МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 26 (6 годин)
Тема: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ ПО ПРЕПАРУВАННЮ ОРГАНІВ ЧУТТЯ.
СИСТЕМА ЗАГАЛЬНОЇ СОННОЇ АРТЕРІЇ. СУДИННО-НЕРВОВИЙ ПУЧОК ШИЇ. ЗОВНІШНЯ СОННА АРТЕРІЯ ТА ЇЇ ШИЙНІ ГІЛКИ.
ЛІМФАТИЧНІ судини та ВУЗЛИ ШИЇ. Система внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї.
ШийнА частинА блукаючого нерва і симпатичного стовбура. шийне сплетення.
Кінцеві гілки з овнішньої сонної артерії: щелепна і поверхнева вискова артерії, хід, топографія і розподіл гілок.
Вени голови. Лімфатичні судини і вузли голови
Мета: Продемонструвати вміння знаходити, називати і показувати на препаратах, а також препарувати структури органів чуття.
Вивчити хід, топографію загальної сонної артерії, а також топографію та взаєморозміщення судинно-нервового пучка шиї.
Вивчити хід топографію та гілки передньої, медіальної і задньої груп зовнішньої сонної артерії
Продемонструвати вміння знаходити, називати і показувати на препаратах лімфатичні судини і вузли шиї. Вивчити топографію, притоки внутрішньої яремної вени та поверхневих вен шиї.
Вивчити топографію, гілки та зону іннервації шийної частини блукаючого нерва і симпатичного стовбура.
Навчити знаходити, називати, показувати і препарувати спинномозкові нерви, їх задні гілки та гілки шийного сплетення.
Вивчити хід, топографію, гілки верхньощелепної та поверхневої скроневої артерії.
Вивчити формування, топографію вен, лімфатичних судин і вузлів голови.
Професійна орієнтація студентів.
Знання будови і функції органів чуття потрібні лікарю для послідовного і цілеспрямованого оволодіння антомічними основами діагностичних прийомів, проведення оперативних втручань на органах чуття. Вміння препарувати та безпомилково знаходити на анатомічних препаратах, рентгенограмах, ангіограмах органи чуття є головною метою засвоєння практичних навичок та вмінь по препаруванню органів чуття. Так як основним завданням професійної підготовки медичного працівника є формування професійних вмінь та навичок, що складають основу майбутньої професійної діяльності.
Основними джерелами кровопостачання органів голови та шиї є зовнішня і внутрішня сонні артерії, які є гілками загальної сонної артерії. Артеріальні судини з цих джерел утворюють між собою численні анастомози, чим забеспечують добре кровопостачання органів голови та шиї. У складі судинно-нервового пучка шиї розміщується блукаючий нерв. Блукаючий нерв-змішаний нерв, у складі якого є рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Тому клініка пошкодження блукаючого нерва буде різноманітна. При односторонньому пораженні спостерігається втрата глоткового та піднебінного рефлексів, парез м’якого піднебіння і дужки, осиплість голосу, порушення ковтання. Повне двобічне пораження блукаючого нерва призводить до смерті у зв’язку з виключенням функцій серця і дихання. Пораження периферичної нервової системи призводить до рухових та чутливих порушень за сегментарним типом. Таким чином знання цих питань має важливе значення для неврології, терапії.
Зовнішня сонна артерія та її гілки приймають участь у кровопостачанні тканин лиця та органів, що розміщені на шиї. Оперативні втручання на лиці супроводжуються кровотечею, а при резекції щелепи необхідна перев’язка зовнішньої сонної артерії. До лиця відходить лицева гілка. При кровотечі її можна притиснути до нижньої щелепи. При кровотечах з язика проводиться перев’язка язикової артерії в ділянці трикутника Пирогова. Тому травматичні пошкодження судин обличчя, запальні процеси часто створюють небезпеку для життя.
До органів лімфатичної системи належать система лімфатичних капілярів, судин, вузлів та протоків. На шляху до кровоносної системи лімфа проходить через лімфовузли, що забезпечує захист організму. З іншого боку, шляхи відтоку лімфи можуть служити шляхами розповсюдження інфекції та метастазування при злоякісних пухлинах. Лікар повинен мати глибокі знання про шляхи відтоку лімфи від органів шиї, а також локалізацію глибоких та поверхневих лімфатичних вузлів.
