Спинний мозок. Форма, топографія. Оболонки спинного мозку. Проста і складна рефлекторні дуги.

Спинний мозок: внутрішня будова.

Анатомія стовбурової частини головного мозку. Довгастий мозок, міст. Середній мозок. Покрівля середнього мозку. Ніжки і водопровід мозку. Мозочок, його зовнішня і внутрішня будова. Четвертий шлуночок.

 

 Заняття 8.

Спинний мозок. Зовнішня будова. Оболонки спинного мозку. Внутрішня будова. Спинномозкові нерви. Задні гілки.

 

НЕРВОВА СИСТЕМА

Нервова система сприймає подразнення навколишнього середовища та відповідаєна подразнення відповідними реакціями.

Не менш важливою функцією нервової системи є встановлення зв’язків між усіма органами власного організму і забезпечення його існування як єдиного цілого.

За анатомо–функціональною класифікацією нервова система умовно поділялась на:

- соматичну, або анімальну нервову систему;

- вегетативну, або автономну нервову систему.

За новою Міжнародною анатомічною номенклатурою нервова система, згідно з топографічним принципом, складається з:

- центральної частини, або центральної нервової системи ;

- периферійної частини, або периферійної нервової системи .

До центральної частини; центральної нервової системи;належать;

- спинний мозок;

- головний мозок .

До периферійної частини; периферійної нервової системи;належать:

- спинномозкові нерви;

- черепні нерви;

- нерви автономного відділу вегетативного відділу;

- нервові вузли;

- нервові сплетення;

- рецептори ;

- нервові закінченняефектори.

Автономний відділ; автономна частина периферійної нервової системи;поділяється на:

- симпатичну частину;

- парасимпатичну частину.

Ранішеавтономну нервову систему називали вегетативною нервовою системою і поділяли на:

- парасимпатичну нервову систему ;

- симпатичну нервову систему .

Структурно-функціональною одиницею нервової системи є нейрон нейроцит, тобто нервова клітина з усією сукупністю належних їй відростків і кінцевих апаратів.

Можна розрізняти три сторони діяльності нервової системи:

- рецепторну функцію, тобто сприйняття подразнення і поширення відповідного імпульсу по нервових провідниках до центра;

- замикальну функцію, тобто процес перетворення одержаного нервовим центром імпульсу в певну зовнішню реакцію;

- ефекторну функцію, тобто здійснення відповідної реакції рухової або секреторної.

Нейрон має такі відростки:

- нейрит , або аксон , гр.. – ось, по ньому збудження прямує від тіла нейрона до робочого органу або до іншого нейрона;

- дендрит , гр.– дерево, по ньому збудження прямує у бік тіла нейрона.

Місце контакту нейронів, де нервовий імпульс передається від одного нейрона на інший є синапсом .

Розрізняють такі типи нейронів:

- рецепторні аферентні, афекторні, чутливі нейрони, вони лежать поза центральною нервовою системою, один відросток іде на периферію і закінчується чутливим закінченням, другий – входить в центральну нервову систему в спинний мозок або в стовбурову частину головного мозку;

- замикальні асоціативні нейрони, які лежать в межах центральної нервової системи;

- ефекторні еферентні, рухові нейрони, тіла їх містяться в центральній нервовій системі або в симпатичних вузлах, а нейрити аксони, продовжуючись у вигляді осьових циліндрів нервових волокон, досягають робочих органів м’язів, залоз.

Розрізняють такі рецептори:

- екстерорецептори, вони знаходяться в органах чуттів і на межі тіла з навколишнім середовищем у шкірі, слизових оболонках і сприймають відчуття болю, температури, дотику і тиску;

- інтерорецептори, вони розміщуються у внутрішніх органах і сигналізують про зміни фізичного та хімічного стану цих органів та їхнього вмісту;

- пропріорецептори, вони знаходяться в органах апарата руху в м’язах, сухожилках, фасціях, зв’язках та суглобових капсулах і реагують на сигналізують про зміну взаєморозташування структур в апараті руху.

Рефлекторна дуга представляє собою ланцюг нервових клітин, яка включає афекторні чутливі та ефекторні рухові, або секреторні нейрони, по яких нервовий імпульс рухається від місця свого збудження від рецептора до робочого органу до ефектора.

Проста рефлекторна дуга складається з двох неронів – аферентного та ефекторного.

Тіло першого нейрона рецепторного, аферентного знаходиться поза центральною нервовою системою.

Зазвичай це псевдоуніполярний нейрон, тіло якого розташоване в спинномозковому вузлі або чутливому вузлі черепних нервів . .

Периферійний відросток псевдоуніполярного нейрона іде в складі спинномозкових нервів або чутливих волокон черепних нервів та закінчується рецептором, який сприймає зовнішнє із зовнішнього середовища або внутрішнє в органах, тканинах подразнення.

Це подразнення трансформується у нервовий імпульс, який досягає тіла нервової клітини, а потім по центральному відростку сукупність яких утворює задні або чутливі корінці спинномозкових нервів направляється у спинний мозок або по відповідним черепним нервам – в головний мозок.

Як правило, рефлекторна дуга складається не з двох нейронів, а побудована складніше. Так, між двома нейронами – рецепторним аферентним і ефекторним еферентним – є один або декілька вставних замикальних нейронів.

Спинний мозок та головний мозокмають сіру речовину і білу речовину та відноситься до центральної нервової системи.

Сіра речовина спинного та головного мозку – це скупчення нервових клітин, які утворюють ядра або нервові центри.

Біла речовина – це нервові волокна, відростки нервових клітин. Нервові волокна утворюють провідні шляхи спинного та головного мозку і зв’язують різні відділи центральної нервової системи та різних ядер нервових центрів між собою

Нервова система людини розвивається із зовнішнього зародкового листка – ектодерми.

Ріст нервового жолоба приводить до утворення нервової трубки, яка складається з трьох шарів.

З внутрішнього шару розвивається епендимальна вистілка порожнин шлуночків мозку і центрального каналу спинного мозку.

Із середнього плащового шару розвивається сіра речовина мозку.

Зовнішній шар, майже немає нервових кліти, перетворюється у білу речовину.

Передній кінець нервової трубки черепна частин розширюється і дає початок розвитку головного мозку. Останні відділи нервової трубки дають початок розвитку спинного мозку.

Черпна частина нервової трубки утворює три первинні мозкові пухирі: передній, середній та задній ромбоподібний.

