Форма № Н - 3.04

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МОЗ УКРАЇНИ”

(повне найменування вищого навчального закладу)

Кафедра анатомії людини

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Перший проректор

проф. Мисула І.Р.

“14” червня 2013 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Анатомія людини

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напрям підготовки 1201 Медицина

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 7.12010001 “Лікувальна справа”

(шифр і назва спеціальності)

факультет медичний

(назва інституту, факультету, відділення)

2013 – 2014 навчальний рік

Робоча програма з анатомії людини

(назва навчальної дисципліни)

за напрямом підготовки 1201 Медицина,

спеціальністю 7.12010001 “Лікувальна справа”.

Розробники:

д-р мед. н., професор кафедри анатомії Герасимюк І.Є.

д-р мед. н., професор кафедри анатомії Федонюк Я.І.

канд. мед. н., доцент кафедри анатомії Боймиструк І.І.

асистент кафедри анатомії людини Галицька-Хархаліс О.Я.

^{(вказати авторів, їхні посади, наукові ступені та вчені звання)}

Робочу програму схвалено на засіданні кафедри анатомії людини

Протокол від “12”червня 2013 року № 11

Завідувач кафедри анатомії людини

_______________________ (Герасимюк І.Є.)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Ó__________, 2013 рік

Ó __________, 2014 рік

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
Кількість кредитів – 14,5	Галузь знань ____1201 Медицина___ (шифр і назва)	Нормативна
Модулів – 3	Спеціальність: ____7.12010001 “Лікувальна справа”___	Рік підготовки
Змістових модулів – 17		1-й			2-й
		Семестр
Загальна кількість годин – 435		1-й	2- й		3-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 12,8 самостійної роботи студента – 8,95	Освітньо-кваліфікаційний рівень: ___спеціаліст___	8 год.	28 год.		10 год.
		Практичні
		66 год.	96 год.		48 год.
		Лабораторні
		год.			год.
		Самостійна робота
		31 год.	101 год.		47 год.
		Індивідуальні завдання:
		год.
		Вид контролю:
		Тестовий модульний контроль		Тестовий модульний контроль

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить (%):

для денної форми навчання – 65 : 35

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: Анатомія людини має на меті:

· підготовку лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо–наукова підготовка);

· бути основою для побудови змісту навчальної дисципліни;

· засвоєння студентами будови органів, систем органів людини;

· визначення на анатомічних препаратах топографо-анатомічні взаємовідносини органів людини;

· оволодіння латинською термінологією відповідно до вимог міжнародної анатомічної номенклатури (Сан-Пауло,1997);

· оцінювання вікових, статевих та індивідуальних особливостей будови органів людини.

Завдання:

· аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини;

· визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини;

· трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку;

· інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини;

· передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини їх мінливість під впливом екологічних факторів;

· визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини;

· демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

– анатомічну будову усіх систем людського організму;

– орієнтуватися в топографо-анатомічних особливостях розміщення органів і систем людини;

вміти:

– вільно користуватись анатомічною термінологією;

– визначати розміщення певних органів та цілих систем, судин, нервів на фізичному тілі;

– показувати та називати на рентгенограмах, КТ та МРТ частини тіла, окремі органи та судини;

– препарувати різні частини фізичного тіла;

3. Програма навчальної дисципліни

Модуль 1.

Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарата

Змістовий модуль 1. Вступ до анатомії

Конкретні цілі:

- Визначати предмет і задачі анатомії, основні анатомічні методи дослідження;

- Оцінювати основні сучасні напрями розвитку анатомії;

- Аналізувати етапи становлення анатомії людини як фундаментальної дисципліни;

- Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів різних епох у розвиток анатомії людини;

- Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів України і Києва у становлення української школи анатомів і зокрема, київської анатомічної школи.

- Визначити основні стадії ембріогенезу. Аналізувати похідні кожного зародкового листка.

Тема 1. Предмет і задачі анатомії. Методи дослідження в анатомії. Основні сучасні напрями розвитку анатомії

Анатомія людини – це наука про форму і будову, походження і розвиток організму людини, його органів та систем. Анатомія передбачає системний опис форми, будови, стану і топографічних взаємовідносин частин і органів тіла з урахуванням їх вікових, статевих і індивідуальних особливостей.

Основні сучасні напрями розвитку анатомії – вікова анатомія, порівняльна анатомія, пластична анатомія, антропологія, екологічна анатомія та ін.

Основні методи дослідження в анатомії – візуальне дослідження, антропометричні дослідження, препарування, макро-мікроскопічні дослідження, мікроскопічні дослідження. Сучасні методи дослідження в анатомії: рентгенанатомічні методи, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД), ендоскопія та ін.

Тема 2. Основні етапи розвитку анатомії в античні часи,
в епоху Відродження, в XVII-XIX ст.

Аналіз розвитку анатомії в античні часи, в епоху Відродження,
в XVII-XIX ст. Значення робіт Гіппократа, Аристотеля, Галена, Авіценни, Андрія Везалія, Леонардо да Вінчі, В.Гарвея, М.Мальпігі, М.І.Пирогова, та інших.

Тема 3. Розвиток українських анатомічних шкіл

Становлення і розвиток українських анатомічних шкіл.

Тема. 4. Київська анатомічна школа

Становлення і розвиток київської анатомічної школи. Внесок М.І. Козлова, О.П.Вальтера, В.О.Беца, М.А.Тихомирова, Ф.А.Стефаніса, М.С.Спірова, І.І.Бобрика у розвиток київської анатомічної школи і значення їх робіт для сучасної анатомії.

Тема 5. Початкові стадії ембріогенезу людини.

Вчення про зародкові листки

Початкові стадії ембріогенезу людини. Зародкові листки: ектодерма, ентоберма, мезодерма, їх похідні.

Змістовий модуль 2. Анатомія кісток скелета

Конкретні цілі:

- Застосовувати анатомічну термінологію для позначення кісток скелету, пояснення їх топографії;

- Застосовувати анатомічні площини і вісі для пояснення топографії кісток і їх окремих частин;

- Визначати і аналізувати поняття “кістка як орган”;

- Аналізувати механізми розвитку кісток в ембріогенезі;

- Застосовувати класифікацію кісток для аналізу будови кісток скелету;

- Описати і продемонструвати будову кісток тулуба, черепа і кінцівок.

Тема 6. Кістка як орган. Класифікація кісток.

Розвиток кісток в ембріогенезі

Загальні дані про скелет. Розвиток кісток (у філогенезі і онтогенезі). Первинні і вторинні кістки. Класифікація кісток. Кістка як орган. Компактна і губчаста кісткові речовини, їх будова. Хімічний склад, фізичні і механічні властивості кістки. Будова трубчастої кістки: її частини. Особливості будови кістки в дитячому, юнацькому, зрілому, літньому і старечому віці. Кістки в рентгенівському зображенні. Вплив спорту і праці на будову кісток. Вплив соціальних факторів і екології на розвиток і будову кісток скелету.

Тема 7. Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла

Поняття про Міжнародну анатомічну номенклатуру. Її значення для вивчення анатомії і уніфікації вивчення природничих і клінічних дисциплін. Основні анатомічні терміни, які розкривають топографію анатомічних об’єктів, та їх основні характеристики.

Анатомічні площини (сагітальна, фронтальна, горизонтальна) і вісі

(фронтальна, вертикальна, сагітальна), їх характеристика, використання для опису кісток та їх частин.

Тема 8. Анатомія кісток тулуба

Кістки скелету: хребці, ребра, груднина. Принцип сегментарності в будові осьового скелету.

Стислі дані про філо - і онтогенез хребтового стовпа. Загальна характеристика хребтового стовпа. Загальний план будови хребців. Особливості будови шийних, грудних, поперекових хребців, крижової кістки, куприкової кістки. Вікові і статеві особливості будови хребців. Вплив соціальних і екологічних факторів на будову хребців. Вади розвитку хребців.

Розвиток ребер і груднини в філо- і онтогенезі. Класифікація ребер. Будова ребер і груднини. Форми мінливості ребер і груднини, варіанти та аномалії розвитку. Вікові і статеві особливості будови груднини. Вплив соціальних і екологічних факторів на будову ребер і груднини.

Тема 9. Анатомія кісток черепа

Розвиток черепа в філо- і онтогенезі. Мозковий і лицевий відділи черепа. Будова кісток, що утворюють мозковий череп: лобової, потиличної, тім’яної, клиноподібної, скроневої, решітчастої. Будова кісток, що утворюють лицевий череп: нижньої щелепи, верхньої щелепи, виличної, носової, піднебінної, сльозової, під’язикової кісток, леміш, нижньої носової раковини. Склепіння черепа, зовнішня та внутрішня основи черепа. Передня, середня і задня черепні ямки, очна ямка, кісткова носова порожнина, скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки. Вікові і статеві особливості будови черепа. Варіанти та аномалії розвитку кісток черепа. Рентгенанатомія черепа.

Тема 10. Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок

Верхня кінцівка: її відділи. Кістки верхньої кінцівки: відділи. Пояс верхньої кінцівки: ключиця, лопатка; їх будова. Вільна частина верхньої кінцівки: плечова кістка, кістки передпліччя і кисті, сесамоподібні кістки; їх будова. Терміни скостеніння кісток верхньої кінцівки. Розвиток кісток верхньої кінцівки в онтогенезі. Варіанти та аномалії розвитку кісток верхньої кінцівки.

Нижня кінцівка: її відділи. Кістки нижньої кінцівки: відділи. Пояс нижньої кінцівки: кульшова кістка; її будова. Частини кульшової кістки, їх будова. Вільна частина нижньої кінцівки: стегнова кістка, кістки гомілки, стопи; їх будова. Терміни скостеніння кісток нижньої кінцівки. Розвиток кісток нижньої кінцівки в онтогенезі. Варіанти та аномалії розвитку кісток нижньої кінцівки.

Гомологія кісток верхньої та нижньої кінцівок. Вікові, статеві особливості будови кісток кінцівок. Специфічні риси будови кісток верхньої і нижньої кінцівок, обумовлені процесами антропогенезу. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову кісток верхньої та нижньої кінцівок.

Змістовий модуль 3. З’єднання кісток скелета

Конкретні цілі:

- Визначати і аналізувати типи з’єднань між кістками;

- Аналізувати розвиток з’єднань між кістками в філо- і онтогенезі;

- Описати і продемонструвати з’єднання між кістками тулуба;

- Описати і продемонструвати з’єднання між кістками черепа;

- Описати і продемонструвати з’єднання між кістками верхніх кінцівок;

- Описати і продемонструвати з’єднання між кістками нижніх кінцівок;

Тема 11. Анатомія неперервних та перервних з’єднань між кістками. Розвиток з’єднань між кістками в онтогенезі

Розвиток з’єднань між кістками в філо-і онтогенезі. Класифікація з’єднань між кістками. Види синартрозів: волокнисті з’єднання (синдесмози) – мембрани, зв’язки, шви, тім’ячка; хрящові з’єднання (синхондрози) – постійні, тимчасові, гіалінові, волокнисті, симфіз. Діартрози (синовіальні з’єднання, суглоби): визначення, основні ознаки суглоба, їх характеристика. Додаткові компоненти суглобів. Класифікація суглобів за будовою, формою суглобових поверхонь, за функцією. Прості, складні, комплексні і комбіновані суглоби: їх характеристика. Види рухів і їх аналіз (осі рухів, площини рухів). Одноосьові, двоосьові і багато осьові суглоби, їх види, характеристика рухів в кожному виді суглоба.

Тема 12. З’єднання між кістками тулуба і кістками черепа

Класифікація з’єднань хребтового стовпа. Синдесмози хребтового стовпа: їх характеристика і будова. Синхондрози хребтового стовпа: їх характеристика і будова. Суглоби хребтового стовпа: серединний атланто-осьовий суглоб, бічний атланто-осьовий суглоб, дуговідросткові суглоби, попереково-крижовий суглоб, крижово-куприковий суглоб: їх будова. Хребтовий стовп в цілому. Вікові, статеві особливості хребта в цілому. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на хребет в цілому.

З’єднання грудної клітки: синдесмози, синхондрози і суглоби (реброво-хребцеві суглоби, реброво-поперечні суглоби, груднинно-реброві суглоби): їх характеристика і будова. Грудна клітка в цілому, її будова. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову грудної клітки в цілому.

З’єднання черепа: класифікація. Синдесмози черепа: шви, їх види і характеристика. Синхондрози черепа: їх види, характеристика, вікові особливості. Суглоби черепа: скронево-нижньощелепний суглоб і атланто-потиличний суглоб: їх будова. Вікові особливості з’єднання черепа: тім’ячки, їх види, будова, терміни скостеніння.

Тема 13. З’єднання між кістками верхніх та нижніх кінцівок

З’єднання верхньої кінцівки. З’єднання грудного пояса: синдесмози пояса верхньої кінцівки і суглоби пояса верхньої кінцівки (надплечо-ключичний суглоб і груднинно-ключичний суглоб), їх будова. З’єднання вільної верхньої кінцівки: плечовий суглоб, ліктьовий суглоб, з’єднання кісток передпліччя, променево-зап’ястковий суглоб, суглоби кисті.

