Медицина

Форма № Н - 3

Форма № Н - 3.04

 ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ

Кафедра медичної біохімії

 

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор

проф. І.Р.Мисула

“_14 ”___06___2013 р.

 

РОБОЧА ПРОГРАМА 

 

 

З  Біологічної та біоорганічної хімії

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки____1202       «Фармація»__________

(шифр і назва напряму підготовки)

 

спеціальність ___ 7.12020101 “Фармація”

(шифр і назва спеціальності)

 

факультет_________                  фармацевтичний__________________________

(назва інституту, факультету, відділення)

 

 

2013 – 2014  навчальний рік


                                                       

 

Робоча програма _________з   біологічної  хімії_____________для студентів

(назва навчальної дисципліни)

 

за напрямом підготовки ___1202       «Фармація»__________

 

спеціальністю _7.12020101 “Фармація”

 

 

Розробники:_к.б.н., доц. Острівка О.І.____

к.б.н., доц. Мудра А.Є.                                  

 (вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)

 

 

 

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри   Медичної біохімії___________

 

 

Протокол від “__11__”_червня____________2013__ року № _13__

 

Завідувач кафедри          Медичної біохімії_______________________________

 

_______________________ (_Корда М.М._______)

(підпис)                                                   (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

Ó__________, 2013_  рік

Ó __________, 2014_  рік


      

1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

Кількість кредитів – 6

Галузь знань

_1202 Фармація__

(шифр і назва)

Нормативна

 

 

Модулів – 2

Спеціальність:

7.12020101 

“Фармація”

Рік підготовки

Змістових модулів –7

3-й

3-й

Семестр

Загальна кількість годин    208

5-й

6-й

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4;

самостійної роботи студента –3,85.

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

 

______спеціаліст______

 

18  год.

 22  год.

Практичні, семінарські

 36 год.

36 год.

Лабораторні

 год.

 год.

Самостійна робота

50 год.

46 год.

Індивідуальні завдання:

год.

Вид контролю:

Тестовий  модульний контроль.

Тестовий  модульний контроль

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

- для денної форми навчання – 55,6:  44,4.

  

 


Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Мета. Біологічна хімія як навчальна дисципліна є однією з найважливіших дисциплін у системі вищої медичної освіти. Вона базується на вивченні студентами медичної біології, неорганічної, аналітичної, фізколоїдної та органічної хімій, ботаніки, фізіології та мікробіології й інтегрується з цими дисциплінами. Закладає основи вивчення студентами фармацевтичної хімії, фармакології, лабораторної діагностики, біотехнології, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з біологічної хімії в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності. Вивчає біохімічні процеси в організмі в нормі та при патології й закладає основи знань про здоровий спосіб життя, профілактику та корекцію фармацевтичними препаратами порушень обміну речовин в організмі.

 Систематичне вивчення предмету закладає основи клінічної діагностики найпоширеніших захворювань, моніторингу перебігу захворювання, контролю за ефективністю застосування лікарських засобів та заходів, спрямованих на попередження виникнення та розвитку патологічних процесів;

Головна задача біологічної та біоорганічної хімії як фундаментальної дисципліни – забезпечити  науковий підхід та закласти нові теоретичні основи клінічного мислення майбутнього лікаря.

Завдання:

-   підготовку спеціалістів-провізорів, які володіють значним обсягом теорети­чних та практичних знань відносно хімічних основ життя: хімічного складу органічних сполук і природи метаболічних процесів, що відбуваються в орга­нізмі людини;

-   формування знань про будову сполук, що входять до складу живих організ­мів та взаємозв'язок з їх біохімічними функціями;

-   формування сучасного уявлення про принципи структурної організації осно­вних класів біомакромолекул - білків, нуклеїнових кислот та ін.;

-   формування знань закономірностей вивільнення, акумуляції та споживання енергії в біологічних системах;

-   формування знань про основні метаболічні шляхи в організмі, їх взаємо­зв'язок і молекулярні механізми регуляції;

-   формування знань молекулярних основ передачі генетичної інформації, біо­синтезу білка та механізмів їх регуляції;

-   ознайомлення з сучасними методами біохімічної діагностики стану метабо­лізму організма;

-   створення бази уявлень про необхідну терапію патологічних станів фармацевтичними препаратами;

-   формування навичок наукового аналізу та узагальнення явищ та фактів, що спостерігаються;

-   забезпечення теоретичної бази для вивчення інших медико-біологічних дис­циплін: фармакології, фармакотерапії з фармакокінетикою, клінічної фарма­кології та окремих фармацевтичних дисциплін.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати: особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі л лабораторних досліджень;

- класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини.