Передній мозковий пухир перетворюється на кінцевий мозокта проміжний мозок .

Із середнього мозкового пухиря розвивається середній мозок .

Задній мозковий пухир дає початок задньому мозкута довгастому мозку .

Отже, утворюється п’ять відділів головного мозку, їх можна розрізнити на 6-му тижні розвитку ембріона.

Порожнина пухирів та спинної частини нервової трубки перетворюються на шлуночки головного мозку та у центральний канал спинного мозку.

З гангліозної пластинки розвиваються нервові вузли.

Еволюційний розвиток нервової системи. Провідна роль нервової системи виникла і розвинулась в процесі еволюції тварин у зв’язку з ускладненням організму в цілому.

Нервова система є лише у багатоклітинних організмів. Вона пройшла три такі основні етапи розвитку в філогенезі тварин:

 етап – дифузна нервова система,

 етап – вузлова нервова система,

 етап – трубчаста нервова система.

Вперше нервова система утворюється в кишковопорожнинних тварин гідри, медузи – дифузна або сітчаста нервова система.

У червів і членистоногих раки, павуки, комахи нервові клітини зібрані у скупчення – вузли ганглії які між собою з’єднуються. Така нервова система називається вузловою або гангліонарною.

У всіх хребтових тварин і людини нервова система трубчастого типу, тобто нервові клітини зібрані у вигляді нервової трубки

На початковій стадії розвитку хребтових тварин особливо велику роль відіграли апарат руху і органи чуття, які сприяли виникненню найбільш організованої трубчастої нервової системи.

 

Мал. 224. Розвиток центральної нервової ситеми поперечний розтин:

а нервова пластинка; б нервова борозна; в нерво­вий жолобок; г –майже замкнута нервова трубка: д -замкнута нервова трубка;1- ектодерма; 2 — закладка спинномозкових вузлів і вузлів автономної нервової системи;3 спинний мозок, що розвивається.

Вади розвитку спинного мозку. До них належать:

- міелодисплазія, яка нерідко поєднується із порок розвитку хребта – неповне закриття хребтового каналу та фізіологічно виражається двостороннім плоскостопієм, зниженням ахілових і подошвових рефлексів, ночним діурезом та порушенням статевої потенції.

- диастематомиелия, це розщеплення спинного мозку – не змикання симетричних частин спинного мозку у ембріона.

- дипломіелія, вона характеризується подвоєнням спинного мозку та часто супроводжується із.

Вади розвитку головного мозку. До них належать:

- агенезія – відсутність всього мозку та черепа;

- ацефалія – відсутність півкуль великого мозку при наявності не розвиненого стовбура головного мозку і спинного мозку;

- геміцефалія або геміенцефалія – частково недорозвинута одна півкуля великого мозку;

- цефальоцеле – мозкові кили грижи;

- агірія – відсутність звивин;

- мікрогірія – неглибокі звивини;

- макрогірія – широкі, крупні звивини;

- поренцефалія – лійкоподібні порожнини, які своєю широкою частиною направлені до поверхні півкуль великого мозку.

СПИННИЙ МОЗОК

Це довгий тяж циліндричної форми, який розміщений в хребтовому каналі і тягнеться від великого отвору потиличної кістки до рівня –І поперекових хребців.

Спинний мозок закінчується мозковим конусом, від якого до окістя другого куприкового хребця тягнеться кінцева нитка, спинномозкова частина, , яка фіксується до задньої поверхні тіла дру­гого куприкового хребця. Ця нитка є за­лишком редукованого хвостового відділу спинного мозку. Край великого отвору по­тиличної кістки вважається верхньою межею спинного мозку, де він переходить у довгастий мозок.

 

На рівні відшийного грудного хребців спинний мозок утворює:

- шийне стовщення, яке найбільшого свого розміру досягає на рівнішийного хребця.

На рівні–грудних хребців утворює:

попереково–крижове стовщення, яке переходить в мозковий конус, розташовані відповідно до центрів іннервації верхніх і нижніх кінцівок.

Всередині спинного мозку проходить центральний канал, який продовжується вгорі вшлуночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком.

Розрізняють такі частини спинного мозку:

- шийна частина; шийні сегменти 1–8; 1–8, їх є 8;

- грудна частина; грудні сегменти 1–12; 1–12, їх є 12;

- поперекова частина; поперекові сегменти 1–5; 1–5, їх є 5;

- крижова частина; крижові сегменти 1–5; 1– 5, їх є 5;

- куприкова частина; куприкові сегменти 1 – 3; 1–3, їх є 1–3.

Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців два передніх та два задніх називається сегментом .

Спинний мозок, відповідно, складається з 31 – 33 сегментів.

Починаючи з нижніх чотирьох шийних, сегменти розташовуються вище відповідних хребців хребтового стовпа правило Шипо. Таке розташування пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому, практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів.

Скелетотопія спинномозкових сегментів:

- у нижньому шийному ,і верхньому грудному відділах ,сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця;

- в середньому грудному відділу сегменти ,розміщені на два хребці вище;

- в нижньому грудному відділу сегменти,розміщені на три хребці вище;

- поперекові сегменти розміщені на рівнігрудних хребців;

- крижові і і куприкові сегменти – на рівнігрудногопоперекового хребці.

Відношення сегментів спинного мозку до периферійної рухової і чутливої іннервації такі:

- м’язи і шкіра верхньої кінцівки іннервуються таі, почасти,грудними сегментами;

- шкіра і м’язи тулуба іннервуються - грудними сегментами;

- шкіра над пахвинною зв’язкою .іннервується поперековим сегментом;

- нижня кінцівка іннервується поперековими та крижовими сегментами;

- ділянка зовнішніх статевих органів, промежини і присередній відділ сідничної ділянки іннервуються крижовими сегментами; тут же містяться рефлекторні центри сечовипускання, дефекації і ерекції.

Сіра речовина спинного мозку із задніми і передніми корінцями і переднім, бічним, заднім власними пучками білої речовини , що обрамляє сіру речовину, утворює власний або сегментарний апарат спинного мозку.

Тобто, це частина спинного мозку, яка відповідає двом парам корінців два передніх і два задніх і вузької смужки білої речовини, яка безпосередньо прилягає до сірої речовини.

Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку – здійснення вроджених реакцій рефлексів у відповідь на подразник внутрішній або зовнішній – безумовні рефлекси.

Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижчегрудного сегмента, разом з корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст спинного мозку.

На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина .

