1. Сполучення кісток черепа.

2. пРЕПАРУВАННЯ КІСТОК ТА СУГЛОБІВ.

3. М’ЯЗИ СПИНи (ПОВЕРХНЕВФ ТА ГЛИБОКІ), ЇХ ТОПОГРАФІЯ, ФАСЦІЇ.

 (Заняття 6.)

Тема 1. Сполучення кісток черепа.

 

З'єднання кісток черепа

 

Безперервні з'єднання кісток черепа існують у вигляді синдесмозів (надр, швів), синхондрозів (напр. постійний кам'янисто-потиличний синхондроз) та синостозів (напр. тимчасовий клиноподібно-потиличний синхондроз після 20 років перетворюється на синостоз). Напівперервних з'єднань у черепі немає. Єдиним перервним з'єднанням у черепі є скронево-нижньощелепний суглоб.

Скронево-нижньощелепний суглоб

Скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis)

утворений головкою нижньої щелепи з одного боку, суглобовою поверхнею та суглобовим горбком скроневої кістки - з іншого. Названі суглобові поверхні вкриті суглобовим хрящем. Цей суглоб є комбінованим. Скронево-нижньощелепний суглоб є комплексним, тому що містить суглобовий диск. Суглобовий диск потоншений у центрі, чим досягається покращання конгруентності суглобових повертань.

Скронево-нижньощелепний суглоб за формою є виростковим, тому що утворений виростковим відростком нижньої щелепи. У двоосьовому скронево-нижньощелепному суглобі можливі основні рухи: 1) навколо фронтальної осі - опускання та піднімання нижньої щелепи; 2) навколо вертикальної осі - зміщення нижньої щелепи вправо та вліво, причому одна головка нижньої щелепи на боці зміщення повертається навколо вертикальної осі, а інша головка разом з диском зсувається на суглобовий горбок.

Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових поверхонь, а саме: а) на нижній щелепі — по шийці, причому спереду вище, ніж ззаду; б) на скроневій кістці: спереду - по передньому схилу суглобового горбка, ззаду -по передньому краю кам'янисто-барабанній щілині, збоку - по основі виличного відростка, присередньо - досягає клиноподібної кістки.

Край суглобового диска по колу зрощений з капсулою скронево-нижньощелепного суглоба, таким чином суглобова порожнина є поділеною на два ізольовані поверхи. У верхньому поверсі суглобову порожнину вистеляс верхня синовіальна перетинка, тетbrana sinovialis superior, а у нижньо­му - нижня синовіальна перетинка, тетbrana sinovialis inferior.

Суглоб зміцнюється наступними зв'язками.

1.      Бічна зв'язка, lig. laterale, йде від основи виличного відростка скроневої кістки до задньобічної поверхні шийки нижньої щелепи. Частина пучків бічної зв'язки вплітаються у суглобову капсулу.

2.      Присередня зв'язка, lig. mediale, як потовщення зовнішнього во­локнистого шару суглобової капсули йде від основи ості клиноподібної кістки до задньоприсередньої поверхні шийки нижньої щелепи.

3.      Шилонижньощеленна зв'язка, lig. sthylomandibulare, починається на шилоподібному відростку скроневої кістки і прикріплюється до заднього краю кута нижьої щелепи.

4.      Клинонижньощелепна зв'язка, lig. sphenomandibulare, з'єднує ость клиноподібної кістки з язичком нижньої щелепи.

Особливістю скронево-нижньощелепного суглоба є те, що, завдяки наявності диска, головка нижньої щелепи разом з диском може зсуватись вперед, потрапляючи на суглобовий горбок. Це відбувається під час: а) жувальних рухів нижньої щелепи з боку, протилежному напрямку зміщення щелепи, коли у іншому суглобі рух відбувається навколо вертикальної осі; б) висування нижньої щелепи вперед; в) кінцевої стадії опускання нижньої щелепи.

В опусканні нижньої щелепи можна виділити три стадії. У першій стадії, ири незначному опусканні нижньої щелепи навколо фронтальної осі рухається тільки головка нижньої щелепи; рух відбувається тільки у нижньому поверсі суглоба. У другій стадії рухи відбуваються як у нижньому, так і у верхньому поверхах суглоба, а головка нижньої щелепи починає рухатись навколо фронтальної осі разом з суглобовим диском. У третій стадії значне опускання нижньої щелепи призводить до того, що головка разом з диском виходить вперед на суглобовий горбок. Подальше опускання нижньої щелепи після незначного додаткового зміщення у нижньому поверсі суглоба призводить до вивиху у суглобі. Через те, що у скронево-нижньощелепному суглобі анатомічно можливі дуже широкі рухи суглобової головки, у ньому, на відміну від інших суглобів, вивихи стаються без розриву капсули.

 

Описание: Описание: Untitled-1x

Тема 2. Препарування кісток та суглобів.

Перелік питань до змістовного модуля 3.

З’єднання кісток скелета

 

1.                                    Класифікація з'єднань кісток: неперервні та перервні з’єднання. Розвиток з'єднань кісток в філо- і онтогенезі.

2.                                  Суглоб: визначення, додаткові компоненти суглоба. Анатомічна класифікація. Класифікація суглобів за формою суглобових поверхонь та за функцією.

3.                                  З'єднання хребців. Хребет в цілому: згини, рухи, м'язи, що їх здійснюють. Вікові особливості.

4.                                  Грудна клітка в цілому: форма; вікові та статеві особливості. З'єднання ребер з хребцями та грудниною.

5.                                  З’єднання кісток черепа: види, будова, вікові особливості. Скронево-нижньощелепний суглоб: будова, класифікація, рухи; м'язи, що їх здійснюють.

6.                                  З'єднання кісток плечового пояса. Плечовий суглоб: будова, класифікація, рухи, м'язи, що їх здійснюють

7.                                  Ліктьовий суглоб: будова. З'єднання кісток передпліччя.

8.                                  Променево-зап’ястковий суглоб: будова, форма, рухи, , класифікація, рухи, м'язи, що їх здійснюють.

9.                                  Суглоби кисті: їх будова.

10.                         Тазові кістки: їх з'єднання. Таз в цілому. Вікові та статеві особливості. Розміри жіночого тазу.

11.                         Кульшовий суглоб: будова, класифікація, рухи, м'язи, що їх здійснюють.

