1. Сполучення кісток таза. Таз у цілому. Найважливіші розміри жіночого таза. Кульшовий суглоб та колінний суглоб.
2. Сполучення кісток гомілки. Гомілковостопний суглоб. Сполучення кісток стопи.
3. Практичні завдання по препаруванню кісток і суглобів.
(Заняття 5.)
Тема 1. Сполучення кісток таза. Таз у цілому. Найважливіші розміри жіночого таза. Кульшовий суглоб та колінний суглоб.
з’єднання нижньої кінцівки (juncturae membri inferioris)
Вони поділяються на:
- з’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici);
- з’єднання вільної нижньої кінцівки (juncturae membri inferioris liberi).
З’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici) поділяються на:
- синдесмози тазового пояса (syndesmoses cinguli pelvici);
- суглоби тазового пояса (articulationes cinguli pelvici);
- симфіз тазового пояса (symphysis cinguli pelvis) .
З’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici) представлені всіма видами з’єднань кісток (juncturae ossium):
- безперервне з’єднання між клубовою кісткою (os ilium), сідничою кісткою (os ischii) та лобковою кісткою (os pubis) – синостоз (synostosis), а під час росту кісток – синхондроз (synchondrosis);
- кульшові кістки (ossa coxae) з’єднуються між собою спереду напівперервно (півсуглобом) – лобковий симфіз (symphysis pubica);
- ззаду кульшові кістки (ossa coxae) з’єднуються з крижовою кісткою (os sacrum) і формуюють перервне з’єднання – суглоб (articulatio).
До синдесмозів тазового пояса (syndesmoses cinguli pelvici) належить:
- затульна перетинка (membrana obturatoria), яка разом з кістками формує затульний канал (canalis obturatorius).
До симфіза тазового пояса (symphysis cinguli pelvici) належить:
- лобковий симфіз (symphysis pubica).
Лобковий симфіз (symphysis pubica)
Лобковий симфіз розміщений між симфізними поверхнями лобкових кісток (facies symphysiales ossium pubicorum) і представлений:
- міжлобковим диском; міжлобковим волокнистим хрящем (discus interpubicus; fibrocartilago interpubica) з невеликою щілиною (порожниною) всередині.
Лобковий симфіз (symphysis pubica) зміцнений:
- верхньою лобковою зв’язкою (lig. pubicum superius);
- нижньою лобковою зв’язкою (lig. pubicum inferius).
Суглоби тазового пояса (articulationes cinguli pelvici)
Вони представлені парним крижово–клубовим суглобом (articulatio sacroiliaca).
Крижово–клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca)
Крижово–клубовий суглоб є:
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- ковзання. Суглоб є малорухомим (amphiarthrosis),.
Суглобові поверхні:
- вушкоподібна поверхня клубової кістки (facies auricularis ossis ilii);
- вушкоподібна поверхня крижової кістки (facies auricularis ossis sacri).
Допоміжний апарат:
- передня крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum anterius);
- міжкісткова крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum interosseum);
- задня крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum posterius);
- клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale);
- крижово–горбова зв’язка (lig. sacrotuberale), яка має серпоподібний відросток (processus falciformis);
- крижово–остьова зв’язка (lig. sacrospinale).
Рентгенанатомія нижньої кінцівки
З’єднання вільної нижньої кінцівки (juncturae membri inferioris liberi)
Вони поділяються на:
- синдесмози вільної нижньої кінцівки (syndesmoses membri inferioris liberi);
- суглоби вільної нижньої кінцівки (articulationes membri inferioris liberi).
До синдесмозів вільної нижньої кінцівки (syndesmoses membri inferioris liberi) належать:
- міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris);
- велико–малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis).
