1. Череп у цілому. основа черепа.
2. СКРОНЕВА, ПІДСКРОНЕВА І КРИЛОПІДНЕБІННА ЯМКИ.
3. оЧНА ЯМКА, НОСОВА ПОРОЖНИНА.
(Заняття 6.)
Тема 1. Череп у цілому. Основа черепа.
Основа черепа (basis cranii)
Основа черепа поділяється на:
- внутрішню основу черепа (basis cranii interna);
- зовнішню основу черепа (basis cranii externa).
У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню.
Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки.
Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки.
Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток і містить:
- пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae);
- мозкові випини (juga cerebralia);
- дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis);
- півнячий гребінь (crista gali);
- сліпий отвір (foramen caecum);
- лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis).
Середня черепна ямка (fossa cranii media) утворена тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить:
- турецьке сідло (sella turcica);
- гіпофізну ямку (fossa hypophysialis);
- передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів (canalis opticus dexter et sinister);
- сонну борозну (sulcus caroticus);
- рваний отвір (foramen lacerum);
- верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);
- круглий отвір (foramen rotundum);
- овальний отвір (foramen ovale);
- остистий отвір (foramen spinosum);
- трійчасте втиснення (impressio trigeminalis);
- розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris);
- борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris);
- розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris);
- борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris);
- покрівлю барабанної порожнини (tegmen tympani);
- дугове підвищення (eminentia arcuata).
Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кісткою, задньою поверхнею кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток, задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить:
- великий отвір (foramen magnum);
- схил потиличної кістки (clivus ossis occipitalis);
- внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna);
- хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis);
- внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis);
- яремний отвір (foramen jugulare);
- борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei);
- борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris);
- борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris);
- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);
- клино–кам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);
- кам’янисто–потиличну щілину (fissura petrooccipitalis).
Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi), що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei).
Зовнішня основа черепа (basis cranii externa) в передньому відділі прикрита кістками лицевого черепа (viscerocranium).
Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить:
- потиличні виростки (condyli occipitales);
- виросткову ямка (fossa condylaris);
- виростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним;
- канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi);
- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa);
- глотковий горбок (tuberculum pharyngeum);
- тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);
- нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies inferior partis petrosae ossis temporalis);
- зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici);
- зовнішній отвір м’язово–трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii);
- яремну ямку (fossa jugularis);
- яремний отвір (foramen jugulare);
- шилоподібний відросток (processus styloideus);
- соскоподібний відросток (processus mastoideus);
- шило–соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum);
- барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis);
- зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus);
- барабанно–соскоподібну щілину (fissura tympanomastoidea);
- соскоподібну вирізку (incisura mastoidea);
- борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis);
- нижньощелепну ямку (fossa mandibularis);
- суглобовий горбок (tuberculum articulare);
- остистий отвір (foramen spinosum);
- овальний отвір (foramen ovale);
- кам’янисто–потиличну щілину (fissura petrooccipitalis);
- клино–кам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa);
- рваний отвір (foramen lacerum);
- кісткове піднебіння (palatum osseum);
- великий піднебінний канал (canalis palatinus major);
- великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus);
- малі піднебінні отвори (foramina palatina minora);
- різцеву ямку (fossa incisiva);
- різцевий канал (canalis incisivus);
- різцевий отвір (foramen incisivum);
- піднебінний валок (torus palatinus);
- піднебінно–піхвовий канал (canalis palatovaginalis);
- лемешево–піхвовий канал (canalis vomerovaginalis);
- лемешево–дзьобовий канал (canalis vomerorostralis).
Кісткове піднебіння (palatum osseum) має шви (suturae), що проходять по серединній лінії, між піднебінними відростками (processus palatini) правої та лівої верхніх щелеп (maxilla dextra et sinistra) та горизонтальними пластинками правої і лівої піднебінних кісток – серединне піднебінне шво (sutura palatina mediana), а також між передніми краями горизонтальних пластинок піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) та задніми краями піднебінних відростків верхніх щелеп – поперечне піднебінне шво (sutura palatina transversa).