12.                           Колінний суглоб: будова, класифікація, рухи, м'язи, що їх здійснюють.

13.                           З'єднання кісток гомілки. Надп’ятково-гомілковий суглоб: будова, класифікація, рухи, м'язи, що їх здійснюють

14.                           Суглоби стопи: їх будова. Поняття про склепіння стопи.

 

Перелік практичних завдань по препаруванню кісток та суглобів

Анатомія кісток скелета

 

Хребець

- Тіло хребця

- Дуга хребця

- Верхня хребцева вирізка

- Нижня хребцева вирізка

- Хребцевий отвір

- Остистий відросток

- Поперечний відросток

- Верхній суглобовий відросток

- Нижній суглобовий відросток

Шийні хребці

- Передня дуга атланта

- Ямка зуба

- Борозна хребтової артерії

- Задня дуга атланта

- Бічна маса атланта

- Зуб осьового хребця

- Сонний горбок (VІ шийного хребця)

- Поперечний отвір

- Передній горбик

- Задній горбик

- Борозна спинномозкового нерва

Грудні хребці

- Верхня реброва ямка

- Нижня реброва ямка

- Реброва ямка поперечного відростка

Поперекові хребці

- Додатковий відросток

- Соскоподібний відросток

Крижова кістка

- Основа крижової кістки

- Вушкоподібна поверхня крижової кістки

- Верхівка крижової кістки

- Гористість крижової кістки

- Тазова поверхня

- Поперечні лінії

- Передні крижові отвори

- Спинна поверхня

- Задні крижові отвори

- Серединний крижовий гребень

- Присередній крижовий гребень

- Бічний крижовий гребень

- Крижовий канал

- Крижовий розтвір

Ребро

- Головка ребра

- Суглобова поверхня головки ребра

- Гребінь головки ребра

- Шийка ребра

- Тіло ребра

- Горбок ребра

- Кут ребра

- Борозна ребра

- Горбок переднього драбинчастого м'яза (на першому ребрі)

- Борозна підключичної артерії (на першому ребрі)

- Борозна підключичної вени (на першому ребрі)

- Горбистість переднього зубчастого м'яза

Груднина

- Ручка груднини

- Яремна вирізка (груднини)

- Ключична вирізка

- Тіло груднини

- Реброві вирізки

- Мечоподібний відросток

- Кут груднини

Лобова кістка

- Лобова луска

- Лобовий горб

- Надбрівна дуга

- Надперенісся

- Борозна верхньої стрілової пазухи

- Лобовий гребень

- Сліпий отвір

- Надочноямковий край

- Надочноямковий отвір

- Виличний відросток

- Очноямкова частина

- Ямка сльозової залози

- Носова частина

- Носова ость

- Решітчаста вирізка

- Лобова пазуха

Тім’яна кістка

- Потиличний край

- Лусковий край

- Стріловий край

- Лобовий край

- Лобовий кут

- Потиличний кут

- Клиноподібний кут

- Соскоподібний кут

- Тім’яний отвір

- Борозна верхньої стрілової пазухи

- Тім’яний горб

- Верхня скронева лінія

Потилична кістка

- Великий отвір

- Основна частина

- Глотковий горбок

- Схил

- Бічна частина

- Потиличний виросток

- Виростковий канал

- Виросткова ямка

- Яремна вирізка

- Яремний відросток

- Канал під'язикового нерва

- Потилична луска

- Зовнішній потиличний виступ

- Верхня каркова лінія

- Нижня каркова лінія

- Внутрішній потиличний виступ

- Хрестоподібне підвищення

- Борозна поперечної пазухи

- Борозна сигмоподібної пазухи

--Борозна поперечної пазухи

Клиноподібна кістка

- Тіло клиноподібної кістки

- Турецьке сідло

- Гіпофізарна ямка

- Горбок сідла

- Спинка сідла

- Сонна борозна

- Клиноподібна пазуха

- Мале крило клиноподібної кістки

- Велике крило клиноподібної кістки

- Мозкова поверхня великого крила

- Скронева поверхня великого крила

- Підскронева поверхня великого крила

- Верхньощелепна поверхня великого крила

- Очноямкова поверхня великого крила

- Верхня очноямкова щілина

- Зоровий канал

- Круглий отвір

- Овальний отвір

- Остистий отвір

- Крилоподібний відросток

- Бічна пластина

- Присередня пластинка

- Крилоподібний канал

- Крилоподібна ямка

- Крилоподібна вирізка

Скронева кістка

- Кам'яниста частина скроневої кістки

- Верхній край кам’янистої частини

- Борозна верхньої кам’янистої пазухи

- Задній край кам’янистої частини

- Борозна нижньої кам’янистої пазухи

- Передній край кам'янистої частини

- Борозна нижньої кам’янистої пазухи

- Передня поверхня кам’янистої частини

- Покрівля барабанної порожнини

- Трійчасте втиснення

- Розтвір каналу великого кам’янистого нерва

- Борозна великого кам’янистого нерва

- Розтвір каналу малого кам’янистого нерва

- Борозна малого кам’янистого нерва

- Задня поверхня кам’янистої частини

- Внутрішній слуховий отвір

- Внутрішній слуховий хід

- Піддугова ямка

- Нижня поверхня кам’янистої частини

- Яремна ямка

- Шилоподібний відросток

- Шило-соскоподібний отвір

- Кам’яниста ямочка

- Зовнішній отвір сонного каналу

- Внутрішній отвір сонного каналу

- Соскоподібний відросток (скроневої кістки)

