1.    Внутрішня сонна артерія. Кровоносні судини очної ямки.

2.    I, II, III, IV, VI пари черепних нервів, ділянки їх розподілу.

3.    Перша гілка V пари черепних нервів, ділянка їх розподілу. Війковий вузол.

(Заняття  25.)

Тема 1. Внутрішня сонна артерія. Кровоносні судини очної ямки.

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis)

Вона є парною артерією і лежить позаду груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (m. sternocleidomastoideus), іде вгору попереду поперечних відростків шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), не віддаючи ніяких гілок.

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) відходить:

- з правої сторонивід плечо–головного стовбураправа загальна сонна артерія (arteria carotis communis dextra), яка є коротшою за ліву однойменну артерію і починається на шиї (collum);

- з лівої сторонивід дуги аортиліва загальна сонна артерія (arteria carotis communis sinistra), яка виходить на шию крізь верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior).

На рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae) загальна сонна артерія (arteria carotis communis) поділяється на:

- зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa);

- внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna).

Місце розгалуження називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis).

У цій ділянці розміщені сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE507

 

 

 

 

 

 

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/38/Mra1.jpg/200px-Mra1.jpgОписание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.bestreferat.ru/images/paper/29/99/4609929.pngОписание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcR5vgbqBk7gfmNVh4eLPKFaalw8fFyQlvRVpkjlo4swl3bTMGTW

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://zavantag.com/tw_files2/urls_19/16/d-15189/15189_html_m39d04849.jpg

 

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) є основною судиною, що постачає кров'ю головний мозок.

Внутрішня сонна артерія проходить спочатку збоку і ззаду, а потім присередньо від зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa), йде вертикально вгору і заходить у зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), де вона утворює вигин.

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) має:

- шийну частину (pars cervicalis);

- кам’янисту частину (pars petrosa);

- печеристу частину (pars cavernosa);

- мозкову частину (pars cerebralis).

У шийній частині (pars cervicalis) на її початку є розширення внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) – сонна пазуха (sinus caroticus), у стінці якої містяться барорецептори.

Від шийної частини (pars cervicalis) внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) ніякі гілки не відходять.

У кам’янистій частині (pars petrosa) внутрішня сонна артерія (a. carotis interna), проходячи в сонному каналі (canalis caroticus), віддає:

- сонно–барабанні артерії (aa. caroticotympanicae), які кровопостачають барабанну порожнину (cavitas tympani);

- артерію крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei), яка кровопостачає бічну стінку клиноподібної пазухи (paries lateralis sinus sphenoidalis).

При виході з каналу через внутрішній отвір сонного каналу (apertura interna canalis carotici) внутрішня сонна артерія (a.carotis interna) лягає в сонну борозну клиноподібної кістки (sulcus caroticus ossis sphenoidalis), проходить через печеристу пазуху (sinus cavernosus).

У печеристій частині (pars cavernosa) від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) відходять такі гілки:

- основна і крайова гілки намету (rr. вasalis et marginalis tentorii) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis), а саме до намету мозочка (tentorium cerebelli);

- нижня гіпофізна артерія (a. hypophysialis inferior) до нейрогіпофіза; задньої частки (neurohypophysis; lobus posterior);

- оболонна гілка (r. meningeus) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) середньої черепної ямки (fossa cranii media);

- гілки трійчастого вузла (rr. ganglionares trigeminales) до трійчастого вузла трійчастого нерва (ganglion trigeminale nervi trigemini).

У мозковій частині (pars cerebralis) від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) на рівні зорового каналу (canalis opticus) відходять такі основні гілки:

- очна артерія (a. ophthalmica);

- передня мозкова артерія (a. cerebri anterior);

- середня мозкова артерія (a. cerebri media);

- задня сполучна артерія (a. communicans posterior);

- передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior).

