МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

медичного факультету

 

ЗАНЯТТЯ № 26 (6 годин)

Тема: Друга гілки V пари черепних  нервів, ділянки їх розподілу та зв’язані з ними вегетативні вузли голови.

третя гілки V пари черепних  нервів, ділянки їх розподілу та зв’язані з ними вегетативні вузли голови.

VІІ, XI, XII пари черепних нервів.

Мета: Вивчити будову, топографію, гілки та зону іннервації верхньощелепного і нижньощелепного нервів та зв’язаних з ними вегетативних вузлів.

Вивчити будову, топографію, гілки та зону іннервації лицевого, додаткового та під’язикового нервів.

Професійна орієнтація студентів.

При ураженні периферичної гілки верхньощелепного нерва спостерігається гостра стріляюча біль в області верхньої щелепи, порушення чутливості в області нижньої повіки, верхньої губи. Патологія нижньощелепного нерва є причиною такого надзвичайно поширеного захворювання, як невралгія трійчастого нерва, яка супроводжується різноманітною симптоматикою. Знаючи топографію, область іннервації верхньощелепного і нижньощелепного нервів, можна легко діагностувати цю патологію.

Неврити лицевого нерва займають перше місце за клінічним значенням і частотою та складають основну групу неврологічних захворювань, доступних консервативному лікуванню. Для діагностики і лікування цих станів необхідно знати, насамперед нормальну анатомію нервів, їх топографію і ділянки іннервації.

Додатковий нерв є руховим нервом. Тому при пораженні цього нерва виникає парез або параліч груднино-ключично-соскоподібного м’яза та трапецієподібного м’яза. Це супроводжується їх гіпотонією, атрофією, при цьому повністю або частково порушується функція цих м’язів.

Під’язиковий нерв іннервує  м’язи язика. Пораження під’язикового нерва або його ядра супроводжується парезом або паралічем м’язів язика на стороні пораження. Таким чином, знання про формування, топографію додаткового та під’язикового нервів необхідні для невропатологів та нейрохірургів.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Латинська термінологія.

2. Скелет черепа.

3. Вихід з мозку та черепа ЧМН.

4. Проекція ядер ЧМН.

І. Практична робота – 900-1200  (4 год)

·         Ілюстративний матеріал.

1. Навчальний труп.

2. Череп.

3.Вологий препарат головного мозку.

4. Сагітальний розпил голови.

5. Відеосистема

6. Набір рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограм

 

 

·         Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Студенти під керівництвом викладача вивчають на музейних препаратах верхньощелепний і нижньощелепний нерв і їх гілки.

Робота 2. Вивчення нижнього альвеолярного нерва, його хід та гілки.

Робота 3. Вивчення лицевого нерва. Студенти під керівництвом викладача на музейних препаратах знаходять стовбур лицевого нерва та його гілки, та зону іннервації.

Робота 4. В передній області шиї по боках від трахеї та глотки находять судинно-нервовий пучок шиї і вивчають додатковий нерв, його гілки, що проходять до грудино-ключично-сосцевидного м’яза та до трапецієподібного м’яза. Знаходять та вивчають під’язиковий нерв.

Робота 5.  Перегляд відеоматеріали по даній темі.

Робота 6. Розгляд та вивчення будови та топографії анатомічних структур теми на рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограмах

 

·         Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

1.                             Верхньощелепний нерв.

2.                             Нижньощелепний нерв.

3.                             Вегетативні вузли голови.

4.                             Череп, внутрішній слуховий прохід, лицевий канал, шилососцевидний отвір.

5.                             На вологому препараті головного мозку місце виходу лицевого нерва.

6.                             Череп, яремний отвір, канал під’язикового нерва.

7.                             На вологому препараті головного мозку місце виходу додаткового та під’язикового нервів.

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год)

·         Ситуаційні задачі.

1. Задача. У хворого спостерігається біль та відчуття оніміння в слизовій ясен верхньої щелепи. Які з нервів можуть бути ушкоджені?