Венозна система голови і шиї виконує переважно дренажну функцію. Венозні пазухи твердої мозкової оболонки здійснюють безперебійний крововідтік від головного мозку не дивлячись на коливання внутрішньочерепного тиску. Тому знання питань з даної теми важливі для хірургів при трепанації в межах склепіння черепа, адже локальна топографія диплоетичних вен, місця розміщення емісарних вен, які мають дуже розвинену систему анастомозів між судинами м’яких тканин і внутрішньочерепним венозним руслом. Внутрішньо- і позачерепні вени між собою широко анастомозують.
Блукаючий нерв-змішаний нерв, у складі якого є рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Тому клініка пошкодження блукаючого нерва буде різноманітна. При односторонньому пораженні спостерігається втрата глоткового та піднебінного рефлексів, парез м’якого піднебіння і дужки, осиплість голосу, порушення ковтання. Повне двобічне пораження блукаючого нерва призводить до смерті у зв’язку з виключенням функцій серця і дихання. Ураження симпатичного стовбура призводить до функціональних змін внутрішніх органів. Виникають вегетативно-судинні, секреторні та трофічні порушення у тих сегментах тіла, які іннервуються ураженими структурами. Все це повинно враховуватись лікарем при постановці топічного діагнозу та лікуванні.
Спинномозкові нерви в основному змішані, вони мають рухові, чутливі і автономні (вазомоторно-трофічні) волокна. Тому клініка пошкодження цих нервів характеризується рухливими, чутливими і вазомоторно-трофічними розладами. При ураженні задніх гілок (якщо вони багаточисельні) розвиваються парези довгих м’язів спини, лордоз, затруднені рухи тулуба, розлад чутливості на спині. Невралгія окремих шийних нервів зустрічається рідко і найчастіше локалізується в ділянці малого потиличного нерва і великого потиличного нерва. Вона характеризується розладом чутливості шкіри задньої поверхні голови, або на ділянці нижньо-бокової поверхні обличчя і частково вушної раковини. При подразненні малого потиличного нерва виникають сильні болі (потилична невралгія): болючі точки виходу нерва при пальпації – позаду груднино-ключично-соскоподібного м’яза. Подразнення діафрагмального нерва проявляється стійкою гикавкою, яка виснажує хворого, позбавляє його сну і утруднює вживання їжі. Односторонній переріз діафрагмального нерва викликає парез і високе стояння відповідного купола діафрагми, а двобічний - спричиняє параліч дихальних рухів діафрагми, ураження і поглиблення дихання, ускладнення кашльових рухів. Таким чином, формування спинномозкових нервів, їх гілок, зон іннервації необхідно для розуміння функції периферичної нервової системи, діагностики та лікування її захворювань для невропатологів і нейрохірургів.
Травми м’яких тканин голови, прникаючі і непроникаючі поранення черепа, нагнійні процеси залишаються актуальними для щелепно-лицевої хірургії, нейрохірургії, стоматології. Успіх лікування визначається тим, наскільки вчасно надана кваліфікована допомога при травматизації судинного русла голови. Тому знання анатомотопографічних особливостей кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії дозволить лікарю діагностувати локалізацію та особливості протікання патологічних процесів і застосовувати оптимальні хірургічні прийоми в процесі лікування.
Венозні пазухи твердої мозкової оболонки здійснюють безперебійний крововідтік від головного мозку не дивлячись на коливання внутрішньочерепного тиску. Тому знання питань з даної теми важливі для хірургів при трепанації в межах склепіння черепа, адже локальна топографія диплоетичних вен, місця розміщення емісарних вен, які мають дуже розвинену систему анастомозів між судинами м’яких тканин і внутрішньочерепним венозним руслом.
Лікар повинен мати глибокі знання про шляхи відтоку лімфи від органів шиї, а також локалізацію глибоких та поверхневих лімфатичних вузлів.
Базовий рівень знань та вмінь.
1. Філогенез органів чуття.
2. Онтогенез органів чуття.
3. Остеологія.
4. Артросиндесмологія.
5. Міологія.
6. Загальні дані про будову структур органів чуття.
7. Гістологія
8. Знання латинської термінології.
9. Скелет черепа.
10. Фасції шиї.
11. Спинний мозок, сегменти.
12. Схема формування спинномозкових нервів.
13. Велике та мале кола кровообігу.
14. Органи, що розміщені на шиї.
15. Головний мозок.