 

 

Мал. 198. Артерії голови та шиї. Внутрішня сонна артерія (в. carotis interna):

1 — truncus brachiocephalics; 2 — trachea; 3 — a. carotis communis dextra; 4 — a. thyroidca inferior: 5 - gl. thyroidea; 6 — pharynx; 7 - membrana thyrohyoidca: 8 - a. thyroidca superior; 9-а. carotis externa; 10 — a. iingualis; 11 — a. facialis; 12 - a. alveolaris superior posterior; 13 - a. infraorbitalis; 14 — a. ophthahnica; 15, 20 — a. carotis interna; 16 — a. basilaris;  17 — clivus;  18 - a. vcrtebralis:  19 — a. occipitalis; 21 — a. subclavia dextra.

 

Очна артерія (a. ophthalmica) через зоровий канал (canalis opticus) разом із зоровим нервом (n. opticus) входить в очну ямку (orbita) і кровопостачає:

- очне яблуко (bulbus oculi);

- допоміжні органи ока (organa oculi accessoria);

- слизову оболонку носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- шкіру лоба (cutis frontis).

Кінцеві гілки очної артерії (a. ophthalmica) – це:

- присередні повікові артерії (aa. palpebrales mediales);

- артерія спинки носа (a. dorsalis nasi).

Остання анастомозує з кутовою артерією (a. angularis) – гілкою лицевої артерії (a. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) йде вперед і переходить на прнсередню поверхню півкулі великого мозку, огинає коліно мозолистого тіла й тягнеться по його верхній поверхні до потиличної частки великого мозку. . Спереду від перехрестя зорових нервів обидві передні мозкові артерії з'єднуються передньою сполучною артерією (a. communicans anterior).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) кровопостачає:

- присередні поверхні:

- лобової частки (facies mediales lobi frontalis);

- тім’яної частки (lobus parietalis);

- частково потиличної частки кінцевого мозку (lobus occipitalis telencephali).

- нюхову цибулину (bulbus olfactorius) та нюховий шлях (tractus olfactorius);

- смугасте тіло (corpus striatum).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) з’єднується з такою ж артерією з протилежного боку за допомогою передньої сполучної артерії (a. communicans anterior).

Середня мозкова артерія (в. cerebri media) потужніша, ніж попередня.  Йде назовні і лягає в бічну ямку великого мозку, потім піднімається догори й назад, віддаючи численні гілки — острівцеві артерії (аа. insularcs) до базальних вузлів через передню продірявлену речовину, дорзобічної поверхні лобової, скроневої та тім'яної часток великого мозку.

 Середня мозкова артерія (a. cerebri media) – найбільша гілка внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), кровопостачає:

- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- острівець (insula).

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) відходить від заднього півкола внутрішньої сонної артерії приблизно на тому самому рівні, що іі попередня, прямує назад і зливається із задньою мозковою артерією (гілка основної артерії). Передня і задня мозкові артерії із сполучними гілками і внутрішньою сонною артерією беруть участь в утворенні артеріального кола великого мозку (сігculus arteriosus cerebri).

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) анастомозує із задньою мозковою артерією (a. cerebri posterior) – гілкою основної артерії (a.basilaris) із системи підключичної артерії (arteria subclavia).

Передня артерія судинного сплетення (a. clioroidca anterior) відходить від внутрішньої сонної артерії вище від очної артерії. Прямує вздовж зорового шляху назад і назовні, проходить разом з м'якою оболоною головного мозку в нижній ріг бічного шлуночка (півкулі великого мозку), де розгалужується і входить до складу його судинного сплетення.

Передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior) заходить у скроневий ріг бічного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis), а потім – у третій шлуночок (ventriculus tertius), бере участь у формуванні судинних сплетень цих шлуночків (plexus choroidei ventriculorum).

U–подібний вигин печеристої та мозкової частин внутрішньої сонної артерії (partes cavernosa et cerebralis arteriae carotidis externae) називають сифоном сонної артерії (siphon caroticum).

