Медицина

1. Оболони головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболони. Субдуральний та субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку.

1. Оболони головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболони. Субдуральний та субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку.

2. Практичні завдання по препаруванню головного і спинного мозку.

3. Орган зору. Будова оболонок очного яблука. Заломні середовища очного яблука. Камери ока

Заняття  21

Тема 1. Оболони головного мозку. Венозні синуси твердої мозкової оболони. Субдуральний та субарахноїдальний простори. Шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку.

У головному мозку (encephalon) розрізняють такі ж самі оболони, як і у спинному мозку (medulla spinalis):

- тверду оболону (dura mater);

- павутинну оболону (arachnoidea mater);

- м’яку оболону (pia mater).

Черепна тверда оболона; тверда оболона головного мозку

(dura mater cranialis; dura mater encephali)

Вона є міцною, вистиляє зсередини порожнину черепа (cavitas cranii) і слугує окістям для внутрішньої поверхні кісток черепа.

Із кістками склепіння черепа (calvaria) тверда оболона (dura mater cranialis) зв’язана пухко і легко відділяється, а в ділянці кісток основи черепа (basis cranii) вона зрощена щільно.

Виділяють надтвердооболонний простір (spatium epidurale), який розміщений між кістками черепа та черепною твердою оболоною, і підтвердооболонний простір (spatium subdurale), який розміщений між твердою і павутинною оболонами.

Описание: Описание: IMAGE567

Надтвердооболонний простір та підтвердооболонний простір (spatium epidurale et spatium subdurale) за нормальних умов не існують.

Павутинна оболона прикріплюється до твердої оболони, а тверда оболона прикріплюється до черепа, при цьому не виникає порожнин.

Поява цих порожнин – це наслідок травми або патологічного процесу, що штучно відокремлює павутинну оболону від твердої, а тверду – від черепа.

Черепна тверда оболона (dura mater cranialis) оточує нерви, утворюючи для них піхви і зростається з краями отворів, через які ці нерви виходять з порожнини черепа (cavitas cranii).

На внутрішній основі черепа (basis cranii interna), в ділянці довгастого мозку (medulla oblongata) черепна тверда оболона (dura mater cranialis) зростається з краями великого отвору потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) та продовжується в спинномозкову тверду оболону (dura mater spinalis).

Черепна тверда оболона (dura mater cranialis) з внутрішньої сторони розгалужується на відростки, які заходять у вигляді пластинок в щілини між окремими частинами головного мозку, відокремлюючи їх.

При цьому утворюються наступні вирости:

- серп великого мозку (falx cerebri), який розташований у поздовжній щілині великого мозку (fissura longitudinalis cerebri) і відокремлює праву та ліву півкулі великого мозку (hemispheria cerebri dextrum et sinistrum):

Описание: Описание: IMAGE568

- серп мозочка (falx cerebelli), який заходить в задню вирізку мозочка (incisura posterior cerebelli) і відокремлює праву та ліву півкулі мозочка (hemispheria cerebelli dextrum et sinistrum);

- намет мозочка (tentorium cerebelli), який заходить у поперечну щілину великого мозку (fissura transversa cerebri);

- діафрагма сідла (diaphragma sellae), яка закриває гіпофізну ямку (fossa hypophysialis), відмежовуючи гіпофіз від проміжного мозку. У цій діафрагмі (diaphragma sellae) є отвір (foramen), через який проходить лійка (infundibulum), до якої прикріплений гіпофіз (hypophysis);

- трійчаста порожнина (cavum trigeminale), що утворена розщепленням черепної твердої оболони (dura mater cranialis) в ділянці трійчастого втиснення (impressio trigeminalis) і розміщується на передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки (facies anterior partis petrosae ossis temporalis) біля верхівки кам’янистої частини (apex partis petrosae).

Відростки твердої оболони (dura mater cranialis), підходячи до борозен на мозковій поверхні кісток черепа, розщеплюються і прикріплюються до країв борозен, утворюючи пазухи черепної твердої оболони (sinus durae matris cranialis), по яких тече венозна кров:

- верхню стрілову пазуху (sinus sagittalis superior):

Описание: Описание: IMAGE566

- нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);

- пряму пазуху (sinus rectus);

- потиличну пазуху (sinus occipitalis);

- поперечну пазуху (sinus transversus);

- печеристу пазуху (sinus cavernosus):

Описание: Описание: IMAGE571

 

- сигмоподібну пазуху (sinus sigmoideus);

- верхню кам’янисту пазуху (sinus petrosus superior);

- нижню кам’янисту пазууа (sinus petrosus inferior);

- стік пазух (confluens sinuum), що є непарним і розміщений на внутрішньому потиличному виступі (protuberantia occipitalis interna) в місці злиття верхньої стрілової, прямої, потиличної та поперечної пазух.

