізм ліпідів та його регуляція.

Конкретні цілі:

 

         Трактувати біохімічні функції простих і складних ліпідів в організмі: участь в побудові та функціонуванні біологічних мембран клітин, запасна, енергетична функції, використання в якості попередників в біосинтезі біологічно активних сполук ліпідної природи;

         Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: катаболізм та біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів,гормональна регуляція ліполізу;

         Трактувати біохімічні закономірності регуляції біосинтезу холестеролу та його біотрансформації: етерифікація, утворення жовчних кислот, строїдних гормонів, вітаміну Дз;

         Аналізувати зміни в системі циркуляторних транспортних ліпідів: ХМ, ЛПДНЩ, ЛПНЩ, ЛПВЩ при патологіях, пояснювати їх функціональне значення; Пояснювати біохімічні основи виникнення та розвитку генетичних аномалій обміну ліпідів, ліпопротеїдів , холестеролу (ліпопротеїнемії), а також: набуті порушення обміну ліпідів: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет.

 

Тема 5. Специфічні шляхи метаболізму ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів. Регуляція ліполізу. Окиснення гліцеролу і жирних кислот. Біоенергетика процесів.  Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів.  Біосинтез і біотрансформація холестеролу. Метаболізм кетонових тіл. Регуляція та порушення ліпідного обміну.

Змістовий  модуль 5.

  Метаболізм амінокислот, ензимопатії амінокислотного обміну.

 

Конкретні цілі:

               Трактувати     біохімічні    закономірності    внутрішньоклітинного    метаболізму амінокислот:     процеси    дезамінування,   трансамінування,     декарбоксилювання, пояснювати біологічну дію утворюваних біологічних амінів: серотоніну, гістаміну, гама-аміномасляної кислоти, тощо;

               Трактувати метаболічні  закономірності утворення  та  знешкодження  аміаку, циркуляторного транспорту аміаку, біосинтезу сечовини;

               Аналізувати зміни в системах транспорту та знешкодження аміаку при генетичних аномаліях ферментів метаболізму аміаку;

               Пояснювати     особливості     функціонування     загальних     шляхів     метаболізму безазотистих  скелетів  амінокислот  та  спеціалізованих  перетворень   циклічних амінокислот;

               Пояснювати біохімічні основи виникнення і проявів генетичних аномалій обміну циклічних   амінокислот    та   аналізувати   причини   нагромадження   проміжних продуктів їх обміну при фенілкетонурії, алкаптонурії, альбінізмі;

               Пояснювати   біохімічні  принципи регулдяції  обміну  порфіринів,   виникнення   та розвитку спадкових порушень синтезу порфіринів - порфірій.

 

Тема 6. Катаболізм простих білків. Травлення, хімічний склад травних секретів, засвоєння. Загальні шляхи перетворення амінокислот. Процеси детоксикації аміаку та біосинтез сечовини. Спеціалізовані шляхи метаболізму амінокислот. Механізми гормональної регуляції обміну білків.

 

 

 

МОДУЛЬ 3.

Молекулярна біологія. Біохімія гормонів та фізіологічних функцій..

 

Змістовий модуль 6.

Основи молекулярної біології.

Конкретні цілі:

         Аналізувати   послідовність   реакцій   біосинтезу   та   катаболізму   пуринових нуклеотидів,   порушення  синтезу  сечової кислоти  і  біохімічні  основи розвитку подагри;

         Аналізувати  послідовність реакції біосинтезу та  катаболізму піримідинових нуклеотидів;

         Трактувати молекулярно - біологічні закономірності збереження та передачі генетичної     інформації,     роль      ферментних      систем,      що     забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНКу прокаріотів та еукаріотів;

         Пояснювати механізми функціонування ферментної системи т ранскрищії РНК;

         Трактувати поняття білок-синтизуючої системи в рибосомах;

   Пояснювати механізми функціонування білок-синтизуючої системи за участю ферментів активації амінокислот,   ініціації,   елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів.