Велико–малогомілковий синдесмоз (syndesmosis tibiofibularis)
Він розташований на дистальному кінці гомілкових кісток (extremitas distalis ossium cruralium) і утворений:
- малогомілковою вирізкою великогомілкової кістки (incisura fibularis tibiae);
- суглобовою поверхнею бічної кісточки малогомілкової кістки (facies articularis malleoli lateralis fibulae).
Спереду та ззаду цей синдесмоз укріплений такими зв’язками:
- передньою велико–малогомілковою зв’язкою (lig. tibiofibulare anterius);
- задньою велико–малогомілковою зв’язкою (lig. tibiofibulare posterius).
Міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris) розташована між:
- міжкістковими краями тіл великогомілкової кістки та малогомілкової кістки (margines interossei corporum tibiae et fibulae).
Суглоби вільної нижньої кінцівки (articulationes membri inferioris liberi)
До них належать:
- кульшовий суглоб (articulatio coxae);
- колінний суглоб (articulatio genus);
- велико–малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis);
- суглоби стопи (articulationes pedis).
Кульшовий суглоб (articulatio coxae; articulatio coxofemoralis)
Кульшовий суглоб є:
- чашоподібний (articulatio cotylica) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- приведення (adductio) і відведення (abductio);
- обертання назовні (rotatio externa) та обертання досередини (rotatio interna);
- складні обертові рухи стегнової кістки – колове обертання (circumductio).
Суглобові поверхні:
- головка стегнової кістки (caput femoris);
- півмісяцева поверхня кульшової западини (facies lunata acetabuli).
Допоміжний апарат:
- коловий пояс (zona orbicularis);
- клубово–стегнова зв’язка (lig. iliofemorale), яка має поперечну частину (pars transversa) та низхідну частину (pars descendens);
- сідничо–стегнова зв’язка (lig. ischiofemorale);
- лобково–стегнова зв’язка (lig. pubofemorale);
- губа кульшової западини (labrum acetabuli);
- поперечна зв’язка кульшової западини (lig. transversum acetabuli);
- зв’язка головки стегнової кістки (lig. capitis femoris).
Колінний суглоб (articulatio genus)
Колінний суглоб є:
- двовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;
- комплексний (articulatio complexa) і складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
- двовісний – за функцією.
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів:
- згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- при зігнутій гомілці – обертання назовні (rotatio externa) та обертання досередини (rotatio interna).
Суглобові поверхні:
- суглобова поверхня присереднього виростка та бічного виростка стегнової кістки (facies articularis condyli medialis et condyli lateralis femoris);
- верхня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis superior tibiae);
- наколінкова поверхня стегнової кістки (facies patellaris femoris);
- суглобова поверхня наколінка (facies articularis patellae).
Допоміжний апарат:
- бічний меніск (meniscus lateralis), який з’єднується:
- передньою меніско–стегновою зв’язкою (lig. meniscofemorale anterius);
- задньою меніско–стегновою зв’язкою (lig. meniscofemorale posterius);
- присередній меніск (meniscus medialis);
- поперечна зв’язка коліна (lig. transversum genus);
- передня схрещена зв’язка (lig. cruciatum anterius);
- задня схрещена зв’язка (lig. cruciatum posterius);
- обхідна малогомілкова зв’язка (lig. collaterale fibulare);
- обхідна велигомілкова зв’язка (lig. collaterale tibiale);
- коса підколінна зв’язка (lig. popliteum obliquum);
- дугоподібна підколінна зв’язка (lig. popliteum arcuatum);
- присередній тримач наколінка (retinaculum patellae mediale);
- бічний тримач наколінка (retinaculum patellae laterale);
- зв’язка наколінка (lig. patellae);
- крилоподібні складки (plicae alares);
- наднаколінкова сумка (bursa suprapatellaris);
- переднаколінкова сумка (bursa prepatellaris);
- глибока піднаколінкова сумка (bursa infrapatellaris profunda).
