Медицина

Розділ XII

Розділ XII
Індикація отруйних речовин на території медичних закладів

   Усі командири і штаби організовують і проводять заходи для захисту військ і об’єктів тилу від зброї масового ураження з метою запобігання або максимального послаблення результатів її дії на особовий склад. Для виконання цього завдання у військах залучають інженерну, хімічну, медичну та інші служби. На території й об’єктах, де розташовані підрозділи, частини і заклади медичної служби, індикацію отруйних речовин проводять санітарні інструктори-дозиметристи і середній медичний персонал, який має відповідну підготовку.
   Індикацією називають якісне (ідентифікація) та кількісне визначення отруйних речовин на території та об’єктах довкілля, зокрема в харчових продуктах, питній воді, на медичному майні, медико-санітарній техніці, а також у ранах, на пов’язках, на шкірі, індивідуальному спорядженні та обмундируванні уражених з метою уточнення діагнозу.

   Довкілля може бути зараженим ОР внаслідок застосування хімічних боєприпасів у різному спорядженні, виливних та розпилювальних пристосувань, а зараження води і продуктів харчування відбувається з метою диверсії або при відступі противника.
   Дуже вірогідне використання для зараження води і харчових продуктів стійких ОР нервово-паралітичної дії (Ві-ікс, зарин, зоман), а також іприту, фосгену, дифосгену, синильної кислоти та її солей.
   Стійкі отруйні речовини добре сорбуються харчовими продуктами і тривалий час у них зберігаються. Ві-ікс і зоман завдяки розчиненню в жирах і жировмісних продуктах, а також стійкості до гідролізу, можуть утримуватися продуктами протягом декількох тижнів або навіть місяців. Довго не втрачають своєї уражаючої дії при зараженні продуктів і психохімічні ОР.
   Деякі нестійкі отруйні речовини зберігаються короткий час, проте продукти, заражені ними, непридатні для негайного користування. Особливо небезпечне зараження рідкою синильною кислотою, тому що вона здатна утворювати в продуктах нелеткі токсичні солі.
   Існують органолептичні та інші методи виявлення ОР.
   Органолептичним методом
(за допомогою органів чуття людини) ОР можна виявити за такими ознаками:
   1.Почути виникнення більш глухого звуку при вибусі хімічних боєприпасів, порівняно з вибухом звичайних боєприпасів того ж типу.
   2.Побачити:
   — позаду літаків темні смуги, які осідають на місцевості у вигляді крапель чи туману ОР;
   — хмаринку ОР після вибуху хімічного боєприпасу, яка рухається в напрямку вітру з боку супротивника;
   — масні краплі, плями, калюжі, що утворилися після вибуху хімічних боєприпасів;
   — частини чи осколки боєприпасів зі слідами ОР;
   — зів’ялі рослини або зміну їх кольору;
   — помітне зниження зору чи втрату його в осіб, які були уражені ОР.
   3.Відчути запах, не властивий даній місцевості.
   У зв’язку з імовірним використанням високотоксичних ОР, виявлення їх за запахом і смаком може призвести до отруєння і навіть смерті, тому органолептичний метод дозволяє лише орієнтовно визначити тип і масштаби застосування ОР.
   До інструментальних методів індикації належать фізичний, біологічний, біохімічний і хімічний.