 

 

Тема 7. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Порушення обміну нуклеотидів.  Молекулярні механізми реплікації ДНК. Транскрипція – біосинтез РНК. Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції, регуляція трансляції. Антибіотики – інгібітори транскрипції та трансляції

 

Змістовий модуль 7.

Молекулярні механізми дії гормонів на клітини мішені.

Біохімія гормональної регуляції

Конкретні цілі:

   Трактувати біохімічні та фізіологічні функції гормонів та біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграціїжиттєдіяльності організму людини;

   Аналізувати та пояснювати відповідність структури гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот та стероїдних гормонів виконувані функції та механізму дії на клітини-мішені;

   Трактувати молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламінів) на клітини-мішені за участю сигнальних молекул - посередників;

   Тректувати молекулярні механізми прямої регуляції дії на геном клітин-мішеней гормонів стероїдної природи;

   Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводіцв, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень;

   Трактувати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл іонів кальцію в організмі, форми кальцію в плазмі крові людини, вклад кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостаз кальцію;

   Пояснювати біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та тирових проявів порушень ендокринної системи організму.

 

Тема 8.  Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів пептидно-білкової природи на клітини-мішені. Молекулярно-клітинні механізми дії катехоламінів та інших біогенних амінів

       Тема 9. Роль тиреоїдних гормонів в регуляції метаболічних процесів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і 

       фосфору. Гормони та інші біорегулятори ліпідного походження.Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів кори 

       наднирників і статевих гормонів. Ейкозаноїди: простагландини, тромбоксани, лейкотрієни

 

 

Змістовий модуль 8.

 Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.

Конкретні цілі:

         Трактувати фізіологічні потреби та енергетичну цінність основних поживних речовин - складових компонентів харчування людини:  білків,  вуглеводів,  ліпідів, вітамінів, мікроелементів.

         Пояснити   біохімічні   механізми   ферментативних   процесів   травлення   та надходження до тканин складових компонентів нутрієнтів пр спадкових та набутих порушеннях синтезу та активації ферментів розщеплення білків, вуглеводів і ліпідів.

         Пояснювати виникнення основних патологічних процесів травлення в шлунку та кішківнику.

         Трактувати біохімічні закономірності функціонування вітамінів як компонентів харчування людини та регуляторів ферментативних реакцій і обмінних процесів.

         Трактувати функції водорозчинних коферментних вітамінів В1, В2, РР, Вб, В12, Н, С, Р.

         Пояснювати    біорегуляторні    (гормоноподібні)    та    антиоксидантні    фукції жиророзчинних вітамінів А, Е, К, Р, Д

         Аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення патологій за гіпо- гіперітамінозах.

 

Тема 10. Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни як антиоксиданти.

 

Змістовий  модуль 9 

Біохімія та патобіохімія крові

 

Конкретні цілі:

         Трактувати біохімічні принципи функціонівання згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові.

         Аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові,   небілкових азотовмісних сполук  (залишковий азот),   без азотистих органічних компонентів корові в нормі та за умов розвитку патології.

         Аналізувати стан здоров'я людини на підставі біохімічних параментрів змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в крові.

         Пояснювати  біохімічні  основи  функціонування  систем регуляції тиску крові (калікреїн-кінінова)та ренін-ангіотензинова системи)  та науково-обгрунтованого застосування        гіпотензивних       лікарських       засобів        - інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.

 

Тема 11. Біохімія і патобіохімія крові. Дихальна функція еритроцитів. Патологічні форми Нв. Кислотно-основний стан.  Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Небілкові азотовмісні та безазотові органічні компоненти крові. Залишковий азот.

 

Змістовий модуль 10

 Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин.

 

Конкретні цілі:

  Трактувати біохімічні  закономірності  функції  печінки: вуглеводної, ліпідрегулюючої, білок-синтезуючої, сечовинно-утворювальної, пігментної, жовчо­утворювальної.