На задній поверхні спинного мозку проходить задня серединна борозна , де розташована задня серединна перегородка .

По бічній поверхні спинного мозку проходить передньобічна борозна – права і ліва, та задньобічна борозна – права та ліва.

Між задньою серединною борозною та задньобічною борозною розташована задня проміжна борозна .

У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця, який має в своєму дистальному кінці стовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва; спинномозковий вузол;.

У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів.

Із передньобічних борозен виходять рухові волокна переднього корінця.

Задній і передній корінці з’єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва .

Відповідно до кількості сегментів спинного мозкуутворюються 31 – 33 пари спинномозкових нервів.

Спинномозковий нерв проходить через міжхребцевий отвір і розгалужується на такі гілки:

- передню гілку або , яка є найбільшою гілкою і з’єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів, утворюючи нервові сплетення, за винятком передніх грудних нервів, які не утворюють сплетень, а продовжуються у міжреброві нерви . . Ця гілка має рухові та чутливі волокна;

- задню гілку або, яка йде дозаду між поперечними відростками хребцівта іннервує шкіру і глибокі м’язи спини , м’язи шиї та підпотиличні м’язиі .

Задні гілки крижових спинномозкових нервівпроходять через задні крижові отвори . Ця гілка має рухові та чутливі волокна, а задня гілкашийного спинномозкового нерва виходить між потиличною кісткою і атлантомта містить тілки рухові волокна;

- оболонну гілку; поворотну гілку , яка містить чутливі та симпатичні нервові волокна і заходить у хребтовий канал через міжхребцевий отвір та іннервує оболони спинного мозку;

- білу сполучну гілку , що містить вкриті мієліном передвузлові нервові волокна, які йдуть від ядра спинного мозку до найближчого симпатичного вузла. Ця гілка відходить тільки від І шийного, всіх грудних та верхніх двох, трьох поперекових спинномозкових нервів.

До спинномозкових нервів підходять сірі сполучні гілки , які містять переважно завузлові нервові волокна, що йдуть від усіх вузлів симпатичного вузла до всіх пар 31 спинномозкових нервів.

Оболонки спинного мозку

Спинномозкова тверда оболонкамал. 245, яка має вигляд довгастого мішка, складається з двох листків — зовнішнього, що є окістям хребців, і внутрішнього, або власне твердої оболонки. Простір, розташований назовні від твердої оболонки, називається надтвердооболонним. Він заповнений клітковиною, яка містить головним чином численні внутрішні вени хребта. Вгорі тверда оболонка спинного мозку фіксується до краю великого потиличного отвору, а знизу закінчується сліпо і в переходить у нит­ку твердої оболонки, яка закріплюється на куприку. У межах міжхребцевих отворів тверда оболонка вкриває спинномозкові корінці, вузли та нерви.

Спинномозкова павутинна оболонка

 тонка, без­барвна і прозора; щільно прилягає до внутрішньої поверхні твердої оболонки. Спинномозкова м'яка оболонка  щільно вкриває речовину спинного мозку; містить велику кількість артельних і венозних судин. Між па­вутинною і м'якою оболонками є чималий підпавутинний простір-, заповнений цереброспіналь-ною рідиною і з'єднаний з однойменним простором головного мозку. Таким чином, спинний мозок із своїми корінцями ніби плаває в церебро-спінальній рідині. Стійкого положення йому надають дві зв'язки — проміжна шийна перегородка та зубчасті зв'язки, які формуються з м'якої оболонки мозку. Проміжна шийна перегородка, яка є лише в шийному відділі, йде від серединної борозни спинного мозку до павутинної оболонки. Зубчаста зв'язка починається від бічних поверхонь спинного мозку між передніми й задніми корінцями та у вигляді 19 — 23 зубців фіксується до твердої оболонки.

 

 

Спинний мозок складається із сірої речовини, яка оточена з усіх сторін білою речовиною.

Від задньої серединної борозни тягнеться задня серединна перегородка , яка доходить до сірої речовини і поділяє білу речовину на дві половини, а передня серединна щілинане доходить до сірої речовини, тому тут утворюється передня біла спайка , яка сполучає передні симетричні ділянки білої речовини.

Сіра речовина спинного мозку

Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з:

- переднього стовпа;

- заднього стовпа;

- проміжного бічного стовпа, цей стовп чітко виражений лише в грудо–поперековому відділі спинного мозку;

- центральної драглистої речовини проміжної зони, що розташована навколо центрального каналу, який висланий епендимою.

На поперечному розрізі стовпи мають вигляд рогів і тому в сірій речовині розрізняють парні:

- передній ріг;

- задній ріг;

- бічний ріг.

На рівні шийного та попереково–крижового відділів спинного мозку клітини переднього рогу утворюють спинномозкову пластинку– – . На інших рівнях ця пластинка розташована в проміжній речовини.

У передніх стовпах розташовані рухові клітини, які формують 5 рухових ядер:

- передньобічне ядро;

- передньоприсереднє ядро;

- задньобічне ядро;

- задньоприсереднє ядро;

- цетральне ядро.

Аксони цих клітин утворюють передні корінці, які в складі спинномозкових нервів досягають поперечносмугастих м’язів шиї, тулуба та кінцівок.

Задні роги мають:

- верхівку ;

- головку ;

- шийку ;

- основу .

Задні роги, які формують задній стовп, складаються із вставних асоціативних клітин.

Вони приймають імпульс від чутливих клітин спинномозкового вуза і передають його на інший нейрон спинного мозку або головного мозку.

Вставні клітини задніх рогів формують:

- на верхівці крайове ядро; спинномозкова пластинка ; ;

- у головцідраглисту речовину; спинномозкова пластинка ; ;

- у шийцівласне ядро; спинномозкова пластинката ;заднього рогу та спинномозкова пластинка;

- у основі, в присередній частині рогу попереду від власного ядра і зміщене на бічний ріг – грудне ядро; дорсальне ядро – спинномозкова пластинка ;чи стовпи Кларка–Штіллінга.

У проміжному стовпі на поперечному зрізі виділяють:

- центральну проміжну речовину , що оточує центральний канал спинного мозку і має передню та задню сіру спайку ;

- бічну проміжну речовину , що розміщена збоку від центральної проміжної речовини в межах від І грудного до ІІ поперекового сегментів спинного мозку, де розташовані нейрони симпатичної частини автономної нервової системи.