Описание: Описание: IMAGE569

Венозна кров (sanguis venosus) із стоку пазух (confluens sinuum) поступає в поперечну пазуху (sinus transversus), а потім у сигмоподібну пазуху (sinus sigmoideus), а вже звідти – через яремний отвір (foramen jugulare) у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).

Через випускні вени (venae emissariae) та вени губчатки (venae diploicae) пазухи твердої оболони (sinus durae matris) сполучаються з поверхневими венами голови.

Описание: Описание: IMAGE570

 

 

 

Черепна павутинна оболона; павутинна оболона головного мозку

(arachnoidea mater cranialis; arachnoidea mater encephali)

Вона є тонкою напівпрозорою перетинкою, що позбавлена судин, не проникає в щілини і борозни.

Поблизу пазух черепної твердої оболони (arachnoidea mater cranialis) павутинна оболона (arachnoidea mater) утворює своєрідні вирости – павутинні зернистості (granulationes arachnoidae), або пахіонові грануляції.

Описание: Описание: IMAGE769

Вони випинаються у венозні пазухи і на внутрішній поверхні кісток склепіння черепа (facies interna ossium calvariae) утворюють втиснення – зернисті ямочки (foveolae granulares), або грануляційні ямочки.

Павутинні зернистості (granulationes arachnoidae) забезпечують відтік спинномозкової рідини з підпавутинного простору у венозне русло.

Між павутинною та м’якою оболонами міститься підпавутинний простір; підм’якооболонний простір (spatium subarachnoideum; spatium leptomeningeum), що заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis).

Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) розташований глибоко в зовнішньому шарі м’якої мозкової оболони і має павутинні перекладки (trabeculae arachnoideae).

Він обмежований зсередини (із внутрішнього боку) зовнішнім шаром судинної мозкової оболони, тому найточнішим є термін порожнина м’якої мозкової оболони (spatium leptomeningeum):

Описание: Описание: IMAGE768

Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) утворює такі розширення, або підпавутиннi цистерни (cisternae subarachnoideae):

- задню мозочково–мозкову цистерну; велика цистерна (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna);

- бічну мозочково–мозкову цистерну (cisterna cerebellomedullaris lateralis);

- цистерну перехрестя (cisterna chiasmatica);

- міжніжкову цистерну (cisterna interpeduncularis);

- цистерну бічної ямки великого мозку (cisterna fossae lateralis cerebri);

- оточну цистерну (cisterna ambiens);

- мосто–мозочкову цистерну (cisterna pontocerebellaris);

- навколомозолисту цистерну (cisterna pericallosa);

- чотиригорбкову цистерну; цистерна великої вени великого мозку (cisterna quadrigeminalis; cisterna venae magnae cerebri);

- цистерну кінцевої пластинки (cisterna laminae terminalis).

Підпавутинні простори головного та спинного мозку (spatia subarachnoidea encephali et medullae spinalis) сполучаються між собою і містять спинномозкову рідину (liquor cerebrospinalis), яка потрапляє в ці простори з четвертого шлуночка (ventriculus quartus) через його отвори.

Через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) спинномозкова рідина потрапляє до венозної системи і лише незначна частина її відтікає із підпавутинного простору по периневральних та периваскулярних просторах нервів і судин, що пронизують цей простір.

Черепна м’яка оболона; м’яка оболона головного мозку

(pia mater cranialis; pia mater encepali)

Вона є внутрішньою оболонкою головного мозку. Вона щільно прилягає до зовнішньої поверхні мозку та заходить у всі ямки, щілини та борозни.

Ця оболона побудована з пухкої сполучної тканини, в товщі якої розташовані кровоносні судини, які прямують до головного мозку та кровопостачають його.

У певних місцях м’яка оболона проникає в порожнини шлуночків головного мозку і утворює судинні сплетення (plexus choroideus), які продукують спинномозкову рідину. Є наступні судинні сплетення:

- судинне сплетення бічного шлуночка (plexus choroideus ventriculi lateralis):

Описание: Описание: IMAGE750

- судинне сплетення третього шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii):

Описание: Описание: IMAGE723

- судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti).

Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) з бічних шлуночків (ventriculi laterales) через міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) – отвір Монро (foramen Monroi) – потрапляє в третій шлуночок (ventriculus tertius).

Із третього шлуночка (ventriculus tertius) через водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) вона потрапляє в четвертий шлуночок (ventriculus quartus).

У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) поповнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Люшка) потрапляє у підпавутинний простір головного та спинного мозку (spatium subarachnoideum encephali et medullae spinalis).

Із підпавутинного простору головного мозку (spatium subarachnoideum encephali) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) всмоктується у пазухи твердої оболони (sinus durae matris).

Із підпавутинного простору спинного мозку (spatium subarachnoideum medullae spinalis) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) відтікає у лімфатичні капіляри по міжоболонних просторах, які супроводжують корінці спинномозкових нервів.

