1. Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї.
2. Зовнішня сонна артерія та її шийні гілки.
3. Система внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї. Вени голови.
(Заняття 23.)
Тема 1 Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї.
Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї. Зовнішня сонна артерія та її шийні гілки.
Загальна сонна артерія (arteria carotis communis)
Вона є парною артерією і лежить позаду груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (m. sternocleidomastoideus), іде вгору попереду поперечних відростків шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), не віддаючи ніяких гілок.
Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) відходить:
- з правої сторони – від плечо–головного стовбура – права загальна сонна артерія (arteria carotis communis dextra), яка є коротшою за ліву однойменну артерію і починається на шиї (collum);
- з лівої сторони – від дуги аорти – ліва загальна сонна артерія (arteria carotis communis sinistra), яка виходить на шию крізь верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior).
На рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae) загальна сонна артерія (arteria carotis communis) поділяється на:
- зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa);
- внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna).
Місце розгалуження називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis).
У цій ділянці розміщені сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).
Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa)
Зовнішня сонна артерія відгалужується від загальної сонної артерії (arteria carotis interna) в ділянці сонного трикутника (trigonum caroticum) на рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae).
На рівні шийки нижньої щелепи (collum mandibulae) ця артерія розгалужується на свої дві кінцеві гілки.
Від зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa) відходять:
- передні гілки;
- задні гілки;
- присередні гілки;
- кінцеві гілки.
До передньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami anteriores arteriae carotidis externae) належать:
- верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior), що кровопостачає щитоподібну залозу (glandula thyroidea) і розгалужується на ряд дрібних гілок та:
- верхню гортанну артерію (arteria laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані (musculi et tunica mucosa laryngis);
- язикова артерія (a. lingualis), що кровопостачає під’язикову залозу (glandula sublingualis) і розгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (arteria profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову оболонку язика (musculi et tunica mucosa linguae);
- лицева артерія (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare) розгалужується на:
- гілки до піднижньощелепної залози (glandula submandibularis);
- висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle);
- мигдаликову гілку (ramus tonsillaris) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina).
Перегинаючись через край нижньої щелепи (margo mandibulae) попереду жувального м’яза (m. masseter), лицева артерія розділяється на обличчі віддає:
- нижню губну артерію (a. labialis inferior);
- верхню губну артерію (a. labialis superior).
Кінцевою гілкою лицевої артерії (a. facialis) є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока і анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а саме – від очної артерії (a. ophthalmica).
До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать:
- груднинно–ключично–соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного м’яза, може відходити від верхньої щитоподібної артерії або від потиличної артерії;
- потилична артерія (a. occipitalis), кровопостачає:
- шкіру потилиці (cutis occipitis);
- черепну тверду оболону (dura mater cranialis);
- задня вушна артерія (a. auricularis posterior), кровопостачає:
- шкіру вушної раковини (cutis auriculae);
- шкіру потилиці (cutis occipitis);
- слизову оболонку барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);
- черепну тверду оболону (dura mater cranialis).
До присередньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami arteriae carotidis externae) належить:
- висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка кровопостачає:
- м’язи глотки (musculi pharyngis);
- глибокі м’язи шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi);
- черепну тверду оболону (dura mater cranialis);
- барабанну порожнину (cavitas tympani).
Тема 3 Система внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї.
Внутрішня яремна вена (vena jugularis interna)
Внутрішня яремна вена є найбільшою венозною судиною, яка збирає кров від ділянок голови та шиї (caput et cervix).
Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) є продовженням сигмоподібної пазухи черепної твердої оболони (sinus sigmoidei durae matris cranialis), де на рівні яремного отвору (foramen jugulare) вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає спочатку позаду внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а потім позаду загальної сонної артерії (a. carotis communis) та блукаючого нерва (n. vagus).
Перед злиттям з підключичною веною (v. subclavia) утворюється нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).
Внутрішня яремна вена (v.jugularis interna) має наступні позачерепні притоки:
- глоткові вени (vv. pharyngeae);
- язикову вену (v. lingualis);
- верхню щитоподібну вену (v. thyroidea superior);
- лицеву вену (v. facialis);
- занижньощелепну вену (v. retromandibularis), вона впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосередньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).