 

Міжсистемні артеріальні анастомози в ділянці голови та шиї

Ці анастомози існують між внутрішньою сонною артерією (arteria carotis interna) та зовнішньою сонною артерією (arteria carotis externa), вони є такі:

- артерія спинки носа (a. dorsalis nasi) – гілка очної артерії системи внутрішньої сонної артерії анастомозує з кутовою артерією (гілка лицевої артерії системи зовнішньої сонної артерії) – в ділянці кореня носа;

- надлобкова і надочноямкова артерія (гілки очної артерії системи внутрішньої сонної артерії) та лобкова гілка поверхневої скроневої артерії (гілка зовнішньої сонної артерії) –анастомозують в лобовій ділянці (regio frontalis);

- оболонна гілка внутрішньої сонної артерій анастомозує з середньою оболонною і крилооболонною артерією (гілки верхньощелепної артерії системи зовнішньої сонної артерії) – в твердій мозковій оболоні (dura mater) середньої черепної ямки (fossa cranii media);

- задня оболонна артерія (гілка висхідної глоткової артерії від внутрішньої сонної артерії) анастомозує із оболоннями гілками хребтової артерії (від підключичної артерії) – в твердій мозковій оболоні (dura mater) задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- сонно-барабанні артерії (гілки внутрішньої сонної артерії) анастомозують із передньою, нижньою та задньою барабанними артеріями (гілки верхньощелепної, висхідної глоткової та задньої вушної артерій системи зовнішньої сонної артерії) – в барабанній порожнині (cavitas tympani).

Фізіологічне значення має артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) – Вілізієве коло (circulus Wilisii), як пристосувальний механізм, що забезпечує безперебійне колатеральне кровопостачання головного мозку. Цей анастомоз, між внутрішньою сонною артерією та підключичною артерією, знаходиться у підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum) на основі головного мозку.

Вілізієве коло утворене кінцевими відділами обох сонних артерій, передсполучними частинами обох передніх мозкових артерій (гілки внутрішніх сонних артерій) та обома задніми мозковими артеріями (система підключичної артерії), а також передньою сполучною артерією та задньою сполучною артерією.

Мал. 199. Артерії головного мозку (вид знизу)-Артеріальне коло великого мозку (circulus arteriosus cerebri):

1 — аа. cerebri anteriores; 2 — a. communicans anterior; 3 — a carotis interna; 4 — a. cerebri media; 5 - a. communicans posterior; 6 — a. cerebri posterior; 7 — a. basilaris; 8 — a. vertcbralis; 9 - a spinalis anterior; 10 - a. cercbclli posterior inferior.

 

 

 

 

 

Тема 2. I, II, III, IV, VI пари черепних нервів, ділянки їх розподілу.

Нюховий нерв [I] (nervus olfactorius [I])

I пара черепних нервів

Рецептор нюху розміщений у нюховій частині слизової оболонки носа (pars olfactoria tunicae mucosae nasi) у верхньому носовому ході (meatus nasi superior).

Рецепторний шар слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) представлений нюховими нейросенсорними (чутливими) клітинами (cellulae neurosensoriae olfactoriae) – це видозмінені біполярні нейрони, що розміщені між підтримуючими клітинами (cellulae sustentaculares).

У слизовій оболонці носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) є нюхові залози (glandulae olfactoriae) – Боуменові залози, що зволожують поверхню рецепторного шару.

Периферійні відростки рецепторних нюхових клітин починаються нюховими війками (cilia olfactoria).

Центральні відростки рецепторних нюхових клітин формують 15–20 нюхових ниток (fila olfactoria), які через отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки (foramina laminae cribrosae ossis ethmoidalis) проходять у порожнину черепа (cavitas cranii) і закінчуються в нюховій цибулині (bulbus olfactorius), де переключаються на другий нейрон нюхового шляху.

Таким чином:

- тіла перших нейронів нюхового шляху розташовані в слизовій оболонці верхнього і заднього відділів носової порожнини (cavitas nasi);

- тіла других нейроніву нюховій цибулині.

Аксони других нейронів, які проходять у складі нюхового шляху (tractus olfactorius), закінчуються в нюховому трикутнику (trigonum olfactorium) і в передній пронизаній речовині (substantia perforata anterior) та в підмозолистому полі (area subcalosa), де переключаються на тіла третіх нейронів.

Аксони третіх нейронів направляються трьома шляхами:

- медіальним (присереднім) нюховим пучком (stria olfactoria medialis);

- латеральним (бічним) нюховим пучком (stria olfactoria lateralis);

- проміжним нюховим пучком (stria olfactoria intermedia) і закінчуються в гачку (uncus), який є кірковим аналізатором нюху.

