Медицина

1.

1. Підключична та пахвова артерії і вени. Пахвові лімфатичні вузли.

2. Плечова, ліктьова і променева артерії, їх хід, топографія і розподіл гілок на плечі, передпліччі і кисті.

3. Поверхневі та глибокі вени, лімфатичні вузли та судини верхньої кінцівки.

Заняття 32.

Тема 1. Підключична та пахвова артерії і вени. Пахвові лімфатичні вузли.

Підключична артерія

(arteria subclavia)

Дуга аорти (arcus aorta) випуклістю обернена догори, йде позаду ручки груднини косо ліворуч та ззаду від хряща II ребра до лівої поверхні тіла TIV хребця, де переходить у низхідну частину аорти. Тут часто буває ледь помітне звуження — перешийок аорти (isthmus aorta). Від випуклої поверхні дуги аорти відходять три великих стовбури: плечово-головний стовбур, ліва загальна сонна та ліва підключична артерії. Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять дрібні гілки до заг-руднинної залози, бронхів тощо.

Підключична артерія (a. subclavia) починається з правого боку від плечово-головного стовбура, з лівого — від дуги аорти. Піднімається догори вбік (розташовуючись глибше від підключичної вени) до верхнього отвору грудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у міждрабинчастому просторі перекидається через І ребро і, проникаючи між ним і ключицею, переходить у пахвову артерію. Підключичну артерію поділяють на три відділи: до входу в міждрабин-частші простір; у межах міждрабинчасто-го простору; після виходу з нього.

Отже, підключична артерія є парною і починається:

- від дуги аорти (arcus aortae) відходить ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra);

- від плечо–головного стовбура (truncus brachiocephalicus) починається права підключична артерія (arteria subclavia dextra).

Ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra), починаючись від дуги аорти (arcus aortae), має грудну частину.

Права підключична артерія (arteria subclavia sinistra) починається від плечо–головного стовбура (truncus brachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistra et dextra) виходять з грудної порожнини (cavitas thoracis) через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка справа і зліва огинає купол плеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex pulmonum), утворюючи на легенях невелике втиснення у вигляді борозни (sulcus arteriae subclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий міждрабинчасті простори (spatia interscalena sinistrum et dextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в однойменні борозни перших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у пахвові ямки (fossae axillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших ребер, вже називаються пахвовими артеріями (aа. axillarеs).

Підключична артерія (a. subclavia) умовно поділяється на три відділи:

- до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) – присередній відділ;

- в міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) – середній відділ;

- за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня зовнішнього краю I ребра – бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять такі гілки:

- хребтова артерія (a. vertebralis);

Хребтова артерія* йде догори й назад до кута, утвореного початком переднього драбинчастого м'яза і довгим м'язом шиї, де проникає в for. transversarium СVI хребця. Звідси піднімається догори через поперечні отвори CV —СІ хребців, проникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню черепну ямку. Лягає на clivus і, з'єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. Хребтова артерія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebralia проходять до спинного мозку і його оболонок.

*У всіх хребетних, за винятком людини, основним джерелом кровопостачання головного мозку є хребтова артерія, а внутрішня сонна артерія — це додаткове (допоміжне) джерело.

У порожнині черепа відходять передня й задня спинномозкові та задня нижня мозочкові артерії.

Передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) незабаром зливається з однойменною артерією протилежного боку, проходить у товщі м'якої оболони мозку вниз по серединнііі щілині спинного мозку, віддаючи йому численні гілки.

Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) спускається донизу в товщі м'якої оболони мозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок.

Задня нижня мозочкова артерія (а. сеrebelli inferior posterior) разом з артеріями мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров'ю мозочок.

- внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna);

Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відходить від нижнього півкола підключичної артерії напроти стовбура хребтової артерії, спускається по задній поверхні ребрових хрящів до нижнього краю хряща VII ребра, де ділиться на дві гілки: мязово-діафрагмову артерію (a. mus-culophrenica), що йде під плеврою по краю діафрагми, постачаючи кров'ю її, прилеглі міжреброві м'язи, ребра та шкіру, і верхню надчеревну артерію (a. epigastrica superior), яка, пройшовши через діафрагму, проникає в піхву прямого м'яза живота, де анастомозує з однойменною нижньою артерією. Внутрішня грудна артерія віддає бічні гілки до клітковини переднього середостіння, середостінної плеври, загруд-нннної залози, трахеї та бронхів (rr. mediastinals, thymici, tracheales, bronchioles), до передніх відділів шести верхніх міжребер'їв {rr. intercostales anteriores), молочної залози (rr. mammarii mediates), діафрагми, осердя (a. pericardiacophreпіса) і т. д.

