Медицина

Тернопільський державний медичний університет

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

медичног факультету

ЗАНЯТТЯ № 23 (6 годин)

Тема: ОРГАН ЗОРУ. БУДОВА ОБОЛОНОК ОЧНОГО ЯБЛУКА. КАМЕРИ ОКА. АКОМОДАЦІЙНИЙ АПАРАТ ОКА. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ЗОРОВОГО АНАЛІЗАТОРА. ДОДАТКОВІ ОРГАНИ ОКА: ОЧНОЯМКОВІ ФАСЦІЇ, БРОВИ, ПОВІКИ, КОН’ЮНКТИВА, СЛІЗНИЙ АПАРАТ.

ОРГАН СЛУХУ. БУДОВА ЗОВНІШНЬОГО І СЕРЕДНЬОГО ВУХА.

БУДОВА ВНУТРІШНЬОГО ВУХА. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА. ОРГАНИ РІВНОВАГИ, НЮХУ ТА СМАКУ. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ СМАКУ ТА НЮХУ. БУДОВА ШКІРИ ТА ЇЇ ПРИДАТКІВ.

Мета: Вивчити будову органу зору. Вивчити будову і топографію допоміжних органів ока, провідних шляхів зорового аналізатора, акомодаційного апарата ока.

Вивчити будову і топографію зовнішнього і середнього вуха, органа рівноваги.

Вивчити будову внутрішнього вуха, органа рівноваги, провідних шляхів слухового аналізатора. Вивчити анатомічні особливості органів нюху, смаку, шкіри та її придатків, провідних шляхів смаку та нюху.

Професійна орієнтація студентів.

Освідомлення матеріалу з даної теми має важливе значення для вивчення нейрохірургії, офтальмології, отоларингології, неврології. При частковому поражені зорового нерва виникають периферичні звуження полів зору. Повне ушкодження зорового нерва призводить до втрати прямої реакції на світло при збереженні співдружньої на стороні пораження. Патологічні стани, що призводять до ураження в області зорового перехресту це пухлини. Центральна частина зорового перехресту пошкоджується при пухлині гіпофіза, турецького сідла, здавлені верхньої поверхні зорового перехресту дном третього шлуночка при наявності внутрішньочерепної гіпертензії.

Патологічний процеси в області орбіти приводять до порушення роботи як рухового апарату, так і до порушення роботи сльозоутворення і сльозовідтоку. Тому для сучасного лікаря необхідні знання усіх тонкощів будови допоміжних органів ока, які найкраще засвоюються в процесі оволодіння практичними навичками з предмета “Анатомія людини”.

Знання анатомії органів слуху і рівноваги посилить більш глибоке засвоєння предмета, сформує клінічне мислення, покращить передклінічну підготовку у студентів.

Хвороби вуха є частими ускладненнями запальних уражень глотки, різних видів ангін, а також являються самостійними захворюваннями, які часто зустрічаються в клінічній практиці лікарів отоларингологів. Тому придбання студентами практичних навичок і вмінь на кафедрі анатомії людини з даної теми покращить диференціювання захворювань вуха різної етіології, дасть можливість грамотно будувати діагностичний пошук, а також підбирати методи лікування даної патології у майбутній професії.

Отити, лабіринтити, отосклерози належать до тяжких патологій, які часто створюють безпосередню небезпеку для життя хворих і поряд з тим нерідко зустрічаються в лікарській практиці. Лікувальні та діагностичні маніпуляцій на внутрішньому вусі неможливо виконати не знаючи матеріалу з даної теми. Різного роду недоліковані стани такі як ангіни, фарингіти призводять до ускладнень які викликають неврит слухового нерва. Ось чому розуміння шляхів розповсюдження інфекції у клінічній практиці при захворюваннях органа слуху важливе під час найрізноманітніших лікувальних та діагностичних маніпуляцій.