 

 

 

Мал. 261. Нюхові нерви (ял. olftictorii). гілки трійчастого нерва і крилоподібно-піднебінний вузол (gangl. pterygopalatinum):

1 — bulbus olfactorius: 2 - sinus frontalis; 3 — r. nasals internі (n. cthmoidalis anterior від трійчастого нерва): 4 — n. nasopalatine; 5 - septum nasi; 6 — palatum durum і canalis incisivus; 7 — n. palatinus major; 8. 10 — nn. palatine minores; 9 — palatum mollе; 11 - processus pterіgoidеus (lam. lateralis), 12 - nn. palatini major еt minores; 13- gangІ. pterygopalatinum; 14 — nn. pteryfiopalatini (від n. maxillaris); 15 — n. maxillaris: 16 — fissure orbitalis superior; 17 — sinus sphenoidalis; 18- n. opticus; 19 — nn. olfactorii: 20 — tr. olfactorius; 21  gyri orbitales cerebri.

 

Зоровий нерв [ II ] (nervus opticus [ II ])

II пара черепних нервів

Зоровий нерв (nervus opticus) належить (як черепний нерв) до внутрішньої оболонки очного яблука (tunica interna bulbi), а саме починається з диску зорового нерва (discus nervi optici), який є місцем виходу із очного яблука (bulbus oculi) відростків гангліонарних клітин (neurocyti ganglii), які формують зоровий нерв, що складається із таких частин:

- внутрішньочерепної частини (pars intracranialis), яка знаходиться у порожнині черепа (cavitas cranii), починаючись від зорового каналу (canalis opticus) до зорового перехрестя (chiasma opticum);

- канальної частини (pars canalis) – частини зорового нерва (nervus opticus), яка проходить через зоровий канал (canalis opticus);

- очноямкової частини (pars orbitalis), яка проходить у товщі жирового тіла очної ямки (corpus adiposum orbitae);

- внутрішньоочної частини (pars intraocularis), в якій розрізняють:

- передпластинкову частину (pars prelaminaris), яка розміщена перед решітчастою пластинкою білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae);

- внутрішньопластинкову частину (pars intralaminaris) – частину волокон зорового нерва (nervus opticus), що розміщена між волокнами решітчастої пластинки білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae). Навколо цієї частини знаходиться судинне коло зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici), яке утворене гілками задніх коротких війкових артерій (aa. ciliares posteriores breves).

- запластинкову частину (pars postlaminaris), яка розміщена позаду решітчастої пластинки білкової оболонки (lamina cribrosa sclerae).

Зоровий нерв (nervus opticus) оточений такими двома піхвами, які є продовженням оболон головного мозку (meninges):

- зовнішньою піхвою (vagina externa), яка є продовженням черепної павутинної оболони (arachnoidea mater cranialis);

- внутрішньою піхвою (vagina interna), яка є продовженням черепної м’якої оболони (pia mater cranialis);

Між цими двома піхвами зорового нерва (vaginae externa et interna nervi optici) знаходиться щілиноподібний:

- підпавутинний міжпіхвовий простір; простір м’якої оболони (spatium intervaginale subarachnoidale; spatium leptomeningeum), який є продовженням підпавутинного простору головного мозку (spatium subarachnoideum).

Зоровий нерв (n. opticus) є частиною зорового аналізатора. Тіла його перших трьох нейронів розміщені в сітківці (retina). Він має:

- І нейрон – це палички і колбочки (bacilli et coni);

- ІІ нейрон – це біполярні клітини сітківки (neurocyti bipolares retinae);

- ІІІ нейрон – це мультиполярні клітини сітківки; гангліонарний шар (stratum ganglionare).

Аксони ІІІ нейронів утворюють зоровий нерв (n. opticus), який через зоровий канал (canalis opticus) проходять в порожнину черепа (cavitas cranii).

Тут утворюється неповний перехрест волокон зорового нерва (chiasma opticum), де перехрещуються до 70 % аксонів III нейронів.

Перехрещуються волокна від присередньої частини сітківки (pars medialis retinae).

Волокна від бічної частини сітківки (pars lateralis retinae) йдуть по своєму боці.