   Фізичним методом
виявляють ОР за їх властивостями: температурою плавлення, кипіння, розчинністю, леткістю, питомою вагою, зміною оптичних властивостей середовища або електричних і теплових процесів. При проведенні індикації цим методом необхідні висока кваліфікація працівників та спеціальне обладнання, тому його важко застосовувати в польових умовах.
   Біологічний метод
дозволяє виявити ОР за клінічною картиною ураження піддослідних тварин. Також на наявність ОР у відкритих водоймах може вказувати загибель живих організмів, які там мешкають. Цей метод вимагає багато часу, тому в польових умовах він теж не отримав широкого застосування. У деяких випадках біологічний метод дозволяє виявити використання супротивником невідомих (нових) ОР, коли хімічне чи інше визначення їх не дає результатів. Частіше цей метод застосовується в умовах лабораторії.
   Біохімічний метод
індикації ОР полягає у визначенні біохімічних змін в організмі людини. Переважно його використовують для виявлення фосфорорганічних ОР, оскільки він чутливий до малих кількостей ОР у дослідному матеріалі. ФОР пригнічують фермент холінестеразу, тому на основі визначення різкого зниження її активності в крові можна говорити про наявність цих речовин. Біохімічний метод застосовують паралельно з іншими методами індикації.
   Хімічний метод
індикації ОР базується на використанні хімічних реактивів (індикаторів), які при контакті з ОР викликають калориметричні або осадові реакції. Хімічні реакції дають дуже швидкі та надійні результати, тому цей метод широко застосовують як у лабораторії, так і в польових умовах (рис.12.1).


Рис.12.1. Індикація ОР у воді в польових умовах.

   До хімічних реактивів, особливо до тих, які використовуються у польових умовах, ставляться такі вимоги:
   — вони повинні бути достатньо специфічними, тобто виявляти чітко визначені ОР або групу ОР;
   — повинні мати чутливість, достатню для визначення такої кількості ОР, що є меншою за мінімальну уражаючу концентрацію даної речовини;
   — повинні бути простими і зручними у використанні;
   — повинні давати швидкі, чіткі й наочні результати;
   — не повинні вимагати для виконання дорогої і складної апаратури.

   Таким чином, із всіх вказаних вище методів індикації ОР для польових умов найбільш придатним є хімічний метод, а інші можуть бути використані, залежно від обставин, як допоміжні або орієнтовні.
   При проведенні розвідки в районах застосування хімічної зброї, поряд із виконанням загальних завдань, здійснюють забір проб води і продуктів харчування, тому що їх вживання навіть при підозрі на зараження ОР забороняється. При виявленні заражених ОР джерел водопостачання, запасів продовольства та фуражу місця зараження позначають, а при необхідності біля них можна виставити озброєну охорону. Не дослі-джують і не знезаражують заражені ОР хліб та готову їжу (вони підлягають знищенню).
   Проводять дослідження на зараження ОР таких продуктів, як м’ясо, риба, крупи, овочі, борошно тощо. Для цього використовують прилади хімічної розвідки медико-ветеринарні (ПХР-МВ), прилади медичної хімічної розвідки (МПХР), медичні польові хімічні лабораторії (МПХЛ) або хімічні лабораторії на автомашинах (АЛ), які є на оснащенні підрозділів, частин і закладів медичної та ветеринарної служб.
   Для правильної оцінки ступеня зараження ОР різних об’єктів зов-нішнього середовища необхідно суворо дотримуватись визначених правил забору проб. Проби харчових продуктів, води та інших середовищ вибирають у місцях, найбільш підозрілих на зараження ОР. У харчових продуктах їх беруть із різних місць із глибини до 2 см поверхневого шару. При наявності герметичної тари проводять змивання чи зіскрібання з її поверхні. Відбір проб сипучих харчових продуктів у м’якій тарі (мішках) здійснюють за допомогою металевого щупа з поверхневого шару безпосередньо під мішковиною в кількості не менше 500 г.
   Свіжі овочі й фрукти забирають поштучно з верхнього ряду чи поверхневого шару і складають у поліетиленові пакети.
   Відбір проб м’яса, риби, твердих жирів проводиться зрізуванням ножем поверхневого шару товщиною приблизно 10 мм, маса їх повинна бути не менше 100 г.
   Проби продуктів рідкої або напіврідкої консистенції забирають у кількості не менше 0,2 л (після їх попереднього перемішування в посудині) і зливають у чистий скляний посуд чи поліетиленові пакети.
   Після відбору і герметичної закупорки тару з пробами знезаражують ззовні розчином індивідуального протихімічного пакета. Складають акт у 2-х примірниках, один направляють разом із пробою продукту в лабораторію омедб чи санітарно-епідеміологічного загону, другий залишають у себе. Надписом на банці чи поліетиленовому пакеті вказують номер проби, а також вид речовини, місце забору, дату і час зараження та забору проби, результати огляду і попередніх досліджень, зворотну адресу, посаду, звання і прізвище особи, яка відправляє пробу.
   Перед відбором проб виділень (сеча, кал) спочатку визначають об’єм чи масу їх добової кількості, потім після ретельного перемішування беруть не менше 400 мл сечі й 50 г калу.
   Проби води для проведення аналізу забирають спеціальним металевим водозабірником (батометром) у місцях, найбільш підозрілих на забруднення чи зараження (з поверхневого шару, якщо спостерігається поява масних плівок або незвичного запаху, а також із придонного шару в кількості до 500 мл) (рис. 12.2). Можливе використання для забору проб інших підручних засобів при дотриманні вказаних умов. Із криниць воду беруть відром після попереднього перемішування. Умови забору і направлення на аналіз проб води такі ж, як і харчових продуктів. Продукти харчування і вода, які були заражені ОР, видають на потреби військ тільки після проведення відповідного контролю.