- щито–шийний стовбур (truncus thyrocervicalis).

Щито-шийний стовбур (truncus thyro-cervicalis) починається на верхньому півколі підключичної артерії у вигляді товстої короткої судини, яка незабаром розпадається на гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior), що йде до нижнього краю щитоподібної залози, віддаючи гілки до гортані (a. laryngea inferior), глотки (rr. pharyngeals), шийних частин стравоходу (rr. csophagcales) і трахеї (rr. tracheales); висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens), яка постачає кров'ю глибокі м'язи шиї; надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що проникає над incisure scapulae в надостьову і підостьову ямки, несе кров до mm. supra- et infaspinatus і плечового суглоба; поперечну артерію шиї (a. transversa colli) з непостійною поверхневою гілкою (r. superficialis).

В міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить така гілка:

- реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis.

Ця судина прямує назад догори і в межах шийки І ребра розпадається на гілки: глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), що несе кров до глибоких м'язів потилиці (rr. dorsales) та спинного мозку (rr. spinales), і найвищу міжреброву артерію (а. іпtercostalis supremo), яка живить дорзальні ділянки двох верхніх міжребрових проміжків (аа. intercostales posteriores prima et secunda).

По виході із міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить така гілка:

-поперечна артерія шиї (a. transversa colli), що має значну варіабельність.

Найчастіше ця артерія йде дорзально, проникає крізь плечове сплетення, розгалужується у м'язах і шкірі та у вигляді глибокої гілки, або тильної артерії лопатки (a. dorsalis scapula), що проходить поблизу присереднього краю лопатки, досягає найширшого м'яза спини.

Пахвова артерія

(arteria axillaris)

Пахвова артерія (arteria axillaris) є безпосереднім продовженням підключичної артерії (a. subclavia), топографічно починається від рівня зовнішнього краю I ребра (margo externus costae primae [I]).

Вона проходить у глибині пахвової ямки (fossa axillaris) і оточена стовбурами плечового сплетення (trunci plexus brachialis).

Відповідно до топографії передньої стінки пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris), пахвову артерію (arteria axillaris) поділяють на три відділи:

- на рівні грудо–ключичного трикутника (trigonum clavipectorale);

- на рівні грудного трикутника (trigonum pectorale);

- на рівні підгрудного трикутника (trigonum subpectorale).

У грудо–ключичному трикутнику (trigonum clavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

- верхня грудна артерія (a. thoracica superior), яка розгалужується в міжребрових м’язах (mm. intercostales) І–ІІ міжребрових просторів (spatia intercostalia);

- грудо–надплечова артерія (a. thoracoacromialis), яка кровопостачає:

- надплечовий відросток лопатки (acromion scapulae);

- надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis);

- підключичний м’яз (m. subclavius);

- дельтоподібний м’яз (m. deltoideus);

- великий грудний м’яз (m. pectoralis major);

- малий грудний м’яз. (m .pectoralis minor).

У грудному трикутнику (trigonum pectorale) від пахвової артерії (a. axillaris) відходить:

- бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis), яка кровопостачає передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior) і віддає гілки до грудної залози (glandula mammaria).

У підгрудному трикутнику (trigonum subpectorale)від пахвової артерії відходять:

- підлопаткова артерія (a. subscapularis), яка розгалужується на:

- грудо–спинну артерію (a. thoracodorsalis), що кровопостачає:

- найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi);

- великий круглий м’яз (m. teres major);

- огинальну артерію лопатки (a. circumflexa scapulae), що проходить через тристоронній отвір (foramen trilaterum) і кровопостачає:

- м’язи дорсальної поверхні лопатки (musculi faciei dorsalis scapulae);

- передня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior), що проходить попереду хірургічної шийки плечової кістки (collum chirurgicum humeri) і кровопостачає:

- плечовий суглоб (art.humeri);

- дельтоподібний м’яз (m.deltoideus);

- задня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior), що проходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) і, анастомозуючи з передньою огинальною артерією плеча (a. circumflexa humeri anterior), кровопостачає:

- плечовий суглоб (art .humeri);

- м’язи, що знаходяться навколо плечового суглоба (art. humeri).

Пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) є основними ділянковими лімфатичними вузлами верхньої кінцівки (nodi lymphoidei membri superioris regionales). Вони розташовані у жировій тканині пахвової порожнини (cavitas axillaris) біля її стінок і вздовж судинно–нервового пучка, утворюючи такі групи лімфатичних вузлів:

- верхівкові вузли (nodi apicales);

- плечові вузли; бічні вузли (nodi humerales; nodi laterales);

- підлопаткові вузли; задні вузли (nodi subscapulares; nodi posteriores);

- грудні вузли; передні вузли (nodi pectorales; nodi anteriores);

- центральні вузли (nodi centrales).

Усі ці вузли з’єднані між собою численними лімфатичними судинами і збирають лімфу від приносних лімфатичних судин з верхньої кінцівки (membrum superius), груді (mamma), стінки порожнини грудної клітки (paries cavitatis thoracis) і частини спини (dorsum).

Виносні лімфатичні судини пахвових лімфатичних вузлів утворюють з кожного боку підключичний стовбур (truncus subclavius).

Правий лімфатичний стовбур (truncus subclavius dexter) впадає у праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або в одну із вен, що утворюють правий венозний кут (angulus venosus dexter).

Лівий підключичний стовбур (truncus subclavius sinister) впадає у шийну частину грудної протоки (pars cervicalis ductus thoracici) або в одну із вен, що утворює лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

Тема 2. Плечова, ліктьова і променева артерії, їх хід, топографія і розподіл гілок на плечі, передпліччі і кисті.

Плечова артерія

(arteria brachialis)

Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить в присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), а в ліктьовій ямці (fossa cubitalis) розгалужується на свої кінцеві гілки – променеву артерію (a. radialis) та ліктьову артерію (a. ulnaris).

Від плечової артерії (arteria brachialis) відходять:

1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої третини плечової артерії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis), де розгалужується на гілки:

- до задньої групи м’язів плеча (musculi brachii);

- до дельтоподібного м’яза (m. deltoideus).

Глибока артерія плеча (a. profunda brachii) розгалужується на:

- середню обхідну артерію (a. collateralis media);

- променеву обхідну артерію (a. collateralis radialis).

Ці артерії беруть участь в утворенні суглобової сітки ліктя (rete articulare cubiti);

2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсередньої поверхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris);

3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається від плечової артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis articulationis humeri), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris).

Усі названі вище обхідні артерії (arteriae collaterales), анастомозуючи із поворотними артеріями (arteriae recurentes), формують ліктьову суглобову сітку (rete articulare cubiti), від якої кровопостачється:

- ліктьовий суглоб (art. cubiti);

- м’язи навколо ліктьового суглоба (art. cubiti).

Артерії передпліччя та кисті

(arteriae antebrachii et manus)

Передпліччя (antebrachium) і кисть (manus) кровопостачаються кінцевими гілками плечової артерії (a. brachialis) – променевою артерією (a. radialis) та ліктьовою артерією (a.ulnaris).

Променева артерія

(arteria radialis)

Вона лежить у променевій борозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) і, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus radii), переходить на тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім через перший міжкістковий простір (spatium interosseum primum) заходить на долоню (palma), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою (r. palmaris profundus) від ліктьової артерії (a. ulnaris), утворює глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus).

Від променевої артерії (arteria radialis) відходять:

- променева поворотна артерія (a. recurrens radialis), яка анастомозує з променевою обхідною артерією (a. collateralis radialis);

- поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis), яка анастомозує з кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris), утворюючи поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis), і м’язові гілки (rr. musculares), які кровопостачають м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

- тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis) та долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris), разом з однойменними гілками ліктьової артерії беруть участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale) та долонної зап’ясткової сітки (rete carpale palmare);

- головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis), яка розгалужується на три власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae) до першого пальця (digitus primus) і променевої поверхні долонної ділянки другого пальця (facies radialis regionis palmaris digiti secundi).