У бічних рогах проміжного стовпа грудо–поперекового відділу спинного мозку розташовані тіла нейронів симпатичної частини автономної вегетативної нервової системи, які формують бічно–проміжне ядро.

У бічній проміжній речовині , на рівні сегментів 13, латеральніше центрального каналу міститься присередньо–проміжне ядро, а на рівні крижової частини спинного мозку сегменти 24 розміщені крижові парасимпатичні ядра , як складаються із вставних клітин вісцеральної чутливості.

Увесь проміжний стовп утворений спинномозковою пластинкою.

У проміжному стовпі також розміщене ядро соромітного нерва , переднє присереднє ядрота сітчастий утвір спинного мозку , який лежить у куті між переднім та заднім стовпами і має сітчастий вигляд це скупчення білої та сірої речовини.

Біла речовина спинного мозку

Вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи чутливі, аферентні і низхідні шляхи рухові, еферентні.

За допомогою борозен біла речовина поділяється на:

- передній канатик;

- задній канатик;

- бічний канатик.

Правий і лівий передні канатики за допомогою передньої білої спайкисполучаються між собою.

У задніх канатиках проходить два висхідні шляхи:

- тонкий пучок, пучок Голя, який розташований присередньо;

- клиноподібний пучок, або пучок Бура, розташований збоку від нього.

Біла речовина передніх канатиків утворює в основному такі низхідні шляхи:

- передній кірково–спинномозковий шляхчи передній пірамідний шлях;

- покрівельно–спинномозковий шлях;

- сітчасто–спинномозкові волокна;

- мосто–сітчасто–спинномозковий шлях;

- оливо–спинномозкові волокна;

- присінково–спинномозковий шлях.

У передньому канатику проходить також один висхідний шляхпередній спинномозково–таламічний шлях .

У бічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи:

- задній спинномозково–мозочковий шлях шлях Флексіга;

- передній спинномозково–мозочковий шлях шлях Говерса;

- бічний спинномозково–таламічний шлях .

Присередньо в бічних канатиках проходять низхідні шляхи:

- бічний кірково–спинномозковий шлях , або бічний пірамідний шлях;

- червоноядерно–спинномозковий шлях – шлях Монакова.

 

До центральних структур спинного мозку належать:

- спинномозкове поле ; спинномозкова пластинка; , воно є ділянкою сірої речовини, що прилягає до центрального каналу;

- передня та задня сір спайки це тонкі пластинки сірої речовини, які прилягають до центрального каналу спереду і позаду;

- передня та задня біл спайки , вони розташовуються назовні від передньої та задньої сірих спайок;

- центральний канал – це вузький канал, який розміщений посередині спинного мозку.

Частина спинного мозку, яка відповідає двом парам корінців два передніх і два задніх з вузькою смужкою білої речовини, яка безпосередньо примикає до сірої речовини, утворює власний апарат спинного мозку, або сегментарний апарат спинного мозку сегмент, а за новою міжнародною номенклатурою – частину або сегмент.

 

 

Загальний огляд головного мозку. Вихід з мозку 12 пар черепних нервів.

Головний мозокподіляється на:

- ромбоподібний мозок – , який складається з

- довгастого мозку; цибулини ;

- заднього мозку , до складу якого належать:

- міст ;

- мозочок ;

- середній мозок ;

- передній мозок , складається з:

- проміжного мозку ;

- кінцевого мозку .

Головний мозок розвивається із трьох зародкових пухирців нервової трубки, які є потовщенням нервової трубки або первинних мозкових пухирців:

- переднього мозкового пухирця або переднього мозку ;

- середнього мозкового пухирця або середнього мозку ;

- ромбоподібного заднього мозкового пухирця або заднього ромбоподібного мозку .

На стадії п’яти зародкових пухирців формуються:

1 із ромбоподібного мозкового пухирцяформуються два вторинні мозкові пухирці:

- довгастий мозок ;

- задній мозок .

2 Середній мозковий пухирецьне поділяється на вторинні мозкові пухирі і відділяється від ромбоподібного мозкуперешийком ромбоподібного мозку.

3 із переднього мозкового пухирцяформуються два вторинні мозкові пухирці:

- кінцевий мозок ;

- проміжний мозок .

Отже:

Із ромбоподібного мозку розвивається:

- довгастий мозок; цибулина ;

- задній мозок , у склад якого входять:

- міст

- мозочок .

Із середнього мозку розвивається:

- пластинка покрівлі  середнього мозку ;

- ніжки мозку.

Із проміжного мозку розвивається;

- таламічний мозок ;

- гіпоталамус ;

- епіталамус ;

- метаталамус .

Кінцевий мозок складається з:

- півкулі великого мозку;

- нюхового мозку ;

- основних ядер та структур утворівсірої та білої речовин;

- плаща півкульабо, за новою номенклатурою, кори великого мозку;

- мозолистого тіла;

- склепіння .

 

Розвиток головного мозку: а стадія трьох мозкових пухирців близько 3.5 тижня; 1 - передній мозок; 2 середній мозок; 3 ромбоподібний мозок; б стадія п'яти мозкових пухирців близько 5.5 тижня; в стадія п'яти мозкових пухирців близько 7-8 тижня; г стадія п'яти мозкових пухирців близько 10 тижнів; 1 - кінцевий мозок; 2 проміжний мозок: 3 - середній мозок; -4 задній мозок; 5 довгастий мозок; в спинний мозок.

 

Головний мозок також можна поділити на:

- кінцевий мозок; великий мозок ; ;

- стовбур головного мозку, який складається з:

- довгастого мозку ;;

- моста ;

- середнього мозку ;

- проміжного мозку .

Згідно з новою анатомічною номенклатурою Сан–Паулу, кінцевий мозокмає основні ядра та структури утворів , до яких відносяться:

- хвостате ядро;

- сочевицеподібне ядро;

- смугасте тіло;

- внутрішня капсула;

- променистий вінець;

- асоціативні волокна кінцевого мозку .

Кінцевий мозок має дві півкулі – праву і ліву, на яких є такі поверхні:

- нижня поверхня півкулі великого мозку;

- верхньобічна поверхня півкулі великого мозку;

- присередня поверхня півкулі великого мозку.

