1. М’язи стопи. Топографія, Фасції  нижньої кінцівки.

2. ПРЕПАРУВАННЯ МЗІВ ГОЛОВИ.

3.ПРЕПАРУВАННЯ МЯЗІВ ШИЇ.

(Заняття 11.)

Тема 1. М’язи стопи. Топографія, фасції нижньої кінцівки

М’язи стопи (musculi pedis)

До них належать:

- м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis);

- м’язи підошви (musculi plantae).

М’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis)

М’язи тилу стопи поділяються на:

- короткий м’яз–розгинач пальців (musculus extensor digitorum brevis);

Початок: від тильної та бічної поверхонь (facies dorsalis et facies lateralis) передньої частини п’яткової кістки (pars anterior calcanei).

Прикріплення: чотирма сухожилками до основ проксимальних фаланг II–V пальців (bases phalangium proximalium digitorum secundi–quinti [II–V] pedis). Разом із довгим м’язом–розгиначем пальців (m. extensor digitorum longus) утворює на тильній поверхні середньої і кінцевої фаланг (facies dorsalis phalangium mediae et distalis) сухожилкове розтягнення (aponeurosis).

Функція: розгинає II–V пальці (extensio digitorum secundi – quinti [II–V] pedis).

- короткий м’яз–розгинач великого пальця стопи (musculus extensor hallucis brevis);

Початок: від верхньої та бічної поверхонь (facies superior et lateralis) передньої частини п’яткової кістки (pars anterior calcanei).

Прикріплення: до тильної поверхні (facies dorsalis) основи проксимальної фаланги великого пальця стопи ((basis proximalis phalangis hallucis).

Функція: розгинає великий палець (extensio hallucis);

- тильні міжкісткові м’язи стопи (musculi interossei dorsales pedis), їх є чотири, вони розміщені в проміжках між плесновими кістками з тильної сторони стопи.

Початок: кожен м’яз починається двома головками від обернених одна до одної поверхонь сусідніх плеснових кісток I та II, II та III, III та IV, IV та V.

Прикріплення: сухожилок кожного із цих чотирьох м’язів прикріплюється до основи проксимальної фаланги II–IV пальців стопи та до відповідного сухожилка довгого м’яза–розгинача пальців.

Функція: перший міжкістковий м’яз стопи відводить II палець (abductio digiti secundi) присередньо; останні три м’язи відводять відповідно II–IV пальці (abductio digitorum secundi – quarti [II–IV]) вбік (наближують до мізинця) та згинають проксимальні фаланги цих пальців (flexio phalangium proximalium digitorum). При одночасному скороченні першого і другого м’язів другий палець фіксується.

М’язи підошви (musculi plantae)

Виділяють три групи цих м’язів:

- м’язи присереднього краю стопи (musculi marginis medialis pedis), або м’язи великогомілкового краю стопи (musculi marginis tibialis pedis).

- м’язи бічного краю стопи (musculi marginis lateralis pedis), або м’язи малогомілкового краю стопи (musculi marginis fibularis pedis).

- м’язи середньої групи підошви стопи (musculi aggregationis mediae plantae pedis).

 

М’язи присереднього краю стопи (musculi marginis medialis pedis),

або м’язи великогомілкового краю стопи (musculi marginis tibialis pedis)

До м’язів присереднього краю стопи належать:

- відвідний м’яз великого пальця стопи (musculus abductor hallucis);

Початок: від присередньої поверхні п’яткового горба (facies medialis tuberis calcanei), підошвової поверхні човноподібної кістки (facies plantaris ossis navicularis), тримача сухожилків м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum), підошвового апоневроза (aponeurosis plantaris) і від присередньої кісточки (malleolus medialis).

Прикріплення: до присереднього боку основи проксимальної фаланги і до присередньої сесамоподібної кістки великого пальця стопи.

Функція: відводить великий палець стопи (abductio hallucis) в присередньому напрямку, зміцнює перше поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis primus);

- короткий м’яз–згинач великого пальця стопи (musculus flexor hallucis brevis);

Початок: від присередньої сторони підошвової поверхні човноподібної кістки, довгої підошвової зв’язки (lig. plantare longum) та від сухожилка заднього великогомілкового м’яза (tendo musculi tibialis posterioris).