З’єднання нижньої кінцівки. З’єднання тазового пояса: синдесмози, лобковий симфіз, крижово-клубовий суглоб. Таз в цілому: його будова, основні розміри. Вікові, статеві, індивідуальні особливості таза. З’єднання вільної нижньої кінцівки: кульшовий суглоб, колінний суглоб, з’єднання кісток гомілки, надп’ятково-гомілковий суглоб, суглоби стопи. Склепіння стопи.

Рентгенанатомія з’єднань кісток верхніх та нижніх кінцівок. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову з’єднань кісток верхніх та нижніх кінцівок.

Змістовий модуль 4. Міологія

Конкретні цілі:

- Визначати і аналізувати поняття “м’яз як орган”;

- Аналізувати класифікацію скелетних м’язів за топографією, розвитком, будовою, формою та ін.;

- Аналізувати розвиток скелетних м’язів в філо- і онтогенезі;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції тулуба;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції голови та шиї;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції верхніх кінцівок;

- Описати і продемонструвати м’язи і фасції нижніх кінцівок.

Тема 14. М’яз як орган. Класифікація м’язів. Розвиток скелетних м’язів

М’яз як орган – визначення. Сухожилки, апоневрози. Допоміжні апарати м’язів: фасції, синовіальні піхви, синовіальні сумки, сесамоподібні кістки, сухожилкова дуга, м’язовий блок. Анатомічний і фізіологічний поперечники м’язів: основні дані про силу і роботу м’язів; поняття про важелі. Початок і прикріплення м’язів: їх функціональна характеристика.

Класифікація м’язів: за розвитком, топографією, формою, розмірами, напрямком м’язових волокон, функцією та ін.

Розвиток м’язів в філо- і онтогенезі. Джерела розвитку м’язів тулуба, голови, шиї, верхніх та нижніх кінцівок.

Тема 15. Анатомія м’язів та фасцій тулуба

Класифікація м’язів тулуба за топографією, розвитком і формою. Сегментарна будова м’язів тулуба.

М’язи спини: поверхневі і глибокі, їх характеристика. Грудо-поперекова фасція.

М’язи грудної клітки: поверхневі і глибокі , їх характеристика. Грудна фасція, внутрішньогрудна фісція.

М’язи живота: м’язи передньої, бічної і задньої стінок живота, їх характеристика. Фасції живота. Біла лінія. Пупкове кільце. Черевний прес. Топографія ділянок живота. Пахвинний канал. Піхва прямого м’язу живота.

Діафрагма – визначення. Частини діафрагми, отвори, їх вміст, трикутники.

Тема 16. Анатомія м’язів та фасцій голови та шиї. Топографія шиї

М’язи голови: класифікація. Жувальні м’язи, їх характеристика. М’язи лиця, їх відміна від решта скелетних м’язів. Класифікація м’язів лиця, їх характеристика. Фасції голови.

М’язи шиї: класифікація. Поверхневі , середні і глибокі м’язи шиї, їх характеристика. Фасції шиї: анатомічна класифікація і анатомо-топографічна класифікація. Топографія шиї: ділянки, трикутники, простори.

Тема 17. Анатомія м’язів та фасцій верхніх та нижніх кінцівок. Топографія верхніх та нижніх кінцівок

М’язи верхньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса верхньої кінцівок, їх характеристика. М’язи плеча: класифікація, їх характеристика. М’язи передпліччя: класифікація, їх характеристика. М’язи кисті: класифікація, їх характеристика. Фасції верхньої кінцівки. Пахвова ямка, пахвова порожнина, її топографія, трикутники, чотирибічний і трибічний отвори. Плечо-м’язовий канал. Борозни на передній поверхні плеча. Ліктьова ямка. Борозни на передній поверхні передпліччя. Кістково-фіброзні канали, тримачі м’язів – згиначів, тримачі м’язів - розгиначів. Канали зап’ястка, синовіальні піхви сухожилків м’язів-згиначів. Синовіальні сумки.

М’язи нижньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса нижньої кінцівки: класифікація, їх характеристика. М’язи стегна: класифікація, їх характеристика. М’язи гомілки: класифікація, їх характеристика. М’язи стопи: класифікація, їх характеристика. Фасції нижньої кінцівки. М’язова і судинна затоки, їх топографія і вміст. Стегновий трикутник. Борозни на передній поверхні стегна. Привідний канал. Підколінна ямка. Канали гомілки: гомілково-підколінний канал, верхній та нижній м’язово-гомілкові канали. Борозни підошви стопи. Підшкірний розтвір. Стегновий канал. Тримачі м’язів-розгиначів, тримачі м’язів-згиначів, тримачі малогомілкових м’язів. Синовіальні сумки і синовіальні піхви м’язів нижньої кінцівки. Механізми, що підтримають склепіння стопи: затяжки стопи, пасивні (зв’язки) і активні (м’язи).

Аналіз основних положень і рухів тіла людини (стояння, ходіння, біг, стрибки). Відмінні риси будови рухового апарату людини, набуті у зв’язку із прямоходінням.

Вікові, статеві і індивідуальні особливості скелетних м’язів. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову скелетних м’язів, тулуба і кінцівок.

Модуль 2. Спланхнологія. Центральна нервова система і органи чуття

Змістовий модуль 5. Анатомія травної системи

Конкретні цілі:

- Аналізувати класифікацію внутрішніх органів;

- Визначити загальний план будови трубчастих органів і оцінювати органоспецифічні риси будови, притаманні трубчастому органу , обумовлені його функцією.

- Визначити загальний план будови паренхіматозних органів;

- Аналізувати розвиток органів травної системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів травної системи;

- Описати і продемонструвати будову органів травної системи;

Тема 1. Вступ до спланхнології. Класифікація внутрішніх органів. Загальні закономірності будови трубчастих органів. Загальні закономірності будови паренхіматозних органів

Класифікація внутрішніх органів: трубчасті і паренхіматозні. Загальний план будови стінки трубчастих органів: слизова оболонка, м’язова оболонка, зовнішня оболонка. Характеристика кожної оболонки. Органоспецифічні риси будови слизової оболонки в залежності від функції органа. Серозна оболонка: варіанти відношення органів до очеревини. Загальні закономірності будови паренхіматозних органів. Залози: їх класифікація, загальні принципи будови, функції.

Тема 2. Загальна анатомія травної системи. Ембріогенез органів травної системи. Аномалії і варіанти розвитку органів травної системи

Травна система: органи, функції. Розвиток ротової порожнини і її похідних. Розвиток органів травного каналу. Розвиток печінки і підшлункової залози. Первинна і вторинна порожнини тіла. Джерела розвитку серозних оболонок. Розвиток очеревини. Структурні механізми виникнення вад розвитку ротової порожнини і її похідних. Аномалії і варіанти розвитку органів травного каналу, печінки, підшлункової залози.

Тема 3. Анатомія ротової порожнини і її похідних

Ротова порожнина: її частини. Стінки присінка рота і власне ротової порожнини, їх сполучення.

Зуби. Частини зуба. Поверхні коронки. Загальна будова зубів. Періодонт, пародонт. Ясна. Постійні зуби: їх формула, характеристика кожного виду зубів. Терміни прорізування постійних зубів. Молочні зуби: формула, особливості будови, терміни прорізування. Рентгенанатомія зубів. Прикуси. Розвиток зубів. Аномалії і варіанти розвитку зубів.

Піднебіння: тверде піднебіння, м’яке піднебіння, їх будова. Мигдалики.

Язик: частини. Особливості будови слизової оболонки, м’язи язика.

Ротові залози: класифікація, їх розвиток. Малі слинні залози: класифікація, топографія, будова. Великі слинні залози: топографія, характеристика, будова, класифікація.

Тема 4. Анатомія органів травного каналу

Глотка, її топографія, частини, сполучення. Зів, його межі. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки. Будова стінки глотки: слизова оболонка, глотково-основна фасція, м’язи глотки, зовнішня оболонка.

Стравохід: топографія, частини, будова стінки. Звуження стравоходу. Рентгенанатомія стравоходу.

Шлунок: топографія, частини шлунка. Будова стінки шлунка: особливості будови слизової оболонки (рельєф, залози), м’язової оболонки і серозної оболонки. Рентгенологічна і гастроскопічна характеристика слизової оболонки Відношення шлунка до очеревини. Зв’язки шлунка. Варіанти форми шлунка: анатомічні (на трупі) і рентгенологічні (у живої людини). Форма шлунка в залежності від типів будови тіла. Вікові особливості топографії і будови шлунка.

Тонка кишка, її відділи. Дванадцятипала кишка: частини, топографія, варіанти її форми і положення. Рентгенанатомія дванадцятипалої кишки. Топографія брижової частини тонкої кишки: порожньої і клубової. Будова стінки тонкої кишки. Будова слизової оболонки: кишкові ворсинки, залози, складки, лімфатичні (лімфоїдні) вузлики. Особливості будови слизової оболонки тонкої кишки в її різних відділах. Будова м’язової оболонки. Відношення до очеревини кожного відділу тонкої кишки. Вікові особливості будови тонкої кишки.

Товста кишка: відділи. Будова стінки товстої кишки: слизова оболонка (залози, складки, лімфатичні (лімфоїдні) вузлики), м’язова оболонка, серозна оболонка. Відношення до очеревини кожного відділу товстої кишки. Сліпа кишка і червоподібний відросток: топографія, особливості будови. Варіанти положення червоподібного відростка і його проекція на передню черевну стінку. Ободова кишка: частини, згини, їх топографія, особливості будови слизової оболонки і м’язової оболонки. Відношення до очеревини. Пряма кишка: частини, згини, топографія. Особливості топографії прямої кишки в залежності від статі. Особливості будови слизової оболонки і м’язової оболонки. Відношення до очеревини. Відхідниковий канал: топографія, особливості будови слизової і м’язової оболонок. М’язи-замикачі відхідника.

Макроскопічні відміни будови тонкої і товстої кишки.

Вікові особливості будови товстої кишки.

Рентгенанатомія товстої кишки. Форма і положення відділів товстої кишки у живої людини.

Тема 5. Анатомія великих травних залоз: печінки і підшлункової залози

Печінка. Топографія. Зовнішня будова: краї, поверхні і їх рельєф. Зв’язки печінки. Відношення до очеревини. Внутрішня будова печінки: частки, сегменти, часточки. Судини печінки. Функції печінки.

Шляхи виділення жовчі. Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки, функції. Спільна жовчна протока: утворення, топографія.

Вікові особливості топографії і будови печінки. Вікові особливості будови жовчного міхура.

Підшлункова залоза: частини, топографія, будова, функції. Протоки підшлункової залози. Підшлункові острівці.

Вікові особливості топографії і будови підшлункової залози.

Тема 6. Анатомія очеревини

Очеревина. Черевна порожнина, її вміст. Очеревинна порожнина, її вміст. Пристінкова очеревина, нутрощева очеревина: їх характеристика. Варіанти відношення внутрішніх органів до очеревини. Похідні очеревини: брижі, чепці, зв’язки, їх будова та функції. Похідні очеревинної порожнини: сумки (печінкова, передшлункова, чепцева – їх стінки, сполучення), пазухи, канали, закутки, ямки, заглибини. Топографія очеревини в порожнині малого таза: статеві особливості. Топографія пристінкової очеревини на передній, задній стінках черевної порожнини.

Змістовий модуль 6. Анатомія дихальної системи

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів дихальної системи;

- Описати і продемонструвати будову органів дихальної системи;

Тема 7. Загальна анатомія дихальної системи.
Ембріогенез дихальної системи

Дихальна система: органи, функції. Верхні і нижні дихальні шляхи. Розвиток органів дихальної системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку органів дихальної системи.

Тема 8. Анатомія органів дихальної системи

Зовнішній ніс: частини, будова. Носова порожнина: присінок, носові ходи, приносові пазухи. Функціональні частини носової порожнини. Носова частина глотки. Вікові особливості носової порожнини.

Гортань. Топографія. Будова гортані: хрящі, зв’язки, суглоби, м’язи. Еластичний конус, чотирикутна перетинка. Порожнина гортані: частини, їх межі. Голосові складки, присінкові складки. Голосова щілина. Механізми утворення голосу. Рентгенанатомія гортані, ларингоскопія. Вікові особливості гортані.

Трахея: частини, топографія, будова стінки. Головні бронхи: топографія, будова стінки. Бронхіальне дерево. Вікові особливості трахеї і головних бронхів.

Легені: топографія, зовнішня будова. Ворота легень. Корінь легені і його компоненти. Частки, сегменти, часточки легені. Ацинус. Кровоносна система легень. Рентгенанатомія трахеї, бронхів, легень. Вікові особливості легень.

Плевра. Пристінкова плевра і її топографічні частини. Нутрощева плевра. Плевральна порожнина: вміст, закутки, їх функціональне значення.

