М’язи, фасції і топографія голови та шиї.

жувальні м’язи (musculi masticatorii)

1. Жувальний м’яз (musculus masseter) має поверхневу частину (pars superficialis) та глибоку частину (pars profunda).

Поверхнева частина жувального м’яза (pars superficialis musculi masseteris).

Початок: від передніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula) і тягне її вперед.

Глибока частина жувального м’яза (pars profunda musculi masseteris).

Початок: від задніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).

Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula).

Функція жувального м’яза (musculus masseter):

- піднімає нижню щелепу (mandibula), переважно кут нижньої щелепи (angulus mandibulae), притискаючи нижні кутні зуби (dentes premolares et molares inferiores) до верхніх кутніх зубів (dentes premolares et molares superiores), розвиваючи більшу силу (”роздавлюючий м’яз”);

- висуває нижню щелепу (mandibula) вперед.

2. Скроневий м’яз (musculus temporalis).

Початок: від скроневої поверхні тім’яної кістки (facies temporalis ossis parietalis), лускової частини скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) і внутрішньої поверхні скроневої фасції (facies interna fasciae temporalis).

Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи (processus coronoideus mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), діючи в основному на передні зуби (”кусаючий м’яз”) та тягне дозаду висунуту вперед щелепу.

3. Присередній крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus medialis).

Початок: від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки (fossa pterygoidea ossis sphenoidalis), інколи і від горба верхньої щелепи (tuber maxillae).

Прикріплення: до крилоподібної горбистості нижньої щелепи (tuberositas pterygoidea mandibulae) на її внутрішній поверхні кута нижньої щелепи (facies interna anguli mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), тягне її у протилежний скороченню бік та висуває вперед нижню щелепу (mandibula).

4. Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) має верхню головку (caput superius) та нижню головку (caput inferius).

Верхня головка бічного крилоподібного м’яза (caput superius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: від підскроневого гребеня та підскроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis et facies infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до суглобової капсули та суглубового диска скронево–нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis).

Нижня головка бічного крилоподібного м’яза (caput inferius musculi pterygoidei lateralis).

Початок: від зовнішньої поверхні бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки (facies externa laminae lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до крилоподібної ямки виросткового відростка нижньої щелепи (fovea pterygoidea processus condylaris mandibulae).

Функція бічного крилоподібного м’яза (musculus pterygoideus lateralis): при однобічному скороченні зміщує нижню щелепу (mandibula) в протилежну сторону, а при двобічному – висуває щелепу (mandibula) вперед.

Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) також відтягує вперед суглобову капсулу і суглобовий диск скронево–нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis), запобігає ущемленню капсули, а диск зміщує разом із виростковим відростком нижньої щелепи (processus condylaris mandibulae).

М’язи лиця (musculi faciei)

М’язи лиця мають такі особливості:

- починаються на кістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру;

- не перекидаються через суглоби;

- не мають власних фасцій (крім щічного м’яза);

- розташовуються навколо природних отворів голови.

До м’язів лиця, або мімічних (musculi faciei) належать:

1. Надчерепний м’яз (musculus epicranius), який складається з:

- апоневротичного шолома; надчерепного апоневроза (galea aponeurotica; aponeurosis epicranialis), який є апоневрозом надчерепного м’яза (aponeurosis musculi epicranii). Він щільно зрощений зі шкірою волосяної частини голови, а з окістям кісток склепіння черепа – пухко. Завдяки чому при скороченні надчерепного м’яза (musculus epicranius) він рухається разом із волосистою частиною шкіри голови.

- потилично–лобового м’яза (musculus occipitofrontalis), що має:

- лобове черевце (venter frontalis);

Початок: від апоневротичного шолома (galea aponeurotica) на межі волосистої частини голови (capilli), спереду від вінцевого шва (sutura coronalis).

Прикріплення: до шкіри брів (cutis superciliorum).