- Борозна сигмоподібної пазухи

- Соскоподібна вирізка

- Соскоподібний отвір

- Барабанна частина

- Лускова частина

- Виличний відросток

- Суглобовий горбок

- Нижньощелепна ямка

`- Зовнішній слуховий отвір

- Зовнішній слуховий хід

Решітчаста кістка

- Дірчаста пластинка

- Дірчасті отвори

- Перпендикулярна пластинка

- Решітчастий лабіринт

- Очноямкова пластинка

- Верхня носова раковина

- Середня носова раковина

Верхня щелепа

- Тіло верхньої щелепи

- Очноямкова поверхня

- Підочноямкова борозна верхньої щелепи

- Підочноямковий канал верхньої щелепи

- Підочноямковий край тіла верхньої щелепи

- Передня поверхня тіла верхньої щелепи

- Підочноямковий отвір верхньої щелепи

- Носова вирізка

- Підскронева поверхня тіла верхньої щелепи

- Горб верхньої щелепи

- Коміркові отвори

- Носова поверхня тіла верхньої щелепи

- Сльозова борозна

- Верхньощелепний роз твір

- Лобовий відросток верхньої щелепи

- Виличний відросток верхньої щелепи

- Піднебінний відросток верхньої щелепи

- Комірковий відросток

- Зубні комірки

Нижня щелепа

- Тіло нижньої щелепи

- Коміркова частина

- Коміркова дуга нижньої щелепи

- Зубні комірки

- Основа нижньої щелепи

- Підборідний виступ нижньої щелепи

- Підборідний горбок

- Підборідний отвір

- Двочеревцева ямка нижньої щелепи

- Щелепно-під'язикова лінія нижньої щелепи

- Під’язикова ямка

- Піднижньощелепна ямка

- Гілка нижньої щелепи

- Кут нижньої щелепи

- Жувальна горбистість

- Крилоподібна горбистість

- Вирізка нижньої щелепи

- Виростковий відросток нижньої щелепи

- Головка нижньої щелепи

- Шийка нижньої щелепи

- Крилоподібна ямка нижньої щелепи

- Вінцевий відросток нижньої щелепи

- Отвір нижньої щелепи

- Канал нижньої щелепи

Нижня носова раковина

- Сльозова кістка

Носова кістка

- Леміш

- Піднебінна кістка

- Перпендикулярна пластинка

- Клино-піднебінна вирізка

- Пірамідний відросток

- Горизонтальна пластинка

Вилична кістка

- Бічна поверхня

- Скронева поверхня

- Очноямкова поверхня

- Лобовий відросток

- Скроневий відросток

- Вилично-очноямковий отвір

- Вилично-лицевий отвір

- Вилично-скроневий отвір

Під’язикова кістка

- Тіло під’язикової кістки

- Малий ріг

- Великий ріг

Склепіння черепа

Скронева ямка

- Стінки скроневої ямки

- Вилична дуга

Підскронева ямка

- Стінки підскроневої ямки

Крило-піднебінна ямка

- Стінки крило-піднебінної ямки

Передня черепна ямка

Середня черепна ямка

Задня черепна ямка

Борозна верхньої стрілової пазухи (череп)

Борозна поперечної пазухи (череп)

Борозна сигмоподібної пазухи (череп)

Зовнішня основа черепа

- Рваний отвір (череп)

- Яремний отвір (череп)

- Сонний канал скроневої кістки (череп)

- М'язово-трубний канал (череп)

Кісткове піднебіння

- Великий піднебінний канал

- Малі піднебінні отвори

- Різцевий канал

Очна ямка

- Очноямковий вхід

- Надочноямковий край(череп)

- Підочноямковий край (череп)

- Стінки очної ямки

- Передній решітчастий отвір

- Задній решітчастий отвір

- Нижня очноямкова щілина

Кісткова носова порожнина

- Стінки кісткової носової порожнини

- Хоани

- Верхній носовий хід

- Середній носовий хід

- Нижній носовий хід

- Спільний носовий хід

Лопатка

- Реброва поверхня

- Підлопаткова ямка

- Задня поверхня

- Ость лопатки

 - Надплечовий відросток (акроміон)

 - Надостьова ямка

- Підостьова ямка

- Присередній край

- Бічний край

- Верхній край

- Дзьобоподібний відросток

- Вирізка лопатки

- Верхній кут

- Нижній кут

- Бічний кут

-Суглобова западина

-Надсуглобовий горбок

- Підсуглобовий горбок

- Шийка лопатки

Ключиця

- Груднинний кінець

- Тіло ключиці

- Надплечовий кінець

Плечова кістка

- Головка плечової кістки

- Анатомічна шийка

- Великий горбок

- Малий горбок

- Гребінь великого горбка

- Гребінь малого горбка

- Міжгорбкова борозна

- Хірургічна шийка

- Тіло плечової кістки

- Поверхні тіла

- Дельтоподібна горбистість

- Борозна променевого нерва

- Виросток плечової кістки

- Головочка плечової кістки

- Блок плечової кістки

- Ліктьова ямка

- Вінцева ямка

- Бічний надвиросток

- Променева ямка

- Присередній надвиросток

- Борозна ліктьового нерва

Променева кістка

- Головка променевої кістки

- Суглобовий обвід

- Суглобова ямка

- Шийка променевої кістки

- Тіло променевої кістки

- Горбистість променевої кістки

- Поверхні тіла променевої кістки

- Краї тіла променевої кістки

- Шилоподібний відросток променевої кістки

- Вирізка ліктьової кістки

- Зап‘ясткова суглобова поверхня

Ліктьова кістка

- Ліктьовий відросток

- Блокова вирізка

- Вінцевий відросток

- Горбистість ліктьової кістки

- Вирізка променевої кістки

- Тіло ліктьової кістки

- Поверхні тіла ліктьової кістки

- Краї тіла ліктьової кістки

- Головка ліктьової кістки

- Шилоподібний відросток ліктьової кістки

- Суглобовий обвід

Кістки кисті

- Зап'ясткові кістки

- Човноподібна кістка

- Півмісяцева кістка

- Тригранна кістка

- Горохоподібна кістка

- Кістка-трапеція

- Трапецієподібна кістка

- Головчаста кістка

 -Гачкувата кістка

- П’ясткові кістки

- Основа п’ясткової кістки

- Тіло п’ясткової кістки

- Головка п’ясткової кістки

- Кістки пальців кисті (фаланги пальців)

