1. Сполучення хребців між собою та з черепом. Сполучення кісток черепа: шви, зв’язки, синхондрози, скронево-нижньощелепний суглоб.
2. Сполучення ребер з хребцями та з грудниною. Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки, плечовий суглоб.
3. Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап’ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.
(Заняття 4.)
Тема 1. Сполучення хребців між собою та з черепом. Сполучення кісток черепа: шви, зв’язки, синхондрози, скронево-нижньощелепний суглоб.
Суглоби хребтового стовпа (articulationеs columnae vertebralis)
Атланто–осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis)
Атланто–осьовий суглоб складається з:
А. Серединного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis mediana)
Цей суглоб є:
- циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- одновісний – за функцією.
Суглобові поверхні (facies articulares):
- ямка зуба на атланті (fovea dentis atlantis);
- передня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis anterior dentis axis);
- задня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis posterior dentis axis);
- поперечна зв’язка атланта (ligamentum transversum atlantis).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів:
- обертання (rotatio) голови вправо і вліво, тобто обертання назовні (rotatio externa);
- обертання досередини (rotatio interna).
Б. Бічного атланто–осьового суглоба (articulatio atlantoaxialis lateralis), парний
Він є:
- плоским (articulatio plana) – за формою;
- комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- багатовісним – за функцією.
Суглобові поверхні:
- нижні суглобові поверхні атланта (facies articulares inferiores atlantis);
- верхні суглобові поверхні осьового хребця (facies articulares superiores axis).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів: обертання (rotatio) голови вправо і вліво.
Допоміжний апарат серединного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis mediana) та бічного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis lateralis) спільний і має:
- крилоподібні зв’язки (ligg. alaria);
- зв’язку верхівки зуба (lig. apicis dentis);
- хрестоподібну зв’язку атланта (lig. cruciforme atlantis), до складу якої входять:
- поздовжні пучки (fasciculi longitudinales);
- поперечну зв’язку атланта (lig. transversum atlantis);
- покрівельну перетинку (membrana tectoria).
Дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales)
або міжхребцеві суглоби (articulationes intervertebrales)
Дуговідросткові суглоби є:
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- комбіновані (articulationes combinatae) – за будовою (вид суглоба);
- багатовісні – за функцією.
Суглобові поверхні:
- нижні суглобові відростки хребця (processus articulares inferiores vertebrae), що розташовані у вище розміщеному хребці;
- верхні суглобові відростки хребця (processus articulares superiores vertebrae), що розташовані у нижче розміщеному хребці.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Вид руху: ковзання, суглоб є малорухомим (amphiarthrosis).
Допоміжний апарат представлений такими зв’язками:
- довгими (з’єднують між собою більше двох хребців);
- короткими (з’єднують між собою сусідні хребці).
До коротких зв’язок (ligamenta brevia) належать:
- жовта зв’язка (lig. flavum);
- міжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia);
- міжпоперечні зв’язки (ligg. intertransversaria);
- поперечні зв’язки (ligg. transversa), вони укріплюють ці суглоби.
До довгих зв’язок (ligg. longa), які розташовані вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), належать:
- передня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius);
- задня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius);
- надостьова зв’язка (lig. supraspinale), яка у шийному відділі формує каркову зв’язку (lig. nuchae).
Попереково–крижовий суглоб (art. lumbosacralis)
Він за будовою, формою та функцією подібний до дуговідросткових суглобів (articulationes zygapophysiales).
Допоміжний апарат – клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale).
Між основою крижової кістки (basis ossis sacri) та тілом V поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quinti [V]), зазвичай, є симфіз (symphysis).
Крижово–куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea)
Крижово–куприковий суглоб утворений:
- верхівкою крижової кістки (apex ossis sacri);
- основою куприкової кістки (basis ossis coccygis).
Найчастіше це з’єднання є симфізом (symphysis).
Допоміжний аппарат:
- поверхнева задня крижово–куприкова зв’язка; поверхнева дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius superficiale; lig. sacrococcygeum dorsale superficiale);
- глибока задня крижово–куприкова зв’язка; глибока дорсальна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius profundum; lig. sacrococcygeum dorsale profundum);
- передня крижово–куприкова зв’язка; вентральна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum anterius; lig. sacrococcygeum ventrale);
- бічна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale).
