МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ
медичного факультету
ЗАНЯТТЯ № 22 (6 годин)
Тема: ЛІМБІЧНА КОРА. БУДОВА БІЛОЇ РЕЧОВИНИ ПВКУЛЬ. МОЗОЛИСТЕ ТІЛО, СКЛЕПІННЯ. БІЧНІ ШЛУНОЧКИ. БАЗАЛЬНІ ЯДРА ПІВКУЛЬ. ВНУТРІШНЯ КАПСУЛА.
ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ГОЛОВНОГО І СПИННОГО МОЗКУ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. АСОЦІАЦІЙНІ, КОМІСУРАЛЬНІ ТА ПРОЕКЦІЙНІ ШЛЯХИ. ТОПОГРАФІЯ ПРОВІДНИХ ШЛЯХІВ СПИННОГО МОЗКУ НА ПОПЕРЕЧНОМУ ПЕРЕРІЗІ.
ОБОЛОНИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ВЕНОЗНІ СИНУСИ ТВЕРДОЇ МОЗКОВОЇ ОБОЛОНИ. СУБДУРАЛЬНИЙ ТА СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ ПРОСТОРИ. ШЛЯХИ ЦИРКУЛЯЦІЇ СПИННОМОЗКОВОЇ РІДИНИ. КРОВОНОСНІ СУДИНИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.
Мета: Вивчити будову лімбічної кори, внутрішню будову півкуль головного мозку – його білу речовину, сіру речовину, яка представлена корою і базальними ядрами. Розглянути будову і топографію бічних шлуночків кінцевого мозку.
На основі загальних знань студентів з нервової системи дати тлумачення, що пучки нервових волокон, які розміщуються в білій речовині головного і спинного мозку і проводять одинаковий імпульс, називаються провідними шляхами.
Вивчити топографоанатомічні особливості низхідних провідних шляхів головного мозку та спинного мозку на поперечному перерізі.
Вивчити будову оболон головного мозку, міжоболонних просторів, мати уяву про утворення венозних пазух, венозний відтік по судинах, що вібувається в ці пазухи, а також вивчити шляхи циркуляції спинномозкової рідини та кровопостачання головного мозку.
Професійна орієнтація студентів.
Група структур кінцевого мозку входить до складу лімбічної частки. Оскільки «limbus» латинською мовою означає край, Брока назвав цю частку лімбічною часткою (інша назва - «склепінна звивина Арнольда»). Крім поняття лімбічна частка в нейроанатомії є поняття « лімбічна система». Лімбічна система обґєднує всі компоненти нюхового мозку та деякі інші структури. У зв’язку з наявністю розвинених нервових сполучень між цими компонентами Пейпец запропонував теорію, відповідно до якої коло Пейпеца, сформовано цими різними утвореннями є анатомічним субстратом для забезпечення механізму прояву емоцій та для афективних компонентів інстинктивних спонукань. Коло Пейпеца функціонує таким чином: імпульси, що виникають в hippocampus, передаються до соскоподібного тіла через склепіння, від соскоподібного тіла fasciculus mamillothalamicus передає імпульси до передньої групи ядер таламуса, звідси через radiatio thalamocingularis імпульси потрапляють в gyrus cinguli, а від неї знову в hippocampus, замикаючи таким чином нейрональне коло.
За особливостями філогенетичного розвитку розрізняють три типи кори: 1) стародавня кора; 2) давня кора; 3) нова кора. За загальним планом будови розрізняють два типи кори: різнорідна кора, яка може бути сітчастою, двошаровою або тришаровою; однорідна кора, яка є шестишаровою. Нову кору поділяють на: 1) середню кору, mesocortex, або лімбічну кору (вона більшою мірою вкриває утворення лімбічної частки); 2) зовнішню кору, ectocortex, або супралімбічну кору (вона є філогенетично наймолодшою і вкриває більшу частину поверхні півкуль великого мозку).
