Медицина

Тема 4

1. КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

2. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ.

3. КІСТКИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ.

(Заняття 2.)

Тема 1. Кістки верхньої кінцівки.

Грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris), у людини, як і в інших ссавців, неповний і не охоплює цілком тулуба, як у нижчих хребетних. Ця ланка у людини складається з двох кісток: лопатки і ключиці.

 

Ключиця (clavicula)

Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S–подібної форми, яка має:

- груднинний кінець (extremitas sternalis);

- надплечовий кінець (extremitas acromialis);

- тіло ключиці (corpus claviculae);

- верхню поверхню (facies superior);

- нижню поверхню (facies inferior).

Описание: Описание: Описание: image200

На нижній поверхні груднинного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення реброво–ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis).

На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані:

- конусоподібний горбок (tuberculum conoideum);

- трапецієподібна лінія (linea trapezoidea).

Описание: Описание: Описание: image201

Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується груднинною суглобовою поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni).

Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобовою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки (acromion scapulae).

Лопатка (scapula)

Лопатка (scapula)— парна плоска кістка, розташована в людини на задній поверхні тулуба на рівні II —VII ребер. Таке положення лопатки пов'язане із сплощеною (у передньозадньому напрямку) формою грудної клітки людини.

Лопатка є парною плоскою кісткою (os planum) трикутної форми, що має:

- реброву поверхню; передню поверхню (facies costalis; facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- верхній край (margo superior);

- присередній край (margo medialis);

- бічний край (margo lateralis);

- верхній кут (angulus superior);

- нижній кут (angulus inferior);

- бічний кут (angulus lateralis);

- шийку лопатки (collum scapulae).

Описание: Описание: Описание: image202

Описание: Описание: Описание: image203

На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata).

Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому розташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею (clavicula).

На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae).

Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз (m. subscapularis).

На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri).

Над та під суглобовою западиною розташовані:

- надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale);

- підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale).

Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нависає дзьобоподібний відросток (processus coracoideus).

Скостеніння. Лопатка костеніє на основі хряща з трьох основних точок, які з'являються в її тілі наприкінці другого місяця ембріогенезу (ость лопатки розвивається також звідси), у дзьобоподібному відростку — на першому році життя і в надплечовому відростку — у 15 —18 років. Дзьобоподібний і надплечовий відростки зростаються з тілом лопатки до 18 — 21 року. У ділянці нижнього кута лопатки додаткові точки скостеніння з'являються на 16-му році життя і з'єднуються з основними на 20 —21-му році, коли закінчується скостеніння лопатки.

Плечова кістка (humerus)

Плечова кістка є складовою частиною плеча (brachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis) або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плечової кістки, діафіз (corpus humeri; diaphysis humeri).

На проксимальному наростку (epiphysis proximalis) розміщена головка плечової кістки (caput humeri), на якій є суглобова поверхня (facies articularis) для з’єднання із суглобовою западиною лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).

Головку плечової кістки (caput humeri) обмежовує анатомічна шийка (collum anatomicum), нижче якої знаходяться:

- великий горбок (tuberculum majus);

- малий горбок (tuberculum minus).

Вони переходять у гребінь великого горбка; бічну губу (crista tuberculi majoris; labium laterale) і гребінь малого горбка; присередню губу (crista tuberculi minoris; labium mediale), між якими проходить міжгорбкова борозна (sulcus intertubercularis).

На межі між проксимальним наростком (epiphysis proximalis) і тілом кістки (diaphysis) розташована хірургічна шийка плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Тіло плечової кістки (corpus humeri) має:

- передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis);

- передньобічну поверхню (fscies anterolateralis);

- задню поверхню (facies posterior);

- присередній край (margo medialis);

- бічний край (margo lateralis).

Передня поверхня тіла плечової кістки (facies anterior corporis humeri) поділяється на передньоприсередню поверхню (facies anteromedialis) та передньобічну поверхню (facies anterolateralis).

На верхній третині задньої поверхні тіла плечової кістки (facies posterior corporis humeri) розташована дельтоподібна горбистість (tuberositas deltoidea), ззаду і знизу від якої проходить борозна променевого нерва (sulcus nervi radialis).

 

На дистальному наростку (epiphysis distalis) розташований виросток плечової кістки (condylus humeri), а на ньому присередньо розташований блок плечової кістки (trochlea humeri), а збоку – головочка плечової кістки (capitulum humeri).

Над блоком плечової кістки (trochlea humeri) спереду міститься вінцева ямка (fossa coronoidea), а над головочкою плечової кістки – променева ямка (fossa radialis).

На задній поверхні (facies posterior) навпроти цих ямок (fossae) розташована ліктьова ямка (fossa olecrani).

 

По краях дистального наростка плечової кістки (epiphysis distalis humeri) знаходяться:

- присередній надвиросток (epicondylus medialis);

- бічний надвиросток (epicondylus lateralis).

Присередній надвиросток (epicondylus medialis) вгору переходить у присередній наднадвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris medialis) і далі у присередній край тіла плечової кістки (margo medialis corporis humeri). Цей надвиросток може мати надвиростковий відросток (processus supracondylaris).

Бічний надвиросток (epicondylus lateralis) вгору продовжується у бічний наднадвиростковий гребінь; бічний надвиростковий гребінь (crista supraepicondуlaris lateralis; crista supracondylaris lateralis), який догори переходить у бічний край тіла плечової кістки (margo lateralis corporis humeri).

Позаду присереднього надвиростка (epicondylus medialis) проходить борозна ліктьового нерва (sulcus nervi ulnaris).