Від тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale) відходять чотири тильні зап’ясткові артерії (aa. metacarpales dorsales), кожна з яких розгалужується на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales).

Тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales) кровопостачають тильні поверхні ІІ–V пальців (facies dorsales digitorum secundi – quinti [ІІ–V]).

Ліктьова артерія

(arteria ulnaris)

Вона лягає в ліктьову борозну передпліччя (sulcus cubitalis antebrachii) і через канал зап’ястка (canalis carpi) виходить на долоню (palma), де своєю кінцевою частиною анастомозує з поверхневою долонною гілкою (r. palmaris superficialis) від променевої артерії (a. radialis) і утворює поверхневу долонну дугу (arcus palmaris superficialis).

Від ліктьової артерії відходять:

- ліктьова поворотна артерія (a. recurrens ulnaris), яка розгалужується на передню гілку (r. anterior) та задню гілку (r. posterior). Вони анастомозують із верхньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris superior) та нижньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris inferior) і беруть участь в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

- загальна міжкісткова артерія (a. interossea communis), що розгалужується на:

- передню міжкісткову артерію (a. interossea anterior);

- задню міжкісткову артерію (a. interossea posterior). Ці артерії кровопостачають глибоку частину м’язів передпліччя (pars profunda musculorum antebrachii) і беруть участь в утворенні сіток зап’ястка (retia carpalia).

Від задньої міжкісткової артерії (a. interossea posterior) відходить поворотна міжкісткова артерія (a. interossea recurrens), яка анастомозує із середньою обхідною артерією (a. collateralis media) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

- долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) та тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis), що беруть участь в утворенні відповідних зап’ясткових сіток (rete carpale palmare et rete carpale dorsale);

- глибока долонна гілка (r. palmaris profundus), яка анастомозує з кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis), бере участь в утворенні глибокої долонної дуги (arcus palmaris profundus).

Від поверхневої долонної дуги (arcus palmaris superficialis) відходять три або чотири загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes), з яких кожна розгалужується на дві власні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae).

Від глибокої долонної дуги (arcus palmaris profundus) відходять чотири долонні п’ясткові артерії (aa. metacarpales palmares), які дистально впадають у загальні долонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares communes);

Гілки долонних п’ясткових артерій (rami arteriorum metacarpalium palmarium) за допомогою пронизних гілок (rr. perforantes) анастомозують з тильними п’ястковими артеріями (aa. metacarpales dorsales).

АНАСТОМОЗИ АРТЕРІЙ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Для артерій верхньої кінцівки характерна наявність анастомозів в системі:

- підключичної артерії (a. subclavia);

- пахвової артерії (a. axillaris);

- плечової артерії (a. brachialis);

- променевої артерії (a. radialis);

- ліктьової артерії (a. ulnaris), які забезпечують обхідний (колатеральний) кровотік артеріальної крові та кровопостачання суглобів.

Вони розміщуються:

1) навколо плечового суглоба (art. humeri): в ділянці надостьової ямки (fossa supraspinata) та підостьової ямки (fossa infraspinata) анастомозує надлопаткова артерія – a. suprascapularis (із підключичної артерії – a.subclavia), з огинальною артерією лопатки – a. circumflexa scapulae (із підлопаткової артерії – a. subscapularis);

2) в ділянці надплечового відростка (acromion): надлопаткова артерія – a. suprascapularis (із підключичної артерії – a. subclavia) анастомозує з грудо–надплечовою артерією – a. thoracoacromialis (із пахвової артерії – a. axillaris);

3) біля шийки плечової кістки (collum humeri): передня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior) і задня огинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri posterior) анастомозують між собою та з гілками глибокої артерії плеча – a. profunda brachii (від плечової артерії);

4) навколо ліктьового суглобa в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti) беруть участь:

- променева обхідна артерія (a. collateralis radialis) від глибокої артерії плеча (a.profunda brachii) та променева поворотна артерія (a. recurrens radialis) від променевої артерії (a. radialis);

- середня обхідна артерія (a. collateralis media) із глибокої артерії плеча (a.profunda brachii) та поворотної міжкісткової артерії (a. interossea recurrens) від ліктьової артерії (a. ulnaris);

