МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

медичного факультету

 

ЗАНЯТТЯ № 17 (6 годин)

Тема: Жіночі статеві органи. Будова, положення і функція яєчника. Матка, її розвиток, форма, частини, будова, топографія. Маткова труба.

Будова і топографія піхви, зовнішніх жіночиих статевих органів та жіночого сечівника. Топографія органів малого таза у жінок.

М’язи і фасції промежини у чоловіка і жінки. Рентгенанатомія сечостатевих органів.

Мета: Вивчити: -  будову, топографію внутрішніх жіночих статевих органів і ендокринну частину яєчника.

- будову, топографію зовнішніх жіночих статевих органів, жіночого сечівника та топографію органів малого таза у жінок.

- будову м’язів і фасцій промежини у чоловіка та жінки, а також вивчити рентгенанатомію сечостатевої системи.

Професійна орієнтація студентів.

Загально біологічне значення статевої системи є продовження існування виду, а її спеціальна роль полягає в забезпеченні процесів, пов’язаних з утворенням статевих яйцеклітин, заплідненням та створенням умов для розвитку зародка і плода. Основним органом оогенезу є яєчник, який продукує яйцеклітини і разом з тим виділяє в кров статеві гормони (фолікулін і гормон жовтого тіла), які беруть участь у регулюванні ряду процесів, таких як менструального циклу і вагітності і зумовлюють вторинні статеві ознаки та статевий потяг до осіб другої статі. Для жіночих статевих клітин характерний складний шлях розмноження і розвитку. При заплідненні яйцеклітини відновлюється повний або диплоїдний набір хромосом, який має генетичну інформацію, що походить від обох батьків (гамет). Генетична інформація є програмою розвитку майбутньої особи. Через 9 місяців (280 днів) відбувається родовий акт через прояв перейм і потуг, внаслідок чого народжується дитина.

Розуміння загального плану будови жіночих статевих органів допомагає, в цілому, формувати клінічне мислення лікаря, а також грамотно будувати діагностичний пошук, здійснювати лікування та профілактику жіночих захворювань.

Захворювання жіночих геніталій супроводжується зміною їх форми та розмірів, а функціональні сексуальні розлади є порушеннями, при яких втрачається здатність відчувати потяг до статевого акту (фригідність). Розуміння загального плану будови жіночих статевих органів допомагає, в цілому, формувати клінічне мислення лікаря, а також грамотно будувати діагностичний пошук, здійснювати лікування та профілактику жіночих захворювань.

Знання анатомічних особливостей розміщення м’яких тканин виходу із таза є особливо необхідним, оскільки діафрагма таза підтримує внутрішні органи, які розміщуються в його порожнині. Сама діафрагма сприяє протидії внутрішньочеревному тиску, а також масі органів живота. М’язи, які оточують природні отвори промежини, утворюють їх стискачі. Для діагностично-лікувальних маніпуляцій на тазовому дні сучасному лікарю необхідні знання нормальної анатомії промежини, що є дуже важливим для акушерства і гінекології та хірургії. Рентгенконтрастне дослідження внутрішніх органів має надзвичайно важливе значення в діагностиці захворювань окремих органів та їх систем. Виникає потреба в більш детальному ознайомленні молодих студентів (майбутніх лікарів) із рентгеноанатомією, оскільки вона є необхідною для правильної інтерпретації рентгенограм, які показують певні відхилення від норми органа і необхідні для підтвердження діагнозу захворювань. Адекватна оцінка рентгенологічного дослідження внутрішніх органів базується на знаннях їх нормальної будови.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. латинська термінологія.

2. Будова стінок таза, його м’язів, особливості топографії очеревини в жіночому тазі.

3.Будова стінок таза та його м’язів у жінок і чоловіків. Анатомія м’язів і фасцій чоловічого і жіночого таза.

4. Загальні дані про будову органів сечостатевої системи.

І. Практична робота – 900-1200 (4 год.)

·         Ілюстративний матеріал.

1. Скелет.

2. Демонстраційний труп.

3. Сагітальний розріз через жіночий таз.

4. Окремі вологі препарати жіночих статевих органів.

5. Муляжі, таблиці, схеми.

6. Сагітальний розпил чоловічого таза.

7. Відеосистема

8. Набір рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограм

 

·         Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Вивчення яєчника.

На вологому музейному препараті визначаємо корковий і мозковий шари. У корковому шарі знаходимо незрілі яйцеклітини, які розміщуються в маленьких пухирцях первинних яєчникових фолікулів. Стараємося знайти і показати, як виглядає жовте тіло. Оглядаємо зовнішню поверхню яєчника і шукаємо наявність на поверхні зародкового епітелію горбистості.

Робота 2. Вивчення матки.

На вологому музейному препараті матки знаходимо трикутноподібну порожнину матки, основа якої обернена справа і зліва до маткових отворів труби, а вершина переходить в канал шийки матки. Підкреслюємо наявність пальмоподібних складок у каналі шийки матки. Показуємо зовнішнє вічко шийки, розглядаємо його форму - круглого отвору чи горизонтальної щілини з розривами і рубцями.

Робота 3. За допомогою даних методичних вказівок розробіть схему послідовного розміщення внутрішніх і зовнішніх статевих органів у жінки.

Робота 4. Вивчення сіднично-прямокишкової ямки проводимо на вологому музейному препараті таза. Збоку від анального отвору, знаходимо парне заглиблення призматичної форми, яке заповнене жировою клітковиною, судинами і нервами. Демонструємо стінки сіднично-прямокишкової ямки.