На самому початку короткий м’яз–згинач великого пальця стопи (musculus flexor hallucis brevis) розгалужується на присередню та бічну головки (capita mediale et laterale):

- присередня головка (caput mediale);

Прикріплення: разом із відвідним м’язом великого пальця (m. abductor hallucis) ця головка прикріплюється до присередньої сесамоподібної кісточки великого пальця стопи (os sesamoideum mediale hallucis) і до підошвової поверхні основи (facies plantaris basis) проксимальної фаланги великого пальця стопи (phalanx proximalis hallucis).

- бічна головка (caput laterale).

Прикріплення: разом із привідним м’язом великого пальця (m. adductor hallucis) ця головка прикріплюється до бічної сесамоподібної кісточки великого пальця стопи (os sesamoideum laterale hallucis) і до підошвової поверхні основи (facies plantaris basis) проксимальної фаланги великого пальця стопи (phalanx proximalis hallucis).

Функція короткого м’яза–згинача великого пальця стопи (musculus flexor hallucis brevis): згинає великий палець стопи (flexio hallucis), зміцнює перше поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis primus);

- привідний м’яз великого пальця стопи (musculus adductor hallucis) має:

- косу головку (caput obliquum);

Початок: від підошвової поверхні кубоподібної кістки (facies plantaris ossis cuboidei), бічної клиноподібної кістки (os cuneiforme laterale), основ II–IV плеснових кісток (bases ossium metatarsi secundi–quarti [II–IV]) та довгої підошвової зв’язки (lig. plantare longum).

Прикріплення: на рівні головки ІІ плеснової кістки (caput ossis secundi metatarsi) з’єднується з поперечною головкою (caput transversum), утворюючи привідний м’яз великого пальця стопи (musculus adductor hallucis).

- поперечну головку (caput transversum).

Початок: від підошвової поверхні суглобових капсул II–V плесно–фалангових суглобів та від дистальних кінців II–V плеснових кісток.

Прикріплення: до основи проксимальної фаланги великого пальця (basis phalangis proximalis hallucis), де сухожилок поперечної головки (tendo capitis transversi) зливається з сухожилком косої головки (tendo capitis obliqui).

Функція привідного м’яза великого пальця стопи (musculus adductor hallucis): приводить великий палець стопи (adductio hallucis), згинає великий палець стопи (flexio hallucis), зміцнює поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus).

М’язи бічного краю стопи (musculi marginis lateralis pedis),

або м’язи малогомілкового краю стопи (musculi marginis fibularis pedis)

До м’язів бічного краю стопи належать:

- відвідний м’яз мізинця стопи (musculus abductor digiti minimi pedis);

Початок: від підошвової поверхні п’яткового горба (facies plantaris tuberis calcanei) і горбистості п’ятої плеснової кістки (tuberositas ossis metatarsi quinti) та від підошвового апоневроза (aponeurosis plantaris).

Прикріплення: до основи проксимальної фаланги мізинця (basis phalangis proximalis digiti minimi).

Функція: згинає проксимальну фалангу (flexio phalangis proximalis), одночасно із згинанням відводить мізинець стопи (abductio digiti minimi pedis ) вбік.

- відвідний м’яз п’ятої плеснової кістки (musculus abductor ossis metatarsi quinti), що є частиною відвідного м’яза мізинця стопи (pars musculi abductoris digiti minimi pedis);

- короткий м’яз–згинач мізинця стопи (musculus flexor digiti minimi brevis pedis).

Початок: від присередньої частини підошвової поверхні основи V плеснової кістки та від довгої підошвової зв’язки (lig. plantare longum).

Прикріплення: до основи проксимальної фаланги мізинця (basis phalangis proximalis digiti minimi).

Функція: згинає мізинець стопи (flexio digiti minimi pedis).

 

М’язи середньої групи підошви стопи

До них належать:

- короткий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum brevis);

Початок: від підошвової поверхні п’яткового горба (facies plantaris tuberis calcanei) та від підошвового апоневроза (aponeurosis plantaris).

