Медицина

•

Загальні відомості про нервову систему.

ТЕОРІЯ „ЛІМБІЧНОЇ СИСТЕМИ”.

Як відомо з латинської термінології limbicus – це є облямівка. В 1878 році Поль Брока використав даний термін для позначення тієї ділянки мозку, що облямовує його стовбур. Крайова частка внутрішньої поверхні півкуль складається з 2-х звивин: склепіння, розміщеної над мозолистим тілом, що утворює верхню лімбічну ділянку, і гіпокампової, що знаходиться внизу внутрішньої поверхні півкуль і являє собою нижню лімбічну ділянку.

Виявлення ролі даних утворів в регуляції вегетативно-вісцеральних функцій призвело до виникнення терміну „вісцеральний мозок”. Подальше уточнення анатомо-функціональних особливостей і фізіологічної ролі даних структур призвело до використання конкретизуючого визначення „лімбічна система”.

Лімбічна система складається з анатомічних утворів, які об’єднуються між собою тісними функціональними зв’язками.Кірковими структурами, що входять до складу лімбічної системи, являється периформне поле і кора, що обмежують нюхову ділянку, задні ділянки орбітальної звивини, параспленіальна поясна і субкальозна звивина, кора осрівця, вискова полярна звивина, що знаходиться по сусідству з ринальною борозною.

Ядерними структурами, що мають безпосереднє відношення до лімбічної системи, є мигдалеподібний комплекс, передні таламічні ядра, гіпоталамус, епіталамус і частини базальних гангліїв.Існує кілька класифікацій лімбічних структур: антомічна Гасто і Ламмерса, в якій виділяють 2 частини: базальну і лімбічну; анатомо-функціональну; оро-медіо-базальну, що регулює вегетативно-вісцеральні функції, поведінкові акти, які пов’язані з травною функцією, статевою, емоціональною сферою і задню ділянку / гіпокампальна формація/ , що приймає участь в організації більш складних поведінкових актів.

На сьогоднішній час структури, що утворюють лімбічну систему, групують в три відділи:

I – поясна звивина, її зв’язки з гіпокампом, гіпокамп, гіпоталамус, передні ядра таламуса, центральна сіра речовина і покриття мозку;

2 – орбіто-інсуло-темпоральний комплекс з мигдалиною;

3 – комплекс медіального передньо-мозкового пучка, який зв’язує нюхові шляхи з гіпоталамусом, гіпокампом і середнім мозком.

Існує велика кількість робіт, присвячених вивченню зв’язків і функцій різноманітних відділів лімбічної системи. Багато дослідників відмічають, що при подразненні чи видаленні ділянок лімбічної системи поряд з певною специфічністю спостерігалась спільність у реакціях, що викликані.

На цій основі і був зроблений висновок, що лімбічна система бере участь в регуляції вегетативно-вісцерально-гуморальних функцій, які направлені на забезпечення різноманітних форм діяльності/травна і сексуальна поведінка, процеси збереження виду/,в регуляції систем, що забезпечують сон, увагу, емоційну сферу, процеси пам’яті, здійснюючи таким чином сомато-вегетативну інтеграцію.

Отже, лімбічна система – це комплекс утворів кінцевого, проміжного і середнього мозку, що приймають участь в регуляції різноманітних вегетативних функції. Разом з усією підкіркою лімбічна система є джерелом енергії для кори, відповідає за основні, життєво важливі реакції організму, регулює діяльність внутрішніх органів. Для неї характерні відчуття голоду і спраги, сприйняття звуків і запахів.

Вчені вважають, що саме тут сконцентрований фізіологічний субстрат людських емоцій, а також розміщені механізми пам’яті. Зв’язки лімбічної системи досить складні з найбільш різноманітними функціями.

Розвиток спинних нервів.

План лекції

1.Формування спинномозкових нервів

2.Характеристика гілок спинномозкових нервів

3.Шийне сплетення: топографія і область іннервації

4.Плечове сплетення: топографія і область іннервації коротких гілок плечового сплетення

5.Довгі гілки плечового сплетення: топографія і область іннервації

6. Поперекове сплетення:топографія і область іннервації

7. Крижове сплетення: топографія і область іннервації коротких гілок крижового сплетення

8. Довгі гілки крижового сплетення: топографія і область іннервації

Спинномозкові нерви, nn. spinales, кількістю 31 пара, є мішаними нервами. Розрізняють 8 пар шийних, 12 пар грудних, 5 пар поперекових, 5 пар крижових, І пару (інколи 2 пари) куприкових спинномозкових нервів.

