Тема 10

1. М’язи плечового пояса, плеча та передпліччя.

2. М’язи кисті. Топографія І фасції верхньої кінцівки.

3. М’язи таза, стегна, гомілки та стопи.

 

(Заняття 8.)

Тема 1. М’язи плечового пояса, плеча та передпліччя.

М’ЯЗИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (musculi membri superioris)

Вони поділяються на:

- м’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis);

- м’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi).

М’язи вільної верхньої кінцівки (musculi membri superioris liberi) розташовані у таких відділах:

- передньому відділі плеча (compartimentum brachii anterius), або відділі згиначів плеча (compartimentum brachii flexorum);

- задньому відділі плеча (compartimentum brachii posterius), або відділі розгиначів плеча (compartimentum brachii extensorum);

- передньому відділі передпліччя (compartimentum antebrachii anterius), або відділі згиначів передпліччя (compartimentum antebrachii flexorum), який має:

- поверхневу частину (pars superficialis);

- глибоку частину (pars profunda);

- задньому відділі передпліччя (compartimentum antebrachii posterius), або відділі розгиначів передпліччя (compartimentum antebrachii extensorum), який має:

- поверхневу частину (pars superficialis);

- глибоку частину (pars profunda);

- бічній частині передпліччя (pars lateralis antebrachii), або променевій частині (pars radialis);

- тильній ділянці кисті (regio dorsalis manus);

- долоні (palma), або долонній ділянці (regio palmaris), у якій виділяють:

- тенар (thenar) або підвищення великого пальця (eminentia thenaris);

- гіпотенар (hypothenar) або підвищення мізинця (eminentia hypothenaris).

М’язи грудного пояса (musculi cinguli pectoralis)

1. Дельтоподібний м’яз (musculus deltoideus). Він розташований над плечовим суглобом (articulatio humeri) безпосередньо під шкірою.

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE410

Початок: від ключиці (clavicula) – ключична частина (pars clavicularis), від ості лопатки (spina scapulae) – остьова частина (pars spinalis); від надплечового відростка лопатки (acromion scapulae) – надплечова частина (pars acromialis).

Прикріплення: до дельтоподібної горбистості плечової кістки (tuberositas deltoidea humeri).

Функція: при скороченні середніх пучків або усього м’яза він відводить верхню кінцівку (membrum superius) від тулуба (truncus) до горизонтального рівня. Передня ключична частина (pars clavicularis) згинає плече (flexio brachii), обертає його досередини (rotatio interna), підняту верхню кінцівку (membrum superius) опускає донизу.

Задня ключична частина розгинає плече (extensio brachii), одночасно обертає його назовні (rotatio externa), підняту верхню кінцівку (membrum superius) опускає донизу.

Дельтоподібний м’яз (musculus deltoideus) формує захисне і зміцнююче склепіння плечового суглоба (articulatio humeri; articulatio glenohumeralis).

2. Надостьовий м’яз (musculus supraspinatus). Він розміщений в надостьовій ямці (fossa supraspinata).

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE412

Початок: від стінок надостьової ямки лопатки (parietes fossae supraspinatae) і від надостьової фасції (fascia supraspinata).

Прикріплення: до верхньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus humeri).

Функція: відводить плече (brachium) при нерухомій лопатці (scapula), є синергістом дельтоподібного м’яза (musculus deltoideus); відтягує суглобову капсулу плечового суглоба (capsula articularis articulationis humeri) вгору, запобігаючи її ущемленню.

3. Підостьовий м’яз (musculus infraspinatus). Він розміщений в підостьовій ямці (fossa infraspinata).

Початок: від поверхні підостьової ямки (facies fossae infraspinatae) і від підостьової фасції (fascia infraspinata).

Прикріплення: до задньої середньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus humeri) та капсули плечового суглоба (capsula articulationis humeri), в яку вплітається частина його пучків.

Функція: обертає плече (brachium) назовні (rotatio externa) та приводить його до тулуба (adductio brachii), відтягує суглобову капсулу плечового суглоба (capsula articularis articulationis humeri).

4. Малий круглий м’яз (musculus teres minor).

Початок: від бічного краю лопатки (margo lateralis scapulae) і підостьової фасції (fascia infraspinata).

Прикріплення: до нижньої задньої площадки великого горбка плечової кістки (tuberculum majus humeri).

Функція: обертає плече (brachium) назовні (rotatio externa) та відтягує суглобову капсулу плечового суглоба (capsula articularis articulationis humeri).

5. Великий круглий м’яз (musculus teres major).

Початок: від нижньої частини бічного краю (pars inferior marginis lateralis) і від нижнього кута лопатки (angulus inferior scapulae) та від підостьoвої фасції (fascia infraspinata).

Прикріплення: до гребеня малого горбка плечової кістки (crista tuberculi minoris humeri).

Функція: при фіксованій лопатці (scapula) розгинає плече (extensio brachii) в плечовому суглобі (art. humeri), привертає його (pronatio brachii), приводить підняту верхню кінцівку (adductio membri superioris) до тулуба (truncus). При фіксованій верхній кінцівці (membrum superius) тягне нижній кут лопатки (angulus inferior scapulae) назовні та зміщує його допереду.

6. Підлопатковий м’яз (musculus subscapularis).

Початок: від ребрової поверхні лопатки (facies costalis scapulae), її бічного краю (margo lateralis scapulae).

Прикріплення: до малого горбка і гребеня малого горбка (tuberculum minus et crista tuberculi minoris).

Функція: обертає плече досередтнт (rotatio interna brachii), привертає його (pronatio brachii) і приводить (adductio brachii) його до тулуба (truncus).

М’язи вільної частини верхньої кінцівки

(musculi partis liberae membri superioris)

Вони поділяються на:

- м’язи плеча (musculi brachii);

- м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

- м’язи кисті (musculi manus).

М’язи плеча (musculi brachii)

Вони поділяються на:

- м’язи переднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii anterioris);

- м’язи заднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii posterioris).

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE411

До м’язів переднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii anterioris) належать:

1. Дзьобо–плечовий м’яз (musculus coracobrachialis).

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки (apex processus coracoidei scapulae).

Прикріплення: до передньої та присередньої поверхонь плечової кістки (facies anterior et medialis ossis humeri), починаючи від гребеня малого горбка (crista tuberculi minoris) досередтнт цієї кістки (humerus).

Функція: згинає плече (flexio brachii) в плечовому суглобі (articulatio humeri); приводить його до тулуба; при фіксованому плечі (brachium) тягне лопатку (scapula) вперед і донизу; відвертає привернуте плече.

 

2. Плечовий м’яз (musculus brachialis).

Початок: від нижніх двох третин передньої поверхні тіла плечової кістки (corpus humeri) дистальніше дельтоподібної горбистості (tuberositas deltoidea), а також від присередньої та бічної міжм’язових перегородок плеча (septa intermuscularia brachii mediale et laterale).

Прикріплення: до горбистості ліктьової кістки (tuberositas ulnae). Глибокі волокна сухожилка м’яза вплітаються в суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula articularis articulationis cubiti).

Функція: згинає передпліччя (flexio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti).

 

3. Двоголовий м’яз плеча (musculus biceps brachii).

- довга головка (caput longum);

Початок: від надсуглобового горбка лопатки (tuberculum supraglenoidale scapulae). Сухожилок довгої головки проходить крізь порожнину плечового суглоба, потім у міжгорбковій борозні плечової кістки (sulcus intertubercularis humeri), переходячи у м’язове черевце (venter muscularis).

- коротка головка (caput breve).

Початок: від верхівки дзьобоподібного відростка лопатки (apex processus coracoidei scapulae).

Довга і коротка головки (capita longum et breve) на рівні середини плеча з’єднуються в загальне черевце веретеноподібної форми, яке дещо вище ліктьової ямки (fossa cubiti), звужується і переходить в довгий сухожилок, який прикріплюється до горбистості променевої кістки (tuberositas radii).

Від передньо–присередньої поверхні сухожилка (facies anteromedialis tendinis) відходить апоневроз двоголового м’яза плеча (aponeurosis musculi bicipitis brachii) – фасція Пирогова, яка вкриває спереду ліктьову ямку (fossa cubiti) і вплітається присередньо у фасцію передпліччя (fascia antebrachii) попереду від круглого м’яза–привертача (musculus pronator teres).

Функція: згинає плече (brachium) в плечовому суглобі (articulatio humeri), згинає і відвертає передпліччя (flexio et supinatio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti).

До м’язів заднього відділу плеча (musculi compartimenti brachii posterioris) належать:

1. Триголовий м’яз плеча (musculus triceps brachii). Він розташований у задній плечовій ділянці (regio brachii posterior), має довгу головку (caput longum), бічну головку (caput laterale) та присередню головку (caput mediale).

 

Довга головка (caput longum).

Початок: від підсуглобового горбка лопатки (tuberculum infraglenoidale scapulae).

Прикріплення: доходить досередтнт задньої поверхні плеча, де з’єднується з бічною та присередньою головками (capita laterale et mediale).

Функція: розгинає і приводить плече до тулуба (adductio et extensio brachii) в плечовому суглобі (articulatio humeri);

Бічна головка (caput laterale).

Початок: від задньої поверхні плечової кістки (facies posterior humeri) між місцем прикріплення малого круглого м’яза (m. teres minor) зверху і борозною променевого нерва (sulcus nervi radialis) знизу, а також від задньої поверхні бічної міжм’язової перегородки плеча (facies posterior septi intermuscularis brachii lateralis).

Функція: розгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti);

Присередня головка (caput mediale).

Початок: від задньої поверхні плечової кістки (facies posterior humeri) присередньо від борозни променевого нерва (sulcus nervi radialis) та від присередньої і бічної міжм’язових перегородок плеча (septa intermuscularia brachii mediale et laterale).

Функція: розгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti).

Прикріплення триголового м’яза плеча (musculus triceps brachii): до ліктьового відростка ліктьової кістки (olecranon).

Функція триголового м’яза плеча (musculus triceps brachii): розгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti), а довга головка (caput longum) розгинає плече в плечовому суглобі та приводить його до тулуба (extensio et adductio brachii).

 

2. М’яз ліктьового суглоба (musculus articularis cubiti). Він є непостійним, його ще розглядають як частину присередньої головки триголового м’яза плеча (pars capitis medialis musculi tricipitis brachii).