вміти:  освоїти сучасні клінічні і лабораторні методи дослідження, навчитись аналізувати результати біохімічних аналізів крові, сечі, шлункового соку, слини, які відіграють провідну роль  у встановленні діагнозу.

 

2.     Програма навчальної дисципліни

 

МОДУЛЬ 1.  

Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.

 

 

Змістовий модуль 1.

Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти

 

Конкретні цілі:

·        Аналізувати стан та перспективи розвитку біохімії, використання її досягнень в клінічній та промисловій фармації;

·        Засвоїти етапи та закономірності становлення біохімії як фундаментальної медико-біологічної науки та навчальної дисципліни;

·        Пояснювати амінокислотний склад, структурну організацію, фізико- хімічні властивості, методи виділення та очистки білків;

·        Трактувати чисельні функції та біологічні властивості білків та пепти­дів;

·        Пояснювати класифікацію та характеристику простих і складних білків, значення окремих представників;

·        Пояснювати хімічну природу ферментів та їх властивості як біокаталі- заторів, а також класифікацію, номенклатуру ферментів й специфічність їх дії;

·        Засвоїти принципи визначення активності ферментів у біологічних рідинах;

·        Трактувати кінетику ферментативних реакцій;

·        Аналізувати гіпотези механізму дії ферментів, стадії ферментативного каталізу, види інгібування роботи ферментів;

·        Характеризувати основи ензимопатологій, ензимодіагностики, ензимотерапії;

·                    Пояснювати застосування ферментів та інгібіторів ферментів як фармацевтичних препаратів при певних патологічних станах.

 

Тема 1. Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків.

Тема 2. Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація, та механізм дії. Кінетика ферментативних реакцій. Регуляція та визначення активності ферментів

 

Змістовий модуль 2

 Загальні уявлення про обмін речовин та енергії

Конкретні цілі:

·              Трактувати біохімічні закономірності перебігу обміну речовин:   катаболічні, анаболічні, амфіболічні шляхи метаболізму;

·              Трактувати біохімічні закономірності функціонування циклу трикарбонових кислот, його анаплеротичні реакції та амфіболічну сутність;

·              Пояснювати біохімічні механізми регуляції процесів анаболізму та катаболізму;

·              Пояснювати біохімічні механізми регуляції циклу трикарбонових кислот та його ключову роль в обміні речовин та енергії;

·              Трактувати роль біологічного окислення, тканинного дихання та окисного фосфорилювання в генерації АТФ за аеробних умов;

·              Аналізувати порушення синтезу АТФ за умов дії на організм людини патогенних факторів хімічного, фізичного, біологічного походження;

·              Пояснювати дію деяких фармацевтичних препаратів як інгібіторів або роз’єднувачів тканинного дихання та окисного фосфорилювання.

   

Тема 3. Загальні закономірності обміну речовин та енергії.  Молекулярні основи біоенергетики.

 

Змістовий  модуль 3.

  Метаболізм вуглеводів та його регуляція

Конкретні цілі:

·        Аналізувати склад і будову вуглеводів, їх класифікацію;

·         Пояснювати біологічне значення вуглеводів, їх розповсюдження, а також етапи перетравлення оліго- та полісахаридів в різних відділах шлунково-кишкового тракту. Шляхи використання глюкози в органах і тканинах;

·        Трактувати механізми перетворення вуглеводів в анаеробних та аеробних умовах; хімізм цих перетворень;

·        Трактувати поняття нормоглікемія, гіпер-, гіпоглікемія, глюкозурія як нормальні та патологічні стани обміну глюкози;

·        Аналізувати зміни рівня глюкози крові, механізми його гормональної регуляції (інсулін, глюкагон, адреналін), патологічні прояви порушень обміну глюкози: цукровий діабет, голодування;

·        Пояснювати роль негормональних цукрознижуючих препаратів та препаратів інсуліну.

.

