1. Лімфатичні судини і вузли тазу і черевної порожнини.

2. Поперекова частина симпатичного стовбура і черевний відділ блукаючого нерва. Вегетативні сплетення черевної порожнини.

3. Тазова частина симпатичного стовбура. Тазовий відділ парасимпатичної нервової системи. Вегетативні сплетення органів таза. Практичні завдання з анатомії судин і нервів тулуба

 

Заняття  31.

Тема 1. Лімфатичні судини і вузли тазу і черевної порожнини.

Лімфатичні судини і вузли таза

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei pelvis)

У ділянці таза (pelvis) виділяють лімфатичні тазові вузли (nodi lymphoidei pelvis), які поділяють на:

- нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lymphoidei viscerales);

- пристінкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei parietales).

 

Нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lymphoidei viscerales) розташовуються біля органів таза (pelvis), до них належать:

- приміхурові вузли (nodi paravesicales), а саме:

- передміхурові вузли (nodi prevesicales);

- заміхурові вузли (nodi retrovesicales);

- бічні міхурові вузли (nodi vesicales laterales);

- приматкові вузли (nodi parauterini);

- припіхвові вузли (nodi paravaginales);

- припрямокишкові вузли (nodi pararectales), або відхідниково–прямокишкові вузли (nodi anorеctales).

Виносні судини з цих вузлів прямують:

- в клубові вузли (nodi iliaci), переважно до загальних клубових вузлів (nodi iliaci communes);

- до зааортальних вузлів (nodi retroaortici; nodi postaortici).

Від яєчників (ovaria) лімфа відтікає в поперекові вузли (nodi lumbales).

Пристінкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei parietales) розташовуються за ходом великих кровоносних судин і мають однойменну назву:

- зовнішні клубові вузли (nodi iliaci externi), до яких належать затульні вузли (nodi obturatorii);

- внутрішні клубові вузли (nodi iliaci interni), до яких належать сідничні вузли (nodi gluteales) та крижові вузли (nodi sacrales);

 

 

 

-                                 загальні клубові вузли (nodi iliaci communes).Виносні судини від цих вузлів прямують спочатку в загальні клубові вузли (nodi iliaci communes), потім в зааортальні вузли (nodi retroaortici; nodi postaortici), а від них – в поперекові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei lumbales).

 

 

Лімфатичні судини і вузли живота

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei abdominis)

У черевній порожнині (cavitas abdominis), як і в тазовій порожнині (cavitas pelvis), розрізняють:

- пристінкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei parietales);

- нутрощеві лімфатичні вузли (nodi lymphoidei viscerales).

Нутрощеві лімфатичні вузли живота (nodi lymphoidei viscerales abdominis) налічується декілька сотень. Вони розташовуються вздовж великих судин, що відходять від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae).

Вони збирають лімфу від усіх внутрішніх органів черевної порожнини (cavitas abdominis)

Це такі вузли:

- черевні вузли (nodi coeliaci);

- праві/ліві шлункові вузли (nodi gastrici dextri/sinistri):

- праві/ліві шлунково–чепцеві вузли (nodi gastroomentales dextri/sinistri);

- воротарні вузли (nodi pylorici);

- верхні і нижні підшлунковозалозові вузли (nodi pancreatici superiores et inferiores);

- селезінкові вузли (nodi splenici);

- верхні і нижні підшлунково–дванадцятипалокишкові вузли (nodi pancreaticoduodenales superiores et inferiores),

- печінкові вузли (nodi hepatici);

- верхні брижові вузли (nodi mesenterici superiores);

- нижні брижові вузли (nodi mesenterici inferiores).

Судини, що виносять лімфу з цих вузлів, прямують до поперекових вузлів (nodi lumbales).

Виносні судини останніх формують поперекові  стовбури (trunci lumbales), які, зливаючись, утворюють грудну протоку (ductus thoracicus).

Витоками грудної протоки є великі лім­фатичні стовбури: поперекові (truncus lumbalis dexter/sinister), які збирають лімфу від нижньої кінцівки, органів че­ревної порожнини і стінок живота;

киш­кові (trunci intestinales), до яких надхо­дить лімфа з тонкої кишки;

 

Пристінкові лімфатичні вузли живота (nodi lymphoidei parietales abdominis) розміщені навколо аорти (aorta) та нижньої порожнистої вени (v. cava inferior), до них належать:

- ліві поперекові вузли (nodi lumbales sinistri):

- бічні аортальні вузли (nodi aortici laterales);

- передаортальні вузли (nodi preaortici);

- зааортальні вузли (nodi retroaortici);

- проміжні поперекові вузли (nodi lumbales intermedii);

- праві поперекові вузли (nodi lumbales dextri), до яких належать:

- бічні порожнисті вузли (nodi cavales laterales);

- передпорожнисті вузли (nodi precavales);

- запорожнисті вузли (nodi retrocavales);

- нижні діафрагмові вузли (nodi phrenici inferiores);

_- нижні надчеревні вузли (nodi epigastrici inferiores).

Лімфатичні судини верхньої половини стінки живота прямують вверх і вбік до пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Лімфатичні судини нижньої половини стінки живота йдуть до пахвинних лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei inguinales).