Проекція плевральних мішків на стінки грудної порожнини.

Середостіння: визначення, межі. Органи переднього середостіння. Органи заднього середостіння.

Змістовий модуль 7. Анатомія сечової системи

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток органів сечової системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів сечової системи;

- Описати і продемонструвати будову органів сечової системи.

Тема.9. Загальна анатомія органів сечової системи.
Ембріогенез органів сечової системи. Аномалії і варіанти
розвитку органів сечової системи

Сечова система: органи, функції. Розвиток органів сечової системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку органів сечової системи: нирок, сечоводів, сечового міхура і сечівника.

Тема 10. Анатомія органів сечової системи.

Нирка: топографія правої і лівої нирки. Зовнішня будова нирки. Відношення нирки до очеревини. Оболонки нирки. Фіксуючий апарат нирки. Топографія елементів ниркової ніжки. Внутрішня будова нирки. Сегменти нирки. Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки. Будова кровоносної системи нирки. Сечові шляхи. Малі ниркові чашечки, великі ниркові чашечки, ниркова миска, будова стінки, функції. Рентгенанатомія нирки. Вікові особливості топографії і будови нирки.

Сечовід: частини, топографія, будова стінки, функція. Відношення до очеревини. Звуження сечоводу.

Сечовий міхур: форма, зовнішня будова, частини. Особливості топографії у чоловіків і у жінок. Будова стінки сечового міхура: особливості будови слизової оболонки, м’язової оболонки. Відношення до очеревини (в залежності від функціонального стану).

Жіночій сечівник. Чоловічий сечівник.

Рентгенанатомія сечовивідних шляхів (сечоводів, сечового міхура, сечівника). Вікові особливості сечового міхура.

Змістовий модуль 8. Анатомія статевих систем

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток органів жіночої статевої системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів жіночої статевої системи;

- Аналізувати розвиток органів чоловічої статевої системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів чоловічої статевої системи;

- Описати і продемонструвати на препаратах будову внутрішніх і зовнішніх жіночих статевих органів;

- Описати і продемонструвати на препаратах будову внутрішніх і зовнішніх чоловічих статевих органів.

Тема 11. Загальна анатомія чоловічої статевої системи. Ембріогенез органів чоловічої статевої системи. Варіанти та аномалії
розвитку органів чоловічої статевої системи

Чоловіча статева система: органи, функції. Класифікація органів чоловічої статевої системи. Внутрішні чоловічої статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві органи. Розвиток органів чоловічої статевої системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку внутрішніх чоловічих статевих органів: яєчка, над’яєчка, сім’явиносної протоки, сім’яного пухирця, передміхурової залози. Варіанти і аномалії розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Гермафродитизм.

Тема 12. Анатомія органів чоловічої статевої системи

Внутрішні чоловічі статеві органи. Яєчко: топографія, будова. Над’яєчко. Процес опускання яєчка. Оболонки яєчка. Сім’явиносна протока: частини, їх топографія, будова стінки. Сім’яний канатик, його складові. Сім’яний пухірець: топографія, будова, функції. Сім’явипорскувальна протока. Передміхурова залоза: топографія, частини, будова, функції. Цибулинно-сечівникова залоза. Вікові особливості внутрішніх чоловічих статевих органів.

Зовнішні чоловічі статеві органи. Калитка. Статевий член, його будова. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, будова стінки.

Тема 13. Загальна анатомія жіночої статевої системи.
Ембріогенез органів жіночої статевої системи. Варіанти
та аномалії розвитку органів жіночої статевої системи

Жіноча статева система: органи, функції. Класифікація органів жіночої статевої системи. Внутрішні жіночі статеві органи. Зовнішні жіночі статеві органи. Розвиток органів жіночої статевої системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку внутрішніх жіночих статевих органів: яєчників, маткових труб, матки, піхви. Варіанти і аномалії розвитку зовнішніх жіночих статевих органів.

Тема 14. Анатомія органів жіночої статевої системи.
Промежина.

Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчник: топографія, зовнішня будова, внутрішня будова, зв’язки яєчника, відношення до очеревини, функції. Циклічні зміни будови яєчника. Вікові особливості будови яєчника.

Маткова труба: топографія, частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції.

Матка: топографія, форма, частини, будова стінки. Зв’язки матки, відношення до очеревини, функції. Вікові особливості будови матки і варіанти її положення.

Піхва: склепіння, будова стінки.

Рентгенанатомія внутрішніх жіночих статевих органів.

Зовнішні жіночі статеві органи. Жіноча соромітна ділянка: лобкове підвищення, великі соромітні губи, малі соромітні губи, присінок піхви, цибулина присінка, великі присінкові залози, малі присінкові залози. Клітор. Жіночий сечівник.

Промежина: визначення, топографія. Сечостатева діафрагма: межі, м’язи, фасції, статеві відміни. Тазова діафрагма: межі, м’язи, фасції. Сідничо-відхідникова ямка: межі, вміст.

Змістовий модуль № 9. Анатомія органів імунної та ендокринної систем

Конкретні цілі:

- Визначити загальні закономірності будови і функції центральних органів імунної системи (первинних лімфатичних або лімфоїдних органів);

- Описати і продемонструвати будову органів імунної системи;

- Визначити зальні закономірності будови і функції органів ендокринної системи;

- Описати і продемонструвати будову органів ендокринної системи;

Тема 15. Загальна анатомія центральних і периферійних органів імунної системи

Імунна система: функції. Класифікація органів імунної (лімфатичної або лімфоїдної) системи за функцією. Центральні органи імунної системи (первинні лімфатичні або лімфоїдні органи): кістковий мозок, загруднинна залоза (тимус) – структурні закономірності їх функцій.

Периферійні органи імунної системи (вторинні лімфатичні або лімфоїдні органи): структурні закономірності їх функцій.

Розвиток органів імунної системи в ембріогенезі.

Тема 16. Анатомія органів імунної системи

Центральні органи імунної системи (первинні лімфатичні або лімфоїдні органи). Червоний кістковий мозок. Жовтий кістковий мозок. Топографія, будова, функції. Вікові особливості кісткового мозку. Загруднинна залоза (тимус): топографія, будова, функції. Вікові особливості тимуса.

Периферійні органи імунної системи (вторинні лімфатичні або лімфоїдні органи). Селезінка: топографія, будова, функції. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки: мигдалики, що його утворюють, їх топографія, будова, функції. Лімфатичні вузли: класифікація, будова, функції. Одинокі лімфатичні (лімфоїдні) вузлики: топографія, будова, функції. Скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики: топографія, будова, функції. Скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики червоподібного відростка: топографія, будова, функції. Вікові особливості будови периферійних органів імунної системи.

Тема 17. Загальна анатомія ендокринних органів

Загальні принципи будови ендокринних органів. Структурне визначення поняття “ендокринна функція”. Структурні механізми реалізації дії гормонів. Класифікація ендокринних органів.

Розвиток ендокринних органів в ембріогенезі. Особливості функціональної активності ендокринних органів в пренатальному періоді онтогенезу людини. Варіанти і вади розвитку ендокринних органів.

Тема 18. Анатомія органів ендокринної системи

Щитоподібна залоза: топографія, будова, функції.

Прищитоподібна залоза: топографія, будова, функції.

Надниркова залоза: будова, функції. Топографія правої і лівої надниркових залоз.

Ендокринна частина підшлункової залози: будова, функції.

Гіпофіз: топографія, частини, будова, функції.

Шишкоподібна залоза: топографія, будова, функції.

Змістовий модуль10. Анатомія спинного мозку

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції ЦНС;

- Аналізувати розвиток ЦНС в філо- і онтогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку спинного і головного мозку;

- Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову спинного мозку.

Тема 19. Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг. Сіра і біла речовина ЦНС. Розвиток ЦНС в онто - і філогенезі

Провідна роль нервової системи в організмі; її значення для інтеграції органів, систем органів в єдиний цілісний організм, у встановленні взаємозв’язки організму із зовнішнім середовищем. Класифікація нервової системи за топографічним принципом (на центральну нервову систему і периферійну нервову систему) і за анатомо-функціональним принципом (на соматичну нервову систему і вегетативну нервову систему). Загальний принцип будови нейрона. Морфологічна і функціональна класифікації нейронів. Рецептори, їх класифікація. Загальний план будови синапсів. Рефлекторні дуги. Сіра речовина ЦНС. Нейроглія. Принципи просторової організації сірої речовини ЦНС. Нервові вузли. Біла речовина ЦНС. Нервові волокна, нервові пучки, корінці.

Стадії розвитку нервової системи в філогенезі. Розвиток нервової системи в онтогенезі. Розвиток спинного мозку в ембріогенезі. Розвиток головного мозку в ембріогенезі: стадія трьох і п’яти мозкових міхурів та їх похідні. Аномалії розвитку спинного мозку. Аномалії розвитку головного мозку.

Тема 20. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку.
Будова спинномозкового нерва

Топографія спинного мозку, його межі. Зовнішня будова спинного мозку (поверхні, борозни, канатики, потовщення). Сегментарна будова спинного мозку. Співвідношення між хребцями і сегментами спинного мозку (правило Шипо). Внутрішня будова спинного мозку: центральний канал, сіра і біла речовина. Будова задніх, бічних і передніх рогів спинного мозку. Біла речовина: класифікація. Склад передніх, бічних і задніх канатиків спинного мозку. Власний сегментарний апарат спинного мозку. Чутливий вузол спинномозкового нерва. Передні і задні корінці. Утворення стовбура спинномозкового нерва. Вікові особливості будови спинного мозку.

Змістовий модуль 11. Анатомія головного мозку

Конкретні цілі:

- Аналізувати класифікацію відділів головного мозку за анатомічними принципами і за розвитком;

- Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову відділів головного мозку.

Тема 21. Розвиток головного мозку в ембріогенезі.
Анатомія похідних ромбоподібного мозку і середнього мозку

Головний мозок. Відділи головного мозку: великий мозок, мозочок, стовбур головного мозку. Класифікація відділів головного мозку за розвитком. Похідні ромбоподібного мозку: довгастий мозок і задній мозок

(міст і мозочок).

Довгастий мозок: межі, зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина.

Міст: зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина.

Мозочок: топографія, зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина. Склад ніжок мозочка.

Ромбоподібна ямка: утворення, межі, рельєф. Проекція ядер черепних нервів на поверхню ромбоподібної ямки.

Четвертий шлуночок: стінки, сполучення.

Середній мозок, його частини. Пластина покрівлі: зовнішня будова; внутрішня будова: сіра і біла речовина. Ніжки мозку, їх частини, внутрішня будова: сіра і біла речовина. Водопровід мозку.

Тема 22. Анатомія похідних переднього мозку

Похідні переднього мозку: проміжний мозок, кінцевий мозок.

Проміжний мозок: частини (дорсальна – таламічний мозок; вентральна частина – гіпоталамус). Частини таламічного мозку: таламус, епіталамус,

метаталамус. Таламус: зовнішня будова. Внутрішня будова: ядра і їх функції. Епіталамус: частини. Шишкоподібна залоза і її функції. Метаталамус: частини і їх функції. Гіпоталамус: його компоненти. Гіпофіз. Ядра гіпоталамуса, їх функції. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Третій шлуночок: стінки, сполучення.

Кінцевий мозок: півкулі великого мозку. Мозолисте тіло, склепіння, передня спайка. Нюховий мозок: частини, їх складові. Базальні ядра: топографія, частини, функції. Плащ. Кора великого мозку: цито- і мієлоархитектоніка кори. Роботи В.О.Беца. Рельєф півкуль великого мозку: борозни і звивини. Морфологічні основи динамічної локалізації функцій в корі півкуль великого мозку. Біла речовина півкуль: класифікація. Асоціативні волокна: класифікація, функції. Комісуральні волокна, їх функції. Проекційні волокна: класифікація. Внутрішня капсула: частини, топографія провідних шляхів в кожній частині.

Бічні шлуночки: частини, їх топографія , стінки, сполучення.

Вікові особливості будови відділів головного мозку.

Тема 23. Провідні шляхи центральної нервової системи

Провідні шляхи - визначення. Анатомо-функціональна класифікація провідних шляхів центральної нервової системи: асоціативні шляхи (короткі і довгі), комісуральні шляхи, проекційні шляхи (висхідні і низхідні). Висхідні (аферентні) провідні шляхи: екстероцептивні, пропріоцептивні, інтероцептивні. Низхідні (еферентні) провідні шляхи: пірамідні, екстрапірамідні, кірково-мостові. Пірамідна рухова система (центри, провідні шляхи). Екстрапірамідна система (центри, провідні шляхи).

Тема 24. Оболони спинного і головного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.

Оболони спинного мозку. Міжоболонні простори і їх вміст. Оболони головного мозку. Особливості будови твердої оболони головного мозку. Відростки твердої оболони головного мозку, їх топографія. Пазухи твердої оболони головного мозку. Міжоболонні простори головного мозку і їх вміст. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.

