Медицина

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

 

Дванадцять пар черепних нервів (nn. craniales) починаються або закінчуються в різних відділах головного мозку, що залежить від ембріонального розвитку:

Чутливі, рухові, симпатичні і парасимпатичні волокна черепних нервів мають специфічні функції, незважаючи на анатомічне об'єднання в змішані черепні нерви. Кожен черепний нерв має особливості філогенетичного походження що залежить від ембріонального розвитку.

БУДОВА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ

I ПАРа – НЮХОВий НЕРВ

Нюховий нерв (n. olfactorius) є провідником від рецепторів електрохімічних імпульсів, що виникають під дією пахучих речовин. Перші нейрони розташовуються в слизовій оболонці верхнього носового ходу і перегородки носа. Нюховий нерв не має нервового вузла.

З нюхової цибулини подразнення через tractus olfactorius, trigonum olfactorium, substantia perforata anterior, septum pellucidum слідує по шляхах, які огинають мозолисте тіло; волокна нюхового шляху досягають uncus (кірковий кінець нюхового аналізатора). Частина волокон, що відгалужуються від нюхового шляху, зв'язують цю систему з підкірковими утворами, корою та екстрапірамідною системою.

Цікаво, що такі, надзвичайно діючі речовини, як нашатирний спирт і хлороформ, впливають і через інший, поруч розташований трійчастий нерв; приймають участь також симпатичні і парасимпатичні волокна.

II ПАРаЗОРОВий НЕРВ

Зоровий нерв (n. opticus) – провідник зорового аналізатора, що передає електрохімічні імпульси після подразнення рецепторів світловими хвилями. Нерв формується з центральних відростків гангліонарних клітин, утворюючи на задньому полюсі очного яблука сосок зорового нерва.

Зоровий нерв проходить через отвори в задньому полюсі очного яблука і розташовується в очній ямці на протязі 5 см, потім проникає через канал зорового нерва в порожнину черепа. Спереду турецького сідла 25% волокон медіальної сторони правого і лівого нервів перехрещуються (chiasma opticum). Після перехрестя волокна утворюють зоровий тракт (tr. opticus), що, огинає з бічної сторони ніжки мозку, роздвоюється на бічний та присередній пучки.

Отже, власне зоровий нерв починається від сітківки і закінчується в перехресті волокон зорового нерва. В основі терміна сітківка лежить «мережа»; назва обумовлена багатством капілярів і судин, що утворюють густу мережу.

Зорове перехрестя (chiasma opticum) є неповним. Перехрещуються тільки ті волокна, що йдуть від вузлових нейроцитів присередньої (медіальної) половини сітківки. Інші волокна – від бічної (латеральної) половини сітківки, вони проходять через бічні відділи зорового перехрестя неперехрещеними.

Отже, правий зоровий шлях утворений аксонами тих вузлових нейроцитів, що розміщені у правих половинах сітківки обох очних яблук і сприймають світлові подразнення зліва, а лівий зоровий шлях утворений аксонами тих вузлових нейроцитів, що розміщені у лівій половині сітківки обох очних яблук і сприймають світлові подразнення справа. Верхньонижня орієнтація волокон у перехресті не змінюється.

Нервові волокна, які починаються після перехресту зорового тракту слідують у різних напрямках. Основна їхня маса (до 80%) досягає клітин бічного колінчатого тіла, частково – верхніх горбків пластинки покрівлі середнього мозку (чотиригорбкової пластинки) і подушки зорових горбів. Усі зазначені утворення є підкірковими центрами зору.

Волокна, що відходять від них, через задню ніжку внутрішньої капсули досягають кіркових центрів зору, розташованих по берегах шпорних борозен у потиличних частках.

Необхідно відзначити, що імпульси від волокон, що досягають верхніх горбків чотиригорбкової пластинки, переключаються з них також на вегетативні (парасимпатичні) ядра n. oculomotorius. Ці ядра розташовані в покриву середнього мозку (ядра Якубовича, чи Вестфаль-Эдингера). Імпульси від останніх йдуть разом з n. oculomotorius в очну ямку і закінчуються в ganglion ciliare. Постгангліонарні волокна nn. ciliares breves досягають гладких м'язів райдужки, забезпечуючи звуження зіниці.