Ряд утворів білої речовини півкуль великого мозку є морфологічним субстратом, що забезпечує структурно-функціональну єдність парної діяльності головного мозку - це комісуральні волокна, що переходять з одної півкулі в іншу. Вони представлені мозолистим тілом, передньою спайкою, спайкою склепіння. Здійснюючи передачу інформації з одної півкулі великого мозку в іншу, мозолисте тіло відіграє важливе значення в їх співдружній діяльності. При закупорці середньої мозкової артерії або пухлинах великого мозку виникає синдром мозолистого тіла, що проявляється апраксією лівої верхньої кінцівки, атаксією («п’яна хода»), дизартрією (порушення артикуляції мови), розладами психічних функцій. Передня спайка мозку є пучком підковоподібновигнутих волокон, які відносяться до провідних шляхів нюхового мозку, що від клітин передньої пронизаної речовини протилежної сторони продовжуються далі через пластинку прозорої перегородки, склепіння, торочки морського коника до гачка кори. Передня спайка має значення не тільки в парній діяльності нюхового, але і слухового та зорового аналізаторів. Це свідчить про велику роль передньої спайки в здійсненні міжпівкулевої інтеграції імпульсів. Спайка склепіння - тонка пластинка білої речовини трикутної форми, що розміщена між нижньою поверхнею валика мозолистого тіла і ніжками склепіння. Спайка склепіння побудована з поперечних волокон, що зв’язують між собою структури гіпокампа правої і лівої півкуль кінцевого мозку. Склепіння є комплексом волокон, що зв’язують вискову долю півкуль, гіпокамп з проміжним мозком. Синхронна активність морфологічних структур обох півкуль головного мозку формує психологічну адаптацію людини до навколишнього світу. Знання анатомічної будови білої речовини півкуль кінцевого мозку необхідні для діагностики і лікування психіатричних і неврологічних хворих.
Знання анатомічної будови базальних ядер головного мозку сприяють ранній діагностиці захворювань нервової системи. Через те, що запальні, токсичні, спадководегенеративні ураження стріапалідарної системи, до якої відносяться скупчення сірої речовини у вигляді хвостатого ядра, огорожі, блідих куль, проявляються рядом гіпотонічно-гіперкінетичних синдромів. У нейрохірургічній практиці зустрічаються захворювання, при яких проводиться діагностика, яка неможлива без знань анатомічної будови порожнин кінцевого мозку. На цих знаннях базуються сучасні методи дослідження головного мозку, а саме комп’ютерна томографія і магнітноядерний резонанс.
Глибокі засвоєння матеріалу про будову провідних шляхів, складність топографічних взаємовідношень у спинному і головному мозку, обумовило необхідність використання цих знань, при розумінні функцій провідних шляхів, що є необхідним для успішної діагностики і лікування їх захворювань.
В білій речовині спинного мозку розрізняють пучки, fasciculus, та шляхи, tractus, які являють собою сукупність волокон (відростків нейронів), що зв’язують між собою певні центри (ядра) сірої речовини спинного та головного мозку. Функціонально ці нервові волокна є провідними шляхами.
Еферентні шляхи спинного мозку поділяються на: 1) пірамідні шляхи, які відповідають за цілеспрямовані вольові рухи; 2) екстрапірамідні шляхи, які відповідають за тонус м’язів, координацію рухів, реалізацію безумовно-захисних та співдружніх рухів.
Низхідні провідні шляхи головного і спинного мозку - це системи низхідних волокон в головному й спинному мозку, які належать простим і складним рефлекторним дугам. По цих дугах аферентні нервові імпульси від рецепторів, які сприймають зовнішні і внутрішні подразнення, в спинному й головному мозку переключаються на низхідні шляхи, по яких нервові імпульси досягають органів, які відповідають на зовнішні й внутрішні подразнення пристосувальними реакціями: скороченням м’язів, виділенням соків багаточисленними залозами нашого організму та ін.
Пучки нервових волокон, які мають однакове функціональне значення та однаковий напрямок і проходять в головному і спинному мозку не безладно, а поруч один з одним, так що утворюють тракти нервових волокон, або шляхи відповідного функціонального значення. Знання цих питань має важливе значення для вивчення неврології, нейрохірургії, стоматології, отоларингології і дозволить майбутньому лікарю зрозуміти особливості протікання патологічних процесів та примінити оптимальні умови і прийоми для лікування.
Для підтримання нормальної життєдіяльності головного мозку потрібна велика кількість живильних речовин та кисню, що здійснюється завдяки особливостям його кровопостачання. Знання анатомії судин, що кровопостачають ті чи інші ділянки центральної нервової системи є необхідними дня топічної діагностик таких неврологічних захворювань як інсульти. Вивчаючи оболони головного мозку майбутній лікар отримує цілісну уяву щодо циркуляції спинномозкової рідини. У клінічній невропатології велике значення має діагностичне вивчення її при різних захворюваннях нервової системи. Знання анатомії оболон, венозних пазух головного мозку, судин мозку є необхідними в щоденній праці нейрохірургів і невропатологів.
