Медицина

1

1. Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок.

2. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.

(Заняття 35.)

 

Тема 1. Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок.

ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI – L5]

(nervi lumbales [LI – L5])

Поперекові нерви (nervi lumbales [LI – L5]), як і усі спинномозкові нерви, розгалужуються на:

- сполучні гілки (rr. communicantes);

- оболонні гілки (rr. meningei);

- передні гілки (rr. anteriores);

- задні гілки (rr. posteriores).

Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) поперекових нервів, проходячи дозаду, розділяються на:

- присередні гілки (rr. mediales), які іннервують глибокі м’язи спини;

- бічні гілки (rr. laterales), які іннервують шкіру верхньої частини сідничної ділянки (regio glutealis) – верхні нерви сідниці (nn. clunium superiores);

- задні шкірні гілки (rr. cutanei posteriores), які іннервують шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis).

Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:

- поперекове сплетення (plexus lumbalis);

- крижове сплетення (plexus sacralis), які об’єднуються в попереково–крижове сплетення (plexus lumbosacralis).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE822

 

Поперекове сплетення

(plexus lumbalis)

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене:

- передніми гілками чотирьох верхніх поперекових спинномозкових нервів;

- частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва.

М’язові гілки поперекового сплетення іннервують:

- клубовий м’яз (m. iliacus);

- великий поперековий м’яз (m. psoas major);

- квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum).

З–під бічного краю великого поперекового м’яза відходять такі нерви:

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE823

 

1) клубово–підчеревний нерв;

  клубово–лобковий нерв (n. iliohypogastricus; n.iliopubicus), що розташовується паралельно до ХІІ ребра та іннервує:

- бічну групу м’язів живота;

- прямий м’яз живота (m. rectus abdominis);

- шкіру над пахвинною зв’язкою (lig. inguinale).

2) клубово–пахвинний нерв (n. ilioinguinalis), що розташовується нижче і паралельно до клубово–підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) та іннервує:

- бічну групу м’язів живота; заходить в пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім’яного канатика (funiculus spermaticus) та іннервує:

- шкіру під пахвинною зв’язкою,розгалужуючись на:

- у жінок – передні губні нерви (nn. labiales anteriores);

- у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. scrotales anteriores);

3) бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis), що пронизує широку фасцію стегна (fascia lata femoris) в ділянці верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) та іннервує:

- шкіру бічної поверхні стегна (cutis faciei lateralis femoris);

4) стегновий нерв (n. femoralis) – найбільший нерв поперекового сплетення (plexus lumbalis), який виходить на стегно (femur) через м’язову затоку (lacuna musculorum). На стегні він іннервує:

- усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними.

Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі (canalis adductorius) і виходить через його присередню стінку, лягає на присередню поверхню гомілки (facies medialis cruris), доходячи до основи великого пальця стопи (basis hallucis).

Він іннервує:

- шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи (cutis faciei medialis cruris et pedis).

5) затульний нерв (n. obturatorius), що виходить з–під присереднього краю великого поперекового м’яза (margo medialis musculi psoatis majoris), який через затульний канал (canalis obturatorius) виходить на стегно (femur). Він іннервує:

- зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus);

- капсулу кульшового суглоба (capsula articulationis coxae);

- всю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ним;

6) статево–стегновий нерв (n. genitofemoralis), що виходить з товщі великого поперекового м’яза і розгалужується на:

- стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує:

- шкіру в ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus);

- статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує:

- м’яз–підіймач яєчка (m. cremaster) у чоловіків;

- круглу маткову зв’язку (lig. teres uteri) у жінок.

 

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE827

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE830

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE824

Поперекові нерви

Поперекові нерви, nn. lumbales, кількістю 5 пар, виходять з хребтового каналу крізь міжхребцеві отвори нижче відповідного поперекового хребця.

Задні гілки, rr. posteriores, поперекових нервів йдуть назад, проходять між реберними відростками поперекових хребців, і кожна з них розділяється на присередню та бічну гілки. Рухова присередня гілка, r. medialis, іннервує глибокі м'язи спини. Чутлива бічна гілка, r. lateralis, іннервує шкіру верхньої частини сідничної ділянки. Ці бічні гілки поперекових нервів звуться верхніми сідничними гілками (rr. clunium [gluteales] superiores).

Передні гілки, rr. anteriores, поперекових нервів формують поперекове сплетення. Поперекове та крижове сплетення зв'язані між собою попереково-крижовим стовбуром, тому їх часто об'єднують терміном попереково-крижове сплетення, plexus lumbosacralis.

Поперекове сплетення

Поперекове сплетення, plexus lumbalis, утворене передніми гілками чотирьох верхніх поперекових нервів і частиною волокон передньої гілки XII-го грудного нерва

Воно розташовується попереду поперечних відростків поперекових хребців та квадратного м'яза попереку, позаду великого поперекового м'яза і, частково, у товщі останнього.

Короткі м'язові гілки відходять від передніх гілок поперекових нервів ще до утворення сплетення і іннервують квадратний м'яз попереку, великий та малий поперекові м'язи, міжпоперечні бічні м'язи попереку.

