ЗАНЯТТЯ № 29 (6 годин)

Тема:АРТЕРІЇ верхньої кінцівки, пахвова і плечова артерії. Артерії передпліччя і кисті. ВЕНИ, ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ І ВУЗЛИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

Плечове сплетення: ТОПОГРАФІЯ, ФОРМУВАННЯ. короткі гілки ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ. довгі ГІЛКИ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ.

Мета: Вивчити хід, топографію, гілки і анастомози пахвової і плечової артерій, освоїти методики препарування пахвової і плечової ділянок. Вивчити кровопостачання окремих груп м'язів передпліччя і кисті, шляхом колатерального току крові, утворення артеріальних дуг. Вивчити топографію і формування плечового сплетення, а також ділянку іннервації коротких і довгих гілок плечового сплетення.

Професійна орієнтація студентів

У клінічній практиці судини верхніх кінцівок найчастіше стають об’єктом найрізноманітніших лікувальних ті діагностичних маніпуляцій, починаючи від пальпаторного дослідження пульсу чи внутрішньовенних ін’єкцій і закінчуючи сучасними методиками із застосуванням складної техніки. Це пояснюється їх розташуванням, яке зумовлює більшу доступність до судин з одного боку, а з іншого боку часте їх травмування.

З часів Римської Імперії і епохи відродження до середини нинішнього століття основною операцією була перев’язка судини, незважаючи на часті тяжкі порушення кровообігу в органі або гангрену кінцівки. Вивчення шляхів колатерального кровотоку, а також удосконалення методів діагностики на судинах кінцівок дозволяє зберегти хворому кінцівку навіть при тяжких ураженнях магістральних судин. Знання топографії судин будови стінок судин, а також співвідношення їх з нервами має велике практичне значення в судинній хірургії та ангіоневрології.

Оскільки плечове сплетення утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних СV –CVIII і грудним Th, спинномозковими нервами і вони містять чутливі, рухові і трофічні (вазомоторні) волокна, тому ураження їх викликає розлади чутливості, яке приводить до парезів, паралічів окремих м’язів. Так, при ураженні променевого нерва, який ще називають “заднім нервом верхньої кінцівки спостерігається звисаюча кисть, неможливість розгинання у ліктьовому, променево-зап’ястковому суглобі, порушення чутливості на тильній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців. При ураженні ліктьового нерва втрачається долонне згинання кисті IV і V пальців, проведення великого пальця. Кисть має вигляд “кігтистої лапи ˮ. На ліктьовій поверхні кисті спостерігаються чутливі розлади. Ушкодження серединного нерва супроводжується втратою чутливості шкіри І, ІІ, ІІІ і частини IV пальців. Ураження м’язово-шкірного нерва супроводжується розладом чутливості на передпліччі з латеральної сторони. Саме тому знання даної тематики є важливим для діагностики і лікування у клінічній практиці невропатологів.

Оскільки плечове сплетення утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних СV –CVIII і грудним Th, спинномозковими нервами і вони містять чутливі, рухові і трофічні (вазомоторні) волокна, тому ураження їх викликає розлади чутливості, яке приводить до парезів, паралічів окремих м’язів. Так, при ураженні променевого нерва, який ще називають “заднім нервом верхньої кінцівки” спостерігається звисаюча кисть, неможливість розгинання у ліктьовому, променево-зап’ястковому суглобі, порушення чутливості на тильній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців. При ураженні ліктьового нерва втрачається долонне згинання кисті IV і V пальців, проведення великого пальця. Кисть має вигляд “кігтистої лапи ”. На ліктьовій поверхні кисті спостерігаються чутливі розлади. Ушкодження серединного нерва супроводжується втратою чутливості шкіри І, ІІ, ІІІ і частини IV пальців. Ураження м’язово-шкірного нерва супроводжується розладом чутливості на передпліччі з латеральної сторони. Саме тому знання даної тематики є важливим для діагностики і лікування у клінічній практиці невропатологів.

Базовий рівень знань та вмінь

1.Латинська термінологія.

2.Українська термінологія.

3.М’язи та топографія шиї, грудної клітки і верхньої кінцівки.

4.М’язи та топографія ділянки передпліччя і кисті.

5.М’язи та топографія плечового пояса і плеча.

І. Практична робота 9⁰⁰-12⁰⁰ (4 год.)

1) Ілюстративний матеріал.

1.Відпрепарований м’язовий труп.

2.Відпрепарований судинно-нервовий труп.

3.Навчальний труп.

4.Таблиці: Артерії та нерви верхньої кінцівки.

5. Навчальна відеосистема.