Розширення зіниці відбувається за рахунок передачі нервових імпульсів із симпатичних волокон, що починаються в спинному мозку, у centrum ciliospinale (на рівні С81). Як звуження, так і розширення зіниці – пупілярний рефлекс який є звичайно мимовільним.

III ПАРА – окоруховий НЕРВ.

Окоруховий нерв (n. oculomotorius) складається з рухових і парасимпатичних волокон. До ядер окорухового нерва відносяться: ядро окорухового нерва (рухове ядро), яке розміщене під вентральною стінкою водопроводу на рівні верхніх горбків покриву середнього мозку та додаткові ядра окорухового нерва, від яких відходять парасимпатичні прегангліонарні волокна.

З ядер виходять 10-17 корінців нерва, що пронизують поруч лежаче червоне ядро і виходять з ділянки основи мозку між його ніжками і мостом. На медіальній поверхні ніжки мозку є відбиток від вдавлення окорухового нерва. З ядра окорухового нерва починаються однобічні неперехрещені аксони для іннервації м'яза – підіймача верхньої повіки і верхнього прямого м'яза. З цього ж ядра починаються і перехрещені волокна для іннервації присереднього, нижнього прямих і нижнього косого зовнішніх м'язів очного яблука.

Після виходу окорухового нерва на основу мозку він проникає через верхню стінку печеристої пазухи і верхню очноямкову щілину в порожнину очної ямки. Перед входом у орбіту або в її порожнині він розгалужується на верхню і нижню гілки: верхня гілка іннервує м'яз-підіймач верхньої повіки і верхній прямий м'яз очного яблука; нижня гілка більш масивна й іннервує присередній прямий та нижній косий м'язи очного яблука.

IV ПАРа БЛОКОВий НЕРВ

Блоковий нерв (n. trochlearis) руховий, волокна його починаються від ядра, що знаходиться в сірій речовині вентральніше водопроводу мозку на рівні нижніх горбків середнього мозку. Тонкий нервовий стовбур направляється на дорсальну сторону середнього мозку; у зоні між нижніми горбками середнього мозку і початком вуздечки переднього мозкового паруса правий і лівий нерви перехрещуються. Спочатку на основі мозку блоковий нерв із латеральної сторони огинає ніжку мозку, будучи прикритий скроневою часткою. Досягши основи черепа, вона розташовується в бічній стінці печеристої пазухи. Через верхню очноямкову щілину блоковий нерв проникає в очну ямку, де лежить вище початку м'яза-підіймача верхньої повіки, і вступає у верхній косий м'яз ока. В орбіті до цього нерва підключаються аферентні пропріоцептивні волокна від носовійчастого нерва і симпатичні волокна від вегетативного сплетення очної артерії.

V ПАРА – ТРійчастий НЕРВ

Трійчастий нерв (n. trigeminus) змішаний, містить чутливі і рухові волокна і удруге приєднується до деяких його гілок парасимпатичні волокна. Будова трійчастого нерва аналогічна будови спинномозкового нерва. Чутлива частина трійчастого нерва має крупний вузол – трійчастий вузол (gangl. trigeminale) довжиною 15-30 мм і шириною 8-12 мм. Він розташовується в середній частині черепної ямки в cavum trigeminale між листками твердої мозкової оболонки. Вузол має дендрити, що утворюють три великих нерви: очний, верхньощелепний і нижньощелепний, а також аксони, що формують чутливий корінець. Цей корінець проникає через середню ніжку мозочка, переключаючись на трьох ядрах: верхній чутливий (nucl. sensorius superior) і спинномозкового (nucl. tr. spinalis) шляху – у мості, що представляють вставні нейрони загальної чутливості; средньомозковий шлях (nucl. tr. mesencephalici) – у середньому мозку, містить пропріоцептивні соматичні аферентні нейрони. Рухова частина починається від nucl. motorius n. trigemini, що лежить у мосту. Аксони утворюють руховий корінець, що приєднується до нижньощелепного нерва.

Будова чутливої частини наступна. Вона має три нерви: очний, верхньощелепний і нижньощелепний (змішаний), що утворюються із з'єднання багатьох гілок, які починаються від рецепторів.