У жінок щілина крижово–куприкового симфізу (fissura sacrococcygea symphysis) більша, ніж у чоловіків, що дозволяє куприку (coccyx) значно відхилятись назад під час пологів, збільшуючи розмір нижнього отвору таза (apertura pelvis inferior).
З’єднання хребтового стовпа (juncturae columnae vertebralis)
з черепом (cranium)
Атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis), парний
Він є:
- двовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- двовісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- потиличні виростки (condylі occipitales);
- верхні суглобові поверхні атланта (facies articulares superiores atlantis).
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- нахили голови вперед і назад, тобто згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- нахили голови вправо і вліво, тобто відведення (abductio) і приведення (adductio).
Допоміжний апарат:
- передня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis anterior);
- задня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis posterior);
- бічна атланто–потилична зв’язка (lig. atlantooccipitale laterale).
Тема 2. Сполучення ребер з хребцями та з грудниною. Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки, плечовий суглоб.
З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis)
З’єднання грудної клітки (juncturae thoracis) поділяються на:
- синдесмози грудної клітки (syndesmoses thoracis);
- синхондрози грудної клітки (synchondroses thoracis);
- суглоби грудної клітки (articulationes thoracis).
Грудна клітка (thorax) має:
- з’єднання ребер (juncturae costarum) із хребтовим стовпом (columna vertebralis);
- з’єднання ребер (juncturae costarum) із грудниною (sternum);
- з’єднання ребер (juncturae costarum) між собою.
До синдесмозів грудної клітки (syndesmoses thoracis) належать:
- зовнішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis externa);
- внутрішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis interna).
До синхондрозів грудної клітки (synchondroses thoracis) належать:
- реброво–груднинний синхондроз (synchondrosis costosternalis);
- синхондроз першого ребра (synchondrosis costae primae);
- груднинні синхондрози (synchondroses sternales).
До груднинних синхондрозів (synchondroses sternales) належать:
- груднинний мечоподібний симфіз (symphysis xiphosternalis);
- ручко–груднинний симфіз (symphysis manubriosternalis) або ручко–груднинний синхондроз (synchondrosis manubriosternalis).
Суглоби грудної клітки (articulationеs thoracis)
Реброво–хребцеві суглоби (articulationеs costovertebrales)
За будовою вони складаються з двох суглобів:
- суглоба головки ребра (articulatio capitis costae);
- реброво–поперечного суглоба (articulatio costotransversaria). Вони є комбінованими суглобами (articulationes combinatae).
Суглобові поверхні:
- головка ребра і реброві ямки на хребцях (caput costae et foveae costales vertebrarum);
- горбок ребра і реброва ямка поперечного відростка хребця (tuberculum costae et fovea costalis processus transversi vertebrae).
Рухи навколо осі, що проходить через ці два суглоби.
Види рухів:
- обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
- піднімання ребра;
- опускання ребра.
А. Суглоб головки ребра (articulatio capitis costae)
Суглоб головки ребра є:
- кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- головка ребра (caput costae);
- верхні реброві ямки тіл хребців (foveae costales superiores corporum vertebrarum);
- нижні реброві ямки тіл хребців (foveae costales inferiores corporum vertebrarum).
Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
- піднімання ребер;
- опускання ребер.
Допоміжний апарат:
- промениста зв’язка головки ребра (lig. capitis costae radiatum);
- внутрішньосуглобова зв’язка головки ребра (lig. capitis costae intraarticulare). Вона існує лише у з’єднаннях II – X ребер з хребтом.
Б. Реброво–поперечний суглоб (articulatio costotransversaria)
Він існує між I – X ребрами та відповідним грудним хребцем і є:
- циліндричним (articulatio cylindrica) – за формою;
- комбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
- одновісним – за функцією.
Суглобові поверхні:
- горбок ребра (tuberculum costae);
- реброва ямка поперечного відростка хребця (fovea costalis processus transversi vertebrae).
Рухи навколо майже стрілової осі (axis sagittalis), проведеної через головку ребра.