Кожний спинномозковий нерв утворюється шляхом злиття двох корінців -переднього та заднього. Передній (руховий) корінець, radix anterior (motoria), складається з аксонів тих нейронів, тіла яких лежать у передньому та бічному стовпах сірої речовини спинного мозку.

Задній (чутливий) корінець, radix posterior (sensoria), складається з аксонів псевдоунінолярних нейронів спинномозкового вузла. Обидва корінці зливаються у міжхребцевому отворі, формуючи стовбур спинномозкового нерва (truncus n. spinalis), який виходить з хребтового каналу через цей отвір. Спинномозковий вузол, ganglion spindle, у вигляді потовщення заднього корінця розміщений біля місця його злиття з переднім корінцем

Перший шийний спинномозковий нерв виходить з хребтового каналу між потиличною кісткою та І шийним хребцем, VIII шийний спинномозковий нерв виходить крізь міжхребцевий отвір між VII шийним та І грудним хребцями, V крижовий та куприковий (куприкові) нерви - крізь крижовий розтвір. По виходу з міжхребцевого отвору стовбур спинномозкового нерва поділяється на дві великі гілки (передню та задню), а також віддає менші за розміром сполучні та оболонну гілки.

1. Сполучних гілок (rr. communicantes) від кожного спинномозкового нерва відходить дві. Одна з них - біла гілка, ramus albus, - містить вкриті мієліном прегангліонарні волокна (аксони нейронів бічного проміжного ядра сірої речовини спинного мозку), які досягають певного вузла симпатичного стовбура. Інша - сіра гілка, ramus griseus, - містить, переважно, постгангліонарні (безмієлінові) волокна, що йдуть у зворотньому напряму від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового вузла.

2. Оболонка гілка, ramus meningeus, містить чутливі та симпатичні нервові волокна. Вона заходить у хребтовий канал через міжхребцевий отвір перед відповідним спинномозковим нервом і іннервує оболонки спинного мозку.

3. Передня гілка, ramus (interior, - найбільша гілка спинномозкового нерва. З'єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів, формуючи поблизу хребтового стовпа сплетення. Розрізняють шийне, плечове, поперекове, крижове та куприкове сплетення. Передні гілки грудних нервів продовжуються у міжреберні нерви, не утворюючи сплетень.

4. Задня гілка, ramus posterior, тонша за передню гілку спинномозкового нерва (крім І шийного нерва). Задні гілки спинномозкових нервів йдуть дозаду між поперечними відростками хребців (задні гілки крижових нервів проходять крізь задні крижові отвори) і іннервують шкіру та глибокі м'язи спини та потилиці.

Шийні нерви

Шийні нерви, nn. cervicales, кількістю 8 пар, беруть початок від восьми шийних сегментів спинного мозку. Кожна із задніх гілок (rr. posteriores) шийних нервів поділяється на нрисередню та бічну гілки, які іннервують шкіру та глибокі м'язи шиї. Присерсдня гілка, ramus medialis, є мішаною, вона містить рухові та чутливі волокна. Бічна гілка, ramus lateralis, містить тільки рухові волокна.

Серед задніх гілок шийних нервів виділяють гілки І-го, ІІ-го та ІП-го шийних нервів, які мають власні назви.

1. Підпотиличний нерв, п. suboccipitalis (С1), є задньою гілкою 1-го шийного нерва. Вона є руховою і більшою за відповідну передню гілку. Прямує назад, ідучи у борозні хребтової артерії атланта під хребтовою артерією і іннервує такі підпотиличні м'язи: великий та малий задні прямі м'язи голови, верхній та нижній косі м'язи голови.

2. Великий потиличний нерв, n. occipitalis major (C2), є задньою гілкою ІІ-го шийного нерва. Проходить між атлантом та осьовим хребцем, пронизує трапецієподібний м'яз і іннервує напівостьовий м'яз голови та шкіру потиличної ділянки.