Тема 4. Специфічні шляхи катаболізму вуглеводів. Анаеробне окиснення глюкози. Аеробне окиснення глюкози. Альтернативні шляхи  обміну моносахаридів.

Тема 5. Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену. Біосинтез глюкози - глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та патологія обміну вуглеводів.

 

 

Змістовий  модуль 4.

Метаболізм ліпідів та його регуляція.

Конкретні цілі:

·        Пояснювати хімічну будову, класифікацію, біологічні функції простих та складних ліпідів;

·        Пояснювати особливості перетравлення ліпідів та функцію жовчних кислот у механізмі перетравлення та всмоктування ліпідів у шлунково-кишковому тракті;

·        Засвоїти класифікацію, склад, функцію ліпопротеїнів плазми крові та методи їх дослідження;

·        Засвоїти біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму ліпідів: катаболізм та біосинтез жирних кислот, кетонових тіл, триацилгліцеролів, фосфоліпідів;

·        Трактувати біохімічні закономірності біосинтезу холестеролу та його біотрансформації: етерифікація, утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну Д3;

·        Аналізувати гормональну регуляцію ліпідного обміну та його взаємозв’язок з обміном вуглеводів;

·        Вміти пояснювати біохімічні основи виникнення та розвитку порушень обміну ліпідів та використання фармацевтичних засобів в їх корекції.

 

Тема 6. Специфічні шляхи метаболізму ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів. Регуляція ліполізу. Окиснення гліцеролу і жирних кислот. Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів.  Біосинтез і біотрансформація холестеролу. Метаболізм кетонових тіл. Регуляція та порушення ліпідного обміну.

 

 

Модуль 2.

Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини. Основи фармацевтичної біохімії

 

 

Змістовий  модуль 5.

  Обмін простих та складних білків.

Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики.

 

Конкретні цілі:

·        Пояснювати перетравлення білків на різних етапах у відділах шлунково-кишкового тракту; гнитя білків у товстому кишечнику. Роль катепсинів у оновленні тканинних білків;

·   Аналізувати шляхи використання вільних амінокислот в організмі людини;

·        Трактувати процеси трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання амінокислот; етапи біосинтезу сечовини;

·        Пояснювати етапи перетравлення хромо- і нуклеопротеїнів у ШКТ людини;

·        Трактувати перебіг процесів розпаду та синтезу гему хромопротеїнів, а також азотистих основ (нуклеозидів, нуклеотидів) нуклеїнових кислот;

·        Аналізувати характер порушень при жовтяницях, порфіріях і подагрі в організмі людини;

·   Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів;

·   Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК;

·   Знати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів;

·   Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій).

 

Тема 7. Катаболізм простих білків. Травлення, хімічний склад травних секретів, засвоєння. Загальні шляхи перетворення амінокислот. Процеси детоксикації аміаку та біосинтез сечовини.

Тема 8. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Порушення обміну нуклеотидів. Молекулярні механізми реплікації ДНК. Транскрипція – біосинтез РНК. Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції, регуляція трансляції.

 

 

Змістовий модуль 6

Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів

Конкретні цілі:

·        Пояснювати значення ендокринної системи для організму людини, а також класифікацію, хімічну природу і властивості гормонів;

·        Трактувати механізми модифікуючої дії гормонів на метаболічні процеси в клітинах-мішенях;

·        Аналізувати характер регулюючого впливу гормонів гіпоталамусу, гіпофізу та епіфізу, а також гормонів периферичних ендокринних залоз на органи та тканини-мішені;

·        Трактувати використання природних гормонів та їх синтетичних аналогів як фармпрепаратів з метою лікування порушень функцій ендокринних залоз;

·        Пояснювати значення вітамінів для організму людини, їх класифікацію та номенклатуру, хімічну будову;

·        Аналізувати вплив жиророзчинних вітамінів на біохімічні процеси в органах і тканинах;

·        Пояснювати ознаки гіпо- та авітамінозів;

·        Трактувати ліповітаміни як фармпрепарати;

·        Аналізувати вплив водорозчинних вітамінів на обмін речовин як кофакторів для багатьох ферментів;

·        Пояснювати клінічні прояви недостатності гідровітамінів, а також використання антивітамінів в медицині;

·        Трактувати гідровітаміни та їх похідні як фармпрепарати.

