1. Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок.
2. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.
(Заняття 35.)
Тема 1. Поперекові спинно-мозкові нерви. Поперекове сплетення: склад, топографія, розподіл гілок.
ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI – L5]
(nervi lumbales [LI – L5])
Поперекові нерви (nervi lumbales [LI – L5]), як і усі спинномозкові нерви, розгалужуються на:
- сполучні гілки (rr. communicantes);
- оболонні гілки (rr. meningei);
- передні гілки (rr. anteriores);
- задні гілки (rr. posteriores).
Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) поперекових нервів, проходячи дозаду, розділяються на:
- присередні гілки (rr. mediales), які іннервують глибокі м’язи спини;
- бічні гілки (rr. laterales), які іннервують шкіру верхньої частини сідничної ділянки (regio glutealis) – верхні нерви сідниці (nn. clunium superiores);
- задні шкірні гілки (rr. cutanei posteriores), які іннервують шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis).
Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:
- поперекове сплетення (plexus lumbalis);
- крижове сплетення (plexus sacralis), які об’єднуються в попереково–крижове сплетення (plexus lumbosacralis).
Поперекове сплетення
(plexus lumbalis)
Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене:
- передніми гілками чотирьох верхніх поперекових спинномозкових нервів;
- частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва.
М’язові гілки поперекового сплетення іннервують:
- клубовий м’яз (m. iliacus);
- великий поперековий м’яз (m. psoas major);
- квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum).
З–під бічного краю великого поперекового м’яза відходять такі нерви:
1) клубово–підчеревний нерв;
клубово–лобковий нерв (n. iliohypogastricus; n.iliopubicus), що розташовується паралельно до ХІІ ребра та іннервує:
- бічну групу м’язів живота;
- прямий м’яз живота (m. rectus abdominis);
- шкіру над пахвинною зв’язкою (lig. inguinale).
2) клубово–пахвинний нерв (n. ilioinguinalis), що розташовується нижче і паралельно до клубово–підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) та іннервує:
- бічну групу м’язів живота; заходить в пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім’яного канатика (funiculus spermaticus) та іннервує:
- шкіру під пахвинною зв’язкою,розгалужуючись на:
- у жінок – передні губні нерви (nn. labiales anteriores);
- у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. scrotales anteriores);
3) бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis), що пронизує широку фасцію стегна (fascia lata femoris) в ділянці верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) та іннервує:
- шкіру бічної поверхні стегна (cutis faciei lateralis femoris);
4) стегновий нерв (n. femoralis)
найбільший нерв поперекового сплетення (plexus lumbalis), який виходить на стегно (femur) через м’язову затоку (lacuna musculorum)
На стегні він іннервує:
- усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними.
Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі (canalis adductorius) і виходить через його присередню стінку, лягає на присередню поверхню гомілки (facies medialis cruris), доходячи до основи великого пальця стопи (basis hallucis).
Він іннервує:
- шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи (cutis faciei medialis cruris et pedis).
5) затульний нерв (n. obturatorius), що виходить з–під присереднього краю великого поперекового м’яза (margo medialis musculi psoatis majoris), який через затульний канал (canalis obturatorius) виходить на стегно (femur). Він іннервує:
- зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus);
- капсулу кульшового суглоба (capsula articulationis coxae);
- всю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ним;
6) статево–стегновий нерв (n. genitofemoralis), що виходить з товщі великого поперекового м’яза і розгалужується на:
- стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує:
- шкіру в ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus);
- статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує:
- м’яз–підіймач яєчка (m. cremaster) у чоловіків;
- круглу маткову зв’язку (lig. teres uteri) у жінок.
Тема 2. Крижові і куприкові спинномозкові нерви. Крижове і куприкове сплетення. Практичні завдання з анатомії судин і нервів кінцівок.
КРИЖОВІ НЕРВИ та КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI – S5, CO]
(nervi sacrales et nervus coccygeus) [SI – S5, CO]
Вони починаються від крижових сегментів спинного мозку і розгалужуються на:
- оболонні гілки (rr. meningei);
- задні гілки (rr. posteriores);
- передні гілки (rr. anteriores).
Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales), за функцією – мішані і розгалужуються на:
- присередню гілку (r. medialis), яка іннервує:
- шкіру над крижовою кісткою (os sacrum);
- багатороздільні м’язи попереку (mm. multifidi lumborum);
- бічну гілку (r. lateralis), яка є чутливою і відходить від трьох верхніх задніх гілок крижових нервів, їх називають середніми нервами сідниці (nn.clunium medii), що іннервують:
- шкіру сідничної ділянки верхньоприсереднього квадранта;
- задню шкірну гілку (r. cutaneus posterior).
Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують:
- крижове сплетення (plexus coccygeus);
- куприкове сплетення (plexus sacralis).
Крижове сплетення
(plexus sacralis)
Воно розміщено на передній поверхні грушоподібного м’яза і утворене:
- передніми гілками V поперекового спинномозкового нерва;
- передніми гілками всіх крижових спинномозкових нервів;
- куприкового спинномозкового нерва.
Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково–крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушоподібного м’яза (m. piriformis) приєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).
Від крижового сплетення відходять:
- короткі гілки (rr. breves);
- довгі гілки (rr. longi).
До коротких гілок крижового сплетення належать:
- верхній сідничний нерв (n. gluteus superior), що виходить через foramen suprapiriforme та іннервує:
- середній сідничний м’яз (m. gluteus medius);
- малий сідничний м’яз (m. gluteus minimus);
- м’яз–натягач широкої фасції стегна (m. tensor fasciae latae);
- нижній сідничний нерв (n. gluteus inferior), що виходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує:
- великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus);
- соромітний нерв (n. pudendus), що виходить через підгрушеподібний отвір (foramen infrapiriforme), огинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову попадає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує:
- відхідник (anus) – через нижні відхідникові нерви; нижні прямокишкові нерви (nn. anales inferiores; nn. rectales inferiores)
- всі м’язи промежини (mm. perinei) – через м’язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium);
- статевий член або клітор – через дорсальні нерви статевого члена або клітора (nn. dorsales penis et clitoridis);
- шкіру калитки (cutis scroti) або соромітних губ (cutis labiorum pudendi) – через задні губні та калиткові нерви (nn. scrotales et labiales posteriores);
- м’язові гілки (rr. musculares) іннервують;
- внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus);
- грушоподібний м’яз (m. piriformis);
- верхній та нижній близнюкові м’язи (mm. gemelli superior et inferior);
- квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris).
До довгих гілок крижового сплетення належать:
- задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір та іннервує:
- шкіру задньої поверхні стегна;
- частково шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); від нього відходять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;
- сідничний нерв(n. ischiadicus) – найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis).
На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім короткої головки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).
Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки:
- великогомілковий нерв (n. tibialis);
- загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis).
Великогомілковий нерв (n. tibialis)
є продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, іде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить в гомілково–підколінний канал (canalis cruropopliteus).
Перед каналом від цього нерва відходить:
- присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присередньої поверхні литки, в нижній третині гомілки з’єднується з бічним шкірним нервом литки (n. cutaneus surae lateralis) і утворює литковий нерв (n. suralis), який іннервує:
- шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки і, огинаючи бічну кісточку (malleolus lateralis), виходить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний тильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), він іннервує:
- шкіру бічної поверхні тилу стопи;
- бічну поверхню тилу мізинця.
Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи і, огинаючи присередню кісточку (malleolus medialis) у фіброзному каналі під тримачем м’язів–згиначів (retinaculum musculorum flexorum), разом із судинами виходить на підошву (planta), де розгалужується на:
- бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis);
- присередній підошвовий нерв (n. plantaris madialis).
Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) проходить в однойменній борозні та іннервує:
- всі м’язи бічного краю стопи; підошви (margo lateralis pedis; plantae);
- всі міжкісткові м’язи (mm. interossei);
- ІІІ і ІV червоподібні м’язи (mm. lumbricales tertius et quartus [ІІІ і ІV]);
- квадратний м’яз підошви (m. quadratus plantae);
- привідний м’яз великого пальця стопи (m. adductor hallucis).
Крім того, бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) іннервує:
- шкіру присередньої частини підошви (cutis partis medialis plantae);
- підошвову ділянку; поверхню V пальця (regio plantaris; facies digiti quinti [V]);
- бічну частину ІV пальця (pars lateralis digiti quarti [ІV]).
Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) проходить в однойменній борозні та іннервує:
- короткий м’яз–згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis);
- відвідний м’яз великого пальця (m. abductor hallucis);
- короткий м’яз–згинач пальців стопи (m. flexor digitorum brevis);
- І і ІІ червоподібні мязи (mm. lumbricales primus et secundus [І et ІІ]).