Вид рухів: обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
- піднімання ребер;
- опускання ребер.
Допоміжний апарат:
- реброво–поперечна зв’язка (lig. costotransversarium), яка складається з:
- верхньої реброво–поперечної зв’язки (lig. costotransversarium superius);
- бічної реброво–поперечної зв’язки (lig. costotransversarium laterale);
- попереково–реброва зв’язка (lig.lumbocostale).
Груднинно–реброві суглоби (articulationes sternocostales)
Груднинно–реброві суглоби утворені ребровими хрящами (cartilagines costales) II–VII ребер (costae II–VII) та відповідною вирізкою груднини.
Цей суглоб є:
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- реброва вирізка груднини (incisura costalіs sterni);
- груднинний кінець ребра (extremitas sternalis costae).
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- лобової осі (axis frontalis).
Види рухів, цей суглоб є малорухомим суглобом (amphiarthrosis) в якому відбуваються:
- піднімання ребер;
- опускання ребер.
Допоміжний апарат:
- внутрішньосуглобова груднинно–реброва зв’язка (lig. sternocostale intraarticulare), вона зміцнює суглоб, який зчленовує II ребро (costa II) з грудниною (sternum);
- променисті груднинно–реброві зв’язки (ligg. sternocostalia radiata);
- перетинка груднини (membrana sterni);
- реброво–мечоподібні зв’язки (ligg. costoxiphoidea) зв’язують хрящ VII ребра з мечоподібним відростком.
Міжхрящові суглоби (articulationes interchondrales)
Вони знаходяться між ребровими хрящами VII – X ребер (cartilagines costales VII – X costarum). Передні кінці цих ребер, не досягаючи груднини, з’єднуються кожний з хрящем розміщеного вище ребра з допомогою сполучної тканини (textus connectivus fibrosus).
Реброво–хрящові суглоби (articulationes costochondrales)
Реброво–хрящові суглоби з’єднують:
- кісткову частину ребра (pars ossea costae) з ребровими хрящами (cartilagines costales), у них відсутня суглобова порожнина (cavitas articularis).
З’єднання грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis)
Синдесмози та суглоби грудного пояса
З’єднання грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) поділяються на:
- синдесмози грудного пояса; синдесмози пояса верхньої кінцівки (syndesmoses cinguli pectoralis; syndesmoses cinguli membri superioris);
- суглоби грудного пояса; суглоби пояса верхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; articulationes cinguli membri superioris).
Окрім цих з’єднань, на рівні з’єднань грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) є зв’язки (ligamenta), які сполучають різні анатомічні утвори лопатки (scapula) і не мають відношення до суглобів (articulationes).
Такі зв’язки (ligamenta) називаються несправжніми зв’язками лопатки (ligamenta spuria scapulae), або власними зв’язками лопатки (ligamenta propria scapulae).
Власні зв’язки лопатки (ligamenta propria scapulae):
1. Дзьобо–надплечова зв’язка (lig. coracoacromiale), вона натягнута над плечовим суглобом (articulatio humeri) між верхівкою надплечового відростка (acromion) і дзьобоподібним відростком лопатки (processus coracoideus scapulae).
Ця зв’язка (ligamentum) захищає плечовий суглоб (articulatio humeri) угорі та обмежує рухи плечової кістки (humerus) вверх при відведенні плеча (brachium).
Якщо піднімати (відводити) плечову кістку вище 700, то вона впирається у дзьобо–надплечову зв’язку (lig. coracoacromiale) і при подальшому русі вгору починає рухатись лопатка (scapula) та ключиця (clavicula) у груднинно–ключичному суглобі (articulatio sternoclavicularis).
Дзьобо–надплечову зв’язку (lig. coracoacromiale) разом з відростками, до яких вона кріпиться, називають склепінням плечового суглоба (fornix articulationis humeri).
2 Верхня поперечна зв’язка лопатки (lig. transversum scapulae superius) розташовується над вирізкою лопатки (incisura scapulae), перетворюючи цю вирізку в отвір.
3. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig. transversum scapulae inferius) розміщена на задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) і натягнута між основою надплечового відростка (basis acromii) та заднім краєм суглобової западини лопатки (margo posterior cavitatis glenoidalis scapulae).
