(Заняття 13.)

Система загальної сонної артерії. Судинно-нервовий пучок шиї. Зовнішня сонна артерія та її шийні гілки.

 

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis)

Вона є парною артерією і лежить позаду груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (m. sternocleidomastoideus), іде вгору попереду поперечних відростків шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), не віддаючи ніяких гілок.

Загальна сонна артерія (arteria carotis communis) відходить:

- з правої сторонивід плечо–головного стовбураправа загальна сонна артерія (arteria carotis communis dextra), яка є коротшою за ліву однойменну артерію і починається на шиї (collum);

- з лівої сторонивід дуги аортиліва загальна сонна артерія (arteria carotis communis sinistra), яка виходить на шию крізь верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior).

На рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae) загальна сонна артерія (arteria carotis communis) поділяється на:

- зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa);

- внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna).

Місце розгалуження називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis).

У цій ділянці розміщені сонна пазуха (sinus caroticus) і сонний клубочок (glomus caroticum).

 

Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa)

Зовнішня сонна артерія відгалужується від загальної сонної артерії (arteria carotis interna) в ділянці сонного трикутника (trigonum caroticum) на рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae).

На рівні шийки нижньої щелепи (collum mandibulae) ця артерія розгалужується на свої дві кінцеві гілки.

Від зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa) відходять:

- передні гілки;

- задні гілки;

- присередні гілки;

- кінцеві гілки.

До передньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami anteriores arteriae carotidis externae) належать:

- верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior), що кровопостачає щитоподібну залозу (glandula thyroidea) і розгалужується на ряд дрібних гілок та:

- верхню гортанну артерію (arteria laryngea superior), яка кровопостачає м’язи і слизову оболонку гортані (musculi et tunica mucosa laryngis);

- язикова артерія (a. lingualis), що кровопостачає під’язикову залозу (glandula sublingualis) і розгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика (arteria profunda linguae), які кровопостачають м’язи і слизову оболонку язика (musculi et tunica mucosa linguae);

- лицева артерія (a. facialis) – в ділянці підщелепного трикутника (trigonum submandibulare) розгалужується на:

- гілки до піднижньощелепної залози (glandula submandibularis);

- висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle);

- мигдаликову гілку (ramus tonsillaris) до піднебінного мигдалика (tonsilla palatina).

Перегинаючись через край нижньої щелепи (margo mandibulae) попереду жувального м’яза (m. masseter), лицева артерія розділяється на обличчі віддає:

- нижню губну артерію (a. labialis inferior);

- верхню губну артерію (a. labialis superior).

 

Описание: Описание: Описание: IMAGE508

Кінцевою гілкою лицевої артерії (a. facialis) є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока і анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а саме – від очної артерії (a. ophthalmica).

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать:

- груднинно–ключично–соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного м’яза, може відходити від верхньої щитоподібної артерії або від потиличної артерії;

- потилична артерія (a. occipitalis), кровопостачає:

- шкіру потилиці (cutis occipitis);

- черепну тверду оболону (dura mater cranialis);

- задня вушна артерія (a. auricularis posterior), кровопостачає:

- шкіру вушної раковини (cutis auriculae);

- шкіру потилиці (cutis occipitis);

- слизову оболонку барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);

- черепну тверду оболону (dura mater cranialis).

До присередньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami arteriae carotidis externae) належить:

- висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка кровопостачає:

- м’язи глотки (musculi pharyngis);

- глибокі м’язи шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi);

- черепну тверду оболону (dura mater cranialis);

- барабанну порожнину (cavitas tympani).

 

 

 

 

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1. Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis),

2. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

 

Тема 3. Лімфатичні судини і вузли шиї. Система внутрішньої яремної вени. Поверхневі вени шиї.

Лімфатичні судини і вузли голови та шиї

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei capitis et colli)

Від правої і лівої половин голови і шиї (caput et cervix) лімфа збирається, відповідно, у:

- правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter);

- лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister).

Вони проходять з кожного боку вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna).

Описание: Описание: Описание: Безимени-1

Правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter) впадає в праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або безпосередньо в правий венозний кут (angulus venosus dexter).

Лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister) впадає у грудну протоку (ductus thoracicus) або безпосередньо в лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

Лімфатичні вузли голови (nodi lymphoidei capitis) утворюють такі ділянкові групи:

- потиличні вузли (nodi occipitales);

- соскоподібні вузли (nodi mastoidei);

- поверхневі привушні вузли (nodi parotidei superficiales);

- глибокі привушні вузли (nodi parotidei profundi);

- піднижньощелепні вузли (nodi submandibulares);

- лицеві вузли (nodi faciales);

- підпідборідні вузли (nodi submentales).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закінчуються, переважно, у глибоких бічних шийних вузлах (nodi cervicales profundi).

Описание: Описание: Описание: шия

Лімфатичні вузли шиї (nodi lymphoidei cervicales) поділяються на дві групи лімфатичних вузлів:

- передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores);

- бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales).

Передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores) складаються з таких двох груп:

- поверхневі вузли, або передні яремні вузли (nodi superficiales; nodi jugulares anteriores) розташовані вздовж передньої яремної вени (vena jugularis anterior), вони збирають лімфу зі шкіри і м’язів шиї (musculi colli);

- глибокі вузли (nodi profundi).

До глибоких передніх шийних вузлів (nodi profundi cervicales anteriores) належать підпід’язикові вузли (nodi infrahyoidei), до складу яких входять:

- передгортанні вузли (nodi prelaryngei);

- щитоподібні вузли (nodi thyroidei);

- передтрахейні вузли (nodi pretracheales);

- притрахейні вузли (nodi paratracheales);

- заглоткові вузли(nodi retropharyngei).