Кожний шлуночок має судинне сплетення (plexus choroideus). Найбільшим є сплетення бічного шлуночка.

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) циркулює:

- в шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);

- в центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);

- в підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).

Спинномозкова рідина поновлюється кожних 4–7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору.

Описание: Описание: IMAGE661

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) виконує такі функції:

- захисну – амортизація ударів та струсів мозку;

- утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому зменшується натяг корінців та судин;

- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іонний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;

- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;

- інтегративну – перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.

Спинномозкова рідина розташована у замкнутому просторі.

Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в ділянках павутинних зернистостей (granulationes arachnoideae), в незначній мірі – епендимою судинних сплетень.

Через павутинні зернистості спинномозкова рідина переходить шляхом фільтрації з підпавутинного простору у:

- пазухи твердої оболони (sinus durae matris);

- вени губчатки (vv.diploicae):

Описание: Описание: IMAGE564

Тема 2.  Практичні завдання по препаруванню головного і спинного мозку.  Контроль засвоєння змістових модулів №10 анатомія спинного мозку та №11 анатомія головного мозку

 


1.     Функціональна характеристика нервової системи у світлі фізіологічного вчення І.П.Павлова, П.К.Анохіна (функціональні системи).

2.     Провідна роль нервової системи в організмі, її значення для функції органів в об’єднанні частин організму в єдине ціле і у встановленні зв’язків організму з зовнішнім середовищем.

3.      Елементи будови нервової системи.

4.      Нейрон.

5.      Нейроглія.

6.      Сіра і біла речовина спинного і головного мозку: ядра, вузли (нервові ганглії).

Описание: Описание: IMAGE743

7.      Нервові волокна, пучки і корінці.

8.      Елементарні та інтеграційні апарати спинного і головного мозку.

9.      Розподіл нервової систем за розвитком, будовою і функцією на центральну і периферійну, а також на соматичну і вегетативну (автономну).

10.                        Спинний мозок. Форма, топографія, внутрішня будова – сіра, біла речовина, центральний канал.

11.                        Сегмент спинного мозку.

12.                        Власний сегментарний аппарат спинного мозку.

13.                        Корінці, чутливий вузол спинномозкового нерва.

14.                        Формування спинномозкового нерва.

15.                        Порівняльна анатомія нервової системи.

16.                        Онтогенез нервової системи.

17.                        Вади розвитку нервової системи.

18.                        Головний мозок, загальна характеристика.

19.                        Стовбур головного мозку, його внутрішня будова, подібність зі спинним мозком і відмінності.

20.                        Довгастий мозок, його поверхні, внутрішня будова.

21.                       Описание: Описание: IMAGE686

22.                        Ядра і провідні шляхи довгастого мозку.

23.                        Задній мозок, загальна характеристика.

24.                        Міст, його поверхні, внутрішня будова.

25.                        Ядра і провідні шляхи моста.

26.                        Мозочок, його форма, поверхні, частини, внутрішня будова.

27.                        Ядра мозочка.

28.                        Ніжки мозочка, їх склад.

29.                        Четвертий шлуночок, загальна характеристика.

30.                        Ромбоподібна ямка, її рельєф.

Описание: Описание: IMAGE709

31.                        Проекція ядер черепних нервів на поверхню ромбоподібної ямки.

32.                        Судинний шар четвертого шлуночка.

33.                        Середній мозок, його частини.

34.                        Покрив середнього мозку, його будова.

35.                        Ядра і провідні шляхи середнього мозку.

Описание: Описание: IMAGE711

36.                        Водопровід середнього мозку.

37.                        Ретикулярна формація, загальна характеристика.

38.                        Основні риси будови ретикулярної формації.

39.                        Проміжний мозок, загальна характеристика.

40.                        Таламус, загальна характеристика.

41.                       Таламус, будова.

42.                        Епітіламус, загальна характеристика.

43.                        Епіталамус, будова.

44.                       Метаталамус, загальна характеристика.

45.                        Метаталамус, будова.

46.                        Гіпоталамус, загальна характеристика.

47.                        Ядра гіпоталамуса.

48.                        Третій шлуночок; загальна характеристика.

49.                        Третій шлуночок, будова.

Описание: Описание: IMAGE715

50.                        Судинний шар третього шлуночка.

51.                        Кінцевий мозок, загальна характеристика.

52.                        Півкулі великого мозку.

53.                        Частки великого мозку.

54.                        Борозни і звивини.

55.                        Нюховий мозок.

56.                        Мозолисте тіло.

57.                        Склепіння.

58.                        Передня спайка.

59.                        Біла речовина кінцевого мозку.

60.                        Сіра речовина кінцевого мозку.

61.                        Базальні ядра.