Кістки передпліччя (ossa antebrachii)

Кістки передпліччя є складовою частиною передпліччя. Із бічної сторони передпліччя (antebrachium) розташована променева кістка (radius), а з присередньої – ліктьова кістка (ulna). Вони є типовими довгими (трубчастими) кістками (ossa longa).

 

Ліктьова кістка (ulna)

Ліктьова кістка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло ліктьової кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку ліктьової кістки (epiphysis proximalis ulnae) угорі розташований ліктьовий відросток (olecranon), а знизу і спереду від нього – вінцевий відросток (processus coronoideus). Між ними розташована блокова вирізка (incisura trochlearis).

На бічній поверхні проксимального наростка (epiphysis proximalis) міститься вирізка променевої кістки (incisura radialis) для з’єднання з головкою променевої кістки (caput radii). Дещо нижче вінцевого відростка (processus coronoideus) розташована горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae).

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior;

- присередню поверхню (facies medialis);

–передній край (margo anterior);

- задній край (margo posterior);

міжкістковий край (margo interosseus).

На тілі ліктьової кістки (corpus ulnae) розташований гребінь м’яза–відвертача (crista musculi supinatoris).

На дистальному наростку ліктьової кістки (epiphysis distalis ulnae) розрізняють головку ліктьової кістки (caput ulnae), яка має суглобовий обвід (circumferentia articularis).

На присередній поверхні головки ліктьової кістки (caput ulnae) розташований шилоподібний відросток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae), який добре пальпується під шкірою (cutis).

 

Променева кістка (radius)

Променева кістка є складовою частиною передпліччя (antebrachium) і належить до (трубчастої) типової довгої кістки (os longum), яка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло променевої кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку променевої кістки (epiphysis proximalis radii) розташована головка променевої кістки (caput radii) з суглобовим обводом (circumferentia articularis) та суглобовою ямкою (fovea articularis) зверху. Нижче головка переходить у шийку променевої кістки (collum radii).

Тіло променевої кістки (corpus ulnae) має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- бічну поверхню (facies lateralis);

- передній край (margo anterior);

- задній край (margo posterior);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- горбистість променевої кістки (tuberositas radii);

- горбистість м’яза–привертача (tuberositas pronatoria).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) з бічної поверхні (facies lateralis) добре пальпується під шкірою шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii).

Із присередньої сторони міститься вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris) для з’єднання з головкою ліктьової кістки (caput ulnae).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) розташовані:

- зап’ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis) для з’єднання із зап’ястковими кістками (ossa carpi);

- надшилоподібний гребінь (crista suprastyloidea);

- дорсальний горбок (tuberculum dorsale);

- борозни сухожилків м’язів–розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum).

Кістки кисті (ossa manus)

Кістки кисті поділяються на:

- зап’ясткові кістки (ossa carpi);

- п’ясткові кістки (ossa metacarpi);

- кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges).

Зап’ясткові кістки (ossa carpi)

Їх є вісім, вони утворюють проксимальний і дистальний ряди.

В проксимальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

- човноподібна кістка (os scaphoideum), що має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei);

- півмісяцева кістка (os lunatum);

- тригранна кістка (os triquetrum);

- горохоподібна кістка (os pisiforme).

У дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

- кістка–трапеція (os trapezium), що має горбок кістки-трапеції (tuberculum ossis trapezii);

- трапецієподібна кістка (os trapezoideum);

- головчаста кістка (os capitatum);

- гачкувата кістка (os hamatum), що має гачок гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati).

Зап’ясткові кістки утворюють борозну зап’ястка (sulcus carpi).

 

П’ясткові кістки (ossa metacarpi)

До їх складу входять п’ять коротких (трубчастих) кісток, кожна з яких має:

- основу п’ясткової кістки (basis ossis metacarpi);

- тіло п’ясткової кістки (corpus ossis metacarpi);

- головку п’ясткової кістки (caput ossis metacarpi).

Перша п’ясткова кістка (ossa metacarpi I) коротша і ширша, на її основі знаходиться сідлоподібна поверхня (facies sellaris) для зчленування з кісткою–трапецією (os trapezium).

Друга п’ясткова кістка (os metacarpi II) найдовша і в напрямі до V п’ясткової кістки довжина п’ясткових кісток поступово зменшується.

Третя п’ясткова кістка (os metacarpi III) має шилоподібний відросток (processus styloideus ossis metacarpi tertii).

На обернутих одна до одної поверхнях основ II–V п’ясткових кісток (basis ossis metacarpi II–V) є суглобові поверхні (facies articulares) для з’єднання між собою.

 

Кістки пальців; фаланги кисті (ossa digitorum; phalanges manus)

Вони складаються з:

- основи фаланги (basis phalangis);

- тіла фаланги (corpus phalangis);

- головки фаланги (caput phalangis).

На головці фаланг (caput phalangium) крім кінцевих фаланг (phalanges distales) розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

II–V пальці кисті (digiti manus II–V) мають:

- проксимальну фалангу (phalanx proximalis);

- середню фалангу (phalanx media);

- кінцеву фалангу (phalanx distalis).

Перший палець (digitus primus) складається лише з:

- проксимальної фаланги (phalanx proximalis);

- кінцевої фаланги (phalanx distalis).

Кінцеві фаланги на дистальному кінці мають горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis  distalis).

Тема 2. Сполучення кісток верхньої кінцівки.

З’єднання грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) поділяються на:

- синдесмози грудного пояса; синдесмози пояса верхньої кінцівки (syndesmoses cinguli pectoralis; syndesmoses cinguli membri superioris);

- суглоби грудного пояса; суглоби пояса верхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; articulationes cinguli membri superioris).

Окрім цих з’єднань, на рівні з’єднань грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) є зв’язки (ligamenta), які сполучають різні анатомічні утвори лопатки (scapula) і не мають відношення до суглобів (articulationes).