Прикріплення: чотирма сухожилками до бокових поверхонь середніх фаланг II–V пальців (facies laterales phalangium mediarum digitorum secundi–quinti [II–V]).

Функція: згинає II –V пальці (flexio digitorum secundi – guinti [II–V]), укріплює поздовжні склепіння стопи (arcus pedis longitudinales).

- квадратний м’яз підошви; додатковий м’яз–згинач (musculus quadratus plantae; musculus flexor accessorius);

Початок: збоку і присередньо від нижньої поверхні задньої частини п’яткової кістки (facies inferior partis posterioris ossis calcanei), від довгої підошвової зв’язки (lig. plantare longum).

Прикріплення: до бічного краю сухожилка довгого м’яза–згинача пальців (margo lateralis tendineus musculi flexoris digitorum longi).

Функція: згинає II –V пальці стопи (flexio digitorum secundi–quinti [II–V] pedis); одночасно допомагає довгому м’язу–згиначу пальців (musculus flexor digitorum longus) згинати ці пальці, змінюючи напрямок розтягнення (тяги) його сухожилків; зміцнює поздовжні склепіння стопи (arcus pedis longitudinales).

- червоподібні м’язи стопи (musculi lumbricales pedis) – чотири тонких, веретеноподібних м’язів. Вони розміщені між сухожилками довгого м’яза–згинача пальців (tendines musculi flexoris digitorum longi);

Початок: перший червоподібний м’яз стопи (musculus lumbricalis pedis primus [І]), що розташований присередньо, починається від присереднього краю сухожилка довгого м’яза–згинача пальців (margo medialis tendinis musculi flexoris digitorum longi) та прикріплюється до другого пальця стопи (digitus secundus pedis).

Другий, третій і четвертий червоподібні м’язи стопи (musculi lumbricales pedis secundus, tertius et quartus [ІI, III et IV]) починаються двома головками від обернених один до одного країв сухожилків довгого м’яза–згинача пальців та прикріплюються до присереднього краю основ проксимальної фаланги III–V пальців  і вплітаються в тильний апоневроз (aponeurosis dorsalis) відповідного (II–V) пальця.

Функція: згинають проксимальні фаланги (flexio phalangium proximalium); розгинають середні і кінцеві фаланги II–V пальців стопи (extensio phalangium mediarum et distalium digitorum secundi – quinti pedis [II–V]), відводячи їх у бік великого пальця стопи (hallux);

- підошвові міжкісткові м’язи (musculi interossei plantares) – це три тонких м’язів, які розташовані у міжкісткових проміжках між II і III, III і IV, IV і V плесновими кістками.

Початок: від присередніх поверхонь III–V плеснових кісток та від довгої підошвової зв’язки (lig. plantare longum).

Прикріплення: до присередньої поверхні основ проксимальних фаланг III, IV і V пальців стопи. Частина пучків переходить із присередньої на дорсальну поверхню проксимальних фаланг відповідного пальця і вплітається в тильний апоневроз (aponeurosis dorsalis).

Функція: приводять III–V пальці до II пальця та згинають проксимальні фаланги цих пальців в плесно–фалангових суглобах (articulationes metatarsophalangeae), розгинають ці пальці у міжфалангових суглобах (articulationes interphalangeae pedis).

 

Грушоподібний м’яз (m.piriformis), виходячи через великий сідничний отвір (foramen ischiadicum majus), не заповнює його повністю, внаслідок чого утворюються:

- надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme);

- підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme).

 

Внутрішній та зовнішній затульні м’язи (musculi obturatorii internus et externus), закриваючи затульний отвір (foramen obturatum), утворюють у ділянці затульної борозни (sulcus obturatorius) затульний канал (canalis obturatorius).

Під пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale) – між нею і клубовою кісткою (os ilium) – утворюється простір, який за допомогою клубово–гребінної дуги (arcus iliopectineus), що прикріплюється до клубово–гребінного підвищення (eminentia iliopectinea), поділяється на два отвори:

- присередньо розташована судинна затока (lacuna vasorum), через яку проходять стегнові артерія та вена (arteria et vena femorales);

- збоку розташована м’язова затока (lacuna musculorum), через яку проходять клубово–поперековий м’яз (musculus iliopsoas) і стегновий нерв (nervus femoralis).