- Проксимальна фаланга

- Середня фаланга

- Кінцева фаланга

Кульшова кістка

- Кульшова западина

- Ямка кульшової западини

- Півмісяцева поверхня кульшової западини

- Вирізка кульшової западини

- Затульний отвір

- Велика сіднична вирізка

Клубова кістка

- Тіло клубової кістки

- Крило клубової кістки

-Клубовий гребінь

- Верхня передня клубова ость

- Нижня передня клубова ость

- Нижня задня клубова ость

- Верхня задня клубова ость

- Зовнішня губа

- Проміжна лінія

- Внутрішня губа

- Клубова ямка

- Сіднична поверхня

- Вушкоподібна поверхня

- Клубова горбистість

Сіднична кістка

- Тіло сідничої кістки

- Гілка сідничої кістки

- Сідничний горб

- Сіднична ость

- Мала сіднича вирізка

Лобкова кістка

- Тіло лобкової кістки

- Верхня гілка лобкової кістки

- Лобковий горбок

- Клубово-лобкове підвищення

- Симфізна поверхня

- Нижня гілка лобкової кістки

- Затульна борозна

Таз

- Тазова порожнина

- Великий таз

- Малий таз

- Межова лінія

- Лобкова дуга

- Верхній отвір таза

- Нижній отвір таза

Стегнова кістка

- Головка стегнової кістки

- Шийка стегнової кістки

- Малий вертлюг стегнової кістки

- Великий вертлюг стегнової кістки

- Міжвертлюговий гребінь

- Міжвертлюгова лінія

- Тіло стегнової кістки

- Поверхні тіла

- Шорстка лінія стегнової кістки

- Бічна губа

- Присередня губа

- Гребінна лінія

- Сіднична горбистість

- Підколінна поверхня

- Присередній виросток

- Надвиросток стегнової кістки

- Бічний виросток

- Надвиросток стегнової кістки

- Наколінкова поверхня

- Міжвиросткова ямка

Наколінок

Великогомілкова кістка

- Бічний виросток

- Малогомілкова суглобова поверхня

- Присередній виросток

- Верхня суглобова поверхня

- Переднє міжвиросткове поле

- Заднє міжвиросткове поле

- Міжвиросткове підвищення

- Тіло великогомілкової кістки

- Поверхні тіла великогомілкової кістки

- Горбистість великогомілкової кістки

- Краї великогомілкової кістки

- Присередня кісточка

- Малогомілкова вирізка

- Нижня суглобова поверхня

Малогомілкова кістка

- Головка малогомілкової кістки

- Тіло малогомілкової кістки

- Бічна кісточка

Кістки стопи

- Заплеснові кістки

- Надп’яткова кістка

- Головка надп'яткової кістки

- Шийка надп'яткової кістки

- Тіло надп'яткової кістки

- П'яткова кістка

- П'ятковий горб

- Підпора надп'яткової кістки

- Човноподібна кістка

- Присередня клиноподібна кістка

- Проміжна клиноподібна кістка

- Бічна клиноподібна кістка

- Кубоподібна кістка

- Плеснові кістки

- Основа плеснової кістки

- Тіло плеснової кістки

- Головка плеснової кістки

- Кістки пальців ( Фаланги)

- Проксимальна фаланга

- Середня фаланга

- Кінцева фаланга

 

З’єднання кісток скелета

 

З’єднання черепа

- Шви черепа

- Вінцеве шво черепа

- Стрілове шво черепа

- Ламбдоподібне шво черепа

- Тім’ячка черепа

- Синхондрози черепа

- Скронево-нижньощелепний суглоб

- Атланто-потиличний суглоб

З’єднання хребтового стовпа

- Міжхребцевий диск

- Волокнисте кільце міжхребцевого диска

- Драглисте ядро міжхребцевого диска

- Передня поздовжня зв'язка ( хребта )

- Задня поздовжня зв'язка ( хребта )

- Міжостьова зв'язка( хребта )

- Жовта зв'язка (хребта)

- Надостьова зв'язка (хребта)

- Поперечна зв'язка (хребта)

- Дуговідростковий суглоб

- Серединний атланто-осьовий суглоб

- Бічний атланто-осьовий суглоб

- Крижово-куприковий суглоб

З’єднання грудної клітки

- Реброво-груднинний синхондроз

- Грудинно-ребровий суглоб

- Суглоб головки ребра

- Реброво-поперечний суглоб

З’єднання верхньої кінцівки

- Надплечово-ключичний суглоб

- Груднинно-ключичний суглоб

- Міжключична зв'язка

- Реброво-ключична зв'язка

- Передня груднинно-ключична зв'язка

- Задня груднинно-ключична зв'язка

- Плечовий суглоб

- Губа суглобової западини (плечовий суглоб)

- Дзьобо-плечова зв'язка

- Ліктьовий суглоб

- Плечо-ліктьовий суглоб

- Плечо-променевий суглоб

- Проксимальний променево-ліктьовий суглоб

- Обхідна ліктьова зв'язка

- Обхідна променева зв'язка

- Міжкісткова перетинка передпліччя

- Дистальний променево-ліктьовий суглоб

- Променево-зап’ястковий суглоб

- Тильна променево-зап’ясткова зв'язка

- Долонна променево-зап’ясткова зв'язка

- Ліктьова обхідна зв'язка зап’ястка

- Променева обхідна зв'язка зап’ястка

- Міжзап’ясткові суглоби

- Середньозап’ястковий суглоб

- Суглоб горохоподібної кістки

- Канал зап'ястка

- Зап’ястково-п’ясткоі суглоби

- Міжп’ясткові суглоби

- П’ястково-фалангові суглоби

- Міжфалангові суглоби кисті

- Обхідні зв'язки

З’єднання нижньої кінцівки

- Затульна перетинка

- Затульний канал

- Великий сідничий отвір

- Малий сідничий отвір

- Лобковий симфіз

- Крижово-клубовий суглоб

- Кульшовий суглоб

- Губа кульшової западини

- Зв'язка головки стегнової кістки

- Клубово-стегнова зв'язка

- Сідничо-стегнова зв'язка

- Лобково-стегнова зв'язка

- Колінний суглоб

- Поперечна зв'язка коліна

- Бічний меніск

- Присередній меніск

- Передня схрещена зв'язка

- Задня схрещена зв'язка

- Обхідна великогомілкова зв'язка

- Обхідна малогомілкова зв'язка

- Зв'язка наколінка

- Міжкісткова перетинка гомілки

- Велико-малогомілковий суглоб

- Надп’ятково-гомілковий суглоб

- Присередня обхідна зв'язка

- Бічна обхідна зв'язка

- Піднап’ятковий суглоб

- Надп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб

- Поперечний суглоб заплесна

- Роздвоєна зв'язка

- П’ятково-кубоподібний суглоб

- Клино-човноподібний суглоб

- Міжклиноподібні суглоби

- Довга підошвова зв'язка

- Заплесно-плеснові суглоби

- Міжплеснові суглоби

- Міжкісткові плеснові проміжки

- Плесно-фалангові суглоби

- Міжфалангові суглоби стопи

 

 

Тема 3. М’язи спини (поверхневі і глибокі), їх топографія, фасції

М’язи спини (musculi dorsi)

М’язи спини поділяються на:

- поверхневі мязи (musculi superficiales);

- власні м’язи спини (musculi proprii dorsi) або глибокі м’язи (musculi profundi).