6. Набір навчальних рентгенограм, КТ- та МРТ знімків.

2) Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Шкірні розрізи в ділянці пахвини і плеча. Від акроміального кінця ключиці вниз по середній лінії передньої поверхні плеча – поздовжній розріз, на рівні ліктьового суглоба – поперечний напівкруглий розріз. На задній поверхні плеча залишають шкірні мостики.

Робота 2. Під керівництвом викладача відпрепарувати пахвову артерію, її гілки, що відходять на рівні ключично-грудного, грудного і підгрудного трикутників. Біля медіального краю двоголового м’яза плеча знаходять і виділяють (в загальному судинно-нервовому пучку плеча) плечову артерію і вени. Глибоку артерію плеча, що супроводжує променевий нерв, прослідковують до входу в канал променевого нерва.

Робота 3. Препарування ділянки ліктьового суглоба. В ділянці ліктьової ямки розкривають місце поділу плечової артерії на ліктьову і променеву; препарують і виділяють гілки, що формують ліктьову (артеріальну) суглобову сітку: верхню і нижню колатеральні ліктьові артерії, середню і променеву колатеральні, променеву і ліктьову поворотні і міжкісткову поворотну артерії.

Робота 4. Шкірні розрізи в ділянці передпліччя і кисті. Продовжити поздовжній шкірний розріз від ділянки плеча по середній лінії передпліччя і кисті до основи 3-го пальця. Провести напівкруглі розрізи на рівні променевозап’ясткового суглоба і основ пальців.

Робота 5. Препарування судин передпліччя.

Препарують променеву, ліктьову, загальну міжкісткову артерії і їх гілки; в ділянці зап’ястка – долонні і тильні зап’ясткові гілки променевої і ліктьової артерій, що формують тильну сітку зап’ястка.

Робота 6. Препарування артерій кисті. На долоні кисті препарують поверхневу і глибоку долонні (артеріальні) дуги, а потім загальні і власні долонні пальцеві артерії. На тилі кисті препарують тильні п’ясткові і пальцеві артерії.

Робота 7. Препарування нервових стовбурів і надключичної частини плечового сплетення. У відпрепарованому латеральному трикутнику шиї роблять розріз глибокої фасції шиї і між переднім і середнім драбинчастими м’язами, відкривають стовбури плечового сплетення, видаляють сполучну тканину, відпрепаровують надлопатковий дорсальний нерв лопатки, для чого відсікають від шипа лопатки прикріплення трапецієвидного м’язу і відтягують його в медіальну сторону. Надлопатковий нерв препарують до місця, де він входить через верхню вирізку лопатки в надостну ямку і розгалужуються в однойменному м’язі. Від переднього відділу плечового сплетення препарують довгий грудний нерв до його входження в передній драбинчастий м’яз, а медіальний і латеральний грудні нерви до входження в великий і малий грудні м’язи.

Робота 8. Препарування нервів передпліччя.

Препарують серединний, ліктьовий і променевий нерви і їх гілки в ділянці зап’ястка.

3) Практичні навички і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

1.На відпрепарованому судинному трупі: пахвову артерію і її гілки, плечову артерію і її гілки.

2.Ліктьову, променеву артерії, глибоку і поверхневу долонні дуги, долонну і тильну зап’ясткові сітки.

3.На відпрепарованому м’язовому трупі; ключично-грудний, грудний і підгрудний трикутники, три- і чотиристоронні отвори, канал променевого нерва.

4.Показувати короткі і довгі гілки плечового сплетення, а також особливість формування серединного нерва.

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 12³⁰-14⁰⁰ (2год.)

1) Ситуаційні задачі.

Задача1. Пацієнт порізав руку гострим ножем майже по середині долоні, сухожилки не пошкоджені. Яку судину потрібно пережати лікарю, щоб зменшити кровотечу?

Відповідь. Перед сухожилками згиначів майже по середині долоні розміщена поверхнева долонна дуга, яка утворена переважно кінцевим відділом ліктьової артерії, її і бажано перетиснути.

Задача2. Під час оперативного втручання на матці виникла необхідність перев'язати маткову артерію. Яке анатомічне утворення випадково може бути перев'язане замість неї.

Відповідь. Враховуючи взаєморозміщення маткової артерії і сечоводу в порожнині малого тазу потрібно вважати, аби не перев'язати останній.

Задача3. При обстеженні пацієнта невропатологом виявлена змінена чутливість шкіри задньої поверхні плеча, передпліччя і частини тильної поверхні кисті. Патологію якого нерва можна запідозрити?

Відповідь. Перераховані ділянки шкіри верхньої кінцівки інервуються променевим нервом, який є довгою гілкою заднього пучка плечового сплетення.

