МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ

медичного факультету

 

ЗАНЯТТЯ № 9(6 годин)

Тема:Сечові органи. Зовнішня і внутрішня будова нирки. Нефрон – структурно-функціональна одиниця нирки. Кровопостачання. Оболонки нирки, її топографія.

НАДНИРКОВІ ЗАЛОЗИ.

Будова і топографія сечоводів та сечового міхура.

Чоловічі статеві органи. Зовнішні ТА ВНУТРІШНІ чоловічі статеві органи. Топографія органів малого тазу у чоловІків.

Жіночі статеві органи. Будова, положення і функція. Топографія органів малого таза у жінок.

М’язи і фасції промежини у чоловіка і жінки. Рентгенанатомія сечостатевих органів.

 

Мета:

Вивчити розвиток, будову і топографічні особливості нирки, а також її структурно-функціональної одиниці - нефрона, а також кровопостачання та оболонки нирки.

Вивчити будову, топографію та функцію сечоводів та сечового міхура.

Вивчити будову, топографію внутрішніх чоловічих статевих органів та ендокринну частину яєчка.

Вивчити будову, топографію зовнішніх чоловічих статевих органів та топографію органів малого тазу у чоловіків.

Вивчити  будову, топографію внутрішніх жіночих статевих органів і ендокринну частину яєчника.

Вивчити будову, топографію зовнішніх жіночих статевих органів, жіночого сечівника та топографію органів малого таза у жінок.

Вивчити будову м’язів і фасцій промежини у чоловіка та жінки, а також вивчити рентгенанатомію сечостатевої системи.

 

Професійна орієнтація студентів.

У нормі обсяг і склад рідин організму коливається у вузьких межах, і нирки значною мірою відповідають за підтримання цього стану. Вони виконують екскреторну, метаболічну, ендокринну функції. В стані спокою нирки одержують 25 % об’єму серцевого викиду і якщо цей об’єм падає, виникає звуження судин паренхіми нирки. Ці стани можуть спостерігатися при кровотечах, опіках, проносах, блюванні, надмірному потовиділенні, шоку та інших патологічних станах. У багатьох хворих, які страждають на ниркові захворювання, симптоми і ознаки не співвідносяться з анатомічними ділянками нирок. Клінічні ознаки, головним чином, пов’язані з порушенням хімічного складу організму або підвищенням тиску, з порушенням водної, електролітної, кислотно-основної рівноваги. Про їхнє походження можна думати лише після визначення негативних змін у сечі, а також за її кількістю, що виробляється протягом доби. Лікар повинен пам’ятати про вроджені вади нирок, які протягом довгих років життя можуть не супроводжуватися патологічними симптомами, але з часом функція нирок погіршується і пацієнти звергаються в клініку з гіпертонією, гематурією і та ін. Отже, з одного боку, захворювання нирок призводять до зміни ряду функцій організму і з іншого боку - цілий ряд захворювань організму викликають зміни у функції та морфології нирок.

Актуальним є питання сечокам’яної хвороби, яка призводить до змін у нирках, сечовому міхурі, сечових шляхах. Саме тому студент повинен звернути увагу на звуження сечоводу, особливості будови стінок сечового міхура. Гормони кори надниркових залоз впливають на функцію канальців нирок, що визначає загальний вміст калію, натрію та води в організмі. Крім того, вони мають протиінсулінову дію і впливають на статеве дозрівання. Отже, набряки, зміна кольору шкіри, надмірна вага, нерегулярність менструацій повинні наштовхнути лікаря на думку про захворювання надниркових залоз.

Загальнобіологічне значення статевої системи є продовження існування виду, а її спеціальна роль полягає в забезпеченні процесів утворення статевих клітин. Основним органом сперматогенезу в чоловічій статевій системі є яєчко, яке продукує статеві клітини (сперматозоїди). Разом із тим воно виділяє в кров статеві гормони, які зумовлюють вторинні статеві ознаки та статевий потяг до осіб другої статі. Функціональні сексуальні розлади є порушеннями при яких відсутня здатність відчувати сексуальний потяг (аноргазмія), або слабість і неможливість звершення статевого акту (імпотенція). До таких розладів також слід віднести - фригідність. відсутність еякуляції, або передчасна еяколяція, на які в значній мірі впливають психогенні і конституаційні фактори. Виходячи з розуміння загального плану будови чоловічої статевої системи в цілому, послідовно формуєшся клінічне мислення лікаря, грамотно будується діагностичний пошук і психотерапевтична практика лікування.