 

 

 

Тема 2. Поперекова частина симпатичного стовбура і черевний відділ блукаючого нерва. Вегетативні сплетення черевної порожнини.

Поперекові вузли симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympatici) представлені:

- 4–5 вузлами симпатичного стовбура (truncus sympathicus);

- міжвузловими гілками (rr. interganglionares).

Ці вузли розташовані на передньобічній поверхні тіл поперекових хребців (facies anterolateralis corporum vertebrarum lumbalium), присередньо від великого поперекового м’яза (m. psoas major).

Поперекові вузли правого i лівого симпатичних стовбурів (ganglia lumbalia truncorum sympathicorum dextri et sinistri) з’єднуються між собою сполучними гілками (rr. communicantes).

До першого i другого (іноді третього) поперекових вузлів (ganglia lumbalia) підходять сполучні білі гілки (rr. communicantes albi).

 

Від кожного з поперекових вузлів (ganglia lumbalia) симпатичного стовбура (truncus sympathicus) до поперекових спинномозкових нервів (nervi spinales lumbales) відходять:

- сполучна cipа гілка (r. communicans griseus);

- поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales).

Ці нерви йдуть до черевного сплетення (plexus coeliacus) i мають як передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), так i завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae).

Черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis) сформоване за хо­дом черевної частини аорти і її нутряних гілок. Найбільшим сплетенням, утвореним від черевного аортального, є черевне спле­тення (plexus ccliacus) біля основи че­ревного стовбура, яке охоплює великі пра­вий і лівий черевні вузли (gangl. celiacus dexter/sinister).

У формуванні черевного сплетення крім черевного аортального беруть участь гілки великого, малого та поперекових нутряних нервів, заднього блукаючого стовбура, діа-фрагмальних нервів. Донизу та вперед че­репне сплетення безпосередньо переходить у верхнє брижове; розходячись по гілках черевного стовбура, утворює печінкове, шлункове, селезінкове сплетення, віддає гілки до діафрагми, підшлункової залози, дванадцятипалої кишки й нирок.

Верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior) розташоване за хо­дом верхньої брижової артерії іі біля місця відходження її від аорти має один або два верхніх брнжовнх вузли. Це сплетення, поширюючись судинними гілками, формує кишкове сплетення (plexus entericus), а ви­ходячи за межі кореня брижі, бере участь в утворенні міжбрижового та нижнього брижового сплетень (plexus mesentericus inferior). За рахунок нижнього брижового виникає верхнє прямокишкове сплетен­ня (plexus rectalis superior).

Печінкове сплетення (plexus hepaticus) є безпосереднім продовженням черевного; розташоване за ходом утворів, які про­никли у ворота й виходять з воріт печін­ки. Від нього йдуть гілки до діафрагми, де біля початку нижньої правої діафрагмаль-ної артерії міститься невеликий вузол (рідше два). Печінкове сплетення має зв'язок з підшлунковозалозовим сплетен­ням (plexus pancreaticus) і верхнім бри-жовим (plexus mesentericus superior).

Шлункове сплетення (plexus gastri-cus) — розташоване за ходом шлункових судин. Розгалужується у ділянці малої кривини шлунка; має зв'язок з печінко­вим, підшлунковозалозовим і верхнім бри-жовим сплетеннями.

Селезінкове сплетення (plexus lienalis) є безпосереднім продовженням черевного, розташоване за ходом селезінкових судин, має зв'язок з шлунковим і підшлунково­залозовим сплетеннями.

До дрібніших сплетень, утворених че­ревним аортальним, належать такі нутряні сплетення: надниркове (plexus suprare-nalis), ниркове (plexus renalis), сечовід­не (plexus uretcricus), яєчкове (яєчнико­ве) (plexus testicularis/ ovaricus), підшлун-ковозалозове (згадувалося вище). Дони­зу черевне аортальне сплетення безпосе­редньо переходить у верхнє підчеревне.

Парасимпатична частина блукаючого нерва (pars parasympathica nervi vagi) складається із заднього ядра блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi) i численних внутрішньостінкових (інтрамуральних) вузлів, що є складовими біляорганних i внутрішньоорганних сплетень.

Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, кишкового, передшлункового та інших нутрощевих автономних сплетень (вегетативних сплетень – plexus autonomici), які іннервують гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber), серцеву м’язову тканину (textus muscularis cardiacus) та залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота.

 

Від черевної частини блукаючого нерва (pars abdominalis nervi vagi) відходять передній блукаючиий стовбур (truncus vagalis anterior) та задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior).

Ці стовбури, вийшовши, відповідно, на передню і задню стінки шлунка, утворюють разом із завузловими симпатичними волокнами, відповідно, переднє і заднє шлункові сплетення (plexus gastrici anterior et posterior).

Від цих сплетень відходять гілки до:

- шлунка (gaster);

- печінки (hepar);

- селезінки (splen);

- підшлункової залози (pancreas);

- нирок (renes);

- тонкої кишки (intestinum tenue);

- товстої кишки (intestinum crassum) аж до входу в малий таз (верхній відділ низхідної ободової кишки).