Змістовий модуль 12. Органи чуття

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції органів чуття;

- Аналізувати розвиток органів чуття в філо- і онтогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів чуття;

- Описати і продемонструвати будову очного яблука і додаткових структур ока;

- Описати і продемонструвати будову зовнішнього вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.

Тема 25. Анатомія органів чуття

Анатомо-функціональна характеристика органів чуття. Периферійні сприймачі, провідники і кіркові центри аналізаторів, їх функціональна єдність. Орган нюху. Нюхова частина слизової оболонки носа. Провідні шляхи нюхового аналізатора.

Орган смаку. Смакові сосочки язика, їх топографія. Провідні шляхи смакового аналізатора.

Загальний покрив. Шкіра: функції. Різновиди шкірної чутливості. Молочна залоза.

Тема 26. Око та структури утворів.

Філо- і онтогенез ока. Аномалії і варіанти розвитку ока. Топографія, будова, функції. Очне яблуко. Оболонки очного яблука: волокниста, судинна, внутрішня (сітківка) – їх будова. Камери очного яблука: передня, задня, їх стінки. Склисте тіло, кришталик. Водяниста волога: місце утворення, шляхи відтоку. Акомодаційний апарат ока. Додаткові структури ока: повіки, брова, кон’юнктива, зовнішні м’язи очного яблука, фасції очної ямки. Сльозовий апарат і його складові. Провідний шлях зорового аналізатора. Провідний шлях зіничного рефлексу.

Тема 27. Анатомія вуха

Вухо. Філо- та онтогенез. Аномалії розвитку вуха. Частини вуха: зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо. Зовнішнє вухо: частини, їх будова. Середнє вухо: частини. Барабанна порожнина: стінки, вміст. Слухові кісточки: їх будова. Суглоби, зв’язки, м’язи слухових кісточок. Сполучення барабанної порожнини. Слухова труба: частини, будова. Внутрішнє вухо, частини, топографія. Кістковий лабіринт: присінок, півколові канали, завитка, їх будова. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, півколові протоки, завиткова протока, їх будова. Механізм сприйняття і шляхи проведення звуку. Провідні шляхи слуху і рівноваги.

Модуль 3. Серце. Судини і нерви голови, шиї, тулуба та кінцівок

Змістовий модуль 13. Черепні нерви

Конкретні цілі:

- Аналізувати класифікацію черепних нервів.

- Визначити загальні принципи будови черепних нервів, різних за походженням.

- Аналізувати загальну будову вегетативних вузлів голови.

- Описати і продемонструвати будову I-XII пар черепних нервів.

Тема 1. Класифікація черепних нервів.

Загальна анатомія вегетативних вузлів голови

Загальна характеристика черепних нервів. Спільні риси і відмінності будови черепних і спинномозкових нервів. Класифікація черепних нервів за функцією (рухові, чутливі, змішані). Класифікація черепних нервів за походженням. Розвиток черепних нервів у зв’язку із органами чуття ( I, II,

VIII пари), міотомами головних сомітів (III, IV, VI, XII пари), з зябровими дугами (V, VII, IX, X, XI пари). Відмінності будови черепних нервів, похідних головного мозку (I, II пари) від решти черепних нервів. Загальний план будови рухових, чутливих і змішаних черепних нервів. Загальний план будови вегетативних вузлів голови: корінці і гілки.

Тема 2. Анатомія I-XII пар черепних нервів.

Анатомія черепних нервів: ядра, їх локалізація, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки нервів, склад їх волокон, топографія, ділянки іннервації. I, II пари черепних нервів – особливості їх анатомії. IV, VI пари: їх ядра, вихід нервів із мозку, із черепа, ділянки іннервації. III пара черепних нервів: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації, зв’язок із вегетативним вузлом голови (війковим вузлом). V пара черепних нервів: внутрішньочерепна частина - ядра, трійчастий вузол, чутливий і руховий корінці. Гілки V пари: склад волокон, вихід із черепа, ділянки іннервації, зв’язки із вегетативними вузлами голови. VII пара і проміжний нерв: ядра, топографія, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації. Зв’язки гілок проміжного нерва із вегетативними вузлами голови (крило-піднебінним, піднижньощелепним, під’язиковим). Анатомія VIII пари: частини, чутливі вузли, топографія. IX пара: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації, зв’язок із вегетативним вузлом голови (вушним вузлом). X пара: ядра, чутливі вузли, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, ділянки іннервації. XI пара: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, ділянки іннервації. XII пара: ядро, вихід нерва із мозку, із черепа, ділянки іннервації. Вегетативні вузли голови (крило-піднебінний, війковий, піднижньощелепний, під’язиковий, вушний): їх корінці і гілки, ділянки іннервації.

Змістовий модуль 14. Анатомія серця

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток серця в філо- і онтогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку серця;

- Описати і продемонструвати будову серця;

- Описати велике, мале коло кровообігу, кровообіг плода.

Тема 3. Вступ до серцево-судинної системи.

Анатомія серця. Велике коло і мале коло кровообігу.

Кровообіг плода.

Загальні принципи будови і функції серцево-судинної системи. Компоненти судинної частини серцево-судинної системи: артерії, вени, судини гемомікроциркуляторного русла. Лімфатичні судини, принципи їх будови, функції.

Топографія серця. Форма, положення серця. Зовнішня будова серця. Камери серця: іх будова. Клапани серця. Будова стінки серця: ендокард, міокард, епікард. Провідна система серця. Артерії і вени серця. Осердя, його будова, осердна порожнина, вміст, пазухи. Проекція меж серця і клапанів на передню стінку грудної порожнини. Вікова анатомія серця. Велике коло і мале коло кровообігу. Кровообіг плода.

Тема 4. Розвиток серця в ембріогенезі. Аномалії і варіанти розвитку серця.

Розвиток серця в філогенезі. Стадії розвитку серця в ембріогенезі людини. Варіанти та аномалії розвитку серця. Структурні механізми розвитку аномалій серця.

Змістовий модуль 15. Судини голови та шиї.

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції серцево-судинної системи.

- Описати і продемонструвати артеріальні судини голови та шиї.

- Описати і продемонструвати вени голови та шиї.

- Визначити лімфатичні судини і вузли голови та шиї.

- Аналізувати джерела кровопостачання і іннервації органів голови та шиї.

Тема 5. Артеріальні судини голови та шиї

Аорта, частини аорти. Дуга аорти і її гілки. Загальна сонна артерія: топографія, гілки. Особливості правої і лівої загальної сонної артерії. Зовнішня сонна артерія: топографія, класифікація гілок. Гілки зовнішньої сонної артерії: топографія, ділянки кровопостачання. Внутрішня сонна артерія: частини, їх топографія. Гілки внутрішньої сонної артерії: топографія, ділянки кровопостачання. Підключична артерія: частини, їх топографія. Особливості правої і лівої підключичної артерії. Гілки підключичної артерії: топографія, ділянки кровопостачання. Кровопостачання головного і спинного мозку. Артеріальне коло мозку. Міжсистемні артеріальні анастомози в ділянці голови та шиї.

Тема 6. Венозні судини голови та шиї

Внутрішня яремна вена: утворення, топографія, класифікація приток. Внутрішньочерепні притоки, позачерепні притоки внутрішньої яремної вени.

Крилоподібне сплетення: топографія, утворення. Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени. Зовнішня яремна вена: утворення, топографія, притоки. Передня яремна вена: утворення, топографія, притоки. Яремна венозна дуга: топографія, утворення. Плечо-головна вена: утворення (корені), топографія, притоки. Верхня порожниста вена: утворення (корені), топографія, притоки.

Тема 7. Анатомія лімфатичних стовбурів і лімфатичних протоків.

Грудна протока: корені, топографія, притоки, місце впадіння у венозну систему. Права лімфатична протока: корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.

Тема 8. Анатомія лімфатичних судин та вузлів голови і шиї

Яремні стовбури: утворення, топографія, ділянки збору лімфи, впадіння до лімфатичних проток.

Лімфатичні вузли голови: класифікація, топографія, ділянки збору лімфи, шляхи відтоку лімфи.

Лімфатичні вузли шиї: класифікація, топографія, ділянки збору лімфи, шляхи відтоку лімфи.

Тема 9. Васкуляризація і іннервація органів голови та шиї.

Васкуляризація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація органів голови і шиї: слизової оболонки ротової порожнини, м’якого піднебіння, язика, верхніх та нижніх зубів, глотки, піднебінних мигдаликів, привушної залози, піднижньощелепної залози, під’язикової залози, слизової оболонки носової порожнини, глотки, гортані, щитоподібної залози, очного яблука, сльозової залози, зовнішніх м’язів очного яблука, зовнішнього вуха, середнього вуха, внутрішнього вуха, великого мозку, мозочка, стовбура мозку, твердої оболонки головного мозку, жувальних, мімічних м’язів, м’язів шиї, шкіри лиця, скронево-нижньощелепного суглоба.

Змістовий модуль 16. Судини та нерви тулуба

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції артеріальних судин;

- Аналізувати джерела і механізм розвитку артерій в ембріогенезі ;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку артеріальних судин;

- Описати і продемонструвати будову артерій грудної порожнини, черевної порожнини і порожнини малого таза;

- Визначити загальні принципи будови і функції венозних судин;

- Аналізувати джерела і механізм розвитку вен в ембріогенезі ;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку венозних судин;

- Описати і продемонструвати будову вен тулуба;

- Визначити загальні принципи будови і функції лімфатичних судин;

- Визначити загальні принципи будови і функції автономної частини периферійної нервової системи (вегетативної нервової системи);

- Аналізувати джерела кровопостачання і іннервації органів грудної порожнини, черевної порожнини і порожнини малого таза.

Тема 10. Загальна анатомія артеріальних судин

Анатомічна класифікація артерій (присерцеві, магістральні, екстраорганні, інтраорганні) . Класифікація артерій за будовою стінки. Типи галуження артерій. Основні закономірності розподілу артерій в організмі людини. Артеріальні міжсистемні і внутрішньосистемні анастомози. Джерела і механізми розвитку артерій. Артеріальні дуги та їх похідні. Варіанти та аномалії розвитку магістральних артерій. Роботи М.А.Тихомирова. Судини гемомікроциркуляторного русла, будова їх стінки і функції. Джерела і механізми утворення судин гемомікроциркуляторного русла. Роботи кафедри нормальної анатомії НМУ ім.О.О.Богомольця. Органоспецифічність судин гемомікроциркуляторного русла. Поняття про шляхи колатерального (обхідного) плину крові. Вікові особливості артерій.

Тема 11. Артерії грудної порожнини, черевної порожнини
і порожнини малого таза

Аорта, її частини. Грудна аорта: топографія, класифікація гілок. Гілки грудної аорти і ділянки їх кровопостачання. Внутрішня грудна артерія (гілка підключичної артерії): топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Внутрішньосистемні і міжсистемні артеріальні анастомози.

Черевна аорта: топографія, класифікація гілок. Пристінкові гілки черевної аорти: топографія, ділянки кровопостачання. Нутрощеві гілки черевної аорти: парні і непарні. Парні нутрощеві гілки черевної аорти: топографія і ділянки кровопостачання. Непарні нутрощеві гілки черевної аорти: топографія і ділянки кровопостачання. Внутрішньосистемні артеріальні анастомози між гілками черевної аорти.

Спільна клубова артерія: утворення, топографія, гілки. Внутрішня клубова артерія: топографія, класифікація гілок. Пристінкові і нутрощеві гілки внутрішньої клубової артерії: топографія, ділянки кровопостачання, внутрішньосистемні і міжсистемні артеріальні анастомози.

Тема 12. Загальна анатомія венозних судин. Вени тулуба. Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози

Анатомічна класифікація вен (присерцеві, магістральні, екстраорганні, інтраорганні). Класифікація вен за будовою стінки. Корені і притоки вен. Поверхневі вени, глибокі вени. Венозні сітки, венозні сплетення. Джерела і механізми розвитку магістральних вен. Варіанти та аномалії розвитку магістральних вен. Роботи М.А.Тихомирова. Вікові особливості вен. Рентгенанатомія вен.

Верхня порожниста вена: корені, притоки, топографія.

Непарна вена: утворення, топографія, класифікація притоків, ділянки збору венозної крові. Півнепарна вена: утворення, топографія, класифікація притоків, ділянки збору венозної крові. Вени хребтового стовпа.

Нижня порожниста вена: корені, топографія, класифікація приток. Пристінкові і нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени, ділянки збору венозної крові.

Ворітна печінкова вена: корені, топографія, притоки. Верхня брижова вена: топографія, притоки, ділянки збору венозної крові. Нижня брижова вена: топографія, притоки, ділянки збору венозної крові. Селезінкова вена: топографія, притоки, ділянки збору венозної крові. Розгалуження ворітної печінкової вени в печінці.

Спільна клубова вена: корені, топографія. Внутрішня клубова вена: топографія, притоки. Венозні сплетення органів малого тазу.