Робота 5. В процесі роботи, на практичному занятті, необхідно відмітити, що всі органи поглинають рентгенівські промені майже так, як і тканини, що їх оточують, а тому, в звичайних умовах не виявляються. Видимими бувають лише скупчення газів. Отже, для одержання рентгенологічного зображення органів, слід використовувати метод їх заповнення контрастною речовиною барієвою масою, яка створює штучну контрастність, що дає можливість правильно інтерпретувати рентгенограми органів.

Робота 6.  Перегляд відеоматеріали по даній темі.

Робота 7. Розгляд та вивчення будови та топографії анатомічних структур теми на рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограмах

 

·         Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

1. Сагітальний розпил тазу жінки: яєчник, його ворота, поверхні, краї, кінці, брижа, зв’язки. Маткові труби: лійка, торочки, ампула, отвори. Матка, її оболонки, порожнина, канал шийки. Частини маткової труби.

2. Органокомплекс внутрішніх статевих органів жінки: яєчник, його ворота, поверхні, краї, кінці, брижа, зв’язки.

3  Сагітальний розпил тазу жінки: піхва, її склепіння та складки слизової оболонки.

4. На вологому препараті зовнішніх жіночих органів показати: лобок та соромітну щілину, великі та малі соромітні губи, клітор, цибулину присінка, дівочу пліву, жіночий сечівник.

5. Покажіть на вологих препаратах фасції і м’язи, які відносяться до сечостатевої діафрагми (передньої) і тазової діафрагми (задньої).

6. Контрастна рентгенограма сечових шляхів: контури нирок ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура, звуження сечоводу.

7. Метросальпінгограма: контури порожнини матки та просвіту маткових труб.

8. Аналіз оглядових рентгенограм, КТ та МРТ органів малого тазу в нормі.

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год.)

·         Ситуаційні задачі.

1. Задача. 21. З метою уточнення діагнозу в хворої 70 років стало необхідним пальпаторне дослідження органів через передню стінку прямої кишки. Які органи при такій пальпації можна дослідити в жінки?

Еталон відповіді: Матку, вагіну.

2. Задача. 43. Під час родової діяльності при важкому прорізуванні голівки плоду щоб уникнути розриву промежини роблять розсічення отвору піхви біля основи великої соромітної губи. Який м’яз промежини при цьому розсікають.

Еталон відповіді: Цибулино-губчастий.

3. Задача. 206. Запальний процес видозміненої підсерозної основи навколо шийки матки спричинив інтенсивний больовий симптом у пацієнтки. Патологічний процес якої ділянки статевих органів встановив лікар?

Еталон відповіді: Parametrium.

·         Обговорення теоретичних питань:

Перелік питань:

1.        Чим представлені внутрішні статеві органи жінки?

2.        Яка будова яєчника?

3.        3.Яка топографія та функція яєчника?

4.        4.Що відноситься до фіксуючого апарату яєчника?

5.        Яка будова і топографія маткових труб?

6.        Будова стінки матки.

7.        Яка топографія матки?

8.        Опишіть фіксуючий апарат матки.

9.        Які ви знаєте положення матки?

10.     Форми мінливості і вади розвитку внутрішніх жіночих статевих органів.

11.     Циклічні зміни слизової матки.

12.     Що належить до зовнішніх статевих органів жінки ?

13.     Будова піхви.

14.     Топографія піхви.

15.     Склепіння піхви та її сполучення.

16.     Опишіть лобок та соромітну щілину.

17.     Яка будова великих та малих соромітних губ?

18.     Топографія присінка піхви.

19.     Опишіть будову, топографію та функцію великих та малих залоз присінка.

20.     Клітор, його будова та топографія.

21.     Цибулина присінка.

22.     Яка будова, та топографія жіночого сечівника?

23.     Сфінктери жіночого сечівника.

24.     Відмінність жіночого сечівника від чоловічого.

25.     Топографія органів малого таза у жінок.

26.     Промежина у вузькому розумінні.

27.     Промежина у широкому розумінні.

28.     Границі і трикутники промежини.

29.     На які ділянки поділяють промежину і які структури розмішуються в кожній з них залежно від статі?

30.     Які м’язи утворюють діафрагму таза і сечостатеву діафрагму? Які шари м’язів розрізняють?

31.     Яке розміщення і хід фасції обох діафрагм залежно від статі?

32.     Які особливості будови сечостатевої діафрагми залежно від статі?

33.     Опишіть хід пристінкового і вісцерального листків фасції таза.

34.     Які границі сіднично-прямокишкової ямки? Чим вони заповнені?

35.     Клітковинні простори малого таза.

36.     11.. Які утворення виявляємо при оглядовій рентгенографії нирок і сечових шляхів?

37.     Охарактеризуйте рентгенівську картину нирок і сечових шляхів при їх заповнені контрастною речовиною.

38.     Рентгенівський рисунок при метросальпінгографії.

ІІІ. Самостіна робота студентів – 1415-1500

Джерела інформації:

а) основні:

  1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини.В 3-х томах.- М. : Медицина, 2006-2009.
  2. Ковешніков В.Г. Анатомія людини. В 3-х томах. - М. : Медицина, 2005-2008.
  3. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.
  4. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

5.       Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/med/lik/ptn/1/

6.       Конспект лекції.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/1/

б) додаткові:

  1. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.
  2. Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.
  3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.
  4. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.
  5. Список латинських термінів.

 

Методичну вказівку склали

проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк,

доц. І.І.Боймиструк

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

" 05 " червня 2012 р.,  протокол № 11

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

12червня _ 2013 р.    протокол № 11