3. Третій потиличний нерв,

n. occipitalis tertius (C3), є задньою гілкою ІІІ-го шийного нерва. Розміщений присередніше великого потиличного нерва, іннервує шкіру потиличної ділянки поблизу серединної лінії.

Передні гілки, rr. anteriores, шийних нервів формують шийне та плечове сплетення.

Шийне сплетення, plexus cervicalis, утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних нервів (С1 - С4). Воно розташовується на рівні чотирьох верхніх шийних хребців на передній поверхні глибоких м'язів шиї (середнього драбинчастого м'яза, ремінного м'яза шиї, м'яза-підіймача лопатки) під грудинно-ключично-сосковим м'язом.

Гілки шийного сплетення поділяються на рухові, чутливі та мішані.

І. Рухові (м'язові) гілки шийного сплетення прямують до м'язів, розміщених поряд зі сплетенням, - переднього, середнього та заднього драбинчастого м'язів, довгих м'язів голови та шиї, переднього та бічного прямих м'язів голови, м'яза-підіймача лопатки, передніх міжпоперечних м'язів шиї.

Шийна петля, ansa cervicalis, іннервує підпід'язикові м'язи шиї. Вона утворена двома корінцями: переднім (radix anterior) та заднім (radix posterior), які йдуть від І-го - ІІІ-го шийних нервів.

Передній корінець певний відрізок йде в складі під'язикового нерва, а потім відділяється від нього і зливається із заднім корінцем. Від спільного з під'язиковим нервом відрізка переднього корінця шийної петлі відгалужується щитопід'язикова гілка,

r. thyrohyoideus, яка іннервує однойменний м'яз.

II. Чутливі (шкірні) гілки шийного сплетення огинають задній край грудинно-ключично-соскового м'яза, пронизують власну фасцію шиї і з'являються у її підшкірній основі. До чутливих гілок шийного сплетення належать такі нерви:

1. Малий потиличний нерв, n. occipitalis minor (C2-C3), - розміщений найвище серед шкірних гілок сплетення. Піднімається вгору збоку від великого потиличного нерва і іннервує шкіру потиличної ділянки позаду вушної раковини

2. Великий вушний нерв, п. auricularis magnus (C3), прямує вгору, косо перетинає грудинно-ключично-сосковий м'яз, поділяється на дві гілки і іннервує шкіру задньої поверхні вушної раковини та шкіру одразу за вушною раковиною (задня гілка, ramus posterior), шкіру під та перед вушною раковиною до кута нижньої щелепи (передня гілка, ramus anterior).

3. Поперечний нерв шиї, n. transversus colli (C3), від середини заднього краю грудинно-ключично-соскового м'яза йде вперед під підшкірним м'язом шиї і поділяється на верхні гілки

(rr. superiores), які іннервують шкіру шиї вище рівня під'язикової кістки, та нижні гілки (rr: inferiores), які іннервують шкіру нижче під'язикової кістки.

4. Надключичні нерви, nn. supraclavicularis (C3-C4), йдуть вниз і розгалужуються на такі нерви: а) присередні надключичні нерви, nn. supraclavicularis mediales, перетинають присередню третину ключиці і іннервують шкіру надключичної ямки та під присередньою третиною ключиці; б) проміжні надключичні нерви, nn. supraclavicularis intermedii, перетинають середину ключиці і іннервують шкіру великої надключичної ямки та шкіру грудної клітки від рівня ключиці до IV-гo ребра; в) бічні надключичні нерви, nn. supraclavicularis laterales, прямують до дельтоподібної ділянки і іннервують шкіру цієї ділянки та над акроміоном.

III. Мішані гілки шийного сплетення подані одним діафрагмальним нервом. Діафрагмальний нерв, n. phrenicus (C3-C5), йде вниз по передній поверхні переднього драбинчастого м'яза, проходить між підключичними артерією та веною і крізь верхній отвір грудної клітки потрапляє у грудну порожнину. У грудній порожнині діафрагмальний нерв проходить перед коренем відповідної легені, далі іде вниз у середньому середостінні і досягає діафрагми. На рівні І ребра до діафрагмального нерва приєднуються додаткові діафрагмальні нерви - гілки підключичного нерва.