Функція: піднімає брови, утворюючи на лобовій ділянці (regio frontalis) горизонтальні складки шкіри і тягне уперед апоневротичний шолом (galea aponeurotica) разом зі шкірою волосистої частини голови (capilli);

- потиличне черевце (venter occipitalis);

Початок: від найвищої каркової лінії (linea nuchalis suprema) і від задньої поверхні основи соскоподібного відростка кам’янистої частини скроневої кістки (facies posterior basis processus mastoidei partis petrosae ossis temporalis)

Прикріплення: до апоневротичного шолома (galea aponeurotica).

Функція: тягне апоневротичний шолом (скальп) назад.

 

- скронево–тім’яного м’яза (musculus temporoparietalis).

Початок: від внутрішнього боку вушної раковини (auricula).

Прикріплення: до бічного краю апоневротичного шолома (margo lateralis galeae aponeuroticae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) угору та вперед, а апоневротичний шолом (galea aponeurotica) – вбік.

2. М’яз гордіїв (musculus procerus).

Початок: від носової кістки (os nasale).

Прикріплення: до шкіри лоба вище кореня носа (radix nasi), частина м’язових волокон вплітається у волокна лобового черевця потилично–лобового м’яза (venter frontalis musculi occipitofrontalis).

Функція: опускає шкіру лоба (cutis sincipitis), утворюючи горизонтальні складки шкіри в ділянці надперенісся (glabella).

3. Коловий м’яз ока (musculus orbicularis oculi),що має такі частини:

- повікову частину (pars palpebralis);

Початок: від присередньої повікової зв’язки (lig. palpebrale mediale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок присередньої стінки очної ямки (paries medialis orbitae).

Прикріплення: до бічної повікової зв’язки (lig. palpebrale laterale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок бічної стінки очної ямки (paries lateralis orbitae).

Функція: змикає повіки (palpebrae).

- глибоку частину (pars profunda), раніше її називали сльозовою частиною (pars lacrimalis), вона розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis);

Глибока частина колового м’яза ока (pars profunda musculi orbicularis oculi) є поглибленою часткою повікової частини (pars palpebralis).

Початок: від заднього сльозового гребеня (crista lacrimalis posterior) проходить позаду сльозового мішка (saccus lacrimalis) і переходить у повікову частину колового м’яза ока (pars palpebralis musculi orbicularis oculi).

Прикріплення: до повікової частини колового м’яза ока (pars palpebralis musculi orbicularis oculi).

Функція: розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis), регулюючи відтік сльози по носо–сльозовій протоці (ductus nasolacrimalis).

- очноямкову частину (pars orbitalis).

Початок: від присередньої повікової зв’язки та сусідніх кісток.

Прикріплення: верхні та нижні пучки м’язових волокон оточують очну ямку (orbita) зверху та знизу і переплітаються між собою біля бічного кута ока (angulus oculi lateralis).

Функція: заплющує око (oculus), при цьому тягне брову (supercilium) униз і одночасно шкіру щоки (cutis buccae) угору.

4. Носовий м’яз (musculus nasalis), що має:

- поперечну частину (pars transversa);

Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae) збоку і дещо вище від верхніх різців (над іклом).

Прикріплення: м’язові пучки ідуть вгору і переходять в апоневроз, який переходить через хрящову частину спинки носа і продовжується в апоневроз однойменного м’яза.

Функція: звужує ніздрі (nares), притискаючи їх до носової перегородки (septum nasi), опускає крила носа (alae nasi);

- крилову частину (pars alaris).

Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над бічним різцем (dens incisivus lateralis), дещо нижче і присередньо від поперечної частини носового м’яза (pars transversa musculi nasalis).

Прикріплення: до шкіри і заднього краю крилових хрящів носа (cutis et margo posterior cartilaginum alarium nasi).

Функція: розширює ніздри (nares), при цьому відтягує крило носа (ala nasi) вниз і в сторону.