Нюх порушується при внутрішньочерепній гіпертензії, набряку мозку. При цьому анатомічні структури органа нюху притискаються до кісток основи передньої черепної ямки. Порушення нюху кіркового характеру проявляється нюховими галюцинаціями. Тому знання анатомії органа нюху, першої пари ЧМН дає можливість правильно встановити діагноз а також методи лікування даної патології.

Глибокі знання анатомії шкіри і її похідних дають можливість майбутнім дерматологам більш точно ставити діагноз з даної патології, а також проводити різного роду профілактичні заходи направленні на попередження розвитку шкірних захворювань.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Філогенез, онгогенез нервової системи.

2. Латинська термінологія

3. Остеологія: скелет черепа, будова скроневої кістки.

4. Загальні дані про будову органа зору.

5. Загальні дані про будову органа слуху.

6. Будова язика

7. Головний мозок

І. Практична робота – 900-1200 (4 год.)

·                               Ілюстративний матеріал.

1. Череп.

2. Сагітальний розпил голови.

3. Вологі препарати очного яблука, м’язи очного яблука.

4. Препарати фронтального та горизонтального розтинів очного яблука очей великої рогатої худоби.

5. Вологі препарати півкуль головного мозку з відпрепарованими ЧМН.

6. Череп.

7. Сагітальний розпил голови.

8 Головний мозок.

9. Підручник, атлас, лекційний матеріал.

10. Муляжі вуха, таблиці, планшети, схеми

11. Набір цілих та розпрепарованих скроневих кісток, слухові кісточки.

12. Вологий препарат голови з розпрепарованою барабанною порожниною.

13. Муляжі вуха: кісткового та перетинчатого лабіринтів, таблиці, планшети, схеми.

14. Вологі препарати язика.

15. Труп

16. Відеосистема

17. Набір рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограм

 

 

·                               Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Студенти під керівництвом викладача на основі мозку знаходять зоровий нерв, зорове перехрестя, зорові тракти. Викладач звертає увагу на підкіркові центри зору та їх зв’язки з мозковим кінцем зорового аналізатора.

Робота 2. На муляжі очного яблука студенти з допомогою викладача вивчають допоміжний апарат очного яблука. Вказується захисна роль повік, вій і брів.

Робота 3. На вологих препаратах та з допомогою таблиць вивчаються м’язи ока та їхні функція. Студенти на черепі показують стінки очної ямки.

Робота 4. Студенти повинні схематично намалювати зоровий шлях, вказати які волокна перехрещуються, а які не перехрещуються.

Робота 5. Студенти повинні схематично намалювати шлях зіничноакомодаційного рефлексу.

Робота 6 На препараті черепа студенти під керівництвом викладача вивчають камґянисту частину скроневої кістки, знаходять барабанну порожнину, її стінки.

Робота 7 На сагітальному розпилі голови студенти під керівництвом викладача розглядають горловий отвір слухової труби.

Робота 8 На музейному препараті показують зовнішнє вухо і його складові частини: вушну раковину, зовнішній слуховий прохід, його частини, згини.

Робота 9. Знаходження та демонстрування корінців VIII пари ЧМН на демонстраційному і навчальному препаратах.

Робота 10. Зображення схеми слухового шляху, при описанні звернути увагу на топографію нейронів, формування латеральної петлі та закінчення аксонів 4-х нейронів у закрутці Гешля.

Робота 11. Студенти під керівництвом викладача на сагітальному розпилі голови знаходять нюхову ділянку, місце розміщення перших нейронів нюхового шляху, нюхові нерви. На основі головного мозку знаходять нюхові цибулини, нюховий шлях, нюховий трикутник, нюхові смуги, передню пронизану речовину як частини, що відносяться до периферійного відділу нюхового мозку.

Робота 12. На медіальній поверхні півкуль головного мозку викладач звертає увагу на склепінчасту звивину, закрутку морського коника, зубчасту звивину і гачок як кірковий аналізатор нюху.