Спереду і з боків кісткове піднебіння (palatum osseum) обмежоване комірковими відростками верхньої щелепи (processus alveolares maxillae), які разом утворюють коміркову дугу (arcus alveolaris).
Біля переднього кінця серединного піднебінного шва (extremitas anterior suturae palatinae medianae) знаходиться різцевий канал (canalis incisivus).
У латеральному відділі поперечного піднебінного шва (sutura palatina transversa) в основі кожної горизонтальної пластинки розташовуються ліві і праві:
- великі піднебінні отвори (foramina palatina majora);
- 2–3 малих піднебінних отвори (foramina palatina minora).
Тема 2. Скронева, підскронева і крилопіднебінна ямки.
Скронева ямка (fossa temporalis)
Скронева ямка утворена:
- лобовою лускою (squama frontalis);
- тім’яною кісткою (os parietale).
Угорі вона (fossa temporalis) обмежована скроневою лінією (linea temporalis), а знизу підскроневим гребенем (crista infratemporalis) і верхнім краєм виличної дуги (margo superior arcus zygomatici).
Донизу скронева ямка (fossa temporalis) переходить в підскроневу ямку (fossa infratemporalis).
Присередньою стінкою скроневої ямки (paries medialis fossae temporalis) є:
- скроневі поверхні лобової луски (facies temporales squamae frontalis) та великого крила клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis);
- зовнішні поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externae partis squamosae ossis temporalis) та нижньої частини тім’яної кістки (pars inferior ossis parietalis).
Ззовні ця ямка (fossa temporalis) відмежована виличною дугою (arcus zygomaticus), а спереду – виличною кісткою (os zygomaticum) та виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis).
Скронева ямка (fossa temporalis) заповнена скроневим м’язом, фасцією, судинами і нервами, жировою тканиною.
Підскронева ямка (fossa infratemporalis)
Підскронева ямка угорі відмежована від скроневої ямки (fossa temporalis) підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).
Верхньою стінкою (paries superior) цієї ямки (fossa infratemporalis) є:
- скронева кістка (os temporale);
- велике крило клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis).
Присередня стінка (paries medialis) утворена бічною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).
Передньою стінкою підскроневої ямки (paries anterior fossae infratemporalis) служить горб верхньої щелепи (tuber maxillae) і частково – вилична кістка (os zygomaticum).
Нижньої стінки підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має.
Із бічної сторони підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має кісткової стінки, лише частково прикрита гілкою нижньої щелепи (ramus mandibulae).
Спереду підскронева ямка (fossa infratemporalis) сполучається через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita).
Присередньо вона з’єднується через крило–верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris) з крило–піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).
Крило–піднебінна ямка (fossa pterygopalatina)
Вона є парна і обмежована:
- спереду – горбом верхньої щелепи (tuber maxillae);
- ззаду – основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (basis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);
- присередньо – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini).
Збоку ця ямка (fossa pterygopalatina) кісткової стінки не має і сполучається з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis) через крило–верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris).
Крило–піднебінна ямка (fossa pterygopalatina) донизу поступово звужується і переходить у великий піднебінний канал (canalis palatinus major).
Крило–піднебінна ямка (fossa pterygopalatina) має шість отворів, через які сполучається:
- присередньо – з носовою порожниною (cavitas nasi) через клино–піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum);
- угорі та ззаду – із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) через круглий отвір (foramen rotundum);
- ззаду – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa) в ділянці рваного отвору (foramen lacerum) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus);
- унизу – з ротовою порожниною (cavitas oris) через великий піднебінний канал (canalis palatinus major);
- допереду – через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita);
- збоку – з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis).
Тема 3. Очна ямка. Носова порожнина.
Очна ямка; орбіта (orbita)
Очна ямка має:
- верхню стінку (paries superior);
- нижню стінку (paries inferior);
- бічну стінку (paries lateralis);
- присередню стінку (paries medialis);
- очноямковий край (margo orbitalis);
- надочноямковий край (margo supraorbitalis);
- підочноямковий край (margo infraorbitalis);
- бічний край (margo lateralis);
- присередній край (margo medialis).