62.                        Внутрішня капсула.

63.                        Бічні шлуночки, загальна характеристика.

64.                       Судинне сплетення бічного шлуночка.

65.                        Сполучення бічного шлуночка з порожниною третього шлуночка.

66.                        Кора великого мозку: цито- і мієлоархітектоніка кори.

67.                        Рефлекторна дуга як основна анатомо-фізіологічна одиниця нервової системи.

68.                        Проста рефлекторна дуга замкнена в межах нижніх відділів центральної нервової системи (спинного мозку).

69.                        Складні рефлекторні дуги в межах стовбуру головного мозку, підкіркових утворень і кори великого мозку.

70.                        Анатомо-функціональна класифікація провідних шляхів центральної нервової системи:

71.                        Асоціативі шляхи, короткі і довгі.

72.                        Комісуральні шляхи.

73.                        Проекційні шляхи - висхідні (аферентні) системи волокон, загальна характеристика.

74.                        Екстрарецептивні висхідні проекційні шляхи.

75.                        Пропріорецептивні висхідні проекційні шляхи.

Описание: Описание: IMAGE759

76.                        Інтрорецептивні шляхи висхідні проекційні шляхи.

77.                        Проекційні шляхи - низхідні (еферентні) системи волокон.

78.                        Пірамідні проекційні шляхи.

Описание: Описание: IMAGE764

79.                        Екстрапірамідні проекційні шляхи).

80.                        Низхідні корково-мостові шляхи.

81.                        Оболони спинного.

82.                        Оболони головного мозку (тверда, павутинна,м’яка).

83.                        Підпавутинний простір.

84.                        Утворення і відтік спиномозкової рідини.

85.                       Шляхи циркуляції спиномозкової рідини.


 

Перелік питань до змістовного модуля 10 та змістовного модуля 11

 


1. Розвиток центральної системи в ембріогенезі. Основні етапи формування нервової системи в філогенезі.

2. Поняття про нейрон. Сіра та біла речовина центральної нервової системи. Нервові волокна, пучки, корінці, вузли, нерви. Будова простої і складної рефлекторної дуги.

3. Спинний мозок: топографія, зовнішня будова. Сегменти спинного мозку. Розвиток спинного мозку в ембріогенезі Аномалії розвитку спинного мозку.

4. Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. Морфо-функціональна характеристика сірої речовини.

5. Спинний мозок: розвиток, топографія, внутрішня будова. Морфо-функціональна характеристика білої речовини.

6. Оболони спинного мозку, простори між ними, їх вміст.

Описание: Описание: IMAGE662

7. Розвиток головного мозку (мозкові пухирі і їх похідні). Аномалії розвитку головного мозку

Описание: Описание: IMAGE652

8. Стовбур головного мозку. Характеристика ядер черепних нервів

9. Довгастий мозок: розвиток, зовнішня будова і внутрішня будова.

10. Міст: розвиток, зовнішня будова і внутрішня будова .

11. Ромбоподібна ямка: її межі, рельєф. Проекція ядер черепних нервів. IV шлуночок:

топографія, стінки, сполучення.

12. Мозочок: розвиток, зовнішня будова і внутрішня будова.

13. Середній мозок: розвиток, зовнішня будова і внутрішня будова.

14. Проміжний мозок: частини, будова, функціональне значення. III шлуночок, стінки, сполучення.

15. Базальні ядра півкуль великого мозку: топографія, будова, функції.

16. Бічні шлуночки: частини, їх стінки, сполучення.

17. Біла речовина півкуль великого мозку: асоціативні, комісуральні, проекційні волокна. Внутрішня капсула: частини, топографія провідних шляхів.

18. Нюховий мозок: центральний і периферійний відділи.

19. Екстрапірамідна рухова система: ядра, шляхи, функції.

20. Рельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі тім'яної частки. Будова кори. Роботи В.О.Беца.

21. Рельєф верхньобічної поверхні півкуль великого мозку. Локалізація кіркових кінців аналізаторів в корі лобової і скроневої часток.

22. Рельєф присередньої та нижньої поверхонь півкуль великого мозку.

23. Провідні шляхи. Класифікація. Екстероцептивні провідні шляхи: провідний шлях температурної і больової чутливості; провідний шлях тактильної чутливості.

24. Провідні шляхи. Класифікація. Пропріоцептивні шляхи кіркового напряму та мозочкового напряму.

25. Низхідні провідні шляхи. Класифікація. Кірково-спинномозковий та кірково-ядерний шляхи (пірамідні).

26. Оболони головного мозку, простори між ними, їх вміст. Утворення і відтік спинномозкової рідини. Аномалії розвитку оболон головного мозку.


