Медицина

Тернопільський державний медичний університет

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1КУРСУ

медичного факультету

ЗАНЯТТЯ № 13 (6 годин)

Тема: Будова, топографія і функція печінки, підшлункової залози у віковому аспекті.

Відділи товстої кишки, їх будова, топографія та функція.

Особливості будови і топографії очеревини в дитячому віці та її відношення до органів.

Мета: Вивчити: - будову, функцію та топографію печінки, жовчного міхура, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози;

- вивчити будову, функцію та топографію відділів товстої кишки;

- вивчити структуру, функцію та топографію листків очеревини.

Професійна орієнтація студентів.

Печінка виконує багато різноманітних функцій (травлення, кровотворення, обмін речовин, детоксикація організму), які забезпечуються за рахунок кровообігу, зокрема артеріальної та венозної крові, що проходить через систему синусоїдних капілярів. У її функціонуванні беруть участь близько 15 % клітин, які не являються гепатоцитами. Перш за все. це клітини Купфера, утворені з моноцитів крові, які виконують імунологічні функції. За добу печінка виробляє 1-2 л жовчі, а гепатоцити забезпечують синтез та силу транспортування потоку жовчі. Клітини печінки містять багато ферментів, які можуть потрапляти у кров під час різних патологічних процесів. Визначення їх активності в крові може сприяти виявленню захворювань печінки та жовчних шляхів. Хоч треба пам’ятати, що жоден з ферментів не буває специфічним для печінки. Тому при виявленні їх у пацієнтів, які не мають клінічних симптомів захворювання печінки, лікар повинен думати про альтернативне походження цих ферментів. Вікові зміни у дорослих людей виникають дуже повільно і стають суттєвими лише у віці близько 70 років. Хвороби жовчного міхура майже завжди поєднуються з каменями в ньому, хоч в 10 % хворих зустрічається так званий “гострий безкаменевий холецистит”.

Підшлункова залоза виробляє екзокринний секрет, який є надзвичайно важливим для травлення, а також ендокринний секрет, який пов’язаний з регуляцією обміну вуглеводів.

Неякісне харчування, надмірні фізичні та емоційні перевантаження, вроджені вади можуть призводити до зміни функцій цих органів, що проявляється певною клінічною картиною і навіть закінчуватися інвалідністю.

Одним з найчастіших захворювань травної системи є запалення червоподібного відростка-апендицит. Ця патологія переважно вимагає хірургічного втручання, при якому враховують місце знаходження, структуру, кровопостачання апендикса та сусідніх органів. Товста кишка є доступною для дослідження за допомогою колоноскопії, ректороманоскопії, контрастної рентгенографії, для оцінки результатів яких важливим є порівняння із нормальною будовою органа. Захворювання прямої кишки (запальні, судинні, пухлинні) займають значне місце в структурі захворюваності, тому вони виділені в окремий розділ медичної науки - проктологію.

Залежно від того, як покритий орган очеревиною, до нього є різні хірургічні підходи. При запальних процесах, наприклад апендициті, можливе попадання ексудату чи гною в закутки очеревини, чи проникнення під діафрагму по бічних каналах.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Латинська термінологія.

2. Анатомія травного каналу.

3. Поділ передньої черевної стінки на ділянки.

4. Онто- та філогенез печінки, підшлункової залози.

5. Топографі передньої черевної стінки..

6. Будова та топографія органів черевної порожнини.

І. Практична робота – 900-1200 (4 год.)

·         Ілюстративний матеріал.

1. Труп з розкритою черевною порожниною.

2. Скелет.

3. Печінка.

4. Жовчний міхур.

5. Підшлункова залоза.

6. Розтята низхідна частина дванадцятипалої кишки.

7. Таблиці, схеми.

8. Комплекс внутрішніх органів.

9. Відеосистема

10. Набір рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограм

 

·         Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Вивчити будову печінки на музейному препараті. Знаходять її зв’язки (серпоподібна, кругла, вінцеві, печінково-дванадцятипала, печінково-шлункова).

Робота 2. Замалювати схематично жовчовивідні шляхи.

Робота 3. На музейному препараті показати висхідну кишку і показати півмісяцеві складки, сліпокишкову заслінку.

Робота 4. Знайти та показати червоподібний відросток, його брижу.

Робота 5.  Перегляд відеоматеріали по даній темі.

Робота 6. Розгляд та вивчення будови та топографії анатомічних структур теми на рентгенівських, комп’ютерних та магнітнорезонансних томограмах

 

·     Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

1.    Печінка: діафрагмальну та вісцеральну поверхні; передній та задній краї, праву, ліву, хвостату та квадратну частки; ворота; втиснення (шлункове, стравохідне, пілоричне, ободове, ниркове, наднирникове, дванадцятипале); зв’язки (кругла, серпоподібна, вінцеві, трикутні, венозна); ворітну вену, печінкову артерію, нижню порожнисту вену.