Таз в цілому (pelvis totalis)
Кульшові кістки (ossa coxae ) та крижова кістка (os sacrum), з’єднуючись за допомогою крижово–клубових суглобів (articulationes sacroiliacae) і лобкового симфізу (symphysis pubica), утворюють таз (pelvis), який поділяється на два відділи:
- верхній відділ;
- нижній відділ.
Верхній відділ – це великий таз (pelvis major), а нижній відділ – це малий таз (pelvis minor).
Великий таз (pelvis major)
Великий таз відмежований від малого таза (pelvis minor) межовою лінією (linea terminalis), яка проходить через:
- мис (promontorium);
- дугоподібну лінію клубової кістки (linea arcuata ossis ilii);
- гребені лобкових кісток (pectines ossium pubis);
- верхній край симфізу (margo superior symphysis).
Великий таз (pelvis major) обмежований:
- ззаду тілом п’ятого поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quintae);
- з боків крилами клубових кісток (alae ossium ilii).
Малий таз (pelvis minor)
Малий таз утворений лобковими кістками (ossa pubis) і сідничими кістками (ossa ischii). Він має:
- верхній отвір таза (apertura pelvis superior), який є входом в малий таз;
- нижній отвір таза (apertura pelvis inferior), який є виходом з малого таза.
Затульний отвір (foramen obturatum) в кульшових кістках (ossa coxae) закритий фіброзною пластинкою – затульною мембраною (membrana obturatoria).
На бічній стінці малого таза (pelvis minor) знаходяться:
- великий сідничний отвір (foramen ischiadicum majus);
- малий сідничний отвір (foramen ischiadicum minus), які обмежовані:
- крижово–остистою зв’язкою (ligamentum sacrospinale);
- крижово–горбовою зв’язкою (ligamentum sacrotuberale);
- великою та малою сідничними вирізками (incisurae ischiadicae major et minor).
Великий таз жінки (pelvis major) має такі поперечні розміри:
- відстань між правою та лівою верхніми передніми клубовими остями (spina iliaca anterior superior dextra et sinistra) – міжостьову відстань (distantia interspinosa), що дорівнює 25–27 см;
- відстань між найвіддаленішими точками правого клубового гребеня (crista iliaca dextra) та лівого клубового гребеня (crista iliaca sinistra) – міжгребеневу відстань (distantia intercristalis), що дорівнює 28–29 см.;
- відстань між двома великими вертлюгами стегнових кісток (trochanteres majores ossium femoralium) – міжвертлюгову відстань (distantia intertrochanterica), що дорівнює 30–32 см.
Малий таз жінки (pelvis minor) має у середньостатистичних європейських жінок такі розміри:
1. Вхід в малий таз:
- пряму кон’югату (conjugata recta) або анатомічну кон’югату (conjugata
anatomica) – відстань між мисом (promontorium) та верхнім краєм лобкового
симфізу (margo superior symphysis pubicae), що дорівнює
- справжню кон’югату (conjugata vera) або гінекологічну кон’югату
(conjugata gynaecologica), відстань між мисом (promontorium) та найбільш
випуклою в тазову порожнину (cavitas pelvis) точкою лобкового симфізу
(symphysis pubica), що дорівнює 10,5–11 см. Ця кон’югата має найменший розмір
порожнини таза, що має важливе значення при пологах. Визначають її віднявши
- діагональну кон’югату (conjugata diagonalis) – відстань між нижнім краєм лобкового симфізу (symphysis pubica) та мисом (promontorium), що дорівнює 12,5–13 см. Діагональна кон’югата вимірюється гінекологом пальцевим дослідженням через піхву;
- косий діаметр (diameter obliqua), або косий розмір входу в малий таз, – відстань між крижово–клубовим суглобом (articulatio sacroiliaca) і клубово–лобковим підвищенням (eminentia iliopubica) у протилежного боку, що дорівнює 12–12,5 см;
- поперечний діаметр (diameter transversa), або поперечний розмір входу в малий таз, – відстань між найвіддаленішими точками межової лінії (linea terminalis), що дорівнює 13–13,5 см.;
2. Вихід з малого таза:
- прямий розмір виходу з малого таза – відстань між верхівкою куприка (apex coccygis) і нижнім краєм лобкового симфізу (margo inferior symphysis pubicae), що дорівнює 9–10 см.;
- поперечний розмір виходу з малого таза – відстань між внутрішніми краями сідничих горбів (tubera ischiadica), що дорівнює 11–11,5 см.;
Таз у жінок ширший і нижчий, ніж у чоловіків.