Рис.12.2. Засоби для забору проб води:а - найпростіший пристрій; б - табельний металевий атометр;в - скляний батометр.

   Контроль за зараженням харчових продуктів і майна може бути попереднім, лабораторним і експертним. Його проводять за наказом командира частини (начальника закладу) для визначення виду і ступеня зараження отруйними речовинами.
   До попереднього контролю входить комплекс заходів, які проводять після встановлення виду застосованих супротивником отруйних речовин із метою первинного (орієнтовного) визначення ступеня зараження продовольства, води і майна. Він складається із:
   — сортування запасів харчових продуктів за ступенем і видом зараження;
   — направлення заражених продуктів харчування для проведення дегазації;
   — визначення ступеня знезараження продовольства і майна після проведення дегазації.
   Попередній контроль здійснюють безпосередньо в місцях зараження або на майданчику спеціальної обробки харчових продуктів і майна штатні або позаштатні хіміки-дозиметристи військових частин, закладів і підрозділів за допомогою військових приладів хімічної розвідки (ВПХР), приладів ПХР-МВ або МПХР.
   Прилад хімічної розвідки медичний ветеринарний (ПХР-МВ) — це переносний прилад періодичної дії з ручним портативним насосом і набором індикаторних трубок та реактивів для визначення ОР у воді, повітрі, сипучих продуктах і фуражі (рис. 12. 3). Основною частиною цього приладу є набір індикаторних трубок (ІТ) (рис. 12.4). Індикаторна трубка — це запаяна з обох кінців скляна ампула, всередині якої є пористий наповнювач (селікагель), здатний адсорбувати пари отруйної речовини, обтічник, завдяки якому заражене повітря проходить тільки по периферії наповнювача, і реактив на відповідну отруйну речовину або групу ОР. Реактив всередині ІТ може бути нанесений на наповнювач або поміщений в одну або декілька маленьких скляних ампул, які розбивають в потрібний момент під час роботи.


Рис.12.3. Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний (ПХР-МВ):1 - металевий корпус; 2 - ришка;3 - ручний насос; 4 - паперові касети з індикаторними трубами;5 - металева касета з хімічними еактивами; 6 - склянка для проби води; 7 - склянка для сухоповітряної екстракції; 8 - ремінь.


Рис. 12.4. Індикаторні трубки для визначення ОР.