Засвоєння знань про будову і топографію головного і спинного мозку, вмінь і навичок їх препарування, формування клінічного мислення посилить більш глибоке вивчення предмета, покращить передклінічну підготовку студентів, дозволить майбутньому лікарю зрозуміти особливості протікання патологічних процесів і примінити оптимальні підходи в процесі лікування та профілактики захворювань.
Головним принципом медичної освіти є поступове сходження від загального до часткового. Це дає змогу відносно швидко отримувати глибокі знання з лікарського фаху. Виходячи з розуміння загального плану будови органа зору і очного яблука, послідовно формується мислення лікаря, грамотно будуються діагностичний пошук і терапевтична практика. Вказується зв’язок у вивченні даної теми з очними хворобами.
Базовий рівень знань та вмінь.
1. Латинська термінологія.
2. Загальний огляд головного мозку. Серединний розріз головного мозку.
3. Череп у цілому.
4. Будова спинного і головного мозку.
5. Учбові таблиці та схеми.
6. 3. Загальна будова нервової системи. Оболони спинного мозку.
7. 4. Загальний огляд головного мозку. Похідні первинних мозкових міхурців. Порожнини головного мозку
8. Філогенез нервової системи.
9. Онгогенез нервової системи.
10. Остеологія.
11. Артросиндесмологія.
12. Загальні дані про будову структур головного та спинного мозку.
13. Остеологія: скелет черепа.
І. Практична робота – 900-1200 (4 год)
· Ілюстративний матеріал.
1. Таблиці: «Комісуральні волокна мозолистого тіла і передньої спайки великого мозку (фронтальний розріз)». «Мозолисте тіло (горизонтальний розріз на рівні верхньої поверхні мозолистого тіла)», «Склепіння, «Головний мозок (сагітальний розріз)», «Горизонтальний розріз головного мозку. Базальні ядра», «Фронтальний розріз головного мозку на рівні сосцевидних тіл», «Бічні шлуночки великого мозку, горизонтальний розріз».
2. Вологі препарати сагітального та фронтального розрізу півкуль головного мозку.
3. Відеосистема
4. Набір рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограм
5. Таблиці: «Тверда мозкова оболона головного мозку», «Синуси твердої мозкової оболони», «Схема розміщення оболон головного мозку».
6. Вологий препарат головного мозку в оболонах.
7. Основа черепа з твердою мозковою оболоною (по типу «кошика»).
8. Підручник, атлас, лекції.
9. Скелет.
10. Череп.
11. Учбові таблиці, схеми, муляжі.
12. Вологі препарати ока.
13. Муляжі, таблиці, планшети.
· Методика виконання практичної роботи.
Робота 1. На препараті півкуль головного мозку без оболон вивчаємо структуру мозолистого тіла. На цьому препараті продемонструвати напрямок пучків волокон окремих частин мозолистого тіла, які зв’язують лобові, тім’яні, вискові і потиличні долі півкуль. На сагітальному розрізі головного мозку показати: міжшлуночкові отвори, відділи мозолистого тіла, склепіння, передню спайку, прозору перегородку.
Робота 2. Фронтальний розріз головного мозку. На препараті півкуль головного мозку без оболон вивчаємо фронтальний зріз через стовбур мозолистого тіла і передню спайку. Продемонструвати волокна центральної частини мозолистого тіла, що з’єднують сіру речовину тім’яних і вискових долей, а також волокна передньої спайки, що з’єднують кору передньомедіальних відділів вискових долей.
Робота 3. Вивчення бічних шлуночків головного мозку. Демонструємо стінки бічних шлуночків. Показуємо передні роги, чим вони обмежені, демонструємо задні роги бічних шлуночків. Демонструємо нижній ріг з одного боку. Розглядаючи анатомічні особливості бічних шлуночків, звернути увагу на будову стінок, їх топографію і відношення до оточуючих утворів кінцевого і проміжного мозку. Показати склепіння, його частки, спайку склепіння, судинне сплетення, що лежать в центральних частинах бічних шлуночків, а також міжшлуночкові отвори, які з’єднують бічні шлуночки з третім шлуночком. В передньому розі бічного шлуночка показати головку хвостатого ядра, яка утворює латеральну стінку і пластинку прозорої перегородки, що складає медіальну стінку переднього рогу. В задньому розі розглянути бічний трикутник, цибулину заднього рогу, пташину шпору. На цьому препараті знайти тіло і хвіст хвостатого ядра. В нижньому розі бічного шлуночка продемонструвати: судинне сплетення нижнього рогу, склепіння, гіпокамп та його структури.
