Сечові органи. Зовнішня і внутрішня будова нирки. Оболонки нирки, її топографія. Надниркові залози. Будова і топографія сечоводів та сечового міхура.Чоловічі статеві органи.Зовнішні та внутрішні чоловічі статеві органи.Жіночі статеві органи. Будова, положення і функція. М'язи і фасції промежини у чоловіка і жінки.

Заняття 5

Нирки, сечоводи. Сечовий міхур.

Сечова система забезпечує постійне виведення з організму водорозчинних продуктів обміну речовин, більшість з яких є токсичними. Продуктом виділення є сеча .

Сечова система складається із сечових органів: парних нирок, що виробляють сечу, і сечовидільних шляхів – ниркових чашечок, ниркових мисок і сечоводів; непарного сечового міхура, у якому накопичується сеча; сечівника, по якому сеча виводиться з організму.

Окрім того, в нирках виробляються деякі біологічно активні речовини, зокрема гормони.

Сечові та статеві органи часто об’єднують у сечостатеву систему тому, що тісно пов’язеним є процес їх розвитку, а деякі частини їх є одночасно сечовими та статевим вивідними шляхами чоловічий сечівник.

Сечова система складається із парного органа – нирки органа, що виробляє сечу, і органів, які накопичують та виводять сечу: сечоводів , сечового міхура, сечівника .

У зародків людини та усіх хребтових першою з’являється переднирка , або передня чи головна нирка, яка є парним органом, що складається з каналців – протонефридіїв.

Переднирка лежить ближче до переднього кінця тіла звідси назва ”головна” нирка.

Протонефридії з’являються натижні внутрішньоутробного розвитку людини із нефротомів нижніх шийних та верхніх грудних сомітів.

Ці канальці протонефридії своїм розширеним внутрішнім кінцем відкриваються у порожнину тіла, а іншим – зовнішнім кінцем у спільну вивідну протоку, яка впадає у кінцевий відділ травной трубки – клоаку.

Поблизу внутрішнього отвору протонефридія утворюється судинний клубочок, який трохи виступає в порожнину тіла – прототип ниркового тільця.

Переднирка залишається на все життя у деяких нижчих відів риб, а у людини та вищих хребтових швидко щезає, вірніше, на її основі в кінцітижня утворюється первинна ниркаабо вольфове тіло.

Первинна нирка має канальці мезонефридії, один кінець закінчується сліпо і має вигляд чашки, у яку випинає судинний клубочок, а інший кінець впадає у спільну протоку пронефроса, яка перетворюється на мезонефральну протоку вольфову протоку.

Протягом – тижнів внутрішньоутробного розвитку мезонефрос пересувається назад, аж поки не досягає рівня другого поперекового хребця.

Пізніше окреми частини первинної нирки редукують, а ті, що залишились, приймають участь в утворенні органів сечової остаточної нирки та статевої систем дорослої людини.

В кінцітижня ембріогенезу збоку від протоки первинної нирки та паралельно до неї розвивається парна парамезонефрова протока або мюллерова протока.

Ця протока одним краніальним кінцем відкривається у порожнину тіла, а другим каудальним спільним кінцем у сечостатеву пазуху, що відкривається у клоаку.

З кінцямісяця розвитку у зародків жіночої статі редукуються мезонефрові протоки Вольфові протоки, а з парамезонефрової протоки мюллерової протоки розвиваються матка, маткові труби, піхва.

Від початкумісяця розвитку у плодів чоловічої статі редукуються парамезонефрові протоки, а із мезонефрової протоки формуються складові частини сім’явиносних шляхів: протоки над’яєчка, сім’явиносної протоки.

Сім’яні міхурці та паренхіма передміхурової залози формуються з виростів стінок мезонефрової протоки.

На – тижнях ембріогенезу в ділянці таза із мезодерми навколо випину каудального відділу мезонефрової протоки формується метанефричний дивертикул, навколо якого нефрогенна тканина дає початок паренхімі нирки.