Отже, гілки переднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis anterioris) іннервують:

- шлунково–кишкову трубку до низхідної ободової кишки (colon descendens), а

- гілки заднього стовбура (rami trunci vagalis posterioris) заходять в черевне сплетення (plexus coeliacus) і разом з його волокнами іннервують:

- органи черевної порожнини (organa cavitatis abdominis).

По парасимпатичних нервових волокнах, що переключаються на другі нейрони в інтрамуральних вузлах, передається команда на посилення перистальтики, розслаблення м’язів–стискачів і виділення секрету залозами.

По чутливих нервових волокнах передається чутлива інформація від органів черевної порожнини до рівня входу в малий таз.

Судини шлунка і кишки іннервуються тільки симпатичними нервовими волокнами.

До черевної частини нутрощевих сплетень та нутрощевих вузлів (pars abdominalis plexuum visceralium et gangliorum visceralium) належать такі сплетення та вузли:

1. Черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis), яке розміщене на передній та бічних стінках черевної частини аорти і утворене гілками (завузловими волокнами) від верхніх поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia superiora trunci sympathici).

Волокна черевного аортального сплетення (fibrae plexus aortici abdominalis) йдуть по артеріальних гілках черевної частини аорти (pars abdominis aortae), формуючи з гілками блукаючого нерва (nervus vagus) і нутрощевих нервів (nn. splanchnici) інші сплетення черевної порожнини (cavitas abdominis).

2. Діфрагмові вузли (ganglia phrenica), які  розміщені навколо нижньої діафрагмової артерії (a. phrenica inferior) і беруть участь в утворенні сплетення.

3. Черевне сплетення (plexus coeliacus), яке ще називають сонячним сплетенням (plexus solaris), розміщене навколо черевного стовбура (truncus coeliacus) і утворене гілками:

- черевного аортального сплетення (plexus aorticus abdominalis);

- блукаючого нерва (n. vagus);

- великого нутрощевого нерва (n. splanchnicus major);

- малого нутрощевого нерва (n. splanchnicus minor);

- правого діафрагмового нерва (n. phrenicus dexter).

Парасимпатичні передвузлові волокна блукаючого нерва (n.vagus) та чутливі волокна діафрагмового нерва (nervus phrenicus) проходять через черевне сплетення (plexus coeliacus) не перериваючись.

У вузлах черевного сплетення (plexus coeliacus) містяться тіла других нейронів симпатичної частини (pars sympathica), на які переключається частина симпатичних передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae).

Черевне сплетення (plexus coeliacus) містить переважно два черевні вузли (ganglia coeliaca), які розташовані з боків від черевного стовбура (truncus coeliacus).

Від черевних вузлів (ganglia coeliaca) відходять симпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae), до яких приєднуються парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) блукаючого нерва, що беруть участь в утворенні судинних і органних сплетень.

До черевного сплетення (plexus coeliacus) належать такі сплетення:

- печінкове сплетення (plexus hepaticus), яке продовжується від черевного сплетення (plexus coeliacus) до воріт печінки (porta hepatis) і оточує печінкові артерії (aa. hepaticae). В його утворенні беруть участь нервові волокна черевного сплетення (neurofibrae plexus coeliaci) та передвузлові волокна переднього блукаючого стовбура (truncus vagalis anterior);

- селезінкове сплетення (plexus splenicus; plexus lienalis), яке оточує селезінкову артерію (a. splenica; a. lienalis) і продовжується від черевного сплетення (plexus coeliacus);

- шлункове сплетення (plexus gastricus), що оточує ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra) і продовжується від черевного сплетення (plexus coeliacus). В утворенні цього сплетення беруть участь і гілки переднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis anterioris);

- підшлунковозалозове сплетення (plexus pancreaticus), що обплітає стовбури підшлункових артерій (truncus arteriarum pancreaticarum);

- надниркове сплетення (plexus suprarenalis), що розташовується навколо надниркових артерій (aa. suprarenales) і в свому складі має симпатичні вузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae), які доходять до мозкової речовини надниркових залоз (medulla glandularum suprarenalium);

- аортально–ниркові вузли (ganglia aorticorenalia) – симпатичні, розміщені біля місця відходження від аорти (aorta) ниркової артерії (a. renalis).

Від цього вузла відходять симпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae) та приєднуються до них парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) блукаючого нерва, які беруть участь в утворенні судинних і органних сплетень;

- верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior), розміщене навколо верхньої брижової артерії (a. mesenterica superior) та її гілок. Біля місця відходження від аорти (aorta) верхньої брижової артерії (a. mesenterica superior) розташований симпатичний верхній брижовий вузол (ganglion mesentericum superius);

- нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferior) розміщене навколо нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior) та її гілок.

Біля місця відходження від аорти (aorta) нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior) розташований симпатичний нижній брижовий вузол (ganglion mesentericum inferius).

