1. Система нижньої порожнистої вени. Загальні і зовнішні клубові артерії і вени.

2. Система ворітної вени. Кава-кавальні і порто-кавальні анастомози. Кровообіг плода і новонародженого.

3. Внутрішні клубові артерії і вени.

 

(ЗАНЯТТЯ  30)

Тема  1. Система нижньої порожнистої вени. Загальні і зовнішні клубові артерії і вени.

нижня порожниста вена

(vena cava inferior)

Нижня порожниста вена (vena cava inferior) починається на рівні IV–V поперекових хребців (vertebrae lumbales [IV–V]) при злитті:

- лівої спільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra);

- правої спільної клубової вени (v. iliaca communis dextra), справа і нижче від роздвоєння аорти (bifurcatio aortae).

Вона проходить через сухожилковий центр діафрагми (centrum tendineum diaphragmatis) в заднє нижнє, а потім у верхнє середостіння грудної порожнини (mediastinum superius cavitatis thoracis) і впадає у праве передсердя (atrium dextrum).

У нижній порожнистій вені (vena cava inferior) розрізняють:

- пристінкові притоки нижньої порожнистої вени (vv. parietales venae cavae inferioris);

- нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris).

До пристінкових притоків нижньої порожнистої вени (vv. parietales venae cavae inferioris) належать:

- поперекові вени (vv. lumbales) – по чотири або п’ять з кожного боку, які збирають кров від задньої стінки порожнини живота (paries posterior cavitatis abdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis), спинного мозку та його оболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні поперекові артеріі (aa. lumbales).

Верхні чотири вени переважно впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), хоч перша з них може впадати у висхідну поперекову вену (v. lumbalis ascendens).

П’ята є притокою клубово–поперекової вени (v. iliolumbalis) або спільної клубової вени (vena iliaca communis).

Усі вони анастомозують з висхідною поперековою веною (v. lumbalis ascendens).

- нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) – вени, які супроводжують однойменні артерії (aa. phrenicae inferiores).

Праві вени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впадають у нижню порожнисту вену (vena cava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) – у ліву надниркову вену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову (v. renalis) або нижню порожнисту вену (vena cava inferior).

 

 

 

До нутрощевих притоків нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

- права яєчкова вена (v. testicularis dextra), у жінок – права яєчникова вена (v. ovarica dextra), що починається від заднього краю яєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними венами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).

Вона несе кров від правого лозоподібного сплетення (plexus pampiniformis dexter) до нижньої порожнистої вени (vena cava inferior).

У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) належать до складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);

- ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок – ліва яєчникова вена (v. ovarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

- ниркові вени (vv. renales) – парні, йдуть від ниркових воріт (hilum renale) і, анастомозуючи з поперековими венами (vv. lumbales), впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) між першим та другим поперековими хребцями (vertebrae lumbales);

- права надниркова вена (v. suprarenalis dextra), що виходить з воріт надниркової залози (hilum glandulae suprarenalis);

- ліва надниркова вена (v. suprarenalis sinistra), що впадає в ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

-                                печінкові вени (vv. hepaticae) – три–чотири крупних вени впадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) в ділянці печінки (regio hepatis) у борозні порожнистої вени (sulcus venae cavae).

 

ВЕНИ ТАЗА

Спільна клубова вена

(v. iliaca communis)

Спільна клубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) при злитті:

- внутрішньої клубової вени (v. iliaca interna);

- зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

Описание: IMAGE586

Внутрішня клубова вена

(v. iliaca interna)

Внутрішня клубова вена має:

- пристінкові притоки;

- нутрощеві притоки, відповідно до розгалуження однойменних артерій.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

- верхні сідничні вени (vv. gluteae superiores);

- нижні сідничні вени (vv. gluteae inferiores);

- затульні вени (vv. obturatoriae);

- бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

- клубово–поперекова вена (v. iliolumbalis), що часто впадає у спільну клубову вену (vena iliaca communis);

- середня крижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає у ліву спільну клубову вену (vena iliaca communis sinistra).

 

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

- крижового венозного сплетення (plexus venosus sacralis);

- передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в якевходять:

- глибока спинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda penis);

- глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

- задні калиткові вени (vv. scrotales posteriores);

Описание: IMAGE590

- міхурового венозного сплетення (plexus venosus vesicalis), в яке входять:

- міхурові вени (vv. vesicales);

- прямокишкового венозного сплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:

- верхні прямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають в нижню брижову вену (v. mesenterica inferior);

- середні прямокишкові вени (vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню клубову вену (v. iliaca interna);

- нижні прямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які впадають у внутрішню соромітну вену (v. pudenda interna);

- маткове венозне сплетення (plexus venosus uterinus), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae);

- піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae).

