МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять для студентів стоматологічного факультету

 

ЗАНЯТТЯ № 11 (практичне – 6 годин)

 

Тема 1: Біохімія і патобіохімія крові. Дихальна функція еритроцитів. Патологічні форми гемоглобіну. Кислотно-основний стан. Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові.

 

Тема 2: Небілкові азотовмісні та безазотові органічні компоненти крові. Залишковий азот.

 

Мета: Вміти визначати похідні гемоглобіну та пояснити значення спектрального аналізу в судово-медичній експертизі; визначати фракції білків електрофоретичним методом і пояснити отримані результати як важливі діагностичні тести; визначати залишковий азот крові і застосовувати цей аналіз для діагностики захворювань нирок, печінки, ендокринних розладів та ін.

 

Професійна орієнтація студентів:

Визначення за допомогою спектрального аналізу похідних гемоглобіну, що циркулюють у крові, дає можливість лікарю встановити дію токсичного фактора (чадного та вуглекислого газів та ін.). У плазмі крові виявлено і описано понад 100 різновидів білків. Білки плазми визначають її властивості: колоїдно-осмотичний тиск і, тим самим, постійний об’єм крові, в’язкість крові, підтримання постійного рН крові та функції, а саме: захисну, регуляторну, терморегуляторну, дихальну, трофічну тощо. Дослідження фракцій білків методом електрофорезу дає можливість лікарю використовувати дані показники для діагностики захворювань печінки, нирок, злоякісних пухлин та ін. Залишковий азот є важливим показником стану білкового обміну. Визначення небілкового азоту і його окремих компонентів проводиться з метою діагностики порушень функцій нирок, печінки, ендогенної інтоксикації при низці захворювань та оцінки ступеня ниркової недостатності.

 

Методика виконання практичної роботи: 9.00-12.00 год.

Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.

 

Робота 1. Провести спектральний аналіз похідних гемоглобіну (практикум, робота 12).

Робота 2. Провести визначення вмісту білка сироватки крові біуретовим методом (практикум, робота 14).

Робота 3. Провести розділення білків сироватки крові на фракції методом електрофорезу на папері та визначити їх кількість (практикум, робота 18 А).

Робота 4. Провести кількісне визначення залишкового азоту крові (практикум, робота 89).

 

Програма самопідготовки студентів до заняття:

1.      Функції крові, їх характеристика.

2. Біохімія клітин крові (загальна характеристика).
3. Хромопротеїни, представники. Будова, структура і біологічна роль гемоглобіну.
4. Типи гемоглобіну. Молекулярні хвороби, зв’язані з патологією гемоглобіну.
5. Похідні гемоглобіну, умови їх утворення.
6. Принцип спектрального аналізу похідних гемоглобіну.
7. Клінічне значення визначення похідних гемоглобіну.
8. Буферні системи крові.
9. Загальний вміст білка в плазмі крові.
10. Фракції білків плазми крові:

а) кількість, будова, фізико-хімічні властивості і функції альбумінів;

в) кількість, будова, фізико-хімічні властивості і функції глобулінів;

с) кількість, будова, фізико-хімічні властивості і функції фібриногену.

11. Білки як лікарські препарати.
12. Причини та наслідки зміни вмісту загального білка плазми крові.
13. Суть методу визначення фракцій білків методом електрофорезу.

14.  Небілкові (азотисті та безазотисті) органічні сполуки плазми крові.

15. Поняття про залишковий азот, основні його компоненти, шляхи їх утворення і вміст у крові.
16. Клініко-біохімічне та діагностичне значення змін вмісту залишкового азоту та його компонентів.
17. Шляхи перетворення безазотистого залишку амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.
18. Принцип методу визначення залишкового азоту крові, клінічне значення. Види азотемій.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00 год.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі:

1.      В молекулі гемоглобіну відбулася заміна глутамінової кислоти на валін. Причини і наслідки такого явища.

2. При спектральному аналізі крові хворого виявлено дві смуги поглинання, зсунуті у фіолетову частину спектру. Про що це свідчить? Можливі наслідки для хворого.
3. У плазмі крові пацієнта вміст загального білка перебуває в межах норми. Які серед наведених показників вірогідні для цього випадку?

A. 35-45 г/л.

B. 50-60 г/л.

C. 55-70 г/л.

D. 65-85 г/л.

E. 85-95 г/л.

4. Вміст альбумінів в плазмі крові становить 20 г/л. Які причини та можливі наслідки такого стану?
5. Ціаніди є сильними отрутами для організму людини. Яка сполука найкраще їх зв’язує?