Гілки цього сплетення обплітають верхню прямокишкову артерію (arteria rectalis superior) аж до прямої кишки (rectum);

- міжбрижове сплетення (plexus intermesentericus), що є частиною черевного аортального сплетення (pars plexus aortici abdominalis) і розташоване між початками верхньої брижової артерії та нижньої брижової артерії (a. mesenterica superior et a. mesenterica inferior);

- кишкове сплетення (plexus entericus), яке міститься у стінці тонкої кишки (paries intestini tenuis) і утворене нервовими волокнами брижових сплетень (plexus mesenterici). Це сплетення має такі власні сплетення, що розташовані у стінці тонкої кишки (intestinum tenue):

- підсерозне сплетення (plexus subserosus), що міститься під серозною оболонкою тонкої кишки (tunica serosa intestini tenuis);

- м’язово–кишкове сплетення (plexus myentericus) або сплетення Ауербаха (plexus Auerbachi), розміщене між двома шарами м’язової оболонки тонкої кишки (tunica muscularis intestini tenuis) і регулює перистальтику кишки.

- підслизове сплетення (plexus submucosus), або сплетення Мейсснера (plexus Meissneri), що міститься під слизовою оболонкою тонкої кишки (tunica mucosa intestini tenuis), іннервує м’язову пластинку слизової оболонки (lamina muscularis tunicae mucosae) та кишкові залози слизової оболонки тонкої кишки (glandulae intestinales tunicae mucosae intestini tenuis);

- верхнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis superior), що утворене нервовими гілками нижнього брижового сплетення (plexus mesentericus superior) і охоплює верхню частину прямої кишки (rectum);

- ниркове сплетення (plexus renalis), яке охоплює ниркову артерію (a. renalis) і містить ниркові вузли (ganglia renalia);

- сечовідне сплетення (plexus uretericus), яке оточує сечоводи (ureteres) і утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення та ниркового сплетення (plexus abdominalis et plexus renalis) і гілками аортально–ниркових вузлів (ganglia aorticorenalia);

- яєчникове сплетення (plexus ovaricus), яке оточує яєчникові артерії (aa. ovaricae) і утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення (plexus aorticus abdominis) та ниркового сплетення (plexus renalis);

- яєчкове сплетення (plexus testicularis), яке оточує яєчкову артерію (a. testicularis) і утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення та ниркового сплетення (plexus aorticus abdominis et plexus renalis);

- клубове сплетення (plexus iliacus), що оточує праву та ліву клубові артерії (aa. iliaca interna dextra et sinistra) і є продовженням міжбрижового сплетення (plexus intermesentericus) на клубовій артерії (aa. iliacаe);

- стегнові сплетення (plexus femoralеs), що розташовані навколо початку стегнових артерій (aa. femorales) і є продовженням клубового сплетення (plexus iliacus).

 

Тема 3. Тазова частина симпатичного стовбура. Тазовий відділ парасимпатичної нервової системи. Вегетативні сплетення органів таза. Практичні завдання з анатомії судин і нервів тулуба.

Поперекові вузли симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympatici) представлені:

- 4–5 вузлами симпатичного стовбура (truncus sympathicus);

- міжвузловими гілками (rr. interganglionares).

Ці вузли розташовані на передньобічній поверхні тіл поперекових хребців (facies anterolateralis corporum vertebrarum lumbalium), присередньо від великого поперекового м’яза (m. psoas major).

Поперекові вузли правого i лівого симпатичних стовбурів (ganglia lumbalia truncorum sympathicorum dextri et sinistri) з’єднуються між собою сполучними гілками (rr. communicantes).

До першого i другого (іноді третього) поперекових вузлів (ganglia lumbalia) підходять сполучні білі гілки (rr. communicantes albi).

Від кожного з поперекових вузлів (ganglia lumbalia) симпатичного стовбура (truncus sympathicus) до поперекових спинномозкових нервів (nervi spinales lumbales) відходять:

- сполучна cipа гілка (r. communicans griseus);

- поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales).

Ці нерви йдуть до черевного сплетення (plexus coeliacus) i мають як передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), так i завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae).

Крижові вузли симпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici) утворені трьома вузлами, які лежать на тазовій поверхні крижової кістки (facies pelvica ossis sacri), присередньо від передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora).

Внизу правий i лівий симпатичні стовбури (trunci sympathici dexter et sinister) наближаються i закінчуються в непарному вузлі (ganglion impar) – куприковому симпатичному вузлі.

Праві та ліві крижові вузли (ganglia sacralia dextra et sinistra) з’єднуються між собою поперечними гілками (rr. transversi). Від них відходять:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до крижових спинномозкових нервів (nn.spinales);

- крижові нутрощеві нерви (nn.splanchnici sacrales), які йдуть до:

- верхнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus superior);

- нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior).

Верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior) розташоване на пе­редній поверхні хребтового стовпа (LIV — V, SI) у проміжку між загальними клубо­вими артеріями. На рівні другого крижо­вого хребця сплетення ділиться на дві гілки (п. hypogastricus dexter / sinister) і переходить у парне праве та ліве нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastri­cus inferior, s. plexus pelvicus) на задньо-бічних стінках малого таза. За рахунок нижнього підчеревного сплетення форму­ються такі нутряні сплетення: присередні прямокишкові (plexus rectales medii), нижні прямокишкові (plexus rectales inferior), передміхурової залози (plexus prostaticus), сім'явиносне (plexus defe-rentiales), матково-піхвове (plexus utero­vaginal) і печеристі нерви клітора (ста­тевого члена) (пп. cavernosi clitoridis / penis).