На нижній поверхні півкуль великого мозку – основи головного мозку – виходять 12 пар черепних нервів:

- перша пара, нюховий нерв –чутливий, що виходить:

- з черепачерез дірчасту пластинку решітчастої кістки;

- з головного мозкувіднюхових цибулин і ;

- друга пара, зоровий нерв –чутливий, що виходить:

- з черепачерез зорові канали;

- з головного мозкувід зорового перехрестя;

- третя пара, окоруховий нерв – мішаний, що виходить:

- з головного мозкуз міжніжкової ямки;

- з черепачерез верхню очноямкову щілину а;

- четверта пара, блоковий нерв, що виходить:

- з головного мозкуз обох боків від вуздечки верхнього мозкового паруса, проходячи з бічної сторони ніжок мозку;

- з черепа через верхню очноямкову щілину ;

- п’ята пара, трійчастий нерв, що виходить:

- з головного мозкуна межі між мостомі середніми мозочковими ніжками ;

- з черепавиходить трьома гілками:

- очний нерв ; 1 ; 1 через верхню очноямкову щілину ;

- верхньощелепний нерв; 2; 2 через круглий отвір;

- нижньощелепний нерв ; 3 ; 3 через овальний отвір;

- шоста пара, відвідний нерв, що виходить:

- з головного мозкуміж мостомі пірамідами довгастого мозку ;

- з черепачерез верхню очноямкову щілину ;

- сьома пара, лицевий нерв, що виходить:

- з головного мозкув мосто–мозочковому куті;

- з черепачерез шило–соскоподібний отвір;

- восьма пара, присінково–завитковий нерв, що виходить:

- з головного мозкув мосто–мозочковому куті, позаду сьомої пари ;

- з черепачерез внутрішній слуховий отвір ;

- дев’ята пара, язикоглотковий нерв, що виходить:

- з головного мозкуіз задньобічної борозни довгастого мозку;

- з черепачерез яремний отвір;

- десята пара, блукаючий нерв, що виходить:

- з головного мозкуіз задньобічної борозни довгастого мозку позаду дев’ятої пари ;

- з черепачерез яремний отвір;

- одинадцята пара, додатковий нерв, що виходить:

- з головного мозкуіз задньобічної борозни довгастого мозку і задньобічної борозни спинного мозку, нижче десятої пари ;

- з черепачерез яремний отвір;

- дванадцята пара, під’язиковий нерв, що виходить:

- з головного мозкуміж оливою та пірамідою довгастого мозку ;

- з черепачерез канал під’язикового нерва .

На нижній поверхні півкулі великого мозку; основи головного мозку, ззаду наперед знаходяться:

- довгастий мозок; цибулина ;

- міст ;

- в сторони від моста відходять середні мозочкові ніжки ;

- спереду від моста проходять ніжки мозку, між ними міститься міжніжкова ямка, на дні якої є задня пронизана речовина ;

- спереду від ямки знаходяться сосочкові тіла;

- спереду від сосочкових тіл розміщений сірий горб, від якого відходить лійка , на останній розташований гіпофіз , складовими якого є аденогіпофіз; передня частка ; та нейрогіпофіз; задня частка ;;

- по боках від сірого горба містяться зорові шляхи, які наближаються один до одного і переходять у зорове перехрестя;

- зорові нерви;

- нюхові трикутники, на дні яких розташована передня пронизана речовина ;

- нюхові шляхи;

- нюхові цибулини.

На присередній поверхні півкулі великого мозку знаходяться:

- півкулі великого мозку, які сполучаються між собою мозолистим тілом.

Мозолисте тіло має спереду коліно , яке переходить донизу в дзьоб . Дзьоб продовжується в дзьобову пластинку, яка, в свою чергу, закінчується кінцевою пластинкою.

Ззаду мозолисте тіло закінчується валиком ;

Під мозолистим тілом проходить склепіння , яке ззаду закінчується ніжками , а спереду переходить у стовпи ;

Між мозолистим тілом і стовпами склепіння натягнута пластинка прозорої перегородки ;

Під склепіннямрозташований таламус; горб ;

Позаду таламусарозміщена пластинка покрівлі; чотиригорбкова пластинка;, яка складається з верхніх горбків та нижніх горбків;

Між ніжками мозку та покрівлею середнього мозку проходить водопровід середнього мозку; водопровід мозку;, або Сільвієв водопровід, який сполучається:

- ззаду з четвертим шлуночком;

- спереду з третім шлуночком;

Четвертий шлуночок обмежований:

- вгорі і знизу верхнім мозковим парусом ;

- знизу нижнім мозковим парусом ;

Дном четвертого шлуночка є ромбоподібна ямка, яка займає дорсальну поверхню моста та довгастого мозку;

По боках від довгастого мозку містяться півкулі мозочка – –, які з’єднані між собою черв’яком мозочка ––;

Півкулі великого мозку відокремлюються одна від одної поздовжньою щілиною великого мозку , яка йде до мозолистого тіла.

Великий мозоквідокремлюється від мозочкапоперечною щілиною великого мозку .

 

 

 

Анатомія стовбурової частини головного мозку. Довгастий мозок, його зовнішня та внутрішня будова. Будова моста. Сітчата формація.

Довгастий мозок; ЦИБУЛИНА

Він є продовженням спинного мозку і має вигляд молодої цибулини, тому і називається цибулиною .

Як і спинний мозок, довгастий мозок на доральній поверхні має:

- задню серединну борозну ;

- дві задньобічні борозни.

На вентральній поверхні довгастого мозку проходить:

- передня серединна щілина ;

- дві передньо–бічні борозни.

Між передньою серединною щілиноюі передньобічними борознами містяться піраміди довгастого мозку; піраміди цибулини ;, які на межі із спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрестя пірамід.

Між передньобічною та задньобічною борознами розміщені оливи .

Дорсальна поверхня довгастого мозку утворює нижню частину ромбоподібної ямки.

На дорсальній поверхні нижче ромбоподібної ямки чітко контуруються:

- тонкий пучок з тонким горбком попереду;

- клиноподібний пучок з клиноподібним горбком.

Сіра речовина довгастого мозку представлена:

- нижнім оливним комплексом; нижніми оливними ядрами ; ;

- тонкими ядрами;

- клиноподібними ядрами;

- центром дихання і кровообігу;

- ядрами ІХ– ХІІ пар черепних нервів.

Біла речовина довгастого мозку складається з:

- висхідних шляхів, у склад яких входять присередня петля, яка в довгастому мозкові робить перехрестта спинномозкова петля;

- низхідних шляхів пірамідних шляхів;

- сітчастої формації.

 

 

МІСТ, або міст Варолія

Він розміщений попереду довгастого мозку, утворений потовщенням мозкової речовини, яка за допомогою середніх мозочкових ніжоксполучає мозочокз мостом .