До внутрішньочерепних притоків внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) належать:
- пазухи твердої оболонки (sinus durae matris), які є:
- поперечна пазуха (sinus transversus);
- стік пазух (confluens sinuum);
- крайова пазуха (sinus marginalis);
- потилична пазуха (sinus occipitalis);
- кам’янисто-лускова пазуха (sinus petrosquamosus);
- сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);
- верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);
- нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);
- пряма пазуха (sinus rectus);
- верхня кам’яниста пазуха (sinus petrosus superior);
- печериста пазуха (sinus cavernosus);
- клино-тім’яна пазуха (sinus sphenoparietalis);
- вени губчатки (vv. diploicae), від кісток черепа (ossa cranii);
- оболонні вени (vv. meningeales), від черепної твердої оболони (dura mater cranialis);
- верхня очна вена (v. ophthalmica superior) та нижня очна вена (v. ophthalmica inferior), від органа зору (organum oculi);
- вени лабіринту (vv. labyrinthi), від внутрішнього вуха;
- випускні вени (vv. emissariae), що сполучають внутрішньочерепні притоки з позачерепними притоками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);
- вени головного мозку (vv. encephali) – глибокі та поверхневі (vv. рrofundae et superficiales).
Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени
вібуваються через випускні вени та притоки лицевої вени, останні з’єднані із печеристою пазухою (sinus cavernosus). Ці анастомози мають клінічне значення як шляхи можливого розповсюдження інфекції з лицевих ділянок до порожнини черепа.
Крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus) розміщене у підскроневій ямці, вкрите жирової клітковиною, оточує бічний і присередній крилоподібні м’язи (mm. pterigoidei lateralis et medialis) і приймає такі вени:
- середні оболонні вени (vv. meningeae mediae) та глибокі скроневі вени (vv. temporales profundae);
- вени крилоподібного каналу (v. canalis pterigoidei) – проходить в одноіменному каналі;
- шилососкоподібну вену (v. stylomastoidea) – йде із барабанної порожнини (cavitas tympani) і виходить з черепа (cranium) через однойменний отвір;
- привушні вени (vv. parotideae) – від привушної залози (glandula parotidea);
- передні вушні вени (vv. auriculares anteriores) – від передньої частини вушної раковини і зовнішнього слухового хода (meatus acusticus externus);
- суглобові вени (vv. auriculares) скронево-нижньощелепного суглоба (art. temporomandibularis) – в які впадають вени зовнішнього слухового хода (vv. meatus acusticus externus), барабанної перетинки (membrana tympanica) та барабанні вени (nn. tympanicae) від стінок барабанної порожнини (paries cavitas tympani).
Венозні сплетення в черепі є такі:
- венозне сплетення овального отвору (plexus venosus foraminis ovalis), яке розміщене в овальному отворі (foramen ovale) та з’єднуює печеристу пазуху (sinus cavernosus) з крилоподібним венозним сплетенням (plexus venosus pterygoidei);
- венозне сплетення сонного каналу (plexus venosus canalis carotici) оточує внутрішню сонну артерію (a. carotis interna) в однойменному каналі черепа, збирає кров від слизової оболонки барабанної порожнини (cavitas tympani) і встановлює зв’язок між печеристою пазухою (sinus cavernosus) та крилоподібним сплетенням (plexus pterygoideus);
- венозне сплетення під’язикового каналу (plexus venosus canalis hypoglossi) з’єднує потиличну пазуху (sinus occipitalis) із нижньою кам’янистою пазухою (sinus petrosus inferior) і внутрішнім хребтовим сплетенням (plexus vertebralis).
Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa)
Зовнішня яремна вена утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які супроводжують однойменні артерії.
У зовнішню яремну вену (vena jugularis externa) впадають передні яремні вени (vv. jugulares anteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).
Підключична вена (vena subclavia)
Підключична вена розміщена на шиї (cervix) у переддрабинчастому просторі (spatium prescalenum), підключичні вени, зливаючись з внутрішньою яремною веною (v. jugularis interna), формують плечо–головну вену (v. brachiocephalica).
Підключична вена (vena subclavia) є продовженням пахвової вени (vena axillaris), лежить в однойменній борозні на верхній поверхні першого ребра (sulcus venae subclaviae costae primae) попереду переднього драбинчастого м’яза (m. scalenus anterior) і збирає кров від:
- грудних вен (vv. pectorales);
- тильної лопаткової вени (v. scapularis dorsalis).
Передня яремна вена (v. jugularis anterior)
Передня яремна вена (v. jugularis anterior) формується із підшкірних вен підборідного трикутника (trigonum submentale) та впадає у зовнішню яремну вену (vena jugularis externa).
Обидві передні яремні вени у міжапневритичному просторі (interaponeuroticum suprasternale) з’єднуються одна з одною поперечним анастомозом через яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis), яка знаходиться над верхнім краєм груднини та ключиці.
Діаметр передньої яремної вени дуже різний: вона то ледве помітна, то досягає значної товщини (в рідких випадках є прямим продовженням передньої яремної вени). Іноді обидві передні вени зливаються в непарну судину різної довжини і товщини, утворюючи серединну вену шиї (v. mediana colli); рідко остання буває і при наявності обох передніх яремних вен.
Матеріали підготував ас Говда Р.В.