Перелік практичних завдань до змістовного модуля 10. Головний мозок та змістовного модуля 11.Спинний мозок

Описание: Описание: IMAGE663

- Шийне стовщення

- Попереково-крижове стовщення

- Мозковий конус

- Кінцева нитка

- Передня серединна щілина

- Задня серединна борозна

- Передньобічна борозна

- Задньобічна борозна

- Канатики спинного мозку

- Передній канатик

- Бічний канатик

- Задній канатик

- Центральний канал

- Сіра речовина

- Передній ріг

- Задній ріг

- Біла речовина

Описание: Описание: IMAGE664


Головний мозок

Стовбур головного мозку

- Довгастий мозок

- Міст

- Середній мозок

Довгастий мозок

- Передня серединна щілина

- Піраміда довгастого мозку

- Перехрестя пірамід

- Передньобічна борозна

- Олива

- Задньобічна борозна

- Клиноподібний пучок

- Клиноподібний горбок

- Тонкий пучок

- Тонкий горбок

- Задня серединна борозна

- Нижня мозочкова ніжка

Міст

- Основна борозна

- Середня мозочкова ніжка

- Верхня мозочкова ніжка

- Верхній мозковий парус

- Покрив мосту (на поперечному розрізі)

- Основна частина мосту

Четвертий шлуночок

- Ромбоподібна ямка

- Серединна борозна

- Присереднє підвищення ромбоподібної ямки

- Мозкові смуги четвертого шлуночка

- Трикутник під’язикового нерва

- Трикутник блукаючого нерва

- Бічний закуток

- Присереднє підвищення ромбоподібної ямки

- Лицевий горбок

- Присінкове поле

- Покрив четвертого шлуночка

- Верхній мозковий парус

- Нижній мозковий парус

Середній мозок

Описание: Описание: IMAGE710

- Покрівля середнього мозку

- Пластинка покрівлі

- Верхній горбок

- Нижній горбок

- Ручка верхнього горбка

- Ручка нижнього горбка

- Водопровід мозку

- Міжніжкова ямка

- Задня пронизана речовина

- Ніжка мозку

- Покрив середнього мозку

- Червоне ядро

- Чорна речовина

- Основа ніжки мозку


 Мозочок

- Півкуля мозочка

- Черв’як мозочка

- Щілини мозочка

- Листки мозочка

- Клаптик

- Дерево життя

- Кора мозочка

- Зубчасте ядро

- Нижня мозочкові ніжка

- Середня мозочкові ніжка

- Верхня мозочкові ніжка

Описание: Описание: IMAGE704

Проміжний мозок

- Таламус

- Передній горбок таламуса

- Подушка таламуса

- Мозкова смуга таламуса

- Епіталамус

- Повідець

- Повідцевий трикутник

- Шишкоподібна залоза

- Метаталамус

- Бічне колінчасте тіло

- Присереднє колінчасте тіло

- Гіпоталамус

- Зорове перехрестя

- Зоровий щлях

- Сірий горб

- Лійка

- Сосочкове тіло

- Третій шлуночок

- Стінки

- Міжшлуночковий отвір

- Отвір водопроводу мозку

Півкуля великого мозку

- Поздовжня щілина великого мозку

- Бічна ямка великого мозку

- Лобова частка

- Тім’яна частка

- Скронева частка

- Потилична частка

- Острівець

Верхньобічна поверхня великого мозку

Описание: Описание: IMAGE726

- Центральна борозна

- Бічна борозна

- Лобова частка

- Лобовий полюс

- Передцентральна борозна

- Передцентральна звивина

- Верхня лобова борозна

- Нижня лобова борозна

- Верхня лобова звивина

- Середня лобова звивина

- Нижня лобова звивина

- Висхідна гілка

- Передня гілка

- Покришкова частина

- Трикутна частина

- Очноямкова частина

- Тім’яна частка

- Зацентральна борозна

- Зацентральна звивина

- Верхня тім'яна часточка

- Внутрішньотім'яна борозна

- Нижня тім'яна часточка

- Кутова звивина

- Надкрайова звивина

- Скронева частка

- Верхня скронева борозна

- Нижня скронева борозна

- Верхня скронева звивина

- Середня скронева звивина

- Нижня скронева звивина

- Поперечні скроневі звивини

- Потилична частка

- Потиличний полюс

- Острівець

- Звивини острівця

Присередня і нижня поверхні півкулі великого мозку

Описание: Описание: IMAGE727

- Борозна мозолистого тіла

- Борозна пояса

- Поясна звивина

- Перешийок поясної звивини

- Морськоконикова борозна

- Приморськоконикова звивина

- Гачок

- Зубчаста звивина нюхова борозна

- Прицентральна борозна

- Прицентральна часточка

- Передклин

- Тім'яно-потилична борозна

- Клин

- Острогова борозна

- Язикова звивина

- Обхідна борозна

- Присередня потилично-скронева звивина

- Потилично-скронева борозна

- Бічна потилично-скронева звивина

- Пряма звивина

- Нюхова борозна

- Очноямкові борозни

- Очноямкові звивини

- Мозолисте тіло

- Дзьоб

- Коліно

- Стовбур

- Валик

- Прозора перегородка

- Склепіння