З проксимального відділу мезонефрової протоки формуються ниркові чашечки, ниркова миска та сечовід.

Під час росту тулуба остаточна нирка дещо піднімається із порожнини таза та займає своє дефінітивне положення.

Нирки плода та новонародженого мають виражену часткову будову.

До аномалій розвитку нирки відносяться аномалії положення дистонія нирки: тазова нирка нирка не піднялась в процесі розвитку з тазу в поперекову ділянку та аномалії кількості – подвійна нирка, додаткова третя нирка, підковоподібна нирка, кільцеподібна нирка.

Аномалії сечоводу: подвійний сечовід, розщеплений сечовід, звуження або розширення сечоводу, дивертикул випин сечоводу.

Описание: Описание: Описание: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/57/Illu_bladder.jpg

Описание: Описание: Описание: http://faculty.southwest.tn.edu/rburkett/urinar27.jpg

Описание: Описание: Описание: http://www.doereport.com/imagescooked/13503W.jpg

 

 

 

 

 

Описание: https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRCArYFiyvEqlkEdyKQzidIoHee6fo8LbXOG8NcmpkkaGKQXl7b

Описание: http://www.promocell.com/fileadmin/promocell/Kapitelbilder/Human_Bladder_Smooth_Muscle_Cells_2.jpg

 

НИРКИ

Нирка

 

Постійне виведення з організму продуктів обміну речовин у біології дістало назву виділення.
Видільна функція людини здійснюється переважно органами сечової системи. Продуктом виділення є сеча.
До сечової системи належать: нирки (права/ліва), сечоводи (правий/лівий), сечовий міхур і сечівник.
Описание: http://www.kiev.convdocs.org/tw_files2/urls_118/34/d-33663/7z-docs/1_html_2ac9bfda.jpg

Описание: http://add.coolreferat.com/tw_refs/1/970/970_html_1806881e.jpg
Нирка (мал. 169) звичайно парний орган бобоподібної форми. Розташована по обидва боки хребтового стовпа на рівні двох нижніх грудних і верхніх поперекових хребців.
Середня довжина нирки 10 — 12 см, ширина 5 — 6 см і товщина 3 — 4 см; маса 120 — 200 г. У нирці розрізняють: два кіпці (полюси) — верхпій (тупий) і нижній (загострений); передню (випуклу) і задню (сплощену) поверхні; бічний (випуклий) і присередній (увігнутий) краї. На присередньому краї містяться ниркові ворота (hilum renalis), звідки виходить сечовід і які є місцем проходження судин і нервів. Ниркові ворота переходять у велику ниркову пазуху (sinus renalis).
На лобовому розрізі нирки (мал. 170) видно ниркову кору (cortex renis) завтовшки близько 5 мм блідо-коричневого кольору і нирковий мозок (medulla renis) голубуватого кольору. Останній складається з 16 — 20 ниркових пірамід (ругатіdes renales) темнішого забарвлення, відокремлених одна від одної прошарками ниркової кори — нирковими стовпами .
Ниркові піраміди разом з нирковими стовпами, що їх оточують, в ембріональному періоді досить чітко відмежовані і називаються нирковими частками (lobi renales). У корі зберігаються певні ознаки частковості у вигляді кіркових часточок (lobubi corticales).
Основи пірамід обернені до поверхні нирки, а верхівки закінчуються нирковими сосочками (papillae renales) (деякі сосочки утворені злиттям двох, рідше трьох верхівок пірамід). На верхівці кожного сосочка відкривається 15 — 20 ледь помітних сосочкових отворів, через які виділяється сеча. Ниркові сосочки спрямовані до ниркової пазухи і занурені в малі ниркові чашечки (calyces renales minores). Кілька малих чашечок, зливаючись, утворюють велику чашечку нирки (calyx renalis major). У нирці людини є три, іноді дві великі чашечки. З'єднуючись одна з одною, великі чашечки утворюють ниркову миску.