- верхня ліктьова обхідна артерія (a.collateralis ulnaris superior) із плечової артерії (a. brachialis) та задня гілка ліктьової поворотної артерії (r. posterior a. recurrens ulnaris) від ліктьової артерії (a. ulnaris);

- нижня ліктьова обхідна артерія (a.collateralis ulnaris inferior) із плечової артерії (a. brachialis) та передня гілка ліктьової поворотної артерії (r. anterior arteriae recurrentis ulnaris);

5) навколо зап’ястка (carpus): такі анастомози:

- долонна зап’ясткова сітка (rete carpale palmare), яку утворюють:

- долонні зап’ясткові гілки – rr. carpei palmares (від променевої артерії – a. radialis та ліктьової артерії – a.ulnaris);

- передня міжкісткова артерія – a. interossea anterior (від загальної міжкісткової артерії – a. interossea communis);

- тильна зап’ясткова сітка (rete carpale dorsale), яка формує анастомози:

- тильні зап’ясткові гілки від променевої артерії та ліктьової артерії;

- з гілками передньої міжкісткової артерії (a.interossea anterior) та задньої міжкісткової артерії (a.interossea posterior);

- поверхнева долонна дуга (arcus palmaris superficialis), утворена:

- кінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris);

- поверхневою долонною гілкою променевої артерії (ramus palmaris superficialis arteriae radialis);

глибока долонна дуга (arcus palmaris profundus), утворена кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis) та глибокою долонною гілкою ліктьової артерії (ramus palmaris profundus arteriae ulnaris).

Тема 3. Поверхневі та глибокі вени, лімфатичні вузли та судини верхньої кінцівки.

Вени верхньої кінцівки

(venae membri superioris)

Вони поділяються на:

- поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris);

- глибокі вени верхньої кінцівки (venae profundae membri superioris). Вони з’єднані між собою численними анастомозами і мають клапани.

Поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris) розвинуті сильніше, ніж глибокі вени верхньої кінцівки (venae profundae membri superioris), вони формують:

- основну вену передпліччя (v. basilica antebrachii);

- головну вену передпліччя (v. cephalica antebrachii), які приймають кров від венозного сплетення тильної поверхні пальців;

- серединну вену передпліччя (v. mediana antebrachii).

Головна вена передпліччя

(v. cephalica antebrachii)

Головна вена передпліччя починається від променевого краю тильної венозної сітки кисті (margo radialis retis venosi dorsalis manus).

Із тильної ділянки кисті (regio dorsalis manus) вона переходить на передню поверхню променевого краю передпліччя (facies anterior marginis radialis antebrachii), лягає в бічну двоголову борозну плеча (sulcus bicipitalis lateralis brachii), потім в борозну (sulcus) між дельтоподібним м’язом (m. deltoideus) та великим грудним м’язом (m. pectoralis major) і впадає під ключицею (clavicula) в пахвову вену (v. axillaris).

Основна вена передпліччя

(v. basilica antebrachii)

Основна вена передпліччя збирає кров від ліктьового краю тильної венозної сітки кисті (margo ulnaris retis venosi dorsalis manus), проходить по ліктьовому краю передньої поверхні передпліччя (latus ulnare faciei anterioris antebrachii), іде по присередній двоголовій борозні плеча (sulcus bicipitalis medialis brachii) і впадає в одну із плечових вен (vv. brachiales).

Серединна вена ліктя

(v. mediana cubiti)

Серединна вена ліктя проходить косо в ділянці ліктьової ямки (fossa cubitalis) від головної вени (v. cephalica) до основної вени передпліччя (v. basilica antebrachii).

Глибокі вени верхньої кінцівки

(venae profundae membri superioris)

Глибокі вени верхньої кінцівки є подвійними, супроводжують однойменні артерії і починаються від:

- поверхневої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris superficialis);

- глибокої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris profundus).

Пахвова вена

(vena axillaris)

Пахвова вена є непарною, супроводжує однойменну артерію і переходить у підключичну вену (v.subclavia).

Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei membri superioris)

Верхня кінцівка. Лімфатичні судини верхньої кінцівки можна розподілити па поверхневі та глибокі.