- Стовп

- Тіло

- Ніжка

- Нюхова цибулина

- Нюховий шлях

- Нюховий трикутник

- Передня пронизана речовина

Основні ядра

- Смугасте тіло

- Хвостате ядро

Описание: Описание: IMAGE742

- Голова

- Тіло

- Хвіст

- Сочевицеподібне ядро

- Лушпина

- Бічна бліда куля

- Присередня бліда куля

- Огорожа

Бічні шлуночки

Описание: Описание: IMAGE735

- Центральна частина бічного шлуночка

- Стінки центральної частини

- Передній( Лобовий) ріг бічного шлуночка

- Стінки переднього рогу

- Задній (Потиличний) ріг бічного шлуночка

- Стінки заднього рогу

- Пташина острога бічного шлуночка

- Обхідне підвищення бічного шлуночка

- Нижній (скроневий ) ріг бічного шлуночка

- Стінки нижнього рогу

- Морський коник

- Міжшлуночковий отвір

- Зовнішня капсула кінцевого мозку

- Внутрішня капсула кінцевого мозку

- Передня ніжка внутрішньої капсули

- Коліно внутрішньої капсули

- Задня ніжка внутрішньої капсули

- Спинномозкова тверда оболона

- Тверда оболона головного мозку

- Серп великого мозку

- Серп мозочка

- Намет мозочка

- Діафрагма сідла

- Пазухи твердої оболони

- Верхня стрілова пазуха

- Нижня стрілова пазуха

- Пряма пазуха

- Потилична пазуха

- Поперечна пазуха

- Стік пазух

- Сигмоподібна пазуха

- Печериста пазуха

-Клино-кам’яна пазуха

- Верхня кам’яниста пазуха

- Нижня кам’яниста пазуха

Павутинна оболона головного мозку

Спинномозкова павутинна оболона

М’яка оболона головного мозку

Спинномозкова м’яка оболона


Тема 3. Орган зору. Будова оболонок очного яблука. Заломні середовища очного яблука. Камери ока

ОРГАНИ ЧУТТЯ (organa sensuum)

Органами чуття називають анатомічні утвори, які сприймають зовнішні подразненя і передають їх енергію (нервовий імпульс) в мозок.

Різні зовнішні впливи сприймаються шкірним покривом (контактні екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори) і дистантними органами чуття: органом зору (organum visus), присінкові-завитковим органом (organum vestibulocochleare), органом нюху (organum olfactorium), органом смаку (organum gustatorium).

Виходячи з особливостей подразнень, що їх сприймають органи чуттів, останні можна класифікувати так:

- подразник механічний, це органи шкірного суття, орган слуху і статичного чуття;

- подразник хімічний, це органи нюху і смаку;

- подразник світловий, це орган зору.

Органи чуттів тільки сприймають зовнішнє подразнення. Їх вищий аналіз проходить в корі великого мозку, куди нервовий імпульс поступає по нервовим волокнам (нервам), які зв’язують органи чуттів з головним мозком.

Не випадково І.П.Павлов назвав органи чуттів в їх широкому розумінні аналізаторами.

Кожний аналізатор включає:

- периферійний прилад (прибор), який сприймає зовнішнє подразнення (світло, звук, запах, смак, дотик) і трансформує його у нервовий імпульс;

- провідні шляхи, по яких нервовий імпульс поступає у відповідний нервовий центр;

- нервовий центр в корі великого мозку (кірковий кінець аналізатора).

Отже, у якості нервів органів чуттів виступають деякі чутливі черепні і спинномозкові нерви, які проводять нервовий імпульс до центральної нервової системи досягаючи кіркових центрів аналізаторів, де відбувається аналіз зовнішніх подразнень.

ОКО та СТРУКТУРИ УТВОРІВ (oculus et structurae pertinentes)

ОРГАН ЗОРУ (organum visus)

Око (oculus; грец. ophthalmos) складається з:

- очного яблука (bulbus oculi);

- додаткових структур ока (structurae oculi accessoriae);

- зорового нерва (n. opticus).

До очного яблука (bulbus oculi) належать:

- ядро очного яблука (nucleus bulbi оculi);

- оболонки очного яблука (tunicae bulbi oculi).

Додаткові структури ока (structurae oculi accessoriae) включають:

- брову (supercilium);

- повіки (palpebrae);

- зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

- сльозовий апарат (apparatus lacrimalis);

- сполучну оболонку; кон’юнктиву (tunica conjunctiva);

- очноямкові фасції (fasciae orbitales);

- сполучнотканинні утвори, до яких належать:

- окістя очної ямки (periorbita);

- очноямкова перегородка (septum orbitale);

- піхва очного яблука (vagina bulbi);

- надбілковооболонковий простір; епісклеральний простір (spatium episclerale);

- жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae);

- м’язові фасції (fasciae musculares).

