МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

медичного факультету

З А Н Я Т Т Я № 11 (6 годин)

М’язи таза, стегна, гомілки і стопи.

Топографія нижньої кінцівки. Фасції, синовіальні сумки та піхви нижньої кінцівки.

 

Мета: вивчити і навчитись аналізувати будову і функцію м’язів таза і стегна. Відпрепарувати і вивчити м’язи гомілки і стопи.

Знати особливості будови фасцій і топографічних утворів нижньої кінцівки та їх значення для практичної медицини. Уміти знайти, назвати і показати ці утвори на трупі. Оволодіти практичними навичками їх препарування.

Шляхом письмової роботи і в ході співбесіди з викладачем продемонструвати знання теоретичного матеріалу з теми: “Міологія”. Продемонструвати вміння знаходити, називати і показувати на препаратах групи м’язів, окремі м’язи, їх частини, початок та прикріплення.

Професійна орієнтація студентів. Потужний м’язовий шар ділянки таза та стегна утруднює хірургічні втручання через велику глибину рани та рясну кровотечу. Сильні м’язи стегна обумовлюють значне зміщення кісткових уламків при переломах, а також ураження цих м’язів спричинює різноманітні розлади ходи. Із порушеннями м’язів гомілки та ступі зустрічаються травматологи, невропатологи, ревматологи, фізіотерапевти. Ослаблення м’язів ступні призводить до такої розповсюдженої патології як плоска ступня.

На нижній кінцівці м’язи, їх сухожилки, фасції і кістки відмежовують численні отвори, канали, ямки, борозни, в котрих проходять судини, нерви, залягають лімфатичні вузли, а також котрі можуть бути шляхами розповсюдження патологічних рідин, тому знання їх дуже важливе для практичної медицини.

Частою причиною звертання людини до лікарів різних спеціальностей є деформації та порушення функції різних частин тіла. Лише опираючись на знання про нормальну функцію окремих м’язів та м’язових груп, можна визначити наявність патології та ступінь її вираженості. Знання початку та прикріплення м’язів необхідне для грамотного застосування лікувального масажу, різних видів мануальної терапії. Топографічне співвідношення м’язів - основа для вивчення топографічної анатомії, хірургії, травматології, ортопедії. Досконале вивчення м’язового тіла на практичних заняттях - унікальна можливість зрозуміти біомеханіку рухів, побачити, як утворюються контури нашого тіла, вивчити топографічні взаємовідносини м’язів, їх сухожилків та фасцій, що дозволить осмислено вивчати патологію опорно-рухового апарату і значно полегшить, зробить максимально точною діагностику.

Базовий рівень знань та вмінь

1.        Латинська термінологія.

     І. Практична робота – 900-1200 (4 год.)

·         Ілюстративний матеріал

1.Скелет.

2.Демонстраційний труп з відпрепарованими м’язами.

3.Навчальний труп для препарування м’язів і фасцій.

4.Муляж таза.

5.Навчальна відеосистема.

6.Набір навчальних рентгенограм, КТ- та МРТ знімків.

 

·         Методика виконання практичної роботи

Робота 1. Вивчення м’язів поясу нижньої кінцівки.

В сідничній ділянці вивчають великий сідничний м’яз, його початок, прикріплення та функцію. Наступним етапом вивчаютьї середній і малий сідничні м’язи, сухожилки внутрішнього затульного (разом з близнюковими м’язами), а також квадратний м’яз стегна. Вивчають зовнішній затульний м’яз, над- і підгрушоподібний отвори.

Робота 2. Вивчення м’язів передньої групи стегна.

Вивчають м’язи на предній поверхні стегна: кравецький і чотириголовий м’язиНа медіальній поверхні вивчають тонкий і привідні м’язи стегна. На одній з кінцівок в ділянці стегнового трикутника зберігають ділянку поверхневого листка фасції для демонстрації зовнішнього (підшкірного) кільця стегнового каналу - підшкірної щілини.

Робота 3. Вивчення м’язів задньої групи стегна.

На задній поверхні стегна вивчають двоголовий м’яз стегна, напівсухожилковий і напівперетинчастий м’язи. Вивчають підколінну ямку, демонструють м’язи, що утворюють стінки підколінної ямки.

Робота 4. Вивчення м’язів гомілки.

Вивчають м’язи передньої і латеральної груп гомілки. В ділянці гомілки і тилу ступні вивчають верхній і нижній утримувачі сухожилків утримувачів розгиначів.

На тилі гомілки вивчають триголовий м’яз. Потім вивчають підошовний, а також підколінний і камбалоподібний м’язи, їх початок, прикріплення та функцію.

Робота 5. Вивчення м’язів ступні.

На тилі ступні вивчають сухожилки довгих розгиначів пальців і великого пальця ступні, короткі розгиначі пальців і великого пальця.

Вивчають квадратний м’яз підошви, червоподібні м’язи і короткі м’язи великого і малого пальців.

Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

1. Труп з відпрепарованими м’язами таза і стегна, розподіл м’язів таза на внутрішні і зовнішні, початок і хід малого і великого поперекових і клубового м’язів, звернути увагу на утворення клубовопоперекового м’яза, місце його виходу з таза, прикріплення і функція. Грушоподібний м’яз, його початок, вихід з порожнини таза і прикріплення, звернути увагу на утворення над- і підгрушоподібних отворів та їх значення. Внутрішній затульний м’яз: початок, хід, місце виходу з порожнини таза, приєднання до нього близнюкових м’язів та їх прикріплення. Зовнішні м’язи таза: звернути увагу на пошарове їх розміщення в сідничній ділянці. Поділ м’язів стегна на 3 групи: передню, задню і медіальну, звернути увагу на їх топографію і функцію.

2. М’язи передньої групи гомілки. М’язи задньої групи гомілки. М’язи бічної групи гомілки. Тильні м’язи ступні. Підошовні м’язи медіальної групи м’язів ступні. Підошовні м’язи латеральної групи м’язів ступні. Підошовні м’язи середньої групи м’язів ступні.

3. Скелет: початок і прикріплення м’язів.

4.Труп з відпрепарованими м’язами і фасціями нижньої кінцівки: синовіальні піхви ступні, фасції і топографічні утвори нижньої кінцівки.

5.Скелет: місця прикріплення фасцій і міжм’язових перегородок.

6.Муляж таза: вихід стегнових гриж, утворення стегнового каналу.

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 1230-1400 (2 год.)

·         Обговорення теоретичних питань:

       Перелік питань:

1.      Як з топографічної точки зору розділені м’язи нижньої кінцівки?

2.      На які групи поділяються м’язи таза?

3.      Які м’язи становлять внутрішню групу, їх точки початку, прикріплення, функція.

4.      Які м’язи становлять зовнішню групу, їх пошарове розміщення, точки початку, прикріплення, функція.

5.      На які групи розділяють м’язи стегна?

6.      Які м’язи належать до передньої групи, їх початок, прикріплення, функція.

7.      Які м’язи належать до медіальної групи, місце їх початку, прикріплення, функція?

8.      Які м’язи належать до задньої групи, їх початок, прикріплення, функція?

9.      На які групи поділяються м’язи гомілки за функцією?

10.    Які групи м’язів (топографічно) є в ділянці гомілки?

11.    Які м’язи складають передню групу? Їх початок, прикріплення, функція?

12.    Які м’язи складають бічну групу? Їх початок, прикріплення, функція.

13.    Як розміщуються м’язи задньої групи гомілки?

14.    Які м’язи цієї групи належать до поверхневих? Місця їх початку, прикріплення, функція?

15.    Які м’язи належать до глибоких м’язів гомілки? Їх початок, прикріплення, функція,

16.    Як поділяються м’язи ступні?

17.    Які з них відносяться до тильних м’язів ступні. Місце початку, прикріплення, функція.

18.    На які групи поділяються підошовні м’язи ступні?

19.    Які м’язи входять до складу медіальної групи? Назвіть їх початок, прикріплення, функцію.

20.    Які м’язи входять до складу середньої групи? Назвіть їх початок, прикріплення, функцію.

21.    Які м’язи входять до складу латеральної групи. Назвіть їх початок, прикріплення, функцію?

22.    Чим відрізняються ці групи м’язів ступні від відповідних на кисті?

23.    Які м’язи здійснюють рух великого пальця?

24.    Які м’язи здійснюють рухи 2, 3, 4, 5 пальців, їх особливості?

25.    Фасції нижньої кінцівки, їх хід, прикріплення, м’язові перегородки, зв’язки ступні.

26.    Топографічні утвори стегна, їх межі.

27.    Підколінна ямка, межі, вміст.

28.    Топографічні утвори гомілки, їх межі.

29.    Стегновий канал, утворення, стінки, внутрішній і зовнішній стегнові отвори.

30.    Топографічні утвори ступні, їх межі.

31.    Синовіальні піхви ступні, хід, відмінності від синовіальних піхв кисті.

ІІІ. Самостійна робота студентів – 1415-1500

Джерела інформації:

а) основні:

  1. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини.В 3-х томах.- М. : Медицина, 2006-2009.
  2. Ковешніков В.Г. Анатомія людини. В 3-х томах. - М. : Медицина, 2005-2008.
  3. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах. - М. : Медицина, 1991.

4.       Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/med/lik/ptn/1/

5.       Конспект лекції.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/med/lik/ptn/1/

б) додаткові:

  1. Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.
  2. Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.
  3. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.
  4. Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.
  5. Список латинських термінів.

 

Методичну вказівку склали

проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк, доц. Б.В.Голод,

доц. І.І.Боймиструк, доц. М.В.Ющак

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

" 12 " червня 2013 р.,  протокол № 11

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

_______________ 20__р.    протокол № __