Венозні внутрішньосистемні анастомози. Венозні міжсистемні анастомози: кава-кавальні анастомози, порто-кавальні анастомози і порто-кава-кавальні анастомози.

Тема 13. Загальна анатомія лімфатичних судин

Класифікація лімфатичних судин. Лімфатичні капіляри: будова стінки і функції. Лімфатичні посткапіляри: будова стінки і функції. Лімфатичні судини (інтраорганні і екстраорганні): будова стінки і функції. Поверхневі і глибокі лімфатичні судини. Лімфатичні стовбури: яремний, підключичний, бронхо-середостінний, поперековий, кишкові - їх утворення, топографія, функції. Лімфатичні протоки: грудна протока, права лімфатична протока. Розвиток лімфатичних судин в ембріогенезі. Варіанти та аномалії розвитку лімфатичних проток. Роботи київської анатомічної школи. Вікові особливості будови лімфатичних судин.

Лімфатичні вузли. Лімфатичні вузли грудної клітки: класифікація. Шляхи відтоку лімфи від легень, серця, стравоходу. Лімфатичні вузли черевної порожнини: класифікація. Лімфатичні судини і регіонарні лімфатичні вузли шлунка, тонкої кишки, товстої кишки, печінки, нирок, матки, яєчників. Лімфатичні порожнини тазу: класифікація. Шляхи відтоку лімфа від органів малого тазу. Поверхневі і глибокі лімфатичні судини верхньої кінцівки. Лімфатичні вузли верхньої кінцівки: класифікація. Шляхи відтоку лімфи від молочної залози. Поверхневі і глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки. Лімфатичні вузли нижньої кінцівки: класифікація.

Тема 14. Анатомія автономної частини периферійної
нервової системи

Загальні закономірності будови і функції автономної частини периферійної нервової системи (вегетативної нервової системи). Морфологічні відмінності будови соматичної нервової системи і вегетативної нервової системи. Морфологічні відмінності будови рефлекторної дуги соматичної нервової системи і вегетативної нервової системи. Симпатична і парасимпатична частини вегетативної нервової системи: морфологічні, функціональні відмінності, об’єкти іннервації. Центри вегетативної нервової системи в головному і спинному мозку. Периферійний відділ вегетативної нервової системи: вегетативні вузли, нерви, вегетативні сплетення. Класифікація вегетативних вузлів, їх топографія, передвузлові і завузлові нервові волокна.

Симпатична частина вегетативної нервової системи. Центри в спинному мозку. Симпатичний стовбур: топографія, класифікація вузлів, міжвузлові гілки. Білі і сірі сполучні гілки: утворення, топографія. Гілки шийних вузлів симпатичного стовбура, їх топографія і ділянки іннервації. Симпатичні корінці вегетативних вузлів голови. Гілки грудних вузлів симпатичного стовбура, їх топографія, ділянки іннервації. Гілки поперекових вузлів симпатичного стовбура, їх топографія, ділянки іннервації. Гілки крижових вузлів симпатичного стовбура, їх топографія, ділянки іннервації.

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи. Черепна частина: вегетативні вузли голови, їх топографія, корінці, гілки, ділянки іннервації. Тазова частина.

Нутрощеві сплетення: черепно-шийна частина, грудна частина, черевна частина, тазова частина.

Черепно-шийна частина нутрощевих сплетень: загальне сонне сплетення, внутрішнє сонне сплетення, зовнішнє сонне сплетення, підключичне сплетення - їх утворення, ділянки іннервації.

Грудна частина нутрощевих сплетень: грудне аортальне сплетення, серцеве сплетення, стравохідне сплетення, легеневе сплетення – їх утворення, ділянки іннервації.

Черевна частина нутрощевих сплетень: черевне аортальне сплетення: його вторинні сплетення, їх топографія і вузли, ділянки іннервації. Джерела утворення, склад волокон черевного аортального сплетення.

Тазова частина нутрощевих сплетень: верхнє підчеревне сплетення, підчеревний нерв, нижнє підчеревне сплетення. Нижнє підчеревне сплетення: його вторинні сплетення, їх топографія, ділянки іннервації. Джерела утворення, склад волокон нижнього підчеревного сплетення.

Тема 15. Васкулярізація та іннервація органів і стінок грудної порожнини, черевної порожнини та порожнини малого таза

Васкулярізація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація стінок і органів грудної порожнини: передньої, задньої і бічних стінок грудної порожнини, діафрагми, трахеї, бронхів, легень, плеври, серця, осердя, стравоходу.

Васкулярізація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація стінок і органів черевної порожнини: передньої, задньої і бічних стінок черевної порожнини, спинного мозку, печінки, жовчного міхура, шлунка, тонкої кишки (дванадцятипалої, порожньої і клубової), відділів товстої кишки, підшлункової залози, нирок, надниркових залоз, селезінки

Васкулярізація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація стінок і органів порожнини малого таза: стінок малого таза, промежини, сечоводів, сечового міхура, сечівника, яєчників, матки, маткових труб, піхви, зовнішніх жіночих статевих органів, яєчок, сім’явиносної протоки, сім’яного пухирця, передміхурової залози, зовнішніх чоловічих статевих органів.

Змістовий модуль 17. Судини та нерви верхніх і нижніх кінцівок

Конкретні цілі:

- Описати і продемонструвати судини верхніх кінцівок;

- Описати і продемонструвати судини нижніх кінцівок;

- Визначити загальні принципи будови і функції периферійної нервової системи;

- Описати і продемонструвати будову соматичних нервових сплетень;

- Аналізувати джерела кровопостачання і іннервації шкіри, м’язів і суглобів верхньої кінцівки;

- Аналізувати джерела кровопостачання і іннервації шкіри, м’язів і суглобів нижньої кінцівки.

Тема 16. Судини верхньої кінцівки.

Артерії верхньої кінцівки. Пахвова артерія: топографія, частини, гілки, ділянки кровопостачання. Плечова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Променева артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Ліктьова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Ліктьова суглобова сітка: джерела утворення. Тильна зап’ясткова сітка: топографія, джерела утворення, гілки, ділянки кровопостачання. Долонна зап’ясткова сітка: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Поверхнева долонна дуга: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Глибока долонна дуга: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Артеріальні анастомози верхньої кінцівки. Проекції артерій верхньої кінцівки на шкіру.

Вени верхньої кінцівки: класифікація. Поверхневі і глибокі вени верхньої кінцівки: їх характеристика, закономірності топографії і будови. Пахвова вена: топографія, притоки.

Тема 17. Судини нижньої кінцівки.

Артерії нижньої кінцівки. Зовнішня клубова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Стегнова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Підколінна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Передня гомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Задня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Суглобова колінна сітка: джерела утворення. Бічна кісточкова сітка: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Присередня кісточкова сітка: топографія, джерела утворення, ділянки кровопостачання. Артерії стопи: тильна артерія стопи, бічна підошвова артерія, присередня підошвова артерія – їх топографія, гілки, ділянки кровопостачання. Артеріальні анастомози нижньої кінцівки. Проекція артерій нижньої кінцівки на шкіру.

Вени нижньої кінцівки: класифікація. Поверхневі і глибокі вени нижньої кінцівки: їх характеристика, закономірності топографії і будови.

Тема 18. Вступ до периферійної нервової системи. Спинномозкові нерви. Загальний план утворення соматичних нервових сплетень

Компоненти периферійної нервової системи: нерви, нервові вузли, нервові сплетення, нервові закінчення. Загальний план будови нерва. Судинно-нервові пучки. Класифікація нервів. Сегментарність розподілу периферійних нервів. Нервові вузли: класифікація. Загальний план будови чутливих вузлів. Спинномозковий нерв: утворення, склад волокон, гілки; відповідність до сегментів спинного мозку. Задні гілки спинномозкових нервів: склад волокон, топографія, загальні закономірності іннервації. Задні гілки шийних, грудних, поперекових, крижових і куприкового нервів. Передні гілки спинномозкових нервів: склад волокон. Загальні закономірності утворення соматичних нервових сплетень. Загальні закономірності анатомії передніх гілок грудних нервів. Зв’язок спинномозкових нервів з вегетативною нервовою системою.

Тема 20. Соматичні нервові сплетення: шийне, плечове, поперекове, крижове, куприкове. Грудні нерви.

Шийне сплетення: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

Плечове сплетення: джерела утворення, топографія. Стовбури плечового сплетення. Класифікація гілок. Надключична частина: короткі гілки плечового сплетення, їх топографія і ділянки іннервації. Підключична частина: пучки плечового сплетення. Довгі гілки плечового сплетення: утворення, топографія, ділянки іннервації. Проекція довгих гілок плечового сплетення на шкіру. Топографоанатомічні взаємовідносини між нервами і кровоносними судинами верхніх кінцівок. Поперекове сплетення: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації. Крижове сплетення: джерела утворення, топографія, класифікація гілок. Короткі гілки крижового сплетення: топографія, ділянки іннервації. Довгі гілки крижового сплетення: топографія, ділянки іннервації. Куприкове сплетення: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

Грудні нерви: гілки. Міжреброві нерви: топографія, склад волокон, гілки, ділянки іннервації.

Тема 21. Васкуляризація та іннервація верхніх і нижніх кінцівок. Кровопостачання і іннервація м’язів спини.

Васкуляризація (артеріальне кровопостачання і венозний відтік) і іннервація суглобів верхньої кінцівки: суглобів пояса верхньої кінцівки, плечового суглоба, ліктьового суглоба, променево-зап’ясткового суглоба.

Васкуляризація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація м’язів верхньої кінцівки: м’язів плечового пояса, м’язів плеча, м’язів передпліччя, м’язів кисті.

Васкуляризація (артеріальне кровопостачання і венозний відтік) і іннервація суглобів нижньої кінцівки: кульшового суглоба, колінного суглоба, надп’ятково-гомілкового суглоба.

Васкуляризація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація шкіри і м’язів нижньої кінцівки: м’язів таза, м’язів стегна, м’язів гомілки, м’язів стопи.