Верхня стінка (paries superior) утворена:
- лобовою кісткою (os frontale);
- малими крилами клиноподібної кістки (alae minores ossis sphenoidalis).
У передній частині верхньої стінки на межі з бічною стінкою (paries lateralis) розміщена ямка сльозової залози (fossa gladulae lacrimalis), в ділянці присередньої стінки – блокова ямка (fovea trochlearis), або блокова ость (spina trochlearis).
Нижня стінка (paries inferior) утворена:
- верхньою щелепою (maxilla);
- виличною кісткою (os zygomaticum);
- піднебінною кісткою (os palatinum).
На цій стінці (paries inferior) проходить підочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis), яка переходить в підочноямковий канал (canalis infraorbitalis). Останній відкривається підочноямковим отвором (foramen infraorbitale) на лицевій поверхні черепа (cranium) в ікловій ямці (fossa canina).
Бічна стінка (paries lateralis) утворена:
- очноямковою поверхнею великого крила клиноподібної кістки (facies orbitalis alae majoris ossis sphenoidalis);
- очноямковою поверхнею виличної кістки (facies orbitalis ossis zygomatici);
- виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis).
На цій стінці (paries lateralis) розташований вилично–очноямковий отвір (foramen zygomaticoorbitale).
Присередня стінка (paries medialis) утворена:
- лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae);
- сльозовою кісткою (os lacrimale);
- очноямковою пластинкою решітчастої кістки (lamina orbitalis ossis ethmoidalis);
- ззаду тілом клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis);
- угорі присередньою ділянкою очноямкової частини лобової кістки (regio medialis partis orbitalis ossis frontalis).
На цій стінці (paries medialis) у верхній частині в шві (sutura) між лобовою кісткою (os frontale) і решітчастою кісткою (os ethmoidale) знаходяться:
- передній решітчастий отвір (foramen ethmoidale anterius);
- задній решітчастий отвір (foramen ethmoidale posterius).
У передній частині присередньої стінки (paries medialis) розташована:
- сльозова борозна (sulcus lacrimalis);
- ямка сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis), яка переходить у носо–сльозовий канал (canalis nasolacrimalis).
Очна ямка (orbita) відкривається назовні очноямковим входом (aditus orbitalis), який обмежений:
- підочноямковим краєм (margo infraorbitalis);
- надочноямковим краєм (margo supraorbitalis).
Між бічною стінкою (paries lateralis) і верхньою стінкою (paries superior) розташована верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior).
Між бічною стінкою (paries lateralis) і нижньою стінкою (paries inferior) знаходиться нижня очноямкова щілина (fissura orbitalis inferior).
Сполучення очної ямки (orbita):
- назовні через очноямковий вхід (aditus orbitalis);
- із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna) через зоровий канал (canalis opticus) та верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);
- із крило–піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina) та підскроневою ямкою (fossa infratemporalis) через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior);
- із нижнім носовим ходом носової порожнини (meatus nasi inferior cavitatis nasi) через носо–сльозовий канал (canalis nasolacrimalis);
- із передньою черепною ямкою (fossa cranii anterior) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna) через передній решітчастий отвір (foramen ethmoidale anterius);
- із задніми решітчастими комірками решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores ossis ethmoidalis) через задній решітчастий отвір (foramen ethmoidale posterius).
Носова порожнина (cavitas nasalis ossea)
Вона відкривається спереду грушоподібним отвором (apertura piriformis), а ззаду – через хоани (choanae) сполучається з носоглоткою.
Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) розділена кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum) на праву та ліву половини, і кожна половина має:
- верхню стінку (paries superior);
- нижню стінку (paries inferior);
- бічну стінку (paries lateralis);
- присередню стінку (paries medialis).