5. Коловий м’яз рота (musculus orbicularis oris), який залягає в товщі губ рота (labia oris). Цей м’яз утворений циркулярно орієнтованими м’язовими пучками, а також волокнами, які до ротової щілини (rima oris) від сусідніх м’язів лиця (musculi faciei), а саме: щічного м’яза (m. buccinator), м’яза–підіймача верхньої губи (m. levator labii superioris), м’яза–підіймача кута рота (m. levator anguli oris), м’яза–опускача нижньої губи (m. depressor labii inferioris), м’яза–опускача кута рота (m. depressor anguli oris) тощо.

М’язові пучки колового м’яза рота (m. orbicularis oris) радіально розташованих м’язів лиця (musculi faciei) вплітаються також у шкіру та слизову оболонку верхньої і нижньої губи (labium superius et inferius). Частина м’язових пучків цього м’яза переходить з однієї губи в другу.

Залежно від розташування м’язових пучків у коловому м’язі рота (m. orbicularis oris), виділяють дві частини:

- крайову частину (pars marginalis), яка розташована в периферійних відділах м’яза і має циркулярно орієнтовані м’язові пучки та пучки, що ідуть від близько розміщених м’язів лиця, особливо біля кутів рота;

Функція: стискує губи (labia), витягуючи їх вперед.

- губну частину (pars labialis), яка є основною частиною колового м’яза рота (m. orbicularis oris) і формує товщу губ, м’язові пучки розміщені циркулярно навколо ротової щілини (rima oris).

Початок: від одного кута рота (angulus oris).

Прикріплення: до другого кута рота (angulus oris), проникаючи в шкіру і слизову оболонку верхньої і нижньої губ (labia superius et inferius).

Функція: замикає ротову щілину (rima oris), притискуючи губи рота (labia oris) до зубів (dentes).

Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) загалом виконує таку функцію: закриває ротову щілину, бере участь в актах смоктання та жування.

6. М’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Початок: від підочноямкового краю верхньої щелепи (margo infraorbitalis maxillae) та присереднього краю очної ямки (margo medialis orbitae).

Прикріплення: проходить разом із м’язом–підіймачем кута рота (m. levator anguli oris) в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) та в шкіру крила носа (cutis alae nasi).

Функція: піднімає верхню губу (labium superius), бере участь в утворенні носо–губної борозни (sulcus nasolabialis) і тягне крило носа (ala nasi) вверх.

7. М’яз–підіймач кута рота (musculus levator anguli oris).

Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae), в ділянці іклової ямки (regio fossae caninae).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: тягне кут верхньої губи (angulus labii superioris) вгору і вбік.

8. Великий виличний м’яз (musculus zygomaticus major).

Початок: від виличної кістки (os zygomaticum).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

 

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік та вверх – є основним м’язом сміху.

 

9. Малий виличний м’яз (musculus zygomaticus minor).

Початок: від виличної кістки (os zygomaticum) біля бічного краю м’яза–підіймача верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

Функція: піднімає кут рота (angulus oris).

10. М’яз сміху (musculus risorius), він є непостійним.

Початок: від жувальної і привушної фасцій (fascia masseterica et parotidea).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік, утворюючи ямочку (fossula) на щоці (bucca) при усмішці.

 

11. Щічний м’яз (musculus buccinator), що утворює м’язову основу щоки (bucca).

Початок: від косої лінії нижньої щелепи (linea obliqua mandibulae), зовнішньої поверхні коміркової дуги верхньої щелепи над великими кутніми зубами (dentes molares) та від крило–нижньощелепного шва глотки (raphe pterygomandibularis pharyngis), що з’єднує нижню щелепу (mandibula) з крилоподібним гачком клиноподібної кістки (hamulus pterygoideus ossis sphenoidalis).

Прикріплення: до кута рота (angulus oris) і переходить у коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) назад і притискає щоку (bucca) до зубів (dentes).

На рівні верхнього другого великого кутнього зуба (dens molaris secundus superior) крізь цей м’яз проходить протока привушної залози (glandula parotidea).

12. М’яз–опускач кута рота (musculus depressor anguli oris).

Початок: від нижнього краю передньої третини тіла нижньої щелепи (margo inferior corporis mandibulae).

Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Функція: тягне кут рота (angulus oris) донизу та дещо вбік.

13. М’яз–опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris)

Початок: від нижнього краю передньої частини нижньої щелепи (margo inferior partis anterioris mandibulae), нижче підборідного отвору нижньої щелепи (foramen mentale mandibulae).

Прикріплення: до шкіри і слизової оболонки нижньої губи (cutis et tunica mucosa labii inferioris), а також вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).

Бічна частина м’яза–опускача нижньої губи (musculus depressor anguli oris) вкрита пучками м’яза–опускача кута рота (m. depressor anguli oris).

Функція: тягне нижню губу (labium inferius) униз і дещо вбік. При двобічному скороченні вивертає нижню губу (labium inferius), надає обличчю (facies) виразу іронії, суму, відрази.

14. Підборідний м’яз (musculus mentalis).

Початок: від коміркових випинів нижніх різців (juga alveolaria dentium incisivorum).

Прикріплення: до шкіри підборіддя (cutis mentalis).

Функція: тягне шкіру підборідної ділянки (cutis regionis mentalis) угору і вбік, завдяки цьому утворюється підборідна ямка (fossa mentalis), а також сприяє випинанню нижньої губи (labium inferius) вперед.

15. Вушні м’язи (musculi auriculares), вони у людини розвинуті слабко і практично не скорочуються довільно. Досить рідко трапляються люди, що можуть рухати вушною раковиною (auricula) при одночасному скороченні потилично–лобового м’яза (m. occipitofrontalis). Є такі вушні м’язи (musculi auriculares):

- передній вушний м’яз (musculus auricularis anterior), інколи відсутній;

Початок: від скроневої фасції (fascia temporalis).

Прикріплення: до вушного хряща (cartilago auriculae) і до хрящового зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus cartilagineus).

Функція: відтягує вушну раковину (auricula) вперед.

- верхній вушний м’яз (musculus auricularis superior), що є найбільшим м’язом із вушних м’язів (mm. auriculares) і розташований над вушною раковиною (auricula);

Початок: від бічного краю апоневротичного шолома (galea aponeurotica).

Прикріплення: до внутрішньої поверхні вушного хряща (facies interna cartilaginis auriculae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) вверх.

- задній вушний м’яз (musculus auricularis posterior), що розташований в соскоподібній ділянці (regio mastoidea).

Початок: від соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis).

Прикріплення: до шкіри задньої поверхні вушної раковини (cutis faciei posterioris auriculae).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) назад.

16. М’яз–зморщувач брови (musculus corrugator supercilii) залягає в товщі брови (supercilium).

Початок: від присередньої частини надбрівної дуги (pars medialis arcus superciliaris).

Прикріплення: до шкіри брови (cutis supercilii). Частина пучків цього м’яза переплітається з пучками колового м’яза ока (m. orbicularis oculi).

Функція: зближує брови (supercilia), внаслідок чого утворюються вертикальні складки в ділянці надперенісся (regio glabellae).

17. М’яз–опускач носової перегородки (musculus depressor septi nasi). Цей м’яз належить до крилової частини носового м’яза (pars alaris musculi nasalis).

Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над присереднім різцем (dens incisivus medialis).

Прикріплення: до нижнього краю хрящової частини носової перегородки (margo inferior partis cartilagineae septi nasi).

Функція: опускає і тягне носову перегородку (septum nasi) вниз, опускаючи кінчик носа (apex nasi).

18. М’яз–опускач брови (musculus depressor supercilii).

Початок: від носової частини лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis).

Прикріплення: до шкіри присередньої частини брови (cutis partis medialis supercilii).

Функція: опускає брову (supercilia).

19. Поперечний м’яз підборіддя (musculus transversus menti) є непостійним і розміщується під підборіддям (mentum), з’єднуючи волокна м’яза–опускача кута рота (fibrae musculi depressoris anguli oris).

20. М’яз–підіймач верхньої губи і крила носа (musculus levator labii superioris alaeque nasi).

