Медицина

Орган зору.

Орган зору.

Органи нюху та смаку.

Орган слуху і рівноваги.

Заняття 7

ОРГАН НЮХУ. І ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ.(НЮХОВИЙ ШЛЯХ

ОРГАН НЮХУ

Орган нюхувідноситься до нюхового мозку , який є філогенетично найдавнішою та морфологічно найглибшою структурою кінцевого мозку людини (див. розділ "Нюховий мозок").

Орган нюхускладається з:

- нюхової частини слизової оболонки носа , яка займає поверхню верхньої носової раковинита протилежної ділянки носової перегородкиі містить нюховий епітелій ;

- нюхових залоз , або залоз Боумена, що розміщені у нюховій частині слизової оболонки носа і виробляють секрет переважно серозного характеру, який зволожує поверхню нюхового епітелію .

Орган нюху , подібно до органа смаку , контролює якість рідин та їж, які ми споживаємо, і визначає властивості повітря, що вдихається; міститься в слизовій оболонці носової порожнинив її нюховій частині , в ділянці верхнього носового ходуі має назву нюхової частини слизової оболонки носа :

$Описание: Описание: H:\..\gray\henry gray anatomy\www.bartleby.com\107\Images\large\image858.gif$

Слизова оболонка нюхової частини вкриває верхню носову раковинуі відповідну частину носової перегородки , має жовтуватий колір і вкрита нюховим епітелієм, до складу якого входять нервові клітини – хеморецептори.

Відцентрові відростки останніх, а це аксони чутливих клітин – нюхові нервові волокна , збираючись разом, формують 15–20 нюхових нервіві направляються до нюхової цибулини , утворюючи початкову частину нюхового шляху.

Нюховий нерв

пара черепних нервів

Рецептор нюху розміщений у нюховій частині слизової оболонки носау верхньому носовому ході .

Рецепторний шар слизової оболонки носової порожнинипредставлений нюховими нейросенсорними (чутливими) клітинами– це видозмінені біполярні нейрони, що розміщені між підтримуючими клітинами .

У слизовій оболонці носової порожниниє нюхові залози– Боуменові залози, що зволожують поверхню рецепторного шару.

Периферійні відростки рецепторних нюхових клітин починаються нюховими війками .

Центральні відростки рецепторних нюхових клітин формують 15–20 нюхових ниток , які через отвори дірчастої пластинки решітчастої кісткипроходять у порожнину черепаі закінчуються в нюховій цибулині , де переключаються на другий нейрон нюхового шляху.

Таким чином:

- тіла перших нейронів нюхового шляху розташовані в слизовій оболонці верхнього і заднього відділів носової порожнини ;

- тіла других нейронів – у нюховій цибулині.

Аксони других нейронів, які проходять у складі нюхового шляху , закінчуються в нюховому трикутникуі в передній пронизаній речовиніта в підмозолистому полі , де переключаються на тіла третіх нейронів.

Аксони третіх нейронів направляються трьома шляхами:

- медіальним (присереднім) нюховим пучком ;

- латеральним (бічним) нюховим пучком ;

- проміжним нюховим пучкомі закінчуються в гачку , який є кірковим аналізатором нюху.

ОРГАН ЗОРУ.ІІ ПАРА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ.(ЗОРОВИЙ ШЛЯХ – САМОСТІЙНА РОБОТА)

ОРГАНИ ЧУТТЯ

Органами чуття називають анатомічні утвори, які сприймають зовнішні подразненя і передають їх енергію (нервовий імпульс) в мозок.

Різні зовнішні впливи сприймаються шкірним покривом (контактні екстерорецептори, інтерорецептори, пропріорецептори) і дистантними органами чуття: органом зору , присінкові-завитковим органом , органом нюху , органом смаку .

Виходячи з особливостей подразнень, що їх сприймають органи чуттів, останні можна класифікувати так:

- подразник механічний, це органи шкірного суття, орган слуху і статичного чуття;

- подразник хімічний, це органи нюху і смаку;

- подразник світловий, це орган зору.

Органи чуттів тільки сприймають зовнішнє подразнення. Їх вищий аналіз проходить в корі великого мозку, куди нервовий імпульс поступає по нервовим волокнам (нервам), які зв’язують органи чуттів з головним мозком.

Не випадково І.П.Павлов назвав органи чуттів в їх широкому розумінні аналізаторами.