Такі зв’язки (ligamenta) називаються  несправжніми зв’язками лопатки (ligamenta spuria scapulae), або власними зв’язками лопатки (ligamenta propria scapulae).

Описание: Описание: Описание: IMAGE328

Власні зв’язки лопатки (ligamenta propria scapulae):

1. Дзьобо–надплечова зв’язка (lig. coracoacromiale), вона натягнута над плечовим суглобом (articulatio humeri) між верхівкою надплечового відростка (acromion) і дзьобоподібним відростком лопатки (processus coracoideus scapulae).

Ця зв’язка (ligamentum) захищає плечовий суглоб (articulatio humeri) угорі та обмежує рухи плечової кістки (humerus) вверх при відведенні плеча (brachium).

Якщо піднімати (відводити) плечову кістку вище 700, то вона впирається у дзьобо–надплечову зв’язку (lig. coracoacromiale) і при подальшому русі вгору починає рухатись лопатка (scapula) та ключиця (clavicula) у груднинно–ключичному суглобі (articulatio sternoclavicularis).

Дзьобо–надплечову зв’язку (lig. coracoacromiale) разом з відростками, до яких вона кріпиться, називають склепінням плечового суглоба (fornix articulationis humeri).

2 Верхня поперечна зв’язка лопатки (lig. transversum scapulae superius) розташовується над вирізкою лопатки (incisura scapulae), перетворюючи цю вирізку в отвір.

3. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig. transversum scapulae inferius) розміщена на задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) і натягнута між основою надплечового відростка (basis acromii) та заднім краєм суглобової западини лопатки (margo posterior cavitatis glenoidalis scapulae).

Через отвори під вищезгадуваними зв’язками проходять судини і нерви.

Власні зв’язки, за новою анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу, 1997), належать до синдесмозів грудного пояса (syndesmoses cinguli pectoralis).

До суглобів грудного пояса; суглобів пояса верхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; articulationes cinguli membri superioris) належать:

- груднинно–ключичний суглоб (articulatio sternoclavicularis);

- надплечово–ключичний суглоб (articulatio acromioclavicularis).

 

Груднинно–ключичний суглоб (art. sternoclavicularis)

Груднинно–ключичний суглоб є:

- кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;

- комплексний (articulatio complexa) – за будовою (вид суглоба);

- тривісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- ключична вирізка груднини (incisura clavicularis sterni);

- груднинний кінець ключиці (extremitas sternalis claviculae).

Рухи навколо:

- вертикальної осі (axis verticalis);

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- піднімання й опускання ключиці (levatio et descensus claviculae);

- рухи вперед і назад;

- обертання ключиці (rotatio claviculae);

- колове обертання (circumductio).

Допоміжний апарат:

- суглобовий диск (discus articularis);

- передня груднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare anterius);

- задня груднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare posterius);

- реброво–ключична зв’язка (lig. costoclaviculare);

- міжключична зв’язка (lig. interclaviculare).

Надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis)

Надплечово–ключичний суглоб є:

- плоский (articulatio plana) – за формою;

- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба), або комплексний у 30 % випадків;

- тривісний – за функцією.

Описание: Описание: Описание: IMAGE326

Суглобові поверхні:

- ключична суглобова поверхня надплечового відростка лопатки (facies articularis clavicularis acromii scapulae);

- надплечовий кінець ключиці (extremitas acromialis claviculae).

Рухи навколо:

- вертикальної осі (axis verticalis);

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів, він є малорухомий (amphiarthrosis), відбуваються:

- рухи лопатки дозаду та в присереднью сторону до хребта.

Допоміжний апарат:

- суглобовий диск (discus articularis) в 30 % випадків;

- надплечово–ключична зв’язка (lig. acromioclaviculare);

- дзьобо–ключична зв’язка (lig. coracoclaviculare), яка складається з трапецієподібної зв’язки (lig. trapezoideum) і конічної зв’язки (lig. conoideum).

 

З’єднання вільної верхньої кінцівки (juncturae membri superioris liberi)

Воно включає в себе:

- променево–ліктьовий синдесмоз (syndesmosis radioulnaris);

- суглоби вільної верхньої кінцівки (articulationes membri superioris liberi).

Променево–ліктьовий синдесмоз (syndesmosis radioulnaris) з’єднує тіла кісток передпліччя і представлений:

- міжкістковою перетинкою передпліччя (membrana interossea antebrachii);

- косою струною (chorda obliqua), яка з’єднує горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae) з міжкістковим краєм променевої кістки (margo interosseus radii).

До суглобів вільної верхньої кінцівки (articulationes membri superioris liberi) належать:

- плечовий суглоб (articulatio humeri; articulatio glenohumeralis);

- ліктьовий суглоб (articulatio cubiti);

- дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis);

- суглоби кисті (articulationes manus).

Плечовий суглоб (articulatio humeri)

Плечовий суглоб є:

- кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;

- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

–тривісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- головка плечової кістки (caput humeri);

- суглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).

Рухи навколо:

- вертикальної осі (axis verticalis);

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- згинання (flexio) і розгинання (extensio);

- приведення (adductio) і відведення (abductio);

- обертання (rotatio);

- колове обертання (circumductio).

Допоміжний апарат:

- губа суглобової западини (labrum glenoidale);

- суглобовозападинно–плечові зв’язки (ligg. glenohumeralia), які є потовщенням передньої стінки суглобової капсули (paries anterior capsulae articularis);

- дзьобо–плечова зв’язка (lig. coracohumerale), вона зміцнює плечовий суглоб (art. humeri).

Тема 3. Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап’ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.