Прикріплення: до суглобової капсули ліктьового суглоба (capsula articularis articulationis cubiti).

Функція: натягує суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula articulationis cubiti) і запобігає її защемленню.

 

3. Ліктьовий м’яз (musculus anconeus). Цей м’яз ще називають четвертою головкою триголового м’яза плеча (caput quartum musculi triccipitis brachii).

Початок: від задньої поверхні бічного надвиростка плечової кістки (facies posterior epicondyli lateralis humeri) і обхідної променевої зв’язки (lig. collaterale radiale).

Прикріплення: до задньої поверхні ліктьового відростка (facies posterior olecrani), проксимальної частини тіла ліктьової кістки (pars proximalis corporis ulnae) і до фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Функція: розгинає передпліччя (extensio antebrachii) в ліктьовому суглобі (articulatio cubiti) і відтягує дозаду суглобову капсулу ліктьового суглоба (capsula articularis articulationis cubiti).

 

Пахвова ямка (fossa axillaris) – це заглиблення між поверхнею:

- бічної ділянки грудної клітки (regio pectoralis lateralis) та

- присередньою поверхнею проксимального відділу плечової ділянки (facies medialis proximalis regionis brachialis).

 

Спереду пахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:

- складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю великого грудного м’яза (margo inferior musculi pectoralis majoris).

 

Ззаду пахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:

- складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю найширшого м’яза спини (margo inferior musculi latissimi dorsi).

 

Пахвова порожнина (cavitas axillaris) – це порожнина, в якій знаходиться жирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.

Вона має такі чотири стінки:

- передню, що утворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et minor);

- задню, що утворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і великим круглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);

- присередню, що утворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);

- бічну, що утворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та м’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi bicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).

 

На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) топографічно виділяють три трикутники:

- ключично–грудний трикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:

- нижнім краєм ключиці (margo inferior claviculae);

- верхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior musculi pectoralis minoris);

- грудний трикутник (trigonum pectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого грудного м’яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), тобто такий, що співпадає з контурами малого грудного м’яза (m. pectoralis minor);

- підгрудний трикутник (trigonum subpectorale), обмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів (margines inferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).

На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) є два отвори:

1. Тристоронній отвір (foramen trilaterum), обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii).

Через тристоронній отвір (foramen trilaterum) проходить огинальна артерія лопатки (arteria circumflexa scapulae).

2. Чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii);

- хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) проходять: задня огинальна артерія і вена плеча (arteria circumflexa humeri posterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий нерв (nervus axillaris).

М’язи передпліччя (musculi antebrachii)

М’язи передпліччя поділяються на:

- м’язи переднього відділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii anterioris), або м’язи відділу згиначів передпліччя (musculi compartimenti antebrachii flexorum), які поділяються на:

- поверхневу частину (pars superficialis);

- глибоку частину (pars profunda);

- м’язи заднього відділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii posterioris), або м’язи відділу розгиначів передпліччя (musculi compartimenti antenbrachii extensorum), які поділяються на:

- поверхневу частину (pars superficialis);

- глибоку частину (pars profunda);

- бічну частину передпліччя (pars lateralis antebrachii), або м’язи променевої частини (musculi partis radialis).

До м’язів поверхневої частини переднього відділу передпліччя (musculi partis superficialis compartimenti antebrachii anterioris) належать:

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE414 

 

1. Круглий м’яз–привертач (musculus pronator teres), який має:

- плечову головку (caput humerale);

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri).

- ліктьову головку (caput ulnare).

Початок: від вінцевого відростка ліктьової кістки (processus coronoideus ulnae).

Прикріплення круглого м’яза–привертача (musculus pronator teres): до бічної поверхні середини тіла променевої кістки (corpus radii).

Функція круглого м’яза–привертача (musculus pronator teres): привертає і згинає передпліччя (pronatio et flexio antebrachii).

2. Променевий м’яз–згинач зап’ястка (musculus flexor carpi radialis).

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), від присередньої міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii mediale).

Прикріплення: до долонної поверхні основи II–III п’ясткових кісток.

Функція: згинає кисть (flexio manus), відводить кисть (abductio manus), привертає передпліччя (pronatio antebrachii), згинає передпліччя (flexio antebrachii).

 

3. Довгий долонний м’яз (musculus palmaris longus).

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri) і фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: переходить в долонний апoневроз (aponeurosis palmaris).

Функція: натягує долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), згинає кисть (flexio manus) в променево–зап’ястковому суглобі (articulatio radiocarpalis), згинає II–V пальці (flexio digitorum secundi – quinti [II–V]) у п’ястково–фалангових суглобах (articulationes metacarpophalangeae), згинає передпліччя (flexio antebrachii).

4. Ліктьовий м’яз–згинач зап’ястка (musculus flexor carpi ulnaris) має:

 

- плечову головку (caput humerale);

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis) і від присередньої міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii mediale).

- ліктьову головку (caput ulnare).

Початок: від присереднього краю ліктьового відростка (margo medialis olecrani) та заднього краю проксимальної половини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) і від фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення ліктьового м’яза–згинача зап’ястка (musculus flexor carpi ulnaris): до горохоподібної кістки (os pisiforme), гачкa гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati), горохово–п’ясткової зв’язки (lig. pisometacarpale) і горохово–гачкуватої зв’язки (lig. pisohamatum) та до основи V п’ясткової кістки (basis ossis metacarpi quinti [V]).

Функція: згинає зап’ясток (flexio carpi) і приводить кисть (adductio manus), згинає передпліччя (flexio antebrachii).

5. Поверхневий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum superficialis) має:

- плечо–ліктьову головку (caput humeroulnare);

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri) і від присереднього краю вінцевого відростка ліктьової кістки (margo medialis processus coronoidei ulnae), а також від фасції передпліччя (fascia antebrachii) й обхідної ліктьової зв’язки (lig. collaterale ulnare).

- променеву головку (caput radiale).

Початок: від передньої поверхні проксимальної частини променевої кістки (facies anterior partis proximalis radii).

Прикріплення поверхневого м’яза–згинача пальців (musculus flexor digitorum superficialis): кожний із чотирьоx сухожилків розділяється на дві ніжки, які прикріплюються до обох боків середніх фаланг пальців кисті (phalanges mediae digitorum manus).

Функція: згинає середні та проксимальні фаланги II – V пальців (flexio phalangium mediarum digitorum secundi – quinti [II–V]) та згинає кисть і передпліччя (flexio manus et antebrachii).

До м’язів глибокої частини переднього відділу передпліччя (musculi partis profundae compartimenti antebrachii anterioris) належать:

1. Глибокий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum profundus).

Початок: від передньої поверхні проксимальної частини тіла ліктьової кістки (facies anterior partis proximalis corporis ulnae) нижче горбистості ліктьової кістки (tuberositas ulnae) і від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: чотири сухожилки, що проходять між ніжками сухожилків поверхневого м’яза–згинача пальців; прикріплюється до основ кінцевих фаланг II–V пальців (bases phalangium distalium digitorum secundi–quinti [II–V]).

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE415

Функція: згинає кінцеві фаланги II – V пальців (flexio phalangium distalium digitorum secundi – quinti), разом із ними і самі пальці (flexio digitorum), а також згинає кисть (flexio manus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).

2. Довгий м’яз–згинач великого пальця кисті (musculus flexor pollicis longus manus).

Початок: від присереднього надвиростка плечової кістки (epicondylus medialis humeri), від передньої поверхні середини тіла променевої кістки (corpus radii) і міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до основи кінцевої фаланги великого пальця (basis phalangis distalis pollicis).

Функція: згинає кінцеву фалангу великого пальця (flexio phalangis distalis pollicis), разом з нею і сам палець (flexio digiti), бере участь у згинанні кисті (flexio manus).

3. Квадратний м’яз–привертач (musculus pronator quadratus).

Початок: від передньої поверхні і переднього краю дистальної третини ліктьової кістки.

Прикріплення: до передньої поверхні дистальної третини тіла променевої кістки.

Функція: привертає передпліччя і кисть (pronatio antebrachii et manus).

До м’язів бічної частини передпліччя (musculi partis lateralis antebrachii), або м’язів променевої частини (musculi partis radialis), належать:

1. Плечо–променевий м’яз (musculus brachioradialis).

Початок: від верхньої третини бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris lateralis) та бічної міжм’язової перегородки плеча (septum intermusculare brachii laterale).

Прикріплення: до бічної поверхні променевої кістки (facies lateralis radii) над її шилоподібним відростком (processus styloideus radii).

Функція: згинає передпліччя (flexio antebrachii) в ліктьовому суглобі (art. cubiti), відвертає (супінує) проноване передпліччя, привертає (пронує) супіноване передпліччя і встановлює передпліччя в середнє положення між пронацією та супінацією.

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE418

2. Довгий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis longus).

Початок: від нижніх двох третин бічного надвиросткового гребеня (crista supraepicondylaris lateralis) та від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), а також від бічної міжм’язової перетинки плеча (septum intermusculare brachii laterale).

Прикріплення: до тильної поверхні основи II п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis metacarpi secundi [II]).

Функція: розгинає кисть (extensio manus) і відводить її (abductio manus), дещо згинає передпліччя (flexio antebrachii).

 

3. Короткий променевий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi radialis brevis).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), від проксимальної частини обхідної променевої зв’язки (pars proximalis ligamenti collateralis radialis) і від фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні основи III п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis metacarpi tertii [III]).

Функція: розгинає і відводить кисть (extensio et abductio manus).

До м’язів поверхневої частини заднього відділу передпліччя (musculi partis superficialis compartimenti antebrachii posterioris) належать:

1. М’яз–розгинач пальців (musculus extensor digitorum). На тильній поверхні п’ястка (facies dorsalis metacarpalis) між його сухожилками є три міжсухожилкові зв’язки (connexus intertendinei).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: центральний пучок сухожилкових волокон прикріплюється до основи середньої фаланги (basis phalangis mediae), а два бічних пучки – до основи кінцевої фаланги II–V пальців (basis phalangis distalis digitorum secundi–quinti [II–V]).

Функція: розгинає II–V пальці, а також кисть (extensio digitorum secundi – quinti et manus) в променево–зап’ястковому суглобі (art. radiocarpalis).