Рухові гілки діафрагмального нерва іннервують діафрагму. Чутливі гілки нерва іннервують осердя та сусідню з ним плевру (осердна гілка, ramus pericardiacus). Чутливі волокна правого діафрагмального нерва досягають печінки, що обумовлює існування френікус-симптома при захворюваннях печінки, коли пацієнт відчуває біль у правій малій надключичній ямці при натисненні у цьому місці. Зонами іннервації діафрагмального нерва пояснюється і те, що щипання шкіри дельтоподібної ділянки може зупинити напад гикавки.

Плечове сплетення

Плечове сплетення, plexus brachialis, утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів, частинами передніх гілок IV-го шийного та I-го грудного нервів. Воно простягується від хребтового стовпа до пахвової порожнини (до рівня хірургічної шийки плечової кістки).

Плечове сплетення має над- та підключичну частини.

Надключична частина, pars supraclavicularis, плечового сплетення розміщена у міждрабинчастому просторі шиї та в глибині великої надключичної ямки і представлена трьома стовбурами (trunci) та їхніми розгалуженнями. Верхній стовбур, truncus superior, утворений передніми гілками IV - VI шийних нервів, середній стовбур, truncus medius, - передньою гілкою VII шийного нерва, нижній стовбур, truncus inferior, - передніми гілками VIII шийного та І грудного нервів.

Волокна передніх розгалужень (divisiones anteriores) стовбурів входять до складу тих гілок плечового сплетення, що іннервують м'язи-згиначі верхньої кінцівки. Волокна задніх розгалужень (divisiones posteriores) стовбурів входять до складу тих гілок плечового сплетення, що іннервують м'язи-розгиначі верхньої кінцівки.

Підключична частина, pars infraclavicularis, плечового сплетення розміщена під ключицею у пахвовій порожнині і представлена трьома пучками (fasciculi), які беруть початок від передніх та задніх розгалужень стовбурів надключичної частини.

Гілки плечового сплетення можна умовно поділити на короткі та довгі.

Короткі гілки починається від надключичної та підключичної частин плечового сплетення. Вони іннервують м'язи плечового пояса, поверхневі м'язи грудної клітки та спини.

1. Спинний (дорзальний) нерв лопатки, п. dorsalis scapula (C5), відгалужується від передньої гілки V шийного нерва біля міжхребцевого отвору, пронизує середній драбинчастий м'яз, йде вниз до присереднього краю лопатки, де іннервує м'яз-підіймач лопатки та ромбоподібні м'язи.

2. Довгий грудний нерв, n. thoracicus longus (C5-C7) починається від передніх гілок V - VII шийних нервів до утворення стовбурів спелетння, пронизує середній драбинчастий м'яз, прямує вниз по бічній поверхні переднього драбинчастого м'яза і іннервує його.

3. Підключичний нерв, n. subclavius (C4-C6), йде від верхнього стовбура плечового сплетення вниз, проходить перед підключичною артерією до підключичного м'яза і іннервує його. Віддає сполучні гілки до діафрагмального нерва - додаткові діафрагмальні нерви.

4. Надлопатковий нерв, n. supraclavicularis (C5-C6), йде від верхнього стовбура до вирізки лопатки, проходить під верхньою поперечною зв'язкою лопатки у надосну ямку, огинає шийку лопатки і проходить під нижньою поперечною зв'язкою лопатки у піддосну ямку. Іннервує надосний та підосний м'язи.

5. Присередній та бічний грудні нерви, n. pectorales medialis (C8-T1) lateralis (C5-C7), починаються від присереднього та бічного пучків підключичної частини плечового сплетення відповідно. Вони йдуть вперед та вниз, пронизують ключично-грудну фасцію і іннервують великий та малий грудні м'язи.

6. Підлопаткові нерви, nn. subscapularis (C5-C7), -2-3 гілки, що йдуть від заднього пучка або задніх розгалужень плечового сплетення по передній поверхні підлопаткового м'яза. Іннервують ці нерви підлопатковий та великий круглий м'язи.