Робота 13. На вологому препараті язика, студенти знаходять грибоподібні, листоподібні, ниткоподібні і валкоподібні сосочки. Звертається увага на те, що смакові бруньки містять периферійні закінчення смакового аналізатора.

Робота 14.  Перегляд відеоматеріали по даній темі.

Робота 15. Розгляд та вивчення будови та топографії анатомічних структур теми на рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограмах

 

·                               Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

1.           На вологому препараті очного яблука звернути увагу студентів на анатомічні структури акомодаційного апарату ока.

2.           Продемонструвати на вологих препаратах мозку місце знаходження кіркового кінця зорового аналізатора.

3.           Показати на препаратах мозку зоровий нерв, на основі черепа отвір через який він попадає в порожнину черепа.

4.           Називати, показувати і описувати допоміжні органи ока, звернути увагу на їх захисну роль.

5.           Показувати на вологому препараті очного яблука великої рогатої худоби м’язи очного яблука, характеризувати їх функцію, початок і прикріплення.

6.           Демонструвати складові частини слізного апарата, показати, де залягає слізна залоза, яка її будова і куди відкриваються її вивідні протоки.

7.           Показати основні сполучнотканинні структури орбіт: окістя очної ямки, будову очноямкової перегородки, жирового тіла очної ямки та піхви очного яблука.

8.           Називати і показувати на вологих препаратах, муляжах, схемах зовнішнє вухо: вушну раковину, зовнішній слуховий прохід, його хрящову і кісткову частини та описуватим їхні особливості.

9.           На фізичному тілі з розпрепарованою барабанної порожнини називати і показувати шість стінок барабанної порожнини.

10.        Частини слухової труби, її сполучення та пояснювати їх практичне значення.

11.        Описувати анатомічну будову слухових кісточок.

12.        Анатомічні особливості будови барабанної перетинки, її частин, функціональне значення.

13.        Демонструвати і характеризувати практичне значення комірок соскоподібного відростка.

14.        М’язи барабанної порожнини, характеризувати їх функціональне значення.

15.        Складові частини внутрішнього вуха, як органа слуху і рівноваги.

16.        Демонструвати на препаратах скроневої кістки, муляжах, таблицях анатомічні утвори кісткового лабіринту: присінок, завитку, півколові канали.

17.        Показувати на натуральних препаратах скроневої кістки напрям півколових каналів: горизонтальний, сагітальний, фронтальний.

18.        Структури перетинчастого лабіринту: півколові протоки, завиткову протоку.

19.        Вихід VІІІ пари ЧМН на основі мозку та з черепа.

20.        Проекцію ядер VІІІ пари ЧМН.

21.        Кіркові та підкіркові центри слуху.

22.        Стінки порожнини носа.

23.        Показати на сагітальному розтині голови нюхову ділянку, як місце розміщення перших нейронів нюхового шляху.

24.        Демонструвати на таблицях, муляжах нюхові нерви.

25.        Назвати латинською мовою і показати на вологих препаратах головного мозку – нюхові цибулини, нюховий шлях, нюховий трикутник, нюхові смуги, передню пронизану речовину.

26.        Показати на препаратах головного мозку анатомічні структури периферичного та центрального відділів нюхового мозку.

27.        Назвати і показати кірковий кінець аналізатора нюху.

28.        Демонструвати будову шкіри, її епідерміс, дерму.

29.        Топографоанатомічні особливості похідних шкіри: волосся, нігтей, залоз (сальних, потових, молочних).

30.        Анатомічні особливості смакових цибулин в слизовій оболонці піднебіння, стінок зіва, надгортанника.

31.        Демонструвати топографію смакових цибулин в слизовій оболонці язика, підкреслювати, що найбільша кількість смакових цибулин зосереджена на валкоподібних, листоподібних та грибоподібних сосочках.

32.        На вологому препараті півкуль головного мозку з оболонами показувати і називати на латинcькій мові тверду, м’яку і павутинну оболони головного мозку, формування міжоболонних просторів.