   Трактувати   біохімічні механізми функціонування детоксикаційної   системи печінки:  рефкції мікросомального окислення та кон'югації   біотрансформація ксенобіотиків та ендогених токсинів.

         Аналізувати дифиренційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний кон'югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць.

         Пояснювати  роль  печінки  в  забезпечені  нормоглікемії  (синтез  і  катаболізм глікогену, глюкогенез) та патологічні зміни - гіпо-, гіперглікемія, глюкозурія.

         Пояснювати біохімічні основи розвитку недостатності функції печінки за умов хімічного, біологічного та радіоційного ураження.

         Трактувати біохімічні механізми регуляції водно-сольового обміну та роль нирок в утворенні сечі.

         Аналізувати біохімічний склад сечі в нормі та за умов розвитку патологічних процесів: оцінювати  функціональне значення кінцевих продуктів азотистого обміну (сечовина, сечова кислота, креатинін) та продуктів детоксикації (тваринний індикан, гіпурова кислота), зміни їх добового виділення.

         Аналізувати  стан  здоров'я  людини  на підставі  біохімічних  параметрів  змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в крові та сечі.

         Пояснювати  біохімічні  основи  енергозабезпечення  та молекулярні  механізми м'язового скорочення.

         Дати характеристику біохімічного складу тканин зуба. Органічні компоненти зуба.

         Емаль та дентин  особливості біохімічного складу та обміну речовин в емалі та дентині.

         Трактувати походження, функції, хімічний склад слини. Неорганічні компоненти. Ферменти.

 

Тема 12.  Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць.Біотрансформація ксенобіотиків. Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі. Патобіохімія нирок. Патологічні компоненти сечі.

Тема 13.  Біохімія сполучної тканини: будова, властивості, функції, регуляція, патологія. Біохімія тканин зуба: будова, властивості, функції, регуляція, патологія. Біохімія слини: походження, функції, хімічний склад, регуляція і патологія слиновиділення.

 

3.     Структура навчальної дисципліни

4.      

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с. р.

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 2.

Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція

Змістовий  модуль 1. Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму.

Тема 1. Предмет, задачі, основні етапи та сучасні напрями  розвитку біохімії. Мета і методи проведення біохімічних досліджень, їх клініко-діагностичне значення. Ферментативні процеси за типом реакції основних класів ферментів. Одиниці виміру каталітичної активності ферментів. Механізм виникнення ензимопатій. Ензимодіагностика, ензимотерапія.

 

2

6

-

-

7

Разом за змістовим модулем 1

15

2

6

-

-

7

Змістовий  модуль 2

 Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики

Тема 2. Фундаментальні закономірності обміну речовин: катаболізм, анаболізм. Стадії катаболізму. Спільні шляхи перетворень білків, вуглеводів, ліпідів. Особливості функціонування циклу трикарбонових кислот. Біоенергетичні процеси: біологічне окиснення, тканинне дихання. Молекулярна організація мітохондріального дихального ланцюга. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.

 

2

6

-

-

7

Разом за змістовим модулем 2

15

2

6

-

-

7

Змістовий  модуль 3.

Молекулярні основи біоенергетики.

 

Тема 3. Специфічні шляхи катаболізму вуглеводів. Анаеробне окиснення глюкози. Аеробне окиснення глюкози. Альтернативні шляхи  обміну моносахаридів.

 

-

6

-

-

7

Тема 4. Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену. Біосинтез глюкози - глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та патологія обміну вуглеводів.

 

-

6

-

-

7

Разом за змістовим модулем 3.

26

-

12

-

-

14

Змістовий  модуль 4.

Метаболізм ліпідів та його регуляція

Тема 5. Специфічні шляхи метаболізму ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів. Регуляція ліполізу. Окиснення гліцеролу і жирних кислот. Біоенергетика процесів.  Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів.  Біосинтез і біотрансформація холестеролу. Метаболізм кетонових тіл. Регуляція та порушення ліпідного обміну.