Початок: від основи лобового відростка верхньої щелепи (basis processus frontalis maxillae).

Прикріплення: до шкіри верхньої губи та крила носа (cutis labii superioris alaeque nasi).

Функція: піднімає верхню губу (labium superius) та крило носа (ala nasi).

У ділянці голови (caput) знаходяться:

- привушна фасція (fascia parotidea);

- жувальна фасція (fascia masseterica);

- щічно–глоткова фасція (fascia buccopharyngea);

- скронева фасція (fascia temporalis), яка має:

- поверхневу пластинку (lamina superficialis);

- глибоку пластинку (lamina profunda).

Ділянки голови (regiones capitis):

- лобова ділянка (regio frontalis);

- тім’яна ділянка (regio parietalis);

- потилична ділянка (regio occipitalis);

- скронева ділянка (regio temporalis);

- слухова ділянка (regio auricularis);

- соскоподібна ділянка (regio mastoidea);

- лицева ділянка (regio facialis).

У лицевій ділянці виділяють:

- надповікову борозну (sulcus suprapalpebralis);

- очноямкову ділянку (regio orbitalis);

- підповікову борозну (sulcus infrapalpebralis);

- підочноямкову ділянку (regio infraorbitalis);

- щічну ділянку (regio buccalis);

- привушно–жувальну ділянку (regio parotideomasseterica);

- виличну ділянку (regio zygomatica);

- носову ділянку (regio nasalis);

- носо–губну борозну (sulcus nasolabialis);

- ротову ділянку (regio oralis);

- підборідно–губну борозну (sulcus mentolabialis);

- підборідну ділянку (regio mentalis).

М’ЯЗИ ШИЇ (musculi colli; musculi cervicis)

М’язи шиї поділяються на

- поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli);

- глибокі м’язи шиї (musculi profundi colli).

Поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli; musculi superficiales cervicis)

1. Підшкірний м’яз шиї (platysma), його розглядають як мімічний м’яз – м’яз лиця (musculus faciei). Він розміщується безпосередньо під шкірою передньо–бічної поверхні шиї між підшкірною основою (tela subcutanea) і поверхневою фасцією шиї (fascia cutanea superficialis).

Початок: від підшкірної клітковини на рівні I–II ребер (costae) та поверхневої пластинки грудної фасції (lamina superficialis fasciae thoracicae) нижче ключиці (clavicula).

Прикріплення: до краю нижньої щелепи (margo mandibulae) вище тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae), де вплітається в жувальну фасцію  (fascia masseterica).

Функція: тягне кут рота (angulus oris) униз, відтягує шкіру шиї (cutis colli), перешкоджаючи стисненню поверхневих вен шиї (venae cervicales superficiales).

2. Груднинно–ключично–соскоподібний м’яз (musculus sternocleidomastoideus).

Початок: від передньої поверхні ручки груднини (facies anterior manubrii sterni) – присередня або грудна ніжка (crus mediale seu thoracicum) та від груднинного кінця ключиці (extremitas sternalis claviculae) – бічна або ключична ніжка (crus laterale seu claviculare).

Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis) та до бічної частини верхньої каркової лінії (pars lateralis lineae nuchalis superioris).

Функція: при однобічому скороченні нахиляє голову (caput) в свій бік і повертає лице (facies) в протилежний бік, при двобічному скороченні закидає голову (caput) назад. При фіксованій голові обидва м’язи тягнуть догори грудну клітку (thorax), сприяючи вдиху (допоміжний дихальний м’яз).

3. Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei):

- двочеревцевий м’яз (musculus digastricus), що має заднє черевце (venter posterior) та переднє черевце (venter anterior), які з’єднані одне з одним проміжним сухожилком (tendo intermedius):

- заднє черевце (venter posterior);

Початок: від соскоподібної вирізки скроневої кістки (incisura mastoidea ossis temporalis). Заднє черевце (venter posterior) допереду переходить у круглий проміжний сухожилок (tendo intermedius).

