Методичні вказівки

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для студентів 3 курсу медичного факультету

Спеціальність  6.040102 – «Біологія»

 

ЗАНЯТТЯ 1 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОДИН)

 

Тема: Вступ до біохімії. Амінокислотний склад, будова, фізико-хімічні властивості, класифікація та функції простих і складних білків

 

Мета: Уміти аналізувати етапи та закономірності становлення біохімії як науки та навчальної дисципліни. Уміти аналізувати амінокислотний склад білків та їх гідролізатів.

 

Професійна орієнтація студентів:

Харчова цінність білкових препаратів залежить від їх амінокислотного складу. Гідролізати білків різної природи, а також суміш певних амінокислот використовуються для парентерального харчування. Контроль за їх якістю базується на кількісному визначенні загального і амінного азоту, на якісному і кількісному аналізі окремих амінокислот. Методи розділення білків (висолювання, гель-фільтрація, ультрацентрифугування, теплова денатурація, осадження органічними розчинниками, хроматографія, електрофорез,  кристалізація) застосовуються для встановлення білкової природи речовин, ідентифікації білків, визначення їх амінокислотнї послідовності в біологічних рідинах і тканинах.

 

Методика виконання практичної роботи.

9.00-12.00 год.

Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.

Робота 1. Проробити якісні реакції на білок та a-амінокислоти: нінгідринову, біуретову, Адамкевича, ксантопротеїнову, Фоля (практикум, робота 1).

Робота 2. Осадження білків (практикум, робота 5.2- незворотне осадженя).

Робота 3. Визначення амінокислот методом розподільної хроматографії на папері (практикум, робота 3)

 

Програма самопідготовки студентів

1.  Предмет і задачі біологічної хімії.

2.  Будова і класифікація амінокислот.

3.  Суть якісних реакцій на білок та амінокислоти (біуретова, нінгідринова, Адамкевича, ксантопротеїнова, Фоля).

4.  Структурна організація білків. Первинна структура білка (метод Сенджера, Едмана, секвенації).

5.  Методи визначення вторинної, третинної та четвертинної структур білка.

6.  Типи зв’язків, що утворюють різні рівні структур білка.

7.  Фізико-хімічні властивості білків.

8.  Молекулярна маса білків, методи її визначення.

9.  Розчинність білків та фактори, що впливають на цей процес.

10.       Фактори стабілізації білкової молекули у розчині.

11.       Методи осадження білків з розчину.

12.       Висолювання і денатурація білків.

13.       Складні білки: будова, групи (представники кожної групи).

14.       Значення реакцій осадження білків.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань:

12.30-14.00 год.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі.

1.                Досліджуваний розчин дає позитивні реакції нінгідринову і Фоля. Що міститься у цьому розчині?

2.                Досліджуваний гідролізат білків дає позитивні біуретову і ксантопротеїнову реакції. Що міститься у цьому розчині?

3.                З гідролізатом білка № 1 отримана позитивна нінгідринова реакція, № 2 – біуретова та Адамкевича. Які речовини знаходяться в розчинах?

4. Під час аналізу первинної структури гемоглобіну виявлено, що в поліпептидному ланцюгу відбулася заміна гідрофільної амінокислоти на гідрофобну. Як це вплине на властивості білка? Які будуть наслідки для організму?

5. Через деякий час після початку гідролізу біуретова реакція стає негативною. Про які зміни білка це свідчить?

 

Самостійна робота студентів 

1415 – 1500 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «MOODLE», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок -1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

 Студент повинен знати:

1.                Структуру пептидів та білків, їх властивості.

2.                Методи якісного визначення білка та амінокислот.

3.                Будову білка, рівні його структурної організації.

4.                Типи зв’язків в молекулі білка.

5.                Методи кількісного визначення амінокислот.

6.                Методи дослідження амінокислотного складу білків.

 

Студент повинен вміти:

1.                За допомогою кольорових якісних реакцій дослідити амінокислотний склад білків та їх гідролізатів.

2.                Методом розподільної хроматографії аналізувати амінокислотний склад білка.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1.                α-амінокислоти, серед яких є цистеїн і цистин.

2.                Білок або поліпептид, до складу якого входять ароматичні амінокислоти.

3.                № 1 – α -амінокислоти.  № 2 – білок або поліпептид, до складу якого входить триптофан.

4.                Поява гідрофобної амінокислоти в складі гемоглобіну спричиняє зменшення його розчинності, підвищення кристалізації, що негативно впливає на виконання ним специфічної функції і викликає захворювання (серповидно-клітинна анемія).

5.                Про розщеплення білка до дипептидів і амінокислот.

 

 

Джерела інформації:

 

Основні:

1.            Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002 – С. 15-20, 20-35

2.            Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 34-54.

3.            Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. С. 9-26, 19-33.

4.            Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 48-59.

5.            Конспекти лекцій.

6.            Веб-сторінка університету: Матеріали для підготовки до практичних занять

7.            Веб-сторінка університету: Презентації лекцій

Додаткові:

1.            Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

2.            Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. –  566 с.

 

Методичну вказівку склала ст. викл. Яремчук О.З.

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

11 червня 2013 р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 1