Бічна стінка (paries lateralis) утворена:
- носовою кісткою (os nasale);
- лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae);
- сльозовою кісткою (os lacrimale);
- решітчастим лабіринтом (labyrinthus ethmoidalis);
- перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini);
- присередньою пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina medialis processus pterygoidei ossis sphenoidalis);
- нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior).
Верхня стінка (paries superior) утворена:
- лобовою кісткою (os frontale);
- дірчастою пластинкою решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis).
Присередня стінка утворена:
- кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum), яка складається з:
- перпендикулярної пластинки решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis);
- лемeша (vomer).
Нижня стінка (paries inferior) утворена кістковим піднебінням (palatum osseum), яке складається з піднебінного відростка верхньої щелепи (processus palatinus maxillae) і горизонтальної пластинки піднебінної кістки (lamina horizontalis ossis palatini).
Кісткове піднебіння (palatum osseum) має шви (suturae), що проходять по серединній лінії, між піднебінними відростками (processus palatini) правої та лівої верхніх щелеп (maxilla dextra et sinistra) та горизонтальними пластинками правої і лівої піднебінних кісток – серединне піднебінне шво (sutura palatina mediana), а також між передніми краями горизонтальних пластинок піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) та задніми краями піднебінних відростків верхніх щелеп – поперечне піднебінне шво (sutura palatina transversa).
Спереду і з боків кісткове піднебіння (palatum osseum) обмежоване комірковими відростками верхньої щелепи (processus alveolares maxillae), які разом утворюють коміркову дугу (arcus alveolaris).
Біля переднього кінця серединного піднебінного шва (extremitas anterior suturae palatinae medianae) знаходиться різцевий канал (canalis incisivus).
У латеральному відділі поперечного піднебінного шва (sutura palatina transversa) в основі кожної горизонтальної пластинки розташовуються ліві і праві:
- великі піднебінні отвори (foramina palatina majora);
- 2–3 малих піднебінних отвори (foramina palatina minora).
Між верхньою носовою раковиною (concha nasalis superior) і середньою носовою раковиною (concha nasalis media) проходить верхній носовий хід (meatus nasi superior), куди, за посередництва клино–решітчастого закутка (recessus sphenoethmoidalis), відкриваються:
- клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis);
- задні решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores ossis еthmoidalis).
Між середньою носовою раковиною (concha nasalis media) і нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior) проходить середній носовий хід (meatus nasi medius), куди через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidale) та півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris) відкриваються:
- лобова пазуха (sinus frontalis);
- верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris);
- передні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales anteriores);
- середні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales mediae).
Між нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior) і кістковим піднебінням (palatum osseum) розташований нижній носовий хід (meatus nasi inferior), куди відкриваються:
- носо–сльозовий канал (canalis nasolacrimalis);
- різцевий канал (canalis incisivus).
Спільний носовий хід (meatus nasi communis) є частиною носової порожнини (cavitas nasi) між носовими раковинами (conchae nasales) і носовою перегородкою (septum nasi).
Носо–глотковий хід (meatus nasopharyngeus) розташований між заднім краєм носових раковин (margo posterior concharum nasalium) та хоанами (choanae).
На бічній стінці (paries lateralis) цього ходу позаду середньої носової раковини (concha nasalis media) розташований клино–піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum).
Позаду і дещо вище верхньої носової раковини (concha nasalis superior) розташований клино–решітчастий закуток (recessus sphenoethmoidalis), куди відкривається клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis) через отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis).
Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) сполучається через:
- грушоподібний отвір (apertura piriformis) із зовнішнім середовищем;
- дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки (foramina cribrosa laminae cribrosae ossis ethmoidalis) – з передньою черепною ямкою (fossa cranii anterior) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna);
- різцевий канал (canalis incisivus) – з ротовою порожниною (cavitas oris);
- хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa), або, за наявності м’яких тканин – з носовою частиною глотки (pars nasalis pharyngis);
- клино–піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) – з крило–піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina).
Хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) обмежовані:
- знизу – горизонтальними пластинками піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum);
- присередньо – лемешем (vomer);
- збоку – присередніми пластинками крилоподібних відростків клиноподібної кістки (laminae mediales processuum pterygoideorum ossis sphenoidalis);
- угорі – тілом (corpus) та піхвовими відростками клиноподібної кістки (processus vaginales ossis sphenoidalis) і крилами лемеша (alae vomeris).
Особливості черепа новонародженого
Череп новонародженого (cranium neonati) має такі особливості:
- мозковий череп (neurocranium) за об’ємом у 8 разів більший за лицевий череп (viscerocranium), а у дорослої людини – у 2 рази більший за лицевий череп (viscerocranium);
- у новонародженого очні ямки (orbitae) широкі;
- основа черепа (basis cranii) у порівнянні із склепінням черепа (calvaria) значно менша;
- кістки черепа (ossa cranii) з’єднані між собою за допомогою широких хрящових і волокнистих (фіброзних) прошарків, тобто склепіння черепа (calvaria) не має швів;
- тім’яний горб (tuber parietale) та лобовий горб (tuber frontale) добре виражені;
- лобова кістка (os frontale) складається із двох частин, надбрівні дуги (arcus superciliares) відсутні, лобових пазух (sinus frontales) ще немає, з усіх пазух ледве намічені гайморові порожнини;
- великі крила клиноподібної кістки (alae majore ossis sphenoidalis) ще не зрослися з її тілом (corpus)
- нижня щелепа (maxilla) має дві частини – дві половини;
- частини скроневої кістки (os temporale) відокремлені одна від одної добре вираженими щілинами, які заповнені хрящовими або волокнистими (фіброзними) прошарками;
- соскоподібний відросток скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis) невиражений, як і потиличні виростки (condyli occipitales);
- на кістках черепа (ossa cranii) не виражені горби та лінії – місця прикріплення м’язів;
- відсутні коміркові (альвеолярні) відростки (processus alveolares);
- верхні щелепи (maxillae) недорозвинені.
Найхарактерніша ознака черепа новонародженого – це наявність тім’ячoк черепа (fonticuli cranii).
Між незрощеними половинами луски лобової кістки (os frontale) і тім’яними кістками (ossa parietalia) розташоване переднє тім’ячко (fonticulus anterior), яке закрите сполучною тканиною. Воно заростає в кінці 1–го року життя або на початку 2–го року життя.
Між тім’яними кістками (ossa parietalia) і лускою потиличної кістки (os occipitale) розташоване заднє тім’ячко (fonticulus posterior), яке заростає на 2–3-му місяці життя.
Між тім’яною кісткою (os parietale), потиличною кісткою (os occipitale) і скроневою кісткою (os temporale) розташоване парне соскоподібне тім’ячко (fonticulus mastoideus) або задньобічне тім’ячко (fonticulus posterolateralis), яке заростає наприкінці внутрішньоутробного розвитку або упродовж перших 2–3–х місяців життя.
Між лобовою кісткою (os frontale), тім’яною кісткою (os parietale), клиноподібною кісткою (os sphenoidale) і скроневою кісткою (os temporale) розміщене парне клиноподібне тім’ячко (fonticulus sphenoidalis) або передньобічне тім’ячко (fonticulus anterolateralis), яке теж заростає переважно перед народженням дитини або упродовж перших 2–3–х місяців життя.
Аномалії кісток черепа
Аномалії кісток черепа численні й різноманітні, найчастіше зустрічаються такі вади розвитку.
1. Потилична кістка (os occipitale):
- верхняя частина луски відокремлюється від решти кістки у вигляді окремої кістки трикутної форми, що відповідає міжтім’яній кістці (os interparietale) тварин;
- глибока щілина по краю луски з одного або обох боків – сліди неповного зрощення;
- зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa) може досягати дуже великих розмірів;
- площинка вище верхньої каркової лінії (linea nuchalis superior) підноситься як поперечний валок (torus occipitalis), він відповідає зовнішньому потиличному гребіню (crista occipitalis externa) мавп;
- від нижньої поверхні яремного відростка (processus jugularis) відходить присоскоподібний (колосоподібний) відросток (processus paramastoideus), він може досягати великої довжини і навіть зчленовуватися з поперечно-ребровим відростком (processus costotransversarius) атланта (atlas);
- на передньому краї великого отвору (foramen magnum) потиличної кістки (os occipitale) спостерігається горбок із суглобовою поверхнею - третій виросток (condylus tertius), який зчленовується з передньою дугою атланта (arcus anterior atlantis).