 

 

Тема 9. Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів пептидно-білкової природи та катехоламінів на клітини-мішені. Роль тиреоїдних гормонів в регуляції метаболічних процесів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і фосфору. Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів кори наднирників і статевих гормонів. 

 

Тема 10. Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни як антиоксиданти.

 

Змістовий модуль 7.

Основи фармацевтичної біохімії та біохімії тканин

Конкретні цілі:

·        Засвоїти особливості хімічного складу та біохімічні функції печінки;

·        Пояснювати роль печінки в обміні речовин та в біотрансформації ксенобіотиків;

·        Аналізувати фази біологічної трансформації органічних сполук - ксенобіотиків на основі їх структури і фізико-хімічних властивостей;

·        Аналізувати біохімічні показники крові та сечі в нормі та патології.

 

Тема 11.  Біохімія і патобіохімія крові.  Патологічні форми Нв. Кислотно-основний стан.  Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Залишковий азот.

 

       Тема 12. Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів  в печінці. Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі.  Патологічні компоненти сечі.

 

 

 

3.     Структура навчальної дисципліни

4.    

 

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с. р.

1

2

3

4

5

6

7

Модуль 1.

Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція

Змістовий модуль 1.

Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти

 

Тема 1. Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків

 

2

6

-

-

8

Тема 2. Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація, та механізм дії. Кінетика ферментативних реакцій. Регуляція та визначення активності ферментів

 

4

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 1

34

6

12

-

-

16

Змістовий  модуль 2

 Загальні уявлення про обмін речовин та енергії

Тема 3. Загальні закономірності обміну речовин та енергії.  Молекулярні основи біоенергетики.

 

4

6

-

-

9

Разом за змістовим модулем 2

18

4

6

-

-

9

Змістовий  модуль 3.

 Метаболізм вуглеводів та його регуляція

 

Тема 4. Специфічні шляхи катаболізму вуглеводів. Анаеробне окиснення глюкози. Аеробне окиснення глюкози. Альтернативні шляхи  обміну моносахаридів.

 

2

6

-

-

8

Тема 5. Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену. Біосинтез глюкози - глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та патологія обміну вуглеводів.

 

2

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 3.

32

4

12

-

-

16

Змістовий  модуль 4.

Метаболізм ліпідів та його регуляція

Тема 6. Специфічні шляхи метаболізму ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів. Регуляція ліполізу. Окиснення гліцеролу і жирних кислот. Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів.  Біосинтез і біотрансформація холестеролу. Метаболізм кетонових тіл. Регуляція та порушення ліпідного обміну.

 

4

6

-

-

9

Разом за змістовим модулем 4

18

4

6

-

-

9

Усього годин за модулем 1.

104

18

36

-

-

50

МОДУЛЬ 2.

«Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини.

 Основи фармацевтичної біохімії»

Змістовий модуль 5

Обмін простих та складних білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики

 

Тема 7. Катаболізм простих білків. Травлення, хімічний склад травних секретів, засвоєння. Загальні шляхи перетворення амінокислот. Процеси детоксикації аміаку та біосинтез сечовини.

 

4

6

-

-

8

Тема 8. Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Порушення обміну нуклеотидів. Молекулярні механізми реплікації ДНК. Транскрипція – біосинтез РНК. Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції, регуляція трансляції.

 

4

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 5

36

8

12

-

-

16

Змістовий модуль 6

Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів

 

Тема 9.  Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів пептидно-білкової природи та катехоламінів на клітини-мішені. Роль тиреоїдних гормонів в регуляції метаболічних процесів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і фосфору. Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів кори наднирників і статевих гормонів. 

 

4

6

-

-

8

Тема 10. Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни як антиоксиданти.

 

4

6

-

-

8

Разом за змістовим модулем 6

36

8

12

-

-

16

Змістовий модуль 7

Основи фармацевтичної біохімії та біохімії тканин

 

Тема 11. Біохімія і патобіохімія крові.  Патологічні форми Нв. Кислотно-основний стан.  Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Залишковий азот.

 

2

6

-

-

7

Тема 12. Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів  в печінці. Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі.  Патологічні компоненти сечі.