Після зорового перехрестя (chiasma opticum) в ділянці турецького сідла (sella turcica) починається зоровий шлях (tractus opticus), який складається із:

- присередніх волокон зорового нерва протилежноої сторони;

- бічних волокон зорового нерва власної сторони.

У складі зорових шляхів аксони ІІІ нейронів доходять до підкіркових центрів зору:

- подушка таламуса (pulvinar thalami);

- верхні горбки середнього мозку (colliculi superiores mesencephali);

- бічні колінчасті тіла (corpora geniculata lateralia).

У цих підкіркових центрах зору розміщені тіла ІV нейронів зорового шляху.

Від бічного колінчастого тіла (corpus geniculatum laterale) і подушки таламуса (pulvinar thalami) аксони ІV нейронів проходять через задню третину задньої ніжки внутрішньої капсули (pars tertia posterior cruris posterioris capsulae internae) і, утворивши зорове сяйво (radiatio optica), закінчуютьсяна берегахострогової борозни (sulcus calcarinus), де розташований кірковий аналізатор зору.

Аксони ІV нейронів від верхніх горбків пластинки покрівлі (colliculi superiores laminae tecti) йдуть до додаткових парасимпатичних ядер Якубовича протилежного боку (ІІІ пара черепних нервів), де залягають тіла п’ятих нейронів. Звідси починається еферентна частина зіничного рефлексу та акомодаційного рефлексу (зв’язок ІІ пари черепних нервів з ІІІ).

Аксони V нейронів (передвузлові парасимпатичні волокна) у складі окорухового нерва через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior) заходять в очну ямку (orbita) до війкового вузла (ganglion ciliare), в якому розташовані тіла VІ нейронів.

Аксони VІ нейронів (завузлові парасимпатичні волокна) іннервують:

- м’яз–звужувач зіниці (m. sphincter pupillae);

- війковий м’яз (m.ciliaris);

- м’яз–розширювач зіниці (m. dilatator pupillae), що іннервується симпатичними завузловими волокнами;

Цей рефлекс не залежить від нашої волі чи свідомості.

Крім зорового нерва до нервів очного яблука належать такі окорухові нерви: третя, четверта та шоста пари.

 

 

 

 

 

 

Мал. 262. Зоровий нерв (я. opticus dexter sinister) і зоровий шлях (tr. opticus):

1 — bulbus oculi: 2 — bulbus olfactorius: 3 — n. opticus; 4 — tr. olfactorius: 5 — hiasma opticum; 6 — substantia perforata anterior: 7 — tr. opticus; 8 — n. oculomotorius: 9 — pedunculus cerebri; 10 — corpus geniculatum laterale; 11 - corpus genirulatum mediale; 12 – aqueductus mesencephali; 13 — tectum mesencephali; 14 — nucl. ruber; 15 — substantia nigra: 16 — substantia perforata posterior: 17 — corpus mamillare; 18 — tuber cinereum: 19 infundibulum; 20 — hypophysis; 21 — lobus temporalis: 22 — fissura longitudinalis cerebri.

Окоруховий нерв [ III ] (nervus oculomotorius [ III ]

III пара черепних нервів

Окоруховий нерв (nervus oculomotorius) має:

- ядро окорухового нерва (nucleus nervi oculomotorii), яке є руховим ядром (nucleus motorius);

- додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii); парасимпатичне ядро Якубовича.

Ці ядра розміщені у сірій речовині покриву середнього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні верхніх горбків середнього мозку (colliculi superiores mesencephali).

Аксони нейронів цих ядер формують окоруховий нерв, який виходить з головного мозку (encephalon) в міжніжковій ямці (fossa interpeduncularis), а з порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).

У ділянці верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior) окоруховий нерв (nervus oculomotorius) розгалужується на:

- верхню гілку (ramus superior);

- нижню гілку (ramus inferior).

Нервові волокна від верхньої гілки (ramus superior) іннервують:

- верхній прямий м’яз ока (m. rectus superior оculi);

- м’яз–підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris).

Нервові волокна від нижньої гілки (ramus inferior) іннервують:

- нижній прямий м’яз ока (m. rectus inferior oculi);

- присередній прямий м’яз ока (m. rectus medialis oculi);

- нижній косий м’яз ока (m. obliquus inferior oculi).