   На одному з кінців ІТ є маркування у вигляді кольорових кілець. Маркування вказує, яку ОР можна визначити за допомогою даної трубки. Наприклад, трубка з червоним кільцем і крапкою призначена для визначення ФОР, трубка з одним жовтим кільцем — для визначення іприту тощо.
   Індикаторні трубки з однаковим маркуванням складені в паперові касети по 10 штук. На лицьовому боці касети є еталони забарвлення, що виникають на наповнювачі трубки при наявності в досліджуваному об’єкті ОР у різних концентраціях, а також вказується порядок роботи з даною трубкою. Внизу касети вказані дата виготовлення трубок і термін їх придатності.
   Ручний насос призначений для прокачування досліджуваного повітря через ІТ (рис. 12.5). При 50-60 прокачуваннях насосом за 1 хвилину через трубку проходить приблизно 2 л повітря. Насос містить колектор, що дозволяє одночасно використовувати одну, дві, три, чотири чи п’ять ІТ. У ручці насоса розміщені ампулорозкривач і пристосування для надпилювання й обламування кінців ІТ.
   За допомогою насадки до насоса можна збільшити концентрацію парів ОР, які проходять через ІТ при визначенні стійких ОР у різних середовищах, на ґрунті та різноманітних предметах (рис.12.6).


Рис. 12.5. Визначення ОР у повітрі.


Рис. 12.6. Визначення ОР на місцевості задопомогою насадки.

   Пластмасові захисні ковпачки служать для запобігання зараженню крапельно-рідинними ОР внутрішньої поверхні лійки насадки.
   Протидимні фільтри — пластини із спеціального картону, закріпленого в насадці притискувальним кільцем. Їх застосовують для визначення ОР у диму, а також у ґрунті та інших сипучих матеріалах.
   Захисні патрони містять лужний наповнювач, який необхідний для визначення ОР типу зарину, якщо в досліджуваному повітрі є домішки речовин кислого характеру.
   Тканинну касету з набором сухих і рідинних реактивів використовують для індикації ОР у воді й харчових продуктах за допомогою пробіркових реакцій. Крім того, в ній є хімічний посуд, потрібний для проведення досліджень.
   Вміст ПХР-МВ дозволяє проводити індикацію ОР у повітрі за допомогою ІТ, індикацію ОР у рідких і сипучих речовинах шляхом сухоповітряної екстракції.
   ПХР-МВ дає можливість визначити такі ОР:
   — у воді — зарин, зоман, іприт, азотистий іприт, хлорціан, синильну кислоту та її солі, миш’яковмісні отруйні речовини, алкалоїди і солі важких металів;
   — у харчових продуктах — Ві-ікс, іприт;
   — у сипучих продуктах і фуражі — зарин, зоман, азотистий іприт, люїзит, синильну кислоту, хлорціан, фосген і дифосген;
   — у повітрі та на різних предметах — зарин, зоман, іприт, синильну кислоту, миш’яковмісний водень, фосген, дифосген.

Індикація отруйних речовин у повітрі

   Для визначення отруйних речовин у повітрі треба взяти з паперової касети одну з ІТ, надпиляти обидва її кінці за допомогою вмонтованого в ручку насоса різця й обламати їх. Ампулу розкривають штирем ампулорозкривача ручки насоса з маркуванням такого ж кольору, що і на індикаторній трубці. При цьому насос потрібно тримати вертикально, а ІТ вводити в отвір ампулорозкривача знизу. Після розкривання ампули вміст її повинен зволожити наповнювач трубки. ІТ вставляють у центральне гніздо колектора насоса, роблять необхідну кількість прокачувань, потім, порівнюючи забарвлення наповнювача трубки із забарвленням еталона на касеті, визначають приблизну концентрацію ОР (рис. 12.6).

Індикація отруйних речовин у воді

   У дрексельну пробірку наливають воду так, щоб вона не доходила до краю короткої трубки. Після цього до зовнішнього кінця короткої трубки приєднують за допомогою гумового перехідника розкриту ІТ. Іншим кінцем ІТ приєднуюють до колектора насоса і проводять певну кількість прокачувань насосом (відповідно до вимог інструкції). Якщо в досліджуваній воді наявні ОР, то наповнювач трубки забарвиться у відповідний колір.