2. М’яз–розгинач мізинця (musculus extensor digiti minimi).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri) і фасції передпліччя (fascia antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні середньої та кінцевої фаланг мізинця (facies dorsalis phalangium distalis et mediae digiti minimi), вплітаючись в їх тильні сухожилкові розтяжки.

Функція: розгинає мізинець (extensio digiti minimi).

3. Ліктьовий м’яз–розгинач зап’ястка (musculus extensor carpi ulnaris). Він (musculus extensor carpi ulnaris) має:

- плечову головку (caput humerale);

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri).

- ліктьову головку (caput ulnare).

Початок: від верхньої частини заднього краю ліктьової кістки (pars superior marginis posterioris ulnaris).

Прикріплення ліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus extensor carpi ulnaris): до задньої поверхні основи V п’ясткової кістки (facies posterior basis ossis metacarpi quinti [V]).

Функція ліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (musculus extensor carpi ulnaris): розгинає і приводить кисть (extensio et adductio manus).

 

До м’язів глибокої частини задньої групи передпліччя (musculi partis profundae campartimenti antebrachii posterioris) належать:

1. М’яз–відвертач (musculus supinator).

Початок: від бічного надвиростка плечової кістки (epicondylus lateralis humeri), обхідної променевої зв’язки (lig. collaterale radiale) і кільцевої зв’язки променевої кістки (lig. anulare radii), від гребеня м’яза–відвертача на ліктьовій кістці (crista musculi supinatoris ulnae).

Прикріплення: до передньої та бічної поверхонь проксимальної частини тіла променевої кістки (facies anterior et lateralis partis proximalis corporis radii) вздовж, від її горбистості (tuberositas radii) до місця прикріплення круглого м’яза–привертача (punctum fixum musculi pronatoris teretis).

Функція: обертає передпліччя назовні (rotatio antebrachii externa), відвертаючи (supinatio) променеву кістку (radius) разом із кистю (manus).

2. Довгий відвідний м’яз великого пальця (musculus abductor pollicis longus).

Початок: від задніх поверхонь тіл променевої та ліктьової кісток (facies posteriores corporum radii et ulnae), від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні основи I п’ясткової кістки (facies dorsalis basis ossis metacarpi primi).

Функція: відводить великий палець (abductio pollicis), бере участь у відведенні кисті (abductio manus).

3. Короткий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis brevis).

Початок: від задніх поверхонь тіла променевої кістки (facies posteriores corporis radii) та міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до основи проксимальної фаланги великого пальця кисті (basis phalangis proximalis pollicis).

Функція: розгинає проксимальну фалангу, разом із нею і палець (extensio phalangis proximalis et digiti); відводить великий палець кисті (abductio pollicis).

4. Довгий м’яз–розгинач великого пальця кисті (musculus extensor pollicis longus).

Початок: від задньої поверхні (facies posterior) середини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) та міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до основи дистальної фаланги великого пальця кисті (basis phalangis distalis pollicis).

Функція: розгинає великий палець кисті (extensio pollicis) та бере участь у розгинанні кисті (extensio manus).

5. М’яз–розгинач вказівного пальця (musculus extensor indicis).

Початок: від задньої поверхні дистальної третини тіла ліктьової кістки (corpus ulnae) та від міжкісткової перетинки передпліччя (membrana interossea antebrachii).

Прикріплення: до тильної поверхні проксимальної фаланги вказівного пальця (facies dorsalis phalangis proximalis indicis).

Функція: розгинає вказівний палець (extensio indicis), бере участь в розгинанні кисті (extension manus).

 

Тема 2. М’язи кисті. Топографія і фасції верхньо кінцівки.

 

М’ЯЗИ КИСТІ (musculi manus)

М’язи кисті (musculi manus) поділяють на:

- м’язи тенара (musculi thenaris), або м’язи підвищення великого пальця (musculi eminentiae thenaris);

- м’язи гіпотенара (musculi hypothenaris), або м’язи підвищення мізинця (musculi eminentiae hypothenaris);

- м’язи середньої групи.

До м’язів тенара (musculi thenaris), або м’язів підвищення великого пальця (musculi eminentiae thenaris), належать:

1. Короткий відвідний м’яз великого пальця (musculus abductor pollicis brevis).

Початок: від горбка човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei) та тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до променевого боку основи проксимальної фаланги великого пальця (basis phalangis proximalis pollicis).

Функція: відводить великий палець (abductio pollicis).

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE426

Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE427

2. Короткий м’яз–згинач великого пальця (musculus flexor pollicis brevis).

- поверхнева головка (caput superficiale);

Початок: від тримача м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum flexorum manus).

Прикріплення: до проксимальної фаланги великого пальця (phalanx proximalis pollicis).

Функція: бере участь у протиставленні великого пальця (oppositio pollicis).

- глибока головка (caput profundum).

Початок: від кістки–трапеції (os trapezium), трапецієподібної кістки (os trapezoideum) та від II п’ясткової кістки (os metacarpi secundum [II]).

Прикріплення: до присереднього боку проксимальної фаланги великого пальця кисті (phalangis proximalis pollicis).

Функція: приводить та згинає великий палець кисті (abductio et flexio pollicis).

Через щілину між обома головками проходить сухожилок довгого м’яза–згинача великого пальця кисті (tendo musculi flexoris pollicis longi).

У цілому короткий м’яз–згинач великого пальця (musculus flexor pollicis brevis) згинає проксимальну фалангу великого пальця кисті (phalanx proximalis pollicis) та палець в цілому і бере участь у приведенні цього пальця (adductio pollicis).

3. Протиставний м’яз великого пальця (musculus opponens pollicis).

Початок: від горбка кістки–трапеції (tuberculum ossis trapezii) та тримача м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum flexorum manus).

Прикріплення: до променевого краю і передньої поверхні I п’ясткової кістки (margo radialis et facies anterior ossis metacarpi primi [I]).

Функція: протиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям.

 

4. Привідний м’яз великого пальця кисті (musculus adductor pollicis).

 

- коса головка (caput obliquum);

Початок: від головчастої кістки (os capitatum), основи і передньої поверхні II і III п’ясткових кісток та від променевої зв’язки зап’ястка (lig. carpi radiatum).

- поперечна головка (caput transversum).

Початок: від долонної поверхні III п’ясткової кістки (facies palmaris ossis metacarpi tertii [III]).

Прикріплення привідного м’яза великого пальця кисті (musculus adductor pollicis manus): до проксимальної фаланги великого пальця кисті (phalanx proximalis pollicis) та до суглобової капсули п’ястково–фалангового суглоба (capsula articularis articulationis metacarpophalangeae).

Функція привідного м’яза великого пальця кисті (musculus adductor pollicis): приводить великий палець кисті до вказівного, бере участь у згинанні великого пальця кисті (flexio pollicis).

До м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris), або підвищення мізинця (eminentia hypothenaris), належать:

1. Короткий долонний м’яз (musculus palmaris brevis).

Початок: від присереднього краю долонного апоневроза (margo medialis aponeurosis palmaris) та від тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до шкіри гіпотенара (cutis hypothenaris).

Функція: натягує долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), утворюючи складки на шкірі гіпотенара (plicae cutis hypothenaris) – зморщує шкіру.

2. Відвідний м’яз мізинця кисті (musculus abductor digiti minimi).

Початок: від горохоподібної кістки (os pisiforme) і від тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до присереднього краю основи проксимальної фаланги мізинця (margo medialis basis phalangis proximalis digiti minimi).

Функція: відводить мізинець (abductio digiti minimi).

 

3. Короткий м’яз–згинач мізинця кисті (musculus flexor digiti minimi brevis).

Початок: від гачка гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati) і від тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до долонного краю основи проксимальної фаланги мізинця (margo palmaris basis phalangis proximalis digiti minimi).

Функція: згинає мізинець (flexio digiti minimi).

4. Протиставний м’яз мізинця (musculus opponens digiti minimi).

Початок: від гачка гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati) і від тримача м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до присереднього краю і передньої поверхні V п’ясткової кістки (margo medialis et facies anterior ossis metacarpi quinti [V]).

Функція: протиставляє мізинець великому пальцю кисті.

 

До середньої групи м’язів кисті належать:

1. Червоподібні м’язи кисті (musculi lumbricales manus) розміщені під долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris). Це чотири тонких веретеноподібних м’язи.

Перший і другий червоподібні м’язи.

Початок: від променевого бічного краю сухожилка глибокого м’яза–згинача пальців, спрямовані до II і III пальців.

Третій червоподібний м’яз.

Початок: від обернених один до одного країв сухожилків глибокого м’яза–згинача пальців, що ідуть до III і IV пальців.

Четвертий червоподібний м’яз.

Початок: від обернених один до одного країв сухожилків глибокого м’яза–згинача пальців, що ідуть до IV і V пальців.

Прикріплення червоподібних м’язів кисті (musculi lumbricales manus): на тильній поверхні проксимальних фаланг (facies dorsalis phalangium proximalium) вплітаються в тильні апоневрози (aponeuroses dorsales) на рівні проксимальних фаланг II–V пальців.

Функція: згинають проксимальні фаланги (flexio phalangium proximalium) і розгинають середні та кінцеві фаланги II–V пальців (extensio phalangium mediarum et distalium digitorum secundi – quinti [II–V]).

2. Міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus). Вони розташовані між п’ястковими кістками в міжп’ясткових проміжках (spatia intermetacarpalia), починаються від бічних поверхонь п’ясткових кісток (facies laterales ossium metacarpalium) і прикріплюються до тильної поверхні проксимальних фаланг пальців кисті (facies dorsalis phalangium proximalium digitorum manus). Залежно від розміщення, міжкісткові м’язи кисті поділяються на:

- три долонні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus). Вони розміщені на долонній поверхні в другому, третьому і четвертому міжкістковому проміжку.

Функція: приводять II, IV і V пальці до III пальця;

- чотири тильні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei dorsales manus). Вони розміщені в тильній частині міжп’ясткових проміжків.

Функція: відводять II і IV пальці від III пальця, відводять і приводять III палець, або фіксують його.

ТОПОГРАФІЯ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Пахвова ямка (fossa axillaris) – це заглиблення між поверхнею:

- бічної ділянки грудної клітки (regio pectoralis lateralis) та

- присередньою поверхнею проксимального відділу плечової ділянки (facies medialis proximalis regionis brachialis).