Від додаткового ядра окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) – парасимпатичного ядра Якубовича відходить гілка до війкового вузла (ramus ad ganglion ciliare), вона ще називається парасимпатичним корінцем війкового вузла (radix parasympathica ganglii ciliaris) або окоруховим корінцем війкового вузла (radix oculomotoria ganglii ciliaris) – це передвузлові парасимпатичні волокна.

Ці передвузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) йдуть в складі нижньої гілки окорухового нерва (ramus inferior nervi oculomotorii) до війкового вузла (ganglion ciliare), де переключаються на другі нейрони.

Завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) – аксони других нейронів від війкового вузла (ganglion ciliare) – йдуть у складі коротких війкових нервів (nervi ciliares breves) до:

- м’яза–звужувача зіниці (m. sphincter pupillae);

- війкового м’яза (m. ciliaris).

 

 

 

 

Мал. 264. Трійчастий (п. trigeminus) і окоруховий (п. oculomotorius) нерви: 1 — gl. lacrimalis; 2 — r. inferior (від окорухового нерва); 3 –m. obliquus inferior; 4 - m. rectus inferior; 5 — n. infraorbitalis; 6 - rr. alveolares superiores posteriores; 7 - a maxillaris; 8 -a. mandibularis (відрізаний); 9 - n. maxillaris; 10 - gangl. trigeminale; 11 - n,oculomotorius; 12 - n.ophthalmicus: 13 -m. levator palpebrae superioris; 14 — m. rectus superior; 15 - m. rectus lateralis.

 

Блоковий нерв [IV] (nervus trochlearis [IV])

IV пара черепних нервів

Він має власне рухове ядроядро блокового нерва (nucleus nervi trochlearis), яке розташоване у сірій речовині покриву середнього мозку (substantia grisea tegmenti mesencephali) на рівні нижніх горбків середнього мозку (colliculi inferiores mesencephali).

Аксони нейронів цього ядра формують блоковий нерв, який виходить з головного мозку (encephalon) із верхнього мозкового паруса (velum medullare superius), на основі мозку появляється з бічної поверхні ніжок мозку (crura cerebri), а з порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).

Блоковий нерв (nervus trochlearis) іннервує верхній косий м’яз ока (m. obliquus superior oculi

Описание: Описание: Описание: http://www.likar.info/pictures/wiki/946.jpg

Відвідний нерв [VI](nervus abducens [VI])

VI пара черепних нервів

 

Відводний нерв (n. abducens) є руховим. Його ядро розташовується в дорсальній частині моста на лінії його переходу в довгастий мозок. Проектується на дно ромбоподібної ямки в ділянці лицевого горбка. Волокна відвідного нерва у товщі моста обгинають рухове ядро лицевого нерва і виходять на вентральну поверхню основи мозку між заднім краєм моста і пірамідою довгастого мозку. Відвідний нерв проходить у бічній стінці пещеристого синуса і через верхню очноямкову щілину проникає в очну ямку. В очній ямці він розташовується вище окорухового нерва, а потім відхиляється латерально й іннервує бічний прямий м'яз ока. У черепі до нього приєднуються симпатичні гілки від сплетення навколо внутрішньої сонної артерії, а також чутливі пропріоцептивні волокна від n. ophthalmicus.Він має власне рухове ядро відвідного нерва (nucleus nervi abducentis), яке розташоване у сірій речовині покриву мосту (substantia grisea tegmenti pontis) на верхівці лицевого горбка ромбоподібної ямки (apex colliculi facialis fossae rhomboideae).

 

Аксони нейронів цього ядра формують відвідний нерв, який виходять з головного мозку (encephalon) на межі між пірамідами довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae) і мостом (pons), а з порожнини черепа (cavitas cranii) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior).

Відвідний нерв іннервує бічний прямий м’яз ока (m. rectus lateralis oculi).

 

 

 

Тема 3. Перша гілка V пари черепних нервів, ділянка їх розподілу. Війковий вузол.

 

Трійчастий нерв [V] (nervus trigeminus [V])

Трійчастий нерв (п. trigeminus) є нервом першої глоткової (зябрової) дуги (нижньощелепної). Змішаний, забезпечує іннервацію слизової оболонки порожнин, органів і тканин лицевого відділу черепа. Нерв має складну будову.Трійчастий нерв (nervus trigeminus) є мішаним і складається з чутливих та рухових волокон.