У ділянці судинної затоки (lacuna vasorum) утворюється стегнове кільце (anulus femoralis), яке при проходженні стегнових гриж (кил) перетворюється на глибоке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus).

Глибоке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus) обмежоване:

- збоку стегновою веною (vena femoralis);

- присередньо затоковою зв’язкою (ligamentum lacunare);

- спереду пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale);

- ззаду гребінною зв’язкою (ligamentum pectineale).

 

Стегновий канал (canalis femoralis)

Стегновий канал (canalis femoralis) у нормі не існує, він утворюється тільки при утворенні стегнових гриж (кил).

У каналі виділяють три стінки:

- бічну стінку (paries lateralis), що утворена:

- стегновою веною (vena femoralis);

- передню стінку (paries anterior), яка представлена:

- поверхневим листком широкої фасції (lamina superficialis fasciae latae);

- пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale);

- верхнім рогом серпоподібного краю (cornu superius marginis falciformis);

- задню стінку (paries posterior), що утворена:

- глибоким листком широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris).

При утворенні стегнового каналу (canalis femoralis) його:

- глибоким кільцем (anulus femoralis profundus) є стегнове кільце (anulus femoralis);

- поверхневим кільцем (anulus femoralis superficialis) є підшкірний розтвір (hiatus saphenus).

На передній поверхні стегна (facies anterior femoris) помітний стегновий трикутник (trigonum femorale), межами якого є:

- угорі пахвинна зв’язка (ligamentum inguinale);

- присередньо довгий привідний м’яз (musculus adductor longus);

- збоку і знизу кравецький м’яз (musculus sartorius).

Стегнові артерія і вена (arteria et vena femorales), виходячи із судинної затоки (lacuna vasorum), лягають у клубово–гребінну борозну (sulcus iliopectineus), що розташована між:

- клубовим м’язом (musculus iliacus);

- гребінним м’язом (musculus pectineus).

Далі стегнові судини проходять у передній стегновій борозні (sulcus femoralis anterior), яка розташована між довгим привідним м’язом (musculus adductor longus) присередньо і присереднім широким м’язом (musculus vastus medialis) – збоку.

Нижній кут стегнового трикутника (trigonum femorale), а саме передня стегнова борозна (sulcus femoralis anterior) переходить у привідний канал (canalis adductorius), або канал Гунтера, який розташований між:

- великим привідним м’язом (musculus adductor magnus) присередньо;

- присереднім широким м’язом (musculus vastus medialis) збоку;

- а спереду перекинутою між цими м’язами широко–привідною міжм’язовою перегородкою (septum intermusculare vastoadductorium).

Привідний канал (canalis adductorius) знизу відкривається привідним розтвором (hiatus adductorius) у підколінну ямку (fossa poplitea).

Через його передній розтвір (hiatus anterior) проходять:

- підшкірний нерв (nervus saphenus);

- низхідні колінні артерія та вени (arteria et venae descendentes genus).

Підколінна ямка (fossa poplitea)

Підколінна ямка (fossa poplitea) знаходиться в місці переходу стегна в гомілку, на її задній поверхні, і має форму ромба.

Вгорі підколінна ямка (fossa poplitea) обмежована:

- збоку двоголовим м’язом стегна (musculus biceps femoris);

- присередньо півсухожилковим та півперетинчастим м’язами (musculi semitendinosus et semimembranosus).

Унизу підколінна ямка (fossa poplitea) обмежована:

- бічною головкою литкового м’яза (caput laterale musculi gastrocnemii);

- присередньою головкою литкового м’яза (caput mediale musculi gastrocnemii).

Дном підколінної ямки (fossa poplitea) є:

- підколінна поверхня стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris);

- задня поверхня колінного суглоба (facies posterior articulationis genus).

Із підколінної ямки (fossa poplitea) між поверхневими та глибокими м’язами заднього відділу гомілки проходить аж донизу гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus), або канал Грубера.