Ниркова миска (pelvis renalis) (див. мал. 170) має вигляд сплюснутої в передньозадньому напрямку лійки, основа якої обернена до великих чашечок, а верхівка переходить у сечовід.
Стінка нирки, так само як і ниркових чашечок, складається із слизової, м'язової (з різноманітно спрямованих шарів міоцитів) і адвентиційної оболонок.
Нирка — це життєво важливий орган; його екскреторна функція, яка полягає в утворенні сечі, неподільно пов'язана із забезпеченням сталості внутрішнього середовища організму — гомеостазу.
Структурно-функціональною одиницею нирки є нефрон (nephron) (мал. 171), який складається з ниркового тільця (corpusculum renale) та системи канальців нефрона (tubuli nephroni).
Кожне ниркове тільце утворене клубочком (glomerulus) кровоносних капілярів з приносною (більшого калібру) та виносною (меншого калібру) клубочковими артеріолами (мал. 172) і двостінною капcулою клубочка (capsula glomeruli) (Шумлянського — Боумена), що є впинанням сліпого кінця ниркового канальця, внутрішня стінка якого тісно зрощена з клубочком ниркового тільця.
У ниркових тільцях відбувається екскреція сечі з крові. З просвіту капсули клубочка сечовий екскрет потрапляє до канальців нефрона: проксимальні звивистий і прямий канальці, низхідна й далі висхідна частини тонкого канальця (петлі нефрона), дистальні прямий і звивистий канальці і збірна трубочка, до якої надходить сеча з кількох нефронів. Збірні ниркові трубочки впадають у прямі трубочки, які переходять у сосочкові протоки (18 — 20), що відкриваються на верхівці сосочка ниркової піраміди.
Ниркові тільця і звивисті частини канальців містяться в нрірковій корі і ниркових стовпах, прямі канальці петлі нефрона і збирні трубочки — у межах ниркового мозку, ниркових пірамід.
Нирку вкривають три капсули: волокниста (capsula fibrosa), що прилягає безпосередньо до нирки і в здоровому стані легко відділяється, жирова (capsula adiposa), яка обгортає нирку з усіх боків і завжди має достатню масу (особливо ззаду), і ниркова фасція (fascia renalis) — (від поперекової фасції). У вертикальному положенні людини фіксації нирки сприяють її великі кровоносні судини, жирова капсула, ниркова фасція та внутрішньочеревний тиск.
Топографічна анатомія. Нирки розташовані в заочеревинному просторі в ніші, утвореній mm. quadratus lumborum et psoas major таким чином, що прямі лінії, проведені через обидва кінці кожного м'яза, сходяться догори і перехрещуються на рівні тіл TIV — TVII хребців. Права нирка лежить нижче на 1 — 1,5 см від лівої (ТХІ —LII). До верхніх кінців нирок прилягають надниркові залози.
Передня поверхня правої нирки через пристінкову очеревину стикається з вісце-ральною поверхнею правої частки печінки, правим згином ободової і частково з низхідною частиною дванадцятипалої кишок. Передня поверхня лівої нирки прилягає до шлунка (відмежована від нього пристінковою очеревиною і чепцевою сумкою), підшлункової залози, лівого згину ободової кишки і її низхідної частини.
Проекція нирок на передню стінку живота: більша частина правої нирки з правим сечоводом проектується на праву бічну ділянку і лише верхній край правої нирки частково проектується на праву підреброву ділянку; більша частина лівої нирки з лівим сечоводом проектується на ліву бічну ділянку, а її верхній край — на ліву підреброву ділянку.
Кровопостачання нирки здійснюється однойменними (парними) артеріями, що відходять від черевної частини аорти. У воротах нирки ниркова артерія ділиться звичайно на три гілки: до верхнього та нижнього кінців і до центральної частини органа. У паренхімі нирки від цих гілок відходять міжчасткові артерії, які на ділянках основ пірамід називаються дугоподібними артеріями. Від останніх у товщу ниркових кори й мозку відходять численні артерії. У межах кори — це променеві кіркові (міжчасточкові) артерії, від яких крім дрібних гілок до кожного ниркового тільця відходить приносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis afferens), яка переходить у клубочкові кровоносні капіляри. Звідси виходить також виносна клубочкова артеріола (arteriola glomerularis efferens), що розгалужується на капіляри, зв'язані з венозною системою. У мозкову речовину дугоподібні артерії посилають велику кількість прямих артеріол, які йдуть за ходом прямих канальців нефронів і переходять через капілярну сітку у венозне русло.
Таким чином, артеріальна кров у нирковій корі двічі проходить через капілярне русло. Перший раз це відбувається у нирковому тільці, де артеріальна кров, заповнивши капіляри клубочка, сповільнює свою течію, що й забезпечує належну екскрецію сечі.
Відтік венозної крові починається в нирковій корі зірчастими венулами, які добре видно на розрізі нирки, у мозковій речовині — прямими венулами. Далі ниркові вени повторюють хід артерій.
Лімфатичних капілярів усередині ниркових часток і ниркових тілець немає, вони проходять тільки в міжчасточковій сполучній тканині. Відвідні лімфатичні судини йдуть до вузлів заочеревинного простору.
Іннервація: гілки ниркового і черевного сплетень.