Функціональні сексуальні розлади є порушеннями при яких відсутня здатність відчувати сексуальний потяг (аноргазмія), або слабість і неможливість звершення статевого акту (імпотенція). До таких розладів також слід віднести - фригідність. відсутність еякуляції, або передчасна еякуляція, на які в значній мірі впливають психогенні і конституаційні фактори. Виходячи з розуміння загального плану будови чоловічої статевої системи в цілому, послідовно формуєшся клінічне мислення лікаря, грамотно будується діагностичний пошук і психотерапевтична практика лікування.

Загально біологічне значення статевої системи є продовження існування виду, а її спеціальна роль полягає в забезпеченні процесів, пов’язаних з утворенням статевих яйцеклітин, заплідненням та створенням умов для розвитку зародка і плода. Основним органом оогенезу є яєчник, який продукує яйцеклітини і разом з тим виділяє в кров статеві гормони (фолікулін і гормон жовтого тіла), які беруть участь у регулюванні ряду процесів, таких як менструального циклу і вагітності і зумовлюють вторинні статеві ознаки та статевий потяг до осіб другої статі. Для жіночих статевих клітин характерний складний шлях розмноження і розвитку. При заплідненні яйцеклітини відновлюється повний або диплоїдний набір хромосом, який має генетичну інформацію, що походить від обох батьків (гамет). Генетична інформація є програмою розвитку майбутньої особи. Через 9 місяців (280 днів) відбувається родовий акт через прояв перейм і потуг, внаслідок чого народжується дитина.

Розуміння загального плану будови жіночих статевих органів допомагає, в цілому, формувати клінічне мислення лікаря, а також грамотно будувати діагностичний пошук, здійснювати лікування та профілактику жіночих захворювань.

Захворювання жіночих геніталій супроводжується зміною їх форми та розмірів, а функціональні сексуальні розлади є порушеннями, при яких втрачається здатність відчувати потяг до статевого акту (фригідність). Розуміння загального плану будови жіночих статевих органів допомагає, в цілому, формувати клінічне мислення лікаря, а також грамотно будувати діагностичний пошук, здійснювати лікування та профілактику жіночих захворювань.

Знання анатомічних особливостей розміщення м’яких тканин виходу із таза є особливо необхідним, оскільки діафрагма таза підтримує внутрішні органи, які розміщуються в його порожнині. Сама діафрагма сприяє протидії внутрішньочеревному тиску, а також масі органів живота. М’язи, які оточують природні отвори промежини, утворюють їх стискачі. Для діагностично-лікувальних маніпуляцій на тазовому дні сучасному лікарю необхідні знання нормальної анатомії промежини, що є дуже важливим для акушерства і гінекології та хірургії. Рентгенконтрастне дослідження внутрішніх органів має надзвичайно важливе значення в діагностиці захворювань окремих органів та їх систем. Виникає потреба в більш детальному ознайомленні молодих студентів (майбутніх лікарів) із рентгеноанатомією, оскільки вона є необхідною для правильної інтерпретації рентгенограм, які показують певні відхилення від норми органа і необхідні для підтвердження діагнозу захворювань. Адекватна оцінка рентгенологічного дослідження внутрішніх органів базується на знаннях їх нормальної будови.

 

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Латинська термінологія.

2. Черевна порожнина і порожнина очеревини.

3. Будова поперекового відділу хребетного стовпа.

4. Будова стінок таза, його м’язів, особливості топографії очеревини в чоловічому тазі,

5. Будова стінок таза, його м’язів, особливості топографії очеревини в жіночому тазі.

6. Загальні дані про будову органів сечостатевої системи.

 

І. Практична робота – 9⁰⁰-11¹⁵ (3 год.)

·         Ілюстративний матеріал.

1.       Скелет.

2.       Препарати цілих та розтятих нирок з нирковою ніжкою.

3.       Труп з розкритою черевною порожниною.

4.       Матеріал для препарування.

5.       Сагітальний розпил через чоловічий таз.

6.       Окремі вологі препарати чоловічих статевих органів.

7.       Муляжі, таблиці, схеми.

8.       Сагітальний розріз через жіночий таз.

9.       Навчальні відеосистеми.

10.    Набір навчальних рентгенограм, КТ- та МРТ знімків.

11.    Окремі вологі препарати жіночих статевих органів.

·         Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. На музейному вологому препараті нирки демонструвати кіркову та мозкову речовини.