До тазової частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis centralis partis parasympathicae) належать крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales), які залягають в сірій речовині II–IV крижових сегментів спинного мозку (substantia grisea segmentorum sacralium secundi – quarti medullae spinalis) між передніми рогами та задніми рогами (cornua anteriora et cornua posteriora), – бічно–присередні ядра (nuclei intermediolaterales).

До тазової частини периферійного відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis periphericae partis parasympathicae) належать тазові вузли (ganglia pelvica), де розташовані тіла других нейронів. До них підходить парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici) – передвузлові парасимпатичні волокна, а відходять від вузлів завузлові волокна (аксони других нейронів).

Аксони клітин крижових парасимпатичних ядер (nuclei parasympathici sacrales) виходять з спинного мозку (medulla spinalis) в складі передніх корінців (radices anteriores), а потім в складі передніх гілок крижових спинномозкових нервів (rami anteriores nervorum spinalium) та після виходу їх через передні крижові отвори (foramina sacralia anteriora) утворюють парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici), що входять до складу соромітного нерва (n. pudendus).

Парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici) підходять до нижнього брижового сплетення (plexus mesentericus inferior) - нижнього підчеревного сплетення, i в складі його гілок досягають зовнішнix i внутрішніх статевих органів, органів сечової системи i відділів товстої кишки, що розташовані в порожнині малого таза.

У товщі стінок органів або біля них розташовуються органні сплетення, які мають парасимпатичні тазові вузли (ganglia pelvica), на нейронах яких закінчуються передвузлові нервові волокна тазових нутрощевих нервів (neurufibrae preganglionicae nervorum splanchnicorum pelvicorum).

Відростки нейронів тазових вузлів (ganglia pelvica) – парасимпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), йдуть в органи та іннервують їх гладкі м’язи та залози.

Тазові нутряні нерви посилюють пери­стальтику кишок, розслаблюють внут­рішній м'яз — стискач відхідника і т. ін.

Центри, які об'єднують і регулюють функції симпатичної і парасимпатичної частин автономної нервової системи, роз­ташовані в мозочку, ядрах гіпоталамуса та в смугастому тілі (див. мал. 272).

Вищі центри, що координують діяль­ність усієї нервової системи, містяться в корі великого мозку.

 

До тазової частини нутрощевих сплетень та нутрощевих вузлів (pars pelvica plexuum visceralium et gangliorum visceralium) належать:

1. Верхнє підчеревне сплетення; передкрижовий нерв (plexus hypogastricus superior; n. presacralis) непарне і розташоване під роздвоєнням аорти (bifurcatio aortae) на передній поверхні тіла V поперекового хребця та миса (facies anterior corporis vertebrae lumbalis quintae [V] et promontorii).

Верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior) утворене:

- гілками черевного аортального сплетення (rami plexus aortici abdominalis);

- поперековими нутрощевими нервами (nn. splanchnici lumbales) від нижніх поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia inferiora trunci sympathici);

- крижовими нутрощевими нервами (nn. splanchnici sacrales) від першого крижового вузла симпатичного стовбура (ganglion sacrale primum trunci sympathici).

Від верхнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus superior) відходять правий та лівий підчеревні нерви (nn. hypogastrici dexter et sinister), які переходять до нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior);

2. Нижнє підчеревне сплетення; тазове сплетення (plexus hypogastricus inferior; plexus pelvicus) – парне і розміщене спереду і з обох боків від прямої кишки (rectum) на поверхні м’яза–підіймача відхідника (m. levator ani).

Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) утворене симпатичними нервовими волокнами підчеревних нервів верхнього підчеревного сплетення (nn. hypogastrici plexus hypogastrici superioris) і парасимпатичними волокнами тазових нутрощевих нервів (nn. viscerales pelvici) – парасимпатичний корінць (radix parasympathica).

Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) має такі сплетення:

- середнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis medius), яке розміщене на стінці середньої частини прямої кишки (rectum) і утворене гілками верхнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis superior);

- нижнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis inferior) розташоване на стінці нижньої частини прямої кишки (rectum) та відхідникового каналу (canalis analis) і утворене гілками:

- нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior);

- верхнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis superior);

- середнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis medius);

- нижніх прямокишкових нервів (nervi rectales inferiores).

Від нижнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis inferior) відходять верхні відхідникові нерви (nn. anales superiores).

3. Матково–піхвове сплетення (plexus uterovaginalis), розташоване з боків матки та піхви (uterus et vagina) і утворене гілками нижнього підчеревного сплетення (rami plexus hypogastrici inferioris) та міхурового сплетення (plexus vesicalis).

Від матково–піхвового сплетення (plexus uterovaginalis) відходять піхвові нерви та гілки (nervi et rami vaginales) до:

- матки (uterus);

- маткових труб (tubae uterinae);

- яєчників (ovaria).

4. Передміхуровозалозове сплетення (plexus prostaticus), розташоване на бічних, задній та нижній поверхнях передміхурової залози (prostata) і утворене гілками:

- нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior);

- міхурового сплетення (plexus vesicalis).