Описание: Описание: Описание: http://anatomia.at.ua/_si/0/s36000840.jpg

Описание: Описание: Описание: http://anatomia.at.ua/_si/0/s82005535.jpg

Описание: Описание: Описание: http://anatomia.at.ua/_si/0/s62043331.jpg

 

Нирка ; , грецьк. – це парний паренхіматозний орган, який розміщений у черевній порожнині позаду очеревини ретроперитонеально.

Права нирка розташована в правій поперековій ділянціна рівні відгрудного допоперекового хребців.

Ліва нирка розташована в лівій поперековій ділянціна рівні відгрудного допоперекового хребців.

Задня поверхня кожної ниркиприлягає:

- у верхній частині до діафрагми ;

- в середній і нижній – до м’язового ложа, яке утворене великим поперековим м’язом ., квадратним м’язом попереку . і поперечним м’язом живота

До передньої поверхні лівої нирки прилягає:

- вгорі надниркова залоза;

- до верхньобічної частини селезінка ;

- до середньої частини шлунокі підшлункова залоза ;

- до нижньоприсередньої петлі тонкої кишки;

- до нижньобічної низхідна ободова кишкат.

Описание: Описание: Описание: http://testosteron.com.ua/i/200904211918200.gif

Описание: Описание: Описание: http://guitar.in.ua/i/12539124584950.gif

Описание: Описание: Описание: http://www.uroweb.ru/catalog/med_lib/ur_atl/img/015_big.jpg

Описание: Описание: Описание: http://family-doctor.com.ua/wp-content/uploads/2010/10/S_14-3.gif

До передньої поверхні правої нирки прилягає:

- вгорі надниркова залоза;

- до середньої частини печінка ;

- до присереднього краю дванадцятипала кишка ;

- до нижньоприсередньої петлі тонкої кишки;

- до нижньобічної висхідна ободова кишка.

Кожна ниркамає:

- верхній кінець, або верхній полюс;

- нижній кінець,або нижній полюс;

- передню поверхню;

- задню поверхню;

- присередній край, він є ввігнутим;

- бічний край, він є опуклим.

На присередньому краї нирки розміщені ниркові ворота, через які входять ниркові артерія і нерви , а виходять ниркова вена, лімфатичні судини і ниркова миска ,

 

, що переходить у сечовід .

Ниркові ворота продовжуються в глибину нирки , утворюючи ниркову пазуху, де містяться жирова клітковина, великі ниркові чашечки , малі ниркові чашечкита ниркова миска.

До паренхіми нирки прилягає волокниста капсула.

Ззовні нирку оточує жирова капсула, яка найкраще помітна в ділянці задньої поверхні нирки .

Ззовні від жирової капсули розташована ниркова фасція, яка складається з:

- передньої пластинки; переднього листка;

- задньої пластинки; заднього листка.