16. Спинний мозок.
17. Фасції голови та шиї.
18. Оболонки головного мозку.
І. Практична робота – 900-1200 (4 год)
· Ілюстративний матеріал.
1. Підручник, атлас, лекційний матеріал.
2. Труп, череп.
3. Набір цілих та розпрепарованих скроневих кісток.
4. Сагітальні розпили голови.
5. Вологі препарати головного мозку.
6. Окремі вологі препарати органів чуття.
7. Муляжі: вуха, ока; таблиці, планшети, схеми.
8. Скелет
9. Відеосистема
10. Набір рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограм
· Методика виконання практичної роботи.
Робота 1. В межах сонного трикутника знаходять судинно-нервовий пучок шиї. Знаходять внутрішню яремну вену, загальну сонну артерію та блукаючий нерв.
Робота 2. На вологому препараті головного мозку показати місце виходу блукаючого нерва, а також проекцію ядер на рельєф ромбоподібної ямки.
Робота 3. Під керівництвом викладача вивчають блукаючий нерв.Досліджують хід блукаючого нерва на шиї та гілки, які відходять його стовбура.
Робота 4. Знаходять передню групу гілок: верхню щитовидну, лицеву, язикову артерії, їх гілки; задню групу гілок-потиличну, задню вушну артерії; присередню гілку зовнішньої сонної артерії-висхідну глоткову.
Робота 5. Студенти під керівництвом викладача відшукують передню та зовнішню яремні вени та їх притоки.
Робота 6. Під керівництвом викладача вивчають блукаючий нерв.Досліджують хід блукаючого нерва на шиї та гілки, які відходять його стовбура.
Робота 7. Вивчаємо судинно-нервовий пучок шиї, який покритий четвертим листком шийних фасцій. Латерально і до заду від пучка знаходимо три шийні вузли симпатичного стовбура.
Робота 8. На музейних препаратах студенти з активною допомогою викладача вивчають кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії, верхньощелепну та поверхневу скроневу артерії, їх гілки та ділянки розгалуження.
Робота 9. На музейних препаратах знаходять лицеву, поверхневу скроневу артерію, їх гілки.
Робота 10. Схематично замалювати хід та розміщення венозних пазух твердої мозкової оболонки.
Робота 11. Вивчення ходу та зони іннервації поперечного нерва шиї, малого потиличного нерва, великого вушного нерва і надключичних нервів (медіальні, проміжні і латеральні).
Робота 12. Перегляд відеоматеріали по даній темі.
Робота 13. Розгляд та вивчення будови та топографії анатомічних структур теми на рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограмах
· Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.
1. Загальну сонну артерію.
2. Судинно-нервовий пучок шиї.
3. Блукаючий нерв на шиї.
4. Шийне сплетення.
5. Передні гілки зовнішньої сонної артерії.
6. Задні гілки зовнішньої сонної артерії.
7. Висхідну глоткову артерію. Правий та лівий яремні стовбури.
8. Основні лімфатичні вузли голови та шиї.
9. Пазухи твердої мозкової оболонки.
10. Емісарні вени та місця їх розміщення.
11. Внутрішню яремну вену.
12. Зовнішню яремну вену.
13. Передню яремну вену.
14. Яремну венозну дугу.
15. Підключичну вену.
16. Місце виходу блукаючого нерва на основі головного мозку.
17. Місце виходу блукаючого нерва на основі черепа.
18. Блукаючий нерв на шиї.
19. Симпатичний стовбур на шиї.
20. Місце поділу зовнішньої сонної артерії на кінцеві гілки.
21. Поверхневу скроневу артерію, її гілки.
22. Верхньощелепну артерію.
23. Пазухи твердої мозкової оболонки.
24. Емісарні вени та місця їх розміщення.
25. Внутрішню яремну вену.
26. Шкірні гілки шийного сплетення, рухові гілки шийного сплетення, діафрагмальний нерв.
ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год)
· Ситуаційні задачі.
1. Задача. Під час бійки 20-літній чоловік одержав ножове поранення шиї з ушкодженням зовнішньої сонної артерії. Для тимчасової зупинки кровотечі ефективним методом є пальцеве притиснення загальної сонної артерії до поперечного відростка 6 шийного хребця. У якому трикутнику шиї потрібно здійснити пальцеве притиснення сонної артерії для зупинки кровотечі?