Очне яблуко (bulbus oculi) оточене:

- жировим тілом очної ямки (corpus adiposum orbitae);

- зовнішніми м’язами очного яблука (musculi externi bulbi oculi);

- очноямковою фасцією (fascia orbitalis).

Описание: Описание: IMAGE888

В очному яблуці (bulbus oculi) розрізняють:

- передній полюс (polus anterior);

- задній полюс (polus posterior);

- зовнішню вісь очного яблука (axis bulbi externus), яка проведена між переднім полюсом (polus anterior) та заднім полюсом (polus posterior).

Внутрішня вісь очного яблука (axis bulbi internus) проходить від задньої поверхні рогівки (facies posterior corneae) до сітківки (retina).

Зорова вісь (axis opticus) проводиться від центра переднього полюса (polus anterior) до центральної ямки сітківки (fossa centralis retinae).

Лінія, що проходить по поверхні очного яблука, з’єднуючи полюси між собою, називається меридіаною (meridianus). Навколо очного яблука (bulbus oculi) їх можна провести безліч.

Лінія, що проходить поперечно по поверхні очного яблука (bulbus oculi) та ділить меридіани посередині, називається екватором (equator). Він проходить перпендикулярно до меридіан.

До оболонок очного яблука (tunicae bulbi oculi) належать:

- волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) – зовнішня оболонка (tunica externa);

- судинна оболонка очного яблука (tunica  vasculosa bulbi) – середня оболонка (tunica media);

- внутрішня оболонка ока очного яблука (tunica interna bulbi) – сітківка (retina).

Волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) поділяється на:

- рогівку (cornea) – передню прозору частину;

- білкову оболонку ока (sclera).

Описание: Описание: IMAGE869

На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки (sinus venosus sclerae) – канал Шлема.

Судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi) складається з:

- власної судинної оболонки (choroidea), яка пухко з’єднана із білковою оболонкою ока (sclera) і відмежована від неї навколосудинним простором (spatium perichoroideum);

- війкового тіла (corpus ciliare), яке складається з:

- війкового вінця (corona ciliaris);

- та близько 70 війкових відростків (processus ciliares). У товщі війкового тіла (corpus ciliare) залягає війковий м’яз (m. ciliaris), при скороченні якого забезпечується акомодація ока (oculus) – здатність чітко бачити предмети на різній відстані:

Описание: Описание: IMAGE878

 - райдужка (iris), яка помітна через рогівку (cornea). Райдужка (iris) в центрі має круглий отвірзіницю (pupilla). Райдужка є біологічною діафрагмою, що регулює величину світлового потоку.

Навколо зіниці (pupilla) у райдужці розміщені гладкі м’язи, які утворюють:

- м’яз–звужувач зіниці ( m. sphincter pupillae);

- м’яз–розширювач зіниці (m. dilatator pupillae):

Внутрішня оболонка очного яблука (tunica interna bulbi) щільно прилягає до судинної оболонки очного яблука (tunica vasculosa bulbi) від місця виходу зорового нерва (nervus opticus) до краю зіниці (pupilla) і складається з:

- сітківки (retina);

- кровоносних судин сітківки (vasa sanguinea retinae);

- зорового нерва (nervus opticus).

Відповідно до функції у сітківці (retina) розрізняють:

- більшу задню частину – зорову частину сітківки (pars optica retinae), яка містить палички і колбочки – фоторецептори;

- меншу передню частину – сліпу частину сітківки (pars caeca retinae), у якій немає ні паличок, ні колбочок, тому не сприймає світлові подразнення.

У зоровій частині сітківки (pars optica retinae) виділяють:

- пігментний шар (stratum pigmentosum), або зовнішній шар (stratum externum);

- нервовий шар (stratum nervosum), або внутрішній шар (stratum internum).

Сліпа частина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на:

- війкову частину сітківки (pars ciliaris retinae);

- райдужкову частину сітківки (pars iridica retinae).

Межею між зоровою частиною сітківки (pars optica retinae) та сліпою частиною сітківки (pars caeca retinae) є зубчаста лінія (ora serrata), яка відповідає переходу власної судинної оболонки (choroidea) у війкове тіло (corpus ciliare):

Описание: Описание: IMAGE879

У задньому відділі сітківки (retina) на дні очного яблука (fundus bulbi oculi) є диск зорового нерва (discus nervi optici), що має невелику заглибину диска (excavatio disci) – місце виходу з очного яблука зорового нерву. Ця ділянка не сприймає світлових подразнень.

