Медицина

Методичні вказівки

Методичні вказівки

до практичних занять для студентів фармацевтичного факультету

(провізори).

ЗАНЯТТЯ № 12 (практичне – 6 годин)

 

Тема 1: Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів  в печінці.

Тема 2: Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі.  Патологічні компоненти сечі.

 

Мета: Уміти визначати вміст білірубіну у сироватці крові та застосовувати знання про обмін хромопротеїнів для пояснення механізму виникнення жовтяниць Уміти виконувати тимолову пробу та якісну реакцію на індикан і використовувати отримані результати  для оцінки функціонального стану печінки. Уміти дослідити фізико-хімічні властивості і хімічний склад сечі здорової людини, пояснити механізм утворення сечі, визначати патологічні компоненти сечі та використовувати отримані дані для діагностики хвороб нирок і порушення обміну речовин в організмі.

 

Професійна орієнтація студентів: Печінка є головним органом знешкодження ряду токсичних речовин, зокрема продуктів гниття білків (індолу, скатолу та ін.), тому визначення вмісту індикану в сечі є важливою ознакою  детоксикаційної функції печінки та посилення гнильних процесів у кишечнику. Білірубін відноситься до жовчних пігментів, є токсичною речовиною, знешкоджується в клітинах печінки. Нагромадження білірубіну в крові вище 35 мкмоль/л призводить до  відкладання його в тканинах, появи жовтяниці. Тому визначення вмісту білірубіну у сироватці крові має важливе значення для диференціальної діагностики жовтяниць. Дані аналізу сечі, поєднані із клінічними спостереженнями, допомагають встановити характер перебігу патологічного процесу і мають діагностичне значення. Клінічний аналіз сечі є обов’язковою складовою частиною загального обстеження хворого. За патологічних станів, які пов’язані з розладом обміну речовин і порушенням діяльності тих або інших органів (нирок, печінки, серця, травних органів), відбувається зміна складу крові, що неминуче впливає на склад сечі.

 

 

Методика виконання практичної роботи:

- 9.00-12.00 год.

Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.

І Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць.

Робота 1. Провести визначення загального білірубіну в сироватці крові (практикум, робота 88).

ІІ Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів  в печінці: мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.

 

Робота 2. Провести якісну реакцію на індикан в сечі (практикум, робота 87, 2).

ІІІ Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі.

Робота 3. Визначити фізико-хімічні властивості сечі (практикум, роботи 104, 105, 106).

Робота № 4. Визначити вміст загального азоту в сечі ( практикум, робота 110).

ІІ Патологічні компоненти в сечі.

Робота 5. Провести якісне і кількісне визначення білка в сечі (практикум, роботи 17, 111, 112).

Робота 6. Виявити гематурію (бензидинова проба) (практикум, робота 82).

Робота 7. Визначити наявність та кількість глюкози в сечі (практикум, роботи 61, 113, 114).

Робота 8. Виявити та визначити кількість кетонових тіл в сечі (практикум, робота 72, 115).

 

Програма самопідготовки студентів до заняття

І Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць.

1.    Функції печінки.

2.    Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів та білків.

3.    Участь печінки у регуляції вітамінного та водно-мінерального обміну.

4.    Жовчоутворююча та екскреторна роль печінки.

5.    Катаболізм гемоглобіну, утворення жовчних пігментів.

6.    Поняття про “прямий” та “непрямий” білірубін, справжній та несправжній уробілін.

7.    Механізм виникнення жовтяниць, їх біохімічна характеристика.

8.    Клінічне значення аналізу білірубіну в сироватці крові та метод його визначення.

 

ІІ Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів  в печінці: мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.

1.              Знешкодження токсичних речовин у печінці; біотрансформація ксенобі­­­отиків та ендогенних токсинів.

2.              Типи реакцій біотрансформації сторонніх  та ендогенних токсичних  сполук  у  печінці. 

3.              Реакції  мікросомального  окиснення; індуктори та інгібітори мікросомальних монооксигеназ, цитохром Р-45-, в5. 

4.              Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціо­­­нальне значення.

5.              Клінічне значення дослідження функціонального стану печінки за допомогою тимолової проби та якісної реакції на індикан.

ІІІ Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі.

1.    Функції нирок в організмі:

а) виділення кінцевих продуктів обміну;

б) підтримання кислотно-лужної рівноваги;

в) регуляція водно-сольового обміну, кровяного тиску;

г) ендокринна функція.

2.    Особливості біохімічних процесів у нирках.

3.    Механізм утворення сечі (фільтрація, реабсорбція, секреція).

4.    Уявлення про кліренс.

5.    Регуляція утворення сечі.

6.    Фізико-хімічні властивості та складові частини сечі:

а) добовий об”єм та фізико-хімічні властивості сечі;

б) мінеральні компоненти сечі;

в) органічні компоненти сечі.

7.    Методи дослідження фізико-хімічних властивостей, визначення загального азоту сечі, діагностичне значення.

 

ІУ. Патологічні компоненти сечі. 

1. Патологічні компоненти сечі, які викликані певними порушеннями обміну речовин в організмі:

а) глюкозурія;

б) кетонурія;

в) білірубінурія;

г) уробілінурія;

д) креатинурія;

е) індиканурія;

  є)фенілкетонурія.

2. Причини зміни вмісту в сечі нормальних комопнентів:

а) сечовини

б)креатиніну;

в) амінокислот;

г) сечової кислоти;

д) ферментів;

е) неорганічних речовин;

є) загального азоту.

3. Показники, що свідчать про порушення функції нирок:

а) протеїнурія;

б) гематурія;

в) глюкозурія;

г) піурія;

д) креатинурія.