Ці листки зростаються між собою над верхніми кінцями нирокта збоку від бічних країв нирок .

Від листків ниркової фасції до волокнистої капсули ниркипроходять прошарки сполучної тканини, які фіксують нирку.

До переднього листка ниркової фасції прилягає очеревина .

Крім капсули і фасції, нирку фіксує:

- черевний тиск;

- м’язове ложе;

- судини і нерви нирки, які утворюють ниркову ніжку.

 

Паренхіма нирки складається із:

- кіркової речовини нирки, яка розташована ззовні;

- мозкової речовини нирки.

У мозковій речовині нирки розрізняємо 7–10 ниркових пірамід, кожна з яких має основу ниркових піраміді верхівку ниркових пірамід . Остання закінчується нирковим сосочком, на якому розташоване дірчасте поле, у якому є сосочкові отвори, через які у малі ниркові чашечкивиділяється сеча.

Між пірамідами є прошарки кіркової речовини, які утворюють ниркові стовпи. Вони є відростками кіркової речовини нирки; ниркової кори, що заходять у мозкову речовину нирки; нирковий мозок і доходять до ниркових воріт.

Кіркова речовина нирки складається із лабіринту кіркової речовини, або звивистих згорнутих частин, між якими містяться прошарки мозкової речовини – мозкові промені, або промениста частина.

Лабіринт кіркової речовини, або звивисті згорнуті частини, є темнішим і побудований з тілець та покручених трубочок нефронів.

Мозкові промені, або промениста частина, побудовані із збиральних трубочок нефронів.

 

 

Кожна ниркова піраміда утворює ниркові частки і е, а один мозковий промінь; промениста частина, оточений лабіринтом кіркової речовини; згорнутою частиною, утворює кіркову часточку. Кіркові часточки і е обмежовані міжчасточковими артеріями та венами .

Із верхівки ниркової пірамідисеча потрапляє в малі ниркові чашечки , яких є 7–8. Далі з 2–3 малих ниркових чашочок сеча збирається в 2–3 великі ниркові чашечки , які утворюють ниркову миску,, що переходить у сечовід .

Ниркамає такі сегменти:

- верхній сегмент;

- верхній передній сегмент ;

- нижній передній сегмент ;

- нижній сегмент;

- задній сегмент.

Структурно–функціональною одиницею нирки є нефрон , в якому утворюється сеча. Близько 80 % нефронів розміщені у кірковій речовині нирки; нирковій корі; і тільки 20 % нефронів і їхніх канальців розміщені на межі ниркового мозку з нирковою корою.

Останні об’єднуються у юкстамедулярний апарат; приклубочковий апарат, або юкстамедулярний нефрон.

Нефронскладається з:

- ниркового тільця – тільця Мальпігі. До нього відносяться:

- судинний клубочок ниркового тільця , до якого підходить приносна клубочкова артеріола ; і виходить виносна клубочкова артеріола ;. Ці артеріоли разом з клубочком утворюють чудесну артеріальну сіткуі є клубочковим фільтраційним бар’єром ;

- капсула клубочка, або капсула Шумлянського–Боумена чашеподібної форми, в ній знаходиться судинний клубочок;

- ниркового канальця, який має такі частини:

- проксимальний звивистий покручений каналець ;

- петлю нефрона; петлю Генле;, в якій є:

- низхідна тонка частина петлі;

- висхідна товста частина петліа;

- дистальний звивистий покручений каналець , що закінчується вставною частиною, яка впадає у збиральний нирковий каналець ; .

Збірні ниркові канальці і епродовжуються у сосочкові протоки, які відкриваються сосочковими отворами на нирковому сосочку, утворюючи дірчасте решітчасте поле.

Кожен нирковий сосочок на верхівці ниркової піраміди охоплений лійкоподібної форми малою нирковою чашечкою .

У стінках малих ниркових чашечок , в ділянці їх склепіння початкової частини, гладкі м’язові клітини утворюють кільцеподібний шар – стискач склепіння ;.

