Методичні вказівки
до практичних занять для студентів I курсу медичного факультету із спеціальності «Здоров’я людини»
ЗАНЯТТЯ № 5 (практичне – 6 годин)
Тема: Молекулярно-клітинні механізми дії гормонів на клітини-мішені. Роль гормонів в регуляції метаболічних процесів. Вітаміни як компоненти харчування. Водорозчинні та жиророзчинні вітаміни.
Мета:. Вміти використовувати знання про хімічну будову та функції гормонів гіпофізу, підшлункової залози, катехоламінів, гормонів щитоподібної та прищитоподібних залоз, наднирників та статевих залоз для пояснення регуляції обміну речовин в нормі та при патології. Вміти визначати вміст кальцію та калій в сироватці крові і використовувати дані для діагностики рахіту, порушень функції прищитоподібних залоз, нирок, порушень Nа і К-залежних показників гомеостазу. Уміти визначати наявність і кількість вітамінів в препаратах, продуктах, біологічних рідинах, використовувати знання про будову, властивості та біологічну роль коферментних, жиророзчинних вітамінів в організмі.
Професійна орієнтація студентів: Знання будови гормонів, молекулярно-клітинних механізмів дії є основою для розуміння патогенезу ендокринних хвороб (цукровий, нецукровий діабет, акромегалія та інші), а також використання гормональних препаратів, біогенних амінів з лікувальною метою. Причиною збільшення кальцію в сироватці крові часто є гіпервітаміноз Д, деструкція кісток, і, навпаки, його зменшення спостерігають при порушенні всмоктування в кишечнику, гіповітамінозі Д, гіпофункції прищитоподібних залоз. Вміст неорганічного фосфору збільшується при нирковій недостатності, гіпопаратиреоїдизмі, передозуванні вітаміну Д, а зменшення – при порушенні всмоктування, рахіті, захворюванні нирок. Концентрація калію пов’язана із станом кровообігу та кислотно-основної рівноваги, тому визначення даного макроелемента має діагностичне значення. Недостатнє надходження водорозчинних вітамінів в організм з їжею призводить до дефіциту кофакторів, порушення активності ферментів, розладів метаболічних процесів, розвитку хвороб. Дослідження вітаміну С в сечі дозволяє визначити забезпеченість ним організму, попередити розвиток авітамінозу.
Методика виконання практичної роботи:
- 9.00-12.00 год.
Виконання практичної роботи відбувається згідно з “Методичними вказівками для студентів” з обов’язковим висновком в кінці кожної роботи.
Робота 1. Визначити вміст кальцію в сироватці крові (практикум, робота 93, 2).
Робота 2. Визначити вміст калію в сироватці крові колориметричним методом (практикум, робота 91).
Робота 3. Якісні реакції на водорозчинні вітаміни (практикум, роботи № 32, 34, 35, 36, 37).
Робота 4. Кількісне визначення вітаміну С в сечі (практикум, робота 40).
Робота 5. Виявити вітамін А, Д, Е (практикум, робота 42, 45.1, 43.1)
Програма самопідготовки студентів
1. Основні принципи нейрогуморальної регуляції обміну речовин.
2. Класифікація гормонів.
3. Загальні механізми впливу гормонів на обмін речовин.
4. Гормони гіпоталамусу, їх природа та механізм впливу на гіпофіз: ліберини і статини.
5. Гормони гіпофізу, будова, вплив на обмін речовин.
6. Гормони підшлункової залози. Прояви гіпо- та гіперфункції гіпофізу, підшлункової залози.
7. Вплив на обмін речовин гормонів мозкового шару наднирників, гіпо- та гіперфункція.
8. Тиреоїдні йодвмісні гормони: будова, біологічні ефекти Т4 та Т3. Порушення метаболічних процесів при гіпо- та гіпертиреозі.
9. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію і фосфору: паратгормон, кальцитонін, кальцитріол.
10. Стероїдні гормони кори наднирників – глюкокортикоїди та мінералокортикоїди: будова, властивості, біологічні функції.
11. Статеві гормони: фізіологічні та біохімічні ефекти.
12. Будова, властивості, біологічна роль, прояви а-, гіповітамінозів, природні джерела і добова потреба водорозчинних вітамінів.
13. Принцип кулінарної оборобки продуктів з метою збереження вітамінів.
14. Будова, властивості, біологічна роль, природні джерела, добова потреба вітамінів А, Д. Е, К, F. Прояви а-, гіпо- та гіпервітамінозу жиророзчинних вітамінів.
15. Роль вітаміну А в перетворенні зорового пігменту на світлі і в темряві.
16. Механізм утворення активних форм вітаміну Д3.
Семінарське обговорення теоретичних питань:
- 12.30-14.00 год.
Тестові завдання та ситуаційні задачі.
1. Людина знаходиться в стані стресу. Як це відобразиться на функції залоз ендокринної системи?