Він має такі ядра:

- головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться у покриву мосту (tegmentum pontis);

- середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) – чутливе, розміщене в середньому мозку (mesencephalon);

- спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini) – чутливе, знаходиться в довгастому мозку (myelencephalon) та спинному мозку (medulla spinalis);

- рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini) – рухове, розміщене у мості (pons).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніх мозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum) на межі з мостом (pons) і складається з:

- чутливого корінця (radix sensoria);

- рухового корінця (radix motoria).

Чутливі гілки нерва іннервують шкіру лиця, лобової та скроневої ділянок голови, слизову оболонку порожнини носа, при-носових пазух, порожнини рота, в тому числі передніх двох третин язика, зуби верхньої та нижньої щелеп, кон'юнктиву очного яблука. Рухові гілки трійчастого нерва іннервують жувальні м'язи, діафрагму рота (щелепно-під'язиковий м'яз і переднє черевце двочеревцевого м'яза), а також м'язи — натягачі піднебінної завіски та барабанної перетинки. Чутливий корінець (radix sensoria) утворений з центральних відростків (дендритів) чутливих псевдоуніполярних клітин, які лежать у трійчастому вузлі – вузлі Гассера (ganglion trigeminale Gasseri).

Цей вузол розміщений в трійчастій порожнині; порожнині Меккеля (cavum trigeminale), яка утворюється внаслідок того, що трійчасте втиснення на передній поверхні верхівки кам’янистої частини скроневої кістки (apex partis petrosae ossis temporalis) покривається черепною твердою оболоною (dura mater cranialis).

Руховий корінець (radix motoria) утворений аксонами рухових нейронів, що розміщені в руховому ядрі трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini).

Ці волокна у вузол Гассера не заходять, а приєднуються до третьої гілки трійчастого нерва (nervus mandibularis).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) у ділянці трійчастого вузла (ganglion trigeminale) формує три гілки нервів:

- очний нерв (nervus ophthalmicus) – чутливий, виходить з черепа через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) – чутливий, виходить з черепа через круглий отвір (foramen rotundum);

- нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) – мішаний, виходить з черепа через овальний отвір (foramen ovale).

До складу деяких гілок трійчастого нерва (nervus trigeminus) приєднуються на певних їх ділянках парасимпатичні волокна III, VII і IX пар черепних нервів та розташовуються біля них їх парасимпатичні вузли (ganglia parasympathhica).

Очний нерв (п. ophthalmicus) (Va; VI) є першою зверху найтоншою гілкою трійчастого нерва, проходить у товщі бічної стінки печеристої пазухи до очної ямки через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior). До входження в очну ямку очний нерв віддає поворотну оболонну (r. meningeus recurrens), або наметову гілку (r. tentorius), що відходить назад і розгалужується в наметі мозочка. Нерв завтовшки 2 —3 мм складається з 30 — 70 дрібних пучків і містить 20 000 — 45 000 мієлінових нервових волокон. Поблизу верхньої очноямкової щілини очний нерв ділиться на три гілки (нерви): сльозовий, лобовий і носовійковий.

Очний нерв (nervus ophthalmicus) в очній ямці (orbita) поділяється на:

- лобовий нерв [Va;V1] (nervus frontalis [Va;V1]);

- сльозовий нерв (nervus lacrimalis);

- носовійковий нерв (nervus nasociliaris).

Перед розгалуженням від очного нерва (nervus ophthalmicus) відходить поворотна оболонна гілка; наметова гілка (r. meningeus recurrens; r. tentorius) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis).

Носовійковий нерв (nervus nasociliaris) чутливий, йде по присередній стінці очної ямки (paries medialis orbitae) і своєю кінцевою гілкою виходить під блоковою остю (spina trochlearis), іннервує:

- присередній кут ока (angulus oculi medialis);

- спинку носа (dorsum nasi).