 

2

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 4

16

2

6

-

-

8

Змістовий  модуль 5.

 Метаболізм амінокислот, ензимопатії амінокислотного обміну.

Тема 6. Катаболізм простих білків. Травлення, хімічний склад травних секретів, засвоєння. Загальні шляхи перетворення амінокислот. Процеси детоксикації аміаку та біосинтез сечовини. Спеціалізовані шляхи метаболізму амінокислот. Механізми гормональної регуляції обміну білків.

 

-

6

-

-

7

Разом за змістовим модулем 5

13

-

6

-

-

7

Усього годин за модулем 2.

85

6

36

-

-

43

МОДУЛЬ 3.

Молекулярна біологія. Біохімія гормонів та фізіологічних функцій

Змістовий  модуль 6.

Основи молекулярної біології.

Тема 7. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Порушення обміну нуклеотидів.  Молекулярні механізми реплікації ДНК. Транскрипція – біосинтез РНК. Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції, регуляція трансляції. Антибіотики – інгібітори транскрипції та трансляції

 

-

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 6

14

-

6

-

-

8

Змістовий модуль 7.

Молекулярні механізми дії гормонів на клітини мішені. Біохімія гормональної регуляції

Тема 8.  Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів пептидно-білкової природи на клітини-мішені. Молекулярно-клітинні механізми дії катехоламінів та інших біогенних амінів

 

2

6

-

-

7

Тема 9. Роль тиреоїдних гормонів в регуляції метаболічних процесів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і фосфору. Гормони та інші біорегулятори ліпідного походження.

Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів кори наднирників і статевих гормонів. Ейкозаноїди: простагландини, тромбоксани, лейкотрієни

 

-

6

-

-

7

Разом за змістовим модулем 7

28

2

12

-

-

14

Змістовий модуль 8.

Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.

Тема 10. Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни як антиоксиданти.

 

-

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 8

14

-

6

-

-

8

Змістовий  модуль 9. 

Біохімія та патобіохімія крові

Тема 11. Біохімія і патобіохімія крові. Дихальна функція еритроцитів. Патологічні форми Нв. Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Небілкові азотовмісні та безазотові органічні компоненти крові. Залишковий азот. Ліпопротеїни плазми крові.

 

-

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 9

14

-

6

-

-

8

Змістовий модуль 10.

Функціональна та клінічна біохімія органів та тканин

Тема 12.  Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць.Біотрансформація ксенобіотиків. Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі. Патобіохімія нирок. Патологічні компоненти сечі

 

-

6

-

-

7

Тема 13.  Біохімія сполучної тканини: будова, властивості, функції, регуляція, патологія. Біохімія тканин зуба: будова, властивості, функції, регуляція, патологія. Біохімія слини: походження, функції, хімічний склад, регуляція і патологія слиновиділення.

 

2

6

-

-

7

Разом за змістовим модулем 10

28

2

12

-

-

14

Усього годин за модулем 3.

98

4

42

-

-

52

Усього годин

185

10

78

-

-

95

ІНДЗ – не передбачено

-

-

-

-

-

-

 

 

4. Теми лекційних занять

 

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 2

 «Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція»

Змістовий  модуль 1. Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму.

1.

Біохімія як наука: біомолекули; метаболічні шляхи. Будова і властивості ферментів. Механізм дії ферментів. Ізоферменти, класифікація ферментів.  Регуляція активності ферментів. Ферментодіагностика, ферментопатії. Вступ до обміну речовин. Специфічні та загальні шляхи перетворення вуглеводів, ліпідів і білків.

2

 

Змістовий  модуль 2 Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики

 

2.

Біологічне окиснення. Субстратне та окисне фосфорилювання. Метаболізм вуглеводів. Гліколіз, аеробне окиснення глюкози;   альтернативні шляхи   обміну моносахаридів. Обмін глікогену, глюконеогенез. Патології вуглеводного обміну.

2

Змістовий  модуль 3 Метаболізм ліпідів та його регуляція

3.