1. Гілки очного нерва (n. ophthalmicus)

Поворотна оболонна гілка (r. Meningeus recurrens) син. наметова гілка (r. tentorius). Це є тонка гілка. Яка починається від рецепторів, розташованих у латеральній і верхній стінках печеристого синуса. Гілка входить в очний нерв при виході його з очниці.

Лобовий нерв (n. frontalis). Він утворений з'єднанням надочноямкового, надблокового нервів і лобової гілки: 1) надочноямковий нерв (n. supraorbitalis) починається від рецепторів шкіри і клітковини лобової ділянці, проходить в очну ямку через вирізку чи отвір у надочноямковому краї лобової кісти та має бічну і присередню гілки; 2) надблоковий нерв (n. supratrochlearis) контактує з рецепторами верхньої повіки, медіального кута ока і надперенісся. Проникає в орбіту біля блоку верхнього косого м'яза, тобто в медіальному куті ока; 3) лобова гілка (м. frontalis) тонка, має рецептори в шкірі по середній лінії чола.

Носовійковий нерв (n. nasociliaris) формується з ряду гілок: а) довгий корінець (radix longa) – його волокна контактують з рецепторами очного яблука і направляються до війкового вузла; б) довгі війкові нерви (nn. ciliares) починаються від рецепторів очного яблука числом 2-3, виходять через задній полюс очного яблука вище виходу зорового нерва; в) задній решітчастий нерв (n. ethmoidalis posterior) має рецептори в слизовій оболонці клиноподібної  пазухи, задніх комірок решітчастої кісти. г) підблоковий нерв (n. infratrochlearis) починається від рецепторів шкіри верхньої повіки, медіального кута ока і носа. Проникає в очну ямку під блоком верхнього косого м'яза.


Очний нерв (n. ophtlalmicus) чутливий, діаметром 2-3 мм, утворююється шляхом злиття сльозового, лобового і носовійкового нервів латеральніше блокового і відвідного нервів, перед верхньою очноямковою щілиною. У порожнині черепа очний нерв розташовується в латеральній стінці пещеристого синуса разом з n. trochlearis і n. abducens. Далі він входить у передній полюс gangl. n. trigemini.

Отже, очний нерв іннервує:

– тверду мозкову оболону передньої черепної ямки, серп великого мозку, намет мозочка.

2. Гілки верхньощелепного нерва (n. maxillaris). Цей нерв виходить з порожнини черепа через круглий отвір у крилопіднебінну ямку. До цього отвору в порожнині черепа верхньощелепний нерв віддає оболонну гілку (r. meningeus) Ця гілка починається від рецепторів твердої мозкової оболони середньої черепної ямки і приєднується до верхньощелепового нерва біля круглого отвору клиноподібної кісти.

У крилопіднебінній ямці верхньощелепний нерв розгалужується на такі гілки: 1. Підочноямковий нерв (n. infraorbitalis); 2. Виличний нерв (n. zygomaticus) та 3. Вузлові гілки до крилопіднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum).

1. Підочноямковий нерв (n. infraorbitalis).

Від підочноямкового нерва відходять:

       верхні коміркові гілки.

передні верхні коміркові гілки.

середня верхня коміркова гілк.

задні верхні коміркові гілки.

2. Виличний нерв (n. zygomaticus) відходить від верхньощелепного нерва у крилопіднебінній ямці де проходить через очноямкову щілину в орбіту, прямуючи до вилично-очноямкового отвору виличної кістки

3. Вузлові гілки до крилопіднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum), вони з’єднують верхньощелепний нерв з крилопіднебінним вузлом, формуючи чутливий корінець крилопіднебінного вузла (чутливі волокна йдуть від слизової оболонки порожнини носа, піднебіння, глотки, окістя очної ямки і проходять через вузол транзитом).

Очноямкові гілки (rr. orbitales) мають рецептори в слизовій оболонці задніх комірок решітчастої кісти і клиноподібної пазухи. Їх волокна через отвори в sutura sphenoethmoidalis проникають у задню частину очної ямки, через нижню очноямкову щілину в крилопіднебінний вузол і далі в крилопіднебінні нерви (пn. pterygopalatini), що входять у верхньощелепний нерв у межах крилопіднебінної ямки. В очноямкові гілки входять парасимпатичні волокна від крилопіднебінного вузла і симпатичні волокна від n. petrosus profundus, що пройшли через крилопіднебінний вузол.