Мис (promontorium) у чоловіків значно виступає вперед, тому верхній отвір жіночого таза більше заокруглений.
У жінок крижова кістка (os sacrum) ширша і коротша.
Нижні гілки лобкових кісток (rami inferiores ossium pubis), що сходяться вверху, утворюють лобкову дугу (arcus pubicus), яка має кут в 90о – 100о.
Ця дуга (arcus pubicus) відповідає чоловічому підлобковому куту (angulus subpubicus), який дорівнює 75о.
При вертикальному положенні тіла людини площина верхнього отвору таза нахилена вперед та вниз – нахил таза (inclinatio pelvis), і утворює з горизонтальною площиною гострий кут:
- у жінок 55–60о;
- у чоловіків 50–55°.
Якщо з’єднати середини усіх прямих розмірів малого таза у жінок, то утворюється тазова вісь (axis pelvis), або провідна вісь таза, по якій при нормальних пологах проходить заднє тім’ячко (fonticulus posterior) головки плода.
Тема 2. Сполучення кісток гомілки. Гомілковостопний суглоб. Сполучення кісток стопи.
Велико–малогомілковий суглоб (articulatio tibiofibularis)
Велико–малогомілковий суглоб є:
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів: суглоб малорухомий (amphiarthrosis).
Суглобові поверхні:
- суглобова поверхня головки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae);
- суглобова поверхня малогомілкової вирізки великогомілкової кістки (facies articularis incisurae fibularis tibiae).
Допоміжний апарат:
- задня зв’язка головки малогомілкової кістки (lig. capitis fibulae posterius);
- передня зв’язка головки малогомілкової кістки (lig. capitis fibulae anterius);
- міжкісткова перетинка гомілки (membrana interossea cruris).
Суглоби стопи (articulationes pedis)
Вони поділяються на:
- надп’ятково–гомілковий суглоб (articulatio talocruralis);
- піднадп’ятковий суглоб; надп’ятково–п’ятковий суглоб (articulatio subtalaris; articulatio talocalcanea);
- поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa);
- надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicularis);
- п’ятково–кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea);
- клино–човноподібний суглоб (articulatio cuneonavicularis);
- міжклиноподібні суглоби (articulationes intercuneiformes);
- заплесно–плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales);
- міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales);
- плесно–фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae);
- міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis).
Надп’ятково–гомілковий суглоб (articulatio talocruralis)
Надп’ятково–гомілковий суглоб є:
- блокоподібний (ginglymus) – за формою;
- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
- одновісний – за функцією.
Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).
Види рухів:
- згинання і розгинання (flexio et extensio);
- при підошвовому згинанні (flexio plantaris) – відведення і приведення стопи (abductio et adductio pedis).
Суглобові поверхні:
- нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis inferior tibiae);
- суглобова поверхня присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis);
- суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis);
- блок надп’яткової кістки (trochlea tali).
Допоміжний апарат:
- присередня обхідна зв’язка; дельтоподібна зв’язка (lig. collaterale mediale; lig. deltoideum), яка має такі частини:
- великогомілково–човноподібну частину (pars tibionavicularis);
- великогомілково–п’яткову частину (pars tibiocalcanea);
- передню великогомілково–надп’яткову частину (pars tibiotalaris anterior);
- задню великогомілково–надп’яткову частину (pars tibiotalaris posterior);
- бічна обхідна зв’язка (lig. collaterale laterale), яка складається з:
- передньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare anterius);
- задньої надп’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare posterius);
- п’ятково–малогомілкової зв’язки (lig. calcaneofibulare).