Метаболізм ліпідів. Катаболізм триацилгліцеролів: окислення жирних  кислот та гліцерину; кетогенез. Патологія ліпідного обміну: ожиріння, атеросклероз Загальні шляхи перетворення амінокислот. Обмін аміаку , біосинтез сечовини та його порушення.

2

Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія гормонів та фізіологічних функцій.

Змістовий модуль 8

 Молекулярні механізми дії гормонів на клітини мішені. Біохімія гормональної регуляції

4.

Гормони, загальна характеристика, класифікація. Гормони гіпофіза. Гормони щитовидної, паращитовидної, підшлункової, статевих залоз, гормони наднирникових залоз.Вітаміни як компоненти харчування людини. Біохімія крові. Біохімічні функції печінки. Біохімія жовтяниць

2

Змістовий модуль 10.

Функціональна та клінічна біохімія органів та тканин

5.

Біохімія тканин зуба і слини: хімічний склад, особливості обміну речовин в емалі, дентині, цементі, пульпі, механізми мінералізації, роль Са, Р, F, вітамінів і гормонів. Біохімічні зміни при патологіях зубощелепної системи.

2

 

 

10 год.

 

 

5. Теми семінарських занять – не передбачено

 

                                                                                                         

 


5.     Теми практичних занять

 

з/п

Тема заняття

Кількість годин

Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція

Змістовий  модуль 1. Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму.

 

1.

 

 

Предмет, задачі, основні етапи та сучасні напрями  розвитку біохімії. Мета і методи проведення біохімічних досліджень, їх клініко-діагностичне значення. Будова і фізико-хімічні властивості білків-ферментів. Механізм дії ферментів, кінетика ферментативного каталізу. Регуляція активності ферментів.

 

6

Ферментативні процеси за типом реакції основних класів ферментів. Одиниці виміру каталітичної активності ферментів. Механізм виникнення ензимопатій. Ензимодіагностика, ензимотерапія.

Змістовий  модуль 2 Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот. Молекулярні основи біоенергетики

 

2.

Фундаментальні закономірності обміну речовин: катаболізм, анаболізм. Стадії катаболізму. Спільні шляхи перетворень білків, вуглеводів, ліпідів. Особливості функціонування циклу трикарбонових кислот.

 

6

Біоенергетичні процеси: біологічне окиснення, тканинне дихання. Молекулярна організація мітохондріального дихального ланцюга. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання.

Змістовий  модуль 3. 

Метаболізм вуглеводів та його регуляція

 

Цикл

№ 1

3.

Специфічні шляхи катаболізму вуглеводів. Анаеробне окиснення глюкози.

 

6

Аеробне окиснення глюкози. Альтернативні шляхи  обміну моносахаридів.

4.

 

Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену.

 

6

Біосинтез глюкози - глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та патологія обміну вуглеводів.

Змістовий  модуль 4

 Метаболізм ліпідів та його регуляція

 

 

Цикл

№ 2

 

 

 

5.

 

Специфічні шляхи метаболізму ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів. Регуляція ліполізу.

 

 

 

6

 

 

Окиснення гліцеролу і жирних кислот. Біоенергетика процесів.  Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів. 

Біосинтез і біотрансформація холестеролу. Метаболізм кетонових тіл. Регуляція та порушення ліпідного обміну.

Змістовий  модуль 5.

  Метаболізм амінокислот, ензимопатії амінокислотного обміну.

 

Цикл

№ 3

 

6.

Катаболізм простих білків. Травлення, хімічний склад травних секретів, засвоєння. Загальні шляхи перетворення амінокислот.

 

 

6

Процеси детоксикації аміаку та біосинтез сечовини. Спеціалізовані шляхи метаболізму амінокислот. Механізми гормональної регуляції обміну білків.

Модуль 3.

Молекулярна біологія. Біохімія гормонів та фізіологічних функцій

Змістовий  модуль 6.