7. Грудоспинний нерв, n. thoracodorsalis (C6-C8), йде від заднього пучка уздовж бічного краю лопатки до найширшого м'яза спини та іннервує його.

8. Пахвовий нерв, n. axillaris (C5-C6), починається від заднього пучка плечового сплетення, виходить з пахвової порожнини крізь чотиристоронній отвір разом із задньою огинаючою плечову кістку артерією і розгалужується на м'язові гілки (rr. muscularis), які іннервують дельтоподібний та малий круглий м'язи. Чутлива гілка пахвового нерва - верхній бічний шкірний нерв плеча, n. cutaneus brachii lateralis superior, - іннервує шкіру дельтоподібної ділянки.

Довгі гілки плечового сплетення

Довгі гілки починаються від підключичної частини плечового сплетення. Вони іннервують м'язи та шкіру вільної верхньої кінцівки.

1. Серединний нерв, n. medianus починається двома корінцями — присереднім (radix medialis) (C8-T1) та бічним (radix lateralis) (C6-C7) - від присереднього та бічного пучків плечового сплетення.

Корінці зливаються у єдиний стовбур попереду пахвової артерії, далі нерв проходить на плечі у присередній двоголовій борозні разом з плечовими артерією та венами. У ліктьовій ямці нерв проходить під апоневрозом двоголового м'яза плеча, пронизує товщу круглого м'яза-привертача і лягає на передпліччі у серединну борозну. Через канал зап'ястка серединний нерв проходить на кисть і розгалужується на спільні долонні пальцеві нерви.

На плечі серединний нерв гілок не віддає. У ліктьовій ямці від нерва відходить передній міжкістковий нерв (передпліччя), n. interosseus (antebrachii) anterior, який спускається вниз по передній поверхні міжкісткової перетинки і іннервує довгий м'яз-згинач великого пальця, променеву частину глибокого м'яза-згинача пальців (сухожилки цієї частини йдуть до вказівного та середнього пальців), квадратний м'яз-привертач, променезап'ястковий та міжзап'ясткові суглоби.

Ще у ліктьовій ямці від серединного нерва відходить чутлива гілка до капсули ліктьового суглоба та відходять м'язові гілки, rr. musculares, які прямують до круглого м'яза-привертача, променевого м'яза-згинача зап'ястка, довгого долонного м'яза, поверхневого м'яза-згинача пальців. Таким чином, на передпліччі серединний нерв іннервує всю передню групу м'язів передпліччя, за виключенням ліктьового м'яза-згинача зап'ястка та ліктьової частини глибокого м'яза-згинача пальців.

Долонна гілка серединного нерва, r. palmaris n. mediani, відходить від серединного нерва у нижній третині передпліччя, пронизує фасцію передпліччя, йде вниз і іннервує шкіру долонної поверхні кисті з променевого боку.

Спільні долонні пальцеві нерви, nn. digitales palmares communes - 3 нерви, що утворюються в результаті кінцевого розгалуження серединного нерва на рівні дистального краю утримувача згиначів. Вони проходять під долонним апоневрозом уздовж І-ІІІ міжн'ясткових проміжків і розгалужуються на власні долонні пальцеві нерви.

М'язові гілки спільних долонних пальцевих нервів іннервують більшу частину м'язів тенара (короткий відвідний м'яз великого пальця, протиставний м'яз великого пальця, поверхневу головку короткою м'яза-згинача великого пальця та І - ІІІ червоподібні м'язи. Шкірні гілки спільних долонних пальцевих нервів іннервують шкіру долонної поверхні кисті між тенаром та гіпотенаром.

Власні долонні пальцеві нерви, nn. digitales palmares proprii, іннервують шкіру долонної поверхні кисті І - III пальців та променевий бік IV пальця (шкіру трьох с половиною пальців), а також шкіру тильної поверхні дистальної фаланги І пальця, середньої та дистальної фаланг II та III пальців, променевого боку IV пальця.