Робота 2. Замалювати структурну одиницю нирки – нефрон

Робота 3. Простежити хід сечоводів у черевній порожнині.

Робота 4. На вологому препараті сечового міхура навчитися робити розтин для демонстрації складок слизової, сечоміхурового трикутника.

Робота 5 .На вологому препараті надниркової залози навчитися робити розтин для демонстраці кіркового та мозкового шарів.

Робота 6. За допомогою даних методичних вказівок розробіть схему послідовного розміщення внутрішніх статевих органів у чоловіка.

Робота 7. За допомогою даних методичних вказівок розробіть схему послідовного розміщення зовнішніх статевих органів у чоловіка.

Робота 8. Вивчення чоловічого статевого члена (прутня).

Робота 9 Вивчення яєчника.

На вологому музейному препараті визначаємо корковий і мозковий шари. У корковому шарі знаходимо незрілі яйцеклітини, які розміщуються в маленьких пухирцях первинних яєчникових фолікулів. Стараємося знайти і показати, як виглядає жовте тіло. Оглядаємо зовнішню поверхню яєчника і шукаємо наявність на поверхні зародкового епітелію горбистості.

Робота 10. Вивчення матки.

На вологому музейному препараті матки знаходимо трикутноподібну порожнину матки, основа якої обернена справа і зліва до маткових отворів труби, а вершина переходить в канал шийки матки. Підкреслюємо наявність пальмоподібних складок у каналі шийки матки. Показуємо зовнішнє вічко шийки, розглядаємо його форму - круглого отвору чи горизонтальної щілини з розривами і рубцями.

Робота 11. За допомогою даних методичних вказівок розробіть схему послідовного розміщення внутрішніх і зовнішніх статевих органів у жінки.

Робота 12. Вивчення сіднично-прямокишкової ямки проводимо на вологому музейному препараті таза. Збоку від анального отвору, знаходимо парне заглиблення призматичної форми, яке заповнене жировою клітковиною, судинами і нервами. Демонструємо стінки сіднично-прямокишкової ямки.

Робота 13. В процесі роботи, на практичному занятті, необхідно відмітити, що всі органи поглинають рентгенівські промені майже так, як і тканини, що їх оточують, а тому, в звичайних умовах не виявляються. Видимими бувають лише скупчення газів. Отже, для одержання рентгенологічного зображення органів, слід використовувати метод їх заповнення контрастною речовиною барієвою масою, яка створює штучну контрастність, що дає можливість правильно інтерпретувати рентгенограми органів.

 

Практичні завдання і вміння студентів, а також показати на препаратах зазначені анатомічні утвори.

·         Нирка з наднирниковою залозою: поверхні, краї, ворота наднирникових залоз.

·         На сечоводі показати його частини.

·         На сечовому міхурі показати: дно, тіло, верхівку, шийку, складки слизової, трикутник міхура, отвори міхура.

·         Схема хромафінних органів: парааортальні тільця, сонний та куприковий вузли.

·         Яєчко і його придаток.

·         Передміхурову залозу.

·         Сім’яні міхурці.

·         Сім’явиносну протоку .

·         Цибулино-сечівникову залозу.

·         Статевий член (прутень). . 2. Сечівник: його частини, сім’яний горбик, маточку і пазуху.

·         Мошонку (калитку) з розпрепарованими оболонками яєчка і сім’яного канатика.

·         Аналіз оглядових рентгенограм, КТ та МРТ нирок та надниркових залоз в нормі.

·         Сагітальний розпил тазу жінки: яєчник, його ворота, поверхні, краї, кінці, брижа, зв’язки. Маткові труби: лійка, торочки, ампула, отвори. Матка, її оболонки, порожнина, канал шийки. Частини маткової труби.

·         Органокомплекс внутрішніх статевих органів жінки: яєчник, його ворота, поверхні, краї, кінці, брижа, зв’язки.

·         Сагітальний розпил тазу жінки: піхва, її склепіння та складки слизової оболонки.

·         На вологому препараті зовнішніх жіночих органів показати: лобок та соромітну щілину, великі та малі соромітні губи, клітор, цибулину присінка, дівочу пліву, жіночий сечівник.

·         Покажіть на вологих препаратах фасції і м’язи, які відносяться до сечостатевої діафрагми (передньої) і тазової діафрагми (задньої).

·         Контрастна рентгенограма сечових шляхів: контури нирок ниркових мисок, сечоводу, сечового міхура, звуження сечоводу.

·         Метросальпінгограма: контури порожнини матки та просвіту маткових труб.

