ЗАНЯТТЯ № 20 (6 годин)

ЗАНЯТТЯ № 21 (6 годин)

Тема:VII ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ. ПРОМІЖНИЙ НЕРВ. IX ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ.

Мета: Вивчити будову, топографію гілок лицевого, проміжного, язикоглоткового нервів їх гілки та ділянки іннервації. Навчитися препарувати головний мозок і ЧМН.

Професійна орієнтація студентів.       

За частотою ураження серед всіх черепомозкових нервів невропатії VII пар посідають друге місце після трійчастого нерва. В іннервації голови беруть участь : чутливі - проміжний, язикоглотковий; рухові - лицевий, язикоглотковий; вегетативні вузли; вегетативні -  периваскулярні сплетення, патологія цих утворень і складає структуру нейростоматологічних захворювань. Лікування і діагностичні маніпуляції на обличчі, в порожнині рота неможливо виконати не знаючи детально матеріалу з даної  теми.

Базовий рівень знань та вмінь.

1.  Латинська термінологія.

2.         Остеологія : скелет черепа, будова скроневої кістки.

3.         Головний мозок.

4.         Розвиток головного мозку.

5.     Розвиток головного мозку.

6.     Спланхнологія.

 

І. ПРАКТИЧНА РОБОТА  900-1200 (4 год)

 

1) Ілюстративний матеріал.

1.                 Підручник, атлас, лекція.

2.                 Фізичне тіло.

3.                 Скелет, череп, скронева кістка.

4.                 Вологі препарати головного мозку.

5.                 Вологі препарати голови.

6.                 Таблиці, схеми, планшети, муляжі.

7.                  Навчальні відеосистеми.

8.                 Набір навчальних рентгенограм, КТ- та МРТ знімків.

 

 

 

2) Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. На вологих препаратах головного мозку студенти вивчають місця виходу з основи головного мозку VII, IX пар ЧМН, а також місця локалізації та проекції на рельєф ромбоподібної ямки ядер вище названих нервів.

Робота 2. На фізичному тілі студенти за допомогою викладача демонструють зони іннервації лицевого, проміжного, язикоглоткового, блукаючого, додаткового і під'язикового нервів.

 Робота 3. На скелеті черепа вивчають анатомічні утворення через які VII, IX пари ЧМН виходять з порожнини черепа.

2)    Практичні навички і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

1.       На вологому препараті головного мозку, черепі, схемах демонструвати топографію рухового ядра лицевого нерва, парасимпатичного і чутливого ядер проміжного нерва, а також колінцевий  вузол.

2.       На препаратах, малюнках, схемах показати топографію чутливих вузлів, рухового, парасимпатичного і чутливого ядер язикоглоткового нерва.

3.     Звертати увагу на топографію мозкової, внутрішньопірамідної і позапірамідної частин лицевого і проміжного нервів.

4.  Показати на препаратах, малюнках, схемах вихід язикоглоткового нерва з речовини мозку і  черепа, хід і топографію його гілок.

5.     Особливу увагу звертати на відношення чутливих і парасимпатичних волокон проміжного нерва до крилопіднебінного, піднижньощелепного і під'язикового вузлів. Показати гілки останніх і дати їм функціональну характеристику.

6.     Звертати увагу на барабанний нерв, його топографію, компоненти, розгалуження, яке бере участь в утворенні барабанного сплетення.

7.  Показати і назвати на схемах, малюнках малий кам'янистий нерв його відношення до вушного вузла.

8.  Звертати увагу на ділянки поширення кінцевих розгалужень язикоглоткового нерва, хід кінцевих гілок лицьового нерва в області обличчя і шиї, ділянки іннервації.

9.  Дати характеристику практичного значення знання топографії відділів і гілок VII і ІX пар ЧМН для топічної діагностики.

10. Покажіть на фізичному тілі топографоанатомічне положення нервів в ділянці голови, шиї, грудей, живота.

11. Великий потиличний отвір, яремний отвір.

ІІ. СЕМІНАРСЬКЕ ОБГОВОРЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ 

1230-1400 (2 год)

 

1) Ситуаційні задачі.

Задача1. Хворий не може на одній половині лиця підняти брову, закрити повністю око, оголювати зуби. Який нерв уражений?

Відповідь. Перераховані рухи здійснюються мімічними м'язами, які інервуються лицевим нервом. Ураження лицевого нерва і приведе до описаної симптоматики.