Еталон відповіді: Сонному
2. Задача. При внутрішньоротовому оперативному доступі до ураженого крилоподібно-щелепного простору роблять розріз слизової оболонки вздовж крилощелепної складки з наступним розшаруванням м’яких тканин. Яка артерія може бути пошкоджена і викликати кровотечу при цій маніпуляції?
Еталон відповіді: Нижня альвеолярна артерія
3. Задача. Небезпечно витискувати гнійники на лиці, особливо вище ротової щілини. Через які венозні анастомози може поширитися інфекція у порожнину черепа?
Еталон відповіді: Анастомози вен лиця з очними венами
4. Задача. Аналізуючи діагностичні тести хворої жінки 50 років, хірург планує взяти лімфу з грудної протоки при її впадінні в венозне русло. Це в:
Еталон відповіді: Лівому венозному куті
5. Задача. У хворого 16 років фурункул у ділянці крила носа праворуч. Процес ускладнився збільшенням лімфоїдних вузлів. В які лімфоїдні вузли відбувся відтік з цієї ділянки носа?
Еталон відповіді: nodi lymphoidei submandibulares
6. Задача. У 70-літнього хворого з раком язика в ротовій порожнині з'явилися виразки і відкрилася кровотеча червоною кров'ю. Для зупинки кровотечі виникла необхідність перев'язки язикової артерії. У межах якого трикутника шиї необхідно перев'язати язикову артерію?
Еталон відповіді: Піднижньощелепного
· Обговорення теоретичних питань:
Перелік питань:
1. Гілкою якої судини є права загальна сонна артерія?
2. Гілкою якої судини є ліва загальна сонна артерія?
3. На якому рівні розділяється загальна сонна артерія?
4. На які гілки розділяється загальна сонна артерія?
5. Який листок фасції шиї огортає судинно-нервовий пучок шиї?
6. Які компоненти складають судинно-нервовий пучок шиї?
7. Як розміщена загальна сонна артерія відносно внутрішньої яремної вени у складі судинно-нервового пучка шиї?
8. Вихід з мозку та черепа блукаючого нерва.
9. Які ядра має блукаючий нерв?
10. Назвіть відділи блукаючого нерва.
11. Які гілки відходять від блукаючого нерва у головній частині?
12. Які гілки блукаючого нерва іннервують тверду мозкову оболонку і зовнішнє вухо?
13. Які гілки віддає блукаючий нерв у шийній частині?
14. Як формується спинномозковий нерв?
15. Як формується шийне сплетення?
16. Топографія шийного сплетення?
17. Які типи гілок розрізняють у шийному сплетенні?
18. Які чутливі гілки відходять від шийного сплетення і що вони іннервують?
19. Які ви знаєте рухові гілки шийного сплетення?
20. Як формується шийна петля і що вона іннервує?
21. Що іннервують задні гілки шийних спинномозкових нервів?
22. Топографія зовнішньої сонної артерії.
23. Які групи гілок віддає зовнішня сонна артерія в області шиї?
24. Які гілки зовнішньої сонної артерії відносять до передньої групи, їх область кровопостачання?
25. Яка топографія верхньої щитовидної артерії?
26. Які гілки віддає верхня щитовидна артерія?
27. Чим обмежений трикутник Пирогова?
28. Яка топографія язикової артерії?
29. Які гілки відходять від язикової артерії та зона їх кровопостачання?
30. Яка топографія лицевої артерії?
31. Які гілки відходять від лицевої артерії та зона їх кровопостачання?
32. Де притискають лицеву артерію з метою визначення її пульсу?
33. Який хід та топографія висхідної глоткової артерії?
34. Які гілки відносяться до задньої групи?
35. Який хід та топографія задньої вушної артерії?
36. Який хід та топографія потиличної артерії?
37. Які особливості будови лімфатичної системи, її значення?
38. Що входить до складу лімфатичної системи?
39. Опишіть будову та значення лімфатичних вузлів.
40. Опишіть топографію глибоких лімфатичних вузлів шиї.
41. Опишіть топографію поверхневих лімфатичних вузлів шиї.
42. Що являють собою пазухи твердої мозкової оболонки?
43. Топографія пазух твердої мозкової оболонки в області основи і склепіння черепа.
44. Відмінність пазух від вен.
45. Продовженням чого являється внутрішня яремна вена?
46. Топографічні особливості внутрішньої яремної вени.