4. Методи визначення в сечі білка, глюкози, кетонових тіл, крові. Діагностичне значення.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань:

 12.30-14.00 год.

Крім загальної усної співбесіди, кожен студент проходить біохімічний шлях «Обмін жовчних пігментів у нормі» в комп’ютерному класі, використовуючи кафедральну віртуальну програму. Результати оцінки, виставленої програмою, враховуються при оцінюванні семінарської частини заняття.

 

Тестові завдання  та ситуаційні задачі.

1.    Показник тимолової проби досліджуваної сироватки крові становить    20 ОД. Дайте оцінку отриманому результату.

2.    Реакція на індикан в сечі різко позитивна. Як оцінити такий результат?

3.      В сечі людини виявлено білірубінглюкуроніди і мезобілірубін (уробілін). В сироватці крові вміст загального білірубіну становить 40 мкмоль/л, прямого білірубіну 25 мкмоль/л, непрямого-15 мкмоль/л, кал гіпохолічний. Про що свідчать дані показники?

4.      У хворого жовтяницею загальний білірубін становить 54 мкмоль/л, прямий білірубін-29 мкмоль/л, непрямий-25 мкмоль/л. Кал  ахолічний. В сечі позитивна реакція на білірубін. Яке захворювання можна припустити?

5. У пацієнта за добу виділяється більше як 2 л сечі. Як оцінити такий результат? Можливі причини такого стану.

6. У хворого виділяється сеча з питомою масою 1,035. Чи відповідає це нормі? Які причини такого стану?

7. За добу хворий виділяє 30 г загального азоту з сечею. Які процеси в організмі могли призвести до цього?

8. При дослідженні порцій сечі, зібраних в окремі посудини протягом доби, виявилось, що питома вага сечі коливається в межах 1,008-1,012. Як трактувати такий стан? Коли це може спостерігатись?

9. У хворого добовий діурез становить 3,5 літри. В сечі виявлено глюкозу і кетонові тіла. Які причини та можливі наслідки такого стану?

10. У хворого виявлено збільшення вмісту сечовини і креатиніну в крові і зменшення їх в сечі. Які можливі причини та наслідки такого стану?

 

Самостійна робота студентів  1415 – 1500 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в коп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Студент повинен знати:

1.       Розпад гемоглобіну у тканинах.

2.       Механізм детоксикації білірубіну

3.       Поняття про “прямийінепрямийбілірубін, їх вміст у крові.

4.       Види жовтяниць, їх біохімічна характеристика.

5.       Значення аналізу білірубіну для клінічної практики.

6.       Знешкодження токсичних речовин у печінці; біотрансформація ксенобі­­­отиків та ендогенних токсинів.

7. Функції нирок, механізм і регуляція утворення сечі.

8. Роль нирок в регуляції гомеостазу.

9. Фізикохімічні властивості та хімічний склад сечі здорової людини і їх зміни при захворюванні нирок, порушенні процесів обміну в організмі.

 

 Студент повинен вміти:

1.    Визначити вміст білірубіну у сироватці крові, пояснити значення даного аналізу в діагностиці жовтяниць.

2.    Визначити наявність індикану в сечі, за результатом аналізу оцінити дезінтоксикаційну функцію печінки.

3.    Провести тимолову пробу з сироваткою крові. Використовувати показник для оцінки білоксинтезуючої функції печінки.

4. Дослідити фізико-хімічні властивості сечі.

5. Визначити вміст загального азоту в сечі.

6. Виявити і кількісно визначити глюкозу, білок, ацетон, виявити кров у сечі.

7. Обгрунтувати значення вказаних аналізів в клінічні практиці.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1.    Має місце підвищення показників, що спостерігається при вірусному гепатиті, паренхіматозній жовтяниці.

2.    В організмі має місце підсилення процесів гниття, але знешкоджувальна функція печінки не порушена.

3.    У хворого паренхіматозна жовтяниця.

4.    Механічна жовтяниця.

5. Спостерігається поліурія. Можливі причини: вживання сечогінних засобів, цукровий діабет, нецукровий діабет, деякі нервові захворювання, хвороби нирок, вживання великої кількості рідини.

6. Питома маса сечі підвищена (гіперстенурія). Це можливо при втраті води організмом (тривале перебування в гарячому кліматі, блювота, діарея, висока температура тіла), при деяких захворюваннях нирок, цукровому діабеті.

7. Збільшення вмісту загального азоту в сечі може свідчити про підвищене споживання білкових продуктів або посилений розпад білків в організмі (гарячкові стани, злоякісні пухлини, туберкульозний процес, розсмоктування ексудатів і трансудатів).

8. Має місце ізостенурія, що може бути при тяжкій нирковій недостатності, коли нирки втрачають концентраційну здатність і виділяють сечу з густиною, яка не відрізняється від густини первинної сечі.

9. Поєднання поліурії, глюкозурії і кетонурії можливе при  недостатності інсуліну (цукровому діабеті), при цьому порушується вуглеводний, білковий, ліпідний та водно-мінеральний обміни, може  виникнути кетоз.

10. Захворювання, що призводить до недосттаності нирок. Наслідок – інтоксикація організму (уремія).

Джерела інформації

Основні:

1.      Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 562 – 566, 584-606, 634-654.

  1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 560-584.

3.      Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 449-467.

  1. Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 39-40, 195 – 198, 236-240, 248-251.
  2. Конспекти лекцій.
  3. Веб-сторінка університету .> Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять  
  4. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій  

Додаткові:

1.     Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

2.     Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. –  566 с.

 

 

 

Методичну вказівку склала доц. Мудра А.Є.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

11.06.2013р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29.08.2013 р. протокол № 2

 

 

 

Oddsei - What are the odds of anything.