1.       Шийні частини блукаючого нерва і симпатичного стовбура. Шийне сплетення. Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї.

2.       Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії: щелепна і поверхнева скронева артерії, хід, топографія і розподіл гілок.

3.       Вени голови. Лімфатичні судини і вузли шиї. Лімфатичні судини і вузли голови.

 

(Заняття  24.)

Тема 1 . Шийні частини блукаючого нерва і симпатичного стовбура. Шийне сплетення.

 

 

Від шийної частини блукаючого нерва (pars cervicalis nervi vagi) відходять:

- глоткова гілка (r. pharyngeus), яка разом з гілками язико–глоткового нерва (rami nervi glossopharyngei) і завузловими симпатичного стовбура (truncus sympathicus) утворює глоткове сплетення (plexus pharyngeus). Зокрема, по симпатичних гілках передається команда на пригнічення виділення секрету залозами слизової оболонки глотки. Глоткова гілка, що складається з рухових волокон, іннервує:

 

 

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://t2.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQccoqvxPZvFvkQg0h4o-1MOOTjUA39REfZZPf6mvFNUFi15CRGxA

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://lib.mdpu.org.ua/e-book/anatomiya/ANATOM1.files/image908.jpg

 

- верхній та середній м’язи–звужувачі глотки (mm. constrictores pharyngis superior et medius);

- м’язи м’якого піднебіння (mm. palati mollis), за винятком м’яза–натягувача піднебінної завіски (m. tensor veli palatini);

 

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) – це парний утвір, який проходить збоку від хребтового стовпа (columna vertebralis) i складається з 20–25 вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici) або прихребтових симпатичних вузлів (ganglia sympathica paravertebralia), що з’єднані між собою міжвузловими гілками (rr. interganglionares).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://anatomia.at.ua/_nw/0/62919493.jpg

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.npblog.com.ua/images/stories/nervy_shyi_i_plechovogo_pojasu.gif

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) складається з:

- 3–х шийних вузлів симпатичного стовбура (ganglia cervicalia trunci sympathici);

- 10–12 грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici);

- 4–5 поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympathici);

- 4–5 крижових вузлів симпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici);

- одного непарного куприкового вузла симпатичного стовбура (ganglion impar trunci sympathici).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://spina.pro/i/anatomy/nervnaja-sistema/988.jpg

Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) є найбільшим вузлом симпатичного стовбура (truncus sympathicus), який розміщений попереду поперечних відростків II–III шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium).

Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що містять завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae):

1. Cполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які з’єднують вузол симпатичного стовбура (ganglion trunci sympathici) з I–IV шийними спинномозковими нервами (nervi spinales cervicales).

2. Внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus), що направляється до однойменної артерiї (a. carotis interna) i вздовж її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке разом із артерією входить в порожнину черепа (cavitas cranii) через сонний канал (canalis caroticus).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.pozvonochnik.net/files/pic80.jpg

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.studmed.ru/4/178.files/image002.jpg

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQJoUppiiHBMSm90BH_9EarcLACDg_qGge2hbw1fbdqnMFJWjuD

У сонному каналі (canalis caroticus) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) відходять сонно–барабанні нерви (nn. caroticotympanici) до слизової оболонки середнього вуха (tunica mucosa auris mediae).

Після виходу внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) із сонного каналу (canalis caroticus) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) відходить симпатичний корінець крило–піднебінного вузла (radix sympathica ganglii pterygopalatini) – глибокий кам’янистий нерв (n. petrosus profundus), який з’єднується з великим кам’янистим нервом (n. petrosus major), утворюючи нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei). У складі останнього через крилоподібний канал (canalis pterygoideus) заходить у крило–піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), направляється повз крило–піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum).

Симпатичні волокна у складі крило–піднебінних нервів (nn. pterygopalatini) здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз:

- слизової оболонки носової порожнини і ротової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi et cavitatis oris);

- сполучної оболонки; кон’юнктиви нижньої повіки (tunica conjunctiva palpebrae inferioris);

- шкіри лиця (cutis faciei).

Частину внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus), яка розташована в печеристій пазусі (sinus cavernosus), нерідко називають печеристим сплетенням (plexus cavernosus).

В очну ямку (orbita) симпатичні волокна внутрішнього сонного сплетення (fibrae sympathicae plexus carotici interni) попадають у вигляді періартеріального сплетення очної артерії (a. ophthalmica), яка є гілкою внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna).

Від очного сплетення (plexus ophthalmicus) відходить симпатичний корінець (radix sympathica) до парасимпатичного війкового вузла (ganglion ciliare).

Волокна симпатичного корінця проходять транзитом (не перериваються) через війковий вузол і у складі коротких війкових нервів (nn. ciliares breves) досягають очного яблука (bulbus oculi) та іннервують судини ока (vasa oculi) і м’яз–розширювач зіниці (m. dilatator pupillae).