Індикація отруйних речовин у харчових продуктах

   Банку для сухоповітряної екстракції на дві третини заповнюють сипучим продуктом або рідиною, які досліджують, і щільно прикручують кришку. До відвідної трубки кришки банки приєднують маркованим кінцем індикаторну трубку. Інший кінець трубки сполучають із насосом, проводять необхідну кількість прокачувань (відповідно до інструкції) і спостерігають результат. Поява характерного забарвлення наповнювача трубки свідчить про наявність у пробі ОР (рис.12. 7).


Рис. 12.7. Індикація ОР у продуктах.

Індикація фосфорорганічних речовин за допомогою ампульного набору ПХР-МВ

   Ампульний набір міститься в спеціальній касеті, яка складається з 11 ампул із сухим комбінованим реактивом (дві червоні мітки), 5 ампул з додатковим реактивом (зелені мітки), ампули з рідиною синього кольору (стандарт № 1, що відповідає початковому забарвленню проб) і ампули з рідиною зеленого кольору (стандарт № 2, що відповідає забарвленню після реакції). Індикацію ФОР проводять відповідно до інструкції, яка знаходиться на касеті.
   Медичний прилад хімічної розвідки (МПХР) призначений для виявлення отруйних речовин (Ві-ікс, зарин, зоман, іприт, Бі-зет) у воді, сипучих продуктах харчування, фуражі, повітрі й на різних предметах, а також для забору проб, підозрілих на зараження бактеріальними засобами (БЗ) (рис. 12.8).


Рис. 12.8. Медичний прилад хімічної розвідки (МПХР):
   1 — флакон із сіллю натрієвою; 2 — палички в упаковці; 3 — банки з пробірками; 4 — пробозабірник; 5 — пробірки; 6 — банка для сухоповітряної екстракції; 7 — секундомір; 8 — лійка; 9 — ліхтар; 10 — щуп; 11 — бланки аналізів; 12 — серветки; 13 — пакети для забирання проб; 14 — насос; 15 — піпетки; 16 — флакон для води; 17 — флакон із консервантом; 18 — дрексель; 19 — спиртівка; 20 — сірники; 21 — банка з патронами; 22 — банки з реактивами; 23 — рукавички гумові; 24 — трубки індикаторні.