 

4

6

-

-

7

Разом за змістовим модулем 7

34

6

12

-

-

14

Усього годин за модулем 2.

104

22

36

-

-

46

Усього годин

208

40

72

-

-

96

ІНДЗ – не передбачено

-

-

-

-

-

-

 

 


4. Теми лекційних занять

 

з/п

Назва теми

Кількість

годин

Модуль 2

 «Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція»

 

Змістовий  модуль 1. Введення в біохімію. Біохімічні компоненти клітин.

Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму.

 

1.

Вступ до біохімії. Амінокислотний склад білків. Структура, властивості та класифікація білків

2

2.

Будова і властивості ферментів. Механізм дії ферментів. Ізоферменти, класифікація ферментів.

2

3.

Регуляція активності ферментів. Ферментодіагностика. Ферментопатії. Ензимотерапія.

2

Змістовий  модуль 2

Загальні уявлення про обмін речовин та енергії

 

4.

Вступ до обміну речовин. Специфічні та загальні шляхи перетворення вуглеводів, ліпідів і білків (окисне декарбоксилювання ПВК, цикл трикарбонових кислот).

2

5

Біологічне окиснення. Енергетичний обмін. Субстратне та окисне фосфорилювання.

2

Змістовий модуль 3

 Метаболізм вуглеводів та його регуляція

 

6.

Вуглеводи: будова, класифікація. функції. Обмін моносахаридів: аеробне та анаеробне окислення. Глюконеогенез.

2

7.

Обмін глікогену; глюконеогенез. Регуляція та  патології вуглеводного обміну. Цукровий діабет.

2

Змістовий модуль 4

Метаболізм ліпідів та його регуляція

 

8.

Ліпіди: будова, класифікація, функції. Транспорт ліпідів в крові. Обмін простих ліпідів  

2

9.

Ліпогенез. Обмін холестерину. Регуляція та патологія ліпідного обміну: ожиріння, атеросклероз.

2

Модуль 2

«Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини.

 Основи фармацевтичної біохімії»

 

Змістовий модуль 5

Обмін простих та складних білків.

Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики

10.

Загальні шляхи катаболізму амінокислот. Біологічна роль продуктів катаболізму амінокислот.

2

11.

Шляхи утворення та утилізація аміаку в організмі. Спеціальні шляхи метаболізму амінокислот та їх порушення.

2

12.

Нуклеопротеїни. Біохімічні функції та обмін нуклеотидів.

2

13.

Біосинтез нуклеїнових кислот і білка.

2

Змістовий модуль 6

Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів

14.

Загальні принципи регуляції метаболічних процесів в організмі людини. Гормони, загальна характеристика, класифікація. Гормони гіпофіза.

2

15.

Гормони щитовидної, паращитовидної, підшлункової, статевих залоз, гормони наднирникових залоз.

2

16.

Вітаміни як компоненти харчування. Водорозчинні вітаміни.

2

17.

Вітаміни як компоненти харчування. Жиророзчинні вітаміни.

2

Змістовий модуль 7

  Основи фармацевтичної біохімії та біохімії тканин

18.

Біохімія крові. Дихальна функція еритроцитів; регуляція кислотно-основного стану. Патобіохімія крові.

2

19.

Біохімічні функції печінки. Біохімія жовтяниць; біотрансформація чужорідних  сполук в печінці.

2

20.

Біохімія нирок і сечі, сечоутворення.

2

 

Всього

40 год.

 

 

5. Теми семінарських занять – не передбачено

 

                                                                                                         

 


5.     Теми практичних занять

6.    

 

 

з/п

Тема заняття

Кількість

годин

 

Модуль 1

«Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція»

 

 

Змістовий модуль

Вступ до біохімії. Прості та складні білки. Ферменти.

 

1.

Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків

6

 

2.

Ферменти: будова, фізико-хімічні властивості, класифікація, та механізм дії. Кінетика ферментативних реакцій. Регуляція та визначення активності ферментів

6

 

Змістовий модуль 2

 Загальні уявлення про обмін речовин та енергії

 

3.

Загальні закономірності обміну речовин та енергії.  Молекулярні основи біоенергетики.

6

 

Змістовий модуль 3

 Метаболізм вуглеводів та його регуляція

 

4.

