Методичні вказівки

Методична вказівка

для студентів 2 курсу медичного факультету

(медико-профілактична справа)

 

ЗАНЯТТЯ 16 (практичне – 6 годин)

 

Тема. Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів  в печінці: мікросомальне окиснення, цитохром Р-450.

 

Мета: Уміти визначати вміст білірубіну у сироватці крові та застосовувати знання про обмін хромопротеїнів для пояснення механізму виникнення жовтяниць Уміти виконувати тимолову пробу та якісну реакцію на індикан і використовувати отримані результати  для оцінки функціонального стану печінки.

 

Професійна орієнтація студентів: Печінка є головним органом знешкодження ряду токсичних речовин, зокрема продуктів гниття білків (індолу, скатолу та ін.), тому визначення вмісту індикану в сечі є важливою ознакою  детоксикаційної функції печінки та посилення гнильних процесів у кишечнику. Білірубін відноситься до жовчних пігментів, є токсичною речовиною, знешкоджується в клітинах печінки. Нагромадження білірубіну в крові вище 35 мкмоль/л призводить до  відкладання його в тканинах, появи жовтяниці. Тому визначення вмісту білірубіну у сироватці крові має важливе значення для диференціальної діагностики жовтяниць.

 

Методика виконання практичної роботи:

9.00-12.00 год. Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.

Робота 1. Провести визначення загального білірубіну в сироватці крові (практикум, робота 88).

Робота 2. Провести якісну реакцію на індикан в сечі (практикум, робота 87, 2).

Робота 3. Провести тимолову пробу.

Принцип методу. Тимолова проба грунтується на визначенні ступеня помутніння суміші при взаємодії сироватки з насиченим розчином тимолу у вероналовому буфері. Помутніння суміші обумовлене взаємодією колоїдних частинок тимолу і деяких крупнодисперсних білків – гамма-глобулінів та бета-ліпопротеїнів (ліпопротеїнів низької густини). Проба стає позитивною при зменшенні вмісту альбуміну і збільшенні рівня бета- і гамма-глобулінів (переважно за рахунок зв’язаних з бета-глобулінами ліпідів)

Хід роботи

         В пробірку вносять піпеткою 4,8 мл тимолового реактиву, додають 0,08 мл сироватки крові, перемішують, витримують 30 хв при кімнатній температурі.

         Фотометрують проти тимолового реактиву при довжині хвилі 630-690 нм. Ступінь помутніння знаходять по калібрувальному графіку.

Одиниці виміру: (SH).

В нормі величина тимолової проби становить 0–5 ОД помутніння.

Клінічне значення. Підвищення показників тимолової проби відмічається при:

а) паренхіматозному (інфекційному, вірусному, токсичному) гепатиті, у хворих механічною жовтяницею проба негативна, однак, стає позитивною, якщо процес ускладнюється паренхіматозним гепатитом;

б) септичному ендокардиті (при ревматизмі негативна).

 

Програма самопідготовки студентів до заняття

1.     Функції печінки.

2.     Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів та білків, участь у регуляції вітамінного та водно-мінерального обміну.

3.     Жовчоутворююча та екскреторна роль печінки.

4.     Катаболізм гемоглобіну, утворення жовчних пігментів.

5.     Поняття про “прямий” та “непрямий” білірубін, справжній та несправжній уробілін.

6.     Механізм виникнення жовтяниць, їх біохімічна характеристика.

7.     Знешкодження токсичних речовин у печінці; біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Типи реакцій біотрансформації.

8.     Реакції мікросомального окиснення; індуктори та інгібітори мікросомальних монооксигеназ, цитохром Р450.

9.     Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

10.Принцип дослідження функціонального стану печінки за допомогою тимолової проби, якісної реакції на індикан, визначення жовчних пігментів, клінічне значення.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань:

 12.30-14.00 год.

Крім загальної усної співбесіди, кожен студент проходить біохімічний шлях «Обмін жовчних пігментів у нормі» в компютерному класі, використовуючи кафедральну віртуальну програму. Результати оцінки, виставленої програмою, враховуються при оцінюванні семінарської частини заняття.

 

Тестові завдання  та ситуаційні задачі.

1.     Показник тимолової проби досліджуваної сироватки крові становить 20 ОД. Дайте оцінку отриманому результату.

2.     Реакція на індикан в сечі різко позитивна. Як оцінити такий результат?

3.       В сечі людини виявлено білірубінглюкуроніди і мезобілірубін (уробілін). В сироватці крові вміст загального білірубіну становить 40 мкмоль/л, прямого білірубіну 25 мкмоль/л, непрямого-15 мкмоль/л, кал гіпохолічний. Про що свідчать дані показники?

4.       У хворого жовтяницею загальний білірубін становить 54 мкмоль/л, прямий білірубін-29 мкмоль/л, непрямий-25 мкмоль/л. Кал  ахолічний. В сечі позитивна реакція на білірубін. Яке захворювання можна припустити?

 

Самостійна робота студентів  1415 – 1500 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в коп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Студент повинен знати:

1.        Розпад гемоглобіну у тканинах.

2.        Механізм детоксикації білірубіну

3.        Поняття про “прямий” і “непрямий” білірубін, їх вміст у крові.

4.        Види жовтяниць, їх біохімічна характеристика.

5.        Значення аналізу білірубіну для клінічної практики.

6.        Знешкодження токсичних речовин у печінці; біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

 

 Студент повинен вміти:

1.   Визначити вміст білірубіну у сироватці крові, пояснити значення даного аналізу в діагностиці жовтяниць.

2.   Визначити наявність індикану в сечі, за результатом аналізу оцінити дезінтоксикаційну функцію печінки.

3.   Провести тимолову пробу з сироваткою крові. Використовувати показник для оцінки білоксинтезуючої функції печінки.

 

Еталони відповідей на тести і ситуаційні задачі:

1.   Має місце підвищення показників, що спостерігається при вірусному гепатиті, паренхіматозній жовтяниці.

2.   В організмі має місце підсилення процесів гниття, але знешкоджувальна функція печінки не порушена.

3.   У хворого паренхіматозна жовтяниця.

4.   Механічна жовтяниця.

 

Джерела інформації

Основні:

1.     Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 562-566, 634-654.

2.     Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 560-584.

3.     Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.  449-467.

4.     Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 195-198.

5.     Конспекти лекцій.

6.     Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять

7.      Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій

Додаткові:

1.     Клінічна біохімія / За ред. О. Я. СкляроваК.: Медицина, 2006. 432 с.

2.     Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. 2004. –  566 с.

 

 

Методичну вказівку склала ст. викл. Г.Г. Шершун

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

11 червня 2013 р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 1