А. Карбгемоглобін.

В. Оксигемоглобін.

С. Ціанметгемоглобін.

D. Метгемоглобін.

Е. Карбоксигемоглобін.

6. Таласемії – це генетично зумовлені порушення синтезу одного із ланцюгів гемоглобіну. Якщо пригнічується синтез бета – ланцюга, розвивається бета-таласемія. Що її характеризує?

А. Різке підвищення вмісту гемоглобіну F.

В. Різке зниження вмісту гемоглобіну F.

С. Зниження вмісту гемоглобіну А_2.

D. Серпоподібна форма еритроцита.

Е. Гемолітична анемія.

7. Вміст гама-глобулінів в плазмі крові складає 30 г/л. Чи відповідає це нормі? Які можливі причини такого явища?
8. У хворого збільшена альфа_1-глобулінова фракція крові в основному за рахунок зростання вмісту альфа₁-фетопротеїну. Які можливі причини такого стану?
9. У хворого цироз печінки. Які зміни на електрофореграмі будуть при цьому?
10. В крові вміст залишкового азоту дорівнює 0,1 г/л. Про що свідчить цей показник?
11. Як за вмістом залишкового азоту в крові і загального азоту сечі диференціювати ретенційну і продукційну азотемію?

 

Самостійна робота студентів: 14.15–15.00 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «Moodle», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок-1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Студент повинен знати:

1.      Біохімічні та фізіологічні функції крові в організмі людини. Дихальна функція еритроцитів.

2. Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Варіанти та патологічні форми гемоглобінів людини.
3. Буферні системи крові. Порушення кислотно-основного балансу в організмі.
4. Біохімічний склад крові людини. Білки плазми крові та їх клініко-біохімічна характеристика.

5. Що таке залишковий азот крові. Його вміст у крові.
6. Основні компоненти залишкового азоту і їх кількісний вміст.
7. Клініко-діагностичне значення визначення залишкового азоту крові.

 

Студент повинен вміти:

1.      Визначити фракції білка в крові методом електрофорезу. Оцінити результат, вказати межі норми.

2. Визначати вміст залишкового азоту крові.
3. Обґрунтувати причини виникнення азотемії.
4. Провести спектральний аналіз похідних гемоглобіну.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Це спадкове захворювання, що виникає в результаті дефекта гена, в якому закодована інформація про синтез гемоглобіну. Синтезується гемоглобін із зміненою макроструктурою, він легко кристалізується і частково втрачає здатність переносити кисень (серповидно-клітинна анемія).

2. Це свідчить про наявність карбоксигемоглобіну в крові хворого, що призведе до гіпоксії.
3. D.
4. Вміст альбумінів понижений (гіпоальбумінемія). Можливі причини: голодування, порушення всмоктування амінокислот в кишечнику, хвороба печінки (білок не синтезується), хвороби нирок (втрата альбуміну з сечею). Наслідками такого стану можуть бути набряки (в результаті пониження онкотичного тиску), порушення транспортної, дезінтоксикаційної та буферної функцій плазми крові.
5. D.
6. Е.
7. Вміст гама-глобулінів підвищений – гіпергамаглобулінемія. Такий стан буває при хронічних запальних, інфекційних захворюваннях, цироз печінки, хронічному поліартриті.
8. Причиною зростання альфа-фетопротеїну може бути найчастіше первинна гепатокарцинома, рідше, вторинне метастатичне ураження печінки злоякісною пухлиною.
9. Буде зменшена фракція альбумінів і збільшена фракція гама-глобулінів.
10. Вміст залишкового азоту знижений, що може бути при нестачі білка в їжі.
11. Якщо підвищення залишкового азоту крові супроводжується збільшенням азоту сечі, то це продукційна азотемія. Якщо ж у сечі вміст азоту низький, то причиною азотемії є захворювання нирок.

 

Джерела інформації:

А - Основні:

1.      Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 546-583.

2.      Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 502‑517.

3.      Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 418-431.

4.      Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 31-35, 41-44, 199-201.

5.      Конспекти лекцій.

6.        Веб-сторінка університету => Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

7.      Веб-сторінка університету => Презентації лекцій.

В - Додаткові:

1.      Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

2.      Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. –  566 с.

3.      Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. О. Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 c.

 

 

 

Методичну вказівку склала асист. Куліцька М. І.

 

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

11 червня 2013 р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 2