Кожний аналізатор включає:

- периферійний прилад (прибор), який сприймає зовнішнє подразнення (світло, звук, запах, смак, дотик) і трансформує його у нервовий імпульс;

- провідні шляхи, по яких нервовий імпульс поступає у відповідний нервовий центр;

- нервовий центр в корі великого мозку (кірковий кінець аналізатора).

Отже, у якості нервів органів чуттів виступають деякі чутливі черепні і спинномозкові нерви, які проводять нервовий імпульс до центральної нервової системи досягаючи кіркових центрів аналізаторів, де відбувається аналіз зовнішніх подразнень.

ОКО та СТРУКТУРИ УТВОРІВ

ОРГАН ЗОРУ

Око (; грец. ) складається з:

- очного яблука ;

- додаткових структур ока ;

- зорового нерва .

До очного яблуканалежать:

- ядро очного яблука

- оболонки очного яблука .

Додаткові структури окавключають:

- брову ;

- повіки ;

- зовнішні м’язи очного яблука ;

- сльозовий апарат ;

- сполучну оболонку; кон’юнктиву ;

- очноямкові фасції ;

- сполучнотканинні утвори, до яких належать:

- окістя очної ямки ;

- очноямкова перегородка ;

- піхва очного яблука ;

- надбілковооболонковий простір; епісклеральний простір ;

- жирове тіло очної ямки ;

- м’язові фасції .

Очне яблукооточене:

- жировим тілом очної ямки ;

- зовнішніми м’язами очного яблука ;

- очноямковою фасцією .

В очному яблуцірозрізняють:

- передній полюс ;

- задній полюс ;

- зовнішню вісь очного яблука , яка проведена між переднім полюсомта заднім полюсом .

Внутрішня вісь очного яблукапроходить від задньої поверхні рогівкидо сітківки .

Зорова вісьпроводиться від центра переднього полюсадо центральної ямки сітківки .

Лінія, що проходить по поверхні очного яблука, з’єднуючи полюси між собою, називається меридіаною . Навколо очного яблукаїх можна провести безліч.

Лінія, що проходить поперечно по поверхні очного яблуката ділить меридіани посередині, називається екватором . Він проходить перпендикулярно до меридіан.

До оболонок очного яблуканалежать:

- волокниста оболонка очного яблука– зовнішня оболонка ;

- судинна оболонка очного яблука– середня оболонка ;

- внутрішня оболонка ока очного яблука– сітківка .

Волокниста оболонка очного яблукаподіляється на:

- рогівку – передню прозору частину;

- білкову оболонку ока .

Описание: Описание: IMAGE869

На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки– канал Шлема.

Судинна оболонка очного яблукаскладається з:

- власної судинної оболонки , яка пухко з’єднана із білковою оболонкою ока і відмежована від неї навколосудинним простором ;

- війкового тіла , яке складається з:

- війкового вінця ;

- та близько 70 війкових відростків . У товщі війкового тілазалягає війковий м’яз , при скороченні якого забезпечується акомодація ока – здатність чітко бачити предмети на різній відстані:

Описание: Описание: IMAGE878

- райдужка , яка помітна через рогівку . Райдужка в центрі має круглий отвір – зіницю . Райдужка є біологічною діафрагмою, що регулює величину світлового потоку.

Навколо зіниці у райдужці розміщені гладкі м’язи, які утворюють:

- м’яз–звужувач зіниці ( .);

- м’яз–розширювач зіниці :

Внутрішня оболонка очного яблукащільно прилягає до судинної оболонки очного яблукавід місця виходу зорового нервадо краю зіниці і складається з:

- сітківки ;

- кровоносних судин сітківки ;

- зорового нерва .

Відповідно до функції у сітківці розрізняють:

- більшу задню частину – зорову частину сітківки , яка містить палички і колбочки – фоторецептори;

- меншу передню частину – сліпу частину сітківки , у якій немає ні паличок, ні колбочок, тому не сприймає світлові подразнення.

У зоровій частині сітківкивиділяють:

- пігментний шар , або зовнішній шар ;

- нервовий шар , або внутрішній шар .

Сліпа частина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на:

- війкову частину сітківки ;

- райдужкову частину сітківки .

Межею між зоровою частиною сітківкита сліпою частиною сітківкиє зубчаста лінія , яка відповідає переходу власної судинної оболонки у війкове тіло :

Описание: Описание: IMAGE879

У задньому відділі сітківки на дні очного яблукає диск зорового нерва , що має невелику заглибину диска– місце виходу з очного яблука зорового нерву. Ця ділянка не сприймає світлових подразнень.