Описание: IMAGE589

Зовнішня клубова вена

(v. iliaca externa)

Зовнішня клубова вена є продовженням стегнової вени (v. femoralis) і приймає кров від усіх вен нижньої кінцівки.

Під пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) у зовнішню клубову вену (v. iliaca externa) впадають:

- нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior);

- глибока огинальна вена клубової кістки (v. circumflexa ilium profunda).

Описание: IMAGE547

 

Тема 2. Система ворітної вени. Кава-кавальні і порто-кавальні анастомози. Кровообіг плода і новонародженого.

СИСТЕМА ВОРІТНОЇ ПЕЧІНКОВОЇ ВЕНИ

Ворітна печінкова вена (vena portae hepatis) розташована у товщі печінково–дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) між спільною жовчною протокою (ductus choledochus) та власною печінковою артерією (a. hepatica propria) і формується позаду головки підшлункової залози (caput pancreatis) при злитті:

- верхньої брижової вени (v. mesenterica superior);

- нижньої брижової вени (v. mesenterica inferior);

- селезінкової вени (v. splenica).

Вона збирає венозну кров від непарних органів черевної порожнини (cavitas abdominis), крім печінки (hepar).

 

До входження у ворота печінки (porta hepatis) у ворітну печінкову вену (v. portae hepatis) входять такі притоки:

- міхурова вен (v. cystica);

- права шлункова вена (v. gastrica dextra);

- ліва шлункова вена (v. gastrica sinistra);

- передворотарна вена (v. prepylorica);

- припупкові вени (vv. paraumbilicales).

Ці притоки у воротах печінки (porta hepatis) впадають у ворітну печінкову вену (vena portae hepatis), іноді безпосередньо у печінку.

 

 

 

Порто–кавальні анастомози

(anastomoses portocavales)

Порто–кавальні анастомози утворені між:

- ворітною печінковою веною (v. portae hepatis);

- верхньою порожнистою веною (v. cava superior);

- нижньою порожнистою веною (v. cava inferior).

 

 

Порто–кавальні анастомози є такі:

- у товщі черевної частини стравоходу (pars abdominalis oesophagi) між:

- лівою шлунковою веною (v. gastrica sinistra) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- стравохідними венами (vv. oesophageales) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- у товщі прямої кишки (rectum) між:

- верхньою прямокишковою веною (v. rectalis superior) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- середньою прямокишковою веною (rectalis media) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- нижньою прямокишковою веною (v. rectalis inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- навколо пупка (umbilicus) між:

- верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- припупковими венами (vv. paraumbilicales) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

- нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- у товщі висхідної ободової кишки (colon ascendens) і низхідної ободової кишки (colon descendens) між:

- поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- правою ободовокишковою веною (v. colica dextra) та лівою ободовокишковою веною (v. colica sinistra) – система ворітної печінкової вени (v. portae hepatis).

 

Каво–кавальні анастомози

(anastomoses cavocavales)

Каво–кавальні анастомози утворені між:

- верхньою порожнистою веною (vena cava superior);

- нижньою порожнистою веною (vena cava inferior).

Кавo–кавальні анастомози є такі:

- між верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior), і нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

- між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior), і висхідними правою та лівою поперековими венами (vv. lumbales ascendentes) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

- між грудо–надчеревною веною (v. thoracoepigastrica) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior), і поверхневою надчеревною веною (v. epigastrica superficialis) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

 

- між поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior), і зовнішнім хребтовим сплетенням (plexus venosus vertebralis externus) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior).

 

КРОВООБІГ ПЛОДА

(circulatio foetalis)

Кровоносна система плода має ряд наступних особливостей, що відрізняють її від кровоносної системи дорослої людини:

- артеріальна кров (sanguis arteriosus) поступає до плода по непарній пупковій вені від матері, ця вена після народження заростає, утворюючи круглу зв’язку печінки (lig. teres hepatis);

- кров в судинах, які забезпечують тканини киснем, є мішаною. Тільки у пупковій вені кров артеріальна;

- між пупковою і нижньою порожнистою венами функціонує анастомоз – венозна протока (ductus venosus) – протока Аранція, яка після народження заростає, утворюючи венозну зв’язку печінки (lig. venosum hepatis);

- кров із нижньої порожнистої вени поступає з правого передсердя в ліве через овальний отвір (foramen ovale), що розташований в міжпередсердній перегородці (septum interatriale);

- мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) не функціонує;

- між дугою аорти і легеневим стовбуром функціонує артеріальна протока (ductus arteriosus) – протока Ботала, через яку кров, що потрапила з правого шлуночка у легеневий стовбур, проходить у велике коло кровообігу (circulus sanguineus major);

- більш насичену киснем мішану кров одержують голова (caput), шия (collum; cervix), верхні кінцівки (membra superiora) і верхня частина тулуба (pars superior trunci).

