МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
для студентів 3 курсу медичного факультету
Спеціальність 6.040102 – «Біологія»
ЗАНЯТТЯ № 15 (практичне – 6 годин)
Тема. Біохімія і патобіохімія крові. Дихальна функція еритроцитів. Патологічні форми Нв. Кислотно-основний стан. Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Небілкові азотовмісні та безазотові органічні компоненти крові. Залишковий азот.
Мета: Освоїти методи визначення загальнго білка та його фракції, залишкового азоту. Вміти пояснювати отримані результати як важливі діагностичні тести.
Професійна орієнтація студентів:
Дослідження фракцій білків методом електрофорезу дає можливість лікарю використовувати дані показники для діагностики захворювань печінки, нирок, злоякісних пухлин та ін. Серед сучасних методів діагностики гепатиту, жовтяниць, цукрового діабету і особливо атеросклерозу важливе місце займає аналіз вмісту в крові ліпопротеїнів високої і низької густини. ЛП НГ є атерогенними, тому їх збільшення в крові підвищує ризик розвитку атеросклерозу та його ускладнень. Азотемія - важливий діагностичний показник ниркової недостатності, хвороб, що супроводжуються посиленим катаболізмом білків, серцево-судинної недостатності, дегідратації організму.
Методика виконання практичної роботи:
9.00-12.00 год. Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.
Робота 1. Визначити вміст загального білка в сироватці крові біуретовим і рефрактометричним методами (практикум, роботи № 14, 16).
Робота 2. Визначити % -ний вміст фракцій білків сироватки крові, розділених методом електрофорезу (практикум, робота № 18).
Робота 3. Провести кількісне визначення залишкового азоту крові (практикум, робота 89).
Програма самопідготовки студентів
1. Функції крові, їх характеристика. Біохімія клітин крові. Дихальна функція еритроцитів.
2. Будова, структура і біологічна роль гемоглобіну. Типи і похідні гемоглобіну.
3. Буферні системи крові.
4. Загальний вміст білка і його фракцій в плазмі крові. Будова, фізико-хімічні властивості і функції альбумінів.
5. Підфракції глобулінів, їх функції, місце синтезу.
6. Суть методів визначення вмісту загального білка та його фракцій в сироватці крові.
7. Ферменти плазми крові: походження, значення в ензимодіагностиці захворювань внутрішніх органів.
8. Небілкові (азотові та безазотові) органічні сполуки плазми крові. Залишковий азот, основні його компоненти, шляхи їх утворення і вміст у крові.
9. Шляхи перетворення безазотового залишку амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.
Семінарське обговорення теоретичних питань:
12.30-14.00год.
Тестові завдання та ситуаційні задачі.
1. В молекулі гемоглобіну відбулася заміна глутамінової кислоти на валін. Причини і наслідки такого явища.
2. Вміст альбумінів в плазмі крові становить 20 г/л. Які причини та можливі наслідки такого стану?
3. Вміст g-глобулінів в плазмі крові становить 30 г/л. Чи відповідає це нормі? Які можливі причини такого явища?
4. Які зміни на електрофореграмі будуть при цирозі печінки?
Самостійна робота студентів
1415 – 1500 год.
Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.
Студент повинен знати:
1. Біохімічні та фізіологічні функції крові. Дихальна функція еритроцитів.
2. Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду вуглецю. Нормальні та аномальні типи гемоглобіну людини.
3. Буферні системи крові.
4. Загальний білок, фракції і підфракції білків плазми крові та їх біохімічна характеристика.
5. Ферменти плазми крові: походження, значення в ензимодіагностиці захворювань органів і тканин.
6. Залишковий азот крові, його основні компоненти, вміст у нормі. Атерогенні, антиатерогенні ліпопротеїни.
Студент повинен вміти:
1. Визначити загальний білок та його фракції в крові методом електрофорезу. Оцінити результати, обгрунтувати діагностичне значення.
2. Визначати вміст залишкового азоту крові. Пояснювати причини виникнення азотемії.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
1. Це спадкове захворювання, що виникає в результаті дефекта гена, в якому закодована інформація про синтез гемоглобіну. Синтезується гемоглобін із зміненою макроструктурою, він легко кристалізується і частково втрачає здатність переносити кисень (серповидно-клітинна анемія).
2. Вміст альбумінів понижений (гіпоальбумінемія). Можливі причини: голодування, порушення всмоктування амінокислот в кишечнику, хвороба печінки (білок не синтезується), хвороби нирок (втрата альбуміну з сечею). Наслідками такого стану можуть бути набряки (в результаті пониження онкотичного тиску), порушення транспортної, дезінтоксикаційної та буферної функцій плазми крові.
3. Вміст g-глобулінів підвищений – гіпергаммаглобулінемія. Такий стан буває при хронічних запальних, інфекційних захворюваннях, цирозі печінки, хронічному поліартриті.
4. Буде зменшена фракція альбумінів і збільшена фракція g-глобулінів.
Джерела інформації:
Основні:
1. Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 363-364, 386-391, 530-574, 581-583.
2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 276-283, 502-515, 528-544.
3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 225-230, 418-429, 440-448.
4. Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 31-35, 41-44, 163-164, 199-201.
5. Конспекти лекцій.
6. Веб-сторінка університету: Матеріали для підготовки до практичних занять
7. Веб-сторінка університету: Презентації лекцій
Додаткові:
1. Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.
2. Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. – 566 с.
Методичну вказівку склала ст. викл. Яремчук О.З.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
11 червня 2013 р. протокол № 13
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
29 серпня 2013 р. протокол № 1