Піднадп’ятковий суглоб; надп’ятково-п’ятковий суглоб (articulatio subtalaris; articulatio talocalcanea)
Піднадп’ятковий суглоб є:
- циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- одновісний – за функцією.
- комбінований з надп’ятково–п’ятково–човноподібним суглобом.
Рухи навколо: стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- відвертання з приведенням і підошвовим згинанням стопи (supinatio cum adductione et flexione plantari pedis);
- привертання з відведенням і тильним згинанням стопи (pronatio cum abductione et flexione dorsali pedis).
Суглобові поверхні:
- задня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea posterior tali);
- задня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris posterior calcanei).
Допоміжний апарат:
- міжкісткова надп’ятково–п’яткова зв’язка (lig. talocalcaneum interosseum);
- бічна надп’ятково–п’яткова зв’язка (lig.talocalcaneum laterale);
- присередня надп’ятково–п’яткова зв’язка (lig.talocalcaneum mediale).
Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб (articulatio talocalcaneonavicularis)
Надп’ятково–п’ятково–човноподібний суглоб є:
- кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
- комбінований із піднадп’ятковим суглобом.
Рухи навколо стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- відвертання з приведенням і підошвовим згинанням (supinatio cum adductione et flexione plantari);
- привертання з відведенням і тильним згинанням стопи (pronatio cum abductione et flexione dorsali pedis).
Суглобові поверхні:
- передня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea tali anterior);
- середня п’яткова суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis calcanea tali media);
- передня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris calcanei anterior);
- середня надп’яткова суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis talaris calcanei media);
- човноподібна суглобова поверхня надп’яткової кістки (facies articularis navicularis tali);
- задня суглобова поверхня човноподібної кістки (facies articularis ossis navicularis posterior).
Допоміжний апарат: підошвова п’ятково–човноподібна зв’язка (lig.calcaneonaviculare plantare).
П’ятково–кубоподібний суглоб (articulatio calcaneocuboidea)
П’ятково–кубоподібний суглоб є:
- сідлоподібний (articulatio sellaris) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- двовісний – за функцією.
Рухи навколо:
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Види рухів: незначні, навколо названих осей та ковзання.
Суглобові поверхні:
- кубоподібна суглобова поверхня п’яткової кістки (facies articularis cuboidea calcanei);
- задня суглобова поверхня кубоподібної кістки (facies articularis ossis cuboidei posterior).
Клино–човноподібний суглоб (articulatio cuneonavicularis)
Він є:
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Види рухів: суглоб малорухомий (amphiarthrosis), переважно ковзання.
Суглобові поверхні:
- суглобова клиноподібна поверхня човноподібної кістки (facies articularis cuneiformis ossis navicularis);
- суглобові човноподібні поверхні (facies articulares naviculares) усіх трьох клиноподібних кісток (ossa cuneiformia).
Поперечний суглоб заплесна (articulatio tarsi transversa; суглоб Шопара)
Поперечний суглоб складається із:
- п’ятково–кубоподібного суглоба (art. calcaneocuboidea);
- надп’ятково–човноподібної частини (pars talonavicularis) надп’ятково–п’ятково–човноподібного суглоба (articulatio talocalcaneonavicularis).
“Ключем” поперечного суглоба заплесна (articulatio tarsi transversa) є роздвоєна зв’язка (lig. bifurcatum), яка складається з:
- п’ятково–човноподібної зв’язки (lig. calcaneonaviculare);
- п’ятково–кубоподібної зв’язки (lig. calcaneocuboideum).
Суглоби між заплесновими кістками (articulationes ossium tarsi) укріплюються зв’язками заплесна (ligamenta tarsi) та підошвовими зв’язками заплесна (ligg. tarsi plantaria).