У порожнині черепа (cavitas cranii) внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus) продовжується у навколосудинне сплетення гілок внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna).

3. Зовнішні сонні нерви (nn. carotici externi), що направляються до зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa) і формують симпатичне зовнішнє сонне сплетення (plexus caroticus externus), яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

4. Яремний нерв (n. jugularis) йде по стінці внутрішньої яремної вени (paries venae jugularis internae) до яремного отвору (foramen jugulare), де розгалужується на гілки, що йдуть у складі IX, X, XII пар черепних нервів (nervi craniales).

5. Гортанно–глоткові гілки (rr. laryngopharyngei), що беруть участь в утворенні гортанно–глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервуючи слизову оболонку та кровоносні судини глотки i гортані (tunica mucosa et vasa sanguinea pharyngis et laryngis).

6. Верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior), що йде паралельно до симпатичного стовбура (truncus sympathicus).

Правий верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior dexter) проходить вздовж плечоголовного стовбура (truncus brachiocephalicus) і вступає в глибоку частину серцевого сплетення (plexus cardiacus) на задній поверхні дуги аорти (facies posterior arcus aortae).

Лівий верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior sinister) прилягає до лівої загальної сонної артерії (arteria carotis communis sinistra), спускається у поверхневу частину серцевого сплетення (plexus cardiacus), яке розташоване між дугою аорти (arcus aortae) і роздвоєнням легеневого стовбура (bifurcatio trunci pulmonalis).

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) непостійний, розміщений попереду від поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]).

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) з’єднаний з:

- верхнім шийним вузлом (ganglion cervicale superius) однією міжвузловою гілкою (r. interganglionaris);

- нижнім шийним вузлом (ganglion cervicale inferius) двома міжвузловими гілками (rr. interganglionares), які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії (a. subclavia).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRr-HrWUCTB6LRb_KqgPeESsXRrmk1ThkMfoTbIt1Uahsk3gE1lAg

Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до V–VI шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales), іноді до IV;

- один або два тонких нерви від середнього шийного вузла. Вони беруть участь в утворенні:

- зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus);

- сплетення нижньої щитоподібної apтepiї (plexus arteriae thyroideae inferioris), іннервуючи щитоподібну і прищитоподібну залози (glandulae thyroidea et parathyroidea);

- середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis  medius), що йде паралельно і збоку від верхнього шийного серцевого нерва (n. cardiacus cervicalis superior) i входить в глибоку частину серцевого сплетення (plexus cardiacus).

При відсутності середнього шийного вузла (ganglion cervicale medium) всі вищеназвані гілки відходять від міжвузлових гілок (rr. interganglionares) на рівні поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]), а завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) в ці гілки попадають від шийно–грудного вузла (ganglion cervicothoracicum).

Нижній шийний вузол (ganglion cervicale inferius) часто зливається з першим грудним вузлом (ganglion thoracicum) i утворює шийно–грудний вузол (ganglion cervicothoracicum) або зірчастий вузол (ganglion stellatum).

Biн лежить на piвнi шийки першого ребра (collum costae primae), позаду підключичної артерії (a.subclavia) у місці відходження від неї хребтової apтepiї (a. vertebralis).

Від нижнього шийного вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які йдуть до VII–VIII шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales);

- підключична петля (ansa subclavia), яка охоплює спереду підключичну артерію (a. subclavia). Симпатичні волокна цієї петлі утворюють на цій артерії підключичне сплетення (plexus subclavius), яке розгалужується по гілках підключичної apтepiї (a. subclavia), досягаючи органів і тканин шиї (collum), порожнини грудної клітки (cavitas thoracis) та верхньої кінцівки (membrum superius);

- гілки до блукаючого нерва (nervus vagus) i діафрагмового нерва (nervus phrenicus);

- хребтовий нерв (n. vertebralis), що утворює навколо хребтової apтepiї (arteria vertebralis) хребтове сплетення (plexus vertebralis). Це сплетення продовжується з гілками хребтової apтepiї (arteria vertebralis) до головного мозку (encephalon) i спинного мозку (medulla spinalis) та їx оболон (meninges);

- нижній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis  inferior), що йде до глибокої частини серцевого сплетення (plexus cardiacus).

 

Шийне сплетення; шийні нерви (plexus cervicalis; nervi spinales)

 

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів і залягає під груднинно–ключично–соскоподібним м’язом (m. sternocleidomastoideus). З цього сплетення відходять:

- м’язові нерви (рухові);

- шкірні нерви (чутливі);

- мішаний нерв.