   Крім цього, за допомогою МПХР можна визначити:
   — у воді — миш’яковмісні речовини, синильну кислоту та її солі, фосфорорганічні пестициди, алкалоїди і солі важких металів;
   — у повітрі — фосген, дифосген.
   Комплект має запас реактивів, призначених для проведення 100-120 аналізів.
   У МПХР є:
   — штатив із реактивами, скляним посудом та іншими предметами комплектування;
   — касети з індикаторними трубками;
   — ампульний набір із реактивами.
   Із приладом можна працювати в будь-якому пристосованому для цього місці (приміщенні чи на відкритому повітрі), при необхідності використовують його паспорт, де вказані будова і порядок роботи з МПХР.
   Дані попереднього контролю є основою для проведення чи припинення спеціальної обробки, застосування за призначенням продуктів харчування і майна після проведення дегазації за умови, що залишкове зараження не перевищує встановлених величин, і для направлення проб продуктів та майна на лабораторний контроль.
   Лабораторний контроль
— це комплекс заходів, які проводять після виконання попереднього контролю з метою визначення виду і питомого зараження продуктів харчування та майна. Він полягає у:
   — прийнятті й реєстрації проб і майна, що доставлені для дослідження;
   — проведенні первинної обробки проб і приготуванні з них препаратів;
   — дослідженні цих препаратів із метою визначення виду, ступеня та питомого зараження ОР у доставлених пробах;
   — видачі відповідних лабораторних аналізів.
   Лабораторний контроль здійснюють у місцях приготування і приймання їжі особовим складом, на хлібозаводі, на продовольчих складах частин відповідні спеціалісти медичної служби за допомогою медичних польових хімічних лабораторій (МПХЛ).
   Медична польова хімічна лабораторія є засобом оснащення санітарно-епідеміологічних взводів окремих медичних батальйонів.
   Це спеціальна укладка з комплектом реактивів, індикаторнихпаперових смужок, трубок, лабораторних предметів та посуду. За допомогою МПХЛ можна:
   — визначити якісно Ві-ікс, зарин, зоман, іприт, азотистий іприт, люїзит, фосген (дифосген), синильну кислоту, галоїдоціани, миш’яковистий водень, оксид вуглецю у повітрі, воді, харчових продуктах, фуражі, медикаментах, перев’язувальному матеріалі та на поверхні різних предметів;
   — проводити якісне визначення алкалоїдів у воді, харчових продуктах, фуражі та якісне визначення солей важких металів тільки у воді;
   — виявити невідомі ОР методом біоконтролю на білих мишах;
   — виконувати лабораторні дослідження для визначення активності холінестерази в крові людей, яких підозрюють на ураження ФОР.
   До лабораторії додається комплект, в який входять усі витратні матеріали і лабораторні предмети, необхідні для заміни використаних або втрачених під час роботи.
   Запаси реактивів, розчинників і матеріалів забезпечують проведення нею не менше 120 аналізів різних проб. Майно лабораторії розраховане для роботи одного лаборанта.
   Експертний контроль
— це комплекс заходів, які проводяться в тих випадках, коли супротивник застосував бактеріальні засоби (БЗ) або невідомі види ОР. До нього належать заходи, передбачені при проведенні попереднього лабораторного контролю, а також дослідження всіх видів ОР і хвороботворних мікроорганізмів та токсинів, які не можна визначити силами і засобами польових хімічних лабораторій при проведенні досліджень заражених продуктів харчування та іншого майна. Експертний контроль здійснюють спеціалісти медичної, хімічної і ветеринарної служб. Проби продовольства і майна для експертних досліджень забирають також спеціалісти медичної чи ветеринарної служби згідно із встановленими правилами. Результати експертного контролю (експертний висновок) є основою для прийняття рішення про можливість подальшого використання продуктів харчування і майна.
   Доставлені у лабораторію проби після реєстрації в журналі підлягають попередньому дослідженню, яке проводять із метою встановлення виду речовин, якими заражені доставлені проби, та сортування проб за ступенем зараження. Після обстеження на зараження ОР проби надходять на робоче місце первинної індикації для попереднього визначення в них отруйних речовин за допомогою приладу ПХР-МВ або МПХР, яке проводять у витяжній шафі при належній вентиляції.
   Тверді проби обстежують за допомогою індикаторних трубок, розпочинаючи з визначення ФОР, при відсутності позитивної реакції послідовно визначають іприт, трихлоротриетиламін та люїзит. Якщо дослі-джується проба в рідкому стані, то спочатку застосовують індикаторні паперові смужки, а вже потім індикаторні трубки.
   Визначення кількості ОР у лабораторіях проводять за правилами і методами, що викладені в спеціальних посібниках (інструкціях) і спеціальних вказівках медичної служби.
   При оцінці результатів лабораторного дослідження продовольства і води враховують межу чутливості й достовірність методів обстеження та їх відповідність допустимим нормам зараження отруйними речовинами.
   За результатами експертизи складають акт із відомостями про отримані результати лабораторних досліджень, проб. У ньому відображені висновки про придатність і порядок використання продуктів для харчування особового складу військ або спрямування їх тільки на технічні цілі.
   Акт підписує особа, яка проводила експертизу, і затверджує начальник лабораторії, за розпорядженням якого проводили експертизу. До акту додають усі документи, що були відпрацьовані в процесі проведення експертизи і на підставі яких зроблено ті чи інші висновки.
Oddsei - What are the odds of anything.