·         Аналіз оглядових рентгенограм, КТ та МРТ органів малого тазу в нормі.

 

ІІ. Семінарське обговорення практичної роботи – 11⁴⁵-13¹⁵ (2 год.)

·         Ситуаційні задачі.

1. Задача. При ультразвуковому дослідженні нирок у хворої виявлено їх опущення. В анамнезі схуднення на 10 кг. Послаблення якого з факторів фіксуючого апарату нирок призвело до цього порушення?

Еталон відповіді: жирової капсули.

2. Задача. При обстеженні у чоловіка виявлено жіночі статеві ознаки. Дослідження власне статевих органів патології не виявило. Про пухлину якої залози можна думати?

Еталон відповіді: Glandula supratenalis;

3. Задача. У хворого хлопчика, 10 років, виявлене сполучення серозної порожнини яєчка з очеревинною порожниною, що потребує оперативного втручання на сім’яному канатику. Яка з оболонок сім’яного канатика має бути розтята останньою, щоб виділити його змістовність?

Еталон відповіді:  Fascia spermatica interna;

4. Задача. Хворий скаржиться на часте та утруднене сечовиділення. Порушення структури якого з наведених утворень є причиною цього?

Еталон відповіді: Простата

5. Задача. 21. З метою уточнення діагнозу в хворої 70 років стало необхідним пальпаторне дослідження органів через передню стінку прямої кишки. Які органи при такій пальпації можна дослідити в жінки?

Еталон відповіді: Матку, вагіну.

6. Задача. 43. Під час родової діяльності при важкому прорізуванні голівки плоду щоб уникнути розриву промежини роблять розсічення отвору піхви біля основи великої соромітної губи. Який м’яз промежини при цьому розсікають.

Еталон відповіді: Цибулино-губчастий.

7. Задача. 206. Запальний процес видозміненої підсерозної основи навколо шийки матки спричинив інтенсивний больовий симптом у пацієнтки. Патологічний процес якої ділянки статевих органів встановив лікар?

Еталон відповіді: Parametrium.

 

·         Обговорення теоретичних питань:

Перелік питань:

1.       Які органи входять до складу сечових і яку функцію вони виконують?

2.       Опишіть зовнішню будову нирки.

3.       Що таке ворота нирки?

4.       Назвіть взаємовідношення елементів ниркової ніжки.

5.       Що таке ниркова ніжка?

6.       Опишіть синтопію правої нирки.

7.       Опишіть синтопію лівої нирки.

8.       Скелетотопія та голотопія правої нирки.

9.       Скелетотопія та голотопія лівої нирки.

10.    Оболонки нирки.

11.    Опишіть особливості будови ниркової фасції.

12.    Фіксуючий апарат нирки.

13.    Що таке “чудесна сітка” нирки?

14.    Особливості кровопостачання нирки.

15.    Структурно-функціональна одиниця нирки.

16.    Опишіть макроскопічну будову нирки на розрізі.

17.    Функція сечоводу.

18.    Звуження сечоводу, їхня локалізація.

19.    Будова стінки сечоводу.

20.    Топографія сечоводу.

21.    Топографія сечового міхура.

22.    Структура стінки сечового міхура.

23.    Відношення сечового міхура до очеревини .

24.    Відділи сечового міхура.

25.    Чим обмежений трикутник сечового міхура?

26.    Що утворює м’язовий шар сечового міхура?

27.    Що характерно для трикутника сечового міхура?

28.    Які отвори має сечовий міхур?

29.    Функція сечового міхура.

30.    Зовнішня будова надниркових залоз.

31.    Топографія .лівої та правої надниркових залоз.

32.    Ворота надниркових залоз.

33.    Чим покрита надниркова залоза зовні?

34.    Будова надниркової залози.

35.    Опишіть будову кіркової речовини надниркової залози.

36.    Опишіть будову мозкової речовини надниркової залози.

37.    Які гормони виробляє мозкова речовина надниркової залози?

38.    Синтопія надниркових залоз.

39.    Гормони кіркової речовини надниркових залоз.

40.    Хромафінні органи.

41.    Локалізація хромафінних органів.

42.    Перелічіть хромафінні органи.

43.    Яка функція хромафінних органів?

44.    Що відноситься до внутрішніх чоловічих статевих органів?

45.    Яка будова яєчка?

46.    Яка топографія та функція яєчка?

47.    Яка будова і топографія придатка яєчка?