Ділянки нижньої кінцівки

Сіднична ділянка (regio glutealis) має:

- сідничну борозну (sulcus glutealis);

- відхідникову щілину (crena analis; crena ani), або міжсідничну щілину (crena interglutealis).

Кульшова ділянка (regio coxae).

Стегнова ділянка (regio femoris) має:

- задню стегнову ділянку (regio femoris posterior);

- передню стегнову ділянку (regio femoris anterior), в якій розташований

- стегновий трикутник (trigonum femorale).

Колінна ділянка (regio genus) має:

- передню колінну ділянку (regio genus anterior);

- задню колінну ділянку (regio genus posterior), в якій розташованa

- підколінна ямка (fossa poplitea).

Гомілкова ділянка (regio cruris) має:

- передню гомілкову ділянку (regio cruris anterior);

- задню гомілкову ділянку (regio cruris posterior), в якій виділяють

- литкову ділянку (regio surae);

- передню надп’ятково–гомілкову ділянку (regio talocruralis anterior);

- задню надп’ятково–гомілкову ділянку (regio talocruralis posterior), в якій виділяють:

- бічну закісточкову ділянку (regio retromalleolaris lateralis);

- присередню закісточкову ділянку (regio retromalleolaris medialis).

Ділянка стопи (regio pedis) має:

- п’яткову ділянку (regio calcanea);

- тил стопи (dorsum pedis), або тильну ділянку стопи (regio dorsalis pedis);

- підошву (planta), або підошвову ділянку (regio plantaris);

- бічний край стопи (margo lateralis pedis), або малогомілковий край стопи (margo fibularis pedis);

- присередній край стопи (margo medialis pedis), або великогомілковий край стопи (margo tibialis pedis);

- поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis), в якому розрізняють:

- бічну частину (pars lateralis);

- присередню частину (pars medialis);

- проксимальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus proximalis);

- дистальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus distalis);

- заплеснову ділянку (regio tarsalis);

- плеснову ділянку (regio metatarsalis);

- пальці стопи (digiti pedis), а саме:

- великий палець стопи (hallux), або перший палець [ I ] (digitus primus [I ]),

- другий палець [ II ] (digitus secundus [ II ]),

- третій палець [ III ] (digitus tertius [ III ]),

- четвертий палець [ IV ] (digitus quartus [ IV ]),

- мізинець (digitus minimus), або п’ятий палець [ V ] (digitus quintus [ V ]).

Пальці стопи мають:

- підошвові поверхні пальців (facies plantares digitorum);

- тильні поверхні пальців (facies dorsales digitorum).

 

Тазова фасція (fascia pelvis; fascia pelvica)

Тазова фасція є продовженням пристінкової фасції живота (fascia abdominis parietalis), вона ще називається внутрішньочеревною фасцією (fascia endoabdominalis).

Та частина тазової фасції (fascia pelvis), яка покриває клубовий та великий поперековий м’язи (musculi iliacus et psoas major), називається попереково–клубовою фасцією (fascia iliopsoas), або клубовою фасцією (fascia iliaca).

Сіднична фасція (fascia glutea) вкриває ззовні великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus). Глибокий листок цієї фасції відмежовує великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus) від середнього сідничного м’яза (m. gluteus minimus) і від м’яза–натягувача широкої фасції (m. tensor fasciae latae). Унизу сіднична фасція (fascia glutea) потовщується і продовжується у широку фасцію (fascia lata).

 

Широка фасція (fascia lata)

Широка фасція (fascia lata) формує піхви (vaginae) для м’язів стегна (musculi femoris), а також:

- бічну міжм’язову перегородку стегна (septum intermusculare femoris laterale);

- присередню міжм’язову перегородку стегна (septum intermusculare femoris mediale), які відокремлюють передню групу м’язів стегна від присередньої та задньої груп.

Широка фасція (fascia lata) має:

- поверхневий листок (folium superficialis; lamina superficialis);

- глибокий листок (folium profundum; lamina profunda).