Спереду пахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:

- складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю великого грудного м’яза (margo inferior musculi pectoralis majoris).

Ззаду пахвова ямка (fossa axillaris) обмежована:

- складкою шкіри (plica cutis), що відповідає нижньому краю найширшого м’яза спини (margo inferior musculi latissimi dorsi).

Пахвова порожнина (cavitas axillaris) – це порожнина, в якій знаходиться жирова клітковина, судини, нерви та лімфатичні вузли.

Вона має такі чотири стінки:

- передню, що утворена великим і малим грудними м’язами (musculi pectorales major et minor);

- задню, що утворена найширшим м’язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і великим круглим м’язами (musculi subscapularis et teres major);

- присередню, що утворена переднім зубчастим м’язом (musculus serratus anterior);

- бічну, що утворена хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri) та м’язами (коротка головка двоголового м’яза плеча – caput breve musculi bicipitis brachii та дзьобо–плечовий м’яз – musculus coracobrachialis).

На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) топографічно виділяють три трикутники:

- ключично–грудний трикутник (trigonum clavipectorale), обмежований:

- нижнім краєм ключиці (margo inferior claviculae);

- верхнім краєм малого грудного м’яза (margo superior musculi pectoralis minoris);

- грудний трикутник (trigonum pectorale), обмежований верхнім і нижнім краями малого грудного м’яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), тобто такий, що співпадає з контурами малого грудного м’яза (m. pectoralis minor);

- підгрудний трикутник (trigonum subpectorale), обмежований нижніми краями малого та великого грудних м’язів (margines inferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).

На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) є два отвори:

1. Тристоронній отвір (foramen trilaterum), обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii).

Через тристоронній отвір (foramen trilaterum) проходить огинальна артерія лопатки (arteria circumflexa scapulae).

2. Чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum), розташований збоку тристороннього отвору (foramen trilaterum) і обмежований:

- підлопатковим м’язом (musculus subscapularis);

- великим круглим м’язом (musculus teres major);

- довгою головкою триголового м’яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii);

- хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

 

Через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) проходять: задня огинальна артерія і вена плеча (arteria circumflexa humeri posterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий нерв (nervus axillaris).

Фасції верхньої кінцівки (fasciae membri inferiores)

Фасції верхньої кінцівки, оточуюючи групи м’язів, формують для них фасціальні та фасціально–кісткові піхви.

Між окремими групами м’язів (згиначами і розгиначами) плеча формуються міжм’язові перегородки (septa intermuscularia).

У місцях, де фасції утримують сухожилки біля кісткових виступів, фасції утворюють потовщення – тримачі сухожилків (retinacula tendinum).

М’язи плечового пояса вкриваються ззовні дельтоподібною фасцією (fascia deltoidea), яка спереду переходить у грудну фасцію (fascia pectoralis), а збоку і знизу переходить на плече як плечова фасція (fascia brachii), ззаду зростається з підостьовою фасцією (fascia infraspinata).

До фасцій плечового пояса також відносяться надостьова фасція (fascia supraspinata), підлопаткова фасція (fascia subscapularis) і пахвова фасція (fascia axillaris), яка вистеляє знизу пахвову порожнину (fossa axillaris) і має отвори, через які проходять судини і нерви.

Пахвова фасція збоку переходить у плечову фасцію (fascia brachii), а зверху у дельтоподібну фасцію (fascia deltoidea) і має підвішувальну зв’язку пахвової фасції (lig. suspensorium axillae).

Фасція, яка покриває дельтоподібний м’яз (m. deltoideus), переходить на плече (brachium) і має назву плечової фасції (fascia brachii).

Плечова фасція (fascia brachii) утворює:

- піхви для м’язів плеча (vaginae musculorum brachii);

- присередню міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale);

- бічну міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii laterale), які відмежовують передню групу м’язів плеча від задньої.

Плечова фасція (fascia brachii) при переході на передпліччя (antebrachium) має назву фасції передпліччя (fascia antebrachii), яка формує піхви для всіх м’язів передпліччя (vaginae musculorum antebrachii). При переході на кисть (manus) вона потовщується і на передній поверхні (facies anterior) утворює тримач м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum flexorum manus), а на тильній поверхні утворює тримач м’язів–розгиначів кисті (retinaculum musculorum extensorum manus).

Тримач м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum flexorum manus) прикріплюється:

- збоку до променевого зап’ясткового підвищення (eminentia carpi radialis), яке утворене горбками човноподібної кістки та кістки–трапеції (tubercula ossis scaphoidei et ossis trapezii);

- присередньо до ліктьового зап’ясткового підвищення  (eminentia carpi ulnaris), що утворене горохоподібною кісткою і гачком гачкуватої кістки (os pisiforme et hamulus ossis hamati).

Тримач м’язів–розгиначів кисті (retinaculum musculorum extensorum manus) прикріплюється:

- збоку до дистального кінця променевої кістки (extremitas distalis ossis radii);

- присередньо до шилоподібного відростка ліктьової кістки (processus styloideus ulnae) і обхідної ліктьової зв’язки (lig. collaterale ulnare).

Фасція передпліччя, переходячи на кисть, утворює фасцію кисті (fascia manus), яка поділяється на:

- долонну фасцію кисті (fascia palmaris manus);

- тильну фасцію кисті (fascia dorsalis manus).

Долонна фасція кисті (fascia palmaris manus) має поверхневу і глибоку пластинки (laminae superficialis et profunda) та вкриває м’язи тенара (musculi thenaris), сухожилки м’язів–згиначів пальців кисті (tendines musculorum flexorum digitorum manus) і червоподібні м’язи кисті (musculi lumbricales manus), формуючи окремі фасціальні ложа.

Поверхнева пластинка долонної фасції кисті (lamina superficialis fasciae palmaris manus) на поверхні тенара і гіпотенара (thenar et hypothenar) тонка, а на рівні червоподібних м’язів (musculi lumbricales) і сухожилків м’язів–згиначів пальців кисті (tendines musculorum flexorum digitorum manus) потовщена, зрощена з продовженням сухожилка довгого долонного м’яза (m. palmaris longus) та називається долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris).

На рівні основи пальців (basis digitorum) долонний апоневроз (aponeurosis palmaris) розділяється на окремі пучки, які продовжуються дистально і беруть участь в утворенні волокнисто–кісткових піхв для сухожилків поверхневого і глибокого м’язів–згиначів II–V пальців.

Глибока пластинка долонної фасції кисті (lamina profunda fasciae palmaris manus) розвинута слабко і вкриває долонні міжкісткові м’язи (mm. interossei palmares) та відділяє їх від сухожилків м’язів–згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum).

Тильна фасція кисті (fascia dorsalis manus) складається з:

- поверхневої пластинки (lamina superficialis);

- глибокої пластинки (lamina profunda).

Поверхнева пластинка тильної фасції кисті (lamina superficialis fasciae dorsalis manus) виражена слабко, вона продовжується від дистального краю тримача м’язів–розгиначів (margo distalis retinaculi musculorum extensorum) і лежить на сухожилках м’яза–розгинача пальців (tendines musculi extensoris digitorum).

На тилі пальців (dorsum digitorum) ця пластинка (lamina superficialis fasciae dorsalis manus) зростається із сухожилками м’язів–розгиначів пальців (tendines musculorum extensorum digitorum).

Глибока пластинка тильної фасції кисті (lamina profunda fasciae dorsalis manus) виражена краще і вкриває тильні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei dorsales manus), а на рівні основ проксимальних фаланг з’єднується з долонною фасцією кисті (fascia palmaris manus).

Пучки долонного апоневрозу (aponeurosis palmaris) на рівні міжзaп’ясткових проміжків, називаються поперечними пучками (fasciculi transversi).

Вони (fasciculi transversi) формують поверхневу поперечну п’ясткову зв’язку (ligamentum metacarpale transversum superficiale), яка розміщена на рівні головок п’ясткових кісток (capita ossium metacarpi).

Під тримачем м’язів–згиначів кисті (retinaculum musculorum flexorum manus) утворюється канал зап’ястка (canalis carpi), у якому проходять сухожилки м’язів (tendines musculorum), що прямують із передпліччя (antebrachium) на кисть (manus) та огорнені синовіальними піхвами.

На тильній поверхні зап’ястка є тримач м’язів–розгиначів (retinaculum musculorum extensorum), під яким розташовані шість волокнисто–кісткових каналів (canales fibrosoossei), що у свою чергу містять синовіальні піхви сухожилків м’язів–розгиначів.

У них проходять такі сухожилки м’язів–розгиначів (tendines musculorum extensorum):

1. у першому каналі (починаючи з променевої сторони) проходять сухожилки:

- довгого відвідного м’яза великого пальця (tendo musculi abductoris pollicis longi);

- короткого м’яза–розгинача великого пальця (tendo musculi extensoris pollicis brevis).

2. у другому каналі проходять сухожилки:

- довгого променевого м’яза–розгинача зап’ястка (tendines musculi extensoris carpi radialis longi).

- короткого променевого м’яза–розгинача зап’ястка (tendines musculi extensoris carpi radialis brevis).

3. У третьому каналі проходить сухожилок довгого м’яза–розгинача великого пальця (tendo musculi extensoris pollicis longi).

4. У четвертому каналі проходять сухожилки м’яза–розгинача пальців кисті і м’яза–розгинача вказівного пальця (tendines musculi extensoris digitorum manus et musculi extensoris indicis).

5. У п’ятому каналі проходить сухожилок м’яза–розгинача мізинця (tendo musculi extensoris digiti minimi).

6. У шостому каналі проходить сухожилок ліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (tendo musculi extensoris carpi ulnaris).

Піхви сухожилків верхньої кінцівки (vaginae tendinum membri superioris)

Вони оточують в основному сухожилки м’язів плеча і передпліччя (tendines musculorum brachii et antebrachii), розташовані в ділянці кисті (manus). Вони поділяються на:

- долонні піхви зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales palmares);

- тильні піхви зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales dorsales).

До піхв сухожилків верхньої кінцівки (vaginae tendinum membri superioris) належить також міжгорбкова сухожилкова піхва (vagina tendinis intertubercularis), яка оточує у міжгорбковій борозні (sulcus intertubercularis) сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча (caput longum musculi bicipitis brachii) і сполучається з порожниною плечового суглоба (cavitas articulationis humeri).

