Медицина

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для студентів 3 курсу медичного факультету

Спеціальність  6.040102 – «Біологія»

 

ЗАНЯТТЯ 15 (практичне – 6 годин)

 

Тема. Біохімія і патобіохімія крові. Дихальна функція еритроцитів. Патологічні форми Нв. Кислотно-основний стан.  Біохімічний склад крові в нормі та при патології: білки гострої фази запалення, ферменти плазми крові. Небілкові азотовмісні та безазотові органічні компоненти крові. Залишковий азот.

 

Мета: Освоїти методи визначення загальнго білка та його фракції, залишкового азоту. Вміти пояснювати отримані результати як важливі діагностичні тести.

 

Професійна орієнтація студентів:

Дослідження фракцій білків методом електрофорезу дає можливість лікарю використовувати дані показники для діагностики захворювань печінки, нирок, злоякісних пухлин та ін. Серед сучасних методів діагностики гепатиту, жовтяниць, цукрового діабету і особливо атеросклерозу важливе місце займає аналіз вмісту в крові ліпопротеїнів високої і низької густини. ЛП НГ є атерогенними, тому їх збільшення в крові підвищує ризик розвитку атеросклерозу та його ускладнень. Азотемія - важливий діагностичний показник ниркової недостатності, хвороб, що супроводжуються посиленим катаболізмом білків, серцево-судинної недостатності, дегідратації організму.

 

Методика виконання практичної роботи:

9.00-12.00 год. Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.

 

Робота 1. Визначити вміст загального білка в сироватці крові біуретовим і рефрактометричним методами (практикум, роботи № 14, 16).

 

Робота 2. Визначити % -ний вміст фракцій білків сироватки крові, розділених методом електрофорезу (практикум, робота № 18).

 

 

Робота 3. Провести кількісне визначення залишкового азоту крові (практикум, робота 89).

 

 

Програма самопідготовки студентів

1.                Функції крові, їх характеристика. Біохімія клітин крові. Дихальна функція еритроцитів.

2.                Будова, структура і біологічна роль гемоглобіну. Типи і похідні гемоглобіну.

3.                Буферні системи крові.

4.                Загальний вміст білка і його фракцій в плазмі крові. Будова, фізико-хімічні властивості і функції альбумінів.

5.                Підфракції глобулінів, їх функції, місце синтезу.

6.                Суть методів визначення вмісту загального білка та його фракцій в сироватці крові.

7.                Ферменти плазми крові: походження, значення в ензимодіагностиці захворювань внутрішніх органів.

8.                Небілкові (азотові та безазотові) органічні сполуки плазми крові. Залишковий азот, основні його компоненти, шляхи їх утворення і вміст у крові.

9.                Шляхи перетворення безазотового залишку амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань:

 12.30-14.00год.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі.

1. В молекулі гемоглобіну відбулася заміна глутамінової кислоти на валін. Причини і наслідки такого явища.

2. Вміст альбумінів в плазмі крові становить 20 г/л. Які причини та можливі наслідки такого стану?

3. Вміст g-глобулінів в плазмі крові становить 30 г/л. Чи відповідає це нормі? Які можливі причини такого явища?

4. Які зміни на електрофореграмі будуть при цирозі печінки?

 

Самостійна робота студентів 

1415 – 1500 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Студент повинен знати:

1.                Біохімічні та фізіологічні функції крові.  Дихальна  функція еритроцитів.

2.                Гемоглобін: механізми участі в транспорті кисню та діоксиду  вуглецю. Нормальні та аномальні типи гемоглобіну людини.

3.                Буферні системи крові. 

4.                Загальний білок, фракції і підфракції білків плазми крові та їх біохімічна характеристика.

5.                Ферменти плазми крові: походження, значення в ензимодіагностиці захворювань органів і тканин.

6.                Залишковий азот крові, його основні компоненти, вміст у нормі. Атерогенні, антиатерогенні ліпопротеїни.

 

Студент повинен вміти:

1.                  Визначити загальний білок та його фракції в крові методом електрофорезу. Оцінити результати, обгрунтувати діагностичне значення.

2.                 Визначати вміст залишкового азоту крові. Пояснювати причини виникнення азотемії.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1.                Це спадкове захворювання, що виникає в результаті дефекта гена, в якому закодована інформація про синтез гемоглобіну. Синтезується гемоглобін із зміненою макроструктурою, він легко кристалізується і частково втрачає здатність переносити кисень (серповидно-клітинна анемія).

2.                Вміст альбумінів понижений (гіпоальбумінемія). Можливі причини: голодування, порушення всмоктування амінокислот в кишечнику, хвороба печінки (білок не синтезується), хвороби нирок (втрата альбуміну з сечею). Наслідками такого стану можуть бути набряки (в результаті пониження онкотичного тиску), порушення транспортної, дезінтоксикаційної та буферної функцій плазми крові.

3.                Вміст g-глобулінів підвищений – гіпергаммаглобулінемія. Такий стан буває при хронічних запальних, інфекційних захворюваннях, цирозі печінки, хронічному поліартриті.

4.                Буде зменшена фракція альбумінів і збільшена фракція g-глобулінів.

Джерела інформації:

Основні:

1.                Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 363-364, 386-391, 530-574, 581-583.

2.                Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 276-283, 502-515, 528-544.

3.                Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.  225-230, 418-429, 440-448.

4.                Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 31-35, 41-44, 163-164, 199-201.

5.                Конспекти лекцій.

6.     Веб-сторінка університету: Матеріали для підготовки до практичних занять

7.     Веб-сторінка університету: Презентації лекцій

Додаткові:

1.     Клінічна біохімія / За ред. О. Я. СкляроваК.: Медицина, 2006. 432 с.

2.     Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. 2004. – 566 с.

 

Методичну вказівку склала ст. викл. Яремчук О.З.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

11 червня 2013 р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 1