2. Ліктьовий нерв, n. ulnaris (C8-T1), бере початок від присереднього пучка плечового сплетення. На плечі спочатку лягас у присередню двоголову борозну, потім пронизує присередню міжм'язову перетинку і проходить позаду присереднього надвиростка в однойменній борозні, де він лежить поверхнево під шкірою і є доступним для пальпації. На передпліччі ліктьовий нерв проходить у ліктьовій борозні разом з однойменними артерією та венами і дистально на передній поверхні утримувача згиначів переходить у свою кінцеву долонну гілку.

Як і серединний нерв, ліктьовий нерв на плечі гілок не віддає. На передпліччі м'язові гілки, rr. musculares, ліктьового нерва іннервують ліктьовий м'яз-згинач зап'ястка та ліктьову частину глибокого згинача пальців, невелика суглобова гілка іннервує капсулу ліктьового суглоба.

Тильна гілка ліктьового нерва, r. dorsalis n. ulnaris, відходить від ліктового нерва на межі між середньою та дистальною третинами передпліччя, проходить під сухожилком ліктьового згинача зап'ястка, огинає ліктьову кістку і прямує на тильну поверхню кисті, де своїми кінцевими гілками - тильними пальцевими нервами (nn. digitales dorsales) - іннервус шкіру мізинця, безіменного пальця та ліктьового боку середнього пальця.

Долонна гілка ліктьового нерва, r. palmaris n. ulnaris, є продовженням ліктьового нерва, що проходить на долоню разом з ліктьовою артерією перед утримувачем згиначів. Пройшовши збоку від горохоподібної кістки, долонна гілка ліктьового нерва поділяється на поверхневу та глибоку гілки.

А) Поверхнева гілка, r. superficialis, йде на кисті поверхнево під шкірою та долонним апоневрозом, віддає м'язову гілку до короткого долонного м'яза і продовжується у спільний долонний пальцевий нерв (n. digitalis palmaris communis), який йде у IV міжп'ястковому проміжку та поділяється на два власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii), що розгалужуються у шкірі сусідніх поверхонь IV та V пальців з долонної сторони та у шкірі середньої та дистальної фаланг цих пальців з тильної сторони. До шкіри ліктьового боку V пальця йде власний долонний пальцевий нерв, що відходить самостійно від поверхневої гілки.

Б) Глибока гілка, r. profundus, огинає з присереднього боку гачок гачкуватої кістки, проходить крізь товщу м'язів гіпотенара і по ходу артеріальної глибокої долонної дуги досягає м'язів тенара. Нерви, що відходять від глибокої гілки, іннервують більшість м'язів гіпотенара (відвідний м'яз мізинця, короткий м'яз-згинач мізинця та протиставний м'яз мізинця), середню групу м'язів кисті (міжкісткові м'язи, III та IV червоподібні м'язи), м'язи тенара (привідний м'яз великого пальця та глибоку головку короткого згинача великого пальця).

3. Присередній шкірний нерв плеча, n. cutaneus brachii medialis (С8-Т1), починається від присереднього пучка плечового сплетення, супроводжує пахвову артерію і своїми гілками іннервує шкіру присередньої поверхні плеча, з'єднуючись з міжреберно-плечовими нервами (гілки І - III міжреберних нервів).

4. Присередній шкірний нерв передпліччя, n. cutaneus antebrachii medialis (C8-T1), бере початок від присереднього пучка плечового сплетення, супроводжує на плечі пахвову артерію. Посередині плеча пронизує фасцію плеча і досягає передпліччя по ходу княжої вени. Передня гілка, r. anterior, цього нерва іннервує шкіру передньої поверхні передпліччя з присереднього боку, а задня гілка, r. posterior, - шкіру верхніх 2/3 задньої поверхні передпліччя з присереднього боку.

5. М'язово-шкірний нерв, n. musculocutaneus (C5-C7), відходить від бічного пучка плечового сплетення, пронизує дзьобо-плечовий м'яз і прямує вниз між двоголовим м'язом плеча та плечовим м'язом. У ліктьовій ямці нерв йде в передній бічній ліктьовій борозні і продовжується на передпліччя під назвою бічний шкірний нерв передпліччя. На плечі м'язові гілки, r. musculares, цього нерва іннервують передні м'язи плеча – дзьобоплечовий м'яз, плечовий м'яз та двоголовий м'яз плеча. На передпліччі бічний шкірний нерв передпліччя, n. cutaneus antebrachii lateralis, іннервує шкіру передньо-бічної поверхні передпліччя.