Глибокий листок широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris) покриває все стегно (femur). Збоку ця фасція ущільнюється і утворює сухожилок для м’яза–натягувача широкої фасції (musculus tensor fasciae latae), який називається клубово–великогомілковим пасмом (tractus iliotibialis).

Поверхневий листок широкої фасції стегна (lamina superficialis fasciae latae femoris) розташований лише в межах стегнового трикутника (trigonum femorale) і закінчується знизу серпоподібним краєм (margo falciformis), який має:

- верхній ріг (cornu superius);

- нижній ріг (cornu inferius).

Верхній ріг (cornu superius) зростається з пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale).

Нижній ріг (cornu inferius) зростається з глибоким листком (пластинкою) широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris).

Під серпоподібним краєм поверхневого листка широкої фасції стегна (margo falciformis laminae superficialis fasciae latae femoris) утворюється підшкірний розтвір (hiatus saphenus), який вкритий дірчастою фасцією (fascia cribrosa) – найтоншою частиною широкої фасції (fascia lata).

При проходженні стегнових гриж (кил) підшкірний розтвір (hiatus saphenus) перетворюється у зовнішнє кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis externus).

Фасція гомілки утворює піхви для м’язів гомілки. Від фасції гомілки (fascia cruris) відходять:

- передня міжм’язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris anterius);

- задня міжм’язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris posterius). Ці перегородки відокремлюють бічну групу м’язів гомілки від її передньої та задньої груп.

Сухожилкова дуга камбалоподібного м’яза (arcus tendineus musculi solei) перекидається над міжкістковою перетинкою між ділянками початку цього м’яза на кістках гомілки.

Фасція гомілки (fascia cruris)

При переході на стопу фасція гомілки (fascia cruris) потовщується і утворює:

- верхній тримач м’язів–розгиначів стопи (retinaculum musculorum extensorum superius);

- нижній тримач м’язів–розгиначів стопи (retinaculum musculorum extensorum inferius);

- верхній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum peroneorum superius);

- нижній тримач малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum peroneorum inferius);

- тримач м’язів–згиначів стопи (retinaculum musculorum flexorum pedis).

Від тримачів м’язів (retinacula musculorum) відходять волокнисті (фіброзні) пучки, які розділяють простір між тримачами м’язів (retinacula musculorum) на кістково–волокнисті (фіброзні) канали, утворюючи піхви сухожилків (vaginae tendinum).

Піхва сухожилка (vagina tendinis) має:

- волокнистий шар (stratum fibrosum), або волокнисту піхву (vagina fibrosa);

- синовіальний шар (stratum synoviale), або синовіальну піхву (vagina synovialis).

Під тримачем м’язів–згиначів (retinacula musculorum flexorum) проходять великогомілкові сухожилкові піхви заплесна (vaginae tendinum tarsales tibiales), до яких належать три піхви сухожилків (кістково–волокнисті канали – фіброзні канали) для глибоких м’язів задньої групи гомілки:

- піхва сухожилка заднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris);

- піхва сухожилків довгого м’яза–згинача пальців (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi);

- піхва сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця стопи (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi).

- волокнистий (фіброзний) канал для судин та нервів.

Під тримачами м’язів–розгиначів (retinacula musculorum extensorum) розташованиі передні заплеснові сухожилкові піхви (vaginae tendinum tarsales anteriores), до яких належать три піхви сухожилків (кісткововолокнисті канали – фіброзні канали) для м’язів передньої групи гомілки:

- піхва сухожилка переднього великогомілкового м’яза (vagina tendinis musculi tibialis anterioris);

- піхва сухожилка довгого м’яза–розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi);

- піхва сухожилків довгого м’яза–розгинача пальців (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi);

- один фіброзний канал для судин та нервів.

Під верхнім тримачем малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium superius) та під нижнім тримачем малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium inferius) розміщені малогомілкові заплеснові піхви сухожилків (vaginae tendinum tarsales fibulares), до яких належать:

- спільна піхва сухожилків малогомілкових м’язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium), яка проходить під верхнім тримачем малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium superius);

- підошвова піхва сухожилка довгого малогомілкового м’яза (vagina plantaris tendinis musculi fibularis longi), яка проходить під нижнім тримачем малогомілкових м’язів (retinaculum musculorum fibularium inferius), і, вийшовши із спільної піхви сухожилків малогомілкових м’язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium), продовжується на підошвову поверхню п’яткової кістки (facies plantaris calcanei).