Васкуляризація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація і м’язів спини, грудей і живота.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем	Кількість годин
	денна форма
	усього	у тому числі
		л	п	лаб.	інд.	с. р.
1	2	3	4	5	6	7
Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарату
Змістовий модуль 1 – Вступ до анатомії Змістовий модуль 2 – Анатомія кісток скелета
Тема 1. Анатомія і медицина. Кафедра анатомії ТДМУ, її досягнення. Знайомство з кафедрою. Анатомічна термінологія. Осі, площини людського тіла. Скелет тулуба (загальні дані). Будова хребця. Особливості будови шийних та грудних хребців. Особливості будови поперекових, крижових і куприкових хребців. Хребет у цілому.	11	2	6			3
Тема 2. Будова ребер і грудини. Грудна клітка у цілому. Формування і становлення грудної клітки. Будова ключиці та лопатки. Плечова кістка, кістки передпліччя, кисті. Їх формування. Загальні дані про череп. Потилична, тім'яна і лобова кістки. Клиноподібна і решітчаста кістки.	10	2	6			2
Тема 3. Скронева кістка. Верхня щелепа. Піднебінна кістка. Носова, слізна, вилична, кістки. Нижня носова раковина, леміш, нижня щелепа. Під'язикова кістка.	8		6			2
Тема 4. Череп у цілому. Склепіння і основа черепа. Кісткове піднебіння. Скронева, підскронева, крилопіднебінна ямки. Очна ямка. Носова порожнина. Вікові і статеві особливості будови черепа. Розміри черепа.	8		6			2
Тема 5. Тазова і стегнова кістки. Наколінок. Кістки гомілки і стопи. Особливості їх будови у віковому аспекті.	8		4			4
Разом за змістовим модулем 1, 2	45	4	28			13
Змістовий модуль 3 – З’єднання кісток скелету та кінцівок.
Тема 5. Види з’єднання кісток, будова суглобів.	2		2
Тема 6. Сполучення хребців між собою та з черепом. Сполучення кісток черепа: шви, зв'язки, синхондрози, скронево-нижньощелепний суглоб. Сполучення ребер з хребцями та з грудиною. Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки, плечовий суглоб. Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап’ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.	13	2	6			5
Тема 7. Сполучення кісток таза. Таз у цілому. Найважливіші розміри жіночого таза. Кульшовий суглоб та колінний суглоби. Сполучення кісток гомілки. Гомілково-стопний суглоб. Сполучення кісток стопи. Практичні завдання по препаруванню кісток і суглобів.	11		6			5
Разом за змістовим модулем 3	26	2	14			10
Змістовий модуль 4 – Міологія
Тема 8. Загальні анатомо-фізіологічні дані про м'язи. Особливості будови м’язової системи у віковому аспекті. Поверхневі та глибокі м'язи спини та потилиці. Фасції спини. Ділянка грудей. М'язи грудної клітки. Діафрагма. Ділянка живота. М'язи живота, їх становлення у віковому аспекті.	10	2	6			2
Тема 9. Піхва прямого м'яза живота. Біла лінія. Черевний прес. Пахвинний канал та інші слабі місця стінок живота. М'язи шиї та голови. Топографія та фасції шиї і голови.	8		6			2
Тема 10. М'язи плечового пояса та плеча. Пахвова ямка. М'язи передпліччя та кисті. Топографія верхньої кінцівки, фасції синовіальні сумки та піхви верхньої кінцівки.	8		6			2
Тема 11. М'язи таза, стегна, гомілки і стопи. Топографія нижньої кінцівки. Фасції синовіальні сумки та піхви нижньої кінцівки.	8		6			2
Разом за змістовим модулем 4	34	2	24			8
Усього годин	105	8	66			31
Модуль 2. Спланхнологія. Центральна нервова система та органи чуття. Судини і нерви голови та шиї.
Змістовий модуль 5 – Анатомія травної системи
Тема 1. Органи травлення. Їх становлення в постнатальному періоді. Ротова порожнина, її поділ, будова стінок. Будова постійних та молочних зубів. Будова і функція язика та залоз ротової порожнини. Особливості їх будови у віковому аспекті. Становлення, формування та функція глотки і стравоходу в постнатальному періоді. Особливості будови, топографії та функції шлунка в дитячому віці і в дорослих. Особливості будови, топографії та функції тонкої кишки.	20	2	6			12
Тема 2. Будова, топографія і функція печінки, підшлункової залози в віковому аспекті. Відділи товстої кишки, їх будова, топографія та функція. Особливості будови і топографії очеревини в дитячому віці та її відношення до органів.	10		6			4
Тема 3. Формування зв'язок, брижі, сальників та сумок. Очеревина дорослих. Практичні завдання по препаруванню органів травлення.	8		4			4
Разом за змістовим модулем 5	38	2	16			20
Змістовий модуль 6 – Анатомія дихальної системи
Тема 3. Органи дихання. Особливості їх будови в дитячому віці. Будова і функція носа.	7	2	2			3
Тема 4. Будова гортані, трахеї. Їх розвиток топографія і функція та вікові особливості Будова, топографія і функція легень та плеври. Середостіння та його вміст. Рентгеноанатомія органів травної та дихальної систем.	8		4			4
Разом за змістовим модулем 6	15	2	6			7
Змістовий модуль 7 – Анатомія сечової системи
Тема 4. Сечові органи. Зовнішня і внутрішня будова нирки. Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки. Кровопостачання. Оболонки нирки, її топографія.	8	2	2			4
Тема 5. Надниркові залози. Будова і топографія сечоводів та сечового міхура.	2		2
Разом за змістовим модулем 7	10	2	4			4
Змістовий модуль 8 – Анатомія статевих систем
Тема 5. Чоловічі статеві органи. Будова яєчка, його придатка. Сім’явивідні шляхи. Сім'яні міхурці, передміхурова та цибулино-сечівникова залози. Зовнішні чоловічі статеві органи. Сім'яний канатик. Оболонки яєчка. Будова чоловічого сечівника. Топографія органів малого тазу у чоловіків.	10	2	4			4
Тема 6. Жіночі статеві органи. Будова, положення і функція яєчника. Матка, її розвиток, форма, частини, будова, топографія. Маткова труба. Будова і топографія піхви, зовнішніх жіночих статевих органів та жіночого сечівника. Топографія органів малого таза у жінок. М'язи і фасції промежини у чоловіка і жінки. Рентгеноанатомія сечостатевих органів.	16	2	6			8
Разом за змістовим модулем 8	26	4	10			12
Змістовий модуль 9 – Анатомія органів імунної та ендокринних систем
Тема 7. Анатомія органів ендокринної системи. Анатомія органів імунної системи. Практичні навички по препаруванню внутрішніх органів.	16	2	6			8
Разом за змістовим модулем 9	16	2	6			8
Змістовий модуль 10 – Анатомія спинного мозку
Тема 8. Спинний мозок. Форма, топографія. Оболонки спинного мозку. Проста і складна рефлекторні дуги. Спинний мозок: внутрішня будова. Будова нижньої поверхні головного мозку. Топографія 12-ти пар черепних нервів.	19	2	6			11
Разом за змістовим модулем 10	19	2	6			11
Змістовий модуль 11 – Анатомія головного мозку
Тема 9. Анатомія стовбурової частини головного мозку. Довгастий мозок, його зовнішня і внутрішня будова. Будова моста. Сітчаста формація. Мозочок, його зовнішня і внутрішня будова. Ядра, ніжки, їх сполучення, склад. Перешийок ромбоподібного мозку. Четвертий шлуночок. Топографія ядер черепно-мозкових нервів у ромбоподібній ямці. Середній мозок. Покрівля середнього мозку. Ніжки і водопровід мозку.	16	4	6			6
Тема 10. Проміжний мозок. Будова таламуса, епі-, метаталамуса. Гіпоталамус. Вегетативні ядра гіпоталамуса. Шишкоподібне тіло і мозковий придаток. Третій шлуночок. Кінцевий мозок. Борозни і закрутки верхньобічної поверхні півкуль головного мозку. Проекція головніших з них на поверхню черепа. Ядра аналізаторів верхньолатеральної ділянки кори. Острівець. Будова головного мозку на серединному перерізі. Борозни і закрутки медіальної та нижньої поверхонь півкуль головного мозку.	14	2	6			6
Тема 11. Лімбічна кора. Будова білої речовини півкуль. Мозолисте тіло, склепіння. Бічні шлуночки. Базальні ядра півкуль. Внутрішня капсула. Провідні шляхи головного і спинного мозку, їх класифікація. Асоціаційні, комісуральні та проекційні шляхи. Висхідні проекційні шляхи. Низхідні проекційні шляхи: пірамідні і екстрапірамідні провідні шляхи. Топографія провідних шляхів спинного мозку на поперечному перерізі. Оболонки головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболонки. Субдуральний та субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку.	12	2	6			4
Разом за змістовим модулем 11	42	8	18			16
Змістовий модуль 12 – Органи чуття
Тема 12. Орган зору. Будова оболонок очного яблука. Заломі середовища очного яблука. Камери ока. Акомодаційний апарат ока. Провідні шляхи зорового аналізатора. Додаткові органи ока: очноямкові фасції, брова, повіки, кон'юнктива, слізний апарат. Орган слуху і рівноваги. Будова зовнішнього і середнього вуха. Будова внутрішнього вуха. Провідні шляхи слухового аналізатора. Органи нюху та смаку. Провідні шляхи смаку та нюху. Будова шкіри та її придатків.	17	2	6			9
Разом за змістовим модулем 12	17	2	6			9
Змістовий модуль 13 – Судини голови та шиї
Тема 13. Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї. Зовнішня сонна артерія та її шийні гілки. Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії: щелепна і поверхнева скронева артерії, хід, топографія і розподіл гілок. Шийна частина симпатичного стовбура. Шийне сплетення. Лімфатичні судини і вузли шиї та голови. Система внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї.	11	2	6			3
Тема 14. Внутрішня сонна артерія. Кровоносні судини очної ямки.	5		2			3
Разом за змістовим модулем 13	16	2	8			6
Змістовий модуль 14 – Черепні нерви
Тема 14. I, II, III, IV, VI пари черепних нервів, ділянки їх розподілу. I гілка V пари черепних нервів, ділянка її розподілу. Війковий вузол.	10	2	4			4
Тема 15. Друга гілки V пари черепних нервів, ділянки її розподілу та зв'язані з нею вегетативні вузли голови. Третя гілки V пари черепних нервів, ділянки їх розподілу та зв'язані з нею вегетативні вузли голови. VII, XI і XII пари черепних нервів.	10		6			4
Тема 16. VIII, IX пари черепних нервів Головна та шийна частини X пари черепних нервів. Препарування органів ЦНС, органів чуття, судин та нервів голови та шиї.	6		6
Разом за змістовим модулем 14	26	2	16			8
Усього годин	225	28	96			101
Модуль 3. Серце. Судини і нерви тулуба та кінцівок
Змістовий модуль 15 – Анатомія серця.
Тема 1. Анатомія серця (I): розташування і будова серця, анатомія камер серця. Велике і мале кола кровообігу. Анатомія серця (II): будова стінки серця, кровопостачання серця. Перикард. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини. Грудний відділ аорти: топографія, пристінкові та нутряні гілки. Система верхньої порожнистої вени.	25	2	6			11
Разом за змістовим модулем 15	25	2	6			11
Змістовий модуль 16 – Судини та нерви тулуба.
Тема 2. Лімфатичні судини і вузли органів і стінок грудної порожнини. Грудна і права лімфатичні протоки. Грудна частина симпатичного стовбура і грудний відділ блукаючого нерва. Міжреберні нерви. Іннервація стінок та органів грудної порожнини. Черевна аорта. Пристінкові і нутряні гілки.	13	2	6			5
Тема 3. Система нижньої порожнистої вени. Загальні і зовнішні клубові артерії і вени. Система ворітної вени. Кава-кавальні і порто-кавальні анастомози. Кровообіг плода і новонародженого. Внутрішні клубові артерії і вени.	13	2	6			5
Тема 4. Лімфатичні судини і вузли черевної порожнини і тазу. Поперекова частина симпатичного стовбура і черевний відділ блукаючого нерва. Вегетативні сплетення черевної порожнини. Тазова частина симпатичного стовбура. Тазовий відділ парасимпатичної нервової системи. Вегетативні сплетення органів таза. Практичні навички з анатомії судин і нервів тулуба.	11		6			5
Разом за змістовим модулем 16	37	4	18			15
Змістовий модуль 17 – Судини та нерви верхніх і нижніх кінцівок.
Тема 5. Підключична та пахвова артерії і вени. Пахвові лімфатичні вузли. Плечова, ліктьова і променева артерії, їх хід, топографія і розподіл гілок на плечі, передпліччі і кисті. Поверхневі та глибокі вени, лімфатичні вузли та судини верхньої кінцівки.	13	2	6			5
Тема 6. Плечове сплетення, його склад, топографія, розподіл коротких гілок. Судинно-нервовий пучок пахвової порожнини. Довгі гілки плечового сплетення, їх хід, топографія і розподіл на плечі, передпліччі і кисті.	13	2	6			5
Тема 7. Топографія та розподіл гілок стегнової і підколінної артерій. Артерії гомілки та стопи. Анастомози між гілками артерій нижньої кінцівки Поверхневі і глибокі вени та лімфатичні вузли і судини нижньої кінцівки.	11		6			5
Тема 8. Поперекові спинномозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.	6		6
Разом за змістовим модулем 17	43	4	24			15
Усього годин	105	10	48			41
Підсумковий модульний контроль І, ІІ та ІІІ модуля	6					6
ІНДЗ – не передбачено	-		-			-
Усього годин	435	46	210			179

5. Теми лекційних занять

№	Тема лекції	Кількість годин
Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарату
Змістовий модуль 1 – Вступ до анатомії
1	Вступ до анатомії. Основні етапи ембріогенезу людини. Вчення про зародкові листки.	2
Змістовий модуль 2 – Анатомія кісток скелета
2	Загальна остеологія	2
Змістовий модуль 3 – З’єднання кісток скелету та кінцівок.
3	Загальна артрологія	2
Змістовий модуль 4 – Міологія
4	Загальна міологія	2
Всього		8
Модуль 2. Спланхнологія. Центральна нервова система та органи чуття. Судини і нерви голови та шиї.
Змістовий модуль 5 – Анатомія травної системи
1	Вступ до спланхнології. Загальна анатомія травної системи.	2
Змістовий модуль 6 – Анатомія дихальної системи
2	Загальна анатомія дихальної системи.	2
Змістовий модуль 7 – Анатомія сечової системи
3	Загальна анатомія сечової системи.	2
Змістовий модуль 8 – Анатомія статевих систем
4	Загальна анатомія жіночої статевої системи.	2
5	Загальна анатомія чоловічої статевої системи	2
Змістовий модуль 9 – Анатомія органів імунної та ендокринних систем
6	Загальна анатомія ендокринної системи	2
Змістовий модуль 10 – Анатомія спинного мозку
7	Вступ до ЦНС. Анатомія спинного мозку.	2
Змістовий модуль 11 – Анатомія головного мозку
8	Анатомія похідних ромбоподібного мозку	2
9	Анатомія похідних середнього та проміжного мозку	2
10	Анатомія похідних кінцевого мозку	2
11	Провідні шляхи головного та спинного мозку	2
Змістовий модуль 12 – Органи чуття
12	Анатомія органів чуття	2
Змістовий модуль 13 – Черепні нерви
13	Анатомія черепних нервів	2
Змістовий модуль 14 – Судини голови та шиї
14	Васкуляризація та іннервація органів голови та шиї	2
Всього		28
Модуль 3. Серце. Судини і нерви тулуба та кінцівок
Змістовий модуль 15 – Анатомія серця.
19	Функціональна анатомія серця	2
Змістовий модуль 16 – Судини та нерви тулуба. Змістовий модуль 17 – Судини та нерви верхніх і нижніх кінцівок.
20	Функціональна анатомія кровоносних судин	2
21	Функціональна анатомія лімфатичної та імунної системи	2
22	Загальна анатомія периферичної нервової системи	2
23	Загальна анатомія вегетативної нервової системи	2
Всього		10