Через отвори під вищезгадуваними зв’язками проходять судини і нерви.
Власні зв’язки, за новою анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу, 1997), належать до синдесмозів грудного пояса (syndesmoses cinguli pectoralis).
До суглобів грудного пояса; суглобів пояса верхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; articulationes cinguli membri superioris) належать:
- груднинно–ключичний суглоб (articulatio sternoclavicularis);
- надплечово–ключичний суглоб (articulatio acromioclavicularis).
Груднинно–ключичний суглоб (art. sternoclavicularis)
Груднинно–ключичний суглоб є:
- кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
- комплексний (articulatio complexa) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- ключична вирізка груднини (incisura clavicularis sterni);
- груднинний кінець ключиці (extremitas sternalis claviculae).
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- піднімання й опускання ключиці (levatio et descensus claviculae);
- рухи вперед і назад;
- обертання ключиці (rotatio claviculae);
- колове обертання (circumductio).
Допоміжний апарат:
- суглобовий диск (discus articularis);
- передня груднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare anterius);
- задня груднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare posterius);
- реброво–ключична зв’язка (lig. costoclaviculare);
- міжключична зв’язка (lig. interclaviculare).
Надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis)
Надплечово–ключичний суглоб є:
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба), або комплексний у 30 % випадків;
- тривісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- ключична суглобова поверхня надплечового відростка лопатки (facies articularis clavicularis acromii scapulae);
- надплечовий кінець ключиці (extremitas acromialis claviculae).
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів, він є малорухомий (amphiarthrosis), відбуваються:
- рухи лопатки дозаду та в присереднью сторону до хребта.
Допоміжний апарат:
- суглобовий диск (discus articularis) в 30 % випадків;
- надплечово–ключична зв’язка (lig. acromioclaviculare);
- дзьобо–ключична зв’язка (lig. coracoclaviculare), яка складається з трапецієподібної зв’язки (lig. trapezoideum) і конічної зв’язки (lig. conoideum).
З’єднання вільної верхньої кінцівки (juncturae membri superioris liberi)
Воно включає в себе:
- променево–ліктьовий синдесмоз (syndesmosis radioulnaris);
- суглоби вільної верхньої кінцівки (articulationes membri superioris liberi).
Променево–ліктьовий синдесмоз (syndesmosis radioulnaris) з’єднує тіла кісток передпліччя і представлений:
- міжкістковою перетинкою передпліччя (membrana interossea antebrachii);
- косою струною (chorda obliqua), яка з’єднує горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae) з міжкістковим краєм променевої кістки (margo interosseus radii).
До суглобів вільної верхньої кінцівки (articulationes membri superioris liberi) належать:
- плечовий суглоб (articulatio humeri; articulatio glenohumeralis);
- ліктьовий суглоб (articulatio cubiti);
- дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis);
- суглоби кисті (articulationes manus).
Плечовий суглоб (articulatio humeri)
Плечовий суглоб є:
- кулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
–тривісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- головка плечової кістки (caput humeri);
- суглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- приведення (adductio) і відведення (abductio);
- обертання (rotatio);
- колове обертання (circumductio).
Допоміжний апарат:
- губа суглобової западини (labrum glenoidale);
- суглобовозападинно–плечові зв’язки (ligg. glenohumeralia), які є потовщенням передньої стінки суглобової капсули (paries anterior capsulae articularis);
- дзьобо–плечова зв’язка (lig. coracohumerale), вона зміцнює плечовий суглоб (art. humeri).
Тема 3. Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап’ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.
Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti)
Ліктьовий суглоб утворений з’єднанням трьох кісток (плечової кістки – humerus, променевої кістки – radius та ліктьової кістки – ulna), між якими формуються три наступні суглоби. Вони мають спільну суглобову капсулу (capsula articularis):
- плечо–ліктьовий суглоб (articulatio humeroulnaris), кулястий (articulatio spheroidea);
- плечо–променевий суглоб (articulatio humeroradialis), блокоподібний (ginglymus);
- проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis), циліндричний (articulatio cylindrica) і обертовий (articulatio trochoidea).