Гілками поперекового сплетення є такі нерви:

1.    Клубово-поперековий нерв, n. iliohypogastricus (L1-T12), виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза і йде вбік по передній поверхні квадратного м'яза попереку. Далі він проходить вперед та вниз паралельно підреберному нерву у товщі бічної стінки живота між внутрішнім косим та поперечним м'язами, іннервує бічні м'язи живота і поділяється на дві чутливі кінцеві гілки.   Бічна шкірна гілка, r. cutaneus lateralis, іннервує шкіру верхньобічної частини сідничної ділянки. Передня шкірна гілка, r. cutaneus anterior,  пронизує  апоневроз зовнішнього  косого  м'яза живота  над поверхневим пахвинним кільцем і іннервує шкіру живота над лобком.

2.    Клубово-пахвинний нерв, п. ilioinguinalis (L1-(T12)), виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза нижче клубово-підчеревного нерва і йде паралельно цьому нерву. Далі клубово-пахвинний нерв проходить між внутрішнім косим та поперечним м'язами живота, іннервує бічні м'язи живота  і  заходить  у   пахвинний   канал.   У   пахвинному  каналі   нерв розміщується перед сім'яним канатиком у чоловіків, або круглою зв'язкою матки у жінок.

По виходу з каналу через поверхневе пахвинне кільце нерв розгалужується на наступні чутливі кінцеві гілки. Передні калиткові нерви, nn. scrotales anteriores, іннервують у чоловіків шкіру кореня статевого члена, лобка, верхньоприсередньої поверхні стегна та передніх відділів калитки. Передні губні нерви, nn. labiales anteriores, іннервують у жінок шкіру великих соромітних губ, лобка та верхньоприсередньої поверхні стегна.

3.    Статево-стегновий нерв, n. genitofemoralis (L1-L2), пронизує великий поперековий м'яз, з'являється на його передній поверхні на рівні  ІІІ-го поперекового хребця і поділяється на дві гілки: статеву та стегнову. Статева гілка,  r. genitalis, входить у пахвинний канал, де розташовується позаду сім'яного канатика у чоловіків, або круглої зв'язки матки у жінок, виходить з каналу крізь поверхневе пахвинне кільце і

іннервує у чоловіків шкіру та м'ясисту оболонку калитки, шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна, м'яз-підіймач яєчка, а у жінок - круглу зв'язку матки, шкіру великих соромітних губ та верхньоприсередньої поверхні стегна.   Стегнова гілка, r. femoralis, виходить з порожнини таза через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна одразу під пахвинною зв'язкою.

4.    Бічний шкірний нерв стегна, n. cutaneus femoris lateralis, з'являється на поверхні бічного краю великого поперекового м'яза, йде вниз по передній поверхні клубового м'яза, виходить з порожнини таза через бічну частину м'язової лакуни і іннервує шкіру бічної поверхні стегна.іннервує у чоловіків шкіру та м'ясисту оболонку калитки, шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна, м'яз-підіймач яєчка, а у жінок - круглу зв'язку матки, шкіру великих соромітних губ та верхньоприсередньої поверхні стегна.   Стегнова гілка, r. femoralis, виходить з порожнини таза через судинну лакуну збоку від стегнової артерії, пронизує решітчасту фасцію і іннервує шкіру верхньоприсередньої поверхні стегна одразу під пахвинною зв'язкою.

5.    Затульний нерв, n. obturatorius (L2-L4), з'являється на поверхні бічного краю великого поперекового м'яза, йде вниз вздовж бічної стінки малого таза, виходить з порожнини таза на стегно через затульний канал і поділяється на передню та задню гілки.

>    Передня гілка, r. anterior, є продовженням основного стовбура нерва, проходить між коротким та довгим привідними м'язами, іннервує ці м язи, а також ще зовнішнім затульний, гребінний та тонкий м'язи. Дистальне  передня гілка продовжується у   шкірну гілку (r. cutaneus), яка пронизує широку фасцію між кравецьким та довгим привідним м'язами і іннервує шкіру нижніх 2/3 присередньої поверхні стегна.

>    Задня гілка, r. posterior, пронизує зовнішній затульний м'яз, лягає між великим та коротким привідними м'язами і іннервує названі м'язи. Таким чином, рухові волокна загального нерва іннервують, в основному, присередню групу м'язів стегна. Чутливі волокна задньої гілки досягають задньої стінки капсули колінного суглоба.

>    Непостійний додатковий затульний нерв, n. ohturatorius accessories, йде від сплетення вниз по передній поверхні клубової фасції, перегинається через гребінь лобкової кістки і іннервує гребінний м'яз та капсулу кульшового суглоба.

6. Стегновий нерв, n. femoralis (L2-L4), виходить з-під бічного краю великого поперекового м'яза, йде під клубовою фасцією між великим поперековим та клубовим м'язами і виходить з порожнини таза крізь м'язову лакуну. На передній поверхні стегна нерв йде вниз у межах стегнового трикутника збоку від стегнових судин і продовжується у привідний канал під назвою захований нерв.