До поверхневих м’язів спини (musculi superficiales dorsi) належать:

1. Трапецієподібний м’яз (musculus trapezius), має

- низхідну частину (pars descendens);

- поперечну частину (pars transversa);

- висхідну частину (pars ascendens).

Початок: від остистих відростків усіх грудних хребців (processus spinosi vertebrarum thoracicarum), VII шийного хребця (vertebra cervicalis septima [VII]), каркової зв’язки (lig. nuchae), зовнішнього потиличного виступу (protuberantia occipitalis externa).

Прикріплення: до ості лопатки (spina scapulae), надплечового відростка (acromion), надплечового кінця ключиці (extremitas acromialis claviculae).

Функція:

- верхні пучки трапецієподібного м’яза (musculus trapezius) підіймають бічний кут лопатки (angulus lateralis scapulae) вверх і присередньо;

- нижні пучки трапецієподібного м’яза (musculus trapezius) опускають бічний кут лопатки (angulus lateralis scapulae);

- при скороченні всього м’яза лопатка (scapula) наближається до хребтового стовпа (columna vertebralis);

- при двобічному скороченні трапецієподібного м’яза (musculus trapezius) обидві лопатки (scapulaе) приводяться, розгинається голова (caput) та шия (cervix).

 

2. Найширший м’яз спини (musculus latissimus dorsi).

Початок: апоневрозом від остистих відростків (processus spinosi) шести нижніх грудних (vertebrae thoracicae) та усіх поперекових хребців (vertebrae lumbales), серединного крижового гребеня (crista sacralis mediana) і задньої частини клубового гребеня (crista iliaca).

Прикріплення: до гребеня малого горбка плечової кістки (crista tuberculi minoris humeri).

Функція:

- приводить плече (adductio brachii);

- розгинає плече (extensio brachii);

- привертає плече (pronatio brachii);

- при фіксованому плечі (brachium) підтягує до нього тулуб (truncus).

3. Великий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus major) і малий ромбоподібний м’яз (musculus rhomboideus minor).

Початок: від остистих відростків (processus spinosi) чотирьох верхніх грудних хребців (vertebrae thoracicae) та двох нижніх шийних хребців (vertebrae cervicales inferiores).

Прикріплення: до присереднього краю лопатки (margo medialis scapulae).

Функція:

- підіймають лопатку (scapula);

- наближають лопатку до хребтового стовпа (columna vertebralis), фіксуючи її в даному положенні.

 

4. М’яз – підіймач лопатки (musculus levator scapulae).

Початок: від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців.

Прикріплення: до верхнього кута лопатки (angulus superior scapulae).

Функція: підіймає верхній кут лопатки (angulus superior scapulae).

 

5. Верхній задній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior superior).

Початок: від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і двох верхніх грудних хребців та від нижньої частини каркової зв’язки (lig. nuchae).

Прикріплення: до зовнішньої поверхні II–V ребер чотирма зубцями (facies externa costarum secundаe–quintae).

Функція: піднімає II–V ребра (costae secundae–quintae [II–V]) і є допоміжним м’язом вдиху.

 

6. Нижній задній зубчастий м’яз (musculus serratus posterior inferior):

Початок: апоневрозом від остистих відростків двох нижніх грудних хребців і двох верхніх поперекових хребців, а також від поверхневого листка грудопоперекової фасції.

Прикріплення: до зовнішньої поверхні нижніх чотирьох ребер чотирма зубцями.

Функція: опускає ІХ–ХІІ ребра (costae ІХ–ХІІ) і є допоміжним м’язом видиху.

До власних м’язів спини (musculi proprii dorsi) - глибоких м’язів (musculi profundi) відносяться м’язи, які знаходяться у заглибленні між остистими і поперечними відростками хребців (присередній тракт, tractus medialis), а також між поперечними відростками хребців та кутами ребер (бічний тракт, tractus lateralis).

Власні м’язи спини (musculi proprii dorsi) поділяються на короткі та довгі м’язи, до яких належать:

1. Остьово–поперечні м’язи (musculi spinotransversales), до них належить ремінний м’яз (m. splenius) голови та шиї:

- ремінний м’яз голови (musculus splenius capitis);

Початок: від остистих відростків чотирьох нижніх шийних хребців і трьох верхніх грудних хребців, нижньої частини каркової зв’язки (lig. nuchae).

Прикріплення: до соскоподібного відростка (processus mastoideus ossis temporalis) і бічного відрізка верхньої каркової лінії (linea nuchalis superior).

Функція: розгинає голову (extensio capitis) і повертає її в свій бік.

- ремінний м’яз шиї (musculus splenius cervicis).

Початок: від остистих відростків III–V грудних хребців.

Прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків двох верхніх шийних хребців.

Функція: розгинає шийну частину хребтового стовпа (extensio partis cervicalis columnae vertebralis), а при однобічному скороченні – обертає голову і шию (rotatio externa capitis et cervicis) у свій бік, а також розгинає голову (extensio capitis) і повертає її у свій бік (як і ремінний м’яз голови).

2. М’я-випрямляч хребта (musculus erector spinae).

Цей м’яз (musculus erector spinae) розміщений вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), від крижової кістки (os sacrum) до зовнішньої основи черепа (basis cranii externa), і лежить у кістковому жолобі, що обмежований присередньо остистими відростками хребців (processus spinosi vertebrarum), а збоку – кутами ребер (anguli costarum).