Ліктьовий суглоб в цілому є:
- гвинтоподібний – за формою;
- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
- одновісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- для плечо–променевого суглоба (art. humeroradialis):
- головочка плечової кістки (capitulum humeri);
- суглобова ямка головки променевої кістки (fovea articularis capitis radii);
- для плечо–ліктьового суглоба (art. humeroulnaris):
- блок плечової кістки (trochlea humeri);
- блокова вирізка ліктьової кістки (incisura trochlearis ulnae);
- для проксимального променево–ліктьового суглоба (art. radioulnaris proximalis):
- суглобовий обвід головки променевої кістки (circumferentia articularis capitis radii);
- вирізка променевої кістки (incisura radialis), яка розташована на ліктьовій кістці (ulna).
Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).
Види рухів:
- для плечо–променевого суглоба (art. humeroradialis), який є кулястим суглобом (articulatio spheroidea; enarthrosis):
- згинання (flexio);
- розгинання (extensio);
- обертання досередтнт (rotatio interna);
- обертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її вертикальної осі.
- для плечо–ліктьового суглоба (art. humeroulnaris), який є блокоподібним суглобом (ginglymus):
- згинання (flexio);
- розгинання (extensio). Ці рухи здійснюються з одночасним рухом променевої кістки (ulna) в плечо–променевому суглобі (art. humeroradialis).
- для проксимального променево–ліктьового суглоба (art. radioulnaris proximalis):
- обертання досередини (rotatio interna);
- обертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її вертикальної осі.
Цей суглоб є циліндричним суглобом (articulatio cylindrica) і комбінованим з дистальним променево–ліктьовим суглобом (articulatio radioulnaris distalis).
Допоміжний апарат:
- обхідна ліктьова зв’язка (lig. collaterale ulnare);
- обхідна променева зв’язка (lig. collaterale radiale);
- кільцева зв’язка променевої кістки (lig. anulare radii);
- квадратна зв’язка (lig. quadratum);
- мішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований в місці прикріплення суглобової капсули (capsula articularis) до шийки променевої кістки (collum radii).
Дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis)
Дистальний променево–ліктьовий суглоб є:
- циліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
- комбінований (articulatio combinata), через те, що об’єднаний функцією з проксимальним променево–ліктьовим суглобом (art. radioulnaris proximalis);
- одновісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- суглобовий обвід ліктьової кістки (circumferentia articularis ulnae);
- вирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris);
- нижня поверхня головки ліктьової кістки (facies inferior capitis ulnae).
Рухи навколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види рухів:
- відвертання (supinatio) і привертання (pronatio) передпліччя (antebrachium) і кисті (manus) разом з рухами в проксимальному променево–ліктьовому суглобі (articulatio radioulnaris proximalis).
Допоміжний апарат:
- суглобовий диск (discus articularis);
- мішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований між кістками передпліччя (ossa antebrachii) над суглобовим диском (discus articularis) і є випином суглобової капсули (capsula articularis).
Проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) та дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris distalis) разом утворюють комбінований циліндричний суглоб (articulatio combinata cylindrica).
Рухи в них відбуваються навколо вертикальної осі (axis verticalis), яка проходить через головку променевої кістки (caput radii) та головку ліктьової кістки (caput ulnae).
У цих суглобах (articulatio radioulnaris proximalis et articulatio radioulnaris distalis) променева кістка (radius):
- обертається навколо ліктьової кістки (rotatio ulna). Оскільки променева кістка (radius) з’єднується з кистю (manus), то, обертаючись (rotatio), вона повертає і кисть (rotatio manus);
- при обертанні променевої кістки (rotatio radii) досередини (привертання – pronatio), то вона перехрещує спереду ліктьову кістку (ulna), і кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) досередини і назад, при цьому великий палець (pollex) спрямований присередньо;
- при обертанні (rotatio) назовні (відвертання – supinatio) променева кістка (radius) займає бічне положення, а кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio palmaris) вперед і великий палець (pollex) спрямований вбік.
Ці особливості рухів потрібно враховувати при іммобілізації (фіксації) переломів.
Суглоби кисті (articulationes manus)
Вони поділяються на:
- променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);
- зап’ясткові суглоби (articulationes carpi);
- зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);
- міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales);
- п’ястково–фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae);
- міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae).
Променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis)
Променево–зап’ястковий суглоб є:
- еліпсоподібний (articulatio ellipsoidea) – за формою;
- складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
- двовісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- зап’ясткова суглобова поверхня променевої кістки (facies articularis carpalis radii);
- суглобовий диск (discus articularis);
- проксимальні суглобові поверхні човноподібної кістки (facies articulares proximales ossis scaphoidei);
- проксимальні суглобові поверхні півмісяцевої кістки (facies articulares proximales ossis lunati);
- проксимальні суглобові поверхні тригранної кістки (facies articulares proximales ossis triquetri).
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- згинання (flexio) і розгинання (extensio);
- приведення (adductio) і відведення (abductio).
Допоміжний апарат:
- тильна променево–зап’ясткова зв’язка (ligamentum radiocarpale dorsale);
- долонна променево–зап’ясткова зв’язка (lig. radiocarpale palmare);
- тильна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale dorsale);
- долонна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale palmare);
- ліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare);
- променева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale);
- суглобовий диск (discus articularis).
Зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби
(articulationes carpi; articulationes intercarpales)
До них належать:
- власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);
- суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis);
- середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis).
власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales)
Вони утворені зап’ястковими кістками (ossa carpi). Вони є:
- прості (articulationes simplices) – за будовою;
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- багатовісні – за функцією;
- малорухомі (amphiarthroses) – за видом рухів.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis)
Суглоб горохоподібної кістки утворений:
- горохоподібною кісткою (os pisiforme);
- тригранною кісткою (os triquetrum).
Він є:
- простий (articulatio simplex) – за будовою;
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- багатовісний – за функцією.
Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis) укріплюють:
- горохово–гачкувата зв’язка (lig. pisohamatum)
- горохово–п’ясткова зв’язка (lig. pisometacarpale).
Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis)
Середньозап’ястковий суглоб є:
- кулястий (articulatio spheroidea) – S-подібний за формою;
- складний (articulatio composita) – за будовою;
- одновісний – за функцією;
- малорухомий (amphiarthrosis) – за видом рухів.
У цьому суглобі (articulatio mediocarpalis) є ніби дві головки (capita):
- одна головка утворена човноподібною кісткою (os scaphoideum);
- друга головка утворена:
- тригранною кісткою (os triquetrum);
- півмісяцевою кісткою (os lunatum);
- човноподібною кісткою (os scaphoideum).
Суглобова порожнина (cavitas articularis) цього суглоба (articulatio mediocarpalis) продовжується між кістками, які утворюють перший та другий ряди зап’ястка (carpus), тобто з’єднується з порожнинами міжзап’ясткових суглобів (cavitates articulationum intercarpalium).
Суглобові поверхні:
- проксимальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares proximales seriei distalis ossium carpi);
- дистальні суглобові поверхні проксимального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares distales seriei proximalis ossium carpi).
Рухи навколо фронтальної осі (axis frontalis).
Види рухів:
- згинання (flexio);
- розгинання (extensio).
Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis) функціонально зв’язаний із променево–зап’ястковим суглобом (articulatio radiocarpalis).
Допоміжний апарат:
- тильні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia dorsalia);
- долонні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria);
- міжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia interossea);
- променева зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum).
Рухи кисті відносно передпліччя (antebrachium) відбуваються (рахуючи середнім, вихідним положенням те, при якому кисть міститься в одній площині з передпліччям) уздовж двох взаємно перпендикулярних осей: лобової (в площині долоні) і стрілової (перпендикулярної до поверхні долоні).
Навколо лобової осі (axis frontalis) відбуваються згинання кисті (flexio manus), близько 60–70о, і розгинання (extensio manus), до 45о.
Навколо стрілової осі (axis sagittalis) кисть рухається в бік ліктьової кістки – приведення (adductio manus), близько 35–40о, і в бік променевої кістки – відводиться (abductio manus), приблизно на 20о.
При таких рухах кисті відбувається колове обертання (circumductio), при якому кисть робить периферійні рухи, описуючи поверхню конуса.