У ці вузли впадають приносні лімфатичні судини від однойменних органів.

Бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales), що поділяються на:

- поверхневі вузли (nodi superficiales);

- верхні глибокі вузли (nodi profundi superiores);

- нижні глибокі вузли (nodi profundi inferiores);

- надключичні вузли (nodi supraclaviculares);

- додаткові вузли (nodi accessorii).

Поверхневі бічні шийні вузли розташовані вздовж зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa) і приймають лімфу із шкіри та поверхневої фасції.

Глибокі бічні шийні вузли розташовані вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna). Вони приймають виносні лімфатичні судини з язика (lingua), глотки (pharynx), мигдаликів (tonsillae), гортані (larynx), щитоподібної залози (glandula thyroidea) і м’язів шиї (musculi colli).

З виносних лімфатичних судин глибоких бічних шийних вузлів (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales) формується, відповідно, правий і лівий яремні стовбури (trunci jugulares dexter et sinister), які впадають у правий чи лівий венозні кути.

 

 

Внутрішня яремна вена (vena jugularis interna)

Внутрішня яремна вена є найбільшою венозною судиною, яка збирає кров від ділянок голови та шиї (caput et cervix).

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) є продовженням сигмоподібної пазухи черепної твердої оболони (sinus sigmoidei durae matris cranialis), де на рівні яремного отвору (foramen jugulare) вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає спочатку позаду внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а потім позаду загальної сонної артерії (a. carotis communis) та блукаючого нерва (n. vagus).

 

Перед злиттям з підключичною веною (v. subclavia) утворюється нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).

 

Внутрішня яремна вена (v.jugularis interna) має наступні позачерепні притоки:

- глоткові вени (vv. pharyngeae);

- язикову вену (v. lingualis);

- верхню щитоподібну вену (v. thyroidea superior);

- лицеву вену (v. facialis);

- занижньощелепну вену (v. retromandibularis), вона впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосередньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).

 

До внутрішньочерепних притоків внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) належать:

- пазухи твердої оболонки (sinus durae matris), які є:

- поперечна пазуха (sinus transversus);

- стік пазух (confluens sinuum);

- крайова пазуха (sinus marginalis);

- потилична пазуха (sinus occipitalis);

- кам’янисто-лускова пазуха (sinus petrosquamosus);

- сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

- верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);

- нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);

- пряма пазуха (sinus rectus);

- верхня кам’яниста пазуха (sinus petrosus superior);

- печериста пазуха (sinus cavernosus);

- клино-тім’яна пазуха (sinus sphenoparietalis);

- вени губчатки (vv. diploicae), від кісток черепа (ossa cranii);

- оболонні вени (vv. meningeales), від черепної твердої оболони (dura mater cranialis);

- верхня очна вена (v. ophthalmica superior) та нижня очна вена (v. ophthalmica inferior), від органа зору (organum oculi);

- вени лабіринту (vv. labyrinthi), від внутрішнього вуха;

- випускні вени (vv. emissariae), що сполучають внутрішньочерепні притоки з позачерепними притоками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

- вени головного мозку (vv. encephali) – глибокі та поверхневі (vv. рrofundae et superficiales).

Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени

вібуваються через випускні вени та притоки лицевої вени, останні з’єднані із печеристою пазухою (sinus cavernosus). Ці анастомози мають клінічне значення як шляхи можливого розповсюдження інфекції з лицевих ділянок до порожнини черепа.

Крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus) розміщене у підскроневій ямці, вкрите жирової клітковиною, оточує бічний і присередній крилоподібні м’язи (mm. pterigoidei lateralis et medialis) і приймає такі вени:

- середні оболонні вени (vv. meningeae mediae) та глибокі скроневі вени (vv. temporales profundae);

- вени крилоподібного каналу (v. canalis pterigoidei) – проходить в одноіменному каналі;

- шилососкоподібну вену (v. stylomastoidea) – йде із барабанної порожнини (cavitas tympani) і виходить з черепа (cranium) через однойменний отвір;

- привушні вени (vv. parotideae) – від привушної залози (glandula parotidea);

- передні вушні вени (vv. auriculares anteriores) – від передньої частини вушної раковини і зовнішнього слухового хода (meatus acusticus externus);

- суглобові вени (vv. auriculares) скронево-нижньощелепного суглоба (art. temporomandibularis) – в які впадають вени зовнішнього слухового хода (vv. meatus acusticus externus), барабанної перетинки (membrana tympanica) та барабанні вени (nn. tympanicae) від стінок барабанної порожнини (paries cavitas tympani).

Венозні сплетення в черепі є такі:

- венозне сплетення овального отвору (plexus venosus foraminis ovalis), яке розміщене в овальному отворі (foramen ovale) та з’єднуює печеристу пазуху (sinus cavernosus) з крилоподібним венозним сплетенням (plexus venosus pterygoidei);

- венозне сплетення сонного каналу (plexus venosus canalis carotici) оточує внутрішню сонну артерію (a. carotis interna) в однойменному каналі черепа, збирає кров від слизової оболонки барабанної порожнини (cavitas tympani) і встановлює зв’язок між печеристою пазухою (sinus cavernosus) та крилоподібним сплетенням (plexus pterygoideus);

- венозне сплетення під’язикового каналу (plexus venosus canalis hypoglossi) з’єднує потиличну пазуху (sinus occipitalis) із нижньою кам’янистою пазухою (sinus petrosus inferior) і внутрішнім хребтовим сплетенням (plexus vertebralis).