47. Які розширення має внутрішня яремна вена?
48. Які судини є внутрішньочерепними притоками внутрішньої яремної вени?
49. Які вени відносяться до позачерепних притоків внутрішньої яремної вени?
50. Як формується занижньощелепна вена?
51. Від яких вен починається лицева вена?
52. Які крупні поверхневі вени проходять в області шиї?
53. З яких вен формується зовнішня яремна вена?
54. Звідки збирає кров зовнішня яремна вена?
55. З яких вен формується передня яремна вена?
56. Де розміщується і як формується яремна венозна дуга?
57. Перерахуйте диплоетичні вени.
58. Назвіть емісарні вени і де вони розташовуються?
59. Як формується венозний кут?
60. Опишіть топографію і притоки підключичної вени.
61. Вихід з мозку та черепа блукаючого нерва.
62. Які ядра має блукаючий нерв?
63. Назвіть відділи блукаючого нерва.
64. Які гілки віддає блукаючий нерв у шийній частині?
65. Що іннервують глоткові гілки блукаючого нерва?
66. Що іннервують верхні шийні серцеві гілки?
67. Топографія та іннервація верхнього гортанного нерва.
68. Топографія та іннервація поворотнього гортанного нерва.
69. Які гілки віддає поворотній гортанний нерв?
70. Як поділяється вегетативна нервова система?
71. Як поділяється симпатична нервова система?
72. Топографія шийного відділу симпатичного стовбура.
73. Скільки вузлів входить у склад шийної частини симпатичного стовбура?
74. Топографія та гілки верхнього шийного вузла.
75. Як формується внутрішнє сонне сплетення?
76. Як утворюється нерв криловидного каналу, і що він іннервує?
77. Як утворюється зовнішнє сонне сплетення?
78. Що іннервує яремний нерв?
79. Що іннервує верхній шийний серцевий нерв?
80. Топографія та гілки середнього шийного вузла.
81. Топографія та гілки шийно-грудного вузла.
82. Топографія та зона іннервації хребтового нерва.
83. Назвіть місце розділення зовнішньої сонної артерії на кінцеві гілки.
84. Перечисліть кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії.
85. Топографічні особливості положення верхньощелепної артерії.
86. Які три відділи розрізняють у верхньощелепної артерії?
87. Назвіть гілки щелепного відділу верхньощелепної артерії. Що вони кровопостачають?
88. Назвіть гілки крилоподібного відділу верхньощелепної артерії. Що вони кровопостачають?
89. Назвіть гілки крилопіднебінного відділу верхньощелепної артерії. Що вони кровопостачають?
90. Топографія поверхневої скроневої артерії.
91. Перерахуйте гілки та зону кровопостачання поверхневої скроневої артерії.
92. Що являють собою пазухи твердої мозкової оболонки?
93. Топографія пазух твердої мозкової оболонки в області основи і склепіння черепа.
94. Відмінність пазух від вен.
95. Продовженням чого являється внутрішня яремна вена?
96. Топографічні особливості внутрішньої яремної вени.
97. Які розширення має внутрішня яремна вена?
98. Які судини є внутрішньочерепними притоками внутрішньої яремної вени?
99. Які ви знаєте диплоетичні вени?
100.Які ви знаєте емісарні вени?
101.Які ви знаєте лімфатичні судини та вузли голови?
102.Куди відтікає лімфа від голови?
103.Чим утворене шийне сплетення, його топографія?
104.Які чутливі (шкірні) нерви відходять від шийного сплетення, їх топографія та ділянки іннервації?
105.Які рухові гілки відходять від шийного сплетення, що вони іннервують?
106.Яку утворюється шийна петля, що вона іннервує?
107.Який найбільший (змішаний) нерв відходить від шийного сплетення, його хід та ділянки його іннервації?
ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500
Джерела інформації:
а) основні:
- Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини.В 3-х томах.- М. : Медицина, 2006-2009.
- Ковешніков В.Г. Анатомія людини. В 3-х томах. - М. : Медицина, 2005-2008.
- Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.
4. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.
5. Конспект лекції.
б) додаткові:
- Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.
- Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.
- Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.
- Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.
- Список латинських термінів.
Методичну вказівку склали –
проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк,
доц. І.І.Боймиструк
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
" 05 " червня 2012 р., протокол № 11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
“12” червня _ 2013 р. протокол № 11