До цієї ділянки стінки малих ниркових чашечок близько прилягають нервові волокна, кровоносні та лімфатичні судини. Всі ці структури стискач склепіння, нервові волокна, судини складають форнікальний апарат нирки, або склепінний апарат нирки.

Форнікальний апарат нирки регулює кількість сечі, яка виводиться з ниркових канальців в малі ниркові чашечки, і створює перешкоди зворотному току сечі, регулює внутрішньомисковий тиск та водний баланс організму.

Отже, ниркові тільця близько 80 % нефронів розташовані в товщі кіркової речовини нирки – це кіркові нефрони.

Ниркові тільця інших 20 % нефронів розміщені на межі кіркової та мозкової речовини нирки, а петля нефрона з її низхідною і висхідною частинамизнаходиться в мозковій речовині нирки. Такі нефрони називаються юкстамедулярними; білямозковими.

Описание: Описание: Описание: http://uk.shram.kiev.ua/img/health/anatomy/614.jpg

Описание: Описание: Описание: http://uk.shram.kiev.ua/img/health/anatomy/767.jpg

Описание: Описание: Описание: https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTQTOI28JtE6mZcZDagKLO33AuS450-Zwc_ri4kbim2i-tazsGC

Описание: Описание: Описание: http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/21/Kidney_nephron.png/200px-Kidney_nephron.png

Описание: Описание: Описание: http://intranet.tdmu.edu.ua/data/teacher/video/patfiz/%D0%BD%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B8/%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%96/%D0%91%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%BD%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B8.jpg

Описание: Описание: Описание: https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTU1T9Ao3JvgPuh1qwK5P3OD_2G2l-GgcD2QkOwmtpd1sVWIpnS

Описание: Описание: Описание: http://pti.kiev.ua/uploads/posts/2010-02/1266099619_015_big.jpg

 

КРОВОПОСТАЧАННЯ НИРКИ

Кожна нирка кровопостачається нирковою артерією, яка в ділянці ниркових воріт розгалужується на:

- передню гілку;

- задню гілку.

Ці гілки розгалужуються на сегментні артерії – позаниркові артерії. Вони утворюють внутрішньониркові артерії.

 

 

До внутрішньониркових артерій відносяться:

- міжчасткові артерії . ;

- дугоподібні артерії . ;

- міжчасточкові артерії . , або променеві кіркові артерії .;

- приносна клубочкова артеріола , або приносна судина;

- виносна клубочкова артеріола , або виносна судина;

- прямі артеріоли;

- капсулярні гілки

Внутрішньониркові артерії починаються із міжчасткових артерій, що відходять від сегментних артерій, які на межі кіркової і мозкової речовин нирки розгалужуються на дугоподібні артерії.

Від дугоподібних артерій у кіркову речовину відходятьпроменеві кіркові артерії ., або міжчасточкові артерії ..

Вони дають початок численним приносним клубочковим артеріолам , що розгалужуються на капіляри, які утворюють нирковий клубочок .

Від ниркового клубочкавідходить виносна клубочкова артеріола , яка знову ділиться на вторинні капіляри, що обгортають трубочки нефрона.

Послідовне розгалуження приносної клубочкової артеріолита виносної клубочкової артеріолина капіляри називається дивовижною артеріальною сіткою ниркидивовижна сітка.

Венозні капіляри утворюють в кірковій речовині зірчасті венули . , від них венозна кров відтікає у прямі венули, які впадають у променеві кіркові вени . або вони ще називаються міжчасточковими венами

Далі кров відтікає у дугоподібні вени . , а вони переходять в міжчасткові вени . , останні формують ниркову вену . , яка впадає у нижню порожнисту вену .

 

 

 

УТВОРЕННЯ І ШЛЯХИ ВИВЕДЕННЯ СЕЧІ В МЕЖАХ НИРКИ

Первинна сеча утворюється внаслідок фільтрації рідкої частини крові в капсулі нефрона, або ще її називають капсулою клубочка – капсулою Шумлянського–Боумена, яка охоплює кожний удинний клубочок ниркового тільцяабо ниркового клубочка.