Початок: від спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), остистих відростків всіх поперекових хребців, XI і XII грудних хребців, заднього відрізка клубового гребеня (crista iliaca), надостьової зв’язки (lig. supraspinalе) і грудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Починаючи від рівня I–II поперекових хребців м’яз–випрямляч хребта (musculus erector spinae) ділиться на три тракти (частини) спини:

- бічний тракт (tractus lateralis) -– клубово–ребровий м’яз (musculus iliocostalis);

- проміжний тракт (tractus intermedialis) – найдовший м’яз (musculus longissimus);

- присередній тракт (tractus medialis) – остьовий м’яз (musculus spinalis).

Функція: утримує тулуб (truncus) у вертикальному положенні, розгинає хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis).

Отже, в м’язі–випрямлячі хребта (musculus erector spinae) розрізняють три частини:

- клубово–ребровий м’яз (musculus iliocostalis);

- найдовший м’яз (musculus longissimus);

- остьовий м’яз (musculus spinalis).

А. Клубово–ребровий м’яз (musculus iliocostalis) належить до бічного тракту спини і є бічною частиною м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae).

Функція: розгинає хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis), а при однобічному скороченні нахиляє хребтовий стовп (columna vertebralis) у свій бік.

Клубово–ребровий м’яз (musculus iliocostalis) поділяється на:

1). Клубово–ребровий м’яз попереку (musculus iliocostalis lumborum), який має:

- поперекову частину; бічну частину м’яза–випрямляча попереку (pars lumbalis; divisio lateralis musculi erectoris spinae lumborum);

Початок: від клубового гребеня (crista iliaca) і спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri).

Прикріплення: до кутів восьми нижніх ребер.

Функція: опускає ребра (costae).

- грудну частину (pars thoracalis).

Початок: від кутів шести нижніх ребер.

Прикріплення: до кутів шести верхніх ребер (anguli sex costarum inferiorum) і до заднього горбка поперечного відростка VII шийного хребця (tuberculum posterius processus transversi vertebrae cervicalis septimae).

Функція: підіймає ребра (costae)

2). Клубово–ребровий м’яз шиї (musculus iliocostalis cervicis).

Початок: від кутів III–VI ребер.

Прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців.

Функція: окрім загальної функції клубово–ребрового м’яза (musculus iliocostalis), його шийна частина підіймає ребра.

Б. Найдовший м’яз (musculus longissimus). Він розташований присередньо від клубово–ребрового м’яза (m. iliocostalis), між ним і остьовим м’язом (m. spinalis), і поділяється на:

1. Найдовший м’яз грудної клітки (musculus longissimus thoracis), який має:

- поперекову частину; присередню частину м’яза–випрямляча попереку (pars lumbalis; divisio medialis musculi erectoris spinae lumborum);

Початок: від клубового гребеня (crista iliaca), спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), остистих відростків усіх поперекових хребців, соскоподібних відростків двох верхніх поперекових хребців і поперечних відростків шести нижніх грудних хребців.

Прикріплення: до ребрових відростків і додаткових відростків поперекових хребців (processus costales et processus accesorii vertebrarum lumbalium), кутів десяти нижніх ребер, поперечних відростків усіх грудних хребців.

2. Найдовший м’яз шиї (musculus longissimus cervicis);

Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців.

Прикріплення: до задніх горбків поперечних відростків шести нижніх шийних хребців.

3. Найдовший м’яз голови (musculus longissimus capitis).

Початок: від поперечних відростків п’яти нижніх шийних і трьох верхніх грудних хребців.

Прикріплення: до заднього краю соскоподібного відростка (margo posterior processus mastoidei).

Функції найдовшого м’яза (musculus longissimus):

- найдовші м’язи грудної клітки та шиї (musculi longissimi thoracis et cervicis) розгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis);

- при однобічному скороченні нахиляють його вбік;

- обидва найдовші м’язи голови (musculi longissimi capitis) нахиляють голову назад, а при однобічному скороченні – обертають голову (caput) лицем (facies) у свій бік.

 

Поперекова частина найдовшого м’яза грудної клітки (pars lumbalis musculi longissimi thoracis) та поперекова частина клубово–ребрового м’яза попереку (pars lumbalis musculi iliocostalis lumborum) ще мають назву присередньої та бічної частин м’яза–випрямляча хребта (partes musculi erectoris spinae medialis et lateralis).

 

В. Остьовий м’яз (musculus spinalis). Він є найприсереднішою частиною м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae) і належить до присереднього тракту спини; розміщений в кістковому жолобі, який утворений остистими відростками та тілами грудних і шийних хребців.

Остьовий м’яз (musculus spinalis) поділяється на:

- остьовий м’яз голови (musculus spinalis capitis), що є присередньою частиною півостьового м’яза голови (pars medialis musculi semispinalis capitis), інколи це є окремий м’яз;

Початок: від остистих відростків нижніх шийних і верхніх грудних хребців (processus spinosi vertebrarum cervicalium et thoracicarum).

Прикріплення: до потиличної кістки (os occipitale) поблизу зовнішнього потиличного виступу (protuberantia occipitalis externa) між нижньою і верхньою карковими лініями (lineae nuchales inferior et superior).

Функція: при двобічному скороченні розгинає хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis), при однобічному скороченні – нахиляє хребтовий стовп і голову (columna vertebralis et caput)у свій бік.

- остьовий м’яз шиї (musculus spinalis cervicis);

Початок: від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і шести верхніх грудних хребців.

Прикріплення: до остистих відростків II–IV шийних хребців.

Функція: розгинає шийний відділ хребтового стовпа (extensio compartimenti cervicalis columnae vertebralis).

- остьовий м’яз грудної клітки (musculus spinalis thoracis).

Початок: від остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців.

Прикріплення: до остистих відростків восьми верхніх грудних хребців.

Функція: розгинає грудний відділ хребтового стовпа (extensio compartimenti thoracis columnae vertebralis).

3. Поперечно–остьові м’язи (musculi transversospinales) розташовані найглибше у присередньому тракті попереду м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae).

М’язові волокна поперечно–остьового м’яза (musculi transversospinalis) йдуть косо вверх від поперечних відростків (processus transversi) до остистих відростків (processus spinosi).

Перекидаючись через різну кількість хребців (vertebrae), вони утворюють окремі м’язи:

- півостьовий м’яз (musculus semispinalis), який розташований більш поверхнево і є найдовшим;

- багатороздільні м’язи (musculi multifidi), які розміщені глибше півостьового м’яза (musculus semispinalis);

- м’язи–обертачі (musculi rotatores) є найкоротшими і розміщені найглибше.