У центрі сітківки (retina) при офтальмоскопії видно жовту пляму (macula lutea), в якій помітна центральна ямка (fovea centralis) та ямочка (foveola), яка є місцем найкращої гостроти зору, де спостерігається найбільше скупчення колбочок.

Кровоносні судини сітківки (vasa sanguinea retinae)

Артерії сітківки (arteriae retinae) починаються від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis), яка є гілкою очної артерії (a. ophthalmica).

Венозна кров від сітківки (retina) відтікає по венулах (venulae), які ідуть із однойменними артеріолами (arteriolae) і впадають у центральну вену сітківки, внутрішньочерепну частину (v. centralis retinae, pars intraocularis).

Від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis) відходять:

- нижня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae inferior), яка має:

- носові артеріоли сітківки (arteriolae nasales retinae);

- плямові артеріоли (arteriolae maculares);

- верхня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae superior), яка відходить від судинного кола зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v .centralis retinae, pars intraocularis) виходить від заглибини диска (excavatio disci) і проходить у порожнину черепа (cavitas cranii) всередині зорового нерва (nervus opticus) та вливається у верхню очну вену (vena ophthalmica superior) або печеристу пазуху (sinus cavernosus).

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v. centralis retinae; pars intraocularis) має такі притоки:

- скроневі венули сітківки (venulae temporales retinae);

- носові венули сітківки (venulae nasales retinae);

- плямові венули (venulae maculares retinae).

Ядро очного яблука (nucleus bulbi oculi) складається із таких світлозаломлюючих середовищ:

- склистого тіла – corpus vitreum;

- кришталика – lens;

- водянистої волоиа – humor aquosus;

- передньої камери – camera anterior;

- задньої камери – camera posterior).

Склисте тіло (corpus vitreum) – драглиста прозора маса, в якій немає судин. Воно займає всю задню частину очного яблука (bulbus oculi) позаду кришталика (lens).

На передній поверхні cклистого тіла (facies anterior corporis vitrei) є ямка склистого тіла (fossa hyaloidea), у якій лежить кришталик (lens).

Кришталик (lens) – це двоякоопукла лінза, що має:

- передню поверхню (facies anterior);

- задню поверхню (facies posterior);

- передній полюс (polus anterior);

- задній полюс (polus posterior);

- ядро кришталика (nucleus lentis), що є його внутрішньою частиною;

- кору кришталика (cortex lentis), що є його периферійною частиною;

- капсулу кришталика (capsula lentis), що вкриває його ззовні.

- війковий поясок (zonula ciliaris), або зв’язку Цинна, за допомогою якої капсула кришталика (capsula lentis) прикріплюється до війкового тіла (corpus ciliare):

Описание: Описание: IMAGE875

При скороченні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) розслаблюється і кришталик (lens) розправляється, стає більш опуклим, його заломлююча здатність збільшується – людина бачить близькі предмети, пише, читає тощо.

При розслабленні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) або зв’язка Цинна, натягується і кришталик (lens) сплощується, його заломлююча здатність зменшується. Цей процес називається акомодацією – здатність бачити предмети на різних відстанях.

Камери очного яблука (camerae bulbi) є такі:

- передня камера (camera anterior), що розміщена між задньою поверхнею рогівки (facies posterior corneae) та передньою поверхнею райдужки (facies anterior iridis);

- задня камера (camera posterior), що розміщена між задньою поверхнею райдужки (facies posterior iridis) та передньою поверхнею кришталика (facies anterior lentis);

- зазадня камера; склиста камера (camera postrema; camera vitrea), в якій розміщене склисте тіло (corpus vitreum).

Водяниста волога (humor aquosus) заповнює передню камеру та задню камеру (camera anterior et camera posterior). Водяниста волога (humor aquosus) виробляється:

- війковими відростками (processus ciliares);

- війковими складками війкового тіла (plicae ciliares corporis ciliaris).

Передня і задня камери очного яблука (camerae bulbi: camera anterior et camera posterior) сполучаються між собою через зіницю (pupilla).

Між рогівкою (cornea) та райдужкою (iris) утворюється райдужково–рогівковий кут (angulus iridocornealis), який заповнений гребінною зв’язкою (lig. pectinatum), між пучками волокон якої є простори райдужково–рогівкового кута (spatia anguli iridocornealis) – фонтанові простори:

Описание: Описание: IMAGE883

Через фонтанові простори (spatia anguli iridocornealis) водяниста волога (humor aquosus) відтікає з передньої камери (camera anterior) у венозну пазуху білкової оболонки (sinus venosus sclerae) Шлемів канал, а з нього потрапляє в передні війкові вени (vv. ciliares anteriores).

 

 

 

 

 

 

VIDEO

VIDEO 2

VIDEO 3

VIDEO 4

 

Матеріали підготував ас. Говда Р.В.

 

 

 

 

Oddsei - What are the odds of anything.