2) малі піднебінні нерви (nn. palatini minores) контактують з рецепторами слизової оболонки м'якого піднебіння, піднебінного мигдалика. У їхньому складі є рухові волокна від n. facialis, що проникають у m. levator veli palatini у складі n. petrosus major. Волокна малого піднебінного нерва входять через малі піднебінні отвори в canalis palatinus minor і досягають верхньощелепного нерва;

3) нижні задні бічні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores laterales) містять чутливі волокна, що починаються від рецепторів у слизовій оболонці стінок нижнього і середнього носових ходів, верхньощелепної пазухи. Через дрібні отвори між піднебінною кістою і крилоподібними відростками проникають у canalis palatinus major, досягають крилопіднебінної ямки і за посередництва nn. pterygopalatini доходять до верхньощелепного нерва;

4) крилопіднебінні нерви (пn. pterygopalatini) є чутливими волокнами очноямкових гілок, задніх верхніх носових гілок і піднебінних нервів, що з'єднуються вище крилопіднебінного вузла в крилопіднебінні нерви, що вступають у верхньощелепний нерв.

Виличний нерв (n. zygomaticus) формується з двох нервів:

Гілки підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) розділяються на дві групи: перша має рецептори в м'яких тканинах верхньої щелепи, друга – у зубах і ясен верхньої щелепи.

Гілки першої групи: а) верхні губні гілки (rr. labiales superiores) мають свої рецептори в шкірі і слизовій оболонці верхньої губи.

Гілки другої групи: а) передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores) починаються від рецепторів, розташованих у пульпі верхніх різців та іклів, ясен, періодонті і слизовій оболонці переднього відділу носової порожнини.

3. Гілки нижньощелепного нерва (n. mandibularis) у більшості змішані, які складаються з чутливих і рухових волокон (рис. 12). До деяких гілок удруге приєднуються парасимпатичні волокна. Рухові волокна починаються від рухового ядра (n. mоtоrіus), виходять з моста, приєднуючись до входячих аксонів чутливого корінця. Рухові волокна розташовуються поруч із трійчастимм вузлом, потім виходять у підскроневу ямку.

Гілки верхньощелепного нерва.

Оболонна гілка (r. meningeus). Її рецептори знаходяться у черепній твердій оболони середньої черепної ямки і слизовій оболонці комірок соскоподібного відростка. Волокна виходять з черепа через for. spinosum у підскроневу ямку і вступають у нерв біля for. ovale.

Вшно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis) утворюється з наступних гілок:

поверхневі скроневі гілки (rr. temporales superficiales) мають рецептори в шкірі скроневої ділянці. Волокна спускаються до скронево-нижньощелепного суглоба, проходячи защелепну ямку між зовнішнім слуховым ходом і скронево-нижньощелепним суглобом;

передні вушні нерви (nn. auriculares anteriores) починаються від рецепторів шкіри вушної раковини і скроневої ділянці, входять в вушно-скроневий нерв спереду зовнішнього слухового ходу;

нерв зовнішнього слухового ходу (n. meatus acustici externi) йде від рецепторів барабанної перетинки і шкіри зовнішнього слухового ходу;

гілки привушної слинної залози (rr. parotidei) мають рецептори в капсулі і паренхімі залози. Їх волокна йдуть догори, входячи у вушно-скроневий нерв.

Язиковий нерв (n. lingualis) формується з трьох чутливих нервів:

а) язикові гілки (rr. linguales) мають рецептори загальної чутливості в слизовій оболонці і м'язах язика і спеціалізовані смакові чутливі рецептори язика до linea terminalis. Гілки супроводжують а. і vv. profundae linguae до кореня язика, між m. hyoglossus і m. genioglossus вступають у язиковий нерв. Смакові чутливі волокна залишають n. lingualis у верхнього краю присереднього крилоподібного м'яза, вступаючи в chorda tympani. Волокна chorda tympani досягають nucl. tr. solitarii;

б) під'язиковий нерв (n. sublingualis) контактує з рецепторами в слизовій оболонці дна порожнини рота, ясен і під'язикової слинної залози. Цей нерв з'єднується з n. lingualis біля заднього краю підщелепної залози;

в) гілки перешийка зева (rr. isthmi faucium) починаються від рецепторів слизової оболонки зіва і дна порожнини рота. У складі всіх трьох гілок є парасимпатичні волокна, що приєдналися від chorda tympani для іннервації слизових залоз.