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://referatua.org.ua/i/37/e2c207a39.jpg

 

 

М’язові гілки (рухові) шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї, разом з низхідною гілкою під’язикового нерва (r. descendens) беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis), яка складається з:

- верхнього корінця (radix superior);

- нижнього корінця (radix inferior).

 

Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходить:

- щито–під’язикова гілка (r. thyrohyoideus) до однойменного м’яза (m. thyrohyoideus);

- гілки до підпід’язикових м’язів (musculi infrahyoidei);

Шкірні гілки (чутливі) виходять з–під бічного краю груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo lateralis musculi sternocleidomastoidei) і представлені такими нервами:

1) шийним поперечним нервом (n. transversus colli), що іннервує:

- шкіру передньої ділянки шиї і має:

- верхні гілки (rr. superiores);

- нижні гілки (rr. inferiores);

2) великим вушниим нервом (n. auricularis magnus), що  іннервує:

- шкіру вушної раковини (cutis auriculae);

- шкіру зовнішнього слухового ходу (cutis meatus acustici externi) і має:

- задню гілку (r. posterior);

- передню гілку (r. anterior);

3) малим потиличним нервом (n. occipitalis minor), що іннервує шкіру потиличної ділянки (cutis regionis occipitalis);

4) надключичними нервами (nn. Supraclaviculares), що іннервують шкіру:

- надключичної ділянки (regio supraclavicularis);

- бічної шийної ділянки; бічного шийного трикутника (regio cervicalis lateralis; trigonum colli laterale);

- шкіру над дельтоподібним м’язом і складаються з:

- osteriors надключичних нервів (nn. Supraclaviculares mediales);

- проміжних надключичних нервів (nn. Supraclaviculares intermedii);

- бічних надключичних нервів (nn. Supraclaviculares laterales).

 

Від шийного сплетення відходить мішаний нерв діафрагмовий нерв (n. phrenicus), який заходить в грудну порожнину (cavitas thoracis), лягає під осердя (pericardium) і своїми чутливими гілками іннервує плевру (pleura) та осердя (осердна гілка – r. Pericardiacus).

Потім правий діафрагмовий нерв (n. phrenicus) проходить через діафрагму (diaphragma) й іннервує нутрощеву очеревину (peritoneum viscerale), яка вкриває печінку (hepar) та жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea).

Рухові гілки діафрагмового нерва (n. phrenicus) іннервують:

- діафрагму – діафрагмово–черевні гілки (rr. phrenicoabdominales).

 

Тема 2. Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії: щелепна та поверхнева скронева артерії, хід, топографія і розподіл гілок.

 

 

 

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1. Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis),

 яка є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis frontalis) розгалужується на:

- лобову гілку (r. frontalis);

- тім’яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м’язи і шкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім’яної ділянки (regionis parietalis).

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://t1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcSSZkBH6jV79e-CHsBO3f6RL5kggAHHHSBVIwReT4pROzhaDTKsjQ

На своєму шляху поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) віддає такі гілки:

- до привушної залози (glandula parotidea) – привушна гілка (r. parotideus);

- до м’язів лиця (musculi faciei) – поперечна артерія лиця (a. transversa faciei);

- до вушної раковини (auricula) – передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores);

- до скроневого м’яза (m.temporalis) – середня скронева артерія (a. temporalis media).

2. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris)

є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

 

Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:

- 1–й відділ – щелеповий відділ (pars mandibularis);

- 2–й відділ – крилоподібний відділ (pars pterygoidea);

- 3–й відділ – крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).

Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:

- глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus);

- передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani);

- нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де кровопостачає ясна (gingiva) і зуби (dentes); вона розгалужується на:

- зубні гілки (rami dentales);

- навколозубні гілки (rr. peridentales);

- ясенні гілки (rr. gingivalis);

- навколозубні гілки (rami peridentales);

- підборідна гілка (ramus mentalis);

- щелепно–під’язикова гілка (ramus mylohyoideus);

- середня оболонна артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis).

У межах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris) відходять такі гілки:

- жувальна артерія (а. masseterica) до жувальних м’язів;

- щічна артерія (а. buccalis) до щічного м’яза;

- задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки:

- зубні гілки (rr. dentales);

- навколозубні гілки (rr. peridentales) до верхньої щелепи (maxilla) та великих кутніх зубів (dentes molares);

- ясенні гілки (rr. gingivalis).

Від крило–піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки:

- підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) до верхніх передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);

- низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) до твердого піднебіння (palatum durum), м’якого піднебіння (palatum molle) та піднебінного мигдалика (tonsilla palatina);

- клино–піднебінна артерія (a. sphenopalatina) до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) до слухової труби (tuba auditiva).

 

Тема 3. ВЕНИ ГОЛОВИ. Лімфатичні судини і вузли шиї. Поверхневі вени шиї.