Функція: при двобічному скороченні розгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis), а при однобічному – обертають хребет (rotatio columnae vertebralis). В ньому розрізняють три частини:

А. Півостьовий м’яз (musculus semispinalis) представлений довгими косо орієнтованими м’язовими пучками, які перекидаються через 4–6 хребців. Він складається з трьох м’язів (півостьових м’язів грудної клітки, шиї та голови).

Функція: розгинання грудного і шийного відділів хребтового стовпа.

- півостьовий м’яз грудної клітки (musculus semispinalis thoracis);

Початок: від поперечних відростків шести нижніх грудних хребців.

Прикріплення: до остистих відростків шести верхніх грудних та двох нижніх шийних хребців.

- півостьовий м’яз шиї (musculus semispinalis colli);

Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців.

Прикріплення: до остистих відростків шести нижніх шийних хребців.

- півостьовий м’яз голови (musculus semispinalis capitis).

Початок: від поперечних відростків шести верхніх грудних хребців і суглобових відростків чотирьох нижніх шийних хребців.

Прикріплення: до потиличної луски (squama occipitalis) і між верхньою та нижньою карковими лініями (lineae nuchales superior et inferior).

 

Б. Багатороздільні м’язи (musculi multifidi) розміщені в кісткових жолобах з боків від остистих відростків хребців (processus spinosi vertebrarum) уздовж хребтового стовпа (columna vertebralis) від крижової кістки (os sacrum) до другого шийного хребця (axis) м’язові волокна багатороздільних м’язів (musculi multifidi) перекидаються через 2–4 сусідні хребці.

Функція: розгинають та обертають стовбур (extensio et rotatio trunci), нахиляють його у бік.

 

Топографічно багатороздільні м’язи (musculi multifidi) поділяються на:

- багатороздільні м’язи попереку (musculi multifidi lumborum);

Початок: від спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), частини клубового гребеня (crista iliaca), додаткових і соскоподібних відростків поперекових хребців (processus accesorii et mamillares vertebrarum lumbalium).

Прикріплення: до остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

- багатороздільні м’язи грудної клітки (musculi multifidi thoracis);

Початок: від поперечних відростків грудних хребців (processus transversi vertebrarum thoracicarum).

Прикріплення: до остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

- багатороздільні м’язи шиї (musculi multifidi cervicis; musculi multifidi colli).

Початок: від суглобових відростків чотирьох нижніх шийних хребців.

Прикріплення: до остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

 

В. М’язи–обертачі (musculi rotatores) є найглибшим шаром поперечно–остьового м’яза (m. transversospinalis).

Вони залягають у борозні (sulcus) між остистими і поперечними відростками (processus spinosi et transversi) під багатороздільними м’язами (musculі multifidі). Вони є короткими і довгими.

Початок: від поперечних відростків хребців (processus transversi vertebrarum), йдуть присередньо і вверх, до вищерозташованого хребця, перекидаються через один хребець (короткі м’язи–обертачі) або два хребцi (довгі м’язи–обертачі).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих хребців.

Функція: розгинають відповідні відділи хребтового стовпа (columna vertebralis), а при однобічному скороченні обертають хребет у бік (rotatio externae columnae vertebralis), протилежний скороченню.

Топографічно м’язи–обертачі (musculi rotatores) поділяють на:

- м’язи–обертачі попереку (musculi rotatores lumborum);

Початок: від соскоподібних відростків поперекових хребців (processus mamillares vertebrarum lumbalium).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

- м’язи–обертачі грудної клітки (musculi rotatores thoracis);

Початок: від поперечних відростків грудних хребців (processus transversi vertebrarum thoracicarum).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

- м’язи–обертачі шиї (musculi rotatores cervicis; mm. rotatores colli).

Початок: від нижніх суглобових відростків шийних хребців (processus articulares inferiores vertebrarum cervicalium), окрім атланта (atlas).

Прикріплення: до основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

 

4. Міжостьові м’язи (musculi interspinales cervicis; mm. іnterspinales colli) належать до третього шару глибоких м’язів спини. Ці м’язи прилягають до міжостьових зв’язок і з’єднують остисті відростки суміжних хребців.

Початок: від остистих відростків (processus spinosi) нижчерозташованих хребців (від другого шийного і нижче).

Прикріплення: до остистих відростків (processus spinosi) вищерозташованих хребців.

Функція: розгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis) і утримують його у вертикальному положенні.

Міжостьові м’язи (musculi interspinales) топографічно розрізняють на:

- міжостьові м’язи попереку (musculi interspinales lumborum), які добре розвинуті;

- міжостьові м’язи грудної клітки (musculi interspinales thoracis), які розвинуті слабо, інколи відсутні;

- міжостьові м’язи шиї (musculi interspinales cervicis), які розміщені з боків від роздвоєного остистого відростка шийних хребців (processus spinosus bifurcatus vertebrarum cervicalium).

 

5. Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) є короткими і з’єднують поперечні відростки сусідніх хребців.

Розрізняють такі міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii):

- міжпоперечні м’язи попереку (musculi intertransversarii lumborum), які складаються з:

- бічних міжпоперечних м’язів попереку (musculi intertransversarii laterales lumborum). Вони з’єднують між собою поперечні відростки (реброподібні відростки – processus costiformes) сусідніх поперекових хребців;

- присередніх міжпоперечних м’язів попереку (musculi intertransversarii mediales lumborum). Вони з’єднують між собою додаткові відростки (соскоподібні відростки – processus mamillares) сусідніх поперекових хребців;

 

- міжпоперечні м’язи грудної клітки (musculi intertransversarii thoracis), які розміщені лише на рівні перших 3–4 грудних хребців (vertebrae thoracicae), частіше відсутні;

 

- міжпоперечні м’язи шиї (musculi intertransversarii cervicis), які складаються iз:

- передніх міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii anteriores cervicis; mm. intertransversarii anteriores colli). Вони з’єднують передні горбки поперечних відростків шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium);

- задніх бічних міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii posteriores laterales cervicis; mm. intertransversarii posteriores laterales colli). Вони з’єднують задні горбки поперечних відростків шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium);

- задніх присередніх міжпоперечних м’язів шиї (musculi intertransversarii posteriores mediales cervicis; mm. intertransversarii posteriores mediales colli) Вони з’єднують задні горбки поперечних відростків шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium).