48.    Сім’явиносна протока, її будова, топографія і функція.

49.    Сім’яні міхурці, їх будова, топографія., функція.

50.    Будова передміхурової залози.

51.    Топографія та функція передміхурової залози.

52.    Будова, топографія та функція цибулино-сечівникової залози.

53.    Що відноситься до зовнішніх чоловічих статевих органів?

54.    Опишіть оболонки яєчка .

55.    Як проходить процес опускання яєчка?

56.    Яка будова, сім’яного канатика?

57.    Яка топографія та функція сім’яного канатика?

58.    Яка будова чоловічого статевого члена (прутня)?

59.    Чоловічий сечівник, його будова, особливості, топографія, функція.

60.    Які звуження сечівника ви знаєте?

61.    Які ви знаєте розширення сечівника?

62.    Які і скільки вигинів у чоловічому сечівнику?

63.    Чим представлені внутрішні статеві органи жінки?

64.    Яка будова яєчника?

65.    3.Яка топографія та функція яєчника?

66.    4.Що відноситься до фіксуючого апарату яєчника?

67.    Яка будова і топографія маткових труб?

68.    Будова стінки матки.

69.    Яка топографія матки?

70.    Опишіть фіксуючий апарат матки.

71.    Які ви знаєте положення матки?

72.    Форми мінливості і вади розвитку внутрішніх жіночих статевих органів.

73.    Циклічні зміни слизової матки.

74.    Що належить до зовнішніх статевих органів жінки ?

75.    Будова піхви.

76.    Топографія піхви.

77.    Склепіння піхви та її сполучення.

78.    Опишіть лобок та соромітну щілину.

79.    Яка будова великих та малих соромітних губ?

80.    Топографія присінка піхви.

81.    Опишіть будову, топографію та функцію великих та малих залоз присінка.

82.    Клітор, його будова та топографія.

83.    Цибулина присінка.

84.    Яка будова, та топографія жіночого сечівника?

85.    Сфінктери жіночого сечівника.

86.    Відмінність жіночого сечівника від чоловічого.

87.    Топографія органів малого таза у жінок.

88.    Промежина у вузькому розумінні.

89.    Промежина у широкому розумінні.

90.    Границі і трикутники промежини.

91.    На які ділянки поділяють промежину і які структури розмішуються в кожній з них залежно від статі?

92.    Які м’язи утворюють діафрагму таза і сечостатеву діафрагму? Які шари м’язів розрізняють?

93.    Яке розміщення і хід фасції обох діафрагм залежно від статі?

94.    Які особливості будови сечостатевої діафрагми залежно від статі?

95.    Опишіть хід пристінкового і вісцерального листків фасції таза.

96.    Які границі сіднично-прямокишкової ямки? Чим вони заповнені?

97.    Клітковинні простори малого таза.

98.    11.. Які утворення виявляємо при оглядовій рентгенографії нирок і сечових шляхів?

99.    Охарактеризуйте рентгенівську картину нирок і сечових шляхів при їх заповнені контрастною речовиною.

100.Рентгенівський рисунок при метросальпінгографії.

ІІІ. Тестування знань студентів – 14¹⁵-15⁰⁰ (1 год.)

Джерела інформації:

а) основні:

1. Анатомия человека / Под ред. М. Р. Сапина.- 1986.-т. 1,-с. 71-81, 81-93, 6-91 (вибирайте позначення рентгеноанатомія органа), 95-102.

2. Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. В 4-х томах.-М.: Медицина,1991.

3.    Конспект лекції.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/lectures_stud/uk/med/health/1/

4.    Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/index.php?&path=anatomy/classes_stud/uk/med/health/1/

б) додаткові:

1.   Свиридов О.І. Анатомія людини. – Київ: Вища школа, 2000. - 399 с.

2.   Неттер Ф. Атлас анатомії людини. – Львів: Видавничий дім Наутілус, 2004. – 592 с.

3.   Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека.- Гиппократ, Санкт-Петербург: Издательский дом СПб МАПО, 2004. -720 с.

4.   Міжнародна анатомічна номенклатура /за редакцією Бобрика І.І., Ковешнікова В.Г./- Київ: Здоров’я, 2001. – 328 с.

 

Методичну вказівку склали –

проф. І.Є. Герасимюк, проф. Я.І.Федонюк, доц. Б.В.Голод,

доц. І.І.Боймиструк, доц. М.В.Ющак

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

" 05 " червня 2012 р.,  протокол № 11

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

“___”____________ 20__р.    протокол № __