>     М'язові гілки, rr. musculares, стегнового нерва іннервують гребінний м'яз та передні м'язи стегна - кравецький м'яз, чотириголовий м'яз стегна та суглобовий м'яз коліна.

>     Передні шкірні гілки, rr. cutanei anteriores, стегнового нерва, кількістю 3-5, пронизують широку фасцію і іннервують шкіру нижніх 3/4 передньої поверхні стегна.

Захований нерв, n. saphenus, за функцією - чутливий, є безпосереднім продовженням стегнового нерва. Виходить з привідного каналу через його передню стінку (широко-привідну пластинку) разом з низхідною артерією коліна, пронизує широку фасцію і в супроводі великої захованої вени спускається по гомілці до стопи. Захований нерв іннервує шкіру нижче наколінка (піднаколінкова гілка), присередньої поверхні гомілки та присереднього краю стопи до великого пальця стопи включно (присередні шкірні гілки гомілки, rr. cutanei cruris mediales).

Крижові нерви

Крижові нерви, nn. sacrales, - п'ять спинномозкових нервів, що походять від крижових сегментів спинного мозку. Від місця утворення (злиття корінців) крижові нерви прямують вниз спочатку у хребтовому, потім у крижовому канапі, і ще у хребтовому каналі розділяються на свої основні гілки: оболонні, сполучні, задні та передні.

Задні гілки, rr. posteriores, за функцією - мішані, виходять із крижового каналу крізь відповідні задні крижові отвори (гілки верхніх 4 нервів); задня гілка Vo крижового нерва виходить з каналу крізь крижовий розтвір. Кожна задня гілка поділяється в свою чергу на дві гілки - присередню та бічну. Присередня гілка, r. medialis, іннервує шкіру над крижовою кісткою та багатороадільні м'язи поперекового відділу хребта.

Бічна гілка r. lateralis, відходить тільки від трьох верхніх задніх гілок крижових нервів і складається тільки з чутливих волокон. Ці три бічні гілки під назвою прнсередкіх сідничних гілок (r: clunium [gluteales mediales) проходять через великий сідничний м'яз, підходять до шкіри верхньоприсереднього квадранта сідничної ділянки і іннервують її.

Передні гілки, rr. anteriores, виходять з крижового каналу крізь передні крижові отвори і формують крижове сплетення.

 

 

Тема 2. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.

КРИЖОВІ НЕРВИ та КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI – S5, CO]

(nervi sacrales et nervus coccygeus) [SI – S5, CO]

Вони починаються від крижових сегментів спинного мозку і розгалужуються на:

- оболонні гілки (rr. meningei);

- задні гілки (rr. posteriores);

- передні гілки (rr. anteriores).

Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales), за функцією – мішані і розгалужуються на:

- присередню гілку (r. medialis), яка іннервує:

- шкіру над крижовою кісткою (os sacrum);

- багатороздільні м’язи попереку (mm. multifidi lumborum);

- бічну гілку (r. lateralis), яка є чутливою і відходить від трьох верхніх задніх гілок крижових нервів, їх називають середніми нервами сідниці (nn.clunium medii), що іннервують:

- шкіру сідничної ділянки верхньоприсереднього квадранта;

- задню шкірну гілку (r. cutaneus posterior).

Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:

- крижове сплетення (plexus coccygeus);

- куприкове сплетення (plexus sacralis).

 

Крижове сплетення

(plexus sacralis)

Воно розміщено на передній поверхні грушоподібного м’яза і утворене:

- передніми гілками V поперекового спинномозкового нерва;

- передніми гілками всіх крижових спинномозкових нервів;

- куприкового спинномозкового нерва.

Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково–крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушоподібного м’яза (m. piriformis) приєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення відходять:

- короткі гілки (rr. breves);

- довгі гілки (rr. longi).

 

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE829

До коротких гілок крижового сплетення належать:

- верхній сідничний нерв (n. gluteus superior), що виходить через foramen suprapiriforme та іннервує:

- середній сідничний м’яз (m. gluteus medius);

- малий сідничний м’яз (m. gluteus minimus);

- м’яз–натягач широкої фасції стегна (m. tensor fasciae latae);

- нижній сідничний нерв (n. gluteus inferior), що виходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує:

- великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus);

- соромітний нерв (n. pudendus), що виходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme), огинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову попадає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:

- відхідник (anus) – через нижні відхідникові нерви; нижні прямокишкові нерви (nn. anales inferiores; nn. rectales inferiores)

- всі м’язи промежини (mm. perinei) – через м’язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium);

- статевий член або клітор – через дорсальні нерви статевого члена або клітора (nn. dorsales penis et clitoridis);

- шкіру калитки (cutis scroti) або соромітних губ (cutis labiorum pudendi) – через задні губні та калиткові нерви (nn. scrotales et labiales posteriores);

- м’язові гілки (rr. musculares) іннервують;

- внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus);

- грушоподібний м’яз (m. piriformis);

- верхній та нижній близнюкові м’язи (mm. gemelli superior et inferior);

- квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris).