 Задача2. У хворого спостерігається погіршення відчуття смаку в передніх 2/3 язика. Функція якого нерва порушена?

Відповідь. Смакова іннервація передніх 2/3 язика здійснюється барабанною струною, гілкою VII пар ЧМН. Отже, ураження барабанної струни призведе до такої втрати смаку.

2) Обговорення теоретичних питань:

Перелік питань:

1.  До якої вісцеральної дуги має відношення лицевий нерв?

2.  З яких волокон формується VII пара ЧМН ?

3.            Які ядра має власне лицевий  нерв, їх топографія, які гілки відходять від цього нерва?

4.            Які ядра відносяться до проміжного нерва, його гілки ?

5.            З яких волокон формується власне лицевий і проміжний нерви?

6.            Де виходить лицевий нерв на основі мозку, з черепа?

7.            За рахунок чого утворюється привушне сплетення? Які розрізняють форми зовнішньої будови привушного сплетення, їх топографоанатомічнівідмінності?

8.            Які гілки віддає лицевий нерв після виходу з лицевого каналу через шилососкоподібний отвір?

9.            Які гілки відходять від VII пари ЧМН в межах каналу лицевого нерва?

10.    Через який канал скроневої кістки проходить барабанна струна? З яких волокон складається барабанна струна?

11.    Що іннервує барабанна струна?

12.    З яких волокон формується великий кам'янистий нерв, його топографія, зони іннервації?

13.    У яких вузлах здійснюється переключення парасимпатичних волокон сьомої пари ЧМН?

14.    Функціональна характеристика ІХ пара ЧМН?

15.    Яка природа ядер язикоглоткового нерва? Де розміщені ядра язикоглоткового нерва, їх функціональне значення?

16.    Де виходить язикоглотковий нерв з речовини мозку і черепа? З якими нервами разом виходить з черепа язикоглотковий нерв?

17.    Які вузли (чутливі і вегетативні)  розміщені по ходу язикоглоткового нерва?

18.    Які гілки віддає язикоглотковий нерв?

19.    З яких волокон складається барабанний нерв, його хід і топографія, ділянки іннервації?

20.    З яких волокон формується малий кам'янистий нерв? Яке відношення має малий кам'янистий нерв з вушним вузлом? Які зв'язки має язикоглотковий нерв з трійчастим нервом?

21.    Опишіть ділянки іннервації язикоглоткового нерва?

22.    Яка особливість іннервації привушної слинної залози (чутлива, вегетативна)?

23.    Яка особливість іннервації піднижньощелепної   слинної залози (чутлива, вегетативна)?

24.    Яка особливість іннервації підязикової слинної залози (чутлива, вегетативна)?

25.    Які гілки проміжного нерва іннервують залози слизової оболонки порожнини рота ?

26.    Аксони вісцеромотонейронів  якого вегетативного вузла іннервують слізну залозу і залози носової порожнини ?

27.    Яка гілка язикоглоткового нерва іннервує середнє вухо, її функціональний склад волокон?

 

 

ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500

 

Джерела інформації

 Основна:

1.Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа. – 2000. – 399 с.

2. Михайлов С.С. Анатомия человека. М., 1973.

3. Анатомия человека в 2-х томах под ред. М.Р.Сапина. – Москва: Медицина, 1997. – 560 с.

4. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека в 4-х томах. – Москва: Медицина, 1983.

5.Конспект лекції

              Матеріали підготовки до лекцій 

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/stomat/ntn/2/

6.Матеріали підготовки до практичних занять

 http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/stomat/ntn/2/

Додаткова:

1.Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Ленинград, 1985.

2. Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт. – Під ред. І.І.Бобрика. – Київ: Здоров’я, 2001.

3. Кравчук С.Ю. Анатомія людини: в 2-х томах. – Чернівці, 2001. – 320 с.

4. Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія. – ЛьвівПоклик сумління”, 1997. – 269 с.

5. Черкашин С.І. Основи стоматології і щелепно-лицевої хірургії. – Тернопіль, “Укрмедкнига”. – 2003. - 306 с.

6. Ханц Фениш. Карманный атлас анатомии человека. – Минск, 1996. –464 с.

7. Дмитриенко С.В., Краюшкин А.И., Сапин М.Р. Анатомия зубов человека. – Москва, 2000. –193 с.

8. Самусев Р.П., Дмитриенко С.В., Краюшкин А.И. Основы клинической морфологии зубов. – Москва, 2002. – 366 с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

“ 12 ” 06. 2013р.    протокол № 11