Містмає:

- вентральну поверхню, на якій проходить основна борозна;

- дорсальну поверхню, яка утворює верхню частину ромбоподібної ямки.

Сіра речовина мостаскладається із:

- власних ядер мосту ;

- ядер –ІІІ пар черепних нервів.

На межі між вентральною та дорсальною частинами мосталежать ядра трапецієподібного тіла , основу яких складають:

- переднє ядро трапецієподібного тіла;

- бічне ядро трапецієподібного тіла;

- присереднє ядро трапецієподібного тіла.

Біла речовина моста складається із нервових волокон, які ідуть у складі:

- присередньої петлі;

- сітчастої формації;

- пірамідних шляхів.

 

СІТЧАСТІ ЯДРА,

або СІТЧАСТА ФОРМАЦІЯ,

чи РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ

Це будь–яка сукупність кількох дифузних сіток з клітин та нервових волокон у спинному мозку та в стовбурі головного мозку, утворюючи сітку.

Сітчаста формація пов’язана з:

- усіма органами чуття;

- руховими та чутливими ділянками:

- кори великого мозку;

- таламус ;

- гіпоталамус ;

- спинного мозку.

Сітчаста формація регулює:

- рівень збудливості і тонус різних відділів центральної нервової системи, включаючи кору великого мозку;

- бере участь в регуляції рівня свідомості, емоцій, вегетативних функцій, цілеспрямованих рухів.

Сітчаста формація, за І. П. Павловим, – це друга неспецифічна аферентна нервова система.

До сітчастих ядер належать:

- сітчасті ядра;

- ядра шва;

- велетенськоклітинне ядро.

Мозочок, його зовнішня та внутрішня будова. Ядра, ніжки, їх сполучення, склад. Перешийок ромбоподібного мозку. Четвертий шлуночок.

МОЗОЧОК

Мозочокє окремою частиною головного мозку . Разом із мостомформує задній мозокі є найбільшим відділом ромбоподібного мозку , яка відділяється від кінцевого мозкупоперечною щілиною великого мозку , куди заходить намет мозочка.

Зверху до мозочкаприлягають потиличні частки великого мозку .

На нижній поверхні мозочкає широка заглибина – долинка мозочка, до якої прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку.

озочкмає півкулі мозочка, які розділені між собою поздовжньою щілиною .

Півкулі мозочка з’єднуються за допомогою черв’яка мозочка – –.

 

Мозочокскладається з:

- тіла мозочка;

- клаптиково–вузликової частки. Межею між ними є задньобічна щілина мозочка.

Зовнішня будова мозочка

Мозочок має:

- тіло мозочка, яке складається з:

- двох півкуль мозочка;

- черв’яка мозочка, який розташований між ними;

- долинку мозочка в якій розміщений довгастий мозок;

- черв’як мозочка, який має такі частини по колу зверху вниз:

- язичок мозочка;

- вершину ;

- схил ;

- листок черв’яка;

- горб ;

- піраміду ;

- вузлик ;

- щілини мозочка, що є численні і різні за глибиною; вони пронизують півкулі мозочка та черв’як мозочка. Є такі щілини:

- горизонтальна щілина, яка поділяє мозочок на:

- вентральну частину;

- дорсальну частину;

- міжпівмісяцева щілина;

- задня верхня щілина ;

- задньобічна щілина;

- передпірамідна щілина;

- друга щілина;

- листки мозочка розташовані між щілинами мозочка.

Щілини мозочка поділяють мозочокна такі частки і часточки:

 

Внутрішня будова мозочка

Біла речовина мозочка, яка оточена корою та розділена на периферії численними, різної глибини борознами, тому на стріловому сагітальному розрізі нагадує гілку деревадерево життя.

Мозочокззовні вкритий шаром сірої речовини – корою мозочка, в якій знаходяться листки мозочка, що відокремленіміж собою щілинами мозочка.

Сіра речовина мозочка є скупченням сірої речовини у товщі мозкового тілаі складається з чотирьох пар таких ядер:

- зубчасте ядро; бічне ядро мозочка; ;

- переднє міжпозиційне ядро; коркоподібне ядро ;, яке закриває ворота зубчастого ядра ;

- заднє міжпозиційне ядро; кулясте ядро ; ядро вершини шатра; присереднє ядро мозочка;

Біла речовина мозочка складає основну масу мозочка і називається мозковим тілом мозочка .

Мозочок має три пари мозочкових ніжок, які з’єднують його з іншими відділами головного мозку :

- середні мозочкові ніжки , що з’єднують мозочокз мостом ;

- верхні передні мозочкові ніжки , що з’єднують мозочокз покривом середнього мозку;

- нижні задні мозочкові ніжки , що з’єднують мозочокз довгастим мозком.

 

ЧЕТВЕРТИЙ ШЛУНОЧОК

Він є похідним порожнини ромбоподібного мозкуі має:

- ромбоподібну ямку, яка є передньою стінкою четвертого шлуночка за старою номенклатурою– дном четвертого шлуночка;

- покрив четвертого шлуночка , який є задньою стінкою четвертого шлуночка його називали ом четвертого шлуночка.

 

РОМБОПОДІБНА ЯМКА

Ромбоподібна ямка лежить на дорсальній поверхні довгастого мозку та моста і обмежована:

- вгорі верхніми мозочковими ніжками ;

- знизу нижніми мозочковими ніжками .

Посередині ромбоподібної ямки проходить серединна борозна, яка поділяє ямку на праву та ліву симетричні половини.

Уздовж серединної борозни з боків розміщується парне присереднє підвищення, у верхній частині якого виступає лицевий горбик.

У нижній частині ромбоподібної ямки утворюється:

- трикутник блукаючого нерва; блукаючий трикутник  він розташований збоку;

- трикутник під’язикового нерва , розташований присередньо.

На межі між мостомі довгастим мозком у ромбоподібній ямці поверхнево проходять мозкові смуги четвертого шлуночка, які виходять з бічних закутків ромбоподібної ямки і заглиблюються в серединну борозну. Вони є аксонами нейронів заднього дорсального завиткового слухового ядра.

Частина ромбоподібної ямки, яка розміщується біля бічних закутків, називається присінковим полем.

Наромбоподібну ямку проектуються ядра –ХІІ пар черепних нервів.