 

Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa)

Зовнішня яремна вена утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які супроводжують однойменні артерії.

У зовнішню яремну вену (vena jugularis externa) впадають передні яремні вени (vv. jugulares anteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).

Підключична вена (vena subclavia)

Підключична вена розміщена на шиї (cervix) у переддрабинчастому просторі (spatium prescalenum), підключичні вени, зливаючись з внутрішньою яремною веною (v. jugularis interna), формують плечо–головну вену (v. brachiocephalica).

Підключична вена (vena subclavia) є продовженням пахвової вени (vena axillaris), лежить в однойменній борозні на верхній поверхні першого ребра (sulcus venae subclaviae costae primae) попереду переднього драбинчастого м’яза (m. scalenus anterior) і збирає кров від:

- грудних вен (vv. pectorales);

- тильної лопаткової вени (v. scapularis dorsalis).

 

Передня яремна вена (v. jugularis anterior)

 

Передня яремна вена (v. jugularis anterior) формується із підшкірних вен підборідного трикутника (trigonum submentale) та впадає у зовнішню яремну вену (vena jugularis externa).

Обидві передні яремні вени у міжапневритичному просторі (interaponeuroticum suprasternale) з’єднуються одна з одною поперечним анастомозом через яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis), яка знаходиться над верхнім краєм груднини та ключиці.

Діаметр передньої яремної вени дуже різний: вона то ледве помітна, то досягає значної товщини (в рідких випадках є прямим продовженням передньої яремної вени). Іноді обидві передні вени зливаються в непарну судину різної довжини і товщини, утворюючи серединну вену шиї (v. mediana colli); рідко остання буває і при наявності обох передніх яремних вен.

 

Шийні частини блукаючого нерва і симпатичного стовбура. Шийне сплетення.

Від шийної частини блукаючого нерва (pars cervicalis nervi vagi) відходять:

- глоткова гілка (r. pharyngeus), яка разом з гілками язико–глоткового нерва (rami nervi glossopharyngei) і завузловими симпатичного стовбура (truncus sympathicus) утворює глоткове сплетення (plexus pharyngeus). Зокрема, по симпатичних гілках передається команда на пригнічення виділення секрету залозами слизової оболонки глотки. Глоткова гілка, що складається з рухових волокон, іннервує:

- верхній та середній м’язи–звужувачі глотки (mm. constrictores pharyngis superior et medius);

- м’язи м’якого піднебіння (mm. palati mollis), за винятком м’яза–натягувача піднебінної завіски (m. tensor veli palatini);

 

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) – це парний утвір, який проходить збоку від хребтового стовпа (columna vertebralis) i складається з 20–25 вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici) або прихребтових симпатичних вузлів (ganglia sympathica paravertebralia), що з’єднані між собою міжвузловими гілками (rr. interganglionares).

Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) складається з:

- 3–х шийних вузлів симпатичного стовбура (ganglia cervicalia trunci sympathici);

- 10–12 грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici);

- 4–5 поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympathici);

- 4–5 крижових вузлів симпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici);

- одного непарного куприкового вузла симпатичного стовбура (ganglion impar trunci sympathici).

Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) є найбільшим вузлом симпатичного стовбура (truncus sympathicus), який розміщений попереду поперечних відростків II–III шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium).

Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що містять завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae):

1. Cполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які з’єднують вузол симпатичного стовбура (ganglion trunci sympathici) з I–IV шийними спинномозковими нервами (nervi spinales cervicales).

2. Внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus), що направляється до однойменної артерiї (a. carotis interna) i вздовж її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке разом із артерією входить в порожнину черепа (cavitas cranii) через сонний канал (canalis caroticus).

У сонному каналі (canalis caroticus) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) відходять сонно–барабанні нерви (nn. caroticotympanici) до слизової оболонки середнього вуха (tunica mucosa auris mediae).

Після виходу внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) із сонного каналу (canalis caroticus) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) відходить симпатичний корінець крило–піднебінного вузла (radix sympathica ganglii pterygopalatini) – глибокий кам’янистий нерв (n. petrosus profundus), який з’єднується з великим кам’янистим нервом (n. petrosus major), утворюючи нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei). У складі останнього через крилоподібний канал (canalis pterygoideus) заходить у крило–піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), направляється повз крило–піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum).

Симпатичні волокна у складі крило–піднебінних нервів (nn. pterygopalatini) здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз:

- слизової оболонки носової порожнини і ротової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi et cavitatis oris);

- сполучної оболонки; кон’юнктиви нижньої повіки (tunica conjunctiva palpebrae inferioris);

- шкіри лиця (cutis faciei).

Частину внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus), яка розташована в печеристій пазусі (sinus cavernosus), нерідко називають печеристим сплетенням (plexus cavernosus).

В очну ямку (orbita) симпатичні волокна внутрішнього сонного сплетення (fibrae sympathicae plexus carotici interni) попадають у вигляді періартеріального сплетення очної артерії (a. ophthalmica), яка є гілкою внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna).

Від очного сплетення (plexus ophthalmicus) відходить симпатичний корінець (radix sympathica) до парасимпатичного війкового вузла (ganglion ciliare).

Волокна симпатичного корінця проходять транзитом (не перериваються) через війковий вузол і у складі коротких війкових нервів (nn. ciliares breves) досягають очного яблука (bulbus oculi) та іннервують судини ока (vasa oculi) і м’яз–розширювач зіниці (m. dilatator pupillae).