 

Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti)

Ліктьовий суглоб утворений з’єднанням трьох кісток (плечової кістки – humerus, променевої кістки – radius та ліктьової кістки – ulna), між якими формуються три наступні суглоби. Вони мають спільну суглобову капсулу (capsula articularis):

- плечо–ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris), кулястий (articulatio spheroidea);

- плечо–променевий суглоб (articulatio humeroradialis), блокоподібний (ginglymus);

- проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis), циліндричний (articulatio cylindrica) і обертовий (articulatio trochoidea).

Ліктьовий суглоб в цілому є:

- гвинтоподібний – за формою;

- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

- одновісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- для плечо–променевого суглоба (art. humeroradialis):

- головочка плечової кістки (capitulum humeri);

- суглобова ямка головки променевої кістки (fovea articularis capitis radii);

- для плечо–ліктьового суглоба (art. humeroulnaris):

- блок плечової кістки (trochlea humeri);

- блокова вирізка ліктьової кістки (incisura trochlearis ulnae);

- для проксимального променево–ліктьового суглоба (art. radioulnaris proximalis):

- суглобовий обвід головки променевої кістки (circumferentia articularis capitis radii);

- вирізка променевої кістки (incisura radialis), яка розташована на ліктьовій кістці (ulna).

Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).

Види рухів:

- для плечо–променевого суглоба (art. humeroradialis), який є кулястим суглобом (articulatio spheroidea; enarthrosis):

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio);

- обертання досередтнт (rotatio interna);

- обертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її вертикальної осі.

- для плечо–ліктьового суглоба (art. humeroulnaris), який є блокоподібним суглобом (ginglymus):

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio). Ці рухи здійснюються з одночасним рухом променевої кістки (ulna) в плечо–променевому суглобі (art. humeroradialis).

- для проксимального променево–ліктьового суглоба (art. radioulnaris proximalis):

- обертання досередини (rotatio interna);

- обертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її вертикальної осі.

Цей суглоб є циліндричним суглобом (articulatio cylindrica) і комбінованим з дистальним променево–ліктьовим суглобом (articulatio radioulnaris distalis).

Допоміжний апарат:

- обхідна ліктьова зв’язка (lig. collaterale ulnare);

- обхідна променева зв’язка (lig. collaterale radiale);

- кільцева зв’язка променевої кістки (lig. anulare radii);

- квадратна зв’язка (lig. quadratum);

- мішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований в місці прикріплення суглобової капсули (capsula articularis) до шийки променевої кістки (collum radii).

Дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis)

Дистальний променево–ліктьовий суглоб є:

- циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;

- комбінований (articulatio combinata), через те, що об’єднаний функцією з проксимальним променево–ліктьовим суглобом (art. radioulnaris proximalis);

- одновісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- суглобовий обвід ліктьової кістки (circumferentia articularis ulnae);

- вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris);

- нижня поверхня головки ліктьової кістки (facies inferior capitis ulnae).

Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).

Види рухів:

- відвертання (supinatio) і привертання (pronatio) передпліччя (antebrachium) і кисті (manus) разом з рухами в проксимальному променево–ліктьовому суглобі (articulatio radioulnaris proximalis).

Допоміжний апарат:

- суглобовий диск (discus articularis);

- мішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований між кістками передпліччя (ossa antebrachii) над суглобовим диском (discus articularis) і є випином суглобової капсули (capsula articularis).

Проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) та дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis) разом утворюють комбінований циліндричний суглоб (articulatio combinata cylindrica).

Рухи в них відбуваються навколо вертикальної осі (axis verticalis), яка проходить через головку променевої кістки (caput radii) та головку ліктьової кістки (caput ulnae).

У цих суглобах (articulatio radioulnaris proximalis et articulatio radioulnaris distalis) променева кістка (radius):

- обертається навколо ліктьової кістки (rotatio ulna). Оскільки променева кістка (radius) з’єднується з кистю (manus), то, обертаючись (rotatio), вона повертає і кисть (rotatio manus);

- при обертанні променевої кістки (rotatio radii) досередини (привертання – pronatio), то вона перехрещує спереду ліктьову кістку (ulna), і кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) досередини і назад, при цьому великий палець (pollex) спрямований присередньо;

- при обертанні (rotatio) назовні (відвертання – supinatio) променева кістка (radius) займає бічне положення, а кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) вперед і великий палець (pollex) спрямований вбік.

Ці особливості рухів потрібно враховувати при іммобілізації (фіксації) переломів.

Суглоби кисті (articulationes manus)

Вони поділяються на:

- променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);

- зап’ясткові суглоби (articulationes carpi);

- зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);

- міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales);

- п’ястково–фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae);

- міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae).

Променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis)

Променево–зап’ястковий суглоб є:

- еліпсоподібний (articulatio ellipsoidea) – за формою;

- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

- двовісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- зап’ясткова суглобова поверхня променевої кістки (facies articularis carpalis radii);

- суглобовий диск (discus articularis);

- проксимальні суглобові поверхні човноподібної кістки (facies articulares proximales ossis scaphoidei);

- проксимальні суглобові поверхні півмісяцевої кістки (facies articulares proximales ossis lunati);

- проксимальні суглобові поверхні тригранної кістки (facies articulares proximales ossis triquetri).

Рухи навколо:

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів:

- згинання (flexio) і розгинання (extensio);

- приведення (adductio) і відведення (abductio).

Допоміжний апарат:

- тильна променево–зап’ясткова зв’язка (ligamentum radiocarpale dorsale);

- долонна променево–зап’ясткова зв’язка (lig. radiocarpale palmare);

- тильна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale dorsale);

- долонна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale palmare);

- ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare);

- променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale);

- суглобовий диск (discus articularis).