 

Топографія ядер черепних нервів у ромбоподібній ямці. Середній мозок. Покрівля середнього мозку. Ніжки і водопровід мозку.

Проекція ядер черепних нервів на

ромбоподібну ямку

На ромбоподібну ямку проектуються ядра – пар черепних нервів, які розташовані в товщі моста та довгастого мозку.

Рухові ядра черепних нервів проектуються на ромбоподібну ямку в присередніх її частинах.

Чутливі ядра проектуються на ромбоподібну ямку в бічних її частинах.

Парасимпатичні автономні ядра проектуються на ромбоподібну ямку між руховими та чутливими ядрами, ближче до рухових ядер.

На поверхню ромбоподібної ямки проектуються ядра таких черепних нервів зверху вниз:

Трійчастий нерв,

мішаний нерв

Він має:

- рухове ядро трійчастого нерва, яке є руховим і розміщене в дорсальній частині моста присередньо від чутливих ядер;

- головне мостове ядро трійчастого нерва, яке є чутливим і розміщене в дорсолатеральній частині верхнього відділу моста;

- середньомозкове ядро трійчастого нерва, що є чутливим і розміщене в покриві середнього мозку поруч з водопроводом середнього мозку;

- спинномозкове ядро трійчастого нерва, що є чутливим і залягає вздовж довгастого мозку та заходить у верхні – сегменти спинного мозку.

Усі чутливі ядра трійчастого нерва мають спільну ділянку проекції у блакитному голубому місці ромбоподібної ямки.

Відвідний нерв,

руховий нерв

Він має єдине рухове ядро:

- ядро відвідного нерва , що проектується на лицевий горбок.

Лицевий нерв,

мішаний нерв

Він має єдине рухове ядро:

- ядро лицевого нерва , що розміщене латеральніше глибше лицевого горбка.

У складі лицевого нерва знаходиться проміжний нерв, або Врісбергів нерв ХІІІ пара.

Проміжний нерв має:

- ядро одинокого шляху , що є чутливосмаковим ядром і розміщене збоку від межової борозни, воно видовжене від середини ромбоподібної ямки аж до пірамід довгастого мозку. Це ядро є спільним для , ,пар черепних нервів;

- верхнє слиновидільне ядро , яке є парасимпатичним автономним ядром і розміщене в дорсальній частині моста нижче та присередньо від ядра лицевого нерва.

- сльозове ядро, яке є парасимпатичним автономним ядром і розташоване дещо нижче верхнього слиновидільного ядра.

Присінково–завитковий нерв,

чутливий нерв

Він складається з двох частин:

- завиткового нерва, або завиткової частини;

- присінкового нерва, або присінкової частини.

Завитковий нерв має:

- переднє завиткове ядро ;

- заднє завиткове ядро .

Ці ядра є чутливими та проектуються на поверхню бічних закутків ромбоподібної ямки збоку від присінкового поля.

Присінковий нерв має:

- присереднє присінкове ядро , або ядро Швальбе;

- бічне присінкове ядро , абоядро Дейтерса;

- верхнє присінкове ядро , або ядро Бехтерєва;

- нижнє присінкове ядро , або ядро Роллера.

Ці ядра є чутливими і проектуються на поверхню присінкового поля ромбоподібної ямки присередньо від завиткових ядер.

Язико–глотковий нерв,

мішаний нерв

Він має:

- подвійне ядро, яке є руховим ядром і проектується на рівні нижньої ямочки ромбоподібної ямки. Це ядро є спільним для ,тапар черепних нервів.

- ядро одинокого шляху , яке є чутливосмаковим ядром і проектується збоку від межової борозни, воно видовжене від середини ромбоподібної ямки аж до пірамід довгастого мозку. Це ядро є спільним для , ,пар черепних нервів. Нейрони, що належать язико–глотковому нерву, займають середню третину ядра одинокого шляху;

- нижнє слиновидільне ядро , що є парасимпатичним автономним ядром і проектується на присередньому підвищенні в нижньому трикутнику ромбоподібної ямки.

Блукаючий нерв,

мішаний нерв

Він має:

- подвійне ядро, що є руховим ядром і проектується в ділянці нижньої ямочки ромбоподібної ямки. Це ядро є спільним для , ,пар черепних нервів;

- ядро одинокого шляху , що є чутливосмаковим ядром і проектується збоку від межової борозни, воно видовжене від середини ромбоподібної ямки до пірамід довгастого мозку. Це ядро є спільним для , ,пар черепних нервів;

- заднє ядро блукаючого нерва, що є парасимпатичним ядром, яке проектується в ромбоподібній ямці в трикутнику блукаючого нерва в нижній частині ромбоподібної ямки.

Додатковий нерв,

руховий нерв

Він має:

- спинномозкове ядро додаткового нерва, яке є руховим за функцією і розміщене в передніх рогах шести верхніх шийних сегментів спинного мозку;

- черепне ядро додаткового нерва, або подвійне ядро, яке є руховим і проектується в ділянці нижньої ямочки ромбоподібної ямки.

Під’язиковий нерв ,

руховий

Він має: одне рухове ядро під’язикового нерва , яке проектується на нижній кут ромбоподібної ямки в трикутнику під’язикового нерва. Це ядро прилягає до сітчастої формації і продовжується до рівня –го шийного сегмента спинного мозку.

 

ПОКРИВ ЧЕТВЕРТОГО ШЛУНОЧКА ,

або  четвертого шлуночка

Він утворений:

- верхнім мозковим парусом ;

- нижнім мозковим парусом ;

- судинним прошарком, або судинною основою І шлуночка, яка доповнює нижній мозковий парус . У товщі судинної основи міститься судинне сплетення, яке продукує спинномозкову рідину.

Покрив четвертого шлуночкамістить три отвори:

- серединний отвір; отвір Маженді;, він непарний і розміщений у нижньому куті нижнього мозкового парус ;

- бічний отвір; отвір Люшка;, він є парним і розміщений у бічних закутках нижнього мозкового паруса .

Четвертий шлуночок сполучається через:

- водопровід середнього мозку; водопровід мозку; з третім шлуночком;

- серединний отвір з підпавутинним простором головного та спинного мозку;

- бічні отвори з підпавутинним простором головного та спинного мозку;

- отвір, який розміщений під засувкоюз центральним каналом спинного мозку. Засувка є невеликою пластинкою білої речовини, що перекидається у поперечному напрямку над верхнім кінцем задньої серединної борозни між лівим та правим тонкими пучками довгастого мозку.