У порожнині черепа (cavitas cranii) внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus) продовжується у навколосудинне сплетення гілок внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna).

3. Зовнішні сонні нерви (nn. carotici externi), що направляються до зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa) і формують симпатичне зовнішнє сонне сплетення (plexus caroticus externus), яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

4. Яремний нерв (n. jugularis) йде по стінці внутрішньої яремної вени (paries venae jugularis internae) до яремного отвору (foramen jugulare), де розгалужується на гілки, що йдуть у складі IX, X, XII пар черепних нервів (nervi craniales).

5. Гортанно–глоткові гілки (rr. laryngopharyngei), що беруть участь в утворенні гортанно–глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервуючи слизову оболонку та кровоносні судини глотки i гортані (tunica mucosa et vasa sanguinea pharyngis et laryngis).

6. Верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior), що йде паралельно до симпатичного стовбура (truncus sympathicus).

Правий верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior dexter) проходить вздовж плечоголовного стовбура (truncus brachiocephalicus) і вступає в глибоку частину серцевого сплетення (plexus cardiacus) на задній поверхні дуги аорти (facies posterior arcus aortae).

Лівий верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior sinister) прилягає до лівої загальної сонної артерії (arteria carotis communis sinistra), спускається у поверхневу частину серцевого сплетення (plexus cardiacus), яке розташоване між дугою аорти (arcus aortae) і роздвоєнням легеневого стовбура (bifurcatio trunci pulmonalis).

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) непостійний, розміщений попереду від поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]).

Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) з’єднаний з:

- верхнім шийним вузлом (ganglion cervicale superius) однією міжвузловою гілкою (r. interganglionaris);

- нижнім шийним вузлом (ganglion cervicale inferius) двома міжвузловими гілками (rr. interganglionares), які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії (a. subclavia).

Від середнього шийного вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до V–VI шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales), іноді до IV;

- один або два тонких нерви від середнього шийного вузла. Вони беруть участь в утворенні:

- зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus);

- сплетення нижньої щитоподібної apтepiї (plexus arteriae thyroideae inferioris), іннервуючи щитоподібну і прищитоподібну залози (glandulae thyroidea et parathyroidea);

- середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis  medius), що йде паралельно і збоку від верхнього шийного серцевого нерва (n. cardiacus cervicalis superior) i входить в глибоку частину серцевого сплетення (plexus cardiacus).

При відсутності середнього шийного вузла (ganglion cervicale medium) всі вищеназвані гілки відходять від міжвузлових гілок (rr. interganglionares) на рівні поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]), а завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) в ці гілки попадають від шийно–грудного вузла (ganglion cervicothoracicum).

Нижній шийний вузол (ganglion cervicale inferius) часто зливається з першим грудним вузлом (ganglion thoracicum) i утворює шийно–грудний вузол (ganglion cervicothoracicum) або зірчастий вузол (ganglion stellatum).

Biн лежить на piвнi шийки першого ребра (collum costae primae), позаду підключичної артерії (a.subclavia) у місці відходження від неї хребтової apтepiї (a. vertebralis).

Від нижнього шийного вузла відходять такі гілки:

- сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які йдуть до VII–VIII шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales);

- підключична петля (ansa subclavia), яка охоплює спереду підключичну артерію (a. subclavia). Симпатичні волокна цієї петлі утворюють на цій артерії підключичне сплетення (plexus subclavius), яке розгалужується по гілках підключичної apтepiї (a. subclavia), досягаючи органів і тканин шиї (collum), порожнини грудної клітки (cavitas thoracis) та верхньої кінцівки (membrum superius);

- гілки до блукаючого нерва (nervus vagus) i діафрагмового нерва (nervus phrenicus);

- хребтовий нерв (n. vertebralis), що утворює навколо хребтової apтepiї (arteria vertebralis) хребтове сплетення (plexus vertebralis). Це сплетення продовжується з гілками хребтової apтepiї (arteria vertebralis) до головного мозку (encephalon) i спинного мозку (medulla spinalis) та їx оболон (meninges);

- нижній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis  inferior), що йде до глибокої частини серцевого сплетення (plexus cardiacus).

 

Шийне сплетення; шийні нерви (plexus cervicalis; nervi spinales)

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів і залягає під груднинно–ключично–соскоподібним м’язом (m. sternocleidomastoideus). З цього сплетення відходять:

- м’язові нерви (рухові);

- шкірні нерви (чутливі);

- мішаний нерв.

М’язові гілки (рухові) шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї, разом з низхідною гілкою під’язикового нерва (r. descendens) беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis), яка складається з:

- верхнього корінця (radix superior);

- нижнього корінця (radix inferior).

Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходить:

- щито–під’язикова гілка (r. thyrohyoideus) до однойменного м’яза (m. thyrohyoideus);

- гілки до підпід’язикових м’язів (musculi infrahyoidei);

Шкірні гілки (чутливі) виходять з–під бічного краю груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo lateralis musculi sternocleidomastoidei) і представлені такими нервами:

1) шийним поперечним нервом (n. transversus colli), що іннервує:

- шкіру передньої ділянки шиї і має:

- верхні гілки (rr. superiores);

- нижні гілки (rr. inferiores);

2) великим вушниим нервом (n. auricularis magnus), що  іннервує:

- шкіру вушної раковини (cutis auriculae);

- шкіру зовнішнього слухового ходу (cutis meatus acustici externi) і має:

- задню гілку (r. posterior);

- передню гілку (r. anterior);

3) малим потиличним нервом (n. occipitalis minor), що іннервує шкіру потиличної ділянки (cutis regionis occipitalis);

4) надключичними нервами (nn. Supraclaviculares), що іннервують шкіру:

- надключичної ділянки (regio supraclavicularis);

- бічної шийної ділянки; бічного шийного трикутника (regio cervicalis lateralis; trigonum colli laterale);

- шкіру над дельтоподібним м’язом і складаються з:

- osteriors надключичних нервів (nn. Supraclaviculares mediales);

- проміжних надключичних нервів (nn. Supraclaviculares intermedii);

- бічних надключичних нервів (nn. Supraclaviculares laterales).