Специфічні шляхи катаболізму вуглеводів. Анаеробне окиснення глюкози. Аеробне окиснення глюкози. Альтернативні шляхи  обміну моносахаридів.

 

6

 

5.

Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену. Біосинтез глюкози - глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та патологія обміну вуглеводів.

 

6

 

Змістовий модуль 4

 Метаболізм ліпідів та його регуляція

 

 

 

 

6.

 

Специфічні шляхи метаболізму ліпідів: катаболізм триацилгліцеролів, фосфоліпідів, стеридів. Регуляція ліполізу. Окиснення гліцеролу і жирних кислот. Біосинтез жирних кислот, триацилгліцеролів, фосфоліпідів. 

 

 

 

6

 

 

Біосинтез і біотрансформація холестеролу. Метаболізм кетонових тіл. Регуляція та порушення ліпідного обміну.

 

Модуль 2

«Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини.

 Основи фармацевтичної біохімії»

Змістовий модуль 5

 Обмін простих та складних білків. Біохімічні аспекти молекулярної біології та генетики

 

7.

Катаболізм простих білків. Травлення, хімічний склад травних секретів, засвоєння.

Загальні шляхи перетворення амінокислот. Процеси детоксикації аміаку та біосинтез сечовини.

6

 

 

8.

Біосинтез та катаболізм пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Порушення обміну нуклеотидів. Молекулярні механізми реплікації ДНК. Транскрипція – біосинтез РНК. Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механізм трансляції, регуляція трансляції.

 

6

 

Змістовий модуль 6

 Молекулярні механізми дії гормонів та вітамінів

 

9.

Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів пептидно-білкової природи та катехоламінів на клітини-мішені. Роль тиреоїдних гормонів в регуляції метаболічних процесів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і фосфору. Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів кори наднирників і статевих гормонів. 

 

6

 

 

 

10.

Вітаміни як компоненти харчування: екзогенні та ендогенні гіповітамінози. Водорозчинні (коферментні) вітаміни. Жиророзчинні вітаміни. Вітаміни як антиоксиданти.

6

 

Змістовий модуль 7

  Основи фармацевтичної біохімії та біохімії тканин

 

11.

Біохімія і патобіохімія крові.  Патологічні форми Нв. Кислотно-основний стан.  Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Залишковий азот.

 

6

 

12.

Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів  в печінці. Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі.  Патологічні компоненти сечі.

6

 

 

Всього

72

 

 

 

 

 

7. Теми лабораторних занять – не передбачено

 

7.     Самостійна робота

8.    

 

№ з/п

Тема

Кількість

 годин

 

Модуль 1

«Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція»

 

1.

Підготовка до практичних занять:

 

 

 

Набути практичні навички:

 

 

1.1

- роботи з біологічними рідинами (сироватка крові, слина, сеча) в біохімічних дослідженнях;

 

2

 

1.2

- написання формул амінокислот та пептидів;

2

 

1.3

- написання структурних формул коферментів і простетичних груп – похідних вітамінів В1, В2, РР і В6;

2

 

1.4

- визначення класу ферменту за типом хімічної реакції;

1

 

1.5

- побудови графіків залежності швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату, ферменту, зміни рН та температури середовища;

3

 

1.6

- відтворення послідовності етапів спільних шляхів катаболізму вуглеводів та ліпідів;

3

 

1.7

- написання послідовності реакцій перетворення метаболітів в циклі трикарбонових кислот;

3

 

1.8

- відтворення схеми транспорту електронів у дихальному ланцюзі та пояснення механізму його дії;

3

 

1.9

- визначення та пояснення значення коефіцієнта фосфорилювання для реакцій аеробного окислення субстратів згідно типу коферменту або простетичної групи ферменту;

2

 

1.10

- пояснення механізму сполучення процесів біологічного окислення та окисного фосфорилювання;

 

3

 

1.11

- написання послідовності реакцій перетворення глюкози анаеробним та аеробним шляхами;

3

 

1.12

- пояснення гормональної регуляції рівня глюкози у плазмі крові;

3

 

1.13

- оцінки стану вуглеводного обміну в нормі і при патології за біохімічними показниками;

3

 

1.14

- побудова схем та пояснення молекулярних механізмів регуляції обміну ліпідів;

3

 

1.15

- побудова загальної схеми метаболічних шляхів обміну глюкози, глікогену та триацилгліцеролів, фосфоліпідів, холестеролу.