 

 

Піхви сухожилків пальців стопи (vaginae tendinum digitorum pedis)

До їх складу входять:

- волокнисті піхви пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які мають:

- кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae);

- хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae);

- синовіальні піхви пальців стопи (vaginae synoviales digitorum pedis), які мають

- вуздечки сухожилків (vincula tendinum).

Сухожилки м’язів, проходячи під тримачем м’язів, вкриваються синовіальним шаром, який утворює для них синовіальні піхви (vaginae synoviales).

При переході на стопу (pes) фасція гомілки (fascia cruris) утворює:

- тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis);

- підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris).

Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) дуже тонка.

Між поверхневою та глибокою пластинками цієї фасції (laminae superficialis et profunda fasciae dorsalis pedis) розташовані:

- сухожилки довгих та коротких м’язів–розгиначів пальців стопи (tendines musculorum extensorum digitorum longorum et brevium pedis);

- судини і нерви (vasa et nervi).

Ця фасція (fascia dorsalis pedis) переходить у тильний апоневроз пальців стопи (aponeurosis dorsalis digitorum pedis).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) розташовується безпосередньо під шкірою підошви стопи (cutis plantae pedis).

Він має поперечні пучки (fasciculi transversi), які формують поверхневу поперечну плеснову зв’язку (ligamentum metatarsale transversum superficiale).

Поздовжні пучки підошвового апоневроза (fasciculi longitudinales aponeurosis plantaris) починаються від п’яткового горба п’яткової кістки (tuber calcaneum ossis calcanei) і на рівні плеснових кісток (ossa metatarsalia) розщеплюються на п’ять плоских пучків, які досягають пальців (digiti) та вплітаються в стінки їх волокнистих піхв (vaginae fibrosae).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris):

- укріплює поздовжні та поперечне склепіння стопи (arcus pedis longitudinales et transversi);

- захищає м’які тканини підошви (planta) від ушкодження.

Глибока пластинка підошвового апоневроза (lamina profunda aponeurosis plantaris), яка покриває підошвові міжкісткові м’язи (musculi interossei plantares), називається міжкістковою підошвовою фасцією (fascia interossea plantaris).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) щільно зрощений із нижньою поверхнею короткого м’яза–згинача пальців (facies inferior musculi flexoris digitorum brevis).

Від верхньої поверхні короткого м’яза згинача пальців (facies superior musculi flexoris digitorum brevis), що прилягає до м’язів підошви (musculi plantares), відходять до кісток стопи у сагітальній площині наступні міжм’язові перегородки (septa intermuscularia):

- бічна міжм’язова перегородка (septum intermusculare laterale);

- присередня міжм’язова перегородка (septum intermusculare mediale).

Ці перегородки (septa intermuscularia laterale et mediale) відокремлюють середню групу м’язів підошви від присередньої і бічної груп.

На підошві між коротким м’язом–згиначем пальців стопи (musculus flexor digitorum brevis pedis) і відвідним м’язом великого пальця стопи (musculus abductor hallucis) утворюється присередня підошвова борозна (sulcus plantaris medialis).

На підошві між коротким м’язом–згиначем пальців стопи (musculus flexor digitorum brevis pedis) і відвідним м’язом мізинця (musculus abductor digiti minimi pedis) утворюється бічна підошвова борозна (sulcus plantaris lateralis).

Через ці борозни ідуть кровоносні судини та нерви підошви (vasa sanguinea et nervi plantares).

 

Сумки нижньої кінцівки (bursae membri inferioris)

Сумки нижньої кінцівки (bursae membri inferioris) розташовуються між:

- шкірою;

- фасціями;

- м’язами;

- сухожилками.

Ці сумки містять синовіальну рідину.