 

 

До довгих гілок крижового сплетення належать:

- задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір та іннервує:

- шкіру задньої поверхні стегна;

- частково шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); від нього відходять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

- сідничний нерв(n. ischiadicus) – найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis).

На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім короткої головки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:

- великогомілковий нерв (n. tibialis);

- загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis).

Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, іде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить в гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus).

Перед каналом від цього нерва відходить:

- присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присередньої поверхні литки, в нижній третині гомілки з’єднується з бічним шкірним нервом литки (n. cutaneus surae lateralis) і утворює литковий нерв (n. suralis), який іннервує:

- шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки і, огинаючи бічну кісточку (malleolus lateralis), виходить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний тильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), він іннервує:

- шкіру бічної поверхні тилу стопи;

- бічну поверхню тилу мізинця.

Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи і, огинаючи присередню кісточку (malleolus medialis) у фіброзному каналі під тримачем м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum), разом із судинами виходить на підошву (planta), де розгалужується на:

- бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis);

- присередній підошвовий нерв (n. plantaris madialis).

Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) проходить в однойменній борозні та іннервує:

- всі м’язи бічного краю стопи; підошви (margo lateralis pedis; plantae);

- всі міжкісткові м’язи (mm. interossei);

- ІІІ і ІV червоподібні м’язи (mm. lumbricales tertius et quartus [ІІІ і ІV]);

- квадратний м’яз підошви (m. quadratus plantae);

- привідний м’яз великого пальця стопи (m. adductor hallucis).

Крім того, бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) іннервує:

- шкіру присередньої частини підошви (cutis partis medialis plantae);

- підошвову ділянку; поверхню V пальця (regio plantaris; facies digiti quinti [V]);

- бічну частину ІV пальця (pars lateralis digiti quarti [ІV]).

 

 

Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) проходить в однойменній борозні та іннервує:

- короткий м’яз–згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis);

- відвідний м’яз великого пальця (m. abductor hallucis);

- короткий м’яз–згинач пальців стопи (m. flexor digitorum brevis);

- І і ІІ червоподібні мязи (mm. lumbricales primus et secunduset ІІ]).

Крім того, присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує шкіру:

- бічної частини підошви (pars lateralis plantae);

- середньої частини підошви (pars media plantae);

- підошвової поверхні І–ІІІ пальців (facies plantaris digitorum primitertii [І–ІІІ]);

- присередньої частини ІV пальця (pars medialis digiti quarti [ІV]).

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від сідничого нерва (n. ischiadicus) в бічному напрямку, іннервує:

- коротку головку двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).

Від загального малогомілкового нерва (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить бічний шкірний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis), який іннервує:

- верхньобічну поверхню задньої гомілкової ділянки (facies superolateralis regionis cruris posterioris).

У ділянці головки малогомілкової кістки (caput fibulae) загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) розгалужується на:

- поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis);

- глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus).

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) проходить у верхньому м’язово–гомілковому каналі (canalis musculoperoneus superior), де від нього відходять м’язові гілки (rr. musculsres), що іннервують:

- довгий малогомілковий м’яз (m. fibularis longus; m. peroneus longus);

- короткий малогомілковий м’яз (m. fibularis brevis; m. peroneus brevis);

- третій малогомілковий м’яз (m. fibularis tertius; m. peroneus tertius).

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) виходить на тил стопи двома гілками:

- присереднім дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis medialis);

- проміжним дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis intermedius), які іннервують:

- шкіру тилу стопи і пальців (cutis dorsi pedis et digitorum), за винятком обернених одна до одної поверхонь І–ІІ пальців.

Глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи (dorsum pedis), де іннервує:

- м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis);

- шкіру обернених одна до одної тильних поверхонь І–ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primisecundi [І–ІІ]).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE835

Крижове сплетення

Крижове сплетення, plexus sacralis, утворене передніми гілками верхніх чотирьох крижових нервів, Vo поперекового та частиною передньої гілки IVo поперекового нерва. Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують понереково-крижовий стовбур (truncus lumbosacralis). Цей стовбур спускається в порожнину малого таза крізь її верхній отвір і на передній поверхні грушоподібного м'яза приєднується до крижового сплетення.

Крижове сплетення розміщене на передній поверхні грушоподібного м'яза під тазовою фасцією. Воно має форму трикутника, основа якого обернена до передніх крижових отворів (місце виходу з крижового каналу передніх гілок крижових нервів), а верхівка - до підгрушоподібного отвору (місце виходу з порожнини таза переважної кількості гілок крижового сплетення). Гілки крижового сплетення можна умовно поділити на юроткі та довгі. Короткі гілки іннервують м'язи та шкіру, переважно, в ділянці таза, а довгі гілки -м'язи та шкіру вільної верхньої кінцівки.

Короткі гілки крижового сплетення

1.     М'язові гілки прямують до таких м'язів - грушоподібного (n. musculi piriformis),   внутрішнього затульного (n. musculi obturatorii interni), квадратного м'яза стегна (п. mucsuli quadrati femoris), непостійно - до верхнього та нижнього близнюкових м'язів.