Від шийного сплетення відходить мішаний нерв діафрагмовий нерв (n. phrenicus), який заходить в грудну порожнину (cavitas thoracis), лягає під осердя (pericardium) і своїми чутливими гілками іннервує плевру (pleura) та осердя (осердна гілка – r. Pericardiacus).

Потім правий діафрагмовий нерв (n. phrenicus) проходить через діафрагму (diaphragma) й іннервує нутрощеву очеревину (peritoneum viscerale), яка вкриває печінку (hepar) та жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea).

Рухові гілки діафрагмового нерва (n. phrenicus) іннервують:

- діафрагму – діафрагмово–черевні гілки (rr. phrenicoabdominales).

 Кінцеві гілки зовнішньої сонної артерії: щелепна та поверхнева скронева артерії, хід, топографія і розподіл гілок.

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1. Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis), яка є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis frontalis) розгалужується на:

- лобову гілку (r. frontalis);

- тім’яну гілку (r. parietalis), дані гілки живлять м’язи і шкіру лобової ділянки (musculi et cutis regionis frontalis) та тім’яної ділянки (regionis parietalis).

На своєму шляху поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) віддає такі гілки:

- до привушної залози (glandula parotidea) – привушна гілка (r. parotideus);

- до м’язів лиця (musculi faciei) – поперечна артерія лиця (a. transversa faciei);

- до вушної раковини (auricula) – передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores);

- до скроневого м’яза (m.temporalis) – середня скронева артерія (a. temporalis media).

2. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є другою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

 

Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:

- 1–й відділ – щелеповий відділ (pars mandibularis);

- 2–й відділ – крилоподібний відділ (pars pterygoidea);

- 3–й відділ – крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).

Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:

- глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus);

- передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani);

- нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де кровопостачає ясна (gingiva) і зуби (dentes); вона розгалужується на:

- зубні гілки (rami dentales);

- навколозубні гілки (rr. peridentales);

- ясенні гілки (rr. gingivalis);

- навколозубні гілки (rami peridentales);

- підборідна гілка (ramus mentalis);

- щелепно–під’язикова гілка (ramus mylohyoideus);

- середня оболонна артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis).

У межах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris) відходять такі гілки:

- жувальна артерія (а. masseterica) до жувальних м’язів;

- щічна артерія (а. buccalis) до щічного м’яза;

- задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки:

- зубні гілки (rr. dentales);

- навколозубні гілки (rr. peridentales) до верхньої щелепи (maxilla) та великих кутніх зубів (dentes molares);

- ясенні гілки (rr. gingivalis).

Від крило–піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки:

- підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) до верхніх передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);

- низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) до твердого піднебіння (palatum durum), м’якого піднебіння (palatum molle) та піднебінного мигдалика (tonsilla palatina);

- клино–піднебінна артерія (a. sphenopalatina) до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) до слухової труби (tuba auditiva).

 

Вени голови. Лімфатичні судини і вузли голови.

Плечо–головні вени (venae brachiocephalicae)

Вони є права і ліва (значно довша) і формуються при злитті:

- підключичної вени (v. subclavia);

- внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

- інколи зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa).

Місце злиття цих вен називається венозним кутом (angulus venosus). Відповідно, є правий венозний кут і лівий венозний кут, куди впадають:

- зліва грудна лімфатична протока (ductus thoracicus);

- справа права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter).

У плечо–головні вени (venae brachiocephalicae) впадають:

- нижні щитоподібні вени (vv. thyroideae inferiores) від непарного щитоподібного сплетення (plexus thyroideus impar);

- нижня гортанна вена (v. laryngea inferior) від гортані (larynx);

- вени загруднинної залози (vv. thymicae) від загруднинної залози (thymus);

- осердні вени (vv. pericardiacae) від осердя (pericardium);

- середостінні вени (vv. mediastinales) від органів середостіння (mediastinum);

- бронхові вени (vv. bronchiales) від бронхів (bronchi);

- трахейні вени (vv. tracheales) від трахеї (trachea);

- стравохідні вени (vv. oesophageales) від стравоходу (oesophagus).

 

 

Внутрішня яремна вена (vena jugularis interna)

Внутрішня яремна вена є найбільшою венозною судиною, яка збирає кров від ділянок голови та шиї (caput et cervix).

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) є продовженням сигмоподібної пазухи черепної твердої оболони (sinus sigmoidei durae matris cranialis), де на рівні яремного отвору (foramen jugulare) вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає спочатку позаду внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а потім позаду загальної сонної артерії (a. carotis communis) та блукаючого нерва (n. vagus).

Перед злиттям з підключичною веною (v. subclavia) утворюється нижня цибулина яремної вени (bulbus inferior venae jugularis).

Внутрішня яремна вена (v.jugularis interna) має наступні позачерепні притоки:

- глоткові вени (vv. pharyngeae);

- язикову вену (v. lingualis);

- верхню щитоподібну вену (v. thyroidea superior);

- лицеву вену (v. facialis);

- занижньощелепну вену (v. retromandibularis), вона впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосередньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).