5. Сплетення сім’явиносної протоки (plexus ductus deferentialis) – парне, оточує сім’явиносну протоку (ductus deferens) і утворене гілками нижнього підчеревного сплетeння (plexus hypogastricus inferior) та міхурового сплетення (plexus vesicalis). Віддає гілки до пухирчастої залози (glandula vesiculosa).

6. Міхурове сплетення (plexus vesicalis), розміщене на бічних стінках сечового міхура (vesica urinaria) і утворене парасимпатичними гілками тазових нутрощевих нервів (rami parasympathici nervorum splanchnicorum pelvicorum).

7. Печеристі нерви клітора (nn. cavernosi clitoridis), що утворені гілками нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior) і досягають клітора (clitoris), пройшовши через сечо–статеву діафрагму (diaphragma urogenitale);

8. Печеристі нерви статевого члена (nn. cavernosi penis) починаються від передміхуровозалозового сплетення (plexus prostaticus) і йдуть до статевого члена (penis). На спинці статевого члена (dorsum penis) вони з’єднуються з дорсальним нервом статевого члена (n. dorsalis penis) та ідуть до печеристих тіл статевого члена (corpora cavernosa penis).

 

Змістовий модуль 16. Судини та нерви тулуба

1.       Загальна анатомія артерій: анатомічна класифікація; класифікація за будовою стінки артерій; функції різних груп артерій.

2.       Закономірності розподілу артерій в організмі людини. Варіанти розгалуження артерій.

3.       Розвиток артеріальних судин в ембріогенезі: джерела, механізми розвитку.

4.       Розвиток артеріальних судин в ембріогенезі: аортальні дуги, їх похідні. Варіанти та аномалії розвитку артерій. Роботи М.А.Тихомирова.

5.       Поняття про органну специфічність кровоносного русла.

6.       Гемомікроциркуляторне русло: ланки ії функціональна характеристика. Джерела і механізми розвитку судин гемомікроциркуляторного русла в ембріогенезі. Роботи кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

7.       Аорта: частини, топографія, описати і продемонструвати на препаратах.

8.       Грудна аорта: топографія, гілки, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

 

9.       Грудна аорта: топографія, пристінкові гілки, ділянки їх кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

10.  Грудна аорта: топографія, нутрощеві гілки, ділянки їх кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

11.  Черевна аорта: топографія, класифікація гілок; назвати і продемонструвати на препаратах.

 

12.  Черевна аорта: пристінкові гілки, їх топографія, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

 

13.  Черевна аорта: нутрощеві гілки, їх класифікація, топографія, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

14.  Черевна аорта: парні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

 

15.  Черевна аорта: непарні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

16.  Черевна аорта: черевний стовбур, його топографія, гілки, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

17.  Черевний стовбур: загальна печінкова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

18.  Черевний стовбур: селезінкова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

19.  Черевна аорта: верхня брижова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

20.  Черевна аорта: нижня брижова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

21.  Міжсистемні та внутрішньосистемні артеріальні анастомози між гілками черевної аорти.

22.  Спільна клубова артерія: утворення, топографія, гілки; описати і продемонструвати на препаратах.

23.  Внутрішня клубова артерія: топографія, класифікація гілок, назвати і продемонструвати на препаратах.

24.  Внутрішня клубова артерія: пристінкові гілки, їх топографія, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

25.  Внутрішня клубова артерія: нутрощеві гілки, їх топографія, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.

26.   Внутрішня клубова артерія: внутрішня соромітна артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

27.   Загальна анатомія вен: анатомічна класифікація; класифікація за будовою стінки артерій; функції різних груп вен.

28.  Закономірності розподілу вен в організмі людини. Корені і притоки вен: визначення.

29.  Розвиток венозних судин в ембріогенезі: джерела, механізми розвитку. Варіанти та аномалії розвитку вен. Роботи М.А.Тихомирова.

30.  Верхня порожниста вена: утворення (корені), топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

31.  Непарна вена: утворення, топографія, класифікація приток; описати і продемонструвати на препаратах.

32.  Непарна вена: нутрощеві притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

33.  Непарна вена: пристінкові притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

34.  Півнепарна вена: утворення, топографія, класифікація приток; описати і продемонструвати на препаратах.

35.  Півнепарна вена: нутрощеві притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

36.  Півнепарна вена: пристінкові притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

37.  Додаткова півнепарна вена: топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

38.  Міжреброві вени: топографія, притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

39.  Вени хребтового стовпа: хребтові венозні сплетення, їх топографія, шляхи відтоку венозної крові.

40.  Нижня порожниста вена: утворення (корені), топографія, класифікація приток; описати і продемонструвати на препаратах.

41.  Нижня порожниста вена: нутрощеві притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

42.  Нижня порожниста вена: пристінкові притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

43.   Ворітна печінкова вена: утворення ( корені), притоки, ділянки збору венозної крові; топографія; описати і продемонструвати на препаратах.

44.  Ворітна печінкова вена: утворення( корені), притоки, топографія, розгалуження в печінці, функціональне значення.

45.  Внутрішня клубова вена: топографія, класифікація приток.

46.  Внутрішня клубова вена: пристінкові притоки, їх топографія, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.

47.  Венозні сплетення малого тазу: утворення, топографія, ділянки збору венозної крові.