Від носовійкового нерва (nervus nasociliaris) відходить чутлива гілка до парасимпатичного війкового вузла (чутливий корінець війкового вузла – radix sensoria ganglii ciliaris) і довгі війкові нерви (nn. ciliares longi), які іннервують оболонки очного яблука (bulbus oculi).

Його гілки – задній решітчастий нерв (nervus ethmoidalis posterior) та передній решітчастий нерв (nervus ethmoidalis anterior), що проходять через однойменні отвори, іннервують:

- слизову оболонку носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- слизову оболонку клиноподібної пазухи та лобової пазухи (tunica mucosa sinus sphenoidalis et sinus frontalis);

- решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales ossis ethmoidalis);

- шкіру кінчика носа (cutis apicis nasi).

Лобовий нерв (nervus frontalis) чутливий, йде по середній частині верхньої стінки очної ямки (pars media parietis superioris orbitae) і виходить на шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis) через надочноямкову вирізку/надочноямковий отвір (incisura supraorbitalis/foramen supraorbitale) і лобову вирізку/лобовий отвір (incisura frontalis/foramen frontale) трьома гілками, що іннервують:

 

- шкіру лобової ділянки (cutis regionis frontalis);

 

- шкіру верхньої повіки (cutis palpebrae superioris).

 

Сльозовий нерв (nervus lacrimalis) йде по бічній стінці очної ямки (paries lateralis orbitae), підходить до сльозової залози (glandula lacrimalis) та іннервує її, а інші гілки іннервують шкіру та кон’юнктиву бічної частини верхньої повіки.

 

 

Перед входом в сльозову залозу (glandula lacrimalis) сльозовий нерв (nervus lacrimalis) отримує сполучну гілку з виличним нервом (r. communicans cum nervo zygomatico), яка з’єднує сльозовий нерв з виличним нервом (n. zygomaticus), що є гілкою верхньощелепного нерва (n. maxillaris).

 

Сполучна гілка з виличним нервом містить завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), які є парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympathicae).

 

Ці волокна відходять від крило–піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum) і через верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) і виличний нерв (n.zygomaticus) доходять до сльозового нерва (n. lacrimalis), забезпечуючи сльозову залозу (glandula lacrimalis) секреторною іннервацією.

 

 

 

 

 

Мал. 265. Трійчастий нерв (п. trigeminus):

І - n. ophtalmicus; 2 - n. maxillaris: 3 - n. infraorbitals; 4 — r. communicans cum chorda tympani; 5 — ductus parotideus; 6 — n. alveolaris inferior; 7 — n. lingualis; 8 — gl sublingualis; 9 - m. digastricus; 10 - gl. submandibularis; 11 — m. sternocleidomastoideus (відрізаний); 12 — a. carotis externa; 13 - m. pterygoideus medialis; 14 - n. facialis (відрізаний); 15 - porus acusticus externus; 16 - m. pterygoideus lateralis; /7 — a. maxillaris; 18 — n. mandibularis; 19 - gangl. trigeminal; 20 - radix sensoria et radix motoria n. trigemini.

 

 

 

Отже, очномим нервом (n. ophthalmicus) передається чутлива інформація від:

 

- черепної твердої оболони (dura mater cranialis) в ділянках:

- передньої черепної ямки (fossa cranii anterior);

- серпа великого мозку (falx cerebri);

- намета мозочка (tentorium cerebelli);

- шкіри носа (cutis nasi);

- шкіри лобової і тім’яної ділянок (cutis regionum frontalis et parietalis);

- шкіри верхньої повіки (cutis palpebrae superioris);

- слизової оболонки лобової і клиноподібної пазух (tunica mucosa sinuum frontalis et sphenoidalis);

- слизової оболонки решітчастих комірок (tunica mucosa cellularum ethmoidalium);

- слизової оболонки передніх ділянок носової порожнини (tunica mucosa regionum anteriorum cavitatis nasi);

- сльозового апарату (apparatus lacrimalis);

- кон’юнктиви (tunica conjunctiva);

- оболонок очного яблука (tunicae bulbi oculi).

 

 

Очний нерв (n. ophthalmicus) проводить пропріоцептивну чутливість від:

- м’язів очного яблука через гілки III, IV і V пар черепних нервів;

- мімічних м’язів через гілки VII пари черепних нервів.