 

Зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби

(articulationes carpi; articulationes intercarpales)

До них належать:

- власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);

- суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis);

- середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis).

 

власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales)

Вони утворені зап’ястковими кістками (ossa carpi). Вони є:

- прості (articulationes simplices) – за будовою;

- плоскі (articulationes planae) – за формою;

- багатовісні – за функцією;

- малорухомі (amphiarthroses) – за видом рухів.

Рухи навколо:

- вертикальної осі (axis verticalis);

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

 

Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis)

Суглоб горохоподібної кістки утворений:

- горохоподібною кісткою (os pisiforme);

- тригранною кісткою (os triquetrum).

Він є:

- простий (articulatio simplex) – за будовою;

- плоский (articulatio plana) – за формою;

- багатовісний – за функцією.

Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis) укріплюють:

- горохово–гачкувата зв’язка (lig. pisohamatum)

- горохово–п’ясткова зв’язка (lig. pisometacarpale).

 

Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis)

Середньозап’ястковий суглоб є:

- кулястий (articulatio spheroidea) – S-подібний за формою;

- складний (articulatio composita) – за будовою;

- одновісний – за функцією;

- малорухомий (amphiarthrosis) – за видом рухів.

У цьому суглобі (articulatio mediocarpalis) є ніби дві головки (capita):

- одна головка утворена човноподібною кісткою (os scaphoideum);

- друга головка утворена:

- тригранною кісткою (os triquetrum);

- півмісяцевою кісткою (os lunatum);

- човноподібною кісткою (os scaphoideum).

Суглобова порожнина (cavitas articularis) цього суглоба (articulatio mediocarpalis) продовжується між кістками, які утворюють перший та другий ряди зап’ястка (carpus), тобто з’єднується з порожнинами міжзап’ясткових суглобів (cavitates articulationum intercarpalium).

Суглобові поверхні:

- проксимальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares proximales seriei distalis ossium carpi);

- дистальні суглобові поверхні проксимального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares distales seriei proximalis ossium carpi).

Рухи навколо фронтальної осі (axis frontalis).

Види рухів:

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio).

Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) функціонально зв’язаний із променево–зап’ястковим суглобом (articulatio radiocarpalis).

Допоміжний апарат:

- тильні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia dorsalia);

- долонні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria);

- міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia interossea);

- променева зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum).

Рухи кисті відносно передпліччя (antebrachium) відбуваються (рахуючи середнім, вихідним положенням те, при якому кисть міститься в одній площині з передпліччям) уздовж двох взаємно перпендикулярних осей: лобової (в площині долоні) і стрілової (перпендикулярної до поверхні долоні).

Навколо лобової осі (axis frontalis) відбуваються згинання кисті (flexio manus), близько 60–70о, і розгинання (extensio manus), до 45о.

Навколо стрілової осі (axis sagittalis) кисть рухається в бік ліктьової кістки – приведення (adductio manus), близько 35–40о, і в бік променевої кістки – відводиться (abductio manus), приблизно на 20о.

При таких рухах кисті відбувається колове обертання (circumductio), при якому кисть робить периферійні рухи, описуючи поверхню конуса.

В усіх вищеназваних рухах беруть участь два зчленування: променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) та зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби (articulationes carpi; articulationes intercarpales), комбінуючись в один суглоб кисті; суглоб ручної кисті (articulatio manus), причому проксимальний ряд зап’ясткових кісток відіграє роль кісткового меніска.

 

Зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales)

Зап’ястково–п’ясткові суглоби є:

- плоскі (articulationes planae) – за формою;

- складні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);

- багатовісні – за функцією.

Суглобові поверхні:

- дистальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares distales seriei distalis ossium carpi);

- основи проксимальних фаланг II–IV пальців (bases phalangium proximales digitorum II–IV).

Рухи навколо:

- прямовисної осі (axis verticalis);

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosеs), незначне ковзання (до 5 – 10 градусів) у різних напрямках.

Допоміжний апарат:

- тильні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia dorsalia);

- долонні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia palmaria).

 

Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця

(articulatio carpometacarpalis pollicis)

Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця є:

- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);

- сідлоподібний (articulatio sellaris) – за формою;

- двовісний – за функцією.

Суглобові поверхні:

- дистальна суглобова поверхня кістки–трапеції (facies articularis distalis ossis trapezii);

- суглобова поверхня основи I п’ясткової кістки (facies articularis basis articularis ossis metacarpi primi [I]).

 

Рухи навколо:

- стрілової осі (axis sagittalis);

- косо розташованої лобової осі (axis frontalis).

Види рухів:

- згинання та розгинання (flexio et extensio);

- протиставлення та зіставлення (oppositio et repositio);

- колове обертання (circumductio) навколо цих двох осей;

- згинання з протиставленням (flexio et oppositio);

- розгинання з приведенням і відведення (extensio, adductio et abductio);

- складні обертові рухи великого пальця.

 

Міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales)

Міжп’ясткові суглоби є:

- прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);

- плоскі (articulationes planae) – за формою;

- багатовісні – за функцією і є малорухомі (amphiarthroses).

Суглобові поверхні: бічні та присередні поверхні основ II–V п’ясткових кісток (facies laterales et mediales basium ossium metacarpi secundi – quinti [II–V]).

Види рухів: належать до малорухомих суглобів (amphiarthroses), можливі незначні рухи у різних напрямках.

Допоміжний аппарат:

- тильні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia dorsalia);

- долонні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia palmaria);

- міжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia interossea).

У рухах кисті (manus) відносно передпліччя (antebrachium) беруть участь:

- променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);

- середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis);

- зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);

- міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);

- міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales).