VI ПАРа ВІДВідний нерв

Відводний нерв (n. abducens) є руховим. Його ядро розташовується в дорсальній частині моста на лінії його переходу в довгастий мозок. Проектується на дно ромбоподібної ямки в ділянці лицевого горбка. Волокна відвідного нерва у товщі моста обгинають рухове ядро лицевого нерва і виходять на вентральну поверхню основи мозку між заднім краєм моста і пірамідою довгастого мозку. Відвідний нерв проходить у бічній стінці пещеристого синуса і через верхню очноямкову щілину проникає в очну ямку. В очній ямці він розташовується вище окорухового нерва, а потім відхиляється латерально й іннервує бічний прямий м'яз ока. У черепі до нього приєднуються симпатичні гілки від сплетення навколо внутрішньої сонної артерії, а також чутливі пропріоцептивні волокна від n. ophthalmicus.

VII ПАРИ – ЛИЦеВий НЕРВ

Лицевий нерв (n. facialis) змішаний, має рухові, чутливі і парасимпатичні волокна. Рухова частина лицевого нерва починається від ядра, розташованого в дорсальній частині моста, оточеного ретикулярною формацією, на границі з довгастим мозком ззаду і назовні від верхньої оливи. Внутрішньомозкова частина корінця нерва піднімається догори й обгинає ядро відвідного нерва. Цей вигин представляє внутрішньомозкове коліно лицевого нерва. Лицевий нерв виходить на вентральну поверхню мозку між заднім краєм моста й оливою довгастого мозку і вступає у внутрішній слуховой хід (porus acusticus internus), а потім у канал лицевого нерва піраміди скроневої кісти. Спочатку нерв лежить горизонтально, досягаючи великого кам'янистого отвору (hiatus canalis n. petrosi majoris), біля якого нерв робить поворот назад і латерально під кутом 90°. Цей перший вигин нерва названий колінцем (geniculum n. facialis). Пройшовши 6-8 мм над барабанною порожниною, лицевий нерв утворить другий вигин і змінює горизонтальне положення на вертикальне.

Вертикальна частина нерва проходить за барабанною порожниною і через шилососкоподібний отвір (for. stylomastoideum) виходить у позащелепний простір, у якому лежить привушна слинна залоза. У товщі її лицевий нерв розділяється на 5-10 гілок, що радіально розходяться до мімічних м'язів. Гілки нерва формують дрібні, а іноді і великі петлі привушного нервового сплетення.

Від рухових волокон лицевого нерва відходить ряд гілок.

1. Стремінцевий нерв (n. stapedius).

2. Гілка для іннервації м'яза-підіймача піднебінної завіски, яка відходить у лицевому каналі.

3. Сполучна гілка з язико-глотковим нервом (ramus communicans cum n. glossopharyngeo) відокремлюється від нерва біля шилососкоподібного отвору і по m. stylopharyngeus досягає стінки глотки, з'єднуючись з гілками язико-глоткового нерва.

4. Задній вушний нерв (n. auricularis posterior).

5. Двочеревцева гілка (r. digastricus) тонка, відходить нижче попереднього нерва, іннервує заднє черевце m. digastricus і m. stylohyoideus.

6. Скроневі гілки (rr. temporales).

7. Виличні гілки (rr. zygomatici).

8. Щічні гілки (rr. buccales).

9. Крайова гілка нижньої щелепи (r. marginalis mandibulae).

10. Шийна гілка (r. colli).

Крилоподібний нерв виходить у крилопіднебінну ямку, де парасимпатичні волокна переключаються на II нейрон і утворюють крилопіднебінний вузол (gangl. pterygopalatinum).