6. Теми семінарських занять – не передбачено

7. Теми практичних занять

№ з/п	Тема заняття	Кількість годин
Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарату
Змістовий модуль 1 – Вступ до анатомії
Змістовий модуль 2 – Анатомія кісток скелета
1	Анатомія і медицина. Кафедра анатомії ТДМУ, її досягнення. Знайомство з кафедрою. Анатомічна термінологія. Осі, площини людського тіла. Скелет тулуба (загальні дані). Будова хребця. Особливості будови шийних та грудних хребців. Особливості будови поперекових, крижових і куприкових хребців. Хребет у цілому.	6
2	Будова ребер і грудини. Грудна клітка у цілому. Формування і становлення грудної клітки. Будова ключиці та лопатки. Плечова кістка, кістки передпліччя, кисті. Їх формування. Загальні дані про череп. Потилична, тім'яна і лобова кістки. Клиноподібна і решітчаста кістки.	6
3	Скронева кістка. Верхня щелепа. Піднебінна кістка. Носова, слізна, вилична, кістки. Нижня носова раковина, леміш, нижня щелепа. Під'язикова кістка.	6
4	Череп у цілому. Склепіння і основа черепа. Кісткове піднебіння. Скронева, підскронева, крилопіднебінна ямки. Очна ямка. Носова порожнина. Вікові і статеві особливості будови черепа. Розміри черепа.	6
5	Тазова і стегнова кістки. Надколінок. Кістки гомілки і стопи. Особливості їх будови у віковому аспекті.	6
Змістовий модуль 3 – З’єднання кісток скелету та кінцівок.
	Види з’єднання кісток, будова суглобів.
6	Сполучення хребців між собою та з черепом. Сполучення кісток черепа: шви, зв'язки, синхондрози, скронево-нижньощелепний суглоб. Сполучення ребер з хребцями та з грудиною. Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки, плечовий суглоб. Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап’ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.	6
7	Сполучення кісток таза. Таз у цілому. Найважливіші розміри жіночого таза. Кульшовий суглоб та колінний суглоби. Сполучення кісток гомілки. Гомілковостопний суглоб. Сполучення кісток стопи. Практичні завдання по препаруванню кісток і суглобів.	6
Змістовий модуль 4 – Міологія
8	Загальні анатомо-фізіологічні дані про м'язи. Особливості будови м’язової системи у віковому аспекті. Поверхневі та глибокі м'язи спини та потилиці. Фасції спини. Ділянка грудей. М'язи грудної клітки. Діафрагма. Ділянка живота. М'язи живота, їх становлення у віковому аспекті.	6
9	Піхва прямого м'яза живота. Біла лінія. Черевний прес. Пахвинний канал та інші слабі місця стінок живота. М'язи шиї та голови. Топографія та фасції шиї і голови.	6
10	М'язи плечового пояса та плеча. Пахвова ямка. М'язи передпліччя та кисті. Топографія верхньої кінцівки, фасції синовіальні сумки та піхви верхньої кінцівки.	6
11	М'язи таза, стегна, гомілки і стопи. Топографія нижньої кінцівки Фасції синовіальні сумки та піхви нижньої кінцівки.	6
Всього		66
Модуль 2. Спланхнологія. Центральна нервова система та органи чуття. Судини і нерви голови та шиї.
Змістовий модуль 5 – Анатомія травної системи
12	Органи травлення. Їх становлення в постнатальному періоді. Ротова порожнина, її поділ, будова стінок. Будова постійних та молочних зубів. Будова і функція язика та залоз ротової порожнини. Особливості їх будови у віковому аспекті. Становлення, формування та функція глотки і стравоходу в постнатальному періоді. Особливості будови, топографії та функції шлунка в дитячому віці і в дорослих. Особливості будови, топографії та функції тонкої кишки	6
13	Будова, топографія і функція печінки, підшлункової залози в віковому аспекті. Відділи товстої кишки, їх будова, топографія та функція. Особливості будови і топографії очеревини в дитячому віці та її відношення до органів.	6
14	Формування зв'язок, брижі, сальників та сумок. Очеревина дорослих. Практичні завдання по препаруванню органів травлення.	6
Змістовий модуль 6 – Анатомія дихальної системи
	Органи дихання. Особливості їх будови в дитячому віці. Будова і функція носа.
15	Будова гортані, трахеї. Їх розвиток топографія і функція та вікові особливості Будова, топографія і функція легень та плеври. Середостіння та його вміст. Рентгеноанатомія органів травної та дихальної систем.	6
Змістовий модуль 7 – Анатомія сечової системи
	Сечові органи. Зовнішня і внутрішня будова нирки. Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки. Кровопостачання. Оболонки нирки, її топографія
16	Надниркові залози. Будова і топографія сечоводів та сечового міхура.	6
Змістовий модуль 8 – Анатомія статевих систем
	Чоловічі статеві органи. Будова яєчка, його придатка. Сім’явивідні шляхи. Сім'яні міхурці, передміхурова та цибулино-сечівникова залози. Зовнішні чоловічі статеві органи. Сім'яний канатик. Оболонки яєчка. Будова чоловічого сечівника. Топографія органів малого тазу у чоловіків.
17	Жіночі статеві органи. Будова, положення і функція яєчника. Матка, її розвиток, форма, частини, будова, топографія. Маткова труба. Будова і топографія піхви, зовнішніх жіночих статевих органів та жіночого сечівника. Топографія органів малого таза у жінок. М'язи і фасції промежини у чоловіка і жінки. Рентгеноанатомія сечостатевих органів.	6
Змістовий модуль 9 – Анатомія органів імунної та ендокринних систем
18	Анатомія органів ендокринної системи. Анатомія органів імунної системи. Практичні навички по препаруванню внутрішніх органів.	6
Змістовий модуль 10 – Анатомія спинного мозку
19	Спинний мозок. Форма, топографія. Оболонки спинного мозку. Проста і складна рефлекторні дуги. Спинний мозок: внутрішня будова Будова нижньої поверхні головного мозку. Топографія 12-ти пар черепних нервів.	6
Змістовий модуль 11 – Анатомія головного мозку
20	Анатомія стовбурової частини головного мозку. Довгастий мозок, його зовнішня і внутрішня будова. Будова моста. Сітчаста формація. Мозочок, його зовнішня і внутрішня будова. Ядра, ніжки, їх сполучення, склад. Перешийок ромбоподібного мозку. Четвертий шлуночок. Топографія ядер черепно-мозкових нервів у ромбоподібній ямці. Середній мозок. Покрівля середнього мозку. Ніжки і водопровід мозку.	6
21	Проміжний мозок. Будова таламуса, епі-, метаталамуса. Гіпоталамус. Вегетативні ядра гіпоталамуса. Шишкоподібне тіло і мозковий придаток. Третій шлуночок. Кінцевий мозок. Борозни і закрутки верхньобічної поверхні півкуль головного мозку. Проекція головніших з них на поверхню черепа. Ядра аналізаторів верхньолатеральної ділянки кори. Острівець. Будова головного мозку на серединному перерізі. Борозни і закрутки медіальної та нижньої поверхонь півкуль головного мозку.	6
22	Лімбічна кора. Будова білої речовини півкуль. Мозолисте тіло, склепіння. Бічні шлуночки. Базальні ядра півкуль. Внутрішня капсула. Провідні шляхи головного і спинного мозку, їх класифікація. Асоціаційні, комісуральні та проекційні шляхи. Висхідні проекційні шляхи. Низхідні проекційні шляхи: пірамідні і екстрапірамідні провідні шляхи. Топографія провідних шляхів спинного мозку на поперечному перерізі. Оболонки головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболонки. Субдуральний та субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку.	6
Змістовий модуль 12 – Органи чуття
23	Орган зору. Будова оболонок очного яблука. Заломі середовища очного яблука. Камери ока. Акомодаційний апарат ока. Провідні шляхи зорового аналізатора. Додаткові органи ока: очноямкові фасції, брова, повіки, кон'юнктива, слізний апарат. Орган слуху і рівноваги. Будова зовнішнього і середнього вуха. Будова внутрішнього вуха. Провідні шляхи слухового аналізатора. Органи нюху та смаку. Провідні шляхи смаку та нюху. Будова шкіри та її придатків.	6
Змістовий модуль 13 – Судини голови та шиї
24	Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї. Зовнішня сонна артерія та її шийні гілки. Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії: щелепна і поверхнева скронева артерії, хід, топографія і розподіл гілок. Шийна частина симпатичного стовбура. Шийне сплетення. Лімфатичні судини і вузли шиї та голови. Система внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї.	6
Змістовий модуль 14 – Черепні нерви
25	Внутрішня сонна артерія. Кровоносні судини очної ямки. I, II, III, IV, VI пари черепних нервів, ділянки їх розподілу. I гілка V пари черепних нервів, ділянка її розподілу. Війковий вузол.	6
26	Друга гілки V пари черепних нервів, ділянки її розподілу та зв'язані з нею вегетативні вузли голови. Третя гілки V пари черепних нервів, ділянки їх розподілу та зв'язані з нею вегетативні вузли голови. VII, XI і XII пари черепних нервів.	6
27	VIII, IX пари черепних нервів Головна та шийна частини X пари черепних нервів Препарування органів ЦНС, органів чуття, судин та нервів голови та шиї	6
Всього		96
Модуль 3. Серце. Судини і нерви тулуба та кінцівок
Змістовий модуль 15 – Анатомія серця.
28	Анатомія серця (I): розташування і будова серця, анатомія камер серця. Велике і мале кола кровообігу. Анатомія серця (II): будова стінки серця, кровопостачання серця. Перикард. Проекція серця на передню стінку грудної порожнини. Грудний відділ аорти: топографія, пристінкові та нутряні гілки. Система верхньої порожнистої вени.	6
Змістовий модуль 16 – Судини та нерви тулуба.
29	Лімфатичні судини і вузли органів і стінок грудної порожнини. Грудна і права лімфатичні протоки. Грудна частина симпатичного стовбура і грудний відділ блукаючого нерва. Міжреберні нерви. Іннервація стінок та органів грудної порожнини. Черевна аорта. Пристінкові і нутряні гілки.	6
30	Система нижньої порожнистої вени. Загальні і зовнішні клубові артерії і вени. Система ворітної вени. Кава-кавальні і порто-кавальні анастомози. Кровообіг плода і новонародженого. Внутрішні клубові артерії і вени.	6
31	Лімфатичні судини і вузли черевної порожнини і тазу. Поперекова частина симпатичного стовбура і черевний відділ блукаючого нерва. Вегетативні сплетення черевної порожнини. Тазова частина симпатичного стовбура. Тазовий відділ парасимпатичної нервової системи. Вегетативні сплетення органів таза. Практичні навички з анатомії судин і нервів тулуба.	6
Змістовий модуль 17 – Судини та нерви верхніх і нижніх кінцівок.
32	Підключична та пахвова артерії і вени. Пахвові лімфатичні вузли. Плечова, ліктьова і променева артерії, їх хід, топографія і розподіл гілок на плечі, передпліччі і кисті. Поверхневі та глибокі вени, лімфатичні вузли та судини верхньої кінцівки.	6
33	Плечове сплетення, його склад, топографія, розподіл коротких гілок. Судинно-нервовий пучок пахвової порожнини. Довгі гілки плечового сплетення, їх хід, топографія і розподіл на плечі, передпліччі і кисті.	6
34	Топографія та розподіл гілок стегнової і підколінної артерій. Артерії гомілки та стопи. Анастомози між гілками артерій нижньої кінцівки. Поверхневі і глибокі вени та лімфатичні вузли і судини нижньої кінцівки.	6
35	Поперекові спинномозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.	6
Всього		48