До внутрішньочерепних притоків внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) належать:

- пазухи твердої оболонки (sinus durae matris), які є:

- поперечна пазуха (sinus transversus);

- стік пазух (confluens sinuum);

- крайова пазуха (sinus marginalis);

- потилична пазуха (sinus occipitalis);

- кам’янисто-лускова пазуха (sinus petrosquamosus);

- сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

- верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);

- нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);

- пряма пазуха (sinus rectus);

- верхня кам’яниста пазуха (sinus petrosus superior);

- печериста пазуха (sinus cavernosus);

- клино-тім’яна пазуха (sinus sphenoparietalis);

 

- вени губчатки (vv. diploicae), від кісток черепа (ossa cranii);

- оболонні вени (vv. meningeales), від черепної твердої оболони (dura mater cranialis);

- верхня очна вена (v. ophthalmica superior) та нижня очна вена (v. ophthalmica inferior), від органа зору (organum oculi);

- вени лабіринту (vv. labyrinthi), від внутрішнього вуха;

- випускні вени (vv. emissariae), що сполучають внутрішньочерепні притоки з позачерепними притоками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

- вени головного мозку (vv. encephali) – глибокі та поверхневі (vv. рrofundae et superficiales).

Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени вібуваються через випускні вени та притоки лицевої вени, останні з’єднані із печеристою пазухою (sinus cavernosus). Ці анастомози мають клінічне значення як шляхи можливого розповсюдження інфекції з лицевих ділянок до порожнини черепа.

Крилоподібне сплетення (plexus pterygoideus) розміщене у підскроневій ямці, вкрите жирової клітковиною, оточує бічний і присередній крилоподібні м’язи (mm. pterigoidei lateralis et medialis) і приймає такі вени:

- середні оболонні вени (vv. meningeae mediae) та глибокі скроневі вени (vv. temporales profundae);

- вени крилоподібного каналу (v. canalis pterigoidei) – проходить в одноіменному каналі;

- шилососкоподібну вену (v. stylomastoidea) – йде із барабанної порожнини (cavitas tympani) і виходить з черепа (cranium) через однойменний отвір;

 

 

- привушні вени (vv. parotideae) – від привушної залози (glandula parotidea);

- передні вушні вени (vv. auriculares anteriores) – від передньої частини вушної раковини і зовнішнього слухового хода (meatus acusticus externus);

- суглобові вени (vv. auriculares) скронево-нижньощелепного суглоба (art. temporomandibularis) – в які впадають вени зовнішнього слухового хода (vv. meatus acusticus externus), барабанної перетинки (membrana tympanica) та барабанні вени (nn. tympanicae) від стінок барабанної порожнини (paries cavitas tympani).

Венозні сплетення в черепі є такі:

- венозне сплетення овального отвору (plexus venosus foraminis ovalis), яке розміщене в овальному отворі (foramen ovale) та з’єднуює печеристу пазуху (sinus cavernosus) з крилоподібним венозним сплетенням (plexus venosus pterygoidei);

- венозне сплетення сонного каналу (plexus venosus canalis carotici) оточує внутрішню сонну артерію (a. carotis interna) в однойменному каналі черепа, збирає кров від слизової оболонки барабанної порожнини (cavitas tympani) і встановлює зв’язок між печеристою пазухою (sinus cavernosus) та крилоподібним сплетенням (plexus pterygoideus);

- венозне сплетення під’язикового каналу (plexus venosus canalis hypoglossi) з’єднує потиличну пазуху (sinus occipitalis) із нижньою кам’янистою пазухою (sinus petrosus inferior) і внутрішнім хребтовим сплетенням (plexus vertebralis).

Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa)

Зовнішня яремна вена утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які супроводжують однойменні артерії.

У зовнішню яремну вену (vena jugularis externa) впадають передні яремні вени (vv. jugulares anteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).

 

Лімфатичні судини та вузли голови та шиї.

Голова, шия. У шкірі голови й лиця розташовані поверхнева та глибока лімфокапілярні сітки. Поверхнева сітка лежить під сосочковим шаром, глибока — між дермою і підшкірною клітковиною. Поверхнева лімфокапілярна сітка впадає в глибоку, від якої починаються відвідні лімфатичні судини, що мають лімфатичні клапани. Ці судини несуть лімфу до найближчих лімфатичних вузлів, розташованих вздовж головних підшкірних вен лиця: лицевої, гілок поверхневої скроневої, поперечної вени лиця тощо. Лімфатичні судини лобової та скроневої ділянок, вушної раковини впадають у поверхневі вушні вузли. Значна частина лімфи від м'язів лоба, повік, привушної залози потрапляє до лімфатичних вузлів товщі привушної слинної залози. Від поверхневих і глибоких привушних вузлів лімфа тече до системи бічних лімфатичних вузлів шиї, що групуються вздовж внутрішніх і зовнішніх яремних вен. Сюди ж надходить лімфа від потиличних і соскоподібних ділянок.

*У холоднокровних хребетних, у яких течія лімфи внаслідок наявності лімфатичних сердець швидша, ніж у теплокровних, лімфовузлів по ходу лімфатичних судин немає. Вони є у птахів і особливо у ссавців.

Поверхневі та глибокі лімфатичні судини передньої частини лиця несуть лімфу до регіонарних піднижньощелепних і підпідборідних лімфатичних вузлів, з яких лімфа відтікає до глибоких передніх лімфатичних вузлів шиї, найбільша кількість яких зосереджена вздовж внутрішньої яремної вени. В них може розвиватись запальна реакція під час таких захворювань, як ангіна, пульпіт, гінгівіт, глосит тощо. У випадках злоякісного захворювання в ділянці верхньої чи нижньої щелепи слід видаляти всі лімфатичні вузли шиї одним блоком з клітковиною та фасціями.