До долонних піхв зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales palmares) належать:

- спільна піхва сухожилків м’язів–згиначів (vagina communis tendinum musculorum flexorum) оточує сухожилки поверхневого і глибокого м’язів–згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum superficialis et profundi) прoходить досередтнт долоні (palma), а на мізинці (digitus minimus) до кінцевої фаланги (phalanx distalis);

- піхва сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця кисті (vagina tendinis musculi flexoris pollicis longi) – вкриває сухожилок однойменного м’яза (tendo musculi flexoris pollicis longi) до місця його прикріплення, тобто доходить до кінцевої фаланги (phalanx distalis);

- синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus) оточують сухожилки поверхневого і глибокого м’язів–згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum superficialis et profundi) на II–IV пальцях (secundus–quartus [II–IV]), вони розташовані від рівня п’ястково–фалангових суглобів (articulationes metacarpophalangeae) до основ кінцевих фаланг (bases phalangium distalium).

Ці піхви (vaginae synoviales digitorum manus) ізольовані від спільної піхви сухожилків м’язів–згиначів (vagina communis tendinum musculorum flexorum).

 

Синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus) сполучені вуздечками сухожилків (vincula tendinum) з фалангами (phalanges).

Вуздечка сухожилків (vinculum tendinum), прямують:

- до проксимальних фаланг (phalanges proximales), називається довгою вуздечкою (vinculum longum);

- до середніх фаланг (phalanges mediae) – короткою вуздечкою (vinculum breve).

- піхва сухожилка променевого м’яза–згинача зап’ястка (vagina tendinis musculi flexoris carpi radialis) доходить до основи II п’ясткової кістки (basis ossis metacarpi secundi [II]).

 

На долоні (palma) формуються волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus), які є продовженням долонного апоневрозу (aponeurosis palmaris) на пальці.

Вони (vaginae fibrosae digitorum manus) утворюють передню стінку волокнисто–кісткових каналів (paries canalium fibroоsseorum anterior) для сухожилків м’язів–згиначів пальців (tendines musculorum flexorum digitorum).

У волокнистих піхвах пальців кисті розташовані синовіальні піхви пальців кисті (vaginae synoviales digitorum manus).

Волокнисті піхви пальців кисті (vaginae fibrosae digitorum manus) мають:

- кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae), яка розташована на рівні проксимальних і середніх фаланг пальців (phalanges proximales et mediae digitorum);

- хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae), яка розташована на рівні міжфалангових суглобів (articulationes interphalangeae).

До тильних піхв зап’ясткових сухожилків (vaginae tendinum carpales dorsales), що проходять у відповідних шести волокнисто–кісткових каналах під тримачем м’язів–розгиначів, належать:

- піхва сухожилків довгого відвідного м’яза та короткого м’яза–розгинача великого пальця (vagina tendinum musculorum abductoris longi et extensoris pollicis brevis);

- піхва сухожилків довгого та короткого променевих м’язів–розгиначів зап’ястка (vagina tendinum musculorum extensorum carpi radialium longi et brevis);

- піхва сухожилка довгого м’яза–розгинача великого пальця (vagina tendinis musculi extensoris pollicis longi);

- піхва сухожилків м’язів–розгиначів пальців та розгинача вказівного пальця (vagina tendinum musculorum extensorum digitorum et extensoris indicis);

- піхва сухожилка м’яза–розгинача мізинця (vagina tendinis musculi extensoris digiti minimi);

- піхва сухожилка ліктьового м’яза–розгинача зап’ястка (vagina tendinis musculi extensoris carpi ulnaris).

 

Сумки верхньої кінцівки (bursae membri superioris)

Сумки верхньої кінцівки (bursae membri superioris) розташовані у певних місцях (між шкірою, фасціями, м’язами та сухожилками), містять синовіальну рідину і називаються за назвою певного м’яза.

Це такі сумки:

- підсухожилкова сумка трапецієподібного м’яза (bursa subtendinea musculi trapezii);

- підшкірна надплечова сумка (bursa subcutanea acromialis);

- піднадплечова сумка (bursa subacromialis);

- піддельтoподібна сумка (bursa subdeltoidea);

- сумка дзьобо–плечового м’яза (bursa musculi coracobrachialis);

- підсухожилкова сумка підостьового м’яза (bursa subtendinea musculi infraspinati);

- підсухожилкова сумка підлопаткового м’яза (bursa subtendinea musculi subscapularis);

- підсухожилкова сумка великого круглого м’яза (bursa subtendinea musculi teretis majoris);

- підсухожилкова сумка найширшого м’яза спини (bursa subtendinea musculi latissimi dorsi);

- ліктьова підшкірна сумка (bursa subcutanea olecrani);

- ліктьова внутрішньосухожилкова сумка (bursa intratendinea olecrani);

- підсухожилкова сумка триголового м’яза плеча (bursa subtendinea musculi tricipitis brachii);

- двоголово–променева сумка (bursa bicipitoradialis);

- міжкісткова ліктьова сумка (bursa cubitalis interossea).

 

Ділянки верхньої кінцівки (regiones membri superioris)

1. Дельтоподібна ділянка (regio deltoidea).

2. Плечова ділянка (regio brachialis) складається із:

задньої плечової ділянки (regio brachii posterior; regio brachialis posterior);

- передньої плечової ділянки (regio brachii anterior; regio brachialis anterior).

З обох сторін від двоголового м’яза плеча в передній плечовій ділянці (regio brachii anterior) розташовані:

- присередня двоголова борозна (sulcus bicipitalis medialis), де проходить судинно–нервовий пучок плеча;

- бічна двоголова борозна (sulcus bicipitalis lateralis), де проходить головна вена (v. cephalica).

Між борозною променевого нерва на плечовій кістці (sulcus nervi radialis humeri) спереду і триголовим м’язом плеча (m. triceps brachii) ззаду міститься канал променевого нерва (canalis nervi radialis), через який проходять променевий нерв (n. radialis), глибокі артерія і вени плеча (arteria et venae profundae brachii).

3. Ліктьова ділянка (regio cubitalis) має:

- задню ліктьову ділянку (regio cubitalis posterior);

- передню ліктьову ділянку (regio cubitalis anterior), в якій розташована ліктьова ямка (fossa cubitalis).

Ліктьова ямка (fossa cubitalis) має форму ромба і обмежована:

- із зовнішнього боку та знизу плечо–променевим м’язом (m. brachioradialis);

- присередньо та знизу круглим м’язом–привертачем (m. pronator teres);

- угорі плечовим м’язом (m. brachialis);

- дном ямки є плечовий м’яз (m. brachialis).

4. Передплічна ділянка (regio antebrachialis) має:

- передню передплічну ділянку (regio antebrachii anterior; regio antebrachialis anterior);

- задню передплічну ділянку (regio antebrachii posterior; regio antebrachialis posterior);

- променевий край (margo radialis) або бічний край (margo lateralis);

- ліктьовий край (margo ulnaris) або присередній край (margo medialis).

Між м’язами переднього відділу передпліччя (musculi compartimenti antebrachii anterioris) утворюється три борозни, де проходять судини та нерви:

- променева борозна (sulcus radialis) – між плечо–променевим м’язом (musculus brachioradialis) і променевим м’язом–згиначем зап’ястка (musculus flexor carpi radialis);

- серединна борозна (sulcus medianus) – між променевим м’язом–згиначем зап’ястка (m. flexor carpi radialis) і поверхневим м’язом–згиначем пальців кисті (musculus flexor digitorum superficialis manus);

- ліктьова борозна (sulcus ulnaris) – між ліктьовим м’язом–згиначем зап’ястка (musculus flexor carpi ulnaris) і поверхневим м’язом–згиначем пальців кисті (musculus flexor digitorum superficialis manus).

5. Ділянка кисті (regio manus) має:

- зап’ясткову ділянку (regio carpalis), яка складається з:

- передньої зап’ясткової ділянки (regio carpalis anterior);

- задньої зап’ясткової ділянки (regio carpalis posterior);

- тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus);

- долоню (palma; vola), або долонну ділянку (regio palmaris);

- тенар (thenar), або підвищення великого пальця (eminentia thenaris);

- гіпотенар (hypothenar), або підвищення мізинця (eminentia hypothenaris);

- п’ясткову ділянку (regio metacarpalis);

- пальці кисті (digiti manus) мають:

- долонні поверхні пальців (facies palmares digitorum);

- тильні поверхні пальців (facies dorsales digitorum).

Пальці кисті (digiti manus) поділяються на:

- великий палець кисті (pollex); перший палець [ I ] (digitus primus [ I ]);

- вказівний палець (index); другий палець [ II ] (digitus secundus [II ]);

- середній палець (digitus medius); третій палець [ III ] (digitus tertius [ III ]);

- перстеневий палець (digitus anularis); четвертий палець [ IV ] (digitus quartus [ IV ]);

- мізинець (digitus minimus); п’ятий палець [ V ] (digitus quintus [V ]).

 

Тема 3. М’язи таза, стегна, гомілки та стопи.

М’ЯЗИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ (musculi membri inferioris)

Вони поділяються на:

- м’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici), або м’язи пояса нижньої кінцівки (musculi cinguli membri inferioris);

- м’язи вільної частини нижньої кінцівки (musculi partis liberae membri inferioris).

Вільна частина нижньої кінцівки має такі відділи:

- передній відділ стегна (compartimentum femoris anterius), або відділ згиначів і розгиначів стегна (compartimentum femoris flexorum et extensorum);

- задній відділ стегна (compartimentum femoris posterius), або відділ згиначів і розгиначів стегна (compartimentum femoris flexorum et extensorum);

- присередній відділ стегна (compartimentum femoris mediale), або привідний відділ стегна (compartimentum femoris adductorum);

- передній відділ гомілки (compartimentum cruris anterius), або відділ розгиначів гомілки (compartimentum cruris extensorum);

- задній відділ гомілки (compartimentum cruris posterius), або відділ згиначів гомілки (compartimentum cruris flexorum), який складається з:

- поверхневої частини (pars superficialis), або литкової частини (pars gastrocnemialis) чи триголової частини (pars tricipitalis);

- глибокої частини (pars profunda), або камбалоподібної частини (pars solealis);

- бічний відділ гомілки (compartimentum cruris laterale), або малогомілковий відділ гомілки (compartimentum cruris fibularium, або compartimentum cruris peroneorum);

- тил стопи (dorsum pedis);

- підошву (planta).