Прикріплення: до великого рога і тіла під’язикової кістки (cornu majus et corpus ossis hyoidei).

- переднє черевце (venter anterior) є продовженням проміжного сухожилка заднього черевця (tendo intermedius ventris posterioris).

Початок: проміжним сухожилком (tendo intermedius) від великого рога і тіла під’язикової кістки (cornu majus et corpus ossis hyoidei).

Прикріплення: до двочеревцевої ямки нижньої щелепи (fossa digastrica mandibulae).

Функція: при закріпленій нижній щелепі (mandibula) заднє черевце (venter posterior) тягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і в свій бік.

При двобічному скороченні заднє черевце правого та лівого м’язів (venter posterior musculorum dextri et sinistri) тягне під’язикову кістку (os hyoideum) назад і вгору.

При фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) під час скорочення двочеревцевих м’язів (musculi digastrici) нижня щелепа (mandibula) опускається.

- шило–під’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus);

Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки (processus styloideus ossis temporalis).

Прикріплення: до заднього кінця під’язикової кістки (extremitas posterior ossis hyoidei) в основі її великого рога (basis cornus majoris).

Функція: тягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і у свій бік. При скороченні правого і лівого шило–під’язикових м’язів під’язикова кістка (os hyoideum) рухається назад і вверх.

- щелепно–під’язиковий м’яз (musculus mylohyoideus), що формує дно ротової порожнини (fundus cavitatis oris);

Початок: від щелепно–під’язикової лінії нижньої щелепи (linea mylohyoidea mandibulae).

Прикріплення: задні м’язові пучки прикріплюються до тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei), а передні та середні м’язові пучки зростаються з волокнами протилежного м’яза і утворюють по передній серединній лінії (linea mediana anterior) сухожилковий шов (raphe tendinea).

Функція: при верхній опорі (коли щелепи зімкнуті) цей м’яз піднімає під’язикову кістку (os hyoideum) разом із гортанню (larynx). При фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) він опускає нижню щелепу (mandibula). Такі рухи відбуваються під час жування, ковтання, розмови.

- підборідно–під’язиковий м’яз (musculus geniohyoideus), що також бере участь у формуванні діафрагми рота (diaphragma oris).

Початок: від підборідної ості нижньої щелепи (spina mentalis).

Прикріплення: до тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei).

Функція: при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускає нижню щелепу (mandibula). При зімкнутих щелепах (mandibula et maxilla) піднімає під’язикову кістку (os hyoideum) разом із гортанню (larynx) – рухи під час жування, ковтання, розмови.

Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei) підіймають під’язикову кістку (os hyoideum), а при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускають нижню щелепу (mandibula), беручи участь у ковтанні, жуванні та розмові.

4. Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei):

- груднинно–під’язиковий м’яз (musculus sternohyoideus);

Початок: від задньої поверхні ручки груднини (facies posterior manubrii sterni), задньої груднинно–ключичної зв’язки (lig. sternoclaviculare posterius) та від груднинного кінця ключиці (extremitas sternalis claviculae).

Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки (margo inferior corporis ossis hyoidei).

Функція: тягне під’язикову кістку (os hyoideum) донизу, бере участь в утворенні, разом із передтрахейною пластинкою шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), білої лінії шиї (linea alba cervicalis).

- груднинно–щитоподібний м’яз (musculus sternothyreoideus);

Початок: від задньої поверхні ручки груднини і І ребрового хряща (facies posterior manubrii sterni et cartilaginis costalis primae [I]).

Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis thyroideae laryngis).

Функція: опускає гортань (larynx).

- щито–під’язиковий м’яз (musculus thyrohyoideus);

Початок: від косої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis thyroideae laryngis).

Прикріплення: до бокової частини тілa під’язикової кістки (pars lateralis corporis ossis hyoidei) біля основи її великого рога (basis cornus majoris).

Функція: при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) підіймає гортань (larynx), наближає під’язикову кістку (os hyoideum) до гортані (larynx).