До зв’язок заплесна (ligamenta tarsi) належать:
А. Міжкісткові зв’язки заплесна (ligg. tarsi interossea), які складаються з:
- міжкісткової надп’ятково–п’яткової зв’язки (lig. talocalcaneum interosseum);
- міжкісткової клино–кубоподібної зв’язки (lig. cuneocuboideum);
- міжкісткових міжклиноподібних зв’язок (ligg. intercuneiformia interossea).
Б. Тильні зв’язки заплесна (ligg. tarsi dorsalia), які складаються з:
- надп’ятково–човноподібної зв’язки (lig. talonaviculare);
- тильних міжклиноподібних зв’язок (ligg. іntercuneiformia dorsalia);
- тильної клино–кубоподібної зв’язки (lig. cuneocuboideum dorsale);
- тильної кубо–човноподібної зв’язки (lig. cuboideonaviculare dorsale);
- роздвоєної зв’язки (lig. bifurcatum), до складу якої входять:
- п’ятково–човноподібна зв’язка (lig. calcaneonaviculare);
- п’ятково–кубоподібна зв’язка (lig. calcaneocuboideum).
В. Тильні клино–човноподібні зв’язки (ligg.cuneonavicularia dorsalia). Вони мають:
- тильну п’ятково–кубоподібну зв’язку (lig.calcaneocuboideum dorsale).
До підошвових зв’язок заплесна (ligg. tarsi plantaria) належать:
- довга підошвова зв’язка (lig. plantare longum);
- підошвова п’ятково–кубоподібна зв’язка (lig. calcaneocuboideum plantare);
- підошвові клино–човноподібні зв’язки (ligg. cuneonavicularia plantaria);
- підошвова кубо–човноподібна зв’язка (lig. cuboideonaviculare plantare);
- підошвові міжклиноподібні зв’язки (ligg. intercuneiformia plantaria);
- підошвова клино–кубоподібна зв’язка (lig. cuneocuboideum plantare).
Заплесно–плеснові суглоби (articulationes tarsometatarsales; суглоб Лісфранка)
Заплесно–плеснові суглоби є:
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- складні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);
- тривісні – за функцією.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Види рухів: малорухомий (amphiarthrosis), ковзання на 10–15о.
Суглобові поверхні:
- дистальні суглобові поверхні клиноподібних кісток (facies articulares distales ossium cuneiformium);
- дистальні суглобові поверхні кубоподібної кістки (facies articulares distales ossis cuboidei);
- задні суглобові поверхні основ плеснових кісток (facies articulares posteriores basium ossium metatarsi).
“Ключем” до суглоба Лісфранка є присередня заплесно–плеснова зв’язка (lig. tarsometatarsale mediale).
Допоміжний апарат:
- тильні заплесно–плеснові зв’язки (ligg. tarsometatarsalia dorsalia);
- підошвові заплесно–плеснові зв’язки (ligg. tarsometatarsalia plantaria);
- міжкісткові клино–плеснові зв’язки (ligg. cuneometatarsalia interossea).
Міжплеснові суглоби (articulationes intermetatarsales)
Міжплеснові суглоби є:
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
- тривісні – за функцією;
- малорухомі.
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosis).
Суглобові поверхні: бічні та присередні суглобові поверхні (facies articulares laterales et mediales) між основами плеснових кісток (ossa metatarsi).
Допоміжний апарат:
- міжкісткові плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia interossea);
- тильні плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia dorsalia);
- підошвові плеснові зв’язки (ligg. metatarsalia plantaria).
Плесно–фалангові суглоби (articulationes metatarsophalangeae)
Плесно–фалангові суглоби є:
- кулясті (articulationes spheroideae) – за формою;
- прості (articulationes simplices) – за будовою, але двовісні – за функцією.