6. Променевий нерв, n. radialis (C5-T1), є продовженням заднього пучка плечового сплетення. Цей нерв взагалі є, так би мовити, "заднім" нервом руки, бо іннервує переважно м'які тканини задніх ділянок верхньої кінцівки. У пахвовій ямці променевий нерв розташовується позаду пахвової артерії і лежить глибше за попередні нерви. Він іде вниз вбік та назад і в задній ділянці плеча проходить у борозні променевого нерва (у плечом'язовому каналі) разом з глибокими судинами плеча, спіральне обгинаючи плечову кістку. В ліктьову ямку нерв проходить між плечовим м'язом, плечопроменевим м'язом та довгим променевим м'язом-розгиначем зап'ястка і дещо нижче рівня бічного надвиростка плечової кістки розділяється на дві великі гілки - поверхневу та глибоку.

По ходу променевий нерв віддає такі гілки:

> М'язові гілки, rr. musculares, променевого нерва іннервують усі задні м'язи плеча - триголовий м'яз плеча, ліктьовий м'яз, суглобовий м'яз ліктя, та окремі бічні м'язи передпліччя - плечопроменевий м'яз та довгий променевий м'яз-розгинач зап'ястка.

> Задній шкірний нерв плеча, n. cutaneus brachii posterior, відходить від променевого нерва у пахвовій порожнині йде косо назад, пронизує фасцію плеча і іннервує шкіру задньої поверхні плеча.

> Нижній бічний шкірний нерв плеча, n. cutaneus brachii lateralis inferior, відходить від променевого нерва на плечі і іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки.

> Задній шкірний нерв передпліччя, n. cutaneus antebrachii posterior, відходить від променевого нерва на плечі, пронизує фасцію плеча біля плечопроменевого м'яза і розгалужується у шкірі задньої поверхні передпліччя.

Поверхнева гілка, r. superficialis, променевого нерва йде на передпліччі у променевій борозні разом з променевими артерією та венами. Дещо вище рівня променезап'ясткового суглоба нерв пронизує фасцію передпліччя і переходить на тил кисті, де розгалужується на 5 тильних пальцевих нерви (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з променевого боку

Глибока гілка, r. profundus, пронизує м'яз-відвертач, віддає задній міжкістковий нерв і розгалужується на м'язові гілки, які іннервують усі задні м'язи передпліччя та один бічний м'яз, що не іннервусться самим променевим нервом (променевий м'яз-розгинач зап'ястка) Задній міжкістковий нерв (передпліччя), n. interosseus (antebrachii) posterior, йде по задній поверхні міжкісткової перетинки до кисті, віддає гілки до міжкісткової перетинки та кісток передпліччя, міжзап'ясткових, зап'ястко-п'ясткових та п'ястко-фалангових суглобів кисті.

Грудні нерви

Грудні нерви, nn. thoracici, кількістю 12 пар, беруть початок від дванадцяти грудних нервових сегментів спинного мозку. Ці нерви виходять із хребтового каналу крізь міжхребцеві отвори нижче відповідного грудного хребця і сплетень не утворюють. Дванадцятий грудний нерв виходить з міжхребцевого отвору між останнім грудним та першим поперековим хребцем.

Задні гілки, rr. posteriores, грудних нервів йдуть назад, пронизують глибокі м'язи спини і закінчуються шкірними гілками. Кожна із задніх гілок грудних нервів віддає присередню та бічну м'язові гілки (r. muscularis medialis/ lateralis), які іннервують глибокі м'язи спини, та задню шкірну гілку (r. cutaneus posterior), яка іннервує шкіру хребтової, лопаткової, підлопаткової та поперекової ділянок спини

Передні гілки (або міжреберні нерви), rr. anteriores (nn. intercostales), лягають між ребрами і прямують між ними у вентральному напрямі. Передня гілка ХІІ-го грудного нерва йде під останнім ребром, тому зветься підреберним нервом (n. subcostalis).