2.    Жовчний міхур: дно, тіло, шийку; правий та лівий печінкові протоки; загальну печінкову протоку, міхурову протоку; загальну жовчну проток}’.

3.    Підшлункова залоза: головку, тіло, хвіст; передню, задню, нижню поверхні, передній, задній, верхній краї.

4.    Сліпу кишку з червоподібним відростком.

5.    Відділи ободової кишки.

6.    Брижу поперечно-ободової кишки.

7.    Правий та лівий ободові згини.

8.    Сигмоподібну кишку та її брижу.

9.    Ампулу та згини прямої кишки.

10. Гаустри, сальникові привіски, та стрічки товстої кишки.

11. Межі поверхів порожнини очеревини.

12. Скелетотопія, голотопія печінки.

13. Аналіз КТ і МЗТ підшлункової залози в нормі.

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год.)

·         Ситуаційні задачі.

1. Задача. При дослідженні жовчний міхур переповнений жовчю. Яка ділянка позапечінкових жовчних ходів патологічно змінена?

Еталон відповіді:  загальна жовчна протока.

2. Задача. При оперативному втручанні в черевній порожнині хірургу необхідно проникнути в чепцеву (сальникову) сумку. Як може проникнути хірург у цю частину порожнини очеревини, не порушуючи цілісність малого чіпця (сальника)?

Еталон відповіді: Через чепцевий (сальниковий) отвір;

3. Задача. При ревізії порожнини очеревини в хворого з приводу перитоніту виявлений обмежений гнійник біля кореня брижі сигмоподібної кишки. У якім утворенні очеревини знаходиться гнійник?

Еталон відповіді: Міжсигмоподібна ямка;

·         Обговорення теоретичних питань:

Перелік питань:

1.        Топографія печінки (скелетотопія, синтопія, голотопія).

2.        Відношення печінки до очеревини.

3.        Назвіть зв’язки печінки.

4.        Опишіть вісцеральну поверхню печінки.

5.        Назвіть втиснення на вісцеральній поверхні печінки.

6.        Що входить і виходить з воріт печінки?

7.        Що являє собою кругла зв’язка печінки?

8.        Що являє собою венозна зв’язка печінки?

9.        Опишіть “чудесну” венозну сітку печінки.

10.     Чим покрита паренхіма печінки зовні?

11.     Функція печінки.

12.     Які частки має печінка?

13.     Топографія жовчного міхура (голотопія, скелетотопія, синтопія).

14.     Назвіть шари стінки жовчного міхура

15.     Будова та функція жовчного міхура.

16.     Як покритий очеревиною жовчний міхур?

17.     Аномалії та вади розвитку жовчного міхура.

18.     Опишіть формування жовчних шляхів.

19.     Куди відкривається загальна жовчна протока?

20.     Як формується загальна жовчна протока?

21.     Які м’язи розрізняємо в загальній жовчній протоці?

22.     Топографія підшлункової залози (голотопія, скелетотопія, синтопія).

23.     Структура та функція підшлункової залози.

24.     Опишіть зовнішню будову підшлункової залози.

25.     Відношення підшлункової залози до очеревини.

26.     Які протоки має підшлункова залоза?

27.     Куди відкриваються протоки підшлункової залози?

28.     Товста кишка: її форма, положення і функція

29.     Поділ товстої кишки на відділи, їх топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія), відношення до очеревини.

30.     Зовнішні і внутрішні ознаки, якими відрізняється будова товстої кишки від тонкої.

31.     Ободова кишка: її відділи, відношення до очеревини.

32.     Сліпа кишка з червоподібним відростком: варіанти і форми положення, відношення до очеревини, клубово-сліпокишкова заслінка і її функціональне значення.

33.     Пряма кишка: її форма, положення, відділи, особливості відношення до очеревини. Будова стінки, м’язи-стискачі прямої кишки

34.     Що таке черевна порожнина, її межі.

35.     Що таке порожнина очеревини?

36.     Чим заповнена порожнина очеревини?

37.     Яку роль відіграє серозна рідина в порожнині очеревини?

38.     Які листки розрізняють в очеревині?

39.     Як покриваються органи очеревиною? Наведіть приклади.

ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500

Джерела інформації:

а) основні:

  1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини.В 3-х томах.- М. : Медицина, 2006-2009.

  2. Ковешніков В.Г. Анатомія людини. В 3-х томах. - М. : Медицина, 2005-2008.

  3. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.

4.       Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/med/lik/ptn/1/

5.       Конспект лекції.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/1/

 

б) додаткові:

  1. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.

  2. Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.

  3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.

  4. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.

  5. Список латинських термінів.

 

Методичну вказівку склали

проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк,

доц. І.І.Боймиструк

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

" 05 " червня 2012 р.,  протокол № 11

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

12червня _ 2013 р.    протокол № 11

 

 

Oddsei - What are the odds of anything.