Методична вказівка
для студентів 2 курсу медичного
факультету
(з нормативним терміном навчання)
ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 6 годин)
Тема. Катаболізм та біосинтез глікогену. Регуляція обміну глікогену.
Біосинтез глюкози – глюконеогенез. Механізми гормональної регуляції та
патологія обміну вуглеводів.
Мета: Уміти
трактувати біохімічні закономірності внутрішньоклітинного метаболізму
вуглеводів: функціональні особливості та біологічне значення біосинтезу глюкози
(глюконеогенез), синтезу та розпаду глікогену в тканинах. Пояснювати суть цукрового навантаження та використання даного аналізу для
діагностики цукрового діабету, контролю його перебігу і лікування.
Професійна орієнтація студентів:
Глюкозотолерантний
тест є важливим показником показником вуглеводного обміну, дослідження якого
дозволяє діагностувати такі захворювання як цукровий діабет, зміни гормональної
активності щитовидної залози, наднирників.
Цукровий діабет є актуальною
проблемою сучасної медицини. Метод цукрового навантаження дозволяє
діагностувати приховані форми діабету, порушення глікогенутворюючої функції
печінки.
Методика виконання практичної роботи. - 9.00-12.00 год. Виконання
практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних
досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і
висновком в кінці кожної роботи.
Робота 1. Визачити
кількість глюкози в сечі уніфікованим методом «Глюкотест». (практикум, робота
61, 2)
Робота 2. Визначити кількість
глюкози в патологічній сечі методом Альтгаузена (практикум, робота 61, 3).
Робота
3. Дослідити вплив цукрового навантаження на
рівень глюкози в крові. Зобразити одержану криву (практикум, робота 60).
Програма самопідготовки студентів до заняття.
1.
Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція
активності глікогенсинтази.
2.
Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах - глікогеноліз:
а)
відмінність від гліколізу;
б)
біологічна роль та енергетичний баланс глікогенолізу.
3.
Гормональна регуляція обміну глікогену в м’язах та печінці.
4.
Спадкові порушення обміну глікогену.
5.
Глюконеогенез: субстрати, метаболічний шлях, біологічне значення.
6. Незворотні
реакції на шляху глюконеогенезу, способи їх коригування.
7.
Глюкозо-лактатний та глюкозо-аланіновий цикли, їх суть і значення.
8.
Механізми та ефекти впливу інсуліну, адреналіну, глюкагону, глюкокортикоїдів,
тироксину, гормонів гіпофізу на вуглеводний обмін.
9.
Цукровий діабет: типи, клініко-біохімічна характеристика. Глюкозотолерантний
тест, цукрові криві.
10.
Глюкозний нирковий поріг. Глюкозурія, причини, методи визначення глюкози в
сечі.
Семінарське обговорення теоретичних питань:
12.30-14.00год.
Тестові завдання
та ситуаційні задачі.
1. У деяких
здорових людей після цукрового навантаження через 1,5-2 год. спостерігається
короткочасне зниження глюкози в крові відносно вихідного рівня. Чи добра це
ознака? Пояснити.
2. У хворого виявлена
гіперглікемія. Чи можна констатувати, що це цукровий діабет? Які додаткові дослідження слід провести?
3.
Людина не вживає їжу протягом 10-12 годин. За рахунок яких процесів вміст
глюкози в крові залишається на постійному рівні?
4.
Довготривале голодування може спричинити зниження глюкози в крові і
енергетичний «голод» головного мозку. Який процес до деякої міри запобігає
цьому?
5.
Обхідні реакції на шляху глюконеогенезу забезпечуються наступними ферментами,
крім:
A.
Альдолази.
B.
Глюкозо-6-фосфатази.
C.
Фруктозо-1,6-дифосфатази.
D.
Піруваткарбоксилази.
E.
Фосфоенолпіруват-карбоксикінази.
Самостійна робота студентів 1415 – 1500 год.
Письмове тестування студентів,
які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних
таблиць, тренінг в коп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і
кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на
самостійне опрацювання тощо.
Студент
повинен знати:
1. Фосфоролітичний
шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах. Регуляція активності глікогенфосфорилази.
2. Біосинтез
глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності
глікогенсинтази.
3.
Механізм і біологічне значення глюконеогенезу.
4.
Гормональну регуляцію обміну вуглеводів.
5.
Патології вуглеводного обміну: цукровий діабет, глікогенні хвороби.
Студент
повинен вміти:
1.
Дослідити вплив цукрового
навантаження на рівень глюкози в крові та пояснити значення даного аналізу для діагностики прихованих форм цукрового діабету.
2. Визначати
вміст глюкози в сечі та трактувати використання
цього показника з
діагностичною метою при нейроендокринних порушеннях обміну вуглеводів,
захворюваннях печінки, нирок.
Еталони відповідей на тести і ситуаційні задачі:
1.
Рівевнь глюкози може знизитись тому, що у відповідь на цукрове навантаження у
здорової людини виділяється підвищена кількість інсуліну, що призводить до
короткочасного зниження вмісту глюкози. Це добра ознака, свідчення нормальної
функції підшлункової залози і печінки.
2. Не
завжди. Можлива фізіологічна гіперглікемія: аліментарна, емоційна і ін. Для
підтвердження діагнозу необхідно провести цукрове навантаження.
3. За
рахунок розщеплення глікогену печінки.
4.
Глюконеогенез.
5. А.
Джерела інформації
Основні:
1. Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І.
Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 292-300, 325-334, 184-188.
2.
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця:
Нова книга, 2011. – С. 211-231.
3.
Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль:
Укрмедкнига, 2000. – С. 166-184.
4.
Біологічна хімія:
Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С.135-139.
5.
Конспекти лекцій.
6.
Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу
студентам > Матеріали
для підготовки до практичних занять
7.
Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу
студентам > Презентації
лекцій
Додаткові:
1.
Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.
2. Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. – 566 с.
Методичну вказівку склала ст. викл. Г.Г. Шершун
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
11 червня 2013 р. протокол № 13
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29 серпня 2013 р. протокол № 1