33.        На препаратах і муляжах демонструвати відростки твердої оболони головного мозку: мозковий серп, мозочковий серп, мозочковий намет, діафрагму сідла.

34.        На основі черепа з твердою мозковою оболоною, розпрепарованому по типу «кошика», навчіться показувати і називати на латинській мові синуси твердої мозкової оболони.

35.        Демонструвати сполучення четвертого шлуночка з підпавутинним простором.

36.        На вологому препараті ока виділяти в очному яблуці оболонки та ядро.

37.        Демонструвати оболонки очного яблука: фіброзну, судинну, сітківку, їх частини, будову, вказувати на їх функції.

38.        Називати і демонструвати складові частини ядра очного яблука: водянисту вологу, кришталик, склисте тіло.

39.        Демонструвати вищеназванні анатомічні структури на сагітальних і фронтальних розрізах бичачих очей.

 

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год)

·         Ситуаційні задачі.

1. Задача. Порушення зору спостерігається в лівих половинах сітківки обох очей [половинна сліпота обох очей]. На якому рівні є ураження зорового аналізатора?

Еталон відповіді: Лівого зорового тракту

2. Задача. У хворого знижений слух на ліве вухо. У якому утворенні локалізовані ядра ураженого нерва?

Еталон відповіді: Fossa rhomboidea

·         Обговорення теоретичних питань:

Перелік питань:

1.          З яких структур складається зоровий аналізатор?

1.           Що входить в поняття очне яблуко?

2.           Які полюси розрізняють в очному яблуці ?

3.           Опишіть вісі, меридіани, екватор очного яблука.

4.           З яких оболонок складається очне яблуко ?

5.           Які частини розрізняють у фіброзній оболонці очного яблука?

6.           Які відділи розрізняють у судинній оболонці?

7.           Назвіть м‘язи, що залягають у судинній оболонці і в яких відділах останньої вони розміщені, їх функція ?

8.           Що таке зіниця ?

9.           Які частини розрізняють у сітківці ?

10.        Що входить до складу ядра очного яблука ?

11.        Назвіть камери очного яблука.

12.        Опишіть структури ядра очного яблука: водянисту вологу, кришталик, склисте тіло.

13.        Чим відмежовані камери очного яблука, їх вміст?

14.        З яких анатомічних структур складається акомодаційний апарат ока?

2.          Як називається здатність ока до чіткого бачення різновіддалених предметів?

3.          Якими парасимпатичними волокнами регулюється акомодація?

4.          Яку функцію виконує війчастий м’яз при розгляданні близьких предметів?

5.          Яку функцію виконує війчастий м’яз при розгляданні далеких предметів?

6.          Як формується ІІ пара ЧМН?

7.          Скільки нейронів має провідний шлях зорового аналізатора, де вони розташовані?

8.          Через який отвір зоровий нерв попадає в порожнину черепа?

9.          Де відбувається перехрестя зорових нервів і чому воно неповне?

10.      Що утворюється після перехрестя зорових нервів?

11.      Які структури утворюють підкірковий центр зору?

12.      Назвіть кірковий кінець зорового аналізатора.

13.      Нарисуйте провідний шлях зорового аналізатора.

14.      Що входить до складу афферентної частини зіничного рефлексу?

15.      Які анатомічні утвори відносяться до допоміжних органів ока?

16.      Як побудовані повіки ?

17.      Які залози закладені в хрящах повік і де відкриваються їхні вивідні протоки ?

18.      Назвіть складові частини слізного апарата?

19.      Де залягає слізна залоза, яка її будова, куди відкриваються її вивідні протоки?

20.      Як здійснюється відтік секрету слізної залози?

21.      Назвіть м‘язи очного яблука, їх початок і прикріплення.

22.      Яка функція м‘язів очного яблука?