Піднижньощелепні вузли (nodi submandibulars) розташовані в піднижньо-щелепному трикутнику шиї, приймають лімфу від піднижньощелепної та під'язикової слинних залоз, слизової оболонки порожнини рота, частково від очного яблука й порожнини носа.

Серед бічних шийних вузлів (nodi сегvicales laterales) найбільше значення мають глибокі вузли (мал. 220), розташовані по ходу судинно-нервового пучка шиї. До цих вузлів надходить лімфа від стінок порожнини носа, язика, піднебінних мигдаликів, глотки й гортані.

 

Надключичні вузли (nodi supraclaviculares) містяться в надключичній ямці н приймають лімфу від задніх відділів молочної залози та органів грудної порожнини. Крім того, дрібні (часто одиночні) лімфатичні вузли розташовуються: перед вушною раковиною (поверхневі й глибокі привушні), що збирають лімфу від привушної слинної та слизової залоз; позаду вушної раковини (потиличні, соскоподібні та ін.), що приймають лімфу від шкіри та м'язів потиличної ділянки голови; у підборідному трикутнику шиї (під-підборідні), що збирають лімфу від коренів і альвеол передніх нижніх зубів і нижніх відділів лиця; у ділянці щічного м'яза (щічний, носогубний, нижньощелепний вузли), які збирають лімфу від щік, очних ямок, губ тощо; передні глибокі шийні (передгортанні, перед- і білятрахеальні, щитоподібні), до яких надходить лімфа від органів передньої ділянки шиї; заглоткові (nodi rеtropharyngealеs), що збирають лімфу від глотки, піднебінних мигдаликів і задніх відділів стінок порожнини носа.

 

Внутрішня сонна артерія. Кровоносні судини очної ямки.

 

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) є основною судиною, що постачає кров'ю головний мозок.

Внутрішня сонна артерія проходить спочатку збоку і ззаду, а потім присередньо від зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa), йде вертикально вгору і заходить у зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici), де вона утворює вигин.

Внутрішня сонна артерія (a. carotis interna) має:

- шийну частину (pars cervicalis);

- кам’янисту частину (pars petrosa);

- печеристу частину (pars cavernosa);

- мозкову частину (pars cerebralis).

У шийній частині (pars cervicalis) на її початку є розширення внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) – сонна пазуха (sinus caroticus), у стінці якої містяться барорецептори.

Від шийної частини (pars cervicalis) внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) ніякі гілки не відходять.

У кам’янистій частині (pars petrosa) внутрішня сонна артерія (a. carotis interna), проходячи в сонному каналі (canalis caroticus), віддає:

- сонно–барабанні артерії (aa. caroticotympanicae), які кровопостачають барабанну порожнину (cavitas tympani);

- артерію крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei), яка кровопостачає бічну стінку клиноподібної пазухи (paries lateralis sinus sphenoidalis).

При виході з каналу через внутрішній отвір сонного каналу (apertura interna canalis carotici) внутрішня сонна артерія (a.carotis interna) лягає в сонну борозну клиноподібної кістки (sulcus caroticus ossis sphenoidalis), проходить через печеристу пазуху (sinus cavernosus).

У печеристій частині (pars cavernosa) від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) відходять такі гілки:

- основна і крайова гілки намету (rr. вasalis et marginalis tentorii) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis), а саме до намету мозочка (tentorium cerebelli);

- нижня гіпофізна артерія (a. hypophysialis inferior) до нейрогіпофіза; задньої частки (neurohypophysis; lobus posterior);

- оболонна гілка (r. meningeus) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) середньої черепної ямки (fossa cranii media);

- гілки трійчастого вузла (rr. ganglionares trigeminales) до трійчастого вузла трійчастого нерва (ganglion trigeminale nervi trigemini).

У мозковій частині (pars cerebralis) від внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) на рівні зорового каналу (canalis opticus) відходять такі основні гілки:

- очна артерія (a. ophthalmica);

- передня мозкова артерія (a. cerebri anterior);

- середня мозкова артерія (a. cerebri media);

- задня сполучна артерія (a. communicans posterior);

- передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior).

 

 

Мал. 198. Артерії голови та шиї. Внутрішня сонна артерія (в. carotis interna):

1 — truncus brachiocephalics; 2 — trachea; 3 — a. carotis communis dextra; 4 — a. thyroidca inferior: 5 - gl. thyroidea; 6 — pharynx; 7 - membrana thyrohyoidca: 8 - a. thyroidca superior; 9-а. carotis externa; 10 — a. iingualis; 11 — a. facialis; 12 - a. alveolaris superior posterior; 13 - a. infraorbitalis; 14 — a. ophthahnica; 15, 20 — a. carotis interna; 16 — a. basilaris;  17 — clivus;  18 - a. vcrtebralis:  19 — a. occipitalis; 21 — a. subclavia dextra.

 

Очна артерія (a. ophthalmica) через зоровий канал (canalis opticus) разом із зоровим нервом (n. opticus) входить в очну ямку (orbita) і кровопостачає:

- очне яблуко (bulbus oculi);

- допоміжні органи ока (organa oculi accessoria);

- слизову оболонку носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

- шкіру лоба (cutis frontis).

Кінцеві гілки очної артерії (a. ophthalmica) – це:

- присередні повікові артерії (aa. palpebrales mediales);

- артерія спинки носа (a. dorsalis nasi).