Капсула ниркового клубочка разом із клубочком утворюють ниркове тільце – тільце Мальпігі. Ці тільця, яких є декілька мільйонів, розташовані переважно у звивистій частині кіркової речовини.

 

Мал. Ниркове тільце:1 — приносна клубочкова артеріола; 2 — виносна клубоч-кова артеріола: 3 — клубочкова капілярна сітка; 4 — клітини внутрішньої частини капсули клубочка, тісно зрощеної з клубочковими кровоносними капілярами: 5 — зовнішня частина капсули клубочка: 6 — просвіт капсули клубочка: 7 — проксимальний звивистий каналець,

 

 

Від ниркового тільця відходять проксимальна частина канальця нефрона, яка переходить у петлю нефрона – петлю Генле.

Первинна сеча утворюється шляхом фільтрації із судинного клубочкабезбілкової рідини із плазми крові в клубочкову капсулу.

Остання переходить через проксимальну та дистальну частини канальця нефрона, що закінчується вставною частиною.

Усі частини канальця нефрона обплітаються густою сіткою вторинних артеріальних капілярів, і внаслідок реабсорбції тут утворюється вторинна сеча.

Далі вироблена нефроном вторинна сеча відтікає у збиральну ниркову трубочку , яка збирає сечу у сосочкові проточки, що закінчуються на верхівці ниркової піраміди сосочковими отворами.

Елементи нирки, де утворюється первинна і вторинна сеча, складають структурно–функціональну одиницю ниркинефрон .

Сосочкові отвори відкриваються на дірчастому полі верхівки піраміди в малі ниркові чашечки .

Із малих ниркових чашечок сеча поступає у великі ниркові чашечки , які зливаються і утворюють ниркову миску, а остання переходить у сечовід .

Мал. Нефрон :-капсула клубочка; 2- дистальний звивистий каналець; 3 -проксимальний прямий, тонкий, дистальний прямі канальці і петля нефрона; 4 — збірна ниркова трубочка; 5— клубочок ниркового тільця.

СЕЧОВІД

Сечовід – парний орган довжиною 25–З0 см, який лежить за очеревиною ретроперитонеально в позаочеревинному просторі.

У сечоводахрозрізняють:

- черевну частину;

- тазову частину;

- внутрішньостінкову частину.

Остання розміщена в стінці сечового міхура і відкривається на дні сечового міхураотвором, який називається вічком сечовода.

Стінка сечоводів складається із:

- зовнішньої оболонки;

- м’язової оболонки;

- слизової оболонки.

М’язова оболонка має зовнішній коловий та

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.bartleby.com/107/Images/large/image1120.gif

 

внутрішній поздовжній шари. У нижній третині сечовода м’язова оболонка має три шари: внутрішній і зовнішній поздовжні, а середній – циркулярний.

Поперечний переріз сечоводу

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.bartleby.com/107/Images/large/image1134.gif

Сечоводи мають такі звуження:

- при переході ниркової миски у сечовід ;

- при переході черевної частини в тазову;

- протягом тазової частини;

- при переході сечоводіву сечовий міхур.

 

СЕЧОВИЙ МІХУР

Сечовий міхур розміщений в порожнині малого тазапозаду лобкового симфіза.

Сечовий міхур має верхівку міхура, тіло міхура і дно міхура, яке спрямоване вниз і назад.

Нижній відділ утворює шийку міхура, яка переходить у сечівник .

Дно сечового міхура прилягає:

- у чоловіків:

- унизу до передміхурової залози , пухирчастих залоз і ампул сім’явиносних протоків ;

- ззаду до ампули прямої кишки.

- у жінок:

- ззаду прилягає до піхвиі матки .

Стінка сечового міхурапредставлена трьома шарами: внутрішнім, середнім і зовнішним.

Внутрішній шар утворений слизовою оболонкою і добре розвинутим підслизовим прошарком, внаслідок чого слизова оболонка утворює числені складки.