Лімфатичні судини і вузли голови та шиї

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei capitis et colli)

Від правої і лівої половин голови і шиї (caput et cervix) лімфа збирається, відповідно, у:

- правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter);

- лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister).

Вони проходять з кожного боку вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna).

Описание: Безимени-1

Правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter) впадає в праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або безпосередньо в правий венозний кут (angulus venosus dexter).

Лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister) впадає у грудну протоку (ductus thoracicus) або безпосередньо в лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

Лімфатичні вузли голови (nodi lymphoidei capitis) утворюють такі ділянкові групи:

- потиличні вузли (nodi occipitales);

- соскоподібні вузли (nodi mastoidei);

- поверхневі привушні вузли (nodi parotidei superficiales);

- глибокі привушні вузли (nodi parotidei profundi);

- піднижньощелепні вузли (nodi submandibulares);

- лицеві вузли (nodi faciales);

- підпідборідні вузли (nodi submentales).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закінчуються, переважно, у глибоких бічних шийних вузлах (nodi cervicales profundi).

Описание: шия

Лімфатичні вузли шиї (nodi lymphoidei cervicales) поділяються на дві групи лімфатичних вузлів:

- передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores);

- бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales).

Передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores) складаються з таких двох груп:

- поверхневі вузли, або передні яремні вузли (nodi superficiales; nodi jugulares anteriores) розташовані вздовж передньої яремної вени (vena jugularis anterior), вони збирають лімфу зі шкіри і м’язів шиї (musculi colli);

- глибокі вузли (nodi profundi).

До глибоких передніх шийних вузлів (nodi profundi cervicales anteriores) належать підпід’язикові вузли (nodi infrahyoidei), до складу яких входять:

- передгортанні вузли (nodi prelaryngei);

- щитоподібні вузли (nodi thyroidei);

- передтрахейні вузли (nodi pretracheales);

- притрахейні вузли (nodi paratracheales);

- заглоткові вузли(nodi retropharyngei).

У ці вузли впадають приносні лімфатичні судини від однойменних органів.

 

 

Бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales), що поділяються на:

- поверхневі вузли (nodi superficiales);

- верхні глибокі вузли (nodi profundi superiores);

- нижні глибокі вузли (nodi profundi inferiores);

- надключичні вузли (nodi supraclaviculares);

- додаткові вузли (nodi accessorii).

Поверхневі бічні шийні вузли розташовані вздовж зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa) і приймають лімфу із шкіри та поверхневої фасції.

Глибокі бічні шийні вузли розташовані вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna). Вони приймають виносні лімфатичні судини з язика (lingua), глотки (pharynx), мигдаликів (tonsillae), гортані (larynx), щитоподібної залози (glandula thyroidea) і м’язів шиї (musculi colli).

З виносних лімфатичних судин глибоких бічних шийних вузлів (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales) формується, відповідно, правий і лівий яремні стовбури (trunci jugulares dexter et sinister), які впадають у правий чи лівий венозні кути.

 

 

 

 

VIDEO

VIDEO 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa)

Зовнішня яремна вена утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які супроводжують однойменні артерії.

У зовнішню яремну вену (vena jugularis externa) впадають передні яремні вени (vv. jugulares anteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).

 

Підключична вена (vena subclavia)

 

Підключична вена розміщена на шиї (cervix) у переддрабинчастому просторі (spatium prescalenum), підключичні вени, зливаючись з внутрішньою яремною веною (v. jugularis interna), формують плечо–головну вену (v. brachiocephalica).

Підключична вена (vena subclavia) є продовженням пахвової вени (vena axillaris), лежить в однойменній борозні на верхній поверхні першого ребра (sulcus venae subclaviae costae primae) попереду переднього драбинчастого м’яза (m. scalenus anterior) і збирає кров від:

- грудних вен (vv. pectorales);

- тильної лопаткової вени (v. scapularis dorsalis).

 

 

Передня яремна вена (v. jugularis anterior)

 

Передня яремна вена (v. jugularis anterior) формується із підшкірних вен підборідного трикутника (trigonum submentale) та впадає у зовнішню яремну вену (vena jugularis externa).

Обидві передні яремні вени у міжапневритичному просторі (interaponeuroticum suprasternale) з’єднуються одна з одною поперечним анастомозом через яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis), яка знаходиться над верхнім краєм груднини та ключиці.

Діаметр передньої яремної вени дуже різний: вона то ледве помітна, то досягає значної товщини (в рідких випадках є прямим продовженням передньої яремної вени). Іноді обидві передні вени зливаються в непарну судину різної довжини і товщини, утворюючи серединну вену шиї (v. mediana colli); рідко остання буває і при наявності обох передніх яремних вен.

 

 

Матеріали підготував ас Говда Р.В.