8. Теми лабораторних занять – не передбачено

9. Самостійна робота

№	ТЕМА	Кількість годин
Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарату
Змістовий модуль 1 – Вступ до анатомії
1.	Основні етапи розвитку анатомії в античні часи, в епоху Відродження, в XVII – XIX ст.	1
2.	Розвиток українських анатомічних шкіл	2
Змістовий модуль 2 – Анатомія кісток скелета
3.	Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла.	2
4.	Вади розвитку кісток тулуба.	2
5.	Онто- та філогенез кісток черепа.	2
6.	Анатомія ембріогенезу кісток верхніх та нижніх кінцівок.	2
7.	Аналіз рентгенограм, КТ, МРТ кісток скелету.	2
Змістовий модуль 3 – З’єднання кісток скелету та кінцівок.
8.	Анатомія неперервних та перервних з’єднань між кістками. Розвиток з’єднань між кістками в онтогенезі.	2
9.	Морфологічні основи біомеханіки суглобів.	2
10.	З’єднання між кістками верхніх та нижніх кінцівок в філо- та онтогенезі.	2
11.	Аналіз рентгенограм, КТ, МРТ з’єднань кісток верхньої кінцівки.	2
12.	Аналіз рентгенограм, КТ, МРТ з’єднань кісток нижньої кінцівки.	2
Змістовий модуль 4 – Міологія
13.	Анатомія м’язів та фасцій тулуба в онтогенезі.	2
14.	Анатомія м’язів та фасцій голови та шиї. Топографія шиї.	2
15.	Варіанти та аномалії розвитку скелетних м’язів.	2
16.	Аналіз КТ, МРТ м’язової системи.	2
Всього		31
Модуль 2. Спланхнологія. Центральна нервова система та органи чуття. Судини і нерви голови та шиї.
Змістовий модуль 5 – Анатомія травної системи
1.	Анатомія ембріогенезу ротової порожнини та її похідних	4
2.	Анатомія ембріогенезу органів травного каналу	4
3.	Анатомія ембріогенезу великих травних залоз: печінки та підшлункової залози	4
4.	Анатомія очеревини у дітей	4
5.	Аналіз КТ, МРТ органів травної системи	4
Змістовий модуль 6 – Анатомія дихальної системи
6.	Анатомія органів дихальної системи.	3
7.	Аналіз КТ, МРТ органів дихальної системи	4
Змістовий модуль 7 – Анатомія сечової системи
8.	Анатомія ембріогенезу органів сечової системи.	4
Змістовий модуль 8 – Анатомія статевих систем
9.	Анатомія ембріогенезу органів чоловічої статевої системи.	4
10.	Анатомія ембріогенезу органів жіночої статевої системи. Промежина.	4
11.	Аналіз КТ, МРТ органів малого тазу	4
Змістовий модуль 9 – Анатомія органів імунної та ендокринної систем
12.	Анатомія ембріогенезу органів імунної системи	4
13.	Анатомія ембріогенезу органів ендокринної системи	4
Змістовий модуль 10 – Анатомія спинного мозку
14.	Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг. Сіра і біла речовини ЦНС. Розвиток ЦНС в онто- і філогенезі.	4
15.	Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Будова спинномозкового нерва.	3
16.	Аналіз КТ, МРТ спинного мозку	4
Змістовий модуль 11 – Анатомія головного мозку.
17.	Розвиток головного мозку в ембріогенезі. Анатомія похідних ромбоподібного мозку і середнього мозку.	3
18.	Філогенез похідних переднього мозку	3
19.	Провідні шляхи центральної нервової системи в ембріогенезі	3
20.	Анатомія оболонок спинного і головного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини	3
21.	Аналіз КТ, МРТ структур головного мозку	4
Змістовий модуль 12 – Органи чуття
22.	Анатомія вуха. Аномалії розвитку	4
23.	Око та структури утворів. Аномалії розвитку	5
Змістовий модуль 13 – Судини голови та шиї
24.	Артеріальні судини голови та шиї	3
25.	Венозні судини голови та шиї	3
Змістовий модуль 14 – Черепні нерви
26.	Класифікація черепних нервів. Загальна анатомія вегетативних вузлів голови	4
27.	Анатомія I-XII пар черепних нервів	4
Всього		101
Модуль 3. Серце. Судини і нерви тулуба та кінцівок
Змістовий модуль 15 – Анатомія серця.
1.	Вступ до серцево-судинної системи. Анатомія серця. Велике коло і мале коло кровообігу. Кровообіг плода.	6
2.	Розвиток серця в ембріогенезі. Аномалії і варіанти розвитку серця.	6
3.	Аналіз КТ, МРТ серця.	5
Змістовий модуль 16 – Судини та нерви тулуба.
4.	Артерії грудної порожнини, черевної порожнини і порожнини малого таза.	5
5.	Анатомія автономної частини периферійної нервової системи.	5
6.	Загальна анатомія венозних судин. Вени тулуба. Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози.	5
Змістовий модуль 17 – Судини та нерви верхніх і нижніх кінцівок.
7.	Судини верхньої кінцівки. Ембріогенез.	5
8.	Судини нижньої кінцівки. Ембріогенез.	5
9.	Філо- та онтогенез соматичних нервових сплетень: шийного, плечового, поперекового, крижового, куприкового. Грудні нерви.	5
Всього		47

10. Індивідуальні заняття – не передбачено

11. Методи навчання

За джерелами знань використовуються такі методи навчання: словесні – розповідь, пояснення, лекція, інструктаж; наочні – демонстрація, ілюстрація; практичні – практична робота, задачі.

За характером логіки пізнання використовуються такі методи:

аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний, індуктивний, дедуктивний.

За рівнем самостійної розумової діяльності використовуються методи:

проблемний, частково-пошуковий, дослідницький.

12. Методи контролю

Форми контролю і оцінювання дисципліни

При оцінюванні знань студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестування (усне, письмове, комп’ютерне), структуровані письмові роботи, структурований контроль практичних навичок.

Оцінка з дисципліни визначається як середня з оцінок за три модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається за 200 бальною системою.

Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей теми. На всіх практичних заняттях застосовується об’єктивний контроль теоретичної підготовки та засвоєння практичних навичок.

Форми поточного контролю:

Теоретичні знання – тестові завдання, комп’ютерне тестування, індивідуальне опитування, співбесіда, письмові роботи.

Практичні навички та уміння – самостійне виконання препарування, орієнтування на рентгенограмах, КТ та МРТ. Підсумковий контроль здійснюється на основі теоретичних знань, практичних навичок та умінь.

Підсумковий контроль засвоєння модуля відбувається по завершенню вивчення блоку відповідних змістових модулів шляхом тестування і вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Форми підсумкового контролю:

Теоретичні знання – система питань письмового та комп’ютерного тестування.

Практичні навички та уміння – препарування, здача практичних навичок на скелетах, муляжах, наборах рентгенограм, КТ та МРТ.

13. Розподіл балів, які отримують студенти

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Студенту за кожний етап практичного заняття (практична частина, семінарське обговорення, письмовий контроль) виставляється оцінка за 12-бальною шкалою. Потім виводиться середнє арифметичне значення трьох оцінок, яке виставляється в журнал.

На практичній частині за кожен етап роботи виставляється оцінка наступним чином:

1. На початку практичної частини студенти повинні допуститися до проведення практичної роботи (вони повинні знати хід проведення якісних реакцій, аналітичний ефект та ін.). За цей етап студент може максимум набрати 2 бали.

2. За виконанням практичної роботи ретельно слідкує викладач, в кінці він оцінює одержаний результат. Максимум за даний вид роботи студент може отримати 4 бали.

3. Захист практичної роботи. На цьому етапі студент може отримати максимум 6 балів.

В кінці практичної частини викладач виводить середнє арифметичне з кожної оцінки за частини занять і виставляє її кожному студенту.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№	Модуль 1. (поточне тестування)		Оцінка
1		Змістовий модуль 1
2		Змістовий модуль 2
	Заняття 1		12
	Заняття 2		12
	Заняття 3		12
	Заняття 4		12
	Заняття 5		12
3		Змістовий модуль 3
	Заняття 5
	Заняття 6		12
	Заняття 7		12
4		Змістовий модуль 4
	Заняття 8		12
	Заняття 9		12
	Заняття 10		12
	Заняття 11		12
	Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання		120 балів
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 1			80
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля №1			200

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№	Модуль № 2 (поточне тестування)	Оцінка
5	Змістовий модуль 5
	Заняття 12	12
	Заняття 13	12
	Заняття 14	12
6	Змістовий модуль 6
	Заняття 14
	Заняття 15	12
7	Змістовий модуль 7
	Заняття 15
	Заняття 16	12
8	Змістовий модуль 8
	Заняття 16
	Заняття 17	12
9	Змістовий модуль 9
	Заняття 19	12
10	Змістовий модуль 10
	Заняття 19	12
11	Змістовий модуль 11
	Заняття 20	12
	Заняття 21	12
	Заняття 22	12
12	Змістовий модуль 12
	Заняття 23	12
13	Змістовий модуль 13
	Заняття 24	12
14	Змістовий модуль 14
	Заняття 25	12
	Заняття 26	12
	Заняття 27	12
Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання		120 балів
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 2		80
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 2		200

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

№	Модуль № 3 (поточне тестування)	Оцінка
15	Змістовий модуль 15
	Заняття 28	12
16	Змістовий модуль 16
	Заняття 29	12
	Заняття 30	12
	Заняття 31	12
17	Змістовий модуль 17
	Заняття 32	12
	Заняття 33	12
	Заняття 34	12
	Заняття 35	12
Середній бал за заняття переводиться у шкалу оцінювання		120 балів
Підсумковий контроль засвоєння модуля № 3		80
РАЗОМ сума балів за засвоєння модуля № 3		200

Мінімальний середній бал, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля – 4 бали.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам.

Модульний підсумковий контроль:

Модульний підсумковий контроль здійснюється по завершенню вивчення модуля. До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового контролю має буди стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми контролю з анатомії людини визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна сума балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менш 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з анатомії людини виставляється лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з модулів дисципліни і підсумкового контролю засвоєння модулів № 1, 2 і 3.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з анатомії людини у оцінки за шкалою ЕCTS  та 4-ри бальну (традиційну)

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕCTS таким чином:

Оцінка ЕCTS	Статистичний показник
А	Найкращі 10 % студентів
B	Наступні 25 % студентів
C	Наступні 30 % студентів
D	Наступні 25 % студентів
E	Останні 10 % студентів

Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕCTS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	«5»
B, С	«4»
D, E	«3»
FX, F	«2»

Оцінка з дисципліни FX та F («2») виставляється студенту, якому не зараховано хоча б один модуль з дисципліни.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики	для заліку
	А	відмінно	зараховано
	В	добре
	С
	D	задовільно
	E
	FX	незадовільно з можливістю повторного складання	не зараховано з можливістю повторного складання
	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

14. Методичне забезпечення

1. Матеріали підготовки до практичних занять

2. Методичні вказівки до практичних занять.

3. Варіанти завдань для самостійної та індивідуальної роботи студентів.

4. Тестові завдання для підсумкового тестового модульного контролю.

5. Тестові завдання для щоденного контролю.

6. Варіанти теоретичних питань для самостійного вивчення.

15. Рекомендована література

Базова

1. Головацький А. С. Анатомія людини. В 3-х томах / Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р., Федонюк Я. І. - М. : Медицина, 2006-2009.

2. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах / Синельников Р. Д. – М. : Медицина, 1991.

3. Ковешніков В. Г. Анатомія людини. В 3-х томах / Ковешніков В. Г.- М. : Медицина, 2005-2008.

4. Кравчук С. Ю. Анатомія людини. В 2-х томах / Кравчук С. Ю. – Чернівці : Поділля, 1998.

Допоміжна

1. Свиридов О. І. Анатомія людини / Свиридов О. І. – Київ : Вища школа, 2000. - 399 с.

2. Федонюк Я. І. Анатомія та фізіологія з патологією / Я. І.Федонюк, Л. С. Білик, Н. Х. Микула – Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. – 676 с.

3. Анатомія людини у запитаннях та відповідях. В 2-х томах / за редакцією Федонюка Я. І. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2002.

4. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Ф. Неттер – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.

5. Привес М. Г. Анатомия человека / Привес М. Г. Лысенков Н. К., Бушкович В. И. - Гиппократ, Санкт-Петербург : Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.

6. Міжнародна анатомічна номенклатура / за редакцією Бобрика І. І., Ковешнікова В. Г. – Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.

7. Аносов І. П. Анатомія людини. [Навч. Посібник] / Аносов І. П., Хоматов В. Х.: Практикум. – К. : Вища шк., 1995. – 192с.

8. Хоматов В. Х. Словник анатомічних термінів / Хоматов В. Х., Аносов І. П. : Посібник. – К.Вища шк.,1997.

9. Анатомія людини. [Навчальний посібник] / Аносов І. П., Хоматов В. Х., Станішевська Т. І. – К. : “Твім інтер”, 2006с.

10. І. П. Аносов Анатомія людини у схемах [Навчальний наоч. Посіб.] / І. П. Аносов, В. Х. Хоматов – К.: Вища шк., 2002. – 191с.

11. Коляденко Г. І. Анатомія людини: Підручник. / Коляденко Г. І. – К. : Либідь, 2001. – 384с.

12. Cписок латинських термінів.

16. Інформаційні ресурси

1. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/med/lik/ptn/1/

2. Конспект лекції.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/1/

3. Бази тестів «Крок-1».

4. Електронний журнал з клінічної анатомії. (Англ. мовою) http://link.springer.de/link/service/journals/00276/index.htm

5. Тези та повні тексти з ембріології та гістології. (Англ. мовою)

http://www.cob.org.uk/Development/

6. Медичний портал Meduniver, розділ «Анатомія людини».

http://meduniver.com/Medical/Anatom/ -

7. Медична електронна бібліотека книг по анатомії.

http://meduniver.com/Medical/Book/ -

8. Довідкова інформація з анатомії людини.

http://anatomia.ucoz.com/ -