У центрі сітківки при офтальмоскопії видно жовту пляму , в якій помітна центральна ямката ямочка , яка є місцем найкращої гостроти зору, де спостерігається найбільше скупчення колбочок.

Кровоносні судини сітківки

Артерії сітківкипочинаються від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (. ,), яка є гілкою очної артерії .

Венозна кров від сітківки відтікає по венулах , які ідуть із однойменними артеріолами і впадають у центральну вену сітківки, внутрішньочерепну частину (.,).

Від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (. ,) відходять:

- нижня скронева артеріола сітківки , яка має:

- носові артеріоли сітківки ;

- плямові артеріоли ;

- верхня скронева артеріола сітківки , яка відходить від судинного кола зорового нерва .

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина ( . ,) виходить від заглибини дискаі проходить у порожнину черепавсередині зорового нервата вливається у верхню очну венуабо печеристу пазуху .

Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (.;) має такі притоки:

- скроневі венули сітківки ;

- носові венули сітківки ;

- плямові венули .

Ядро очного яблукаскладається із таких світлозаломлюючих середовищ:

- склистого тіла –;

- кришталика – ;

- водянистої волоиа –;

- передньої камери –;

- задньої камери –).

Склисте тіло– драглиста прозора маса, в якій немає судин. Воно займає всю задню частину очного яблукапозаду кришталика .

На передній поверхні клистого тілає ямка склистого тіла , у якій лежить кришталик .

Кришталик – це двоякоопукла лінза, що має:

- передню поверхню ;

- задню поверхню ;

- передній полюс ;

- задній полюс ;

- ядро кришталика , що є його внутрішньою частиною;

- кору кришталика , що є його периферійною частиною;

- капсулу кришталика , що вкриває його ззовні.

- війковий поясок , або зв’язку Цинна, за допомогою якої капсула кришталикаприкріплюється до війкового тіла :

Описание: Описание: IMAGE875

При скороченні війкового м’яза війковий поясокрозслаблюється і кришталик розправляється, стає більш опуклим, його заломлююча здатність збільшується – людина бачить близькі предмети, пише, читає тощо.

При розслабленні війкового м’яза війковий поясокабо зв’язка Цинна, натягується і кришталик сплощується, його заломлююча здатність зменшується. Цей процес називається акомодацією – здатність бачити предмети на різних відстанях.

Камери очного яблукає такі:

- передня камера , що розміщена між задньою поверхнею рогівкита передньою поверхнею райдужки ;

- задня камера , що розміщена між задньою поверхнею райдужкита передньою поверхнею кришталика ;

- зазадня камера; склиста камера , в якій розміщене склисте тіло .

Водяниста вологазаповнює передню камеру та задню камеру . Водяниста вологавиробляється:

- війковими відростками ;

- війковими складками війкового тіла .

Передня і задня камери очного яблука сполучаються між собою через зіницю .

Між рогівкою та райдужкою утворюється райдужково–рогівковий кут , який заповнений гребінною зв’язкою , між пучками волокон якої є простори райдужково–рогівкового кута– фонтанові простори:

Описание: Описание: IMAGE883

Через фонтанові просториводяниста вологавідтікає з передньої камериу венозну пазуху білкової оболонкиШлемів канал, а з нього потрапляє в передні війкові вени .

Ембріогенез органа зору

Частини очного яблука розвиваються з трьох джерел: з мозкової трубки, ектодерми та мезенхіми.

З базальних відділів бокових стінок проміжного мозку в тій стадії, коли він ще слабо відмежований від кінцевого мозку, утворюються парні випинання – очні пухирці, які залишаються з’єднаними з місцем їх походження очними стебельками, що згодом перетворюються в зорові нерви.

Пізніше дистальний відділ стінки очних пухирців випинається всередину, утворюється очний бокал з подвійною стінкою, із стінок якого розвивається сітківка .

Із ектодерми, яка знаходиться біля очного пухирця розвивається кришталик :

Описание: Описание: IMAGE866

Мезенхіма, яка оточує очний бокал і кришталик, диференціюється в білкову оболонку ока , рогівку та судинну оболонку очного яблука , включаючи райдужку .

З дуплікатори шкіри розвиваються повіки .

Вади розвитку очного яблука. До них належать:

- астигматизм – неправильне формування кривини рогівки та кришталика, при цьому зображення викривлене, бо воно проектується у вигляді лінії а не точки;

- короткозорість – подовження очного яблука у передньо-задньому напрямі;

- далекозорість – вкорочення очного яблука у передньо-задньому напрямі;

- помутніння кришталика – перешкоджання проходження світлового пучка;

- глаукома – недорозвинутість венозного синуса, білкової оболонки ока та простору райдужково-рогівкового кута, що приводить до підвищення внутрішньоочного тиску, який приводить до атрофії світлочутливих і нервових елементів сітківки;

- альбінос – відсутність пігменту в судинній оболонці.