2. У хворого спостерігається постійно значна поліурія. Патологічних компонентів у сечі не виявлено. Про що це може свідчити?
3. Відомо, що адреналін активує ліполіз, а простагландин Е1 його пригнічує. Обидва гормони зв’язуються із специфічними рецепторами на поверхні адипоцитів і діють через аденілатциклазу. Ефект дії обох гормонів залежить від внутрішньоклітинного фосфорилювання білків. Які специфічні ланки в послідовному ланцюговому механізмі дії даних гормонів визначають їх різний кінцевий ефект?
А. Білки-трансдуктори Gs і Gі.
В. Аденілатциклаза, специфічна для кожного гормону
С. ЦАМФ, специфічний для кожного гормону
Д. Протеїнкіназа, специфічна для кожного гормону
Е. Фосфорилаза, специфічна для кожного гормону
4. Дитині 7 років з гіпофункцією гіпофізу проведено лікування соматотропіном (СТГ). Як впливає передозування гормону на стан вуглеводного обміну:
А. Активація глікогенолізу
В. Активація глюконеогенезу
С. Активація синтезу глікогену
Д. Активація анаеробного гліколізу
Е. Активація пентозофосфатного шунту
5. При огляді хворого виявлено загальне виснаження, відсутність апетиту, скарги на біль по ходу нервів, параліч обидвох ніг. Значний час харчування переважно полірованим рисом. Про авітаміноз якого вітаміну можна думати?
6. У хворого з атрофічним гастритом розвинулась макроцитарна злоякісна анемія. Що могло спричинити її виникнення?
7. Виділення вітаміну С з сечею становить 10 мг/добу. Чи в достатній мірі забезпечений даний індивідум вітаміном С?
8. В добовому раціоні було
9. У хворого гостра кровотеча. Чи допоможе введення вітаміну К (чи вікасолу) з ціллю термінової зупинки кровотечі?
10. У хворого механічна жовтяниця. Чи вплине це на засвоєння жиророзчинних вітамінів?
Самостійна робота студентів
1415 – 1500 год.
Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
Студент повинен знати:
1. Механізм нейрогуморальної регуляції обміну речовин.
2. Хімічну природу та механізм дії гормонів гіпоталамусу, гіпофізу, підшлункової залози.
3. Будову та вплив на обмін речовин катехоламінів та інших біогенних амінів.
4. Хімічну природу та механізм дії гормонів щитоподібної та прищитоподібних залоз, ознаки гіпер- та гіпофункції.
5. Будову та вплив на обмін речовин гормонів наднирників та статевих залоз, прояви гіпер- та гіпофункції.
6. Класифікацію вітамінів, біологічні відмінності між водорозчинними та жиророзчинними вітамінами.
7. Біологічну роль коферментних вітамінів групи В, вітамінів С і Р, біотину, жиророзчинних вітамінів А, Д, Е, К і F, прояви їх гіпо- та гіпервітамінозів.
Студент повинен вміти:
1. Визначити вміст калію, кальцію в сироватці крові, пояснити діагностичне значення отриманих показників.
2. Пояснити виникнення ендокринних порушень при гіпо- та гіперфункції гіпофізу, підшлункової залози, наднирників, їх профілактику та лікування.
3. Виявляти вітаміни В1, В2, В5, В6 та В12 в досліджуваних рідинах.
4. Виявляти вітаміни А, Е, Д і вікасол в розчинах.
5. Визначити кількість вітаміну С в сечі.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. В стресовій ситуації в крові підвищується вміст адреналіну, КТГ, глюкокортикоїдів.
2. Про недостатній синтез вазопресину.
3. А
4. А
5. Авітаміноз В1.
6. Нестача в шлунковому соці внутрішнього фактора Кастла
(гастромукопротеїну), який сприяє засвоєнню вітаміну В12.
7. Забезпечення організму вітаміном С недостатнє
8. Забезпечить. В картоплі 10 мг% вітаміну С, в капусті 30 мг%. Отже, з картоплею надійшло 30 мг, а з капустою 60 мг вітаміну С, в сумі 90 мг.
9. Не допоможе. Вітамін К та вікасол беруть участь у синтезі факторів зсідання крові, що потребує певного часу.
10. Розвинеться гіповітаміноз жиророзчинних вітамінів внаслідок порушення процесу травлення та всмоктування жирів із-за нестачі жовчних кислот.
Джерела інформації
Основні:
1. Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 154-207, 430-431.
2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 397-429, 432-436.
3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 330-362, 378-385.
4. Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – – С. 94-97, 99-102, 205-207, 209-212.
5. Конспекти лекцій.
6. Веб-сторінка університету: Матеріали для підготовки до практичних занять
7. Веб-сторінка університету: Презентації лекцій
Додаткові:
1. Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.
2. Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. – 566 с.
Методичну вказівку склала ст. викл. Яремчук О.З.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
11 червня 2013 р. протокол № 13
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29 серпня 2013 р. протокол № 1