4

 

2

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання)підготовка огляду наукової літератури з теми:

5

 

2.1

Методи розділу та очистки білкових сумішей

 

 

2.2

Роль вітамінів у механізмі дії складних ферментів

 

 

2.3

Використання ізоферментів в ензимодіагностиці захворювань

 

 

2.4

Використання ферментів та їх інгібіторів в якості фармацевтичних препаратів

1

 

2.5

Склад, локалізація та функція мультиферментних комплексів в аеробному окисленні субстратів

1

 

2.6

Структура, умови дії та регуляція АТФ-синтетази внутрішньої мембрани мітохондрій

1

 

2.7

Гормональна регуляція обміну моносахаридів

1

 

2.8

Сучасні фармацевтичні засоби у лікуванні порушень обміну вуглеводів

1

 

2.9

Порушення обміну ліпідів при атеросклерозі та ожирінні

 

 

2.10

Антигіперліпідемічні фармацевтичні засоби в регуляції порушень обміну ліпідів

 

 

Модуль 2

«Біохімічні основи проліферації, міжклітинних комунікацій органів і тканин людини. Основи фармацевтичної біохімії»

3

Підготовка до практичних занять:

 

 

Набути практичні навички з:

 

31.1

пояснення етапів ентерального обміну простих білків, процесів гниття;

3

3.2

написання хімічних реакцій перетворень амінокислот у клітинах, а також реакцій знешкодження амоніаку;

3

3.3

відтворення етапів перетравлення хромо- та нуклеопротеїнів у шлунково-кишковому тракті;

3

3.4

написання реакцій клітинного катаболізму пуринових нуклеозидів і пояснення порушень тканинного обміну нуклеопротеїнів;

3

3.5

пояснення молекулярних механізмів регуляції в реалізації генетичної інформації;

3

3.6

пояснення молекулярно-клітинних механізмів дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних гормонів;

3

3.7

оцінювання ролі вітамінів у функціонуванні ферментів;

3

3.8

оцінювання за біохімічними показниками вітамінної забезпеченості організму та прояву гіповітамінозів;

3

3.9

пояснення механізмів детоксикації ксенобіотиків і ендогенних токсинів;

3

3.10

оцінювання детоксикаційної функції печінки за біохімічними показниками;

3

3.11

трактування визначення індикаторних ферментів плазми крові при патології;

3

3.12

оцінювання показників вмісту нормальних і патологічних компонентів крові та сечі.

3

4

Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) –  підготовка огляду наукової літератури за темами:

5

4.1

Аміноацидурії: причини розвитку та їх фармакологічна корекція

 

4.2

Загальні поняття й значення технологій рекомбінантних ДНК (генна інженерія)

 

4.3

Вплив антибіотиків та інших фармацевтичних засобів на матричні синтези у клітині

1

4.4

Використання RІА методу в кількісному визначенні гормонів

1

4.5

Білково-пептидні фактори росту й проліферації тканин

 

4.6

Антиоксидантна функція вітамінів в організмі

1

4.7

Комплексні вітамінні препарати в лікуванні гіповітамінозів та інших патологічних станів

1

4.8

Фракційний склад білків плазми крові в нормі та патології

1

4.9

Гормональні механізми регуляції водно-мінерального обміну й функцій нирок

 

4.10

Вплив фармацевтичних засобів на функції нирок та фізико-хімічні властивості сечі

 

3

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2

 

 

Всього

96

 

 

 

9. Індивідуальні завдання – не передбачено

 

10. Методи навчання

 

 За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні –  розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи: аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи: проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

11. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів приділяється перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за два модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, хімічні диктанти, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання хімічних дослідів та вміння робити висновки уміння самостійно виконувати окремі операції, написання схем хімічних реакцій та перетворень. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – самостійно хімічним шляхом довести наявність певних функціональних груп; вміти провести якісні реакції та виконати елементний аналіз органічних сполук; знати правила і способи складання лабораторних установок.