Міжпоперечні м’язи (musculi intertransversarii) перекидаються між поперечними відростками суміжних хребців і нахиляють відповідні відділи хребтового стовпа у свій бік.

6. Підпотилична група м’язів, згідно з Міжнародною анатомічною номенклатурою, належить до м’язів шиї і є короткими потиличними м’язами (описана в розділі “М’язи шиї”).

 

Фасції спини (fasciae dorsi)

Виділяють наступні фасції спини(fasciae dorsi):

- каркова фасція (fascia nuchae), що розташовується в задній шийній ділянці (regio cervicalis posterior), а саме у карковій ділянці (regio nuchae) між розміщеними тут м’язами.

Присередньо вона зростається з карковою зв’язкою (ligamentum nuchae), збоку переходить у поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis) і прикріплюється до верхньої каркової лінії потиличної кістки (linea nuchalis superior ossis occipitalis);

- грудо–поперекова фасція (fascia thoracolumbalis), яка утворює волокнисту піхву (vagina fibrosa) для власних м’язів спини (musculi dorsi proprii) у поперековому відділі. Ця фасція (fascia thoracolumbalis) складається із:

- задньої пластинки; поверхневої пластинки (lamina posterior; lamina superficialis), раніше її називали поверхневим або заднім листком;

- передньої пластинки; глибокої пластинки; фасції квадратного м’яза попереку (lamina anterior; lamina profunda; fasciae musculi quadrati lumborum), раніше її називали глибоким або переднім листком.

За новою міжнародною анатомічною номенклатурою виділяють ще середню пластинку грудо–поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis).

 

Задня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) прикріплюється:

- знизу до клубових гребенів клубових кісток (cristae iliacae ossium ilii);

- з боків доходить до кутів ребер (anguli costarum);

- присередньо прикріплюється до остистих відростків (processus spinosi) всіх хребців (vertebrae), окрім шийних хребців (vertebrae cervicales).

Збоку від м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae) задня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) зростається з передньою пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від задньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) починається частина пучків найширшого м’яза спини (m. latissimus dorsi) та нижнього заднього зубчастого м’яза (m. serratus posterior inferior).

 

Передня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis) натянута:

- між поперечними відростками поперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium);

- між поперечними зв’язками попереку (ligamenta intertransversaria lumbalia) і клубовим гребенем клубової кістки (crista iliaca ossis ilii);

- нижнім краєм XII ребра (margo inferior costae duodecimae [XII]) і попереково–ребровими зв’язками (ligamenta lumbocostalia);

- збоку (латерально) зростається із задньою пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis).

Передня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis) вкриває спереду квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum) і тому ще називається фасцією квадратного м’яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum), тобто є синонімом передньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від передньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis), а також від місця зрощення її із задньою пластинкою (lamina posterior) починається поперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis).

 

Середня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis) є тонкою пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina gracilis fasciae thoracolumbalis), яка відмежовує квадратний м’яз попереку (musculus quadratus lumborum)) від м’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae).

Спинні ділянки (regiones dorsales; regiones dorsi)

1. Хребтова ділянка (regio vertebralis), що відповідає контурам хребтового стовпа (columna vertebralis), непарна.

2. Крижова ділянка (regio sacralis), відповідає контурам крижової кістки (os sacrum), непарна.

3. Лопаткова ділянка (regio scapularis), яка розташовується над задньою поверхнею лопатки (facies posterior scapulae), парна.

4. Підлопаткова ділянка (regio infrascapularis), яка розташованa між лопатковою ділянкою (regio scapularis) та поперековою ділянками (regio lumbalis), парна.

5. Поперекова ділянка (regio lumbalis), що є задньою стінкою черевної порожнини (paries posterior cavitatis abdominis), парна та обмежована зверху XII ребром (costa duodecima [XII]), а знизу – клубовим гребенем (crista iliaca). У поперековій ділянці (regio lumbalis) виділяють:

- нижній поперековий трикутник – трикутник Петі (trigonum lumbale inferius – trigonum Petiti), обмежований:

- знизу клубовим гребенем (crista iliaca);

- присередньо зовнішнім краєм найширшого м’яза спини (margo externus musculi latissimi dorsi);

- збоку внутрішнім краєм зовнішнього косого м’яза живота (margo internus musculi obliqui externi abdominis);

- верхній поперековий трикутник – ромб Лесгафта–Грюнфельда (trigonum lumbale superius – rhombus Lesgafti–Grunfeldi), непостійний, через нього можуть прориватись абсцеси або виходити грижі. Цей трикутник обмежований:

- зверху нижнім краєм заднього нижнього зубчастого м’яза (margo inferior musculi serrati posterioris inferioris) та XII ребром (costa duodecima [XII]);

- знизу бічним краєм розгинача хребта та заднім краєм внутрішнього косого м’яза живота;

- спереду зовнішнім косим м’язом живота (musculus obliquus externus abdominis);

- вкритий трикутник найширшим м’язом спини (musculus latissimus dorsi), а його дном є апоневроз поперечного м’яза живота (aponeurosis musculi transversi abdominis).

6. Трикутник вислуховування (trigonum auscultationis) утворюється:

- бічним краєм трапецієподібного м’яза (margo lateralis musculi trapezii);

- присереднім краєм великого ромбоподібного м’яза (margo medialis muscului rhomboidei majoris);

- верхнім краєм найширшого м’яза спини (margo superior musculi latissimi dorsi).

 

В основі трикутника (trigonum auscultationis) розташоване покрите фасцією VII ребро (costa septima [VII]) з прилеглими міжребровими проміжками (spatia intercostalia).

Коли руки підняті над головою (caput), ці трикутники (trigona auscultationis) мають найбільші розміри, що полегшує вислуховування у цих ділянках верхніх сегментів нижніх часток легень (segmenta superiora loborum inferiorum pulmonum).

Лівий трикутник вислуховування (trigonum auscultationis sinistrum) має таку особливість: через нього можна почути, як капає рідина в кардію шлунка (cardia gastris) при непрохідності стравоходу (oesophagus).

 

 

Матеріали підготувала доцент Флекей П.П.