До вузла підходять наступні волокна: парасимпатичні – через n. petrosus major, що мають у вузлі контакти з наступним нейроном; симпатичні – через n. petrosus profundus, які проходять вузол і в складі його гілок досягають судин і слизової оболонки носової порожнини і носоглотки; чутливі волокна утворюють такі гілки: rr. orbitales, nasales posteriores superiores, palatini. З крилопіднебінного вузла також починаються парасимпатичні постгангліонарні волокна, що проходять у складі nn. pterygopalatine maxillaris, zygomaticus. В очній ямці вони залишають виличний нерв, утворюючи анастомоз з n. lacrimalis. У його складі вони досягають слізної залози.

VIII ПАРАприсінково-завитковий нерв

Присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) утворений двома самостійними анатомічно і функціонально різними чутливими нервами. У ньому розрізняють систему волокон присінкового (n. vestibularis) і завиткового (n. cochlearis) нервів.

1. Присінковий нерв проводить імпульси, що здійснюють контроль за положенням голови і тіла. Разом з іншими органами чуттів бере участь в орієнтованих реакціях. Рецептори присінкового нерва знаходяться в отолітових приладах внутрішнього вуха: ампулах трьох півколових каналів, перетинчастому мішечку (sacculus) і маточки (utriculus) присінка. Рецептори зв'язані з дендритами присінкового вузла, що лежить у глибині внутрішнього слухового ходу скроневої кісти, і утворюють ряд таких нервів:

– маточковий нерв (n. utricularis).

передній ампульний нерв (n. ampullaris anterior).

– бічний ампульний нерв (n. ampullaris lateralis).

– мішечковий нерв (n. saccularis).

задній ампульний нерв (n. ampullaris posterior).

2. Завитковий нерв проводить звукові подразнення, сприймані рецепторами кортієва органа завитки. Дендрити, виходячи через канали спіральної пластинки завитка, досягають клітин спірального вузла (gangl. spirale), розташованого в каналі стрижня завитки.

IX ПАРА ЯЗиКО-ГЛОТковий НЕРВ

Язико-глотковий нерв (n. glossopharyngeus) змішаний (руховий, чутливий і парасимпатичний), за загальною схемою будови нагадує лицевий нерв.

1.     Корінці рухових волокон язико-глоткового нерва починаються від подвійного ядра, яке розташоване в ретикулярній формації довгастого мозку. Виходить з мозку в задній бічній борозні довгастого мозку (позаду VIII пари). З черепа виходить через яремний отвір (for. jugulare) і проникає між внутрішньою яремною веною і внутрішньою сонною артерією. Іннервує єдину шило-глотковий м'яз (m. stylopharyngeus).

2.  Чутлива частина IX пари містить рецептори для сприйняття смакових подразнень та подразнень загальної чутливості. Вушний вузол має форму пластинки, величиною 3-4 мм, яка розташується біля овального отвору з медіальної сторони від нижньощелепного нерва (V пари). Потім секреторні волокна вузла приєднуються до n. auriculotemporalis (гілка n.mandibularis, V пари) і в його складі доходять до привушної слинної залози, забезпечуючи її секреторною іннервацією.

X ПАРа – БЛУКАЮЧий НЕРВ

Блукаючий нерв (n.vagus) змішаний, має у своєму складі п'ять типів волокон:

– загальні соматичні чутливі (аферентні);

– загальні вісцеральні чутливі;

– смакові чутливі;

рухові (еферентні);

парасимпатичні.

Крім того, до блукаючого нерва приєднуються симпатичні волокна до шийної частини, до грудної і черевної частин.

1. Чутлива частина блукаючого нерва зв'язана з верхнім вузлом, розташованим у яремному отворі і є скупченням загальних чутливих клітин. Нижній вузол розташований нижче яремного отвору, містить загальні вісцеральні та смакові чутливі клітини.

2. Рухова частина блукаючого нерва починається від подвійного ядра (nucl. ambiguus), іннервуючи поперечно-посмуговані м'язи м'якого піднебіння, гортані і глотки. Ці рухові нерви також йдуть до органів разом з чутливими і парасимпатичними волокнами.

3. Парасимпатична частина блукаючого нерва починається від вегетативного дорсального ядра (nucl. dorsalis), закінчуючись в численних дрібних вузлах, що знаходяться в товщі його стовбура і гілок, у стінках внутрішніх органів, де формуються внутрішньостінкові нервові сплетення. Другий нейрон (постгангліонарний) закінчується в слизовій оболонці, залозах, гладких м'язах стінок судин, бронхів, серця і внутрішніх органів черевної порожнини.