 Основи молекулярної біології.

7.

Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Порушення обміну нуклеотидів

 

 

 

6

Молекулярні механізми реплікації ДНК. Транскрипція – біосинтез РНК. Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції, регуляція трансляції. Антибіотики – інгібітори транскрипції та трансляції.

Змістовий модуль 7

Молекулярні механізми дії гормонів на клітини мішені.

Біохімія гормональної регуляції

 

Цикл

№ 4

 

8.

Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів пептидно-білкової природи на клітини-мішені.

 

6

Молекулярно-клітинні механізми дії катехоламінів та інших біогенних амінів

9.

Роль тиреоїдних гормонів в регуляції метаболічних процесів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і фосфору.

 

6

Гормони та інші біорегулятори ліпідного походження.

Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів кори наднирників і статевих гормонів. Ейкозаноїди: простагландини, тромбоксани, лейкотрієни.

Змістовий модуль 8

Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.

 

Цикл

№ 4

10.

Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни як антиоксиданти.

 

6

Змістовий  модуль 9 

Біохімія та патобіохімія крові

 

Цикл

№ 5

11.

Біохімія і патобіохімія крові. Дихальна функція еритроцитів. Патологічні форми Нв. Кислотно-основний стан.  Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Небілкові азотовмісні та безазотові органічні компоненти крові. Залишковий азот.

 

6

Змістовий модуль 10

Функціональна та клінічна біохімія органів та тканин

 

Цикл

№ 6

12.

Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць.Біотрансформація ксенобіотиків.

6

Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі. Патобіохімія нирок. Патологічні компоненти сечі.

13.

 Біохімія сполучної тканини: будова, властивості, функції, регуляція, патологія. Біохімія тканин зуба: будова, властивості, функції, регуляція, патологія. Біохімія слини: походження, функції, хімічний склад, регуляція і патологія слиновиділення.

6

 

Всього:

78 год.

 

 

 

 

 

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

 

8. Самостійна робота

 

№ з/п

Тема

Кількість годин

Модуль 2

«Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція»

 

1

Підготовка до практичних занять:

 

1.1

Набути практичні навички з регуляції метаболізму:

 

 

 

Підготовка    матеріалу    (біологічні    рідини,    клітини,    субклітинні органелли) до проведення біохімічних досліджень.

3

 

 

Побудови графіків залежності швидкості ферментативної реакції від концентрції субстрату, змін рН середовища та температури.

 

 

 

Пояснювати   механізм   перетворення   субстрату   за   каталітичної   дії ферментів.

1

 

 

Написання структурних формул коферментних віиамінів та пояснювати механізм утворення їх біологічно активних (коферментних) форм.

1

 

 

Пояснювати механізм протікання ферментативних реакцій за участю коферментів.

3

1.2

Набути практичні навики з молекулярних основ біоенергетики:

 

 

 

Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків, вуглеводів та ліпідів.

1

 

 

Написання послідовності реакцій перетворення інтермедіатів в циклі трикарбонових кислот.

2

 

 

Малювати  схему та пояснювати     будову та механізм дії ланцюга трнспорту електронів.

3

 

 

Пояснювати  на  основі  положень  хеміоосмотичної  теоріїї  механізм спряження, окислення та фосфорилювання, синтезу АТФ в дихальному ланцюгу.

2

1.3

Набути практичні навички з біохімії метаболізму вуглеводів:

 

 

Написання ферментативних реакцій перетворення інтермедіатів в гліколізі, пентозофосфатному шляху, метаболізмі глікогену.

2

 

 

Побудова схем метаболічних шляхів обмуну вуглеводів.

3

 

 

Пояснювати молекулярні механізми регуляції метаболізму вуглеводів.

2

 

 

Оцінювати за біохімічними показниками стан вуглеводного обміну при патологіях

2

1.4

Набути практичні навички з біохімії метаболізму ліпідів:

 

 

Будувати схеми та писати біохімічні реакіії перетворень ліпідів в метаболічних шляхах.