Усі ці суглоби, що об’єднані єдиною функцією, клініцисти називають суглобом кисті.

 

П’ястково–фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae)

П’ястково–фалангові суглоби є:

- кулясті (articulationes spheroideae) – за формою;

- прості (articulationes simplices) – за будовою;

- багатовісні – за функцією.

Суглобові поверхні:

- суглобова поверхня головки п’ясткових кісток (facies articularіs capitis ossium metacarpi);

- суглобова поверхня основи проксимальних фаланг (facies articularіs basis phalangium proximalium).

Рухи навколо:

- лобової осі (axis frontalis);

- стрілової осі (axis sagittalis);

- прямовисної осі (axis verticalis).

Види рухів:

- згинання і розгинання (flexio et extensio);

- при розігнутих пальцях – приведення і відведення (adductio et abductio);

- складні колові обертання (circumductiones).

Допоміжний апарат:

- обхідні зв’язки (ligg. collateralia);

- долонні зв’язки (ligg. palmaria);

- глибока поперечна п’ясткова зв’язка (lig. metacarpale transversum profundum).

 

Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus)

Міжфалангові суглоби кисті є:

- блокоподібні (ginglymi) – за формою;

- прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);

- одновісні – за функцією.

Суглобові поверхні (facies articulares):

- між основами середніх фаланг (bases phalangium mediarum) і блоком проксимальних фаланг (trochlea phalangium proximalium);

- між основами кінцевих фаланг (bases phalangium distalium) і блоком середніх фаланг (trochlea phalangium mediarum).

Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).

 

Види рухів:

–згинання (flexio);

- розгинання (extensio).

Допоміжний апарат:

- обхідні зв’язки (ligg. collateralia),

- долонні зв’язки (ligg. palmaria).

 

 

Тема 3. Кістки нижньої кінцівки.

Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки

(cingulum pelvicum; cingulum membri inferioris)

Він включає в себе:

- дві кульшові кістки (ossa coxae);

- крижову кістку (os sacrum).

Описание: Описание: Описание: IMAGE242

Кульшова кістка (os coxae)

Кульшова кістка складається з:

- клубової кістки (os ilium);

- лобкової кістки (os pubis);

- сідничої кістки (os ischii).

У тій ділянці (ззовні), де тіла (corpora) усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова западина (acetabulum), яка має:

- півмісяцеву поверхню (facies lunata);

- ямку кульшової западини (fossa acetabuli);

- кант кульшової западини; край кульшової западини (limbus acetabuli; margo acetabuli);

- вирізку кульшової западини (incisura acetabuli).

Кульшова кістка має затульний отвір (foramen obturatum) та велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major).

Описание: Описание: Описание: IMAGE237

Клубова кістка (os ilium; ilium)

Клубова кістка складається з:

- тіла клубової кістки (corpus ossis ilii);

- крила клубової кістки (ala ossis ilii);

- має дугоподібну лінію (linea arcuata).

Крило клубової кістки (ala ossis ilii) вгорі закінчується клубовим гребенем (crista iliaca), на якому розрізняють:

- зовнішню губу (labium externum);

- внутрішню губу (labium internum);

- проміжну лінію (linea intermedia).

Спереду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

- верхньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior superior);

- нижньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior inferior).

Ззаду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

- верхньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior superior);

- нижньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior inferior).

На внутрішній поверхні крила клубової кістки (facies interna alae ossis ilii) є велика клубова ямка (fossa iliaca).

На зовнішній сідничній поверхні клубової кістки (facies glutea ossis ilii) містяться:

- передня сіднична лінія (linea glutea anterior);

- задня сіднична лінія (linea glutea posterior);

- нижня сіднична лінія (linea glutea inferior).

До цих ліній прикріплюються сідничні м’язи (musculi glutei).

На крижово–тазовій поверхні (facies sacropelvica) розташована вушкоподібна поверхня (facies auricularis) для з’єднання з однойменною поверхнею крижової кістки (os sacrum), а вище і ззаду від неї розташована клубова горбистість (tuberositas iliaca).

Описание: Описание: Описание: IMAGE235

Лобкова кістка (os pubis; pubis)

Лобкова кістка розташована спереду і присередньо від клубової кістки (os ilium) та має:

- тіло лобкової кістки (corpus ossis pubis);

- верхню гілку лобкової кістки (ramus superior ossis pubis);

- нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis). Останні, з’єднуючись, утворюють лобковий симфіз (symphysis pubis).

На місці переходу верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) у нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis) розташована симфізна поверхня (facies symphysialis).

На верхній гілці лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) міститься гребінь лобкової кістки (pecten ossis pubis), який присередньо закінчується лобковим горбком (tuberculum pubicum), який розташований на тілі лобкової кістки (corpus ossis pubis).

Присередньо від лобкового горбка (tuberculum pubicum) до симфізної поверхні (facies symphysialis) йде короткий лобковий гребінь (crista pubica).

Нижній край верхньої гілки лобкової кістки (margo inferior rami superioris ossis pubis), який оточує затульний отвір (foramen obturatum), містить затульну борозну (sulcus obturatorius), яка обмежена;

- переднім затульним горбком (tuberculum obturatorium anterius);

- заднім затульним горбком (tuberculum obturatorium posterius).

Між лобковим горбком (tuberculum pubicum) та кульшовою западиною (acetabulum) над затульним отвором (foramen obturatum) розташований затульний гребінь (crista obturatoria).

На місці зрощення клубової кістки (os ilium) з лобковою кісткою (os pubis) розташоване клубово–лобкове підвищення (eminentia iliopubica).