2.     Верхній сідничний нерв, n. gluteus superior  (L4-S1), виходить з порожнини таза через надгрушоподібний отвір (рис.  124), проходить між малим та середнім сідничними м'язами і досягає м'яза-натягача широкої фасції стегна. Іннервує названі м'язи.

3.     Нижній сідничний нерв, n. gluteus inferior (L5-S2), залишає таз крізь підгрушоподібний отвір, йде до великого сідничного м'яза і розгалужується у його товщі. Крім великого сідничного м'яза іннервує ще капсулу кульшового суглоба.

4.     Соромітний  нерв,  n.  pudendus (S2-S4),  виходить з таза через підгрушоподібний отвір, огинає сідничну ость і заходить знову у порожнину таза через малий сідничний отвір, потрапляючи до сіднично-прямокишкової ямки. Далі нерв йде вперед по бічній стінці сіднично-прямокишнової ямки і продовжується у свою кінцеву гілку - спинковий нерв статевого члена (або клітора).

До виходу з порожнини таза від соромітного нерва відходять невеликі м'язові гілки, які іннервують м'яз-підій-мач відхідника та куприковий м'яз, а також гілки, які з'єднуються з гілками нижнього підчеревного сплетення і іннервують середній відділ прямої кишки, дно сечового міхура, верхній відділ піхви.

У сіднично-прямокишковій ямці нерв віддає такі гілки:

а) нижні прямокишкові (відхідникові) нерви, nn. rectales (anales) inferiores, які іннервують зовнішній м'яз-стискач відхідника та шкіру в ділянці відхідника; б) промежинні нерви, nn. perineales, які досягають промежини поряд з судинами промежини і іннервують м'язовими гілками (rr. musculares) поверхневі м'язи сечостатевої діафрагми (цибулино-губчастий, сіднично-печеристий, поверхневий поперечний м'яз промежини), а задніми калитковими (губними) нервами (nn. scrotales/ labiales posteriores) - шкіру промежини та задньої поверхні калитки (або великих соромітних губ у жінок);

в) спинковий нерв статевого члена (або клітора у жінок), n. dorsalis penis/ clitoridis), який йде вперед по внутрішній поверхні гілки сідничної та нижньої гілки лобкової кісток, пронизують сечостатеву діафрагму і разом з однойменною артерією лягає на спинку статевого члена; цей нерв іннервує печеристі тіла та шкіру статевого члена (у жінок - шкіру великих та малих соромітних губ), а також глибокі м'язи сечостатевої діафрагми - глибокий поперечний м'яз промежини та м'яз-стискач сечівника.

Довгі гілки крижового сплетення

1.    Задній стегновий шкірний нерв, n. cutaneus femoralis posterior (S1-S3), виходить з порожнини таза крізь підгрушоподібний отвір присередньо від сідничного нерва, проходить під великим сідничним м'язом вниз у задню стегнову ділянку, пронизує широку фасцію і своїми кінцевими гілками розгалужується у шкірі задньої поверхні стегна до підколінної ямки включно.

Від заднього стегнового шкірного нерва на рівні нижнього краю великого сідничного м'яза відходять такі нерви:

а) нижні сідничні гілки rr. clunium (glutealis), які виходять з-під нижнього краю великого сідничного м'яза і іннервують шкіру нижньої сідничної ділянки; б) промежинні нерви, nn. perineales, прямують вперед, огинають сідничний горб і іннервують шкіру промежини (пронизаний шкірний нерв, n. cutaneus perforantes) та шкіру присереднього відділу калитки (або великих соромітних губ у жінок).

2. Сідничний нерв, n. ischiadicus (L4-S3), - найбільший нерв людського тіла. Виходить з порожнини таза крізь підгрушоподібний отвір, розташовуючись збоку від інших нервів та судин, проходить під великим сідничним м'язом збоку від сідничного горба і спускається вниз у задній ділянці стегна між напівперетинчастим м'язом та двоголовим м'язом стегна, досягаючи підколінної ямки. У верхньому куті підколінної ямки сідничний нерв розділяється на дві великі гілки - великогомілковий та спільний малогомілковий нерви.

Поділ на ці дві гілки може відбуватись вище підколінної ямки, або навіть у порожнині таза. На препараті нижньої кінцівки сідничний нерв можна штучно роз'єднати на великогомілковий та спільний малогомілковий нерви шляхом розтину сполучнотканинної перетинки, що оточує сідничний нерв, і розшарування нерва на дві гілки тупим інструментом знизу вверх.

М'язові гілки сідничного нерва іннервують задні м'язи стегна -напівсухожилковий м'яз, напівперетинчастий м'яз, двоголовий м'яз стегна (за винятком короткої головки двоголового м'яза стегна, яка іннервується спільним малогомілковим нервом), а також внутрішній затульний м'яз, верхній та нижній близнюкові м'язи, великий привідний м'яз. Суглобова гілка сідничного нерва іннервує капсулу кульшового суглоба

А. Великогомілковий нерв

Великогомілковий нерв, п. tibialis (L4-S3), є безпосереднім продовженням основного стовбура сідничного нерва. Проходить через підколінну ямку від її верхнього кута до нижнього, у якій розташовується поверхнево під шкірою та фасцією позаду підколінної вени та артерії (абревіатура взаємо-розташування підколінного судинно-нервового пучка - НЕВА). Далі нерв проходить під сухожилковою дугою камбалоподібного м'яза у гомілково-підколінний канал.