48.  Внутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози: визначення.

49.  Порто-кавальні венозні анастомози в ділянці стравоходу.

50.  Порто-кавальні анастомози в ділянці прямої кишки.

51.  Порто-кавальні анастомози на задній стінці черевної порожнини.

52.  Кава-кавальні анастомози на передній стінці черевної порожнини.

53.  Порто-кава-кавальний анастомоз на передній стінці черевної порожнини.

54.  Кава-кавальний анастомоз на задній стінці черевної порожнини.

55.  Кава-кавальний анастомоз в ділянці хребтового стовпа.

56.  Лімфатична система: загальна характеристика, функції.

57.  Лімфатичні судини: ланки, їх будова, топографія, функції.

58.  Лімфатична система: грудна протока, її корені, топографія, притоки, місце впадіння у венозну систему.

59.  Лімфатична система: права лімфатична протока, її корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.

60.  Автономна частина периферійної нервової системи (вегетативна нервова система): частини, функції, об‘єкти іннервації.

61.  Відмінності між соматичною нервовою системою і вегетативною нервовою системою.

62.  Морфологічні відмінності рефлекторної дуги автономної частини периферійної нервової системи (вегетативної нервової системи).

63.  Морфологічні відмінності між симпатичною і парасимпатичною частинами автономної частини периферійної нервової системи (вегетативної нервової системи).

64.  Вегетативна нервова система: центральний відділ, його класифікація, топографія, утворення.

65.  Вегетативна нервова система: периферійний відділ, його компоненти.

66.  Вегетативні вузли: класифікація, будова, топографія, відмін від чутливих вузлів.

67.  Симпатичний стовбур: топографія, відділи ,вузли, їх з'єднання.

68.  Сполучні білі гілки: утворення, топографія.

69.  Сполучні сірі гілки: утворення, топографія.

70.  Шийний відділ симпатичного стовбура: вузли, що його утворюють, їх топографія, джерела передгангліонарних волокон.

71.  Шийний відділ симпатичного стовбура: верхній шийний вузол, його топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації..

72.  Шийний відділ симпатичного стовбура: середній шийний вузол, його топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації..

73.  Шийний відділ симпатичного стовбура: нижній шийний вузол, його топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації..

74.  Грудний відділ симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації.

75.  Великий, малий і найнижчий нутрощеві нерви: їх утворення, склад волокон, топографія.

76.  Поперековий віддій симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації.

77.   Крижовий віддій симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації.

78.   Вегетативні сплетення черевної порожнини: утворення, топографія, склад волокон, ділянки іннервації.

79.   Черевне аортальне сплетення: вторинні сплетення, їх топографія, склад волокон, вузли, ділянки іннервації.

80.  Вегетативні сплетення малого таза: утворення, топографія, склад волокон, ділянки іннервації.

81.  Нижнє підчеревне сплетення: вторинні сплетення, їх топографія, склад волокон, ділянки іннервації.

82.  Об’єкти іннервації головного центру парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

83.  Об’єкти іннервації крижового центру парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

84.  Кровопостачання і іннервація стінок грудної клітки.

85.  Кровопостачання і іннервація діафрагми.

86.  Кровопостачання і іннервація трахеї

87.  Кровопостачання і іннервація бронхів.

88.  Кровопостачання і іннервація легень

89.  Кровопостачання і іннервація плеври.

90.  Кровопостачання і іннервація стравоходу

91.  Кровопостачання і іннервація серця

92.  Серце: серцеві нервові сплетення, їх топографія, джерела утворення, склад волокон.

93.  Серце: інтрамуральні нервові сплетення, їх топографія, джерела утворення, склад волокон.

94.  Кровопостачання і іннервація осердя.

95.  Кровопостачання і іннервація спинного мозку.

96.  Кровопостачання і іннервація стінок черевної порожнини.

97.  Кровопостачання і іннервація печінки.

98.  Кровопостачання і іннервація жовчного міхура.

99.  Кровопостачання і іннервація шлунка.

100.       Кровопостачання і іннервація тонкої кишки.

101.  Кровопостачання і іннервація дванадцятипалої кишки.

102.  Кровопостачання і іннервація порожньої кишки.

103.  Кровопостачання і іннервація клубової кишки.

104.  Кровопостачання і іннервація товстої кишки.

105.  Кровопостачання і іннервація сліпої кишки.

106.  Кровопостачання і іннервація висхідної ободової кишки.

107.  Кровопостачання і іннервація поперечної ободової кишки.

108.  Кровопостачання і іннервація низхідної ободової кишки

109.  Кровопостачання і іннервація сигмоподібної кишки.

110.  Кровопостачання і іннервація прямої кишки.

111.  Кровопостачання і іннервація підшлункової залози.

112.  Кровопостачання і іннервація селезінки.

113.  Кровопостачання і іннервація нирок. Будова внітрішньоорганного кровоносного русла нирки.

114.  Кровопостачання і іннервація сечоводів.

115.  Кровопостачання і іннервація сечового міхура.

116.  Кровопостачання і іннервація сечівника.

117.  Кровопостачання і іннервація надниркових залоз.