Робота 4. Вивчеання базальних ядер на горизонтальному розрізі головного мозку. При цьому відкриваються скупчення сірої речовини - головка хвостатого ядра, сочевицеподібне ядро, що складається із лушпини і блідих куль. Розглянути огорожу, а також компактно розміщені тут пучки проекційних волокон білої речовини - внутрішня, зовнішня і крайня капсули. Показати передню і задню ніжки, а також коліно внутрішньої капсули. Назвати і показати основні провідні шляхи, що проходять в частинах внутрішньої капсули. Продемонструвати частини сочевицеподібного ядра, що мають забарвлення неоднакової інтенсивності.
Робота 5. Студенти під керівництвом викладача, вивчають довгастий мозк і знаходять ніжний і клиновидний горбки, у яких знаходяться другі нейрони шляху глибоком’язового і суглобового відчуття.
Робота 6.. Демонстрування спинномозкових вузлів, у яких локалізуються перші нейрони всіх чутливих шляхів.
Робота 7. На учбових схемах та з допомогою таблиць студенти під керівництвом викладача вивчають топографію аферентних і еферентних провідних шляхів переднього, бічного, заднього канатиків спинного мозку на його поперечному перерізі?
Робота 8. Перегляд відеоматеріали по даній темі.
Робота 9. Розгляд та вивчення будови та топографії анатомічних структур теми на рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограмах
Робота 10. Вивчення оболон головного мозку. На препараті цілого головного мозку, що був вийнятий із порожнини черепа з мозковими оболонами, продемонструвати тверду оболону головного мозку і відростки. Показати синуси твердої оболони головного мозку (верхній і нижній сагітальний, прямий, печеристий та ін.). Починаючи від основи головного мозку обережно відділити тверду оболону, препаруючи павутинну і м’яку. Розглянути відношення цих оболон до мозку та твердої оболони. Продемонструвати: підпавутинний простір і його розширення – цистерни. Обережно забрати павутинну оболону і продемонструвати м’яку оболону головного мозку з артеріями і венами великого мозку і мозочка. На нижній поверхні головного мозку розглянути артеріальне коло Віллізія.
· Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.
1. Лімбічну кору.
2. Мозолисте тіло.
3. Склепіння,
4. Передню спайку мозку.
5. Прозору перегородку.
6. Огорожу.
7. Складові частини сочевицеподібного ядра.
8. Мигдалеподібне тіло.
9. Крайню, зовнішню, внутрішню капсули.
10. Бічні шлуночки: передні роги (їх стінки), задні роги (їх стінки), нижні роги (їх стінки), центральну частину (її стінки).
11. Покажіть на препаратах головного мозку локалізацію кіркових центрів провідних шляхів.
12. На таблицях поперечного перерізу спинного мозку покажіть проекцію провідних шляхів у його передньому, боковому і задньому канатиках.
13. На вологих препаратах головного і спинного мозку, таблицях та схемах покажіть та назвіть структури сегментарного рівня (спинний мозок і стовбур головного мозку), підкіркового рівня (проміжний мозок і базальні ядра), кіркового рівня (кора) центральної нервової системи.
14. Покажіть на препаратах головного мозку локалізацію кіркових центрів провідних шляхів.
15. На таблицях поперечного перерізу спинного мозку покажіть проекцію висхідних і низхідних провідних шляхів у його передньому, боковому і задньому канатиках.
16. На вологому препараті півкуль головного мозку з оболонами показувати і називати на латинcькій мові тверду, м’яку і павутинну оболони головного мозку, формування міжоболонних просторів.
17. На препаратах і муляжах демонструвати відростки твердої оболони головного мозку: мозковий серп, мозочковий серп, мозочковий намет, діафрагму сідла.
18. На основі черепа з твердою мозковою оболоною, розпрепарованому по типу «кошика», навчіться показувати і називати на латинській мові синуси твердої мозкової оболони.
19. Демонструвати сполучення четвертого шлуночка з підпавутинним простором.
ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год)
· Ситуаційні задачі.
1. Задача. Внаслідок інсульту (крововилив в головний мозок) у хворого відсутні вольові рухи м’язів голови і шиї. Обстеження головного мозку за допомогою ядерного магнітного резонансу показало, що гематома знаходиться у коліні внутрішньої капсули. Який провідний шлях пошкоджено у хворого?