До сумок нижньої кінцівки (bursae membri inferioris) належать:

- вертлюговa підшкірна сумка (bursa subcutanea trochanterica);

- вертлюговa сумка великого сідничного м’яза (bursa trochanterica musculi glutei maximi);

- вертлюгові сумки середнього сідничного м’яза (bursae trochantericae musculi glutei medii);

- вертлюгові сумки малого сідничного м’яза ((bursae trochantericae musculi glutei minimi);

- сумка грушоподібного м’яза (bursa musculi piriformis);

- сіднича сумка внутрішнього затульного м’яза (bursa ischiadica musculi obturatorii interni);

- підсухожилкова сумка внутрішнього затульного м’яза (bursa subtendinea musculi obturatorii interni);

- міжм’язові сумки сідничних м’язів (bursae intermusculares musculorum gluteorum);

- сіднича сумка великого сідничного м’яза (bursa ischiadica musculi glutei maximi);

- клубово–гребінна сумка (bursa iliopectinea);

- клубова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea iliaca);

- верхня сумка двоголового м’яза стегна (bursa musculi bicipitis femoris superior);

- переднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea prepatellaris);

- переднаколінкова підфасціальна сумка (bursa subfascialis prepatellaris);

- переднаколінкова підсухожилкова сумка (bursa subtendinea prepatellaris);

- наднаколінкова сумка (bursa suprapatellaris);

- піднаколінкова підшкірна сумка (bursa subcutanea infrapatellaris);

- глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda);

- підшкірна сумка горбистості великогомілкової кістки (bursa subcutanea tuberositatis tibiae);

- підсухожилкові сумки кравецького м’яза (bursae subtendineae musculi sartorii);

- гусяча сумка (bursa anserina);

- нижня підсухожилкова сумка двоголового м’яза стегна (bursa subtendinea musculi bicipitis femoris inferior);

- підпідколінний закуток (recessus subpopliteus);

- бічна підсухожилкова сумка литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii lateralis);

- присередня підсухожилкова сумка литкового м’яза (bursa subtendinea musculi gastrocnemii medialis);

- сумка півперетинчастого м’яза (bursa musculi semimembranosi);

- підшкірна сумка бічної кісточки (bursa subcutanea malleoli lateralis);

- підшкірна сумка присередньої кісточки (bursa subcutanea malleoli medialis);

- підсухожилкова сумка переднього великогомілкового м’яза (bursa subtendinea musculi tibialis anterioris);

- підшкірна п’яткова сумка (bursa subcutanea calcanea);

- сумка п’яткового сухожилка (bursa tendinis calcanei).

 

 

 

Перелік практичних завдань по препаруванню мязів голови та шиї

М'язи лиця

- Надчерепний м'яз

- Лобове черевце

- Потиличне черевце

- Апоневротичний шолом (надчерепний апоневроз)

- Коловий м'яз ока

- Великий виличний м'яз

- М'яз-підіймач верхньої губи

- М'яз-підіймач кута рота

- Щічний м'яз

- М'яз-опускач кута рота

- М'яз-опускач нижньої губи

- Коловий м'яз рота

Жувальні м'язи

- Скроневий м'яз

- Жувальний м'яз

- Бічний крилоподібний м'яз

- Присередній крилоподібний м'яз

М'язи шиї

- Підшкірний м'яз шиї

- Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз

- Двочеревцевий м'яз

- Переднє черевце

- Заднє черевце

- Шило-під’язиковий м'яз

- Щелепно-під’язиковий м'яз

- Груднинно- під’язиковий м'яз

- Лопатково- під’язиковий м'яз

- Груднинно-щитоподібний м'яз

- Щито- під’язиковий м'яз

- Передній драбинчастий м'яз

- Середній драбинчастий м'яз

- Задній драбинчастий м'яз

- Передня шийна ділянка

- Піднижньощелепний трикутник

- Сонний трикутник

- Лопатково-трахеальний трикутник

- Груднинно-ключично-соскоподібна ділянка

- Бічна шийна ділянка

-Лопатково-ключичний трикутник

- Задня шийна ділянка

Матеріали підготувала доцент Флекей П.П.