Описание: Описание: Описание: IMAGE236

Сіднича кістка (os ischii; ischium)

Сіднича кістка має тіло сідничої кістки (corpus ossis ischii) і гілку сідничої кістки (ramus ossis ischii), ззаду і знизу від якої розташований сідничий горб (tuber ischiadicum).

Над сідничим горбом розташована сіднича ость (spina ischiadica), яка відокремлює велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major) від малої сідничої вирізки (incisura ischiadica minor).

Лобкова і сіднича кістки обмежовують затульний отвір (foramen obturatum).

Вільна частина нижньої кінцівки

(pars libera membri inferioris)

Вона поділяється на:

- стегно (femur);

- гомілку (crus);

- стопу (pes).

 

Стегнова кістка (femur; os femoris)

Стегнова кістка є складовою частиною стегна (femur), це типова довга (трубчаста) кістка (os longum), яка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло стегнової кістки, діафіз (corpus femoris; diaphysis femoris).

На проксимальному наростку стегнової кістки (epiphysis proximalis femoris) міститься головка стегнової кістки (caput femoris), на якій є суглобова поверхня головки (facies articularis capitis) для з’єднання з кульшовою западиною (acetabulum).

Описание: Описание: Описание: IMAGE243

На головці стегнової кістки (caput femoris) розташована ямка головки стегнової кістки (fovea capitis femoris).

Дистальніше від головки стегнової кістки (caput femoris) добре помітна шийка стегнової кістки (collum femoris), а ззаду:

- великий вертлюг (trochanter major), на ньому розташована вертлюгова ямка (fossa trochanterica);

- малий вертлюг (trochanter minor).

Ззаду вертлюги (trochanteres) сполучаються між собою міжвертлюговим гребенем (crista intertrochanterica), а спереду – міжвертлюговою лінією (linea intertrochanterica).

Передня поверхня тіла стегнової кістки (facies anterior corporis femoris) гладка, а на задній поверхні (facies posterior) розташована шорстка лінія (linea aspera), яка складається з:

- бічної губи (labium laterale);

- присередньої губи (labium mediale).

Присередня губа (labium mediale) вгорі переходить у гребінну лінію (linea pectinea), а бічна губа (labium laterale) – у сідничну горбистість (tuberositas glutea).

Донизу ці губи (labia) розходяться і обмежовують підколінну поверхню (facies poplitea).

На дистальному наростку стегнової кістки (epiphysis distalis ossis femoris) розташовані:

- бічний виросток (condylus lateralis);

- присередній виросток (condylus medialis), вище від яких знаходяться:

- бічний надвиросток (epicondylus lateralis);

- присередній надвиросток (epicondylus medialis).

Між бічним виростком (condylus lateralis) та присереднім виростком (condylus medialis) розміщена міжвиросткова ямка (fossa intercondylaris), яка вгорі і ззаду обмежована міжвиростковою лінією (linea intercondylaris).

На передній поверхні дистального наростка знаходиться наколінкова поверхня (facies patellaris) для з’єднання з наколінком.

Наколінок (patella)

Наколінок є губчастою сесамоподібною кісткою (os sesamoideum), яка розташована у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris) і має:

- основу наколінка (basis patellae);

- верхівку наколінка (apex patellae);

- передню поверхню (facies anterior);

- суглобову поверхню (facies articularis).

 

 

Тема 2. Кістки гомілки і стопи. Особливості їх будови у віковому аспекті.

Кістки гомілки (ossa cruris)

До них належать:

- присередньо розташована великогомілкова кістка (tibia);

- збоку розташована малогомілкова кістка (fibula).

Це типові довгі (трубчасті) кістки (ossa longa). Вони є складовою частиною гомілки (crus).

 Великогомілкова кістка (tibia)

Великогомілкова кістка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло великогомілкової  кістки, діафіз (corpus tibiae; diaphysis tibiae).

На проксимальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis proximalis tibiae) містяться:

- присередній виросток (condylus medialis);

- бічний виросток (condylus lateralis), на яких розташована:

- верхня суглобова поверхня (facies articularis superior), яка розділена міжвиростковим підвищенням (eminentia intercondylaris).

Міжвиросткове підвищення великогомілкової кістки (eminentia intercondylaris tibiae) складається з:

- присереднього міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare mediale);

- бічного міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare laterale).

Спереду і ззаду від міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris) знаходяться:

- переднє міжвиросткове поле (area intercondylaris anterior);

- заднє міжвиросткове поле (area intercondylaris posterior).

Збоку і знизу на бічному виростку великогомілкової кістки (condylus lateralis tibiae) розташована малогомілкова суглобова поверхня (facies articularis fibularis) для з’єднання з малогомілковою кісткою (fibula).

Тіло великогомілкової кістки (corpus tibiae) має трикутну форму, на ньому розрізняють:

- присередню поверхню (facies medialis);

- бічну поверхню (facies lateralis);

- задню поверхню (facies posterior), на якій розташована лінія камбалоподібного м’яза (linea musculi solei);

- присередній край (margo medialis);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- передній край (margo anterior).

У верхній частині переднього краю тіла великогомілкової кістки (margo anterior corporis tibiae) розташована горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae).

На дистальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis distalis tibiae) з присереднього боку розташована присередня кісточка (malleolus medialis), яка має:

- кісточкову борозну (sulcus malleolaris);

- суглобову поверхню присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus).

З бічного боку на дистальному наростку (epiphysis distalis) є малогомілкова вирізка (incisura fibularis) для з’єднання із малогомілковою кісткою.

 

 

Малогомілкова кістка (fibula)

Малогомілкова кістка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло малогомілкової  кістки, діафіз (corpus fibulae; diaphysis fibulae).

На проксимальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis proximalis fibulae) є:

- головка малогомілкової кістки (caput fibulae), на якій розташована суглобова поверхня головки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae), що закінчується верхівкою головки малогомілкової кістки (apex capitis fibulae);

- знизу від головки знаходиться шийка малогомілкової кістки (collum fibulae).

На тілі малогомілкової кістки (corpus fibulae) розрізняють:

- бічну поверхню (facies lateralis);

- присередню поверхню (facies medialis);

- задню поверхню (facies posterior);

- передній край (margo anterior);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- задній край (margo posterior).

На дистальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis distalis fibulae) розташована бічна кісточка (malleolus lateralis), на якій розміщена ямка бічної кісточки (fossa malleoli lateralis).

На бічній кісточці (malleolus lateralis) є суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus), а позаду неї проходить кісточкова борозна (sulcus malleolaris).

Кістки стопи (ossa pedis)

Вони поділяються на:

- заплеснові кістки (ossa tarsi);

- плеснові кістки (ossa metatarsi);

- кістки пальців (ossa digitorum).

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

- проксимальний ряд;

- дистальний ряд.

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- надп’яткова кістка (talus);

- п’яткова кістка (calcaneus).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- човноподібна кістка (os naviculare);

- кубоподібна кістка (os cuboideum);

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).

 

Надп’яткова кістка (talus)

Надп’яткова кістка має:

- тіло надп’яткової кістки (corpus tali);

- шийку надп’яткової кістки (collum tali);

- головку надп’яткової кістки (caput tali).

Зверху на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є блок надп’яткової кістки (trochlea tali), який має:

- верхню поверхню (facies superior);

- бічну кісточкову поверхню (facies malleolaris lateralis);

- присередню кісточкову поверхню (facies malleolaris medialis).

Збоку на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розташований бічний відросток надп’яткової кістки (processus lateralis tali).

Ззаду на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розміщений задній відросток надп’яткової кістки (processus posterior tali), який борозною сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi) поділяється на:

- бічний горбок (tuberculum laterale);

- присередній горбок (tuberculum mediale).

Знизу на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є:

- передня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior);

- середня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea media);

- задня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior).

Між задньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea posterior) та середньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea media) розташована борозна надп’яткової кістки (sulcus tali), яка разом з борозною п’яткової кістки (sulcus calcanei) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Головка надп’яткової кістки (caput tali) спереду закінчується човноподібною суглобовою поверхнею (facies articularis navicularis).

 

П’яткова кістка (calcaneus)

П’яткова кістка має: – п’ятковий горб (tuber calcanei), який забезпечує опору тіла людини.

Зверху на п’ятковій кістці (calcaneus) розташовані:

- передня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior);

- середня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media);

- задня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior).

Між середньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris media) та задньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris posterior) розташована борозна п’яткової кістки (sulcus calcanei), яка з борозною надп’яткової кістки (sulcus tali) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Cередня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media) розташована на відростку п’яткової кістки – підпорі надп’яткової кістки (sustentaculum tali). Інколи вона відсутня.

Під підпорою надп’яткової кістки (sustentaculum tali) розміщена борозна сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Із зовнішнього боку по п’ятковій кістці (calcaneus) проходить борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi). Ця борозна обмежена угорі малогомілковим блоком (trochlea fibularis; trochlea peronealis).

Спереду на п’ятковій кістці (calcaneus) розташована кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- човноподібна кістка (os naviculare), яка має горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis);

- кубоподібна кістка (os cuboideum), на якій знаходяться:

- борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi);

- горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidei);

- п’ятковий відросток (processus calcaneus).

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia), а саме:

- бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);

- проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme  intermedium);

- присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).

Плеснові кістки (ossa metatarsi)

Описание: Описание: Описание: IMAGE289

Це п’ять коротких (трубчастих) кісток (ossa brevia), які мають:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плеснових кісток, діафіз (corpus ossium metatarsi; diaphysis ossium metatarsi).

Проксимальний наросток плеснових кісток (epiphysis proximalis ossium metatarsi) утворює основу плеснової кістки (basis ossis metatarsi).

На дистальному наростку плеснових кісток (epiphysis distalis ossium metatarsi) розміщена головка плеснової кістки (caput ossis metatarsi).

Між наростками (epiphyses) розташоване тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi).

Описание: Описание: Описание: IMAGE284Описание: Описание: Описание: IMAGE285

Описание: Описание: Описание: IMAGE286Описание: Описание: Описание: IMAGE287

Описание: Описание: Описание: IMAGE288

 

На основах II і V кісток з бічних сторін знаходяться суглобові поверхні (facies articulares).

Присередньо основи першої плеснової кістки [I] (basis ossis metatarsi [I]) розташована горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [I]).

Збоку основи п’ятої плеснової кістки [V] (basis ossis metatarsi quinti [V]) розташована горбистість п’ятої плеснової кістки [V] (tuberositas ossis metatarsi quinti [V]).

 

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges)

Кістки пальців складаються із:

- проксимальних фаланг (phalanges proximales);

- середніх фаланг (phalanges mediae);

- кінцевих фаланг (phalanges distales).

 

Великий палець стопи (hallux) має лише проксимальну фалангу (phalanx proximalis) та кінцеву фалангу (phalanx distalis).

На дистальних кінцях кожної кінцевої фаланги (phalanx distalis) міститься горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

Кістки пальців (ossa digitorum) мають:

- основу фаланги (basis phalangis);

- тіло фаланги (corpus phalangis);

- головку фаланги (caput phalangis).

На головці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalangium distales) розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

Рентгенівський знімок

Матеріали підготувала доцент Флекей П. П.

Oddsei - What are the odds of anything.