Крім того, присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує шкіру:
- бічної частини підошви (pars lateralis plantae);
- середньої частини підошви (pars media plantae);
- підошвової поверхні І–ІІІ пальців (facies plantaris digitorum primi – tertii [І–ІІІ]);
- присередньої частини ІV пальця (pars medialis digiti quarti [ІV]).
Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від сідничого нерва (n. ischiadicus) в бічному напрямку, іннервує:
- коротку головку двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris).
Від загального малогомілкового нерва (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить бічний шкірний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis), який іннервує:
- верхньобічну поверхню задньої гомілкової ділянки (facies superolateralis regionis cruris posterioris).
У ділянці головки малогомілкової кістки (caput fibulae) загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) розгалужується на:
- поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis);
- глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus).
Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) проходить у верхньому м’язово–гомілковому каналі (canalis musculoperoneus superior), де від нього відходять м’язові гілки (rr. musculsres), що іннервують:
- довгий малогомілковий м’яз (m. fibularis longus; m. peroneus longus);
- короткий малогомілковий м’яз (m. fibularis brevis; m. peroneus brevis);
- третій малогомілковий м’яз (m. fibularis tertius; m. peroneus tertius).
Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) виходить на тил стопи двома гілками:
- присереднім дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis medialis);
- проміжним дорсальним шкірним нервом (n. cutaneus dorsalis intermedius), які іннервують:
- шкіру тилу стопи і пальців (cutis dorsi pedis et digitorum), за винятком обернених одна до одної поверхонь І–ІІ пальців.
Глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи (dorsum pedis), де іннервує:
- м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis);
- шкіру обернених одна до одної тильних поверхонь І–ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi – secundi [І–ІІ]).
Куприкове сплетення
(plexus coccygeus)
Куприкове сплетення (plexus coccygeus) формується:
- куприковим нервом (n. coccygeus);
- передніми гілками IV та V крижових нервів (rami anteriores nervorum coccygeorum quarti et quinti).
Куприковий нерв (n. coccygeus) виходить із крижового каналу (canalis sacralis) у тазову порожнину (cavitas pelvis), де він з’єднується з передніми гілками IV та V крижових спинномозкових нервів (rami anteriores nervorum sacralium quarti et quinti [IV, V]), утворюючи куприкове сплетення (plexus coccygeus).
Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розташоване на передній поверхні куприкового м’яза (facies anterior musculi coccygei) та крижово–остьової зв’язки (lig. sacrospinale).
Від нього відходить:
- відхідниково–куприковий нерв (n.anococcygeus), який іннервує:
- шкіру в ділянці куприка та відхідника (cutis regionis coccygis et ani);
- м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують:
- куприковий та крижово–куприкові м’язи (mm. sacrococcygei et m. coccygeus).
Практичні завдання з анатомії судин і нервів верхніх та нижніх кінцівок.
1. Пахвова артерія: топографія, відділи, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
2. Плечова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
3. Плечова артерія: глибока артерія плеча, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
4. Променева артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
5. Ліктьова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
6. Ліктьова суглобова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.
7. Поверхнева долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
8. Глибока долонна дуга: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
9. Тильна зап'ясткова сітка: джерела утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
10. Долонна зап'ясткова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.
11. Артеріальні анастомози кисті.
12. Вени верхньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки впадіння до венозних судин. Анастомози між поверхневими венами.
13. Вени верхньої кінцівки: класифікація. Глибокі вени, їх топографія, особливості розташування на кисті, передпліччі і плечі; описати і продемонструвати на препаратах.
14. Пахвова вена: топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.
15. Зовнішня клубова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
16. Стегнова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
17. Стегнова артерія: глибока стегнова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
18. Підколінна артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
19. Передня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
20. Задня великогомілкова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
21. Задня великогомілкова артерія: малогомілкова артерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
22. Суглобова колінна сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.
23. Присередня кісточкова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.
24. Бічна кісточкова сітка: джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.
25. П’яткова сітка: : джерела утворення, топографія, ділянки кровопостачання.
26. Присередня підошвова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
27. Бічна підошвова артерія: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
28. Тильна артерія стопи: утворення, топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і продемонструвати на препаратах.
29. Артеріальні анастомози стопи.