Задача4.До лікаря невропатолога звернувся хворий із скаргами на болі в задній поверхні м'язів плеча і передпліччя. В результаті огляду лікар поставив діагноз запалення променевого нерва. Які м’язи іннервує променевий нерв.

Відповідь. Променевий нерв іннервує м’язи задньої групи плеча і передпліччя.

2) Обговорення теоретичних питань:

Перелік питань:

1.Назвіть і покажіть стінки пахвової порожнини.

2.Покажіть і назвіть, чим обмежовані три - і чотиристоронні отвори?

3.Покажіть і назвіть, чим обмежовані ключично-грудний, грудний і підгрудний трикутники?

4.Чим утворені стінки каналу променевого нерва?

5.Які структури складають судинно-нервовий пучок пахвової порожнини?

6.На якому рівні починається і закінчується пахвова артерія?

7.Опишіть топографію пахвової артерії.

8.На які частини розділяється пахвова артерія?

9.Які гілки відходять від кожного з відділів пахвової артерії?

10.Що кровопостачають гілки пахвової артерії?

11.Назвіть гілки плечової артерії.

12.Опишіть топографію плечової артерії.

13.Які гілки плечової артерії беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки?

14.Описати топографію променевої артерії. Де можна пропальпувати пульсацію променевої артерії?

15.Як утворюється глибока долонна дуга?

16.Назвіть гілки променевої артерії. Що кровопостачає променева артерія?

17.Як утворюється поверхнева долонна дуга?

18.Опишіть топографію ліктьової артерії. Назвіть гілки ліктьової артерії.

19.Що кровопостачає ліктьова артерія?

20.Які артерії відходять від глибокої долонної дуги?

21.Які артерії відходять від поверхневої долонної дуги?

22.Як формується артеріальна сітка ліктьового суглоба?

23.Як формується (дорзальна) тильна артеріальна сітка зап’ястка

24.Як формується долонна артеріальна сітка зап’ястка?

25.Назвіть поверхневі вени верхньої кінцівки.

26.Назвіть глибокі вени верхньої кінцівки.

27.Чим утворене плечове сплетення? Які частини розглядають у плечовому сплетенні?

28.Які гілки відходять у надключичній частині плечового сплетення і область їх іннервації.

29.Які стовбури розрізняють у плечовому сплетенні?

30.Які пучки формує підключична частина плечового сплетення і по відношенню до чого їх розрізняють?

31.Які нерви відходять від заднього пучка?

32.Які нерви відходять від медіального пучка?

33.Які нерви відходять від латерального пучка?

34.З якого пучка формується м’язово-шкірний нерв і область його іннервації?

35.Які особливості формування серединного нерва і область його іннервації?

36.З якого пучка формується ліктьовий нерв і що іннервують гілки цього нерва?

37.Які нерви формуються з заднього пучка плечового сплетення?

38.Опишіть топографію променевого нерва, його гілки, зони іннервації.

39.Якими нервами інервується шкіра верхньої кінцівки в ділянці плеча, передпліччя, кисті?

40.Які групи м’язів розрізняють на верхній кінцівці.

ІІІ. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ – 14¹⁵-15⁰⁰

Джерела інформації:

1.Свиридов О.І. Анатомія людини: Підручник. – К.: Вища шк., 2001. – С. 279-284, 345-349;

2.Анатомия человека / под ред. М.Р.Сапина. - 1987 г. - т. 2. - с. 190-199, 403-409.

3.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. – М.: Медицина, 1991..

4.Конспект лекції.

5.Додаткові:

6.Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт. – За ред. І.І.Бобрика. – Київ: Здоров’я, 2001.

7.Кравчук С.Ю. Анатомія людини: в 2-х томах. – Чернівці, 2001. – 320 с.

8.Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Ленинград, 1985.

9.Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. – Львів “Поклик сумління”, 1997. – 269 с. 4. Черкашин С.І. Основи стоматології і щелепно-лицевої хірургії. – Тернопіль, “Укрмедкнига”. – 2003. - 306 с.

10.Ханц Фениш. Карманный атлас анатомии человека. – Минск, 1996. –464 с.

11.Михайлов С.С. Анатомия человека. М., 1999.

12. Матеріали підготовки до лекцій

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/stomat/ptn/1/

13. Матеріали підготовки до практичнпих занять

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/stomat/ptn/1/

Методичні розробки підготували:

доц. П.П. Флекей, доц. О.М. Киричок, доц. М.В. Ющак, ас. І.В. Пилипко

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

“ 12 ” 06. 2013р. протокол № 11