- перший шийний хребець (atlas [I]) може в більшій або меншій мірі асимілюватись з потиличною кісткою (os occipitale).
2. Клиноподібна кістка (os sphenoidale):
- тіло кістки (corpus ossis sphenoidale) в ділянці гіпофізній ямки турецького сідла (fossa hypophysialis sella turcica) пронизане наскрізним каналом (canalis craniopharyngeus), який містить протоку мозкового придатку (hypophysis cerebri), яка не заросла (затримка розвитку);
- може бути відсутнім остистий отвір (foramen spinosum).
3. Лобова кістка (os frontale):
- обидві половини лобової кістки не зростаються і утворюється по серединній лінії лобовий шов (sutura frontalis);
- величина лобних пазух варіює, надзвичайно рідко їх немає зовсім.
4. Решітчаста кістка (os ethmoidale):
- розвиток комірок дуже варіює;
- часто зустрічається найвища носова раковина (concha nasalis suprema).
5. Тім’яна кістка (os parietale):
- поділ кістки стріловим швом на верхню і нижню половини – подвійна тім’яна кістка або двочасткова тім’яна кістка (os parietale bipartitum).
6. Скронева кістка (os temporale):
- яремна ямка (fossa jugularis) поділяється відростком (processus intrajugularis) на дві ямки, якщо цей відросток великий, то утворюється поділений яремний отвір (foramen jugulare bipartitum);
- шилоподібний відросток (processus styloideus) може бути відсутнім або він майже досягає під’язикової кістки (os hyoideum).
7. Верхня щелепа (maxilla):
- різцевий шов (sutura incisiva) може бути добре вираженим, його може бути видно на лицевій поверхні (facies facialis);
- на нижній поверхні піднебінних відростків (processus palatinus) по серединній лінії (переходячи і на піднебінни кістки) розвивається іноді валок (torus palatinus);
- різцеві канали (canales incisivi) варіюють, як і верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris).
8. Вилична кістка (os zygomaticum):
- кістка може ділитись горизонтальним швом наполовину, утворивши подвійну виличну кістку (os zygomaticum bipartitum);
- в рідких випадках вилична кістка розвинута рудиментарно, так що вилична дуга (arcus zygomaticus) переривається.
9. Носова кістка (os nasale):
- величина і форма носових кісток дуже варіюють;
- носова кістка не досягає лобової кістки;
- може зовсім не бути носової кістки, тоді вона замінюється добре розвинутим лобовим відростком верхніх щелеп;
- носові кістки можуть мати великі розміри, які часто асиметричні;
- зрідка носові кістки зливаються в одну кістку, як у мавп.
10. Сльозова кістка (os lacrimale):
- численні варіації величини;
- відсутність сльозової кістки, її замінює лобовий відросток (processus frontalis) верхньої щелепи (maxilla) або очноямкова пластинка (lamina orbitalis) решітчастої кістки (os ethmoidale).
11. Нижня носова раковина (concha nasalis inferior):
- варіює верхньощелепний відросток (processus maxillaris);
- варіює решітчастий відросток (processus ethmoidalis).
12. Леміш (vomer):
- викривлення леміша в той або інший бік.
13. Нижня щелепа (mandibula):
- обидві половини часто асиметричні;
- величина кута і форма суглобового відростка дуже варіюють;
- зустрічаються подвійні отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae) та підборідний отвір (foramen mentale).
14. Під’язикова кістка (os hyoideum):
- малі роги (cornu manus) можуть виростати в довгі гострі відростки;
- великі роги іноді (cornu majus) суглобом з’єднуються з тілом під’язикової кістки.
Матеріали підготувала доцент Флекей П.П.