Зоровий нерв

пара черепних нервів

Зоровий нервналежить (як черепний нерв) до внутрішньої оболонки очного яблука , а саме починається з диску зорового нерва , який є місцем виходу із очного яблукавідростків гангліонарних клітин , які формують зоровий нерв, що складається із таких частин:

- внутрішньочерепної частини , яка знаходиться у порожнині черепа , починаючись від зорового каналудо зорового перехрестя ;

- канальної частини– частини зорового нерва , яка проходить через зоровий канал ;

- очноямкової частини , яка проходить у товщі жирового тіла очної ямки ;

- внутрішньоочної частини , в якій розрізняють:

- передпластинкову частину , яка розміщена перед решітчастою пластинкою білкової оболонки ;

- внутрішньопластинкову частину– частину волокон зорового нерва , що розміщена між волокнами решітчастої пластинки білкової оболонки . Навколо цієї частини знаходиться судинне коло зорового нерва , яке утворене гілками задніх коротких війкових артерій .

- запластинкову частину , яка розміщена позаду решітчастої пластинки білкової оболонки .

$Описание: Описание: H:\..\gray\henry gray anatomy\www.bartleby.com\107\Images\large\image773.gif$

Зоровий нервоточений такими двома піхвами, які є продовженням оболон головного мозку :

- зовнішньою піхвою , яка є продовженням черепної павутинної оболони ;

- внутрішньою піхвою , яка є продовженням черепної м’якої оболони ;

Між цими двома піхвами зорового нерва знаходиться щілиноподібний:

- підпавутинний міжпіхвовий простір; простір м’якої оболони (;), який є продовженням підпавутинного простору головного мозку .

Зоровий нерв є частиною зорового аналізатора. Тіла його перших трьох нейронів розміщені в сітківці . Він має:

- І нейрон – це палички і колбочки ;

- ІІ нейрон – це біполярні клітини сітківки ;

- ІІІ нейрон – це мультиполярні клітини сітківки; гангліонарний шар ^

$Описание: Описание: H:\..\gray\henry gray anatomy\www.bartleby.com\107\Images\large\image774.gif$

Аксони ІІІ нейронів утворюють зоровий нерв , який через зоровий каналпроходять в порожнину черепа .

Тут утворюється неповний перехрест волокон зорового нерва , де перехрещуються до 70 % аксонівнейронів.

Перехрещуються волокна від присередньої частини сітківки .

Волокна від бічної частини сітківкийдуть по своєму боці.

Після зорового перехрестяв ділянці турецького сідлапочинається зоровий шлях , який складається із:

- присередніх волокон зорового нерва протилежноої сторони;

- бічних волокон зорового нерва власної сторони.

У складі зорових шляхів аксони ІІІ нейронів доходять до підкіркових центрів зору:

- подушка таламуса ;

- верхні горбки середнього мозку ;

- бічні колінчасті тіла .

У цих підкіркових центрах зору розміщені тіла І нейронів зорового шляху.

Від бічного колінчастого тілаі подушки таламусааксони І нейронів проходять через задню третину задньої ніжки внутрішньої капсули і, утворивши зорове сяйво , закінчуються “на берегах” острогової борозни , де розташований кірковий аналізатор зору.

Аксони І нейронів від верхніх горбків пластинки покрівлійдуть до додаткових парасимпатичних ядер Якубовича протилежного боку (ІІІ пара черепних нервів), де залягають тіла п’ятих нейронів. Звідси починається еферентна частина зіничного рефлексу та акомодаційного рефлексу (зв’язок ІІ пари черепних нервів з ІІІ).

Аксонинейронів (передвузлові парасимпатичні волокна) у складі окорухового нерва через верхню очноямкову щілинузаходять в очну ямку до війкового вузла , в якому розташовані тіла І нейронів.

Аксони І нейронів (завузлові парасимпатичні волокна) іннервують:

- м’яз–звужувач зіниці ;

- війковий м’яз ;

- м’яз–розширювач зіниці , що іннервується симпатичними завузловими волокнами;

Цей рефлекс не залежить від нашої волі чи свідомості.