23.      Назвіть сполучнотканинні утвори очної ямки, яке їх значення?

24.      З яких відділів складається слуховий і вестибулярний аналізатори?

25.      Що належить до зовнішнього вуха?

26.      Опишіть будову вушної раковини.

27.      З яких частин складається зовнішній слуховий прохід?

28.      Які є згини в ділянці зовнішнього слухового проходу, їх практичне значення?

29.      Як зафіксована барабанна перетинка, яка її будова.

30.      Що входить до складу середнього вуха?

31.      Де розташована барабанна порожнина?

32.      Які стінки розрізняють в барабанній порожнині, їх практичне значення ?

33.      Які кісточки знаходяться в барабанній порожнині?

34.      Як з’єднуються між собою слухові кісточки ?

35.      Які функції виконують слухові кісточки ?

36.      13.Які м’язи регулюють рух слухових кісточок ?

37.      З яких відділів складається слухова труба

38.      Яке функціональне значення слухової труби?

15.        За допомогою чого здійснюється сполучення між барабанною порожниною і системою повітряносних комірок соскоподібного відростка?

16.      З яких частин складається внутрішнє вухо ?

17.      Які частини розрізняють у кістковому лабіринті?

18.      Описати будову півколових каналів кісткового лабіринта.

19.      Як побудований присінка кісткового лабіринта?

20.      З чим сполучається присінок кісткового лабіринта ?

21.      Чим представлена кісткова частина завитки ?

22.      Чим представлена перетинчаста частина завитки ?

23.      Як побудовані півколові протоки перетинчастого лабіринта і з чим вони сполучаються?

24.      Чим заповнені кістковий і перетинчастий лабіринти ?

25.      Як розміщені і чим представлені рецептори стато-кінетичного відчуття?

26.      Де розташований і як побудований рецептор слуху ?

27.      Які структури беруть участь в проведенні слухових коливань до рецептора слуху?

28.      Як називаються і де закладені ядра VІІІ пари ЧМН ?

29.      Скільки нейронів має слуховий шлях і де вони знаходяться ?

30.      Де знаходиться підкірковий центр слуху ?

31.      Чим представлений кірковий ценр слуху і рівноваги ?

32.      Де у людини розташований орган нюху ?

33.      Які анатомічні утвори належать до нюхової ділянки ?

34.      Чим представлений рецепторний шар слизової оболонки носа ?

35.      Як формуються нюхові нерви ?

36.      Що утворюють центральні відростки нейронів нюхового аналізатора?

37.      Як проникають в порожнину черепа нюхові нерви ?

38.      Що відноситься до периферичного відділу нюхового мозку ?

39.      Що відноситься до центрального відділу нюхового мозку ?

40.      Назвіть кірковий центр нюхового аналізатора.

41.      Якими провідними шляхами з‘єднані периферична і центральна частини нюхового мозку ?

42.      Скільки нейронів має нюховий шлях ?

43.      З яких шарів складається шкіра ?

44.      Назвіть похідні шкіри.

45.      Яка будова і топографія молочної залози.

46.      Де розташовані смакові цибулини.

47.      Відростки яких нейронів підходять до смакових цибулин і у складі яких нервів вони проходять ?

48.      Назвіть кірковий кінець смакового аналізатора.

ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500

Джерела інформації:

а) основні:

  1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини.В 3-х томах.- М. : Медицина, 2006-2009.

  2. Ковешніков В.Г. Анатомія людини. В 3-х томах. - М. : Медицина, 2005-2008.

  3. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.

4.       Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/med/lik/ptn/1/

5.       Конспект лекції.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/1/

б) додаткові:

  1. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.

  2. Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.

  3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.

  4. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.

  5. Список латинських термінів.

 

Методичну вказівку склали

проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк,

доц. І.І.Боймиструк

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

" 05 " червня 2012 р.,  протокол № 11

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

12червня _ 2013 р.    протокол № 11

 

Oddsei - What are the odds of anything.