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- при розігнутих пальцях – відведення (abductio) і приведення (adductio).
Суглобові поверхні:
- головки плеснових кісток (capita ossium metatarsi);
- основи проксимальних фаланг (bases phalangium proximalium).
Допоміжний апарат:
- обхідні зв’язки (ligg. collateralia);
- підошвові зв’язки (ligg. plantaria);
- глибока поперечна плеснова зв’язка (lig. metatarsale transversum profundum).
Міжфалангові суглоби стопи (articulationes interphalangeae pedis)
Міжфалангові суглоби стопи є:
- блокоподібні (ginglymi) – за формою;
- прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
- одновісні – за функцією.
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis).
Види рухів:
- згинання (flexio);
- розгинання (extensio).
Суглобові поверхні:
- суглобові поверхні суміжних фаланг пальців стопи.
Допоміжний апарат:
- обхідні зв’язки (ligg. collateralia);
- підошвові зв’язки (ligg. plantaria).
Стопа в цілому (pes totalis)
Десять кісток стопи (os naviculare, ossa cuneiformia medialе, intermedium et laterale, os cuboideum, ossa metatarsalia primum – quintum [I–V]), з’єднуючись між собою, утворюють випуклі догори дуги - склепіння (arcus), які орієнтовані поздовжньо та поперечно.
Завдяки склепінній будові, стопа (pes) опирається не всією підошвовою ділянкою (regio plantaris), а має постійні три точки опори:
- ззаду п’ятковий горб (tuber calcanei);
- спереду головки I та V плеснових кісток (capita ossium metatarsi primi et quinti [I et V]).
- латерально бічну поверхню підошви.
Стопа має п’ять поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinales) та одне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversalis).
Усі поздовжні склепіння стопи (arcus pedis longitudinales) починаються від п’яткового горба (tuber calcanei) і закінчуються на головках плеснових кісток (capita ossium metatarsi).
До складу кожного поздовжнього склепіння (arcus pedis longitudinalis) входять одна плеснова кістка (os metatarsi) та частина заплеснових кісток (pars ossium tarsi), що розташовані між даною плесновою кісткою (os metatarsi) та п’ятковим горбом (tuber calcanei).
Поздовжнє склепіння має:
- бічну частину (pars lateralis);
- присередню частину (pars medialis).
Перше поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis primus) – присереднє склепіння стопи (arcus pedis medialis) утворене:
- першою плесновою кісткою (os metatarsi primum);
- присередньою клиноподібною кісткою (os cuneiforme mediale);
- присередньою частиною човноподібної кістки (pars medialis ossis navicularis);
- присередньою частиною надп’яткової кістки (pars medialis tali);
- присередньою частиною п’яткової кістки (pars medialis calcanei).
Найдовшим та найвищим є друге поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis secundus), а найнижчим і коротким – п’яте поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis quintus).
У поперечному напрямку всі п’ять склепінь (arcus) мають неоднакову висоту. Внаслідок цього на рівні передньої частини п’яти з найвищих точок поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinalis) формується дугоподібно вигнуте вверх поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus).
Це склепіння поділяється на:
- проксимальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus proximalis);
- дистальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus distalis).
Склепіння стопи (arcus pedis) зумовлені і утримуються:
- формою кісток, які їх утворюють, зв’язками (пасивні “затяжки” склепінь стопи);
- м’язами разом із сухожилками (активні “затяжки” склепіння стопи).
При розслабленні активних та пасивних “затяжок” склепіння стопи опускаються і стопа сплощується, розвивається плоскостопість.
Завдяки склепінній будові стопи, маса тіла рівномірно розподіляється на всю стопу, зменшуються струси тіла при ходьбі, бігу, стрибках, оскільки її склепіння виконують роль амортизаторів.
Склепіння також забезпечують пристосованість стопи до ходьби та бігу по нерівній поверхні.
Заняття підготував асистент Говда Р.В.
