Методичні вказівки

 

Методична вказівка

для студентів 2 курсу медичного факультету

(медико-профілактична справа)

 

ЗАНЯТТЯ № 4 (практичне – 6 годин)

 

Тема. Специфічні шляхи катаболізму вуглеводів. Анаеробне окиснення глюкози. Аеробне окиснення глюкози. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів.

 

Мета: Трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму вуглеводів: анаеробне та аеробне окиснення глюкози; біохімічні закономірності альтернативних шляхів обміну моносахаридів: пентозофосфатичний шлях окиснення глюкози, шляхи перетворення фруктози та галактози.

 

Професійна орієнтація студентів:

Вміст глюкози в крові є основним показником вуглеводного обміну, визначення якого дозволяє діагностувати такі захворювання як цукровий діабет, гострий панкреатит, зміни гормональної активності щитовидної залози, гіпофізу, наднирників.

Анаеробний розпад вуглеводів (глюкози і глікогену) закінчується утворенням молочної кислоти, яка, нагромаджуючись у м’язах під час фізичної роботи, надходить у кров, переноситься у печінку, де окиснюється або перетворюється у глікоген. Збільшення кількості лактату в крові відбувається при запальних процесах верхніх дихальних шляхів, пневмонії, важкій фізичній роботі та інших видах гіпоксій.

 

Методика виконання практичної роботи. - 9.00-12.00 год. Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.

Робота 1. Визначити вміст молочної кислоти в сироватці крові за методом Бюхнера (практикум, робота 62).

Робота 2. Визначити вміст глюкози в крові глюкозооксидазним методом (практикум, робота 59).

 

Програма самопідготовки студентів до заняття

1. Потреба організму у вуглеводах, їх біологічні функції.

2. Травлення складних вуглеводів: локалізація, види, роль ферментів. Функції і травлення клітковини.

3. Механізм всмоктування моносахаридів.

4. Глюкоземія: норма, причини і наслідки гіпер- і гіпоглікемії.

5. Окиснення глюкози в анаеробних умовах – гліколіз:

а) пускова реакція, фази гліколізу, їх особливості;

б) послідовність реакцій, ферменти і коферменти гліколізу;

в) енергетичний баланс гліколізу, реакції і способи утворення АТФ;

г) особливості включення галактози і фруктози в процес гліколізу.

6. Спиртове бродіння. Спільні і відмінні реакції гліколізу і бродіння.

7. Вміст молочної кислоти в крові. Гіперлактемія, причини і наслідки для організму. 

8. Етапи аеробного окиснення глюкози, кінцеві продукти.

9. Човникові механізми транспорту атомів водню з цитоплазми в мітохондрії в процесі аеробного гліколізу.

10. Біоенергетика аеробного окиснення глюкози до СО2 і Н2О.

11. Ефект Пастера.

12. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів:

а) взаємні перетворення, пряме окиснення глюкози;

б) пентозо-фосфатний цикл: схема реакцій, локалізація, зв’язок з гліколізом, біологічне значення.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань:

 12.30-14.00 год.

Крім загальної усної співбесіди, кожен студент проходить «Біохімічний шлях гліколізу» в компютерному класі, використовуючи кафедральну віртуальну програму. Результати оцінки, виставленої програмою, враховуються при оцінюванні семінарської частини заняття.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі.

1. Вміст глюкози в крові пацієнта становить 3 ммоль/л. Як називається такий стан і які будуть наслідки для організму?

2. Людина перебуває у стресовому стані. Які зміни вмісту глюкози в крові це спричинить?

3. Вміст глюкози в крові пацієнта становить 8 ммоль/л. Чи відповідає це нормі? Які причини такого стану?

4. В крові визначили вміст цукру ензиматичним та редуктометричним методами. В якому випадку показники будуть вищі?. Чому?

5. Хворий знаходиться в стані шоку. Вміст молочної кислоти в крові становить 10 ммоль/л. Оцініть показник. До яких наслідків це може призвести?

6. У спортсмена після змагань підвищився вміст молочної кислоти в крові. Чи можна вважати це патологією?

7. Травлення складних вуглеводів починається в:

A.   Шлунку.

B.    Ротовій порожнині.

C.   Тонкому кишківнику.

D.   Дванадцятипалій кишці.

E.    Товстому кишківнику.

 

Самостійна робота студентів  1415 – 1500 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в коп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Студент повинен знати:

1. Біологічні функції, травлення і засвоєння вуглеводів.

2. Аеробне і анаеробне окиснення глюкози: спільні і відмінні шляхи, біоенергетика.

3. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів: пентозо-фосфатний цикл, включення галактози і фруктози в метаболічні шляхи.

 

Студент повинен вміти:

1. Визначати вміст глюкози в крові і давати клінічне трактування змін даного показника.

2. Визначати молочну кислоту в сироватці крові та оцінювати стан організму за умов активації анаеробного окиснення вуглеводів і збільшення лактату.

 

Еталони відповідей на тести і ситуаційні задачі:

1. Гіпоглікемія. Це позначиться у першу чергу на енергозабезпе-ченні мозку, можлива короткочасна втрата свідомості – запаморочення.

2. Стрес супроводжується мобілізацією в організмі багатих енергією речовин. Виділений адреналін прискорює розщеплення глікогену, що викличе гіперглікемію.

3. Спостерігається гіперглікемія. Причини: цукровий діабет, переїдання вуглеводів, стрес, гіперфункція гіпофізу, щитоподібної залози та ін.

4. Вищими будуть показники при визначенні цукру редукційним методом, оскільки при цьому буде визначатись не тільки глюкоза, а й інші редукуючі речовини.

5. Спостерігається значна лактемія. Підвищення вмісту молочної кислоти свідчить про гіпоксію. Це може спричинити зміщення рН крові в кислу сторону, тобто ацидоз і порушення функціонування ферментів.

6. Ні. У здорової тренованої людини надлишок лактату швидко використовується у відновному періоді при достатньому поступленні кисню.

7. В.

 

Джерела інформації

Основні:

1.     Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 287-292, 300-311, 319-321, 331-338.

2.     Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 187-188, 190-211.

3.     Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.  143-165, 387-389, 395-396.

4.     Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.129-135, 139-141.

5.     Конспекти лекцій.

6.     Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять

7.     Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій

Додаткові:

1.     Клінічна біохімія / За ред. О. Я. СкляроваК.: Медицина, 2006. 432 с.

2.     Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. 2004. –  566 с.

 

Методичну вказівку склала ст. викл. Г.Г. Шершун

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

11 червня 2013 р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 1