Поверхневі лімфатичні судини починаються в шкірі кисті, прямують разом з бічною і присередньою підшкірними венами верхньої кінцівки, часто перериваються в ліктьових вузлах {nodi cubitales). Далі впадають у nodi lumphoidei axillares.

Глибокі лімфатичні судини прямують разом з променевою, ліктьовою і плечовою артеріями (деякі судини закінчуються в ліктьових вузлах) і закінчуються в пахвових лімфатичних вузлах. У ці самі вузли надходить також лімфа від примолочно-залозистих (рагататтагіі) вузлів. Виносні судини пахвових лімфатичних вузлів, зливаючись між собою, утворюють справа та зліва підключичний стовбур, який, з'єднуючись з яремним стовбуром, справа утворює праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter), а зліва впадає в грудну протоку (ductus thorocicus) (біля впадіння її у венозний кут).

На верхній кінцівці (membrum superius) знаходяться:

- поверхневі лімфатичні судини і вузли (vasa lymphatica superficialia et nodi membri superioris);

- глибокі лімфатичні судини і вузли (vasa lymphatica profundi et nodi membri superioris).

Поверхневі та глибокі лімфатичні судини підходять до:

- ліктьових вузлів (nodi cubitales);

- пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri superioris) проходять вздовж основної вени (v. basilica) та головної вени (v. cephalica) і складаються з:

- бічної групи;

- присередньої групи;

- середньої групи.

Бічні поверхневі лімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia lateralia membri superioris) несуть лімфу від шкіри:

- І–ІІІ пальців кисті (digiti manus);

- променевого краю передпліччя (margo radialis antebrachii);

- бічної поверхні плеча (facies lateralis brachii).

Бічні поверхневі лімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia lateralia membri superioris) йдуть до пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Присередні поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membri superioris) несуть лімфу від шкіри:

- IV–V пальців кисті ліктьового краю передпліччя (digiti manus marginis ulnaris antebrachii);

- присередньої поверхні плеча (facies medialis brachii).

Присередні поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membri superioris) йдуть до ліктьових вузлів (nodi cubitales) та пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Середні поверхневi лімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia media membri superioris) несуть лімфу від передньої передплічної ділянки (regio antebrachii anterior) до ліктьової ямки (fossa cubitalis), частина з цих судин приєднується до бічних поверхневих лімфатичних судин (vasa lymphatica superficialia lateralia), частина – до присередніх лімфатичних поверхневих судин верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membri superioris).

Поверхневі лімфатичні вузли верхньої кінцівки (nodi lymphoidei superficiales membri superioris) супроводжують поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri superioris).

Вони збирають лімфу від шкіри та підшкірної клітковини. Від них лімфа далі прямує до:

- ліктьових вузлів (nodi cubitales);

- пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Глибокі лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки (vasa lymphatica profunda et nodi membri superioris) супроводжують глибокі великі судини верхньої кінцівки (membri superioris) і несуть лімфу до глибоких вузлів (nodi profundi) та поверхневих вузлів (nodi superficiales), а звідси до ліктьових вузлів (nodi cubitales) та пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Ліктьові вузли (nodi cubitales) розташовані в ліктьовій ямці (fassa cubitalis) і поділяються на:

- поверхневі ліктьові вузли (nodi cubitales superficiales), що розташовані над фасцією;

- глибокі ліктьові вузли (nodi cubitales profundi), що розташовані під фасцією;

Ці вузли приймають частину лімфи від кисті (manus) і передпліччя (antebrachium), а їх виносні лімфатичні судини прямують до пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

У пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) впадають судини з:

- верхньої кінцівки (membrum superius);

- стінок грудної порожнини (parietes cavitatis thoracis);

- грудної залози (glandula mammaria).

Виносні судини з пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares) формують підключичний стовбур (truncus subclavius), лівий та правий.

- верхівкові вузли (nodi apicales);

- плечові вузли; бічні вузли (nodi humerales; nodi laterales);

- підлопаткові вузли; задні вузли (nodi subscapulares; nodi posteriores);

- грудні вузли; передні вузли (nodi pectorales; nodi anteriores);

- центральні вузли (nodi centrales).

Матеріали підготував доцент Голод Б.В.

Пошук:

Oddsei - What are the odds of anything.