Великогомілковий нерв виходить з гомілково-підколінного каналу позаду присередньої кісточки, огинає її, пройшовши під утримувачем м'язів-згиначів, і розділяється на свої кінцеві гілки - присередній та бічний підошовні нерви.

В підколінній ямці від великогомілкового нерва відходять такі гілки: 1) м'язові гілки, rr. musculares, які іннервують задні м'язи гомілки - литковий, підошовний, камбалоподібний, підколінний, задній великогомілковий, довгий м'яз-згинач пальців та довгий м'яз-згинач великого пальця стопи; гілка до підколінного м'яза іннервус ще капсулу колінного суглоба;

2) присередній шкірний нерв литки, n. cutaneus surae medialis, йде вниз під шкірою та поверхневою фасцією гомілки між двома головками литкового м'яза збоку від малої захованої вени; дещо нижче середини гомілки цей нерв з'єднується з малогомілковою сполучною гілкою бічного шкірного нерва литки і продовжується у литковий нерв, який далі прямує вниз збоку від малої захованої вени і виходить на бічний край стопи.

Литковий нерв, n. suralis, віддає бічний тильний шкірний нерв, n. cutaneus dorsalis lateralis, та бічні п'яткові гілки, rr. calcanei laterales, які іннервують шкіру тила стопи з латеральної сторони та шкіру п'яткової ділянки; 3) міжкістковий нерв гомілки, n. interosseus cruris, відходить від великогомілкового нерва в нижньому куті підколінної ямки, супроводить передню великогомілкову артерію і іннервує кістки гомілки, великомалогомілковий синдесмоз (дистальний великомалогомілювий суглоб) та капсулу гомілковостопного суглоба. Позаду присередньої кісточки від великогомілкового нерва відгалужуються присередні п'яткові гілки, rr. calcanei mediales, які іннервують шкіру п'яткової ділянки з присередньої сторони.

5) Присередній підошовний нерв, n. plantaris medialis, є однією з двох кінцевих гілок великогомілкового нерва, проходить на стопу під утримувачем м'язів-згиначів присередньо від задньої великогомілкової артерії, лягає у присередню підошовну борозну і розгалужується на чотири спільні підошовні пальцеві нерви (nn. digitales plantares communes), які прямують у І - III міжплеснових проміжках та з медіального боку підошви стопи і іннервують відвідний м'яз великого пальця стопи, короткий м'яз-згинач великого пальця стопи, перший червоподібний м'яз та шкіру присередньої поверхні підошви.

Ті три спільні підошовні пальцеві нерви, що йдуть у міжплеснових проміжках роздвоюються і разом з продовженням першого спільного підошовного пальцевого нерва формують сім власних підошовних пальцевих нервів. Власні підошовні пальцеві нерви, nn. digitales plantares proprii, іннервують шкіру підошовної та сусідніх обернених одна до одної поверхонь І - IV пальців, а також шкіру тильної поверхні їхніх дистальних фаланг.

6) Бічний підошовний нерв, п. plantaris lateralis, - друга кінцева гілка великогомілкового нерва, тонша за присередній підошовний нерв (рис. 126). Проходить під коротким м'язом-згиначем пальців і досягає бічної підошовної борозни, на початку; якої розділяється на глибоку та поверхневу гілки. Перед роздвоєнням бічний підошовний нерв віддає м'язові гілки до квадратного м'яза підошви та відвідного м'яза мізинця стопи. Глибока гілка, r. profundus, бічного підошовного нерва йде у бічній підошовній борозні і іннервує привідний м'яз великого пальця стопи, короткий м'яз-згинач великого пальця стопи, IIIV червоподібні м'язи.

Поверхнева гілка, r. superficialis, -бічного підошовного нерва роздвоюється на два спільні підошовні пальцеві нерви (nn. digitales plantares communes). Перший з цих спільних підошовних пальцевих нервів йде вздовж бічного краю стопи, досягає бічної поверхні V-го пальця під назвою власного підошовного пальцевого нерва і іннервує шкіру бічного краю стопи та бічної поверхні Vo пальця. Другий спільний підошовний пальцевий нерв йде вздовж ІVo міжплеснового проміжка, іннервує короткий м'яз-згинач мізинця і роздвоюється на два власні підошовні пальцеві нерви (nn. digitales plantares proprii), які іннервують шкіру підошовної та обернених одна до одної поверхонь IVo та V-го пальців, а також шкіру дистальних фаланг цих пальців.