Міжреберні нерви. Кожний міжреберний нерв, n. intercostalis, йде у міжреберному проміжку між внутрішнім та найглибшим міжреберними м'язами біля нижнього краю ребра разом з міжреберними (задніми або передніми) артерією та веною, які розміщені вище нерва

Нерв лежить під однойменною артерією. Верхні шість міжреберні нерви, ідучи у міжреберних проміжках, досягають краю грудини і розгалужуються у шкірі цієї ділянки. Наступні три (VII— ІХ-й) міжреберні нерви, досягаючи по міжреберних проміжках реберної дуги, перетинають хрящ нижчерозташованого ребра і йдуть далі між поперечним та внутрішнім косим м'язами живота, закінчуючись шкірними гілками.

Останні два (X - ХІ-й) міжреберні нерви спочатку йдуть у міжреберних проміжках глибше зовнішнього міжреберного м'яза (підреберний нерв йде глибше квадратного м'яза попереку), а далі прямують у бічній та передній стінці живота подібно до VII - ІХ-го міжреберних нервів, утворюючи з ними у своїх кінцевих відрізках з'єднання. Міжреберні нерви іннервують глибокі м'язи грудної клітки та м'язи черевної стінки, це - зовнішній та внутрішній міжреберні м'язи, підреберні м'язи, м'яз-підіймач ребер, поперечні м'язи грудної клітки та живота, зовнішній та внутрішній косі м'язи живота, прямий та пірамідний м'язи, квадратний м'яз попереку.

Приблизно посередині міжреберного проміжку кожний міжреберний нерв віддає бічну шкірну гілку (грудну або черевну) (r. cutaneus lateralis [pectoralis/ abdominalis]), яка прямує косо вперед і іннервує шкіру бічної стінки грудної клітки або живота. Вздовж білягрудинної лінії на передній грудній стінці та вздовж продовження цієї лінії вниз на передню черевну стінку під шкіру виходять передні шкірні гілки (грудні або черевні) (r. cutaneus anterior [pectoralis/ abdominalis]) міжреберних нервів, які іннервують шкіру передньої стінки грудної клітки та живота, попередньо розпавшись на присередню та бічну гілки.

У жінок від бічних шкірних гілок IV - VI-гo міжреберних нервів відходять бічні гілки молочної залози (rr. mammarii laterales), а від передніх шкірних гілок II - IV-гo міжреберних нервів відходять присередні гілки молочної залози (rr. mammarii mediales), які іннервують молочну залозу.

Бічні шкірні гілки І - ІІІ-го міжреберних нервів з'єднуються з гілками присереднього шкірного нерва плеча, утворюючи міжреберно-плечові нерви (nn. intercostobrachialex), які іннервують шкіру присередньої поверхні верхньої третини плеча.

Поперекові нерви

Поперекові нерви, nn. lumbales, кількістю 5 пар, виходять з хребтового каналу крізь міжхребцеві отвори нижче відповідного поперекового хребця.

Задні гілки, rr. posteriores, поперекових нервів йдуть назад, проходять між реберними відростками поперекових хребців, і кожна з них розділяється на присередню та бічну гілки. Рухова присередня гілка, r. medialis, іннервує глибокі м'язи спини. Чутлива бічна гілка, r. lateralis, іннервує шкіру верхньої частини сідничної ділянки. Ці бічні гілки поперекових нервів звуться верхніми сідничними гілками (rr. clunium [gluteales] superiores).

Передні гілки, rr. anteriores, поперекових нервів формують поперекове сплетення. Поперекове та крижове сплетення зв'язані між собою попереково-крижовим стовбуром, тому їх часто об'єднують терміном попереково-крижове сплетення, plexus lumbosacralis.

Поперекове сплетення

Поперекове сплетення, plexus lumbalis, утворене передніми гілками чотирьох верхніх поперекових нервів і частиною волокон передньої гілки XII-го грудного нерва

Воно розташовується попереду поперечних відростків поперекових хребців та квадратного м'яза попереку, позаду великого поперекового м'яза і, частково, у товщі останнього.

Короткі м'язові гілки відходять від передніх гілок поперекових нервів ще до утворення сплетення і іннервують квадратний м'яз попереку, великий та малий поперекові м'язи, міжпоперечні бічні м'язи попереку.

Пошук:

Oddsei - What are the odds of anything.