В усіх вищеназваних рухах беруть участь два зчленування: променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) та зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби (articulationes carpi; articulationes intercarpales), комбінуючись в один суглоб кисті; суглоб ручної кисті (articulatio manus), причому проксимальний ряд зап’ясткових кісток відіграє роль кісткового меніска.
Зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales)
Зап’ястково–п’ясткові суглоби є:
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- складні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);
- багатовісні – за функцією.
Суглобові поверхні:
- дистальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies articulares distales seriei distalis ossium carpi);
- основи проксимальних фаланг II–IV пальців (bases phalangium proximales digitorum II–IV).
Рухи навколо:
- прямовисної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosеs), незначне ковзання (до 5 – 10 градусів) у різних напрямках.
Допоміжний апарат:
- тильні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia dorsalia);
- долонні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia palmaria).
Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
(articulatio carpometacarpalis pollicis)
Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця є:
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- сідлоподібний (articulatio sellaris) – за формою;
- двовісний – за функцією.
Суглобові поверхні:
- дистальна суглобова поверхня кістки–трапеції (facies articularis distalis ossis trapezii);
- суглобова поверхня основи I п’ясткової кістки (facies articularis basis articularis ossis metacarpi primi [I]).
Рухи навколо:
- стрілової осі (axis sagittalis);
- косо розташованої лобової осі (axis frontalis).
Види рухів:
- згинання та розгинання (flexio et extensio);
- протиставлення та зіставлення (oppositio et repositio);
- колове обертання (circumductio) навколо цих двох осей;
- згинання з протиставленням (flexio et oppositio);
- розгинання з приведенням і відведення (extensio, adductio et abductio);
- складні обертові рухи великого пальця.
Міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales)
Міжп’ясткові суглоби є:
- прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
- плоскі (articulationes planae) – за формою;
- багатовісні – за функцією і є малорухомі (amphiarthroses).
Суглобові поверхні: бічні та присередні поверхні основ II–V п’ясткових кісток (facies laterales et mediales basium ossium metacarpi secundi – quinti [II–V]).
Види рухів: належать до малорухомих суглобів (amphiarthroses), можливі незначні рухи у різних напрямках.
Допоміжний аппарат:
- тильні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia dorsalia);
- долонні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia palmaria);
- міжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia interossea).
У рухах кисті (manus) відносно передпліччя (antebrachium) беруть участь:
- променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);
- середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis);
- зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);
- міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);
- міжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales).
Усі ці суглоби, що об’єднані єдиною функцією, клініцисти називають суглобом кисті.
П’ястково–фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae)
П’ястково–фалангові суглоби є:
- кулясті (articulationes spheroideae) – за формою;
- прості (articulationes simplices) – за будовою;
- багатовісні – за функцією.
Суглобові поверхні:
- суглобова поверхня головки п’ясткових кісток (facies articularіs capitis ossium metacarpi);
- суглобова поверхня основи проксимальних фаланг (facies articularіs basis phalangium proximalium).
Рухи навколо:
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis);
- прямовисної осі (axis verticalis).
Види рухів:
- згинання і розгинання (flexio et extensio);
- при розігнутих пальцях – приведення і відведення (adductio et abductio);
- складні колові обертання (circumductiones).
Допоміжний апарат:
- обхідні зв’язки (ligg. collateralia);
- долонні зв’язки (ligg. palmaria);
- глибока поперечна п’ясткова зв’язка (lig. metacarpale transversum profundum).
Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae manus)
Міжфалангові суглоби кисті є:
- блокоподібні (ginglymi) – за формою;
- прості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
- одновісні – за функцією.
Суглобові поверхні (facies articulares):
- між основами середніх фаланг (bases phalangium mediarum) і блоком проксимальних фаланг (trochlea phalangium proximalium);
- між основами кінцевих фаланг (bases phalangium distalium) і блоком середніх фаланг (trochlea phalangium mediarum).
Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).
Види рухів:
–згинання (flexio);
- розгинання (extensio).
Допоміжний апарат:
- обхідні зв’язки (ligg. collateralia),
- долонні зв’язки (ligg. palmaria).
Матеріали підготував асистент Говда Р.В.