Б. Спільний малогомілковий нерв

Спільний малогомілковий нерв, n. fibularis (peroneus) communis (L4-S2), від місця роздвоєння сідничного нерва йде вниз вздовж присереднього краю довгої головки двоголового м'яза стегна та присереднього краю сухожилка цього м'яза і досягає головки малогомілкової кістки. Далі нерв прямує косо вперед, огинаючи шийку малогомілкової кістки і розділяється на два малогомілкові нерви - поверхневий та глибокий. М'язові гілки спільного малогомілкового нерва іннервують коротку головку двоголового м'яза стегна.

У підколінній ямці від спільного малогомілкового нерва відходить бічний шкірний нерв литки, n. cutaneus surae lateralis, який прямує вниз по задній поверхні гомілки над бічною головкою литкового м'яза під поверхневою фасцією, пронизує останню і іннервує шкіру задньобічної поверхні проксимальних двох третин гомілки. Від цього нерва або від самого спільного малогомілкового нерва відходить малогомілкова сполучна гілка, r. communicans fibularis, яка зливається з присереднім шкірним нервом литки, утворюючи литковий нерв.

Поверхневий малогомілковий нерв. n. fibularis (peroneus) superficialis, проходить у верхньому м'язово-малогомілковому каналі між малогомілковою кісткою та черевцем довгого малогомілкового м'яза і потрапляє у передню гомілкову ділянку на межі між середньою та нижньою третинами гомілки. Далі нерв проходить вниз між малогомілковими м'язами та довгим м'язом-розгиначем пальців, пронизує фасцію гомілки і розгалужується на кінцеві шкірні гілки, які виходять на тил стопи.

По ходу поверхневий малогомілковий нерв віддає м'язові гілки, rr. musculares, які іннервують довгий, короткий та третій малогомілкові м'язи. Присередній тильний шкірний нерв, n. cutdneus dorsalis medialis, йде до присереднього краю тила стопи над утримувачами-м'язів згиначів, з'єднується з декількома гілками литкового нерва і іннервує шкіру присереднього краю тила та великого пальця стопи та шкіру обернених одна до одної поверхонь ІІ-го та Ш-го пальців стопи, за виключенням шкіри над дистальними фалангами цих пальців.

Проміжний тильний шкірний нерв, n. cutaneus dorsalis intermedius, йде до бічного краю тила стопи над утримувачами м'язів-розгиначів і, віддавши гілки до шкіри бічної кісточки, розгалужується на тильні -пальцеві нерви стопи (nn. digitales dorsales pedis), які іннервують шкіру обернених одна до одної поверхонь III, IV та V пальців, за виключенням шкіри над їх дистальними фалангами.

Глибокий малогомілковий нерв, n. fibularis (peroneus) profundus, від місця розгалуження спільного малогомілкового нерва йде вперед, пронизує довгий малогомілковий м'яз та передню міжм'язову перегородку і потрапляє у передню ділянку гомілки. Далі нерв йде вниз по передній поверхні міжкісткової перетинки гомілки збоку від передньої великогомілкової артерії, проходить під утримувачами м'язів-розгиначів і виходить на тил стопи, де розгалужується на два тильні пальцеві нерви стопи

 

 

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: image836

 

(nn. digitales dorsales pedis) (бічний нерв великого пальця, n. hallucis lateralis, та присередній нерв другого пальця, n. digiti secundi medialis), які іннервують шкіру обернених одна до одної поверхонь І та П пальців стопи з тильного боку. М'язові гілки, rr. musculares, глибокого малогомілкового нерва іннервують передній великогомілковий м'яз, довгий м'яз-розгинач пальців, довгий м'яз-розгинач великого пальця, короткий м'яз-розгинач пальців та короткий м'яз-розгинач великого пальця.

 

Куприкове сплетення

(plexus coccygeus)

 

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) формується:

- куприковим нервом (n. coccygeus);

- передніми гілками IV та V крижових нервів (rami anteriores nervorum coccygeorum quarti et quinti).

Куприковий нерв (n. coccygeus) виходить із крижового каналу (canalis sacralis) у тазову порожнину (cavitas pelvis), де він з’єднується з передніми гілками IV та V крижових спинномозкових нервів (rami anteriores nervorum sacralium quarti et quinti [IV, V]), утворюючи куприкове сплетення (plexus coccygeus).

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розташоване на передній поверхні куприкового м’яза (facies anterior musculi coccygei) та крижово–остьової зв’язки (lig. sacrospinale).

Від нього відходить:

- відхідниково–куприковий нерв (n.anococcygeus), який іннервує:

- шкіру в ділянці куприка та відхідника (cutis regionis coccygis et ani);

- м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують:

- куприковий та крижово–куприкові м’язи (mm. sacrococcygei et m. coccygeus).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: IMAGE849

Практичні завдання  з анатомії судин і нервів верхніх та нижніх кінцівок.

1. Пахвова артерія: топографія, відділи, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

2. Плечова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

3. Плечова артерія: глибока артерія плеча, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

4. Променева артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

5. Ліктьова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

6. Ліктьова суглобова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

7. Поверхнева долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

8. Глибока долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

9. Тильна зап'ясткова сітка: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.