 

М’язи тазового пояса (musculi cinguli pelvici)

або м’язи пояса нижньої кінцівки (musculi cinguli membri inferioris)

Вони поділяються на:

- внутрішні м’язи;

- зовнішні м’язи.

До внутрішніх м’язів тазового пояса (musculi cinguli pelvici interni) належать:

1. Клубово–поперековий м’яз (musculus iliopsoas). Він утворений двома м’язами: клубовим м’язом (musculus iliacus) та великим поперековим м’язом (musculus psoas major), які, починаючись на поперекових хребцях (vertebrae lumbales) і кульшовій кістці (os coxae), з’єднуються між собою і формують єдиний м’яз, який прикріплюється до стегнової кістки (femur).

- клубовий м’яз (musculus iliacus). Він розміщений в клубовій ямці (fossa iliaca).

Початок: від верхніх двох третин клубової ямки (fossa iliaca), внутрішньої губи клубового гребеня (labium internum cristae iliacae), передньої крижово–клубової зв’язки (lig. sacroiliacum anterius).

Прикріплення: з’єднується з великим поперековим м’язом (musculus psoas major).

- великий поперековий м’яз (musculus psoas major). Він прилягає до тіл поперекових хребців (corpora vertebrarum lumbalium) і розташований на задній стінці черевної порожнини (paries posterior cavitatis abdominis).

Початок: від бічної поверхні тіл хребців (facies lateralis corporum vertebrarum), міжхребцевих дисків (disci intervertebrales) і від поперечних відростків XII грудного та I–V поперекових хребців.

Прикріплення: пройшовши граничну лінію таза (linea terminalis pelvis), з’єднується з клубовим м’язом (musculus iliacus), утворюючи клубово–поперековий м’яз (musculus iliopsoas).

Прикріплення клубово–поперекового м’яза (musculus iliopsoas): до малого вертлюга стегнової кістки (trochanter minor femoris).

Функція клубово–поперекового м’яза (musculus iliopsoas): згинає та відвертає стегно (flexio et supinatio femoris); при фіксованому стегні (femur) нахиляє таз (pelvis) разом із тулубом (truncus) уперед.

2. Малий поперековий м’яз (musculus psoas minor), він є непостійним м’язом.

Початок: від бічної поверхні тіл XII грудного та I поперекового хребців та міжхребцевим диском (discus intervertebralis) між ними.

Прикріплення: до дугоподібної лінії клубової кістки (linea arcuata ossis ilii), клубово–лобкового підвищення (eminentia iliopubica). Частина сухожилкових пучків проходить у клубово–гребінну дугу (arcus iliopectineus) і широку фасцію (fascia lata).

Функція: натягує клубово–гребінну дугу (arcus iliopectineus); напружує широку фасцію (fascia lata), дещо згинає в поперековій ділянці хребтовий стовп (columna vertebralis).

3. Внутрішній затульний м’яз (musculus obturatorius internus).

Початок: від краю затульного отвору (margo foraminis obturati) і від внутрішньої поверхні затульної перетинки (facies interna membranae obturatoriae), тазової поверхні клубової кістки над затульним отвором і від

затульної фасції (fascia obturatoria).

Прикріплення: до вертлюгової ямки стегнової кістки (fossa trochanterica femoris).

Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa).

4. Грушоподібний м’яз (musculus piriformis).

Початок: від тазової поверхні крижової кістки (facies pelvica ossis sacri), збоку від передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora).

Прикріплення: до верхівки великого вертлюга стегнової кістки (apex trochanteris majoris femoris).

Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa), дещо відводить його (abductio femoris), при спиранні на одну ногу бере участь в нахилі таза в свій бік і вперед.

До зовнішніх м’язів тазового пояса (musculi cinguli pelvici externi) належать:

1. Верхній близнюковий м’яз (musculus gemellus superior)

Початок: від сідничої ості (spina ischiadica).

Прикріплення: до вертлюгової ямки (fossa trochanterica), а частина сухожилкових волокон вплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза (tendo musculi obturatorii).

Функція: обертає стегно назовні (rotatio externa femoris).

2. Нижній близнюковий м’яз (musculus gemellus inferior).

Початок: від сідничого горба (tuber ischiadicum).

Прикріплення: до вертлюгової ямки (fossa trochanterica), а частина сухожилкових волокон вплітається у сухожилок внутрішнього затульного м’яза (tendo musculi obturatorii).

Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa).

3. Великий сідничний м’яз (musculus gluteus maximus).

Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa alae ossis ilii) позаду задньої сідничної лінії (linea glutea posterior), від клубового гребеня (crista iliaca), а також від спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), задньої поверхні куприка (facies coccygis posterior) і крижово–горбової зв’язки (lig. sacrotuberale).

Прикріплення: до сідничної горбистості стегнової кістки (tuberositas glutea femoris) та бічної міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale); частина м’язових пучків вплітається у клубово–великогомілкове пасмо (tractus iliotibialis).

Функція: розгинає стегно (extensio femoris), відводить стегно (abductio femoris), відвертає стегно (supinatio femoris), при фіксованому стегні розгинає таз і тулуб (extensio pelvis et trunci), утримуючи тулуб (truncus) у вертикальному положенні.

4. Середній сідничний м’яз (musculus gluteus medius).

Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa alae ossis ilii) між передньою та задньою сідничними лініями (lineae gluteae anterior et posterior) спереду і знизу та клубовим гребенем (crista iliaca) зверху і ззаду.

Прикріплення: до верхівки та зовнішньої поверхні великого вертлюга (apex et facies externa trochanteris majoris).

Функція: відводить стегно (abductio femoris); передні м’язові волокна привертають стегно (pronatio femoris), задні відвертають його (supinatio femoris); при фіксованому стегні (femur) м’яз утримує таз (pelvis) із тулубом (truncus) у вертикальному положенні.

5. Малий сідничний м’яз (musculus gluteus minimus).

Початок: від зовнішньої поверхні крила клубової кістки (facies externa ossis ilii) між передньою та нижньою сідничними лініями (lineae gluteae anterior et inferior) і від краю великої сідничої вирізки (margo incisurae ischiadicae majoris).

Прикріплення: до переднього краю великого вертлюга (margo anterior trochanteris majoris); частина м’язових пучків вплітається в суглобову капсулу кульшового суглоба (capsula articularis articulationis coxae).

Функція: відводить стегно (abductio femoris); передні його м’язові пучки беруть участь у обертанні стегна досередини (rotatio femoris interna); задні його м’язові пучки беруть участь у обертанні назовні (rotatio externa).

6. Квадратний м’яз стегна (musculus quadratus femoris).

Початок: від верхньої частини сідничого горба (pars superior tuberis ischiadici).

Прикріплення: до верхньої частини міжвертлюгового гребеня (pars superior cristae intertrochantericae).

Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa), приводить стегно (adductio femoris).

7. Зовнішній затульний м’яз (musculus obturatorius externus).

Початок: від кульшової кістки (os coxae) вздовж краю затульного отвору (margo foraminis obturati) та від зовнішньої поверхні затульної перетинки (facies externa membranae obturatoriae).

Прикріплення: до вертлюгової ямки (fossa trochanterica). Частина м’язових пучків вплітається в суглобову капсулу кульшового суглоба (capsula articularis articulationis coxae).

Функція: обертає стегно назовні (rotatio femoris externa), бере участь в його згинанні, підтримує знизу головку стегнової кістки (caput femoris).

8. М’яз–натягувач широкої фасції (musculus tensor fasciae latae).

Початок: від зовнішньої губи клубового гребеня (labium externum cristae iliacae) до верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior).

На межі між верхньою і середньою третиною стегна цей м’яз (musculus tensor fasciae latae) переходить в клубово–великогомілкове пасмо (tractus iliotibialis) широкої фасції стегна (fascia lata).

Прикріплення клубово–великогомілкового пасма (tractus iliotibialis): до бічного виростка великогомілкової кістки (condylus lateralis femoris).

Функція: згинає стегно (flexio femoris), натягує клубово–великогомілкове пасмо (tractus iliotibialis); укріплює колінний суглоб (art. genus) в розігнутому положенні.

 

М’язи вільної частини нижньої кінцівки

(musculi partis liberae membri inferioris)

Вони поділяються на:

- м’язи стегна (musculi femoris);

- м’язи гомілки (musculi cruris);

- м’язи стопи (musculi pedis).

М’язи стегна (musculi femoris)

М’язи стегна поділяються на:

- м’язи переднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris anterioris), або м’язи відділу згиначів і розгиначів стегна (musculi compartimenti femoris flexorum et extensorum);

- м’язи заднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris posterioris), або м’язи відділу згиначів і розгиначів стегна (musculi compartimenti femoris flexorum et extensorum);

- м’язи присереднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris medialis), або м’язи привідного відділу стегна (musculi compartimenti femoris adductorum).

До м’язів переднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris anterioris) належать:

1. Кравецький м’яз (musculus sartorius).

Початок: від верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior).

Прикріплення: до горбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae) і вплітається у фасцію гомілки (fascia cruris).

Функція: згинає стегно і гомілку (flexio femoris et cruris); обертає стегно назовні (rotatio femoris externa); відводить стегно (abductio femoris), а при піднятій нижній кінцівці (membrum inferius) і зігнутій в колінному суглобі (art. genus) гомілці (crus) привертає її (pronatio cruris).

2. Чотириголовий м’яз стегна (musculus quadriceps femoris) складається з таких чотирьох м’язів: прямого м’яза стегна (musculus rectus femoris), бічного широкого м’яза (musculus vastus lateralis), присереднього широкого м’яза (musculus vastus medialis) та проміжного широкого м’яза (musculus vastus intermedius).

У нижній третині стегна усі чотири м’язи утворюють спільний для них сухожилок, який, охопивши з обох боків наколінок (patella), прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae).

Та частина сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris), яка розташована між верхівкою наколінка і горбистістю великогомілкової кістки (tuberositas tibiae), називається зв’язкою наколінка (lig. patellae).