Гілки шийного відділу блукаючого нерва

Оболонна гілка (r. meningeus) чутлива, коротка.

Глоткові гілки (rr. pharyngei) мають чутливі і рухові волокна.

Верхній гортанний нерв (т. рhаrуngеus superior) змішаний, чутливі волокна починаються від рецепторів слизової оболонки гортані вище голосової щілини.

Верхні серцеві гілки (rr. сагdіасі superiores) змішані, містять чутливі і парасимпатичні волокна.

Нижні серцеві гілки (гг. сагdiaci inferiores) також містять чутливі і парасимпатичні волокна.

Гілки грудного відділу блукаючого нерва

Поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон. Формується з наступних гілок:

1)    нижній гортанний нерв (n. laryngeus inferior).

2)    Гілки до трахеї (rr. tracheales).

3)    стравохідні гілки (rr. esophagei) мають рецептори в стінці стравоходу;

4)    щитоподібні гілки (rr. thyroidei) починаються від чутливих рецепторів щитоподібної і паращитоподібної залоз.

5)    грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) контактують з рецепторами серця й аорти. Волокна проходять через шийно-грудне сплетення, а потім входять у лівий поворотний і правий блукаючий нерви. У складі зазначених гілок до серця проходять парасимпатичні волокна, які утворюють сплетення за аортою.

Бронхові гілки (rr. bronchiales).

Стравохідні гілки (rr. esophagei) складаються з чутливих, парасимпатичних і симпатичних волокон, які беруть участь в утворенні екстраорганних і інтраорганних сплетень.

Перикардіальні гілки (rr. pericardiaci) мають рецептори в задній частині перикарда. Їхні чутливі волокна входять у задньому средостінні безпосередньо в блукаючий нерв.

Гілки блукаючих стовбурів у черевній порожнині

1.     Передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores) складаються з чутливих, парасимпатичних і симпатичних волокон.

2.     Задні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores) складаються з чутливих, парасимпатичних і симпатичних волокон. Рецептори чутливих волокон знаходяться у всіх шарах шлунка і входять у задній блукаючий стовбур. Парасимпатичні і симпатичні волокна утворюють інтраорганні пошарові сплетення.

Чревні гілки (rr. celiaci) відходять від заднього блукаючого стовбура.

XI ПАРа ДОДАТКОВий НЕРВ

Додатковий нерв (n.accessorius) руховий, що має ядра в довгастому і спинному мозку. Спинномозкове ядро простирається латеральніше передніх стовпів від оливи до Сv. У зв'язку з цим нерв має дві частини: черепномозковую і спинномозкову.

Черепномозкова частина нерва виходить з бічної задньої борозни довгастого мозку нижче корінця X пари і направляється до яремного отвору.

Спинномозкова частина нерва, числом 5-7 корінців, виходить зі спинного мозку між переднім і заднім спинномозковими корінцями, тобто через бічний канатик, і, пройшовши через великий потиличний отвір у череп, з'єднується з черепно-мозковою частиною нерва в загальний стовбур, що виходить з черепа через яремний отвір.

Гілки додаткового нерва:

1. Внутрішня гілка (r. internus).

2. Зовнішня гілка виходить через яремний отвір з черепа на шию.

XII ПАРа – ПІД'ЯЗИковий НЕРВ

Під'язиковий нерв (n.hypoglossus) руховий, починається від рухового ядра, розташованого біля серединної борозни, на дні ромбоподібної ямки довгастого мозку в ділянці trigonum n. hypoglossi. Волокна виходять з довгастого мозку 10-15 корінцями через передню бічну борозну, розташовану між оливою і пірамідою. Потім корінці з'єднуються в стовбур, що виходить через однойменний канал у потиличній кісті, на зовнішній основі черепа, де проходить між блукаючим нервом і яремною веною. На шиї нерв знаходиться латеральніше зовнішньої сонної артерії, утворюючи опуклість, звернену вниз, потім проходить за шилопід’язиковим м’язом і заднім черевцем двочеревцевого м'яза. У підщелепній ямці він проникає в язик вище заднього краю m.mylohyoideus. Іннервує внутрішні м'язи язика.

 

Oddsei - What are the odds of anything.