2

 

 

Пояснювати молекулярні механізми регуляції обміну ліпідів та окремих метаболічних шляхів.

2

 

 

Оцінювати за біохімічними показниками порушення ліпідного обміну при патологічних станах.

0,5

1.5

Набути практичні навички з біохімії метаболізму амінокислот;

 

 

Будувати схеми та писати біохімічні (ферментативні) реакції перетворень амінокислот в метаюолічних шляхах.

1,5

 

Аналізувати і трактувати молекулярні механізми регуляції обміну амінокислот та окремих метаболічних шляхів.

1,5

 

Оцінювати за біохімічними показаннями порушення обміну амінокслот при вроджених і набутих вадах метаболізму.

1,5

2.

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) - підготовка огляду наукової літератури з теми: Історія становлення та розвитку біохімії. Основоположні відкриття.

10

 

Мультиферментні комплекси: особливості будови та каталізу. Ензимодіагностика, ізоферменти в ензимодіагностиці. Коферментні вітаміни. Роз'єднувачі окисного фосфорилювання і регуляція термогензу. Універсальність хеміоосмотичної теорії для живих систем. Створення схем: регуляція обміну глюкози; мультиферментний комплекс - синтез жирних кислот, транспорт та депонування ліпідів; орнітиновий цикл, метаболізм фенілаланіну.

 

3.

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2.

 

 

Разом

43

Модуль 3

«Молекулярна біологія. Біохімія гормонів та фізіологічних функцій»

 

4.

Підготовка до практичних занять

 

41

Набути практичні навички з молекулярної біології та генетики.

 

 

Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції

 

 

Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації

2

 

Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій

3

 

Набути практичні навички з біохімії харчування:

 

 

Пояснити біохімічні механізми травлення білків, вуглеводів, ліпідів за участю ферментів в шлунково-кишковому тракті.

3

 

Пояснювати роль коферментних вітамінів в функціонуванні ферментів.

3

 

Пояснювати роль жиророзчинних вітамінів в метаболічних процесах та реалізації клітинних функцій.

3

 

Оцінювати за біохімічними показниками вітаміну забезпеченість організму та появи гіповітамінозів.

3

4.2

Набути практичні навички з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:

 

 

Писати структурні формули гормонів - похідних амінокислот та стероїдниї гормонів

3

 

Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів

3

 

Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів

2

 

Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі

3

 

Набути практичні навички з функціональної та клітинної біохімії органів і тканин:

 

 

Оцінювати стан системи крові, її біохімічні функції.

2

 

Пояснювати роль білків та індикаторних верментів плазми крові в нормі та при патології.

2

 

Оцінювати показники азотного обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові.

2

 

Аналізувати і трактувати показники згортання крові та фібринолізу.

3

 

Оцінювати стан імунної системи організму.

3

 

Пояснувати біохімічні основи процесів детоксикації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

3

 

За біохімічними показниками оцінювати детоксикаційну функцію печінки

3

-

Оцінювати показники вмісту нормальних та патологічних компонентів сечі

2

5

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) -   створити схему: реплікація і транскрипція; регуляція експресії генів; репарація ДНК; механізм дії білково-пептидних та стероїдних гормонів на клітини-мішені. -   створити схему: травлення та транспортування ліпідів; згортання крові; фібриноліз; шляхи детоксикації ксенобіотиків; метаболізм порфіринів; патобіохімія жовтяниць.

4

6

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 3

 

 

Разом

52

 

9. Індивідуальні завдання – не передбачено

 

10. Методи навчання

 

 За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні –  розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи: аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи: проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, хімічні диктанти, письмові роботи.

Практичні навички та уміння самостійне виконання хімічних дослідів та вміння робити висновки уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем хімічних реакцій та перетворень. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння самостійно хімічним шляхом довести наявність певних функціональних груп; вміти провести якісні реакції та виконати елементний аналіз органічних сполук; знати правила і способи складання лабораторних установок.