Еталон відповіді: Tr. cortico-nuclearis
2. Задача. Внаслідок перенесеної травми хребта в хворого відсутня больова і температурна чутливість лівої половини тулуба. Пошкодження якого провідного шляху може бути причиною цього явища?
Еталон відповіді: Tr. spino- thalamicus lateralis праворуч
3. Задача. Під час проведення комп’ютерної томографії головного мозку у хворого виявлено крововилив у ділянці коліна внутрішньої капсули. Який з вказаних провідних шляхів пошкоджений в першу чергу?
Еталон відповіді: Tractus cortico-nuclearis
4. Задача. Під час рентгенологічного обстеження черепа виявлено патологічні зміни турецького сідла внаслідок пухлиноподібного утвору головного мозку. Яка частина головного мозку зазнала змін?
Еталон відповіді: Hypothalamus
5. Задача. У потерпілого є травма м’яких тканин та тім’яних кісток в області стрілоподібного шва, яка супроводжується сильною кровотечею? Яку з утворень вірогідно ушкоджено?
Еталон відповіді: Sinus sagittalis superior
· Обговорення теоретичних питань:
Перелік питань:
1. Які три типи кори розрізняють за особливостями філогенетичного розвитку?
2. На які типи поділяють нову кору (neocortex)?
3. Яка кора більшою мірою покриває утворення лімбічної частки?
4. Яка кора більшою мірою покриває велику частину поверхонь півкуль великого мозку?
5. Якими структурами представлена лімбічна частка?
6. Хто з учених вперше ввів термін лімбічна система?
7. Які компоненти нюхового мозку об’єднує лімбічна система?
8. Якими структурами крім компонентів нюхового мозку представлена лімбічна система?
9. Яка топографія цитоархітектонічних полів лімбічної кори за Бродманом?
10. Що таке мозолисте тіло?
11. З яких частин складається мозолисте тіло?
12. Чим покрита верхня поверхня мозолистого тіла?
13. Що утворюють поперечні волокна мозолистого тіла в кожній півкулі?
14. Що утворюють волокна мозолистого тіла, які охоплюють передню частину поздовжньої щілини великого мозку? Що вони з’єднують?
15. Що утворюють волокна мозолистого тіла, які охоплюють задню частину поздовжньої щілини великого мозку? Що вони з’єднують?
16. Що з’єднують волокна центральної частини мозолистого тіла?
17. З яких частин складається склепіння мозку?
18. Де знаходиться прозора перегородка?
19. Що знаходиться між пластинками прозорої перегородки?
20. Де розміщена передня спайка?
21. 3 яких відділів складається передня спайка? Ще з’єднує кожний відділ передньої спайки?
22. Які анатомічні структури відкосяться до базальних ядер?
23. Чим представлене смугасте тіло?
24. З яких частин складається сочевицеподібне ядро?
25. Яка топографія частин хвостатого ядра?
26. Поняття про стріапалідарну систему, її частини, функція.
27. Чим представлена біла речовина, що розділяє базальні ядра?
28. Що таке внутрішня капсула, її частини?
29. Де і які шляхи проходять через внутрішню капсулу?
30. Чим представлена порожнина кінцевого мозку?
31. 3 яких частин складаються бічні шлуночки?
32. Де розміщений передній ріг бічного шлуночка? Які анатомічні утвори складають його стінки?
33. Де розміщений задній ріг бічного шлуночка? Анатомічні утвори його стінок?
34. Де розміщений нижній ріг бічного шлуночка, анатомічні утвори його стінок?
35. Чим обмежена центральна частина бічного шлуночка і де вона розміщена?
36. З чим і як сполучаються бічні шлуночки?
37. Яка функція бічних шлуночків?
38. Як Ви розумієте термін «провідний шлях»?
39. Назвіть складові частини провідного шляху.
40. Із скількох нейронів складається провідний шлях?
41. Поясніть, що таке синапс у ланцюжку провідного шляху?
42. Які волокна виділяють у провідних шляхах?
43. Охарактеризуйте асоціативні, комісуральні та проекційні волокна.
44. Що Ви розумієте під проекційними чутливими шляхами?
45. Що Ви розумієте під проекційними руховими шляхами?
46. Які шляхи здійснюють зв’язок різних частин центральної нервової системи в межах однієї половини?
47. Які шляхи здійснюють зв’язок половини центральної нервової системи між собою?
48. Яка топографія висхідних шляхів свідомої чутливості?
49. Які шляхи йдуть до центрів розташованих в корі великого мозку?
50. Яка топографія висхідних шляхів несвідомої чутливості?