Акомодаційний апарат ока. Провідні шляхи зорового аналізатора. Додаткові органи ока: очноямкові фасції, броми, повіки, кон’юнктива, слізний апарат

До додаткових структур оканалежать:

- зовнішні м’язи очного яблука ;

- брови ;

- повіки ;

- сполучна оболонка, кон’юнктива ;

- сльозовий апарат .

Зовнішні м’язи очного яблукаподіляються на:

- прямі м’язи ;

- косі м’язи ;

- та інші м’язи .

До прямих м’язів очного яблука належать:

- верхній прямий м’яз ;

- нижній прямий м’яз ;

- бічний прямий м’яз ;

_-присередній прямий м’яз :

Описание: Описание: Описание: IMAGE889

Вони повертають очне яблуковідповідно у свій бік, навколо лобової та вертикальної осей.

До косих м’язів очного яблука належать:

- верхній косий м’яз , який своїм сухожилком перекидається через блок блокової ості ( е ) і повертає очне яблуковниз та назовн;

- нижній косий м’яз , що повертає очне яблуковверх та назовні, тобто повертає очне яблукопереважно навколо стрілової осі.

До інших зовнішніх м’язів очного яблуканалежать:

- м’яз–підіймач верхньої повіки , який має поверхневу пластинкута глибоку пластинку ;

- очноямковий м’яз , що вгорі вкриває передній відрізок нижньої очноямкової щілини .

До внутрішніх м’язів очного яблука , які є гладкими м’язовими волокнами , належать:

- війковий м’яз , який має:

- меридіанні волокна ;

- поздовжні волокна ;

- радіальні волокна ;

- колові волокна ;

- м’яз–звужувач зіниці ;

- м’яз–розширювач зіниці :

Окістя очної ямки є окістям кісток , що формують стінки очної ямки і, зростаючись ззаду в ділянці зорового каналута верхньої очноямкової щілини , продовжується у черепну тверду оболону .

Очне яблукооточене піхвою очного яблука– теноновою капсулою, яка пухко сполучається із білковою оболонкою ока .

Між піхвою очного яблуката окістям очної ямки залягає жирове тіло очної ямки , яке виконує функцію еластичної подушки для очного яблука .

Верхня та нижня повіки– це утвори, які прикривають очне яблукозгори та знизу і переходять у шкіру сусідньої ділянки.

Між повіками є щілина повік :

Описание: Описание: Описание: IMAGE894

Передня поверхня повікивкрита шкірою, а задня поверхня повіки– тонкою сполучною оболонкою . Остання переходить на очне яблуко .

У місці переходу сполучної оболонкиз верхньої повіки та нижньої повікина очне яблукоутворюється:

- верхнє склепіння сполучної оболонки ;

- нижнє склепіння сполучної оболонки , утворюючи сполучнооболонковий мішок .

У товщі повік розміщена сполучна пластинка, яка нагадує хрящ, і тому вона називається верхнім хрящем повікита нижнім хрящем повіки , де містяться залози хрящів і повік .

У повіках є також війкові залозита сальні залози :

На межі між верхньою повікою і лобом помітний шкірний валик, вкритий волоссям – брови .

Сльозовий апаратскладається із:

- сльозової залози , що лежить в ямці сльозової залози , яка розташована на межі верхньої стінки очної ямкиз бічною стінкою очної ямки ;

- сльозовивідних шляхів:

Сухожилок м’яза–підіймача верхньої повікирозділяє сльозову залозу на:

- більшу верхню очноямкову частину ;

- меншу нижню повікову частину .

Від цих частин відходять вивідні проточки , яких є 10–15 і вони відкриваються в сполучнооболонковий мішок , а саме в бічну частину верхнього склепіння сполучної оболонки .

Відходячи з вивідних протоків, сльоза омиває передню поверхню очного яблука .

Далі сльоза по капілярній щілині повікпрямує по сльозовому струмку , відтікаючи у присередній кут ока . Тут сльозова рідинанакопичується у сльозовому озері .

Із сльозового озерачерез сльозові точки , які знаходяться на присередніх краях верхньої повіки та нижньої повіки біля сльозового сосочка , сльоза через верхній і нижній сльозові канальціпоступає у сльозовий мішок .

Останній лежить в однойменній ямці в нижньоприсередньому куті очної ямки .

Сльозовий мішокпереходить у носо–сльозову протоку , яка відкривається у передню частину нижнього носового ходу .

Із передньою стінкою сльозового мішказрощена глибока частина (сльозова частина –) колового м’яза ока , яка при скороченні розширяє сльозовий мішок , що сприяє всмоктуванню в нього сльозової рідиничерез сльозові канальці .