Остання анастомозує з кутовою артерією (a. angularis) – гілкою лицевої артерії (a. facialis) із системи зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) йде вперед і переходить на прнсередню поверхню півкулі великого мозку, огинає коліно мозолистого тіла й тягнеться по його верхній поверхні до потиличної частки великого мозку. . Спереду від перехрестя зорових нервів обидві передні мозкові артерії з'єднуються передньою сполучною артерією (a. communicans anterior).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) кровопостачає:

- присередні поверхні:

- лобової частки (facies mediales lobi frontalis);

- тім’яної частки (lobus parietalis);

- частково потиличної частки кінцевого мозку (lobus occipitalis telencephali).

- нюхову цибулину (bulbus olfactorius) та нюховий шлях (tractus olfactorius);

- смугасте тіло (corpus striatum).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) з’єднується з такою ж артерією з протилежного боку за допомогою передньої сполучної артерії (a. communicans anterior).

Середня мозкова артерія (в. cerebri media) потужніша, ніж попередня.  Йде назовні і лягає в бічну ямку великого мозку, потім піднімається догори й назад, віддаючи численні гілки — острівцеві артерії (аа. insularcs) до базальних вузлів через передню продірявлену речовину, дорзобічної поверхні лобової, скроневої та тім'яної часток великого мозку.

 Середня мозкова артерія (a. cerebri media) – найбільша гілка внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), кровопостачає:

- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- острівець (insula).

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) відходить від заднього півкола внутрішньої сонної артерії приблизно на тому самому рівні, що іі попередня, прямує назад і зливається із задньою мозковою артерією (гілка основної артерії). Передня і задня мозкові артерії із сполучними гілками і внутрішньою сонною артерією беруть участь в утворенні артеріального кола великого мозку (сігculus arteriosus cerebri).

Задня сполучна артерія (a. communicans posterior) анастомозує із задньою мозковою артерією (a. cerebri posterior) – гілкою основної артерії (a.basilaris) із системи підключичної артерії (arteria subclavia).

Передня артерія судинного сплетення (a. clioroidca anterior) відходить від внутрішньої сонної артерії вище від очної артерії. Прямує вздовж зорового шляху назад і назовні, проходить разом з м'якою оболоною головного мозку в нижній ріг бічного шлуночка (півкулі великого мозку), де розгалужується і входить до складу його судинного сплетення.

Передня артерія судинного сплетення (a. choroidea anterior) заходить у скроневий ріг бічного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis), а потім – у третій шлуночок (ventriculus tertius), бере участь у формуванні судинних сплетень цих шлуночків (plexus choroidei ventriculorum).

U–подібний вигин печеристої та мозкової частин внутрішньої сонної артерії (partes cavernosa et cerebralis arteriae carotidis externae) називають сифоном сонної артерії (siphon caroticum).

 

Міжсистемні артеріальні анастомози в ділянці голови та шиї

Ці анастомози існують між внутрішньою сонною артерією (arteria carotis interna) та зовнішньою сонною артерією (arteria carotis externa), вони є такі:

- артерія спинки носа (a. dorsalis nasi) – гілка очної артерії системи внутрішньої сонної артерії анастомозує з кутовою артерією (гілка лицевої артерії системи зовнішньої сонної артерії) – в ділянці кореня носа;

- надлобкова і надочноямкова артерія (гілки очної артерії системи внутрішньої сонної артерії) та лобкова гілка поверхневої скроневої артерії (гілка зовнішньої сонної артерії) –анастомозують в лобовій ділянці (regio frontalis);

- оболонна гілка внутрішньої сонної артерій анастомозує з середньою оболонною і крилооболонною артерією (гілки верхньощелепної артерії системи зовнішньої сонної артерії) – в твердій мозковій оболоні (dura mater) середньої черепної ямки (fossa cranii media);

- задня оболонна артерія (гілка висхідної глоткової артерії від внутрішньої сонної артерії) анастомозує із оболоннями гілками хребтової артерії (від підключичної артерії) – в твердій мозковій оболоні (dura mater) задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- сонно-барабанні артерії (гілки внутрішньої сонної артерії) анастомозують із передньою, нижньою та задньою барабанними артеріями (гілки верхньощелепної, висхідної глоткової та задньої вушної артерій системи зовнішньої сонної артерії) – в барабанній порожнині (cavitas tympani).

Фізіологічне значення має артеріальне коло мозку (circulus arteriosus cerebri) – Вілізієве коло (circulus Wilisii), як пристосувальний механізм, що забезпечує безперебійне колатеральне кровопостачання головного мозку. Цей анастомоз, між внутрішньою сонною артерією та підключичною артерією, знаходиться у підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum) на основі головного мозку.

Вілізієве коло утворене кінцевими відділами обох сонних артерій, передсполучними частинами обох передніх мозкових артерій (гілки внутрішніх сонних артерій) та обома задніми мозковими артеріями (система підключичної артерії), а також передньою сполучною артерією та задньою сполучною артерією.

Мал. 199. Артерії головного мозку (вид знизу)-Артеріальне коло великого мозку (circulus arteriosus cerebri):

1 — аа. cerebri anteriores; 2 — a. communicans anterior; 3 — a carotis interna; 4 — a. cerebri media; 5 - a. communicans posterior; 6 — a. cerebri posterior; 7 — a. basilaris; 8 — a. vertcbralis; 9 - a spinalis anterior; 10 - a. cercbclli posterior inferior.

 

 

 

 

Матеріали підготував доцент Боймиструк І.І.