51. Які шляхи йдуть до підкіркових центрів головного мозку?
52. Які імпульси проводять шляхи Флексига і Говерса?
53. Назвіть і перерахуйте екстероцептивні шляхи.
54. Охарактеризуйте передній спинномозково-таламічний шлях.
55. Скільки нейронів входить до складу бічного спинномозково-таламічного шляху?
56. Де знаходиться перший нейрон усіх чутливих екстероцептивних шляхів?
57. Назвіть і перерахуйте пропріоцептивні шляхи.
58. Що і звідки проводять пропріоцептивні шляхи кіркового напрямку?
59. Що і звідки проводять пропріоцептивні шляхи мозочкового напрямку?
60. Де перехрещується передній спинномозочковий шлях?
61. Від яких рецепторів шляхи Флексига і Говерса несуть чутливі неусвідомлені імпульси?
62. Який аферентний шлях утворюють довгі волокна переднього канатика спинного мозку?
63. Назвіть аферентні шляхи бічного канатика спинного мозку.
64. Назвіть аферентні пучки заднього канатика.
65. Які пучки заднього канатика закінчуються в тонкому та клиноподібному ядрах довгастого мозку?
66. Як розташований тонкий пучок відносно клиноподібного у задньому канатику?
67. На які шляхи поділяються еферентні (низхідні) провідні шляхи?
68. Назвіть низхідні проекційні шляхи внутрішніх аналізаторів.
69. Із скількох нейронів складаються пірамідні шляхи?
70. Де роблять перехрест пірамідні шляхи?
71. Які низхідні провідні шляхи відповідають за цілеспрямовані вольові рухи?
72. Із скількох нейронів складаються екстрапірамідні шляхи?
73. Які низхідні провідні шляхи переважно проходять через мозочок або стріопалідарну систему?
74. Які низхідні провідні шляхи відповідають за тонус м’язів, координацію рухів, реалізацію безумовно-захисних та співдружніх рухів.
75. Назвіть еферентні шляхи довгих волокон переднього канатика спинного мозку.
76. Який єдний пірамідний шлях проходить серед еферентних трактів бічного канатика спинного мозку?
77. Охарактеризуйте бічний кірково-спинномозковий шлях.
78. Яка топографія екстрапірамідних шляхів бічного канатика на поперечному перерізі спинного мозку?
79. Перерахуйте низхідні шляхи заднього канатика на поперечному перерізі спинного мозку?
80. Яка топографія аферентних і еферентних провідних шляхів переднього канатика спинного мозку на його поперечному перерізі?
81. Яка топографія провідних шляхів бічного канатика спинного мозку на його поперечному перерізі?
82. Перерахуйте низхідні і висхідні провідні шляхи заднього канатика спинного мозку на його поперечному перерізі?
83. Який із низхідних провідних шляхів проходить через коліно внутрішньої капсули?
84. Де наступать паралічі при порушенні провідності в ділянці внутрішньої капсули?
85. Із яких елементів утворюється стріопалідарна система та що до неї відноситься?
86. Які є оболони головного мозку, їх відмінності від оболон спинного мозку?
87. В якій послідовності розміщенні оболони головного мозку?
88. Яка будова твердої мозкової оболони, її синуси?
89. Які розрізняють відростки твердої оболони головного мозку?
90. Відмінності венозних синусів від вен, шляхи відтоку крові від синусів.
91. Яка будова павутинної та м’якої оболон.
92. Міжоболонні простори головного мозку та їх значення.
93. Що знаходиться в просторах обмежених оболонами головного мозку?
94. Як відбувається циркуляція ліквору, його відтік?
95. Чим представлене артеріальне коло мозку (коло Віллізія)?
96. Які артерії утворюють артеріальне коло Захарченка?
97. Зони кровопостачання мозковими артеріями.
98. По яких венах відбувається відтік крові від головного мозку?
99. Як сполучається четвертий шлуночок з підпавутинним простором головного мозку?
ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500
Джерела інформації:
а) основні:
- Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини.В 3-х томах.- М. : Медицина, 2006-2009.
- Ковешніков В.Г. Анатомія людини. В 3-х томах. - М. : Медицина, 2005-2008.
- Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.
4. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.
5. Конспект лекції.
б) додаткові:
- Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.
- Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.
- Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.
- Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.
- Список латинських термінів.
Методичну вказівку склали –
проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк,
доц. І.І.Боймиструк
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
" 05 " червня 2012 р., протокол № 11
Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри
“12” червня _ 2013 р. протокол № 11