10. Долонна зап'ясткова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

11. Артеріальні анастомози кисті.

12. Вени верхньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки впадіння до венозних судин. Анастомози між поверхневими венами.

13. Вени верхньої кінцівки: класифікація. Глибокі вени, їх топографія, особливості розташування на кисті, передпліччі і плечі; описати і продемонструвати на препаратах.

14. Пахвова вена: топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

15. Зовнішня клубова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

16. Стегнова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

17. Стегнова артерія: глибока стегнова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

18. Підколінна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

19. Передня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

20. Задня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

21. Задня великогомілкова артерія: малогомілкова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

22. Суглобова колінна сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

23. Присередня кісточкова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

24. Бічна кісточкова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

25. П’яткова сітка: : джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.

26. Присередня підошвова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

27. Бічна підошвова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

28. Тильна артерія стопи: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.

29. Артеріальні анастомози стопи.

30.  Вени нижньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки впадіння до венозних судин.

31.  Поверхневі вени нижньої кінцівки: велика підшкірна вена, її утворення, топографія; описати і продемонструвати на препаратах.

32.  Вени нижньої кінцівки: класифікація.. Глибокі вени, їх топографія, особливості розташування на стопі, гомілці і стегні; описати і продемонструвати на препаратах.

33. Стегнова вена: топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.

34. Периферійна нервова система: компоненти, їх загальна характеристика.

35. Спинномозковий нерв: утворення, топографія, гілки;відповідність сегментам спинного мозку

36. Задні гілки спинномозкових нервів: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.

37. Задня гілка I шийного спинномозкового нерва: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.

38. Задня гілка II шийного спинномозкового нерва: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.

39. Передні гілки спинномозкових нервів: склад волокон;загальні закономірності будови та топографії передніх гілок різних спинномозкових нервів.

40. Грудні нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки іннервації.

41. Міжреброві нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки іннервації.

42. Загальні принципи будови соматичних нервових сплетень

43. Шийне сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

44. Шийне сплетення: діафрагмовий нерв, його склад волокон, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

45. Плечове сплетення: утворення, топографія, частини, класифікація гілок.

46. Плечове сплетення: стовбури, пучки, їх топографія; описати і продемонструвати на препаратах.

47. Плечове сплетення: надключична частина, її топографія, компоненти ; описати і продемонструвати на препаратах.

48. Короткі гілки плечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

49. Короткі гілки плечового сплетення: пахвовий нерв, його топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

50. Плечове сплетення: підключична частина, її топографія, компоненти ; описати і продемонструвати на препаратах .

51. Довгі гілки плечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

52. Довгі гілки плечового сплетення: м’язово-шкірний нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

53. Довгі гілки плечового сплетення: серединний нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

54. Довгі гілки плечового сплетення: ліктьовий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

55. Довгі гілки плечового сплетення: променевий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

56. Довгі шкірні гілки плечового сплетення: їх утворення, топографія, ділянки іннервації

57. Поперекове сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

58. Поперекове сплетення: стегновий нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

59. Поперекове сплетення: затульний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

60. Крижове та куприкове сплетення: утворення, топографія, класифікація гілок.

61. Крижове сплетення: короткі гілки, їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

62. Короткі гілки крижового сплетення: соромітний нерв, склад волокон, його топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

63. Довгі гілки крижового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

64. Довгі гілки крижового сплетення: сідничний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

65. Великогомілковий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

66. Загальний малогомілковий нерв: його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.

67. Куприкове сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.

68. Кровопостачання і іннервація м’язів спини.

69. Кровопостачання і іннервація м’язів грудей.

70. Кровопостачання і іннервація м’язів живота.

71. Кровопостачання і іннервація м’язів плечового поясу.

72. Кровопостачання і іннервація м’язів плеча.

73. Кровопостачання і іннервація м’язів передпліччя.

74. Кровопостачання і іннервація м’язів кисті.

75. Кровопостачання і іннервація м’язів таза.

76. Кровопостачання і іннервація м’язів стегна.

77. Кровопостачання і іннервація м’язів гомілки.

78. Кровопостачання і іннервація м’язів стопи.

79. Кровопостачання і іннервація суглобів пояса верхньої кінцівки.

80. Кровопостачання і іннервація плечового суглоба.

81. Кровопостачання і іннервація ліктьового суглоба.

82. Кровопостачання і іннервація променево-зап’ясткового суглоба.

83. Кровопостачання і іннервація кульшового суглоба.

84. Кровопостачання і іннервація колінного суглоба.

85. Кровопостачання і іннервація надп’ятково-гомілкового суглоба.

86. Кровопостачання і іннервація пальців кисті ( тильна і долонна поверхні).

87. Кровопостачання і іннервація I пальця кисті .( тильна і долонна поверхні).

88. Кровопостачання і іннервація пальців стопи ( тильна і підошвова поверхні).

89. Іннервація шкіри верхньої кінцівки.

90. Іннервація шкіри нижньої кінцівки.

 

Матеріал підготовила доцент Флекей П.П.

 

 

Oddsei - What are the odds of anything.