Нижня частина тулуба і нижні кінцівки (pars inferior trunci et membra inferiora) кровопостачаються змішаною кров’ю із значним вмістом вуглекислоти та продуктів обміну клітин.

Від плода до плаценти кров поступає по парній пупковій артерії (a. umbilicalis).

Після народження, в зв’язку з появою дихання, починає функціонувати мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor).

Пупкові судини плода заростають на 6–7-й день.

Протока Ботала заростає на 9–10-й день.

Овальний отвір в міжпередсердній перегородці заростає на 30-ту добу після народження.

Зміни кровообігу після народження

При народженні плоду зв’язок його з тілом матері порушується – пупковий канатик перв’язують і перерізають.

Внаслідок подразнення дихального центра вуглекислотою легені починають функціонувати, легеневі судини розширяються, тиск крові в лівій половині серця підвищується, пупкові артерії і вени запустівають, овальний отвір прикривається заслінкою, сполучення між передсердями припиняється.

Далі овальний отвір (foramen ovale) зовсім заростає, артеріальний протік (ductus arteriosus, Боталів протік) та венозний протік (ductus venosus, Аранціїв протік) перетворюються у фіброзні зв’язки без просвіту – артеріальну зв’язку (ligamentum arteriosum) і у венозну зв’язку (ligamentum venosum).

Пупкова вена (v. umbilicalis) відома у дорослого під назвою кругла зв’язка печінки (ligamentum teres hepatis), пупкові артеріїї (aa. umbilicales) як бічний фіброзний тяж – бічна міхурово-пупкова зв’язка (ligamenta vesicoumbilicalia lateralia).

В результаті всіх цих пертворень встановлюється кровообіг постнатального типу.

 

Тема 3. Внутрішні клубові артерії і вени.

Спільна клубова артерія

(arteria iliaca communis)

Спільна клубова артерія опускається в малий таз (pelvis minor) і на рівні крижово–клубового суглоба (art. sacroiliaca) розгалужується на:

- зовнішню клубову артерію (arteria iliaca externa);

- внутрішню клубову артерію (arteria iliaca interna).

 

Описание: IMAGE586

 

Внутрішня клубова артерія

(a. iliaca interna)

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) біля верхнього краю великого сідничного отвору (margo superior foraminis ischiadici majoris) розділяється на:

- передній стовбур (truncus anterior);

- задній стовбур (truncus posterior).

Передній і задній стовбури (trunci anterior et posterior) кровопостачають:

-         стінки і органи малого таза (parietes et organa pelvis minoris).

Гілки внутрішньої клубової артерії (rami arteriae iliacae internae) поділяються на:

- нутрощеві гілки (rr. viscerales);

- пристінкові гілки (rr. parietales).

До пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії (rr. parietales arteriae iliacae internae) належать:

- клубово–поперекова артерія (a. iliolumbalis), яка кровопостачає:

- великий поперековий м’яз (m. psoas major);

- клубовий м’яз (m. iliacus);

- квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum);

- клубову кістку (os ilium);

- бічні крижові артерії (aa. sacrales laterales) – верхня та нижня (superior et inferior), що кровопостачають:

- кістки та м’язи крижової ділянки (ossa et musculi regionis sacralis);

- оболони спинного мозку (matres spinales).

- верхня сіднична артерія (a. glutea superior), що виходить з таза (pelvis) через надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) і кровопостачає:

- сідничні м’язи (mm.glutei);

- кульшовий суглоб (art.coxae);

- нижня сіднична артерія (a. glutea inferior), що виходить з таза через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) і кровопостачає, переважно:

- великий сідничний м’яз (m.gluteus maximus);

- шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis);

- затульна артерія (a. obturatoria), що виходить з таза через затульний канал (canalis obturatorius) на стегно (femur), де кровопостачає:

- затульні м’язи (mm. obturatorii interni et externi);

- кульшовий суглоб (art. coxae);

- присередні м’язи стегна (musculi mediales femoris): mm. adductores longus, brevis, magnus et minimus; m. pectineus, m.gracilis;

- шкіру зовнішніх статевих органів (cutis organorum genitalium externorum);

- головку стегнової кістки (caput femoris).

- пупкова артерія (a. umbilicalis), у дорослої людини заростає і функціонує тільки в початковій частині, де від неї відходять:

- верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores) до верхівки сечового міхура (apex vesicae urinariae);

- сечовідні гілки (rr. ureterici) до нижнього відділу сечоводів (ureteres).

До нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії (rr. visceralis arteriae iliacae internae) належать:

- артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis), у чоловіків кровопостачає:

- сім’явиносну протоку (ductus deferens);

- нижня міхурова артерія (a. vesicalis inferior), кровопостачає:

- сечовий міхур (vesica urinaria);

- пряму кишку (rectum);

- у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (rami glandulae vesiculosae) і передміхурової залози (rami prostatici);

- у жінок від неї відходять гілки до піхви (rami vaginales);

- середня прямокишкова артерія (a. rectalis media), кровопостачає:

- ампулу прямої кишки (ampulla recti);

- м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani);

- у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (glandula vesiculosa) і передміхурової залози (prostata);

- у жінок від неї відходять гілки до піхви (vagina).

Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) анастомозує:

- з верхньою прямокишковою артерією (a.rectalis superior) від нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior);

- з нижньою прямокишковою артерією (a.rectalis inferior) із внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna);

- маткова артерія (a. uterina) проходить між листками широкої маткової зв’язки (lig. latum uteri) від шийки матки (cervix uteri) до дна матки (fundus uteri); від неї відходить:

- піхвова артерія (a. vaginalis), яка розгалужується на:

- трубну гілку (r. tubarius);

- яєчникову гілку (r. ovaricus), анастомозуючи з яєчниковою артерією (a. ovarica) від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae);

- внутрішня соромітна артерія (a. pudenda interna), що виходить iз тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme), а потім через малий сідничний отвір (foramen ischiadicum minus) і знову заходить в порожнину малого таза (cavitas pelvis minoris) – сідничо–відхідникову ямку (fossa ischioanalis).

У цій ямці (fossa ischioanalis) від внутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna) відходять:

- нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior) і розгалужується на:

- промежинну артерію (a. perinealis) до м’язів промежини (musculi perinei);

- гілки до зовнішніх статевих органів (rami organa genitalia externa).

Зовнішня клубова артерія

(arteria iliaca externa)

Зовнішня клубова артерія є продовженням спільної клубової артерії (a. iliaca communis), через судинну затоку (lacuna vasorum) виходить на стегно (femur), де вже називається стегновою артерією (a. femoralis).

Від зовнішньої клубової артерії відходять:

- нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior), вона заходить у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), кровопостачає м’язи живота (mm.abdominis) і розгалужується на:

- лобкову гілку (r. pubicus), від якої відходить затульна гілка (r. obturatorius) або може бути додаткова затульна артерія (a. obturatoria accessoria);

- артерію підвішувального м’яза яєчка (a. cremasterica) у чоловіків;

- артерію круглої зв’язки матки (a. ligamenti teretis uteri) у жінок.

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) анастомозує з гілками затульної артерії (rami arteriae obturatoriae) через затульну гілку (r. obturatorius);

- глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) йде до верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) від неї відходять гілки (rami) до:

- м’язів живота (mm. abdominis);

- м’язів таза (mm. pelvis).

Глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) анастомозує з гілками клубово–поперекової артерії (rami arteriae iliolumbalis).

 

Спільна клубова вена

(v. iliaca communis)

Спільна клубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) при злитті:

- внутрішньої клубової вени (v. iliaca interna);

- зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

Внутрішня клубова вена

(v. iliaca interna)

Внутрішня клубова вена має:

- пристінкові притоки;

- нутрощеві притоки, відповідно до розгалуження однойменних артерій.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

- верхні сідничні вени (vv. gluteae superiores);

- нижні сідничні вени (vv. gluteae inferiores);

- затульні вени (vv. obturatoriae);

- бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

- клубово–поперекова вена (v. iliolumbalis), що часто впадає у спільну клубову вену (vena iliaca communis);

- середня крижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає у ліву спільну клубову вену (vena iliaca communis sinistra).

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

- крижового венозного сплетення (plexus venosus sacralis);

- передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus venosus prostaticus), в якевходять:

- глибока спинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda penis);

- глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

- задні калиткові вени (vv. scrotales posteriores);

 

- міхурового венозного сплетення (plexus venosus vesicalis), в яке входять:

- міхурові вени (vv. vesicales);

- прямокишкового венозного сплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:

- верхні прямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають в нижню брижову вену (v. mesenterica inferior);

- середні прямокишкові вени (vv. rectales mediae), які впадають у внутрішню клубову вену (v. iliaca interna);

- нижні прямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які впадають у внутрішню соромітну вену (v. pudenda interna);

- маткове венозне сплетення (plexus venosus uterinus), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae);

- піхвове венозне сплетення (plexus venosus vaginalis), в яке входять:

- маткові вени (vv. uterinae).

 

 

 Матеріали підготував ас. Говда Р.В.