Еталон відповіді: Nn. alveolaris superiores (n.maxillaris)

2. Задача. У хворого після застудного захворювання виникло порушення виділення сльози. Який вегетативний вузол найбільше при цьому постраждав?

Еталон відповіді: Крилопіднебінний

·         Обговорення теоретичних питань:

Перелік питань:

1.        Через який отвір виходить 2 гілка трійчастого нерва?

2.        Що іннервує підочноямковий нерв?

3.        Які нерви підходять та іннервують зуби і ясна верхньої щелепи?

4.        Які гілки відходять від підочноямкового нерва в ділянці підочноямкового каналу?

5.        Як називається кінцева гілка верхньощелепного нерва?

6.        Як називаються чутливі нерви, що йдуть до крилопіднебінного вузла?

7.        Як називаються нерви, які проходять через крилопіднебінний канал?

8.        Що іннервують піднебінні нерви?

9.        Який нерв іннервує слизову оболонку твердого і м’якого піднебіння та мигдаликів?

10.     Що іннервує носопіднебінний нерв?

11.     Від якого нерва відходить виличний нерв?

12.     Як називається гілка, що відходить від виличного нерва перед входженням його у канал виличної кістки?

13.     Який по функції нижньощелепний нерв?

14.     Через який отвір виходить 3 гілка трійчастого нерва?

15.     На які гілки поділяється нижньощелепний нерв?

16.     Який нерв іннервує жувальні м’язи?

17.     Який нерв іннервує крилоподібні м’язи?

18.     Який по функції язиковий нерв та що він іннервує?

19.     Який анатомічний утвір приєднується до язикового нерва трохи нижче від овального отвору?

20.     Що іннервує барабанна струна?

21.     Від яких клітин починаються парасимпатичні передвузлові волокна, які йдуть у складі барабанної струни?

22.     Який нерв іннервує ясна та зуби нижньої щелепи?

23.     Ділянка іннервації підборідного нерва.

24.     Який нерв іннервує щелепнопід’язиковий м’яз та переднє черевце двочеревцевого м’яза?

25.     Що іннервує вушноскроневий нерв?

26.     Які вегетативні волокна проходять у складі вушноскроневого нерва?

27.     Опишіть іннервацію слинних залоз.

28.     З яких волокон формується лицевий нерв?

29.     Які ядра має власне лицевий нерв, їх топографія?

30.     Природа ядер проміжного нерва.

31.     Який хід і топографія власне лицевого нерва у лицевому каналі?

32.     Які гілки відходять від лицевого нерва в його каналі?

33.     Які гілки віддає VII пара після виходу з каналу лицевого нерва?

34.     З яких гілок утворюється “велика гусяча лапка”?

35.     Що іннервують гілки “великої гусячої лапки”?

36.     Через який анатомічний утвір входить в барабанну порожнину барабанна струна?

37.     Які волокна знаходяться у складі барабанної струни?

38.     Що іннервує барабанна струна?

39.     Який по функції великий кам’янистий нерв, що він іннервує?

40.     Назвіть місце виходу з мозку і черепа додаткового нерва.

41.     Хід і топографія основного стовбура додаткового нерва.

42.     Що іннервує додатковий нерв?

43.     Назвіть місце виходу з мозку і черепа під’язикового нерва.

44.     Що іннервує під’язиковий нерв?

45.     До чого приєднується низхідна гілка під’язикового нерва?

ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500

Джерела інформації:

а) основні:

  1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини.В 3-х томах.- М. : Медицина, 2006-2009.
  2. Ковешніков В.Г. Анатомія людини. В 3-х томах. - М. : Медицина, 2005-2008.
  3. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.

4.       Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/med/lik/ptn/1/

5.       Конспект лекції.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/1/

б) додаткові:

  1. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.
  2. Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.
  3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.
  4. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.
  5. Список латинських термінів.

 

Методичну вказівку склали

проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк,

доц. І.І.Боймиструк

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

" 05 " червня 2012 р.,  протокол № 11

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

12червня _ 2013 р.    протокол № 11