 

                                                                       

12. Розподіл балів, які отримують студенти

 

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. на початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення якісних реакцій, аналітичний ефект та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

 2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Модуль №1 (поточне тестування)

Оцінка

1

Змістовий модуль 1

 

 

Заняття 1

12

 

Заняття 2

12

 

Заняття 3

12

 

Заняття 4

12

 

Заняття 5

12

2

Змістовий модуль 2

 

 

Заняття 6

12

 

Заняття 7

12

 

Заняття 8

12

 

Заняття 9

12

3

Змістовий модуль 3

 

 

Заняття 10

12

 

Заняття 11

12

 

Заняття 12

12

 

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 1

80

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1

200

 

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Модуль № 2 (поточне тестування)

Оцінка

1

Змістовий модуль 4

 

 

Заняття 13

12

 

Заняття 14

12

 

Заняття 15

12

2

Змістовий модуль 5

 

 

Заняття 16

12

 

Заняття 17

12

 

Заняття 18

12

 

Заняття 19

12

 

Заняття 20

12

 

Заняття 21

12

3

Змістовий модуль 6

 

 

Заняття 22

12

 

Заняття 23

12

 

Заняття 24

12

 

Заняття 25

12

Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання

120 балів

Підсумковий контроль засвоєння модуля № 2

80

РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 2

200

 Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

 

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з органічної хімії визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з органічної хімії виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів № 1 і 2.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з біологічної хімії у оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Оцінка ЕCTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

B

Наступні 25 % студентів

C

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕCTS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

«5»

B, С

«4»

D, E

«3»

FX, F

«2»

 

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

 

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

 

А

відмінно 

 

 

зараховано

 

В

добре

 

С

 

D

задовільно

 

E

 

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

 

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

 

 

13. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до лекцій.

2. Презентації лекцій.

3. Матеріали підготовки до практичних занять

4. Методичні вказівки до практичних занять.

5. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

6. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

7. Тестові завдання для щоденного контролю.

8. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

 

 

14. Рекомендована література

Базова

   1.  Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник .- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.

  2.  Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – 656 с.

  3.  Губський Ю. І. Біоорганічна хімія. - Вінниця: Нова книга, 2004. - 464 с. 

4.     Губський Ю.І.  Біологічна хімія. -  Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - 508 с. 

5.     Лабораторний практикум з біологічної хімії: / За ред. Я.І.Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 198 с.

     6. Конспекти лекцій.

 

    

Допоміжна

 

1. Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

2. Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. –  566 с.

3. Боєчко Л.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначе­­­ння та  терміни: Навч. посібник. - К.: Вища шк., 1993. - 528.

4. Бышевский А.Ш.,  Терсенов О.А.  Биохимия для врача.  - Екатерин­­­бург: Урал. рабочий, 1994. - 384 с.

5. Ленинджер А.  Основы биохимии: В 3 т.- М.: Мир, 1985. ­­­   - 1056 с.

6. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В.  Биохимия человека:   В 2 т. - М.: Мир, 1993. - т.1 - 381 с.; т.2 - 414 с.

7. Хухо Ф.  Нейрохимия: основы и принципы.- М.: Мир, 1990. - 384 с.

8. Donald Voet, Judith G. Voet, Charlotte W.Pratt. Fundamentals of Biochemistry.New YorkToronto, 2008. – 931 p.

9. N.V.Bhagavan. Medical Biochemistry. – San DiegoTokyo, 2008. – 938 p.

10. Reginald H Garret, Charles M. Grisham. Biochemistry with a Human Focus. – AustraliaUnited States, 2007. – 893 p.

11. Thomas M. Devlin. Textbook of Biochemistry with Clinical Correlations. - Wiley-Liss, 2006. - 1248 p.

 

15. Інформаційні ресурси

 

 

1. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/metod_rozrobky/uk/pharm/prov_pharm/ptn/3/

Методичні вказівки /Кафедра медичної біохімії/біологічна хімія/ фармацевтичний факультет/ПТН/3 курс/українська

2. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/presentations/uk/pharm/prov_pharm/ptn/3/

Презентації лекцій /Кафедра медичної біохімії/ біологічна хімія / фармацевтичний факультет/ПТН/3 курс/українська

3. http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=chemistry/classes_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/3/

   Матеріали для підготовки  студентів до практичних занять Кафедра медичної біохімії/ біологічна хімія / фармацевтичний

 факультет/ПТН/3 курс/українська

 

Oddsei - What are the odds of anything.