30. Вени нижньої кінцівки: класифікація. Поверхневі вени: їх топографія, ділянки впадіння до венозних судин.
31. Поверхневі вени нижньої кінцівки: велика підшкірна вена, її утворення, топографія; описати і продемонструвати на препаратах.
32. Вени нижньої кінцівки: класифікація.. Глибокі вени, їх топографія, особливості розташування на стопі, гомілці і стегні; описати і продемонструвати на препаратах.
33. Стегнова вена: топографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.
34. Периферійна нервова система: компоненти, їх загальна характеристика.
35. Спинномозковий нерв: утворення, топографія, гілки;відповідність сегментам спинного мозку
36. Задні гілки спинномозкових нервів: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.
37. Задня гілка I шийного спинномозкового нерва: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.
38. Задня гілка II шийного спинномозкового нерва: склад волокон, топографія, ділянки іннервації.
39. Передні гілки спинномозкових нервів: склад волокон;загальні закономірності будови та топографії передніх гілок різних спинномозкових нервів.
40. Грудні нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки іннервації.
41. Міжреброві нерви: утворення, гілки, топографія, ділянки іннервації.
42. Загальні принципи будови соматичних нервових сплетень
43. Шийне сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
44. Шийне сплетення: діафрагмовий нерв, його склад волокон, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
45. Плечове сплетення: утворення, топографія, частини, класифікація гілок.
46. Плечове сплетення: стовбури, пучки, їх топографія; описати і продемонструвати на препаратах.
47. Плечове сплетення: надключична частина, її топографія, компоненти ; описати і продемонструвати на препаратах.
48. Короткі гілки плечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
49. Короткі гілки плечового сплетення: пахвовий нерв, його топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
50. Плечове сплетення: підключична частина, її топографія, компоненти ; описати і продемонструвати на препаратах .
51. Довгі гілки плечового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
52. Довгі гілки плечового сплетення: м’язово-шкірний нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
53. Довгі гілки плечового сплетення: серединний нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
54. Довгі гілки плечового сплетення: ліктьовий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
55. Довгі гілки плечового сплетення: променевий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
56. Довгі шкірні гілки плечового сплетення: їх утворення, топографія, ділянки іннервації
57. Поперекове сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
58. Поперекове сплетення: стегновий нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
59. Поперекове сплетення: затульний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
60. Крижове та куприкове сплетення: утворення, топографія, класифікація гілок.
61. Крижове сплетення: короткі гілки, їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
62. Короткі гілки крижового сплетення: соромітний нерв, склад волокон, його топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
63. Довгі гілки крижового сплетення: їх топографія, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
64. Довгі гілки крижового сплетення: сідничний нерв, його топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
65. Великогомілковий нерв, його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
66. Загальний малогомілковий нерв: його утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації; описати і продемонструвати на препаратах.
67. Куприкове сплетення: утворення, топографія, гілки, ділянки іннервації.
68. Кровопостачання і іннервація м’язів спини.
69. Кровопостачання і іннервація м’язів грудей.
70. Кровопостачання і іннервація м’язів живота.
71. Кровопостачання і іннервація м’язів плечового поясу.
72. Кровопостачання і іннервація м’язів плеча.
73. Кровопостачання і іннервація м’язів передпліччя.
74. Кровопостачання і іннервація м’язів кисті.
75. Кровопостачання і іннервація м’язів таза.
76. Кровопостачання і іннервація м’язів стегна.
77. Кровопостачання і іннервація м’язів гомілки.
78. Кровопостачання і іннервація м’язів стопи.
79. Кровопостачання і іннервація суглобів пояса верхньої кінцівки.
80. Кровопостачання і іннервація плечового суглоба.
81. Кровопостачання і іннервація ліктьового суглоба.
82. Кровопостачання і іннервація променево-зап’ясткового суглоба.
83. Кровопостачання і іннервація кульшового суглоба.
84. Кровопостачання і іннервація колінного суглоба.
85. Кровопостачання і іннервація надп’ятково-гомілкового суглоба.
86. Кровопостачання і іннервація пальців кисті ( тильна і долонна поверхні).
87. Кровопостачання і іннервація I пальця кисті .( тильна і долонна поверхні).
88. Кровопостачання і іннервація пальців стопи ( тильна і підошвова поверхні).
89. Іннервація шкіри верхньої кінцівки.
90. Іннервація шкіри нижньої кінцівки.
Матеріали підготував ас. Говда Р.В.