 

СЕРЕДНІЙ МОЗОК

До нього належить:

- покрівля середнього мозку;

- ніжки мозку;

- водопровід середнього мозку; водопровід мозку;.

Межі середнього мозку чітко виражені з вентральної поверхні стовбура мозку:

- передньою межею є зоровий перехрест;

- задньою межею є передній край моста .

Покрівля середнього мозку

Поверхнева дорсальна частина покрівлі середнього мозку є нерівною, розміщена над водопроводом середнього мозку і представлена:

- пластинкою покрівлі; чотиригорбковою пластинкою;, яка має чотири підвищення, які відділені одне від одного двома борозками, розділяючи покрівлю на:

- два верхні горбки;

- два нижні горбки.

Ядра правого і лівого верхніх горбків з’єднуються між собою спайкою верхніх горбків , а ядра правого і лівого нижніх горбків спайкою нижніх горбків .

У людини верхні горбки і , ручки верхніх горбків та бічні колінчасті тіла входять до складу підкіркових центрів зору, а нижні горбки, ручки нижніх горбків та присередні колінчасті тіла входять до складу підкіркових центрів слуху.

Від цих горбків в бічному напрямку відходять потовщення у вигляді валика – ручки горбика, які є:

- ручкою верхнього горбка ;

- ручкою нижнього горбка .

Верхні і нижні горбки відокремлені між собою поперечною борозною, а праві та ліві горбки – поздовжньою борозною.

Ручки від верхніх горбків закінчуються в бічному колінчастому тілі .

Ручки від нижніх горбків закінчуються в присередньому колінчастому тілі .

Колінчасті тіла є складовою проміжного мозку .

Позаду від ручки нижнього горбка , попереду від верхньої мозочкової ніжкиі присередньо від ніжки мозку розміщений трикутник петлі, в товщі якого проходять слухові нервові волокна бічної петлі.

Між правим і лівим верхніми горбками у верхній передній частині поздовжньої борозни є ложе для шишкоподібної залози; епіфіза, а в нижній задній частині цієї борозни починається вуздечка верхнього мозкового паруса.

До підкіркових центрів зору належать:

- верхні горбки;

- ручки верхніх горбків ;

- бічні колінчасті тіла ;

- подушка таламуса.

До підкіркових центрів слуху належать:

- нижні горбки;

- ручки нижніх горбків ;

- присередні колінчасті тіла .

Ніжки мозку

Федеративний комітет з анатомічної термінології визнав термін ” ніжка мозку кращим терміном, ніж ”, так як він є більш зрозумілим.

Це товсті мозкові тяжі, які відходять від мосту і прямують вперед до півкуль великого мозку.

Між ніжками мозку розміщена глибока міжніжкова ямка, на дні якої розташована задня пронизана речовина .

Із борозни окорухового нерва , яка є на присередній поверхні кожної ніжки, виходить окоруховий нерв.

На горизонтальному поперечному розрізі кожна ніжка розділена чорною речовиною на:

- покрив середнього мозку – задня частина;

- основу ніжки – передня частина.

Чорна речовина, забарвлення якої спричинене пігментом меланіном, що міститься в її нервових клітинах. Вона поділяється на такі частини:

- щільна та бічна частини;

- зачервоноядерна частина;

- сітчаста частина.

Покрив середнього мозку розташований між чорною речовиною, яка відділяє його від основ ніжок мозкута умовною площиною, що проходить через водопровід середнього мозку і відділяє його від покрівлі середнього мозку. У ньому знаходяться скупчення сірої та білої речовин.

У покриві середнього мозку розташовані такі основні ядра середнього мозку:

- червоні ядра, які розміщені дорсально від присередньої частини чорної речовини і простягаються від гіпоталамусадо рівня нижніх горбків пластинки покрівлі;

- рухове ядро окорухового нерва , яке міститься на рівні верхніх горбків;

- додаткове ядро окорухового нерва, або ядро Якубовича, що є парасимпатичним ядром ІІІ пари черепних нервів, яке розміщене вентрально від ядра окорухового нерва;

- рухове ядро блокового нерва , яке міститься на рівні нижніх горбків.

Покрив середнього мозку містить також сітчасту речовину; сітчасту формацію, в якій знаходяться такі сітчасті ядра:

- клиноподібне ядро;

- підклиноподібне ядро;

- ніжко–мостове покривне ядро ;

- приніжкове ядро.

Отже, сітчаста формація ніжок мозку складається з груп нейронів, дифузно розміщених між чорною речовиною та водопроводом середнього мозку, які складають сітчасті ядра.

У білій речовині покриву середнього мозку проходять:

- присередня петля;

- бічна петля;

- трійчаста петля;

- присередній поздовжній пучок ;

- задній дорсальний поздовжній пучок ; центральний покривний шлях , який є одним з головних низхідних екстрапірамідних шляхів стовбура головного мозку.

Основа ніжки утворена провідними шляхами, які йдуть від кори великого мозку в міст, довгастий мозок і спинний мозок низхідні провідні шляхи.

До них належать:

- кірково–спинномозковий шлях, або пірамідний шлях, до якого входять:

- кірково–спинномозкові волокна;

- кірково–ядерні волокна;

- кірково–мостовий шлях, до якого входять:

- лобово–мостові волокна;

- потилично–мостові волокна;

- тім’яно–мостові волокна;

- скронево–мостові волокна;

- кірково–сітчасті волокна.

Чорна речовина, сітчаста речовина і червоне ядро функціонально належать до екстрапірамідної системи, яка підтримує тонус скелетних м’язів та керує несвідомими автоматичними рухами.

Отже, середній мозок містить:

- підкіркові центри слуху і зору, важливі екстрапірамідні ядра, ядра окорухових нервівтапари черепних нервів;

- всі висхідні та низхідні проекційні шляхи, які зв’язують кору головного мозку з нижче розташованими відділами центральної нервової системи;

- пучки білої речовини, які зв’язують середній мозок з іншими відділами центральної нервової системи.

Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія

Це вузький канал, який вистелений епендимою, з’єднує ІІІ шлуночок з І шлуночком і оточений центральною сірою речовиною .

Він містить спинномозкову рідину і має отвір водопроводу середнього мозку; отвір водопроводу мозку ; , через який сполучається зшлуночком.

Водопровід середнього мозку є порожниною середнього мозку і через нього проходить межа між ніжками мозку та покривом середнього мозку.

 

Матели підготував асист.Гаврищук Ю.М.