Частина сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris), яка йде до наколінка і охоплює його, називається наднаколінковим апоневрозом (aponeurosis suprapatellaris).

- прямий м’яз стегна (musculus rectus femoris) має:

- пряму головку (caput rectum);

Початок: від нижньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior inferior).

- повернену головку (caput reflexum);

Початок: від зовнішньої поверхні клубової кістки (facies externa ossis ilii) над кульшовою западиною (acetabulum).

Функція прямого м’яза стегна (musculus rectus femoris): згинає стегно (flexio femoris) у кульшовому суглобі (art. coxae).

- бічний широкий м’яз (musculus vastus lateralis);

Початок: від нижньої частини великого вертлюга (pars inferior trochanteris majoris), верхньої частини міжвертлюгової лінії (pars superior lineae intertrochantericae), від сідничної горбистості (tuberositas glutea) та верхньої частини бічної губи шорсткої лінії (pars superior labii lateralis lineae asperae) і від бічної міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale).

Прикріплення: сухожилок бічного широкого м’яза (tendo musculi vasti lateralis) переходить у спільний сухожилок чотириголового м’яза стегна (tendo communis musculi quadricipitis femoris) і утворює бічний тримач наколінка (retinaculum patellae laterale).

- присередній широкий м’яз (musculus vastus medialis);

Початок: від нижньої частини міжвертлюгової лінії (pars inferior lineae intertrochantericae) та від прилеглої частини передньої поверхні стегнової кістки (facies anterior femoris), присередньої губи шорсткої лінії (labium medialis lineae asperae) і присередньої міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris mediale).

Прикріплення: сухожилок присереднього широкого м’яза (tendo musculi vasti lateralis) переходить у спільний сухожилок чотириголового м’яза стегна (tendo communis musculi quadricipitis femoris) і утворює присередній тримач наколінка (retinaculum patellae mediale).

- проміжний широкий м’яз (musculus vastus intermedius).

Початок: від передньої поверхні стегнової кістки (facies anterior femoris), нижньої частини бічної губи шорсткої лінії (pars inferior labii medialis lineae asperae) та від бічної міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale).

Прикріплення: сухожилок проміжного широкого м’яза (tendo musculi vasti intermedii) переходить у спільний сухожилок чотириголового м’яза стегна (tendo communis musculi quadricipitis femoris).

Функція чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris): розгинає гомілку (extensio cruris) в колінному суглобі (articulatio genus); а прямий м’яз (musculus rectus femoris) згинає стегно (flexio femoris) у кульшовому суглобі (articulatio coxae).

3. Суглобовий м’яз коліна (musculus articularis genus), розташований під проміжним широким м’язом (musculus vastus intermedius).

Початок: від нижньої частини передньої поверхні тіла стегнової кістки (pars inferior faciei anterioris corporis femoris).

Прикріплення: до передньої стінки суглобової капсули колінного суглоба (paries anterior capsulae articularis articulationis genus).

Функція: натягує суглобову капсулу (capsula articularis).

До м’язів заднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris posterioris) належать:

1. Двоголовий м’яз стегна (musculus biceps femoris), який складається з:

- довгої головки (caput longum);

Початок: від верхньо–присередньої поверхні сідничого горба (facies superiomedialis tuberis ischiadici) і від крижово–горбової зв’язки (lig. sacrotuberale).

Прикріплення: на межі середньої і нижньої третини стегна довга головка (caput longum) з’єднується з короткою головкою (caput breve).

- короткої головки (caput breve).

Початок: від середньої третини бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки (labium laterale lineae asperae femoris), верхньої частини бічного надвиростка стегнової кістки (pars superior epicondyli lateralis femoris) та від бічної міжм’язової перегородки стегна (septum intermusculare femoris laterale).

Прикріплення: на межі середньої і нижньої третини стегна довга головка (caput longum) з’єднується з короткою головкою (caput breve), утворюючи спільний сухожилок, що прикріплюється до головки малогомілкової кістки (caput fibulae).

Функція двоголового м’яза стегна (musculus biceps femoris): розгинає стегно (extensio femoris) в кульшовому суглобі (articulatio coxae), приводить стегно (adductio femoris), згинає гомілку (flexio cruris) в колінному суглобі (articulatio genus), при зігнутому колінному суглобі (articulatio genus) обертає гомілку назовні (rotatio cruris externa).

2. Півсухожилковий м’яз (musculus semitendinosus).

Початок: від сідничого горба (tuber ischiadicum) і крижово–горбової зв’язки (lig. sacrotuberale).

Прикріплення: до горбистості великогомілкової кістки (tuberositas tibiae) і фасції гомілки (fascia cruris), бере участь у формуванні поверхневої гусячої лапки (pes anserinus superficialis).

Функція: розгинає стегно (extensio femoris), згинає гомілку (flexio cruris), при зігнутій нижній кінцівці (membrum inferius) в колінному суглобі (articulatio genus) обертає гомілку досередини (rotatio cruris interna).

3. Півперетинчастий м’яз (musculus semimembranosus).

Початок: від сідничого горба (tuber ischiadicum).

Прикріплення: на рівні задньої поверхні колінного суглоба (facies posterior articulationis genus) сухожилок півперетинчастого м’яза (tendo musculi semimembranosi) потовщується і ділиться на три сухожилкових пучки (присередній, середній та бічний); цю розгалужену сухожилкову частину називають глибокою гусячою лапкою (pes anserinus profundus).

Присередній сухожилковий пучок (fasciculus tendinis medialis) прикріплюється до присереднього виростка великогомілкової кістки (condylus medialis tibiae) під обхідною великогомілковою зв’язкою (lig. collaterale tibiale).

Середній сухожилковий пучок (fasciculus tendinis medius) прикріплюється до задньої поверхні присереднього виростка великогомілкової кістки (facies posterior condyli medialis tibiae).

Бічний сухожилковий пучок (fasciculus tendinis lateralis) продовжується в косу підколінну зв’язку (lig. popliteum obliquum), яка вплітається у задню стінку суглобової капсули колінного суглоба (paries posteror capsulae articularis articulationis genus).

Функція півперетинчастого м’яза (musculus semimembranosus): розгинає стегно (extensio femoris), згинає гомілку (flexio cruris), при зігнутій в колінному суглобі (art. genus) кінцівці гомілку обертає досередини (rotatio cruris interna); натягує задню стінку капсули колінного суглоба (paries posterior capsulae articulationis genus), запобігаючи її стисканню при згинанні гомілки (flexio cruris).

До м’язів присереднього відділу стегна (musculi compartimenti femoris medialis), або м’язів привідного відділу стегна (musculi compartimenti femoris adductorum), належать:

 

1. Тонкий м’яз (musculus gracilis).

Початок: від нижньої частини лобкового симфізу (pars inferior symphysis pubicae) та від нижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis).

Прикріплення: до присереднього краю горбистості великогомілкової кістки (margo medialis tuberositatis tibiae), бере участь у формуванні поверхневої гусячої лапки (pes anserinus superficialis).

Функція: приводить стегно (adductio femoris), згинає гомілку (flexio cruris) з одночасним обертанням її досередини (rotatio cruris interna).

2. Гребінний м’яз (musculus pectineus).

Початок: від лобкового гребеня (crista pubica ossis pubis) і верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis).

Прикріплення: до гребінної лінії стегнової кістки (linea pectinea ossis femoris).

Функція: приводить стегно (adductio femoris), згинає стегно (flexio femoris).

3. Довгий привідний м’яз (musculus adductor longus).

Початок: від зовнішньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки (facies externa rami superioris ossis pubis) між лобковим горбком (tuberculum pubicum) і лобковим симфізом (symphysis pubica).

Прикріплення: до середньої третини присередньої губи шорсткої лініїї (labium mediale lineae asperae).

Функція: приводить і згинає стегно (adductio et flexio femoris), обертає його назовні (rotatio femoris externa).

4. Короткий привідний м’яз (musculus adductor brevis).

Початок: від зовнішньої поверхні тіла (facies externa corporis) та нижньої гілки лобкової кістки.

Прикріплення: до верхньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки (labium mediale lineae asperae ossis femoris).

Функція: приводить стегно (adductio femoris), бере участь в згинанні стегна (flexio femoris) і обертанні стегна назовні (rotatio femoris externa).

5. Великий привідний м’яз (musculus adductor magnus).

Початок: від сідничого горба (tuber ischiadicum) і гілки сідничої кіски (ramus ossis ischii) та нижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis).

Прикріплення: до присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки (labium mediale lineae asperae ossis femoris) та до привідного горбка присереднього відростка стегнової кістки (tuberculum adductorium condyli medialis ossis femoris).

Функція: приводить стегно (adductio femoris), обертає стегно назовні (rotatio femoris externa).

6. Малий привідний м’яз (musculus adductor minimus) є проксимальною частиною великого привідного м’яза (pars proximalis musculi adductoris magni) з горизонтальним напрямком м’язових волокон.

Початок: від нижньої гілки лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis).

Прикріплення: до проксимальної частини присередньої губи шорсткої лінії (pars proximalis labii medialis lineae asperae).

Функція: приводить стегно (adductio femoris).

М’язи гомілки (musculi cruris)

М’язи гомілки поділяються на:

- м’язи заднього відділу гомілки (musculi compartimenti cruris posterioris);

- м’язи переднього відділу гомілки (musculi compartimenti cruris anterioris);

- м’язи бічного відділу гомілки (musculi compartimenti cruris lateralis).

 

М’язи заднього відділу гомілки

(musculi compartimenti cruris posterioris),

або відділу згиначів гомілки (compartimenti cruris flexorum)

Вони складаються з:

- поверхневої частини (pars superficialis), або литкової частини (pars gastrocnemialis) або триголової частини (pars tricipitalis);

- глибокої частини (pars profunda), або камбалоподібної частини (pars solealis).

М’язи поверхневої частини заднього відділу гомілки

(musculi partis superficialis compartimenti cruris posterioris):

1. Триголовий м’яз литки (musculus triceps surae) починається трьома головками: присередньою і бічною головками литкового м’яза (caput mediale et laterale musculi gastrocnemii) та камбалоподібним м’язом (m. soleus). Ці два м’язи мають спільний сухожилок – п’ятковий сухожилок, сухожилок Ахілла (tendo calcaneus s. Achillis).