 

                                                                      

12. Розподіл балів, які отримують студенти

 

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення якісних реакцій, аналітичний ефект та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

 2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Модуль №1 (поточне тестування)

Оцінка

1

Змістовий модуль 1

 

 

Заняття 1

12

 

Заняття 2

12

 

Заняття 3

12

 

Заняття 4

12

 

Заняття 5

12

2

Змістовий модуль 2

 

 

Заняття 6

12

 

Заняття 7

12

 

Заняття 8

12

 

Заняття 9

12

3

Змістовий модуль 3

 

 

Заняття 10

12

 

Заняття 11

12

 

Заняття 12

12

 

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 1

80

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1

200

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Модуль № 2 (поточне тестування)

Оцінка

1

Змістовий модуль 4

 

 

Заняття 13

12

 

Заняття 14

12

 

Заняття 15

12

2

Змістовий модуль 5

 

 

Заняття 16

12

 

Заняття 17

12

 

Заняття 18

12

 

Заняття 19

12

 

Заняття 20

12

 

Заняття 21

12

3

Змістовий модуль 6

 

 

Заняття 22

12

 

Заняття 23

12

 

Заняття 24

12

 

Заняття 25

12

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 2

80

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 2

200

 Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з органічної хімії визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з органічної хімії виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів № 1 і 2.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з біологічної хімії у оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Оцінка ЕCTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

B

Наступні 25 % студентів

C

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕCTS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

«5»

B, С

«4»

D, E

«3»

FX, F

«2»

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

 

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

 

А

відмінно 

 

 

зараховано

 

В

добре

 

С

 

D

задовільно

 

E

 

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

 

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

 

14. Рекомендована література

Базова

   1.  Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник .- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.

  2.  Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – 656 с.

  3.  Губський Ю. І. Біоорганічна хімія. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 464 с. 

4.     Губський Ю.І.  Біологічна хімія. -  Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 508 с. 

5.     Лабораторний практикум з біологічної хімії: / За ред. Я.І.Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 198 с.

     6. Конспекти лекцій.

 

    

Допоміжна

 

1. Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

2. Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. –  566 с.

3. Боєчко Л.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначе­­­ння та  терміни: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 528.

4. Бышевский А.Ш.,  Терсенов О.А.  Биохимия для врача.  - Екатерин­­­бург: Урал. рабочий, 1994. - 384 с.

5. Ленинджер А.  Основы биохимии: В 3 т.- М.: Мир, 1985. ­­­   - 1056 с.

6. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В.  Биохимия человека:   В 2 т. - М.: Мир, 1993. - т.1 - 381 с.; т.2 - 414 с.

7. Хухо Ф.  Нейрохимия: основы и принципы.- М.: Мир, 1990. - 384 с.

8. Donald Voet, Judith G. Voet, Charlotte W.Pratt. Fundamentals of Biochemistry.New YorkToronto, 2008. – 931 p.

9. N.V.Bhagavan. Medical Biochemistry. – San DiegoTokyo, 2008. – 938 p.

10. Reginald H Garret, Charles M. Grisham. Biochemistry with a Human Focus. – AustraliaUnited States, 2007. – 893 p.

11. Thomas M. Devlin. Textbook of Biochemistry with Clinical Correlations. - Wiley-Liss, 2006. - 1248 p.

 

15. Інформаційні ресурси

 

 

1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/metod_rozrobky/uk/stomat/ntn/2/

Методичні вказівки /Кафедра медичної біохімії/біологічна хімія/ стоматологічний факультет/НТН/2 курс/українська

2. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/presentations/uk/stomat/ntn/2/

Презентації лекцій /Кафедра медичної біохімії/ біологічна хімія / стоматологічний факультет/НТН/2 курс/українська

3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/classes_stud/uk/stomat/ntn/2/

   Матеріали для підготовки  студентів до практичних занять Кафедра медичної біохімії/ біологічна хімія / стоматологічний факультет/НТН/2 курс/українська