118.  Кровопостачання і іннервація яєчників.

119.  Кровопостачання і іннервація матки.

120.  Кровопостачання і іннервація маткових труб.

121.  Кровопостачання і іннервація піхви.

122.  Кровопостачання і іннервація зовнішніх жіночих статевих органів.

123.  Кровопостачання і іннервація яєчка.

124.  Кровопостачання і іннервація сім’явиносної протоки.

125.  Кровопостачання і іннервація сім’яних пухирців.

126.  Кровопостачання і іннервація передміхурової залози.

127.  Кровопостачання і іннервація зовнішніх чоловічих статевих органів.

 

128.     Кровопостачання і іннервація промежини.

Перелік практичних завдань до змістовного модуля 15

 

“Судини і нерви тулуба та кінцівок”

Серце

- Верхівка серця

- Груднинно-реброва поверхня серця

- Діафрагмова поверхня серця

- Легенева поверхня ( права, ліва)

- Вінцева борозна

- Передня міжшлуночкова борозна

- Задня міжшлуночкова борозна

- Аорта ( на серці)

- Верхня порожниста вена ( на серці)

- Нижня порожниста вена ( на серці)

- Легеневий стовбур ( на серці)

- легенева артерія ( права, ліва)

- Праві легеневі вени ( на серці)

- Ліві легеневі вени ( на серці)

Праве передсердя

- Праве вушко

- Гребенясті м’язи

- Отвір верхньої порожнистої вени

- Отвір нижньої порожнистої вени

- Отвір вінцевої пазухи

Ліве передсердя

- Ліве вушко

- Гребенясті м’язи

- Отвори легеневих вен

Міжпередсердна перегородка

- Овальна ямка

Правий шлуночок

- Правий передсердно-шлуночковий отвір

- Правий передсердно-шлуночковий клапан

- Передня стулка

- Задня стулка

- Перегородкова стулка

- Артеріальний конус

- Отвір легеневого стовбура

- Клапан легеневого стовбура

- Права півмісяцева заслінка

- Ліва півмісяцева заслінка

- Передня півмісяцева заслінка

- Передній соскоподібний м’яз

- Задній соскоподібний м’яз

- Перегородковий соскоподібний м’яз

- Сухожилкові струни

- М’ясисті перекладки

Лівий шлуночок серця

- Лівий передсердно-шлуночковий отвір

- Лівий передсердно-шлуночковий клапан

- Передня стулка

- Задня стулка

- Присінок аорти

- Отвір аорти

- Клапан аорти

- Права півмісяцева заслінка

- Ліва півмісяцева заслінка

- Задня півмісяцева заслінка

- Пазухи аорти

- Передній соскоподібний м’яз

- Задній соскоподібний м’яз

- Сухожилкові струни

- М’ясисті перекладки

Міжшлуночкова перегородка

Ендокард

Міокард

Епікард

Перикард (осердя)

- Осердна поперечна пазуха

- Осердна коса пазуха

Права вінцева артерія серця

- Задня міжшлуночкова гілка

Ліва вінцева артерія серця

- Передня міжшлуночкова гілка

- Огинальна гілка

Вінцева пазуха

- Велика серцева вена

- Середня серцева вена

- Мала серцева вена

Аорта

- Цибулина аорти

- Висхідна частина аорти

- Дуга аорти

- Низхідна аорта

- Роздвоєння аорти

Грудна аорта

- Задні міжреброві артерії

Черевна аорта

- Нижня діафрагмова артерія

- Поперекові артерії

- Черевний стовбур

- Ліва шлункова артерія

- Селезінкова артерія

- Ліва шлунково-чепцева артерія

- Загальна печінкова артерія

- Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія

- Права шлунково-чепцева артерія

- Верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія

- Права шлункова артерія

- Власна печінкова артерія

- Верхня брижова артерія

- Нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія

- Порожньокишкові артерії

- Клубовокишкові артерії

- Клубово-ободовокишкова артерія

- Права ободовокишкова артерія

- Середня ободовокишкова артерія

- Нижня брижова артерія

- Ліва ободовокишкова артерія

- Сигмоподібна артерія

- Верхня прямокишкова артерія

- Середня надниркова артерія

- Ниркова артерія

- Яєчкова (яєчникова) артерія

Спільна клубова артерія

Внутрішня клубова артерія

- Клубово-поперекова артерія

- Верхня сіднична артерія

- Нижня сіднична артерія

- Затульна артерія

- Пупкова артерія

- Маткова артерія

- Внутрішня соромітна артерія

- Нижня міхурові артерія

- Середня прямокишкова артерія

Спільна клубова вена (права, ліва)

Нижня порожниста вена

- Поперекові вени

- Яєчкова (яєчникова) вена

- Ниркова вена

- Надниркова вена

Внутрішня клубова вена

Ворітна печінкова вена

- Верхня брижова вена

- Нижня брижова вена

- Селезінкова вена

Пахвова артерія

- Грудо-надплечова артерія

- Бічна грудна артерія

- Підлопаткова артерія

- Грудо-спинна артерія

- Огинальна артерія лопатки

- Задня огинальна артерія плеча

- Передня огинальна артерія плеча

 

Матеріали підготував доцент Голод Б.В.