- литковий м’яз (musculus gastrocnemius) є двосуглобовий м’яз, бо він оминає через колінний та надп’ятково–гомілковий суглоби (articulationes genus et talocruralis) і має дві головки:

- бічну головку (caput laterale);

Початок: від підколінної поверхні стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris) над її бічним виростком (condylus lateralis).

Прикріплення: майже посередині гомілки м’язове черевце бічної головки (caput laterale) зливається з присередньою головкою (caput mediale), утворюючи загальне м’язове черевце, яке переходить у спільний сухожилок литкового м’яза (tendo communis musculi gastrocnemii).

- присередню головку (caput mediale).

Початок: від підколінної поверхні стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris) над її присереднім виростком (condylus medialis).

Прикріплення: майже посередині гомілки м’язове черевце присередньої головки (caput mediale) зливається з бічною головкою (caput laterale), утворюючи загальне м’язове черевце, яке переходить у спільний сухожилок литкового м’яза (tendo communis musculi gastrocnemii).

- камбалоподібний м’яз (musculus soleus) є односуглобовим, оминає тільки надп’ятково–гомілковий суглоб (art. talocruralis).

Початок: від лінії камбалоподібного м’яза великогомілкової кістки (linea musculi solei tibiae), від проксимального кінця малогомілкової кістки (extremitas proximalis fibulae) і від сухожилкової дуги камбалоподібного м’яза (arcus tendineus musculi solei). Ця сухожилкова дуга перекидається між ділянками початку камбалоподібного м’яза на гомілкових кістках (tibia et fibula).

Прикріплення: сухожилок камбалоподібного м’яза (tendo musculi solei) з’єднується з сухожилком литкового м’яза, утворюючи п’ятковий сухожилок; сухожилок Ахілла (tendo calcaneus seu Achillis) і прикріплюється до п’яткового горба п’яткової кістки (tuber calcanei).

Функція триголового м’яза литки (musculus triceps surae): згинає гомілку і стопу (flexio cruris et pedis) – підошвове згинання (flexio plantae); при фіксованій стопі (pes fixus) утримує гомілку (crus) на надп’ятковій кістці (talus), не даючи їй нахилитися вперед, тим самим забезпечує вертикальне положення тіла під час прямоходіння.

2. Підошвовий м’яз (musculus plantaris) є непостійним і розташовується не на підошві (planta), а у задньому відділі гомілки (compartimentum cruris posterius) між її поверхневою та глибокою частинами (pars superficialis et pars profunda).

Початок: від підколінної поверхні (facies poplitea) над бічним виростком стегнової кістки (condylus lateralis ossis femoris) вище бічної головки литкового м’яза (caput laterale musculi gastrocnemii) та від задньої стінки суглобової капсули колінного суглоба (paries posterior capsulae articularis articulationis genus).

Прикріплення: до п’яткового горба (tuber calcanei), інколи вплітається у п’ятковий сухожилок (tendo calcaneus).

Функція: бере участь у згинанні гомілки і стопи (flexio cruris et pedis), натягує капсулу колінного суглоба (capsula articulationis genus).

 

М’язи глибокої частини заднього відділу гомілки

(musculi partis profundae compartimenti cruris posterioris)

1. Підколінний м’яз (musculus popliteus).

Початок: від зовнішньої поверхні бічного виростка стегнової кістки (facies externa condyli lateralis ossis femoris) і від дугоподібної підколінної зв’язки (lig. popliteum arcuatum).

Прикріплення: до задньої поверхні тіла великогомілкової

кістки (facies posterior corporis tibiae) над лінією камбалоподібного м’яза (linea musculi solei).

Функція: згинає гомілку (flexio cruris), обертаючи її досередини (rotatio interna); натягує капсулу колінного суглоба (capsula articulationis genus).

2. Довгий м’яз–згинач пальців (musculus flexor digitorum longus).

Початок: від задньої  міжм’язової перегородки гомілки (septum intermusculare cruris posterius), фасції гомілки (fascia cruris) та від задньої поверхні великогомілкової кістки (facies posterior tibiae) нижче лінії камбалоподібного м’яза (linea musculi solei).

Прикріплення: до підошвових поверхонь кінцевих фаланг II–V пальців.

Функція: згинає кінцеві фаланги II–V пальців стопи (flexio phalangium distalium digitorum secundi–quinti pedis [II–V]); згинає стопу (flexio pedis), обертаючи її назовні (rotatio pedis externa).

3. Задній великогомілковий м’яз (musculus tibialis posterior).

Початок: від нижньої поверхні бічного виростка і верхніх двох третин тіла великогомілкової кістки, від задньої поверхні тіла малогомілкової кістки (facies posterior corporis fibulae) і від міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris).

Прикріплення: до горбистості човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis), трьох клиноподібних кісток (ossa cuneiformia mediale, intermedium et laterale) і до основи IV плеснової кістки (basis ossis metatarsi quarti [IV]).

Функція: згинає стопу (flexio pedis) – підошвове згинання (flexio plantaris); приводить і відвертає стопу (adductio et supinatio pedis).

4. Довгий м’яз–згинач великого пальця стопи (musculus flexor hallucis longus).

Початок: від задньої поверхні нижніх двох третин тіла малогомілкової кістки, міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris) та від задньої міжм’язової перегородки гомілки (septum intermusculare cruris posterius).

Прикріплення: до підошвової поверхні кінцевої фаланги великого пальця стопи (facies plantae phalangis distalis hallucis).

Функція: згинає великий палець стопи (flexio hallucis), бере участь в згинанні (супінації) та привертанні стопи (pronatio pedis); укріплює поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis).

 

М’язи переднього відділу гомілки

(musculi compartimenti cruris anterioris),

або м’язи відділу розгиначів гомілки (musculi compartimenti cruris flexorum)

1. Передній великогомілковий м’яз (musculus tibialis anterior).

Початок: від бічного виростка (condylus lateralis) і верхньої частини бічної поверхні тіла великогомілкової кістки (pars superior faciei lateralis corporis tibiae), а також від прилеглих до них частин міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris) і фасції гомілки (fascia cruris).

Прикріплення: до підошвової поверхні присередньої клиноподібної кістки (facies plantae ossis cuneiformis medialis) і до основи I плеснової кістки (basis ossis metatarsi [I]).

Функція: розгинає (тильне згинання) і відвертає стопу (extensio et supinatio pedis), піднімає присередній край стопи і повертає назовні; укріплює поздовжні склепіння стопи (acrus pedis longitudinalis); при фіксованій стопі нахиляє вперед гомілку, сприяючи утриманню тіла у вертикальному положенні.

2. Довгий м’яз–розгинач пальців (musculus extensor digitorum longus).

Початок: від бічного виростка великогомілкової кістки (condylus lateralis tibiae), присередньої поверхні тіла малогомілкової кістки (facies medialis corporis fibulae), від верхньої частини міжкісткової перетинки гомілки (pars superior membranae interosseae cruris), її фасції (fascia cruris) та передньої міжм’язової перегородки гомілки (septum intermusculare cruris anterius).

Прикріплення: на рівні надп’ятково–гомілкового суглоба (art. talocruralis) сухожилок цього м’яза розгалужується на чотири сухожилки, які, утворюючи тильний апоневроз (aponeurosis dorsalis), прикріплюються до основ середніх і кінцевих фаланг II–V пальців.

Функція: розгинає II–V пальці та стопу, при фіксованій стопі утримує гомілку у вертикальному положенні.

3. Третій малогомілковий м’яз (musculus peroneus tertius) є відокремленою бічною частиною довгого м’яза–розгинача пальців (pars lateralis musculi extensoris digitorum longi).

Початок: від присередньої поверхні нижньої частини малогомілкової кістки (facies medialis partis inferioris fibulae) і від міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris).

Прикріплення: до основи V плеснової кістки (basis ossis metatarsi quinti [V]).

Функція: привертає та розгинає стопу (pronatio et extensio pedis), піднімаючи її бічний край (margo lateralis pedis).

4. Довгий м’яз–розгинач великого пальця стопи (musculus extensor hallucis longus).

Початок: від середньої третини передньої поверхні малогомілкової кістки (facies anterior fibulae) та від міжкісткової перетинки гомілки (membrana interossea cruris).

Прикріплення: до основи кінцевої фаланги великого пальця стопи (basis phalangis distalis hallucis); частина сухожилкових пучків прикріплюється до його проксимальної фаланги (phalanx proximalis), формуючи сухожилковий розтяг.

Функція: розгинає великий палець стопи (extensio hallucis), бере участь у розгинанні стопи (extensio pedis).

До м’язів бічного відділу гомілки (musculi compartimenti cruris lateralis), або м’язів малогомілкового відділу гомілки (musculi compartimenti cruris fibularium або musculi compartimenti cruris peroneorum), належать такі м’язи:

1. Довгий малогомілковий м’яз (musculus peroneus longus).

Початок: від головки малогомілкової кістки (caput fibulae), від бічної поверхні бічного виростка великогомілкової кістки і фасції гомілки (facies lateralis condyli lateralis tibiae et fasciae cruris) – передня головка довгого малогомілкового м’яза (caput anterius musculi peronei longi), а також від верхньої частини бічної поверхні малогомілкової кістки (pars superior faciei lateralis fibulae) – задня головка довгого малогомілкового м’яза (caput posterius musculi peronei longi).

Прикріплення: до підошвової поверхні основи I і II плеснових кісток і до присередньої клиноподібної кістки (os cuneiforme mediale).

Функція: згинає стопу (flexio pedis), піднімає бічний край стопи (margo lateralis pedis), укріплює поперечне та поздовжні склепіння стопи (arcus pedis transversus et arcus pedis longitudinales).

2. Короткий малогомілковий м’яз (musculus  peroneus brevis).

Початок: від нижніх двох третин бічної поверхні малогомілкової кістки (facies lateralis fibulae) аж до бічної кісточки малогомілкової кістки (malleolus lateralis fibulae) та від обох міжм’язових перегородок гомілки (septa intermuscularia cruris anterius et posterius).

Прикріплення: до горбистості п’ятої плеснової кістки (tuberositas ossis metatarsi quinti).

Функція: згинає стопу (flexio pedis), піднімає бічний край стопи.

Матеріали підготувала доцент Флекей П.П.