Між вічками сечоводів і внутрішнім вічком сечівникапідслизова основа відсутня, тому тут складок немає.

Це місце називається трикутником міхура, де містяться рецептори, подразнення яких викликає позив до сечовипускання.

Трикутник міхура обмежований угорі міжсечовідною складкою слизової оболонки.

У верхівках трикутника є такі три отвори: два вічка сечоводів та внутрішнє вічко сечівника .

Середня оболонка сечового міхура – м’язова оболонка, побудована з гладкої м’язової тканини , яка розташована такими трьома шарами:

- внутрішнім повздовжнім шаром ;

- зовнішнім повздовжнім шаром ;

- середнім коловим шаром.

Поздовжні шари утворюють в ділянці тіла сечового міхура м’яз–випорожнювач міхура , а коловий шар, що найбільш розвинутий в ділянці внутрішнього вічка сечівника, утворює внутрішній м’яз–замикач сечівника . , який є мимовільним.

Зовнішній шар стінки сечового міхура представлений адвентицією, або в тих місцях, що покриті очеревиною верхівка та верхня стінка знаходиться серозна оболонка.

Порожній сечовий міхур відносно до очеревинирозташований екстраперитонеально, тобто вкритий очеревиною з одного боку – ззаду.

При наповненні верхівка міхура піднімається і очеревинавкриває частину передньої, бічної і особливо задньої поверхонь, тобто сечовий міхур має мезоперитонеальне положення вкритий очеревиною з трьох боків.

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.bartleby.com/107/Images/large/image1135.gif

Серединнийсагітальний розріз чоловічого тазу

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.bartleby.com/107/Images/large/image1140.gif

 

Внутрішня сторона сечового міхура

 

 

 

ЖІНОЧИЙ СЕЧІВНИК

Жіночий сечівник (urethra feminina) (див. мал. 153, 175) починається від сечового міхура внутрішнім вічком сечівника. На відміну від чоловічого жіночий сечівник короткий (3 — 4 см), прямий і широкий, завдяки поздовжнім складкам слизової оболонки може бути розтягнутим до 4 см і більше.
Стінка його складається із слизової оболонки з підслизовим прошарком, багатим на слизові залози, м'язової оболонки, що складається з гладкої м'язової тканини, та незначної адвентиції. З колових волокон м'язової тканини сечівника сформовано внутрішній замикач сечівника (sphincter urethrae internus). Безпосередньо нижче внутрішнього вічка сечівника є зовнішній м'яз — замикач сечівника (т. sphincter urethrae externus), утворений пучками посмугованої м'язової тканини промежини. Cечівник відкривається у присінок піхви зовнішнім вічком (ostium urethrae externum) (див. мал. 175), розташованим мі): клітором і отвором піхви.
Кровопостачання зовнішніх чшючих статевих органів — внутрішні статеві артерії її вени.
Лімфовідтік: до поверхневих пахвинних лімфатичних вузлів.
Іннервація: гілки клубово-пахвинного, стегново-статевого та соромітного нервів і симпатичного стовбура.

Описание: Описание: http://anatomia.at.ua/_si/0/s45628390.jpg

 

Жіночий сечівник є трубкою завдовжки 3–6 см, що проходить позаду лобкового симфіза і своїм зовнішнім вічком сечівникавідкривається в присінок піхви.

Спереду і вгорі цей отвір оточений поперечно–посмугованим зовнішнім м’язом–замикачем сечівника .– вольовим, який належить до м’язів промежини

Жіночий ечівник має:

- внутрішнє вічко сечівника ;

- внутрішньостінкову частину;

- зовнішнє вічко сечівника .

М’язова оболонка жіночого сечівника має коловий шар, в якому виділяють внутрішній м’яз–замикач сечівника .та повздовжній шар.

Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: Описание: http://www.bartleby.com/107/Images/large/image1139.gif

 

Матеріали підготував асист.Гаврищук Ю.М.